Заголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість




Скачать 111.49 Kb.
НазваниеЗаголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість
Дата02.03.2013
Размер111.49 Kb.
ТипДокументы



02.10.12 /home/server1/lib.znate.ru/pars_docs/refs/71/70758/70758.doc

Шевченко В. Е. Заголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість / Наукові записки Луганського національного педагогічного університету: Зб. наук. праць [Поліетнічне середовище: культура, політика, освіта] У 3-х т. / Луган. нац. пед. ун-т ім.. Тараса Шевченка.– Вип. 5, Т. 1. Серія «Філологічні науки». – Луганськ: «Альма-матер», 2004. – С. 388-397.

Заголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість


Headings as a way of influence on public opinion

Заголовки как способ влияния на общественное сознание


Заголовки періодичного видання є цілісною змістовно-графічною системою, яка впливає на розуміння словесного твору, створює попереднє уявлення про його зміст. Графічне оформлення привертає увагу читача, розставляє акценти, а змістова частина заголовка передає сутність матеріалу. Уявлення читача про зміст та тематику матеріалу складається ще перед тим, як він починає читати текст. Змістовно-графічний комплекс як система допомагає виділити заданий вербальний продукт з інформаційного середовища і донести його до цільової аудиторії.

The headings of the periodic edition are integral substantial and graphic complex, which influences the understanding of verbal product and creates preliminary image of its contents. The graphic shaping attracts attention of the reader, creates accents, and the substantial part of heading offers the gist of the material. The reader starts reading, he has already got the idea of a story. Substantial and graphic complex as system helps differentiate the intended verbal product in the information media and put it through to the target audience.

Заголовки периодического издания являются целостной содержательно-графической системой, которая влияет на понимание словесного произведения, создает предварительный образ его содержания. Графическое оформление привлекает внимание читателя, расставляет акценты, а содержательная часть заголовка передает сущность материала. Представления читателя о содержании и тематике материала складывается еще до того, как он начинает читать текст. Содержательно-графический комплекс как система помогает выделить заданный вербальный продукт из информационной среды и донести его до целевой аудитории.


Заголовки – це перше, на що звертає увагу читач, коли шукає потрібний йому матеріал. Чим виразніше заголовок – тим швидше він приверне увагу читача до матеріалу. І навпаки, важливий матеріал може залишитися поза увагою, якщо він має нецікавий, непомітний заголовок. Але заголовок – це не лише назва словесного твору, у періодичних виданнях заголовок – це комплекс, до якого входять, крім основного заголовка, назва рубрики, підзаголовок, вріз, шапка, і цілий ряд інших виділених графічними засобами фрагментів. Отже, заголовок періодичного видання слід розглядати як комплекс взаємопов’язаних текстових одиниць, які дають попереднє уявлення про зміст твору.

Вивченням місця заголовків та їх значення в композиції періодичного друкованого видання займалися вчені та практики: Б. А. Вяземський, С. І. Галкін, О. П. Кисельов, В. В. Попов, І. М.Табашніков, Е. В. Фастовець, О. К. Мелещенко, В. Ф. Іванов та інші. Автори аналізують передумови виникнення елементів, що входять до заголовного комплексу, схеми їх розташування відносно текстового матеріалу. А. Г. Шицгал писав, що «всі елементи композиції повинні бути цілісно організовані, тобто один від одного не відриватися і сприйматися в русі» [8, 173]. При гармонійному поєднанні елементів видання зв’язок рубрик, окремих матеріалів здійснюватиметься архітектонічними засобами, однаковими для всього видання й окремі матеріали, заголовки, рекламні блоки не вириватимуться із загального ансамблю видання, а утворюватимуть поступовий рух.

Автори-дослідники періодичних видань залишили поза увагою проблему взаємозв’язку один з одним елементів, що дають коротку інформацію про зміст матеріалу. Також не приділено належної уваги впливу заголовків на сприйняття матеріалу, створення у читача попереднього враження від матеріалу, фактору очікування – коли заголовні компоненти дають можливість читачеві настроїтися на конкретний текстовий матеріал.

Отже, метою статті є розгляд заголовка періодичного видання як цілісної графічно виділеної системи, що впливає на розуміння словесного твору і створює попереднє уявлення про його зміст.

Заголовки не лише надають читачеві попередні відомості про зміст номера та окремий матеріал [4, 56], але різні варіанти поєднання елементів комплексу графічними прийомами та засобами утворюють необхідні зорові центри. Змістова структура взаємодіє з графічними засобами, через які виділяються окремі змістові блоки та утворюється заголовний комплекс. Змістова функція заголовних компонентів дозволяє читачеві відшукати потрібний матеріал, а графічна – привернути увагу до нього. Читач перш за все бачить заголовок як графічне зображення і вже потім читає його зміст, ось чому графічна форма не менш важлива, ніж зміст.

Заголовок не домінує в композиції періодичного видання, не важливіший за текстові та зображальні матеріали, а як елемент оформлення є засобом орієнтації читача. До того ж, його можна вважати носієм основних ознак стилю оформлення видання. Заголовки не лише дають коротку інформацію про матеріал, але й розподіляють матеріали за ступенем важливості, групують їх, а також прикрашають сторінку, надають потрібного акценту (рис. 1) [7, 147-149]. Крім того, винесені в анонси на першу сторінку заголовки, орієнтують читача про зміст всього номера (навіть якщо винесена в анонс стаття має невеликий обсяг і розташована у непомітному місці).

Р
ис. 1. Функції заголовків.

Структура системи рубрикації періодичного видання зумовлена специфікою змісту і форми. Держстандарт України визначає заголовний комплекс як «сукупність взаємопов’язаних тек­стових і графічних зображень, що лаконічно подають інформацію про видання» [2]. Відповідно до основної функції заголовка (дати попередні відомості про матеріал) і його невеликим обсягом, заголовний комплекс передбачає наявність чи відсутність певних елементів (компонентів) із власними функціями, що висвітлюють логічну послідовність тексту (канву змісту), з різних боків розкривають зміст матеріалу.

Характер й обсяг інформації, що передається, є основними при формуванні заголовного комплексу. Заголовок може відобразити всі інформаційні властивості публікації: тему статті, авторські та редакційні оцінки, часові характеристики, жанр, авторство та адресацію. Але такої повної інформації газетний матеріал вимагає рідко, головне – тема публікації. Тому тематична характеристика публікації найчастіше виноситься у заголовок і рубрику – у графічно-змістовний центр комплексу. Але навіть чітка вказівка на тему в заголовку і рубриці через стислість відображає лише узагальнену тематику публікації. Цього вистачає для замітки або невеличкої кореспонденції, але середні і великі за обсягом матеріали потребують додаткової інформації. Тоді у заголовний комплекс вводяться такі елементи, як підзаголовок, анонс, лід, вріз.

Підзаголовки розділяються на два види. До першого відносяться такі, які пояснюють та деталізують основний заголовок, або надають основному заголовку іншого смислу. Наприклад, заголовок «Крилаті велосипеди» має підзаголовок «Зможуть приймати Жуляни», або заголовок «На комунальну плаху» – підзаголовок «Першими лягають голови чиновників». Внутрішні підзаголовки, як назви окремих частин публікації, повніше розкривають тему, розділяють статтю великого обсягу на декілька частин. Наприклад матеріал з назвою “Добрий дух Золочівського замку”, заверстаний на цілу сторінку, має пояснювальний підзаголовок–продовження “Або Маленькі господині великого дому”, лід, що займає три шпальти та кілька внутрішніх підзаголовків: “У глиб віків”, “”Чую зло”, “І жнець, і на дуді гравець”, “Третій в Україні”, “Реклама як рушій відродження”, які дають достатньо повне представлення про великий за обсягом матеріал.

Для деяких матеріалів використовується більш розгорнута форма підзаголовка у вигляді стислого повідомлення, який має назву «лід». Лід – виділений стислий вступ до матеріалу, тематичного добірки або сторінки – більш широке доповнення заголовка за формою та інформативністю, що виноситься у верхню частину матеріалу і виділяється або рамкою, або підкладкою, або видільним шрифтом. Газета “Україна і світ сьогодні”, наприклад, взагалі ніколи не використовує підзаголовки, але кожний матеріал супроводжується лідом, надрукованим жирним курсивом гарнітури основного тексту.

Рубрика узагальнює або характеризує напрямок, жанр матеріалу (наприклад – Гроші, Економіка, Що трапилось, Стосується усіх) і розташовується над основним заголовком (звідси інша її назва – надзаголовок). Але трапляться, що рубрика стоїть під заголовком, поряд із зображенням або підзаголовком, в середині матеріалу. Наприклад, газета “Хрещатик” рубрики розташовує між заголовком та текстом з вирівнюванням праворуч на темній плашці.

Зміст заголовків є першою формою інтерпретації фактичної інформації автором чи редакцією, впливає на свідомість читача, настроює його на відповідний лад. Адже читач не завжди читає весь матеріал – іноді йому достатньо прочитати заголовок, підзаголовок і інші виділені фрагменти. Тому важливість змістової частини заголовків на викликає сумнівів. Проміром, на ситуацію навколо острова Тузла періодичні видання відреагували такими заголовками:

«День» – заголовок «Дистанція – 300 метрів», а у продовження теми «Будівництво дамби: вчені б’ють на сполох»;

«Голос України» – заголовок «Добрі сусіди так не чинять» під рубрикою «Напруженість»;

«Україна молода» – заголовок «Розбирайтеся самі» під рубрикою «Візити», заголовок «Круто закручений сюжет біля нашої Тузли» під рубрикою «Конфлікт»;

«Хрещатик» – заголовок «Компліменти Робертсона», підзаголовок «Брюссель не поспішає реагувати на ситуацію навколо Тузли»;

«Дзеркало тижня» – «У чиєму рукаві опиниться козирна Тузла?»;

«Комсомольская правда» – заголовок «Остров Тузла: Россия все ближе», підзаголовок «Украина не понимает, что происходит в Керченском проливе», вріз «Киев готов попросить помощи у ООН», виділений коментар «Пограничники учатся не пускать россиян»;

«Факты» – заголовок «В Керчи считают, что возводимую россиянами дамбу к украинскому острову Тузла разрушит первый же сильный шторм» під рубрикою «Камень преткновения» з врізом «До границы с Украиной осталось 876 метров»;

«Киевские ведомости» – заголовок «Забор преткновения» під рубрикою «Сложная ситуация вокруг Тузлы», лід «Российские парламентарии вместе с украинскими во вторник в Киеве обсуждали тему межпарламентского сотрудничества и, естественно, ситуацию, возникшую в Керченском проливе», текстівка «Обсуждение приграничных проблем с участием Виктора Черномырдина продолжалось и в перерыве», коментар «Нота МИДу России»

«Свобода» – заголовок «Московіє, геть від Тузли», лід «Стрімке будівництво росіянами дамби у Керченській протоці згуртувало українську громадськість у прагненні відстояти мало кому відомий до цього острів Тузла».

Систематизація заголовних компонентів поділяє їх за призначенням та способом виконання. Призначення відображається в наявності складових елементів комплексу і залежить від змісту, періодичності, кількості матеріалів. За способом виконання заголовні компоненти поділяються на шрифтові і зображальні (рис. 2). Шрифтові заголовки можуть бути виділеними лише титульними шрифтами або збільшеними проміжками, а можуть відкреслюватися лінійками, рамками, встановлюватися на плашках, виворотках, поверх зображальних елементів. Зображальні заголовні компоненти умовно поділяються на три групи: текстові – мальованими літерами, символічні – у вигляді емблеми, зображення, логотипу і комбіновані або зображально-текстові – монтаж з літер і ілюстрації. Найчастіше зображальними є рубрики, що пов’язано з тим, що вони є постійними і навіть необхідними елементами архітектоніки видання і зображення виконує роль пізнавального знака, вказівки на часто вживану тематику, іноді навіть заміняють назву.

Р
ис. 2. Систематизація заголовних компонентів за способом виконання.

Шрифтові заголовки потребують більш конкретного змісту, але відтінки і настрої можуть передаватися графічними засобами. Так, нерідко статті про катастрофи подаються виворотками або у масних чорних рамках, що відразу настроює читача на негативну тематику. Оформлені однаково і розташовані поряд заголовки натякають на спільність тематики. Серед всіх елементів заголовного комплексу шрифтових 83 %: підзаголовок, лід, авторський підпис, анонс, вріз, епіграф. Плашками-виворотками виділяються шрифтові заголовні компоненти у 47 % видань. Сьогодні не існує газети, яка б обмежувалася лише одним переліком заголовних компонентів. Одночасно застосовуються декілька видів залежно від їх ролі на сторінці, кількості, місцерозташування [6, 197-207].

Зображальний заголовний компонент є сильним засобом виділення і посилення графіки сторінки в цілому. Він сприймається на рівні ілюстрацій, тому використовується не більш одного-трьох на сторінку. Виключення складають перша та остання сторінки: на першій часто вміщують зображальні або комбіновані анонси, а остання має такі специфічні елементи, як кросворди, малюнки, прогноз погоди, ребуси, розважальні матеріали. Аналіз сучасних видань показує, що зображальні заголовки застосовуються в двох випадках:

  • для заміни назви рубрики, шапки або заголовка, наприклад, у гороскопі символізує знаки Зодіаку;

  • як доповнення до заголовного компоненту з символічною вказівкою на його зміст.

Зображення в постійних заголовних компонентах, зокрема рубриках та шапках, виконує роль пізнавального знака, вказівки на часто вживану тематику. Тому постійні рубрики у 25% газет приймають один із видів зображальних заголовних компонентів. Шапки також нерідко зображальні, але якщо вони шрифтові, тоді обов’язково обрамлені або на плашці. Рубрика у поєднанні з фігурними лінійками, логотипом, зображальними елементами, підкладкою, плашкою-вивороткою зустрічається у 81 % сучасних видань: газети «День», «Хрещатик», «Україна молода» використовують лише шрифтові рубрики на плашці. Фігурна плашка для назви тематичної добірки є дієвим засобом привернення уваги читача.

Будь-який з видів зображального заголовка не займає багато місця на сторінці газети через його сильну функцію акцентування. Поєднання його з проміжками відповідного розміру значно підсилює значення: у 98% такі заголовки встановлюються в окремому рядку. Текст зображального заголовка пишеться простим шрифтом. Хоча такі заголовки можуть мати найрізноманітнішу форму – навіть у вигляді невеликого кола або овалу, – вони ніколи не встановлюються вертикально. Зображальні заголовки зустрічаються частіше у газетах з невеликою кількістю зображень або взагалі без них. Також зображення нерідко заміняють підзаголовки.

Текстово-зображальні заголовки мають вигляд літер візерунчастої, мальованої форми або поєднані з простими геометричними фігурами: зірками, лініями, прямокутниками. Комбіновані зображальні заголовки з двох боків розкривають смисл матеріалу: зображення є символом, прапорцем, візитною карткою, відображенням основної ідеї, а текст уточнює або розкриває зміст зображення. Приміром, якщо текстова частина комбінованого заголовка «В Україні», тоді зображення символізує карту України, якщо – «У світі», тоді зображення у вигляді глобуса.

За своєю структурою заголовний комплекс може бути єдиним цілим або ж розбитим на частини, і його компоненти взаємодіють залежно від способу об’єднання та наявності складових. У цілісному комплексі всі елементи подаються єдиним блоком, що вказує на тісніший зв’язок між елементами. Роздрібнений комплекс має внутрішні підзаголовки, а також врізи, розміщені в середині тексту; застосовується у матеріалах великого обсягу, але коли елементи комплексу мають протилежні значення. Але у будь-якому випадку елементи, що входять у комплекс, поєднуються за єдиними законами. При сполученні рубрики, заголовка та підзаголовка важливе правильне співвідношення між їхніми шрифтами. Підзаголовки складають дрібнішими за основні заголовки шрифтами, що вказує на їхню другорядність. Так, якщо заголовок набраний шрифтом 28 п., для підзаголовка обирають 20 кегль. Така контрастність перешкоджає значеннєвому злиттю складових комплексу при читанні. Рубрика співвідноситься із заголовком та підзаголовком подібним способом, а весь цей блок повинен врівноважує шапку. Наприклад: шапка – похилий світлий із зарубками 32 п., рубрика – прямий рубаний на виворотці 12 п., заголовок –жирний рубаний прямий 72 п., підзаголовок курсивний із засічками напівжирний 24 п., лід – світлий курсив із засічками 10 п.

Вибір того чи іншого елементу як складника комплексу залежить від змісту та стиля оформлення видання, до того ж він повинен гармонійно поєднуватися з іншими елементами та утворювати єдине ціле.

Отже, заголовний комплекс, як сукупність взаємопов’язаних текстових та графічних елементів, що лаконічно подають інформацію про видання значно впливає на сприйняття матеріалу періодичного видання читачем. Всі елементи мають власні графічні характеристики, які визначаються параметрами шрифту, сполученням з декоративними, пробільними та зображальними елементами, а також композиційною побудовою, форматом, позиційними та кольоровими рішеннями. І поєднання їх у комплекс досягається не значеннєвими компонентами, а зоровими – через графічні засоби і прийоми. Особливість сполучення елементів йде від визначення комплексу: контрастне об'єднання підгруп або груп елементів. До того ж на застосування тих чи інших заголовних компонентів впливає кількість матеріалів на сторінку і гармонійне поєднання з іншими елементами видання. Змістова ж частина дає читачеві поштовх до прочитання статті, але вже із заздалегідь сформованою позицією.

Література:

  1. Галкин С. И. Оформление газеты и журнала: От элемента к системе. – М., 1984.

  2. ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення. – К., 1995.

  3. Іванов В. Ф. Техніка оформлення газети. – К., 2000.

  4. Оформление периодических изданий / Под ред. А.П. Киселева. – М., 1988.

  5. Табашников И. Н. Газета и дизайн. – Тюмень, 1994.

  6. Шевченко В. Е. Заголовний комплекс сучасної молодіжної газети – важливий засіб її змістового спрямування // Стиль і текст. – Вип. 2. – К., 2001.

  7. Шевченко В. Е. Оформлення сучасного газетного видання. – К., 2003.

  8. Шицгал А. Г. Русский типографский шрифт. Вопросы истории и практика применения. – М., 1974.

Похожие:

Заголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість iconЗаголовки 1 полные тексты сообщений 5 заголовки
Всероссийский молодежный инновационный Конвент станет международной площадкой общения инноваторов
Заголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість iconРежисура як спосіб подання фактів у змі (на прикладі періодичних друкованих видань України)
В. Е. Режисура як спосіб подання фактів у змі (на прикладі періодичних друкованих видань України) / Украина в евтоатлантиеском контексте....
Заголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість icon1. Свідомість: визначення та структура
Вступ
Заголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість iconОтчет Содержание Заголовки сообщений

Заголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість iconВступ
Міжнародні валютні відносини: спосіб організації та сучасні особливості розвитку
Заголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість iconОсновні напрямки розвитку освіти Львівщини на 2006-2008 рр
Стресостійкість як спосіб попередження конфліктів у студентської молоді
Заголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість iconПрограма діяльності кабінету Міністрів України ” подолання впливу світової фінансово-економічної кризи

Заголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість iconСтруктурные и тематические заголовки
Оригинал набирают на одной стороне бумаги формата А4 с расположением полей: верхнее, нижнее, левое — 20 мм, правое — 10 мм
Заголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість iconЗаконукра ї н и
Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля
Заголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість iconРеферат психосемантична структура
Дослідження проводилось в рамках комплексної науково-дослідницької теми мон україни «Професійна свідомість психолога-практика в контексті...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница