Вісник луганського національного




НазваниеВісник луганського національного
страница6/29
Дата04.10.2012
Размер3.82 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

Патрична Г. А., Віхров М. М.


САМОПОЧУТТЯ ШКОЛЯРІВ В РІЗНИХ СОЦІАЛЬНИХ КОЛАХ:

ДОВІРА, ВЗАЄМОДОПОМОГА, КОМФОРТ


Стаття присвячена аналізу частини матеріалів дослідження, що дозволяють зробити висновки про самопочуття луганських школярів у різних соціальних колах. Для інтерпретації даних ми використовуємо ідеї Г. Зіммеля, Ч. Кулі, Н. Лумана та П. Бурдьє, а також теорію реципрокного обміну. Висновки про самопочуття школярів робитимемо на основі даних про їхні очікування щодо отримання допомоги, встановлення довіри та суб’єктивне почуття комфорту.

Як свідчать результати опитування, повсякденні практики луганських школярів пов’язані, окрім шкільного середовища, з родиною і колом друзів. Тобто особисте життя школярів проходить переважно в первинних групах, якими, згідно з Ч. Кулі, є родина, ігрова група дітей (і, з деякими застереженнями, сусідська спільнота). Така «обмеженість» життя школярів є цілком нормальним явищем. «Спочатку окрема людина виявляє, що її оточення… нав’язує їй тісне співіснування з тими, поряд з ким вона поставлена випадковістю народження» – писав Ч. Кулі [1, с. 410 – 411]. Специфіка первинних груп полягає в тому, що вони дають індивіду «найбільш ранній і найбільш повний досвід соціальної єдності», будучи при цьому не настільки мінливими, як більш складні відносини [1, с. 181]. Тому самопочуття дітей має бути об’єктом особливої уваги, оскільки обстановка у первинних групах справляє величезний вплив на соціалізацію і особистісне визрівання.

Перейдемо до аналізу очікувань школярів щодо отримання допомоги в межах тих чи інших соціальних кіл. Взаємодопомога – це діяльність індивідів, спрямована на взаємну підтримку з метою спільного виживання і збереження групи. Для вивчення поширеності практик взаємодопомоги використовувався модифікований короткий варіант Опитувальника міжособової підтримки (Interpersonal Support Evaluation List, ISEL5).

Послуговуючись індексом міжособової підтримки, ми можемо констатувати, що приблизно кожен десятий школяр може бути віднесений до категорії людей, у яких зв'язок з мережами підтримки слабкий, трохи менше третини – до категорії з помірною формою його вираження, близько двох п'ятих – із сильною, а у кожного п'ятого цей зв'язок є дуже сильним (Таблиця 1).


Таблиця 1

Розповсюдженість ситуаційних мереж підтримки

(у % від числа учасників опитування, N=800)




п/п

Варіант відповіді

Згоден

Не згоден

1.

Якби мені раптом захотілося піти погуляти до парку, мені було б важко знайти когось, хто пішов би зі мною

16,4

79,2

2.

Немає жодної людини в класі, з якою я міг би поділитися своїми думками, проблемами, побоюваннями

14,6

80,6

3.

Якби я раптом захворів, то хтось з класу неодмінно прийшов би провідати мене

61,0

33,2

4.

У разі виникнення проблем, у мене в сім’ї є до кого звернутися за порадою

84,0

11,0

5.

Якби мені захотілося піти в кіно, я легко знайшов би людину, яка б склала мені компанію

83,6

11,9

6.

Якщо мені потрібна порада з особистої проблеми, я знаю до кого звернутися

83,8

11,4

7.

Коли мені знадобиться допомога, серед моїх рідних є кому мені допомогти

87,5

7,1


Також зауважимо, що в разі виникнення серйозних труднощів (як то «виникнення проблем», при потребі порадитися в «особистій проблемі» чи «допомоги зробити щось») абсолютна більшість школярів сподіваються саме на підтримку рідних. В той же час, у менш серйозних ситуаціях (бажання погуляти в парку, поділитися думками, сходити в кіно або відвідування в разі хвороби) школярі сподіваються на участь друзів.

Висновок про досить міцні соціальні зв’язки всередині первинних груп, до яких належать школярі, також підтверджується і розподілом відповідей на запитання «Якщо у Вас виникнуть складні особисті проблеми, до кого Ви звернетеся в першу чергу?» (Таблиця 2).


Таблиця 2

Розподіл відповідей на запитання «Якщо у Вас виникнуть складні особисті проблеми, то до кого Ви звернетеся в першу чергу?» (% від кількості виборів варіантів відповідей)


№ п/п

Варіант відповіді

%

1.

До матері

44,1

2.

До батька

14,0

3.

До обох батьків

31,0

4.

До класного керівника

6,5

5.

До одного з вчителів-предметників, до якого відчуваю найбільшу довіру

3,1

6.

До друга чи подруги

56,8

7.

До психолога

7,8

8.

До соціального працівника

0,8

9.

До священика

4,2

10.

До керівника гуртка чи секції, які відвідую

1,6

11.

До інших родичів (бабусі, дідусі, брати, сестри, дядьки й тітки)

22,0

12

Мені немає до кого звернутися в такому випадку

2,8

13

Інше (напишіть, що саме)

6,4




Всього

201,1


На чию допомогу найбільше сподіваються школярі, наочно демонструє узагальнена діаграма (Малюнок 1).


Малюнок 1

Розподіл відповідей на запитання «Якщо у Вас виникнуть складні особисті проблеми, то до кого Ви звернетеся в першу чергу?» (скорочено) (% від кількості виборів варіантів відповідей)





Як видно, у разі виникнення серйозних проблем, школярі перш за все звернуться до батьків та інших родичів або друзів. Зазначимо, що у разі звернення до батьків дівчатка частіше обирають матір (54,5%), ніж батька (9,4%). Найбільш схильні розраховувати на підтримку батьків дівчатка (82,7%). Хлопчики взагалі не схильні звертатися до батьків (лише 37 % опитуваних звернуться до батьків, не виділяючи окремо пріоритет матері чи батька). Такий розподіл відповідей характерний для всіх школярів з 8 по 11 класи спеціалізованих та неспеціалізованих шкіл.

Таким чином, можна зробити висновок, що основні соціальні кола, в межах яких проходить життя луганських школярів, характеризуються стосунками взаємодопомоги як практичного, так і психологічного характеру.

Взаємодопомога в первинних групах конституюється у формі реципрокного обміну [2, с. 21]. Зробимо невеликий відступ. Реципрокність – це тип обміну, при якому трансферт виступає не як товар, а як дар. При цьому акт даріння імпліцитно містить приховані очікування (і моральний обов’язок) зворотного даріння, але з урахуванням можливостей і особливостей отримувача дару.

Основою реципрокного дарообміну є довіра. Її втрата означає виключення з мережі дарообміну і застосування відповідних санкцій (осуд, покарання). Вище наведені дані свідчать про високий рівень довіри, що існує в первинних групах, до яких належать луганські школярі. Довіру ми будемо тлумачити за Н. Луманом як очікування благонадійної поведінки потенційного партнера в конкретній ситуації взаємодії, тобто як механізм зниження соціальної невизначеності. Ми будемо відрізняти довіру (феномен конкретної ситуації взаємодії) від впевненості – очікування стабільного функціонування соціальних систем та інститутів [3, с. 98].

Показником довіри школярів є очікування справедливого ставлення до себе з боку представників різних соціальних кіл. Згідно з результатами опитування, на справедливе ставлення до себе школярі розраховують передусім з боку батьків (77,6 %), друзів (59,8%) і родичів (56,8%). При цьому на справедливе ставлення до себе з боку вчителів сподівається приблизно третина школярів (27% у спеціалізованих та 31,3% у неспеціалізованих школах) (таблиця 3). Такий розподіл відповідей характерний для учнів всіх вікових груп (з 8 по 11 класи).


Таблиця 3

Розподіл відповідей на запитання «У яких контактах Ви розраховуєте на справедливе ставлення до себе?»

(% усіх відповідей серед опитаних, N=800)




п/п

Контакти

Не знаю

Впевне-ний, що до мене постав-ляться неспра-ведливо

Скоріше за все до мене постав-ляться неспра-ведливо

Сподіва-юся, що ставлення до мене буде справед-ливим, але не впевнений у цьому

Впевне-ний, що ставлення до мене буде справед-ливим

Немає відпо-віді

1.

З батьками

4,4

0,6

2,5

11,4

77,6

3,5

2.

З вчителями

8,2

1,8

8,1

49,1

28,8

4,0

3.

З міліцією

25,1

5,5

12,9

26,6

26,0

3,9

4.

З друзями

9,2

0,5

1,5

24,4

59,8

4,6

5.

Зі священик-ками

35,0

1,2

2,5

13,9

42,8

4,6

6.

З родичами (крім батьків)

8,8

0,8

1,6

28,2

56,8

3,9

7.

З тренерами/керівника-ми секцій, гуртків

21,2

1,5

3,5

32,8

37,4

3,6


Наведемо для наочності діаграму, що відображає розподіл відповідей про впевненість у справедливому ставленні (малюнок 2).


Малюнок 2

Розподіл кількості виборів варіанта «Впевнений, що ставлення до мене буде справедливим» (%)





Як видно, школярі демонструють високий рівень довіри до батьків, інших родичів та друзів, але невисоку довіру до вчителів. Дати однозначне тлумачення зниженого показника довіри до вчителів в межах цього дослідження не видається можливим. Вочевидь, це є предметом окремого дослідження.

Отже, в межах своїх соціальних кіл луганські школярі мають з оточенням стосунки довіри і взаємодопомоги. Їхнє самопочуття в родинному колі та колі друзів можна охарактеризувати як переважно комфортне. Про це свідчать результати опитування (таблиця 4).


Таблиця 4

Психологічний стан у ситуаціях з точки зору комфортності

у школі та сім’ї (у % від числа учасників опитування, N=800)




п/п

Ситуації

Здебільшого почуваюся комфортно

Іноді почуваюся комфортно, іноді – ні

Здебільшого не почуваюся комфортно

1.

в школі

36,8

43,4

16,0

2.

в сім’ї

72,5

17,1

5,3

3

в колі друзів

67,6

21,1

7,4

Такий розподіл відповідей характерний для школярів чоловічої та жіночої статі з 8 по 11 класи спеціалізованих та неспеціалізованих шкіл.

Знижене почуття комфорту в школі логічно пов’язане з поширеними очікуваннями несправедливого ставлення до себе і піддається різним тлумаченням.

Розглядаючи результати опитування крізь призму концепції соціального капіталу, можна зробити певні висновки. Зауважимо, що соціальний капітал ми будемо розуміти згідно з П. Бурдьє, як «сукупність актуальних або потенційних ресурсів, що використовуються надійною мережею учасників більш чи менш інституціоналізованих відносин взаємного знайомства та визнання» [4]. Доступ до цих ресурсів індивід отримує завдяки входженню в мережі взаємодії з іншими людьми [5, с. 87].

Результати даного дослідження свідчать, що у школярів джерела соціального капіталу обмежені в основному первинними групами – родиною та колом друзів. На нашу думку, таке становище для сучасних українських школярів нормальне і не свідчить про занепад солідарності чи довіри в підлітковому середовищі. По-перше, це випливає зі специфіки самих первинних груп і самого підліткового віку. По-друге, це випливає з об’єктивних умов середовища. На перший погляд, низька відвідуваність різноманітних секцій і гуртків школярами співзвучна популярній ідеї Р. Патнема про «боулінг наодинці» [6]. Однак ця паралель видається позірною, оскільки в українських реаліях низьку популярність різноманітних асоціацій можуть спричиняти елементарний брак коштів або недоліки інфраструктури. Крім того, школярі як соціальна група характеризуються фінансовою несамостійністю.

Таким чином, в середовищі учнівської молоді м. Луганська можна говорити про досить високий рівень соціального капіталу в певних соціальних колах: родина, друзі, однокласники. В цих колах фіксується найвища інтенсивність взаємодії та найвищий рівень довіри. Радіус довіри школярів виявився ширшим за безпосереднє коло їхнього спілкування: більшість потенційно довіряє священикам, міліції, вчителям, тренерам і керівникам гуртків та секцій. Найбільш проблемним з кіл постійного спілкування школярів є школа. Вона потребує більшої довіри. Засобом досягнення цього має стати інтенсифікація взаємодії, що повинно сприяти формуванню більшої довіри до вчителів, психологів, соціальних працівників та збільшенню соціального капіталу. В цілому ж особливості соціального капіталу школярів відповідають особливостям соціального капіталу мешканців міста.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

Похожие:

Вісник луганського національного iconВісник луганського національного
Журнал включено до переліку видань реферативної бази даних «Україніка наукова» угода про інформаційну співпрацю
Вісник луганського національного iconВісник луганського національного
Статті подаються надрукованими на папері в одному примірнику з додатком диска. Набір тексту здійснюється у форматі Microsoft Word...
Вісник луганського національного iconВісник луганського національного
Статті подаються надрукованими на папері в одному примірнику з додатком диска. Набір тексту здійснюється у форматі Microsoft Word...
Вісник луганського національного iconВісник луганського національного
Статті подаються надрукованими на папері в одному примірнику з додатком диска. Набір тексту здійснюється у форматі Microsoft Word...
Вісник луганського національного iconТ. Э. Рагозина Вісник Донецького національного університету. Серія Б. Гуманитарніе науки // Науковий журнал. №1 /2011. С. 228-236. (0,73 п/л)
Рагозина Т. Э. Ритуал: методологические проблемы становления понятия / Т. Э. Рагозина Вісник Донецького національного університету....
Вісник луганського національного iconНационального технического
Вісник Національного технічного університету "хпі". Збірник наукових праць
Вісник луганського національного iconВісник: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова / Укл. П. В. Дмитренко, О. Л. Макаренко, К.: Нпу, 2002. 328 с
Вісник: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова / Укл. П. В. Дмитренко, О. Л. Макаренко,...
Вісник луганського національного iconПравила прийому до Донецького національного університету економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Криворізького навчального центру, Луганського навчального центру, Сімферопольського навчального центру
Вісник луганського національного iconЗаголовки як спосіб впливу на суспільну свідомість
Наукові записки Луганського національного педагогічного університету: Зб наук праць [Поліетнічне середовище: культура, політика,...
Вісник луганського національного iconВісник Харківського національного університету №987, 2011
Этим методом получена параллельная модификация компактной схемы метода Гаусса решения линейных систем, ориентированная на современную...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница