Історія соціології




НазваниеІсторія соціології
страница1/6
Дата16.03.2013
Размер1.01 Mb.
ТипДокументы
  1   2   3   4   5   6



АКАДЕМІЯ ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН

ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

ФАКУЛЬТЕТ СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

_______________________________________________________________________________________________




ЗАТВЕРДЖЕНО

Голова приймальної комісії, в.о. ректора


________________В.В.Буяшенко


«____» ______________ 2012 р.




Програма

вступного комплексного іспиту на ОКР «Спеціаліст»

за спеціальність – 7.03010101 «Соціологія»


Затверджено на засіданні приймальної комісії

протокол № ___від ____ ___________ 2012 р.


Голова фахової атестаційної комісії

_______________ С.П.Бармотова


Київ – 2012


Зміст


1. Вступ 3

2. Опис основних розділів програми 3

3. Орієнтовний перелік питань, що виносяться на випробування 44

4. Структура екзаменаційного білету 46

5. Критерії оцінювання відповідей вступника 47

6. Рекомендована література 47


1. Вступ


Програма комплексного вступного екзамену на отримання ОКР спеціаліст 7.03010101 «Соціологія» розроблена відповідно до навчальних програм базових соціологічних дисциплін, які вивчались студентами- напряму підготовки 6.030101 –«соціологія»: «Історія соціології», „Загальна соціологічна теорія”, „Економічна соціологія”, „Етносоціологія”, „Методологія та методи збору соціологічної інформації”, „Математичні методи в соціологічних дослідженнях”, „Соціологія праці”, „Соціологія організацій”, „Якісні методи досліджень”, „Організація роботи соціологічної служби”, „Соціологія громадської думки”, „Технологія відбору в соціологічних дослідженнях”, „Соціологічний аналіз документів”, „Соціологія культури”, „Соціологія масових комунікацій”, „Соціологія міста”, „Соціологія управління”, „Соціальна структура суспільства”, «Гендерна соціологія», «Соціологія споживання».

Метою комплексного вступного іспиту на отримання ОКР спеціаліст 7.03010101 «Соціологія» є оцінка якості підготовки вступників та відбір кращих вступників відповідно до ліцензійних обсягів.


Опис основних розділів програми

ІСТОРІЯ СОЦІОЛОГІЇ

Предмет історії соціології, основні етапи та напрями її розвитку. Визначення соціології як науки. Предмет та об’єкт вивчення соціології. Історія соціології та соціологічна наука. Предмет вивчення історії соціології. Основні етапи історії соціології. Основні підходи до переодизації історії соціології. Поняття протосоціології та основні етапи її розвитку. Основні етапи та напрями (типи) соціології, Поняття соціологічної парадигми, соціологічного типу та соціологічної школи. Значення історії соціології.

Протосоціологія: Розвиток соціального знання Стародавнього світу. Основні форми донаукового відображення світу та специфіка відтворення в них суспільних процесів. Міф і епос – найдавніші фори відображення дійсності раннього класового суспільства.

Історичні передумови виникнення науки. Розвиток соціального знання про суспільство у Стародавній Індії Китаї та античності. Специфіка виникнення та розвиток протосоціології в Древній Греції. Розвиток емпіричних соціальних досліджень. Виникнення і розвиток історіографії та її значення для пізнання для пізнання соціальних процесів(логографи, Геродот, Фукідід, Поліій, Таціт). Соціально філософські проблеми суспільства і соціального пізнання (Демокріт, Платон, Арістотель).

Виникнення і розвиток соціології в середині ХІХ ст. Соціально-економічні та теоретичні передумови становлення соціології як науки. Криза традиційного суспільствознавства. Наука про людину А. Сен – Сімона. Парадигми позитивізму в соціології.

Соціологія Огюста Конта (1798 –1857). О.Конт – родоначальник сучасної соціології. Поняття “позитивної науки” і класифікація наук О. Конта. Предмет, структура і особливості соціологічної системи О.Конта. Методологічні установки соціології О. Конта: принцип цілісності; принцип еволюціонізму; принцип функціоналізму. Два напрями соціології О. Конта: соціальна статика та соціальна динаміка. Соціальна статика як дослідження соціального порядку, умов існування та законів функціонування суспільства. Соціальні структури суспільства. Соціальний консенсунс і гармонія. Соціальна динаміка як дослідження соціальних процесів та змін у суспільстві, дослідження законів розвитку. Закон спадкоємності – три стадії розвитку інтелекту. О. Конт про методи соціологічного дослідження суспільства: метод спостереження, експериментальний метод, зрівнювальний та історичний метод. Значення соціології О. Конта для подальшого розвитку соціологічної думки. Виникнення і розвиток натуралістичного напряму в соціології. Загальна характеристика соціологічного натуралізму. Особливості виникнення, основні школи соціологічного натуралізму та їх проблематика. Поняття соціологічного органіцизму.

Соціологічна концепція Герберта Спенсера (1820 – 1903). Сутність соціологічної концепції Г. Спенсера. Поняття еволюції. Принципи вчення Г. Спенсера про соціальну еволюцію: процес росту, інтеграції та диференціації суспільства. Еволюційна модель Г. Спенсера, рівні соціального розвитку.

Предмет соціології Г. Спенсера, розмежування історії та соціології Методологічні принципи вивчення суспільства: органіцизм і функціоналізм. Роль різних соціальних інститутів у суспільстві. Способи Г. Спенсера створити систему індуктивної соціології на базі порівняльно-історичних досліджень.

Типи суспільств. Відношення Г. Спенсера до соціалізму та профспілок. Значення соціологічних досліджень Г. Спенсера, їх місце в історії соціології. Методичні та наукові недоліки органіцизму П.Ф. Лілієнфельда, А.Шеффле, А. Еспінаса, Р. Вормса. Соціально-дарвіністські теорії Л. Гумплевича, У. Самнера, А. Смолла, Г. Ратценхоффера (основні проблеми). Концепції расово-антропологічної школи в соціології та порівняльний аналіз соціологічних доктрин Ж. Гобіно, В. де-Ляпужа, Х.С. Чемберлена. Географічна школа в соціології, характеристика концепцій Т. Бокля, Л. Мєчнікова, Е. Реклюх. Сутність геополітичної соціології.

Соціологія Алексіса де Токвіля (1805 – 1859) Об’єкт і метод соціології. Предмет соціологічних досліджень А. де Токвіля. Аналіз демократії в Америці. Аналіз демократії як форми суспільства. Категорії “свобода” і “рівність”, їх взаємозв’язок та протилежність. Соціальний розвиток. Типи суспільства. Аристократія та демократія. Фактори зруйнування аристократії. Фактори стабілізації демократії. Основні закони розвитку суспільства. Значення соціологічних досліджень А. де Токвіля для сучасного розвитку українського суспільства.

К. Маркс і соціальна теорія марксизму. Загально теоретичні принципи. Розуміння суспільства К Маркса. Суспільні структури суспільства К. Маркса: широкий та вузький підходи. Формаційна теорія Маркса. Проблема відчудження праці та людини у соціальній теорії К. Маркса. Теорія буржуазного суспільства та класової боротьби.

Розвиток соціології з середини ХІХ – початку ХХ. Теоретико-методологічна концепція соціологізму”. Вчення Еміля Дюркгейма (1858 – 1917). Ідейно-теоретичні передумови діяльності Е. Дюркгейма. Соціологія Е. Дюркгейма: онтологічний та методологічний принципи. Соціальний реалізм Е. Дюркгейма. Поняття соціальної реальності та соціального факту, її специфіка. Предмет соціології. Метод соціології. Правила об’єктивності. Соціологія пояснення: каузальний та функціональний підхід. Експериментальний та порівнювальний метод. Суспільство як система соціальних фактів. Види соціальних фактів. “Колективні уявлення” як категорія дюркгеймівської соціології. Поняття колективної свідомості. Класифікація фактів колективної свідомості. Морфологічні факти та іх види. Соціологія конкретних суспільних форм. Типи суспільства. Механістична стадія розвитку суспільства та його соціальні структури. Органічна стадія розвитку суспільства. Значення розподілу праці у виникненні сучасного органічного суспільства. Основні соціальні структури органічного суспільства та види моралі. Аномія суспільства. Види самогубств. Нормальне й патологічне. Взаємодія суспільства та індивіда. Теорія соціальної солідарності Е. Дюркгейма і її вплив на розвиток соціологічної теорії.

Психологічний напрям у соціології ХІХ – початку ХХ ст. Психологія народів (М. Лацарус, Г. Штейнтель, В. Вунд) та психологія натовпу (Г. Лебон). Теорія наслідування Г. Тарда. Інтеракціонізм Ч. Х. Кулі. Інстиктивізм У. Мак – Дугала та соціологічні проблеми психоаналізу З. Фрейда.

Німецька формальна соціологія кінця ХІХ—початку ХХ ст. Загальна характеристика соціологічної науки в Німеччині. Зародження соціологічної науки в Німеччині. Внесок німецьких соціологів у розробку методологічних принципів соціології. Проблеми соціального пізнання. Формальна соціологія Г. Зіммеля (1858 – 1918) Філософські та методологічні принципи концепції Г. Зіммеля. Вчення про соціальну диференціацію. Соціологія культури Г Зіммеля. Протиставлення Г. Зіммелем методологічного та онтологічного, формального та змістовного підходів до вивчення соціальних проблем суспільства. Суспільство та індивід. Вчення Г.Зіммеля про соціальний конфлікт. Значення соціології Г. Зіммеля для розвитку західної соціології.

Вчення про суспільство Ф.Тьонніса. Особливості підходу до розуміння суспільства Ф. Тьонніса. Види суспільств. Ф. Тьонніс про "спільноту і суспільство."

Соціологія соціальної дії ( розуміюча соціологія ) Макса Вебера (1864 – 1920). Ідейно-теоретичні передумови творчості М. Вебера. М.Вебер і неокантіанський переворот у соціології. Розуміння як категорія соціологічної теорії. Теорія раціоналізації М. Вебера, основні принципи. Предмет соціології. Категорія “соціальної дії”, її найважливіші характеристики. Індивід як суб’єкт соціальної дії. Види соціальної дії. Методологічні розробки М. Вебера. Методологічний індивідуалізм М. Вебера. Поняття “ідеального типа”. “Генетичний ідеальний тип”. “Чистий ідеальний тип” – як інструмент соціологічного дослідження. Вчення М. Вебера про владу. Три чистих типи панування. Теорія раціоналізму.

Соціологічна система Вільфредо Парето (1848 – 1923). Розвиток соціології в Італії. Соціально-політичні думки В. Парето. Предмет соціології та її методи (опис, спостереження, експеримент, логічні міркування).Методологічні розробки В. Парето. Поняття “соціального факту”, “закону”, “соціального явища”. Протилежність каузального і функціонального підходів у соціології. Суспільство: статична та динамічна рівновага. Механізм дослідження суспільства. Ірраціональність та раціоналізація поведінки людини. Класифікація дії людини. Соціальна система, її елементи та найважливіші характеристики. Концепція круговороту еліт.

Емпіричні соціальні дослідження ХІХ – початку ХХ ст. Л.А. Кетле (1796 –1874) ( про статистичні закономірності соціальних явищ. Розвиток масових соціальних обслідувань. Моральна статистика і соціальна гігієна. Емпіричні дослідження Ле Пле (1806 –1882 ). Д.Ж. Журавський про фактори деформації матеріалів соціальної статистики. Вивчення громадської думки в США. Реклама як соціальний феномен.

Розвиток української академічної соціології. Соціально-політичні погляди Михайла Драгоманова (1841—1895). Українська ідея. Вчення про державу і право. Соціологічний метод. Соціологічні питання у творчості Олександра Потебні (1835—1891). Проблема денаціоналізації у працях Потебні. Думки Івана Франка (1846—1916) про соціальну еволюцію. Предмет соціології та її спеціалізація. Проблема історичного розвитку суспільства. Аналіз соціальної структури суспільства. Генетична соціологія Михайла Грушевського (1866 –1934). Формування історико–соціологічного бачення. "Генетична соціологія" й теорія суспільності. "Українське переживання" і політична соціологія. Соціальна наука Богдана Кістяківського (1863—1920). Проект створення наукової соціології Богдана Кістяківського. Методологія соціальних наук. Проблема соціологічних понять. Поняття причинності. Проблема цінностей у соціологічній науці. Поняття соціальної реальності як сукупності ситуації. Інструментальна природа мислення. Взаємозв’язок суспільства та індивіда. Рефлексивне соціальне “Я”. Обґрунтування соціології права.

Соціологія державотворення та політична антропологія В’ячеслава Липинського (1882 –1931). Домінанти соціально - політичного мислення. Політична антропологія. Соціологія Микити Шаповала (1882 –1932 ). Особливості соціологічного мислення Микити Шаповала.

Чиказька соціологічна школа, методологічні принципи та наукові результати. Загальна характеристика стану соціології в Європі та Америці середини ХХ ст. Основні представники та проблематика Чиказької соціологічної школи. Методологічні принципи та наукові результати. Основні соціологічні концепції середини ХХ ст. Гуманістична соціологія Флоріана Знанецького. Біографічні відомості про Ф. Знанецького. Світ культури к світ цінностей. Концепція гуманістичного коефіцієнта. Системний підхід до культурної дійсності . Теорія соціальних дій. Соціологія як наука про культуру. Інтеракціоністська соціологія Джорджа Міда. Біографічні відомості про Дж. Міда. Теоретико – методологічні засади. Основні тези і поняття символічного інтеракціонізму. Відкритті питання соціологічної теорії Дж. Міда та її сучасні версії.

Соціологія Питирима Сорокіна (1889— 1968). Загальна характеристика соціології П.Сорокіна. Ідейно – теоретичні витоки соціології П. Сорокіна. Соціологія як наука. Рівні соціологічної науки. Соціологія в системі наук. Вчення про Суспільство П.Сорокіна. Поняття “соціального явища”, його сторони. Поняття суспільства. Предмет вивчення соціології. Структура соціології. Поняття соціальної статики та динаміки. Соціальна статика та соціокультурна динаміка у соціології П. Сорокіна. Вчення про статику суспільства: основні соціальні структури, рівні суспільства. Поняття, види стратифікації суспільства. Соціальна стратифікація суспільства. Економічна стратифікація. Поняття флуктурації. Типи економічних флуктурацій. Гіпотеза флуктурацій висоти та профілю економічної стратифікації. Політична стратифікація. Флуктурації політичної стратифікації. Професійна стратифікація. Фундамент міжпрофесійної стратифікації. Висота, етажність та профіль професійної стратифікації. Вчення про соціокультурну динаміку суспільства. Вчення П. Сорокіна про цивілізації. Соціокультурний розвиток та проблеми глобалізації світу. Значення соціології П. Сорокіна для розвитку американської та сучасної соціології.

Структурно-функціональна соціологія Соціально – теоретичні передумови виникнення структурно функціональної соціології. О. Конт, Г. Спенсер як засновники методу структурного функціоналізму у соціологічній науці. Е. Дюркгейм та П. Сорокін — попередники структурного функціоналізму у сучасній соціології.

Структурно функціональна соціологія Толкотта Парсонса ( 1902 –1979 ). Т. Парсонс — засновник інституціональної школи структурно-функціональної соціології. Поняття “дійової особи”. Орієнтири соціологічного теоретизування. Система дії. Волюнтариська теорія. Соціальна дія людини як система, яка самоорганізується; її специфіка; символічність, нормативність, волюнтаристичність.

Концепція соціальної системи. Соціальна система, її підсистеми та функції. Інваріантний набір функціональних проблем.. Суспільство – як соціальна система (основні поняття і проблеми). Проблематика соціальних змін. Функціоналізм і теорія середнього рівня Роберта Мертона (народ. 1910 ). Особливості функціоналізму Р. Мертона. Функції та дисфункції. Теорія середнього рівня Р. Мертона та її значення для розвитку соціології. Аномія суспільства Р. Мертона. Вклад школи французького структуралізму (М. Леві-Стросс, М. П. Фуко) і сучасний розвиток структурно-функціонального методу. Сучасні дискусії навколо розвитку структурно-функціонального аналізу.

Сучасний етап теоретичної соціології. Загальна характеристика сучасного етапу теоретичної соціології. Основні напрями та проблеми сучасної теоретичної соціології. Дискусії про функціоналізм в сучасній соціології. Теоретичні проблеми соціології в роботах К.Маннгейма. Проблема організації праці і управління в американській соціології 20-х -–60-х років ХХ ст.

Теорії конфлікту в сучасній соціології (Р.Дарендорф, Л.Козер, Е.Райт та ін.). Історико – культурні та ідеологічні фактори формування конфліктного підходу. Теоретико – методологічні засади конфліктології. Діалектична теорія конфлікту: теорії класів і класового конфлікту Р.Дарендорфа. Функціональність конфлікту: Козер. Розуміння конфлікту Е. Райтом. Загальна теорія конфлікту Боулдінга тощо.

Соціобіологія та соціальний біхевіоризм (Е.Уілсон, П. Ван Дерге). Натуралістичний виклик соціології. Від ранніх теорій інстинктів до концепцій усипальних генів. Соціобіологічний ракурс соціального життя: Едвард Уілс. Біологічний функціоналізм: П’єр Ван де Берге, Біхевіорістична соціологія Б.Ф. Скінера.

Теорія соціального обміну: Д. Хоманс, П. Блау. Теоретичні джерела. Критика абстрактного теоретизування у світлі психологічного редукціонізму. Поняття реальної поведінки. Елементарні форми соціальної поведінки. Макроструктуралізм П. Блау. Теорія справедливого соціального обміну.

Новітні пошуки в царині соціологічного теоретизування. Неофункціоналізм: Дж. Олександр, Дж. Тьорнер. Структуралізм і постструктуралізм: К. Леві – Стросс, М.Фуко. Постмодернізм: Бурд’є. Психологічні ідеї в сучасній соціологічній теорії (М.Хоркхаймер, Т.Адорно, Г.Маркузе, Е. Фромм, Н.Еліас та ін.). Сучасні теорії соціальної структури (У.Мур, Ч.Девіс, Е.Гідденс, П.Бурд’є та ін.). Феноменологічні методи в сучасній соціології. Основні ідеї і методи етнометодологія. Проблеми соціального пізнання: пошук нової соціологічної парадигми. Теорія комунікативної дії Ю.Хабермаса, її основні поняття і висновки. Соціологія Н. Лумана. Соціологія А.Турена та профспілковий рух у його соціологічній концепції. Актуальні проблеми сучасного розвитку соціологічної науки

  1   2   3   4   5   6

Похожие:

Історія соціології iconСписок статей історичних журналів історія та правознавство: науково-методичний журнал
Календарне планування. Профільний рівень ІІ семестр : Всесвітня історія 10 кл.; Всесвітня історія 11 кл.; Історія України 10 кл.;...
Історія соціології iconПрограма вступного іспиту до аспірантури із наукової спеціальності (22. 00. 04) “спеціальні та галузеві соціології”
Система соціологічного знання: коеволюція теоретичного та емпіричного напрямків в соціології
Історія соціології iconІсторія соціології
Соціологія громадської думки”, „Технологія відбору в соціологічних дослідженнях”, „Соціологічний аналіз документів”, „Соціологія...
Історія соціології iconНавчальна програма вибіркового курсу магістерських програм з культурології та соціології теорії націоналізму
Середа Вікторія, маґістр соціології Будапештського університету ім. Етвоша Лоранда І едінбурзького університету, викладач Львівської...
Історія соціології iconПрограма учбо во го курсу нер
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна підготовлена старшим викладачем кафедри соціології Бабенко Світланою...
Історія соціології icon11 Історія становлення інституту свободи мирних зборів 11
Розділ І. Історія становлення та теоретичні аспекти формування конституційного права на мирні збори
Історія соціології iconПрограми для загальноосвітніх навчальних закладів "Історія України. Всесвітня історія. 5-12 класи" 5-9
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів "Історія України. 10-11 (історичний профіль)" (авт. Кульчицький С. В., Лебедєва...
Історія соціології icon1. Історія виникнення І розвитку конфліктології як науки (Конфліктологія як наука. Історія розвитку конфліктології)
Базові курси: Фізіологія І психологія праці; Соціологія праці; Менеджмент; Управління персоналом
Історія соціології iconМетодичні вказівки до виконання самостійних завдань з курсу "Історія української культури"
Програма курсу "Історія української культури" для студентів технічних напрямів підготовки
Історія соціології iconНавчально-методичний комплекс з курсу «Економічна історія» Для студентів денної та заочної форм навчання
Нормативна навчальна дисципліна «Економічна історія» орієнтована на вивчення історії становлення розвитку форм господарювання в тісному...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница