України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби




НазваниеУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
страница1/13
Дата04.03.2013
Размер1.48 Mb.
ТипДокументы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

Державне підприємство “Український науково-дослідний інститут морської медицини”

Державний департамент морського і річного транспорту України
Професійна спілка робітників морського транспорту України

Фонд морської медицини


ВІСНИК


МОРСЬКОЇ МЕДИЦИНИ


Науково-практичний журнал

Виходить 4 рази на рік


Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук (Бюлетень ВАК України від 9 червня 1997р. №4)


Зареєстрований в Міністерстві інформації України

Свідоцтво серія КВ № 2830


4 (27)

(жовтень - грудень)


Одеса 2004




РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ


Головний редактор А.О. Лобенко


В.Г.Руденко( науковий редактор), В.Ю.Волянський ( заступник головного редактора ), Н.А.Мацегора (відповідальний секретар), О.Г.Андрієвський, О.К.Асмолов, В.О.Васильєв, О.І.Верба, Ю.І.Гульченко, Т.В.Демидова, Б.С.Запорожченко, О.М.Ігнатьєв, В.О.Лісобей, Т.П.Опаріна, О.Ю. Нетудихатка.


РЕДАКЦІЙНА РАДА


Р.В.Богатирьова (Київ), П.В.Волошин (Харків), Є.М.Горбань (Київ), С.О.Гуляр (Київ), Л.М.Давидов (Київ), В.М.Запорожан (Одеса), В.О.Зубков (Одеса), М.Ф.Ізмеров (Москва), Н.К. Казимирко (Луганськ), М.О.Корж (Харків), Н.Н.Корпан (Австрія, Відень), В.Й.Кресюн (Одеса), Ю.І.Кундієв (Київ), М.В.Курик (Київ), І.І.Кутько (Харків), М.В.Лобода (Київ), В.В.Поворознюк (Київ), М.Д.Тронько (Київ), М.І.Хвисюк (Харків), Чайковский Ю.Б. (Київ), О.О.Шалімов (Київ), О.А.Шандра (Одеса), М.Ф. Ізмеров.(Москва).


Адреса редакції


65110, ДП “УкрНДІ морської медицини”

м. Одеса, вул. Маловського, 8

Телефон/факс : (0482) 721-62-23


Редактор Н.І. Єфременко


Здано до набору р.. Підписано до друку р.. Формат 70108/16

Папір офсетний № 2. Друк офсетний. Умов.-друк.арк. .

Зам №


ISSN 0049-6804 Міністерство охорони здоров’я України, 1999

Державне підприємство “Український науково-дослідний інститут морської медицини” , 1999

Державний департамент морського і річкового транспорту України, 1999

Професійна спілка робітників морського транспорту

України, 1999

Фонд морської медицини, 1999



ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИКО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ СЛУЖБИ


УДК 618.3:618.36-008.64


Т.Я. Москаленко

ПИТАННЯ АДАПТАЦІЇ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОК У ВАГІТНИХ З МЕТАБОЛІЧНОЮ ФОРМОЮ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ НА ФОНІ ПАЛІННЯ

Одеський державний медичний університет


Актуальність питання. Вивчення впливу ксенобіотиків на стан репродуктивної функції жінки є одним із актуальних напрямків сучасної медицини [ 1, 2 ]. Вивчення кумулятивних ефектів ксенобіотиків на організм людини, патогенезу багатьох захворювань неможливо без подальшого аналізу фізіологічних механізмів гомеостазу. За даними літератури, фізіологічний перебіг вагітності супроводжується закономірним зниженням активності монооксигеназних систем, які приводять до того, що організм вагітної стає більш вразливим до дії ксенобіотиків, знешкодження яких забезпечується також монооксигеназними системами [ 3, 4 ]. Стан механізмів біотрансформації ксенобіотиків протягом вагітності та фізіологічне значення цих процесів вивчені недостатньо.

Метою дослідження було зниження перинатальних ускладнень у вагітних з фетоплацентарною недостатністю (ФПН) шляхом визначення токсичного впливу тютюнопаління та оцінки стану монооксигеназних систем організму в умовах патологічного перебігу вагітності і підвищення ефективності діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.

Матеріали та методи. Вивчення функції нирок у здорових вагітних, та вагітних з ФПН, які палили до вагітності не менше 10 цигарок на день та які не палили проводили до та після водно-сольового навантаження 0,25% розчином хлориду натрію в об’ємі 0,5% від маси тіла. О 7.00 годині ранку натще збирали сечу і зразки слини. Разову дозу антипірину (10мг на 1 кг маси тіла) пацієнтки запивали 2 - 3 ковтками води, полоскали ротову порожнину. О 8-00 годині ранку випивали 0,25 % розчин хлориду натрію з розрахунку 0,5 % від маси тіла і впродовж години знаходилися у сидячому положенні. Через 60 хвилин жінки активно спорожняли сечовий міхур і збирали другу порцію слини. Наступні проби слини збирали з інтервалом у одну годину протягом 3 годин (усього 5 проб слини від кожної пацієнтки.

Обговорення результатів. Результати наших досліджень показують, що у групах вагітних з ФПН спостерігаємо вірогідне підвищення ниркової екскреції неметаболізованого антипірину. Даний показник є достатньо точним індикатором стану активності мікросомальних систем окислення у людини. Виявлена нами закономірність, свідчить про більш високу активність мікросомального окислення у вагітних з ФПН, у порівнянні зі здоровими вагітними. Показано, що екскреція антипірину закономірно підвищується у жінок з ФПН, які палили. Звертає на себе увагу той факт, що ступінь підвищення екскреції антипірину співпадає з найбільш вираженими змінами діяльності нирок вагітних. Так, у групі вагітних, які палили до вагітності, з ФПН у II та III триместрах на фоні найбільш високого значення екскреції антипірину ми реєструємо підвищення екскреції осмотично активних речовин, білку та фосфатів. Компоненти тютюнового диму є факторами, які підсилюють тенденції, що спостерігаються у разі ФПН, та виступають у вигляді допоміжних факторів стимуляції монооксигеназних систем, у тому числі і на рівні основного еферентного органу регуляції водно- сольового обміну нирок, так як відома їх участь у метаболізмі ксенобіотиків.

Отримані нами дані дозволяють встановити, що використання антипіринового тесту у групах здорових вагітних, а також вагітних, які палили до вагітності з ФПН у II та III триместрах в умовах водно-сольового навантаження 0,25% розчином хлориду натрію в об’ємі 0,5% від маси тіла має місце підвищення ниркової екскреції антипірину у групах вагітних з ФПН, а також ряд змін функціонального стану нирок, які виявляються у зниженні здібності органу формувати концентровану сечу, а також у підвищенні екскреції білку та осмотично активних речовин. Слід відмітити, що вказані зміни носять найбільш виражений характер у II та III триместрах у групі вагітних, які палили до вагітності з ФПН.

Вважаючи на те, паління дійсно збільшує активність системи мікросомального окислення, ми вказуємо на те, що компоненти диму, серед яких є бензпірен та інші вуглеводороди викликають дерепресію системи мікросомального окислення, яка при фізіологічній вагітності інгібується. На наш погляд таке порушення розвитку фізіологічної вагітності призводить до активації мікросомального окислення у плаценті, що порушує її функції та сприяє розвитку ФПН, можливо і шляхом підвищення мікросомального метаболізму статевих гормонів. Особливо треба відмітити, що паління шкідливе, якщо воно спостерігалося до вагітності. Це дає змогу стверджувати, що функціонально-метаболічні, а можливо і структурні зрушення, що виникають внаслідок паління, зберігаються на протязі більше як половини вагітності. З метою перевірки гіпотези про те, що паління є одним з шляхів підвищення ксенобіотичного навантаження на організм матері, а також може бути провідним механізмом патогенетичного ланцюга ускладнень вагітності та погіршення стану плода, проведено вивчення кліренсу антипірину, як одного з маркерів функційного стану монооксигеназної системи організму вагітних з ФПН у другому та третьому триместрах вагітності, які палили до вагітності не менше 10 цигарок на день, у порівняні зі здоровою групою жінок з фізіологічним перебігом вагітності. На основі отриманих даних зроблено висновок про те, що виявляється підвищення активності мікросомального окислення у вагітних з ФПН, особливо у групі жінок, які палили до вагітності та перевищує показники кліренсу антипірину при фізіологічній вагітності, незалежно від функціонального стану нирок. Сукупність одержаних даних дозволяє висказати гіпотезу про те, що стимуляція монооксигеназних систем в організмі вагітних, які палили до вагітності займає важливе місце в патогенезі ФПН. У зв”язку з чим, паління слід роздивлятись як значимий фактор ризику ФПН.

Висновок.

У цілому можна стверджувати, що у вагітних з ФПН у II та III триместрах визначається збільшення ниркової секреції антипірину. Ступінь зростання екскреції антипірину вища у вагітних з ФПН, що раніше палили, одночасно зі збільшенням у них діурезу, протеїнурії та зменшенням осмолярністі сечі.


Ключові слова: вагітні, фетоплацентарна недостатність, паління, метаболізм.


Література.

  1. Запорожан В. М., Свірський О. О., Гоженко А. І., Галич С. Р. Клінічна патогенетична терапія прееклампсії.- Одеса: Одеський медуніверситет, 2004. – 247с.

  2. Зелинский А. А., Манасова Г. С. Клиническое значение комплексного определения нитратов и нитритов при различных осложнениях беременности //Пробл. медицины. - 1998. - № 2. - С. 28 – 29.

  3. Новиков В. Д., Горбачев Е. М. Беременность и токсиканты.-Новосибирск: СО Наука, 1986. – 160 с.

  4. Асымбекова Г. У. Проспективное изучение фармакокинетики антипирина при беременности //Акушерство и гинекология - 1995.-№2. - С. 19 - 22.



Summary.

T. Ya.Moskalenko

SOME PROBLEMS OF TABACCO-SMOKING INFLUENCE ON RENAL FUNCTIONAL CONDITION IN PREGNANT WITH METABOLIC FORM OF FETOPLACENTAL OF INSUFFICIENCY

They have studied function of kidneys at healthy pregnant women and those with fetoplacental insufficiency. The latter either did not smoke or smoke till pregnancy not less than 10 cigarettes per day before and after water-salt loading of 0,25 % a solution of sodium chloride in volume of 0,5 % from their body weight. It has been established that at pregnant women with fetoplacental insufficiency in II and III trimesters the increased kidneys antipirine excretion took place. The degree of antipirine excretion increase was higher at pregnant with fetoplacental insufficiency together with the increase of diuresis, proteiuria and reduction urine of urine osmolarity.


УДК 616.379.-008.64.-087


В. Г. Руденко

РАЦИОНАЛЬНОЕ ПИТАНИЕ И ЗДОРОВЫЙ ОБРАЗ ЖИЗНИ В ПРОФИЛАКТИКЕ АТЕРОСКЛЕРОЗА У ЛИЦ МОРСКИХ ПРОФЕССИЙ

Украинский НИИ морской медицины


Лица морских профессий во время рейса подвергаются воздействию многочисленных неблагоприятных факторов – погодно-климатических, психо-физиологических, судовых. Наибольшее напряжение при этом испытывает сердечно-сосудистая система, которая обеспечивает адаптацию организма моряка [ 1, 9 ]. Постоянное воздействие указанных факторов и срыв адаптационных механизмов способствует развитию и прогрессированию сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ) в более молодом возрасте и более быстрыми темпами [ 6, 8 ]. Важную роль в предупреждении этих осложнений играют здоровый образ жизни и рациональное питание [ 1, 3, 5 ].

В основе всех ССЗ лежат атеросклеротические изменения сосудистой стенки. Одним из основных факторов развития атеросклероза является нарушение липидного обмена (повышенный уровень холестерина и триглицеридов). Холестерин циркулирует в крови в составе белково-липидных комплексов, называемых липопротеидами, среди которых липопротеиды низкой плотности (ЛНП), очень низкой плотности (ЛОНП), высокой плотности (ЛВП) и хиломикроны. Холестерин транспортируется, в основном, ЛНП, которые обладают атерогенным действием. Подобные свойства имеют продукты метаболизма частиц ЛОНП и хиломикроны. Напротив, частицам ЛВП приписывают антиатерогенное действие за счет обратного переноса холестерина из сосудов в печень [ 2 ].

Частицы ЛНП, нагруженные холестерином, проникают в стенку сосуда. Этот процесс ускоряется при нарушении проницаемости поверхностного слоя -эндотелия сосудов. Нормально функционирующий эндотелий обладает достаточными защитными свойствами. Однако при воспалении, хронической инфекции, хроническом стрессе, дефиците ряда витаминов (особенно C, P, E) и микроэлементов проницаемость эндотелия для частиц ЛНП возрастает. Проникая под эндотелий в стенку сосуда, частицы ЛНП подвергаются процессам окисления, которые идут более интенсивно в условиях нехватки соединений с антиоксидантными свойствами. Антиоксидантами являются витамины E, C, A и каротиноиды, а также биофлавоноиды, коэнзим Q, селен и цинк [ 5, 10 ]. Окисленные ЛНП легко захватываются проникающими сюда макрофагами, которые превращаются в нафаршированные холестерином «пенистые клетки». Скопления пенистых клеток формируют следующую фазу атеросклероза – жировые полоски. Последующие изменения сосудов приводят к образованию атеросклеротической бляшки, развитию в дальнейшем инфаркта миокарда и инсульта.

В настоящее время твердо установлена связь повышенного уровня холестерина с увеличением частоты ИБС и сердечно-сосудистой смертности. При содержании ЛНП в крови более, чем 4,2 ммоль/л, возрастает опасность развития ИБС и инфаркта миокарда [ 2, 6, 7 ].

Нарушение окислительно-восстановительных процессов в стенке артерий способствует более быстрым темпам развития атеросклероза. У больных ИБС и гипертонической болезнью эти нарушения проявляются в увеличении количества продуктов липопероксидации с одновременным снижением механизма антиоксидантной защиты (АОЗ). Установлена связь воспаления с дисбалансом в системе перекисного окисления липидов (ПОЛ) и АОЗ. Следовательно, основные сердечно-сосудистые заболевания, такие как ИБС и гипертоническая болезнь, а также обменные нарушения, такие как ожирение и сахарный диабет, сами по себе, так же, как и гиперлипидемия потенцируют прогрессирование атеросклероза через ряд механизмов, в том числе и за счет нарушения системы ПОЛ-АОЗ [ 5, 10 ].

Нарушения липидного обмена могут выражаться в повышении уровня не только холестерина, но и триглицеридов. По общему мнению, гипертриглицеридемия является самостоятельным фактором риска ИБС, особенно при пониженном содержании ЛВП, а также у больных ожирением и сахарным диабетом [ 2, 7 ].

Следовательно, для профилактики и лечения атеросклероза необходимо добиваться снижения как уровня холестерина, так и уровня триглицеридов в крови.

Факторы, способствующие снижению уровня холестерина и других липидов в крови.

Многочисленные популяционные исследования показали, что снижение уровня холестерина на 10% способствует уменьшению числа инфарктов миокарда на 19-22%. Снижение уровня холестерина также ассоциируется с уменьшением общей смертности, потребности в оперативных вмешательствах на коронарных сосудах, числа госпитализаций и дней временной нетрудоспособности [ 1, 2, 7 ]. Для этих целей используются как медикаментозные, так и немедикаментозные методы гиполипидемической терапии. Медикаментозными средствами являются препараты из группы статинов, фибраты последних поколений, никотиновая кислота, секвестранты желчных кислот и антиоксидантный препарат пробукол. Однако, как правило, начинают с диетических и режимных мероприятий, формирующих здоровый образ жизни. Они включают повышение двигательной активности, отказ от вредных привычек (прежде всего курения и злоупотребления алкоголем), чередование нагрузок с психоэмоциональным расслаблением, контроль массы тела [ 3, 5, 7 ].

Важным методом борьбы с атеросклерозом является изменение рациона питания [ 1 ]. Целью рационального питания является:

снижение уровня холестерина и триглицеридов в крови,

предотвращение окисления ЛНП,

корректировка сопутствующих факторов риска (повышенное артериальное давление, ожирение, сахарный диабет, гипергомоцистеинемия).

Для снижения уровня холестерина в сыворотке крови необходимо, прежде всего, ограничить потребление жиров преимущественно животного происхождения, а также уменьшить потребление холестерина с пищей. Животные жиры можно заменить жирами растительного происхождения (растительное и оливковое масло, мягкий маргарин), которые содержат поли- и мононенасыщенные жирные кислоты, обладающие способностью снижать уровень холестерина. Кроме того, следует увеличить потребление рыбы, которая служит источником омега-3 полиненасыщенных жирных кислот, обладающих свойствами, способствующими профилактике болезней сердца. Необходимо увеличить потребление овощей, фруктов и зерновых продуктов, являющихся источником пищевой клетчатки, витаминов и минералов. Для надлежащего снабжения организма этими элементами необходимо ежедневно потреблять не менее 500 г овощей и фруктов [ 3, 5 ]. Для отдельных групп населения, особенно занятых интенсивными видами деятельности, иногда показана вспомогательная терапия с применением препаратов, содержащих витамины, минералы или другие соединения растительного происхождения. Для профилактики заболеваний системы кровообращения рекомендуется применять препараты, обогащающие диету соответствующими необходимыми элементами.

Пищевая клетчатка. Пищевая клетчатка является очень важным компонентом диеты с точки зрения профилактики заболеваний системы кровообращения, ожирения, диабета, новообразований и болезней пищеварительного тракта. Фракции растворимой клетчатки, главным образом смолы и пектины, обладают способностью нормализовать уровень холестерина и глюкозы в сыворотке крови. Прием пектинов или гуаровой смолы в дозировке 15-30 г в день позволяет снизить уровень холестерина на 10-15%. Ценным источником растворимой клетчатки являются овсяные отруби и семена подорожника. Для профилактики заболеваний системы кровообращения рекомендуется ежедневно потреблять не менее 25 г пищевой клетчатки. Такие же рекомендации касаются и пациентов, страдающих диабетом. Людям с ожирением диета, обогащенная клетчаткой натурального происхождения (из овощей и фруктов) или содержащими клетчатку препаратами, дает ощущение насыщения, улучшает перистальтику кишечника, что приводит к снижению веса.

Соя. Способностью снижения уровня холестерина обладает растительный белок. Самым важным с этой точки зрения продуктом является соя, которая к тому же содержит антиоксидантные и эстрогеноподобные соединения. Выделенный из сои лецитин представляет собой смесь фосфолипидов, участвующих в процессе обмена веществ. Благодаря этому он способствует нормализации уровня холестерина в крови и благотворно влияет на функционирование мозга и нервной системы.

Фитостеролы. Функцию защиты от болезней сердца выполняют и другие вещества растительного происхождения. Фитостеролы, к которым относится бета-ситостерол, стигмастерол и кампестерол, содержатся в проростках пшеницы, зерновых продуктах, орехах и бобовых. Это растительные аналоги холестерина, однако, они не повышают, а снижают уровень холестерина в крови, и, следовательно, снижают риск развития болезней сердца.

Витамины – антиоксиданты. К витаминам, обладающим свойствами антиоксидантов, относятся витамин E, бета-каротин (провитамин A) и витамин C, которые защищают ЛНП от окисления, т.е. противодействуют модификации липопротеинов. Модифицированные липопротеины играют существенную роль в развитии атеросклероза.

Благотворное влияние витаминов-антиоксидантов подтвердилось в ходе эпидемиологических исследований. Наблюдалась обратная зависимость между употреблением витаминов и их концентрацией в сыворотке крови, с одной стороны, и развитием ИБС и смертностью в результате болезней сердца, с другой стороны. Препараты с антиоксидантным действием улучшали эффективность лечения больных с хронической сердечной недостаточностью и артериальной гипертензией [ 3, 10 ].

Однако, ввиду противоречивости результатов клинических исследований, отсутствует однозначная точка зрения по поводу обогащения рациона питания этими элементами. Общепринятым является мнение, согласно которому источником витаминов должны выступать натуральные продукты. Однако в группах высокого риска атеросклероза и в случаях неполноценного питания необходимо применение витаминных препаратов.

Биофлавоноиды. Эти соединения содержатся в цитрусовых, овощах, чае и красном вине. Наряду с антиоксидантными свойствами они оказывают антитромботическое действие и укрепляют стенку сосудов.

Селен, цинк и хром. Эти микроэлементы относятся к незаменимым компонентам питания, которые стоят на страже надлежащего функционирования организма. Они входят в состав многих ферментов и, таким образом, участвуют в важных метаболических процессах. Благодаря своим антиоксидантным свойствам эти микроэлементы противостоят вредному воздействию свободных радикалов, являясь немаловажным фактором в профилактике болезней сердца, онкологических и других заболеваний.

Опыты на животных показали, что дефицит селена и витамина E приводит к усиленному окислению липидов и развитию атеросклеротических бляшек. Эпидемиологические исследования дефицита селена у людей свидетельствуют об обратной зависимости между его потреблением и заболеваемостью сердца. Это связано с защитным действием селена, препятствующим окислительной модификации ЛНП, а также с тем влиянием, которое он оказывает на синтез простагландинов и агрегацию тромбоцитов [ 5, 10 ].

Цинк способствует нормализации уровня холестерина в крови и участвует в синтезе простагландинов, которые играют важную роль в регулировании множества процессов в нашем организме, включая артериальное давление и частоту сердечной деятельности.

Хром входит в состав ряда ферментов, присутствует в организме в виде соединения с органическим комплексом, который называют фактором толерантности глюкозы (GTF), и способствует сохранению надлежащего уровня глюкозы. Недостаточное содержание хрома в пище может приводить к изменению концентрации инсулина в крови и развитию диабета у взрослых. Кроме того, с дефицитом хрома может быть связано повышение уровня холестерина в крови и риска развития сердечно-сосудистых заболеваний. Обогащение диеты путем восполнения дефицита хрома приводит к улучшению толерантности глюкозы, повышению потребности в инсулине и снижению уровня общего холестерина на фоне повышения концентрации ЛВП-холестерина, благодаря чему снижается риск развития болезней сердца.

Фолиевая кислота, витамины B6 и B12. Это группа основных кофакторов метаболизма гомоцистеина. В свою очередь наблюдается обратная зависимость между повышением уровня гомоцистеина и атеросклерозом коронарных и периферических сосудов, а также сосудов мозга. Пациентам с гипергомоцистеинемией, входящей в число факторов риска атеросклероза, а также в группах высокого риска имеются все основания назначать для обогащения диеты препараты, имеющие в своем составе фолиевую кислоту и витамины группы B.

Никотинамид ( амид никотиновой кислоты). Относится к витаминам группы B. Благотворно воздействует на распределение липидов и липопротеинов в организме за счет снижения уровня холестерина и триглицеридов в крови и повышения концентрации ЛВП-холестерина. В больших дозах ( 0,5 – 6 г ) никотинамид используется в качестве лекарственного средства.

В каких случаях показана вспомогательная терапия с применением витаминов и минералов?

В ходе экспериментальных и клинических исследований [ 1, 2, 7, 10 ] получены многочисленные подтверждения важной роли, которую витамины и минералы играют в происходящих в организме процессах обмена веществ. Дефицит этих элементов может приводить к развитию различных патологий. Перечисленные выше факты служат обоснованием для использования в целях профилактики и лечения диеты, обогащенной витаминами и минералами. Эта рекомендация особенно актуальна для населения Украины, в подавляющем большинстве своем имеющем в питании дефицит жизненно необходимых витаминов, микроэлементов и снижающих холестерин компонентов пищи. Еще более возрастает роль сбалансированного питания при наличии двух и более факторов риска ИБС и атеросклероза – это возраст старше 50 лет, мужской пол, климакс, курение, наличие гипер- или дислипидемии, ожирение, сахарный диабет, артериальная гипертензия, наличие инфаркта миокарда, мозгового инсульта до 50 лет у близких родственников.

В профилактике болезней сердца важная роль отводится препаратам, содержащим ингредиенты, которые обладают способностью непосредственно снижать уровень холестерина и другие факторы риска атеросклероза, а также наделены антиоксидантными свойствами. К таким препаратам относится витрум кардио.

Этот препарат применяется для обогащения диеты необходимыми компонентами, а также назначается лицам, работающим в неблагоприятных производственных условиях, подвергающихся длительному стрессу, находящихся в контакте с токсическими веществами и др.

Для профилактических целей следует принимать обычную дозу препарата - 1 таблетка 3 раза в день. Продолжительность курса – 1-1,5 месяца, по два – три курса в течение года. Для лиц, работающих в особенно неблагоприятных условиях – в условиях тропиков, в машинном отделении, рекомендовано длительное применения витрум кардио.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Похожие:

України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 медичні та екологічні проблеми приморських регіонів
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
Державне підприємство “Український науково-дослідний інститут медицини транспорту”
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница