Світлана Лєвашова




НазваниеСвітлана Лєвашова
страница5/122
Дата04.09.2012
Размер9.76 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   122

5. Реальність


Потім я ще дуже довго не могла прийти до тями, стала відлюдькуватою і дуже багато часу проводила на самоті, чим до глибини душі засмучувала всіх своїх рідних. Але мало-помалу життя брало своє. І за якийсь час я потихеньку почала виходити з того глибоко ізольованого стану, в який занурила себе сама і виходити з якого виявилося вельми і вельми непросто... Мої терплячі та люблячі батьки всіляко намагалися мені допомогти. Але попри всі їхні старання, вони не знали, що насправді я більше вже не була одна – що мені, після всіх моїх переживань, раптом відкрився ще більш незвичайний і фантастичний світ, ніж той, в якому я вже деякий час жила. Світ, який перевершував своєю красою будь-які уявні фантазії і який (знову ж таки!) подарував мені зі своєю незвичайною сутністю мій дід... Це було ще дивовижніше, ніж усе те, що відбувалося зі мною раніше. Лише чомусь цього разу мені вже не хотілося ні з ким цим ділитися…

Дні йшли за днями. У моєму повсякденному житті я була абсолютно нормальною шестирічною дитиною, яка мала свої радощі й жалі, бажання і тугу і такі нездійсненно-веселкові дитячі мрії. Я ганялася за голубами, обожнювала ходити з батьками до річки, грала з друзями в дитячий бадмінтон, допомагала, в міру своїх можливостей, мамі й бабусі в саду, читала улюблені книжки, навчилася грі на фортепіано. Іншими словами – жила звичайним життям усіх маленьких дітей. Лише біда була в тому, що Життя в мене на той час було вже два. Я неначе жила у двох абсолютно різних світах: перший – це був наш звичайний світ, в якому ми всі щодня живемо, і другий – це був мій власний “прихований” світ, в якому жила лише моя душа. Мені ставало дедалі складніше зрозуміти, чому те, що відбувалося зі мною, не відбувалося ні з одним з моїх друзів?

Я стала частіше помічати, що, чим більше я ділилася своїми “неймовірними” історіями з кимсь із мого оточення, тим частіше відчувала з їхнього боку дивне відчуження і недитячу настороженість. Це ранило і від цього ставало дуже сумно. Діти цікаві, але вони не люблять незрозумілого. Вони завжди щонайшвидше прагнуть доскіпатися своїм дитячим розумом до суті того, що відбувається, діючи за принципом: “що ж це таке і з чим його їдять?”… І якщо вони не можуть цього зрозуміти – воно стає “чужорідним” для їх повсякденного оточення і дуже швидко вирушає в забуття. Ось таким “чужорідним” помалу почала ставати і я…

Я почала поступово розуміти, що мама була права, радячи не розповідати про все моїм друзям. Ось тільки я ніяк не могла зрозуміти – чому вони не хочуть цього знати, адже це було так цікаво! Так, крок за кроком, я дійшла до сумного розуміння, що я, мабуть, не зовсім така, як усі. Коли я одного дня запитала маму про це “в лоб”, вона мені відповіла, що я не повинна сумувати, а навпаки, повинна гордитися, тому що це – особливий талант. Правду кажучи, я ніяк не могла зрозуміти, що ж це за такий талант, від якого сахалися всі мої друзі?.. Але це була реальність, і мені доводилося з нею жити. Тому я пробувала до неї якось пристосуватися і прагнула якомога менше поширюватися про свої дивні “можливості і таланти” в колі знайомих і друзів…

Хоча інколи це прохоплювалося мимоволі, як, наприклад, я часто знала, що станеться того чи іншого дня або години з кимсь із моїх друзів, і хотіла їм допомогти, попереджаючи про це. Але, на мій превеликий подив, вони вважали за краще нічого не знати і злилися на мене, коли я намагалася їм щось пояснити. Тоді я вперше зрозуміла, що не всі люди люблять чути правду, навіть якщо ця правда могла б їм якось зарадити… І це відкриття, на жаль, принесло мені ще більше смутку.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   122

Похожие:

Світлана Лєвашова iconДиректор Департаменту охорони здоров’я та соціальних питань Світлана Горбунова-Рубан
Організаційний розвиток ігс харкова: куди рухаємося та чого бракує (фото, відео)
Світлана Лєвашова iconГоловний редактор газети «Гарт»(Чернігів), лауреат Шевченківської премії; Володимир Загорій
Світлана Короненко заступник директора каналу «Культура» Національної радіокомпанії Україна
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница