Академія праці І соціальних відносин




Скачать 422.68 Kb.
НазваниеАкадемія праці І соціальних відносин
страница1/3
Дата01.10.2012
Размер422.68 Kb.
ТипДокументы
  1   2   3


АКАДЕМІЯ ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН


ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ


Факультет соціального управління

Затверджую

Проректор з наукової роботи


ГОЛОВКО Я.Д.


«____»________________2011 р.


ПРОГРАМА

вступного екзамену з

філософії до аспірантури


Укладачі:

кандидат філософських наук, професор В.В. Буяшенко

кандидат філософських наук, доцент О.О. Самчук


Затверджено:

На засіданні кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та

профспілкового руху, протокол № 1 від 30.08.11 р.


Зав. кафедри соціально-гуманітарних

дисциплін та профспілкового руху Л.В. Юрженко


Київ - 2011


Затверджено

Вченою радою факультету соціального управління

Протокол № 2 від ___ вересня 2011 р.

Затверджено

вченою радою Академії праці і соціальних відносин ФПУ

Протокол № 2 від ___ жовтня 2011 р.


Упорядники: канд. філос. наук,

професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

та профспілкового руху В.В.Буяшенко

канд. філос. наук,

доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

та профспілкового руху О.О.Самчук


Рецензенти:

Ящук Т.І. – доктор філос. наук, професор кафедри філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Програма екзамену з філософії для вступу на навчання до аспірантури складена відповідно до вимог підготовки науково-педагогічних кадрів вищої школи. Вона орієнтована на визначення рівня обізнаності вступників до аспірантури щодо філософських проблем сучасності, особливостей філософії як специфічної духовної форми, що відіграє важливу роль у становленні світоглядних орієнтирів людини.

Програма вимагає від вступників знань з філософії, основу яких становить вузівський курс філософії.

Головна мета екзамену - це перевірка знань з філософії та навичок їх використання в науковому дослідженні. На екзамені вступники повинні розкрити основний зміст питань білета та додаткових питань і виявити при цьому:

  • знання специфіки філософського осмислення дійсності, вміння використовувати першоджерела під час аналізу філософських проблем;

  • уявлення про розвиток світової філософської думки, її взаємозв’язок із суспільним розвитком;

  • володіння філософськими принципами та категоріями, вміння оперувати ними при викладенні філософського теоретичного матеріалу;

  • вміння викладати свої погляди, розкривати значення філософії для світоглядної позиції людини;

  • здатність застосовувати філософські знання у своїй галузі наукових досліджень.



    Знання оцінюються за такими критеріями:

    «Відмінно» заслуговує така відповідь, що демонструє глибоке засвоєння курсу філософії на підставі ґрунтовного знання першоджерел та додаткової літератури. Аспірант вільно орієнтується у філософській проблематиці взагалі та своєї профілюючої науки, дає вичерпні відповіді на всі додаткові питання.

    «Добре» передбачає така відповідь, що показує наявність упорядкованих, міцних знань та першоджерел, передбачених навчальною програмою.

    «Задовільно» ставиться у тому випадку, якщо аспірант засвоїв знання у межах навчальної програми та основні першоджерела.

    «Незадовільно» отримує той вступник, що не володіє знаннями першоджерел та не орієнтується в основних філософських проблемах.

Екзамен проводиться відповідно до рішення екзаменаційної комісії по білетах або у вигляді співбесіди. Для підготовки відповіді вступник використовує екзаменаційні аркуші, які зберігаються після відповіді протягом року. Рівень знань оцінюється за чотирибальною системою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

Під час відповіді вступника заповнюється протокол екзамену, до якого заносяться питання екзаменаційного білета, а також питання, які були задані в під час екзамену.


П Р О Г Р А М А


Тема1 .

Філософія як специфічний тип світогляду

Філософія та світогляд. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Структура світогляду. Світогляд як поліструктурне утворення. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий і філософський. Філософія як теоретична основа світогляду. Специфіка філософського розуміння дійсності. Універсальність філософського знання. Категорії філософії – основоположні наукові та світоглядні поняття. Соціокультурна зумовленість філософії.

Філософська проблематика та її триаспектність (про об’єктивний світ, людину, пізнання). Основне коло філософських питань. Філософія як любов до мудрості. Способи (епістемний і софійний) і форми (ідея, думка, школа, течія, напрям) буття філософії. Підрозділи філософського знання. Проблеми сучасного філософствування. Доктринальність філософії сьогодення. Функції філософії: світоглядна, гносеологічна, соціально-практична.

Людина як найвища цінність. Місце і роль філософії у сучасному суспільному житті. Суспільний статус філософії. Громадянське призначення філософії. Філософська культура суспільства.


Тема 2.

Людина і світ

Багатомірність відношення «людина-світ». Проблема відношення людини до світу. Відношення «людина – світ» як основна проблема світогляду. Співвідношення понять «світ» і «всесвіт». Проблема множини світу. Роль смислу в процесі об’єктивації світу. Споглядання, пізнання та перетворення світу як світоглядні, смисложиттєві позиції і способи ставлення до світу. Способи ставлення до світу і їх головні риси.

Світогляд. Світогляд як форма самоусвідомлення людини. Структура світогляду. Способи структурування світогляду. Ідея загальної толерантності. Місце духовних утворень (надія, віра, любов) у житті людей. Типи світогляду і їх головні риси.

Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія, наука. Особливості міфологічного бачення світу і місця людини в цьому світі. Функції міфу. Східна, грецька, та слов’янська міфологія. Боги, герої, демони та людина в міфі. Теогонії та проблема початку світу.

Релігійний світогляд. Проблема виникнення релігії (У. Джеймс – джерело релігійних уявлень - надприродне; Е. Дюркгейм – релігійні уявлення мають суспільну природу; З.Фрейд – релігія - це масовий невроз; Л.Фейєрбах - Бог - творіння людини; теологічна версія). Віра у надприродне як основа релігійного світогляду. Ідея Бога. Функції релігії.

Зародження філософської думки. Міфологія і філософія. Релігія і філософія. Ідея мудрості. «Магія» і «софія». Філософія як побудова світогляду засобами раціонального мислення.


Тема 3.

Витоки філософії та основні етапи її розвитку

Філософія як історія філософії. Історія філософії як проектування сучасного розвитку філософії. Становлення філософії. Філософія і досвідне пратеоретичне знання. Основні віхи історико-філософського процесу.

Специфіка філософії Стародавньої Індії (чарвака, джайнізм, буддизм) та Китаю (конфуціанство, даосизм).

Своєрідність античної філософії. Космоцентризм античності та його характерні риси. Основні школи і напрями. Становлення античної діалектики (Геракліт, Сократ). Атомістичне вчення Демокрита. Людина як мікрокосм. Проблема подвоєння світу у філософії Платона. Філософія Аристотеля і ії місце в історії культури. Філософія епохи еллінізму: епікуреїзм, скептицизм, неоплатонізм.

Теоцентристський характер середньовічної філософії. Вчення Августина: ідея Бога, природа і людина як творіння Бога, душа і тіло, розум і воля, вчення про «Священну історію». Філософія Фоми Аквінського: проблема розуму і віри, філософії і теології, вчення про «повноту» субстанції людини. Дискусія про природу універсалій: номіналізм та реалізм. Специфічні риси філософії Візантії.

Епоха, культура, філософія. Гуманізм в Італії: а) ренесансний гуманізм (Данте Аліґ’єрі, Франческо Петрарка); б) флорентійський неоплатонізм (Марелліо Фічіно, Пікко делла Мірандола); в) Реформація (Еразм Роттердамський, Мартін Лютер). Гуманісти заальпійських європейських країн (Мішель Ейкем де Монтень). Натурфілософія (Джордано Бруно, Галілео Галілей). Соціальні теорії: а) ідеологія централізованої держави (Ніколо Макіавеллі, Жан Боден); б) ідея природного права; в).попередники утопічного соціалізму (Томас Мор, Томазо Кампанелла).

Наукова революція XVII ст. та її відображення у філософії Нового часу. Гносеологічна забарвленість філософської думки. Емпіризм та раціоналізм. Поняття субстанції у філософії XVII – XVIIІст.: Р.Декарт, Б.Спіноза, Г. Лейбніц. Структура світу і структура розуму.

Основні характеристики, проблеми і принципи німецької класичної філософії. Її місце в історії культури. Філософські погляди І.Канта: природа і свобода, теоретичний і практичний розум. Діяльно-творча основа філософії І.Г.Фіхте. Містичний аспект філософії Шеллінга. Еволюція філософських поглядів Гегеля : його філософська система і метод. Діалектика. Основні закони діалектики. Філософські категорії. Антропологічний матеріалізм та гуманізм філософії Л.Фейєрбаха. Універсальність людини.

Марксизм у контексті розвитку світової філософії. Основні тенденції та принципи марксистської філософії. Історична доля марксизму. Вплив марксистської доктрини на інші філософські доктрини. Марксистська філософія за кордоном (Л.Альтюссер, Д. Лукач, А. Грамші, Е. Блох, Т. Адорно, Т. Хоркхаймер та ін.)


Тема 4.

Посткласична філософія: основні тенденції філософствування в ХХ - ХХІ ст.

Світова філософія - спосіб критичного аналізу, осмислення найбільш значних універсальних проблем і процесів, відображення глибинних зрушень у культурі, динаміці співвідношень між різними її сферами.

Позитивістський напрям філософії, його сутність та еволюція. Проблема знання і мови у філософії ХХ ст. Неопозитивізм та його різновиди (Л. Вітгенштейн, Б. Рассел, М. Шлік та ін.). Постпозитивістська лінія розвитку філософії ( К.Поппер, Т.Кун, І. Лакатос та ін.). Сучасна аналітична філософія.

Феноменологія як підґрунтя філософської переорієнтації у ХХ ст. Основні ідеї гусерліанства.

Екзистенціальне забарвлення сучасної світової філософії. Поняття екзистенції як індивідного самопокладання. Варіанти екзистенціальних витлумачень людської буттєвості (Ж. П. Сартр, А. Камю, К. Ясперс, Г. Марсель, М. М. Понті, С. Де Бовуар та ін.).

Фрейдизм та неофрейдизм. Класичний психоаналіз З.Фрейда. Ідея несвідомого, структура психіки за З.Фрейдом. Проблема душі сучасної людини, структура і архетипи колективного несвідомого в філософії К.Г.Юнга. «Індивідуальна психологія» А.Адлера. «Сексуально-економічна теорія» В.Рейха. Поняття «соціального характеру» в філософії Е.Фромма.

Герменевтичні засади пізнавального процесу. Основні ідеї сучасної герменевтики (Гадамер, Рікьор, К.Апель). Спілкування і розуміння.

Еволюція релігійної філософії ХХ ст., її переорієнтація від теоцентризму до антропоцентризму. Філософсько-релігійні течії: неотомізм (Е. Жільсон, Ж. Марітен, Е. Корет, Ю. Бохенський), тейярдизм (П.Тейяр де Шарден), персоналізм.

Структуралізм (Ж. Лакан, К. Леві-Стросс, Н.Фуко) і постструктуралізм Ж. Деріда, Ж.Дельоз, Ж. Бодрийар).

Філософська антропологія ХХ ст. (М. Шелер, Г. Плеснер ) про природу людини і її місце у Всесвіті. Основні її концепції: біологічна (А. Гелен, А. Портман); культурна (Е. Ротхакер, М.Ландман); релігійна (Хенгстенберг); педагогічна (О. Больнов).

Критичність філософії постмодернізму: а) метафізика бажання (Ж. Дельоз, Ф. Гватарі); б) теорія «репресивного суспільства» (Г. Маркузе, М. Фуко).


Тема 5 .

Людиноспрямованість української філософії

З історії вивчення розвитку української філософії. Принципи визначення філософії України як явища світової культури. Культурологічний аспект дослідження історії української філософії. Періодизація історії української філософії.

Передфілософські уявлення давніх слов’ян. Роль християнства у становленні філософської думки Київської Русі. Загальні особливості філософської культури Київської Русі (Феодосій Печерський, Іларіон Київський, Нестор - Літописець та ін.). Світоглядні ідеї Київської Русі.


Передренесансні ідеї у філософській культурі України кінця XV - початку XVI ст. Ідеї неоплатонізму, «Ареопагітики» та ісіхазм в українській культурі. Філософія у братських школах. Філософія у Києво-Могилянській академії. Києво-Могилянська академія - перший в Україні центр професійної філософії (Йосип Кононович-Горбацький, Інокентій Гізель, Теофан Прокопович та інш). Філософія Григорія Сковороди.

Загальна характеристика стану філософської культури України кінця XVII-XIX ст. Поширення ідей представників французького та німецького просвітництва в Україні (Т. Осяновський, І. Тимкосвський, В. Каразін). Київська релігійно-філософська школа (А. Дурович, О. Новицький, П. Юркевич та ін.).

Філософія національної ідеї в європейській культурі ХІХ ст. (М. Драгоманов, О. Потебня, та ін.) Кирило-Мефодіївське товариство. Розвиток академічної філософії в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст. (М. Авенаріус, Д. Граве, Й. Косоногов та ін). Релігійно-теістична філософія. Ноосферна концепція В. Вернадського. Філософія піднесення українського духовного життя (В. Винниченко, В. Зеньковський). М.Грушевський як історик, філософ і державний діяч. Філософія національної самобутності (Д. Донцов, В. Липинський, І .Лисяк-Рудницький та ін.). Філософська спадщина Д.Чижевського.

Філософія України у ХХ ст.(20-80-і роки). М.Хвильовий та дискусія з питань національної культури. Розробка філософії української ідеї за межами радянської України. Філософське життя в радянській Україні 60–80-х років. Основні проблеми розвитку філософії у сучасний період.


Тема 6 .

Проблема серця в українській філософській думці

“Горизонтальні” тенденції розвитку української філософської думки. Глибинна філософічність української культури (Т.Шевченко, М.Гоголь, П.Куліш, М.Костомаров).

“Філософія серця” як вираз українського світобачення: полемічність тези (Д.Чижевський, С.Ярмусь, Є.Калюжний, Т.Закидальський). Триаспектність розуміння “філософії серця”. Серце як образ емоційного життя (“Слово про Ігорів похід”). Психологічні особливості українського народу. Серце як центр морального життя і духовності (І.Вишенський, П.Величковський, П.Могила, С.Туптало). Християнська традиція розуміння серця в творчому доробку П.Юркевича - зародок екзистенційного мислення.

Серце як антропоцентричний символ (Г. Сковорода, Я. Каменський, П. Куліш). Символіко-антропоцентричний зміст творчості Л. Українки, Б. І. Антоновича, П. Тичини, О. Довженка.


Тема7 .

Проблема людського начала

Особливості філософського осмислення проблеми антропосоціогенезу. Порівняльний аналіз альтернативних наукових пояснень походження людини (еволюційна теорія, трудова теорія антропосоціогенезу, ідеї космізму). Роль теологічних доктрин у задоволенні світоглядних запитів. Феномен людини у витлумаченнях Тейяр де Шардена. Космічно-природні витоки людського буття. Програми життєзабезпечення тварин і життєдіяльності людей, їх доктринальна відмінність.

Триєдність умов становлення людини: соціальність, праця. свідомість. Природне в людині і суспільстві. Поняття людської тілесності. Історія природи і історія суспільства як взаємообумовлені начала.

Людина як соціокультурна форма буття. Фактори та рушійні сили антропосоціогенезу. Індивідуальне і суспільне буття людини. Співвідношення понять «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Історичні типи особистості. Людське буття як “співбуття”. Поняття «інтерсуб’єктивності». Значення соціальних практик у формуванні особистості. Зміст поняття інтерналізації. Філософська постановка проблем соціальної деструктивності та девіації.


Тема 8.

Філософський зміст проблеми буття

Буття як абсолютна передумова світогляду і філософії. Буття та життєдіяльність. Виникнення та внутрішня логіка проблеми буття. Поняття онтології. Основні онтологічні теорії. Філософський зміст і життєвий статус поняття “буття”. Ідея небуття у філософському осмисленні світу і людини. Класична онтологія та її фундаментальні проблеми. Онтологія та метафізика: питання про співвідношення. Онтологічна категорія субстанції. Типи метафізичних (класичних) онтологій: ідеалізм, матеріалізм, реалізм, пантеїзм, дуалізм, монізм та ін. Основні рівні буття (природне, соціальне, духовне). Життя як самоцінність. Індивідуальне буття людини. Проблеми вибору шляхів життя. Свобода і відповідальність. Сенс буття. Ідеали та цінності людського життя.

Простір і час як найзагальніші форми буття. Еволюція уявлень про простір і час. Статичність, динамічність, циклічність, лінійність та спрямованість часу. Безконечність простору і часу. Соціальний простір і час. Їх роль у процесі життєвого самовизначення людини. Соціально-історичний простір і час. Простір і час як форми духовної діяльності.

Поняття “рух” і “розвиток”, “прогрес”. Рух як спосіб існування матеріального світу. Поняття зв’язку та розвитку. Суперечність як особливий тип зв’язку, єдність протилежностей, джерело руху і саморозвитку. Розвиток як єдність прогресу і регресу. Нелінійне мислення. Головні ознаки феномену нелінійності.

Онтологічні категорії сучасної філософії: буття, небуття (ніщо), екзистенція, dasein, суще, тілесність, можливість, необхідність, свобода, темпоральність, соціум, відчуження, абсурд, межова ситуація, проект, жах, турбота, тривога. Антропоцентрична інтенція сучасних онтологічних проектів. Проблема співвідношення класичної та екзистенціальної філософій буття. «Депресивний» зміст екзистенціалізму.


Тема 9.

Способи людської буттєвості

Діяльність, практика, праця - основи людської буттєвості. Сутність діяльності і діяльність як спосіб здійснення сутності людини. Діяльність і людські потреби. Єдність матеріального і духовного начала в діяльності. Діяльність і практика. Предметно-перетворюючий характер практики.

Праця як спосіб взаємодії людини з природою. Праця як відчуження діяльності. Діяльний принцип у філософії, його ефективність і обмеженість.

Спілкування Я-Ти взаємодія, комунікація в системі способів людського буття.

Виміри людської буттєвості: проектування, відповідальність, свобода та ін.

Споглядання, самозаглиблення як недіяльнісні способи буття людини, їх обґрунтування у східній філософії.

Тема 10.

Способи людського світобачення і світовиміру

Гносеологічний підхід до розгляду свідомості. Свідомість як найвища форма відображення матерії. Феноменологічна теорія свідомості. «Епохе» та «ейдетична редукція» як головні принципи феноменологічного дослідження свідомості. Основні феноменологічні категорії (інтенціональність, інтенціональне переживання, ноеза, ноема, ноематичний корелят).

Свідомість, її природа і соціальні джерела. Біологічні та соціальні передумови виникнення й розвитку свідомості. Свідомість та мислення. Свідомість і мозок. Свідомість і психіка. Свідомість як відокремлення людини в світі і ставлення до нього. Рівні свідомості: свідоме, підсвідоме, надсвідоме. Свідомість-ідеальне: основні розрізнення. Психіка й етнос. Свідомість як ідеальна діяльність. Природа ідеального. Зв’язок матеріального та ідеального. Основні структурні рівні свідомості – несвідоме, підсвідоме, надсвідоме у філософії 3.Фрейда. Суспільна та індивідуальна свідомість. Буденна, масова та теоретична свідомість. Форми суспільної свідомості. Відносна самостійність і творча активність свідомості. Пізнавальна, оцінююча, цілепокладальна та мотиваційна функції свідомості. Сучасні проблеми формування національної самосвідомості в Україні.

Пізнавальне відношення як суб’єкт-об’єктна опозиція. Історичні образи об’єктивності: поняття космосу, логосу, природи, матерії, трансцендентності. Соціально-практична природа пізнання.

Структура пізнавального процесу. Поняття суб’єкта, об’єкта, предмета, мети, засобу та результату пізнання. Суб’єкт-суб’єктні, суб’єкт-об’єктні та об’єкт-об’єктні зв’язки й відношення у структурі пізнання. Емпіричний і теоретичний рівні пізнання. Основні засоби чуттєвого та раціонального пізнання. Пізнання і творчість. Проблема істини в пізнанні та бутті людини (істина об’єктивна і суб’єктивна, абсолютна та відносна). Істина і хибність. Практика як критерій істини.


Основи категоризації мислення та роль філософських категорій як світоглядних орієнтирів. Поняття закону. Зміст основних законів діалектики: закон взаємного переходу кількісних та якісних змін, закон єдності та боротьби протилежностей, закон заперечення заперечення. Принципи діалектики (об’єктивність, всезагальність, системність, історизм, розвиток, взаємозв’язок). Зв’язок законів і категорій діалектики. Зміст основних категорій діалектики: загальне, особливе, одиничне; сутність і явище; зміст і форма; можливість і дійсність; необхідність, випадковість, свобода; причина, наслідок, взаємодія тощо. Методологічне значення законів, принципів і категорій діалектики для пізнання і практичної діяльності.

Позапізнавальні форми долучення до світу: магія, містика та їх роль у культурі. Поняття істини в науці і філософії.

Розуміння і його природа. Знання і розуміння. Розуміння як осмислення. Філософські традиції, пов’язані з проблемою розуміння.

Специфічність людського розуміння. Механізми формування смислу і розуміння. Поняття контексту. Нормативно-ціннісна система.

Структура розуміння: елементи і рівні осмислення.


Тема 11.

Методологія пізнання як форма організації оптимально-ефективної діяльності людини

Поняття методології та методу. Співвідношення філософської, загальнонаукової та спеціально-наукової методології. Види і типи методів наукового дослідження, їх характеристика. Методологія сучасного наукового пізнання. Методологія пізнання як форма організації оптимально-ефективної діяльності. Методологія пізнання як тенденція до перетворення вчення про знання на вчення про діяльність.

Основні методи філософського дослідження: сходження від абстрактного до конкретного, єдність історичного і логічного, збіг початку і принципу тощо.

Основні методи емпіричного пізнання: спостереження, опис, порівняння, аналогія, вимірювання, експеримент. Основні методи теоретичного дослідження: індукція та дедукція, аналіз та синтез, ідеалізація та формалізація, гіпотетико-дедуктивний метод.

Факт, проблема, ідея, гіпотеза, концепція, теорія як форми наукового пізнання та засоби його розвитку.

Свобода наукової творчості.

Етичні засади діяльності спеціаліста.

Проблема практики в пізнанні. Практика - основа, ціль пізнання. Соціальна практика. Структура практики. Основні форми практичної діяльності та їхня роль у розвитку цивілізації.Функції практики в процесі пізнання.


Тема 12.

Соціальна філософія в контексті філософського знання

Соціальна філософія як світогляд, метод пізнання і теорія суспільно-історичного розвитку. Проблематика соціальної філософії. Суспільство як цілісний світ. Необхідність та особливості філософського пізнання суспільства. Роль соціального знання в історії. Взаємодія індивіду і суспільства як необхідна умова життєдіяльності. Двоїстість природи людини. Співвідношення соціальної філософії, філософії історії та суспільних наук. Співвідношення пізнавального та світоглядного аспектів соціальної філософії. Теоретична, світоглядна, методологічна та практична функції соціальної філософії.


Суспільство як система. Соціальна форма життя як об’єктивний і універсальний процес виробництва і відтворення людини. Суспільство як засіб забезпечення життєздатності людства. Роль матеріального виробництва у створенні умов існування людини. Соціальне середовище та індивід.

Існуючі теоретичні моделі суспільства (Е. Дюркгейм, М. Вебер, Т. Парсонс, Ю. Габермас). Сутність марксистської моделі, заснованої на матеріалістичному розумінні історії, її сенс та неповнота.

Специфіка соціальних законів. Суперечності між людиною та суспільством і форми їх розв’язання. Колективізм та індивідуалізм. Практична основа буття суспільства. Основні сфери суспільного життя людини: економічна, соціальна, політична, духовна, сімейно-побутова.

Поняття соціального зв’язку і соціальних відносин. Сфера суспільного життя і види суспільних відносин, їх взаємозв’язок. Суспільство як цілісність. Соціальна філософія і розбудова української державності.

Практична філософія. Основні розділи практичної філософії. Головні категорії філософії економіки (виробництво, капітал, продуктивні сили, виробничі відносини тощо). Виробничі відносини як основа соціальних систем. Поняття матеріального та нематеріального виробництва. Фізичний, людський та соціальний капітал. Виробничий ресурс як головний чинник економічного розвитку суспільства. Поняття бізнесу у філософії. Основоположні поняття філософії політики. Політика як суспільне явище. Політика і влада: проблема співвідношення. Політична організація і політична система суспільства. Держава – основна складова політичної системи суспільства. Форми державного правління і устрою, політичний режим. Політичні партії, громадські організації і рухи. Громадянське суспільство: поняття, проблеми формування та розвитку. Категоріальний арсенал філософії права. Предмет філософії права. Закономірність, закон і право. Поняття природного права. Поняття позитивного права. Право і справедливість. Філософське обґрунтування статусу людини та громадянина. Специфіка та різновиди феміністичної філософії. Класична концепція статі. Феміністична критика фало(лого)центризму як усталеного принципу у культурі і суспільстві. Поняття гендеру. Соціокультурна зумовленість конструктів маскулінності та фемінності. Джерела «боротьби між статями», її соціальні наслідки.


Тема 13.

Структурування суспільства, ієрархізація та групоутворення в ньому

Принцип ієрархічної будови суспільства, його адепти і критики. Структура соціальних відносин. Поняття соціальної структури суспільства. Поняття соціальних груп, класів, верств, прошарків. Теорії «соціальної стратифікації» та «соціальної мобільності» (П.Сорокін, Т.Парсонс). Полієрархічна структура суспільства.

Диференціація діяльності та страфікаційна структура суспільства. Соціальні механізми групоутворення. Макрогрупи суспільства: клас, нація, народ, покоління та ін.

Три рівні соціальної організації: перший - первинна мала група, другий - макроутворення, третій - інституційний.

Індивідна і суспільна елітарність. Елітні верстви й народні маси ( Ч. Міллс, Т. Еліот ). Роль особистості у суспільстві. Культ особи і авторитет особи. Свобода волі. Відчуження як соціальний феномен. «Християнський гуманізм» та «ренесансна модель» особистості. Особистість у соціальних утопіях ХХ ст.: конформіст, ізгой, фанатик. Ідея «надлілюдини» Ф.Ніцше у сучасному суспільстві.

Формування та розвиток ідеї суспільного прогресу в історії філософської та суспільно-політичної думки. Співвідношення понять «розвиток», «прогрес» і «регрес». Еволюція, революція, реформа. Сутність і критерії суспільного прогресу. Духовні потреби, духовні цінності та інтереси. Діалектика відносного й абсолютного в суспільному прогресі. Рушійні сили суспільного розвитку. Культурно-історичні форми та етапи суспільного прогресу. Науково-технічний прогрес. Сутність сучасної НТР. Історична доля марксистської теорії суспільно-економічних формацій. Сучасні концепції суспільно-історичного розвитку. Формація й епоха. Формація і цивілізація. Сучасні постіндустріальні концепції суспільного розвитку. Плюралізм форм і напрямів сучасного суспільного розвитку. Суспільний ідеал та суспільний процес. Співвідношення стихійного і свідомого в історичному розвитку. Проблема суб’єкта суспільно-історичного процесу. Людина, народ і маси. Футурологія і реальний світовий процес. До світової єдності - через культурне розмаїття.


Тема 14

Духовне в житті людини і суспільства

Проблема взаємовідношення буття і духу. Поняття духу в різних філософських системах. Дух, душа, духовність. Духовне як індивідне буття і його найвищий ступінь. Вищі духовні цінності і духовний вибір особистості. Феномени індивідуальної духовності: віра, надія, любов. Проблема джерел духовності. Духовне життя: структура і зміст. Соціальні форми функціонування духовного, поняття ідеології, ментальності, національної свідомості. Духовний світ особи та його складові.

Духовні відносини у суспільстві. Духовність і ментальність. Особливості ментальності українського народу. Структура суспільної свідомості. Загальна характеристика форм суспільної свідомості: наукової, релігійної, філософської, художньої, моральної, політичної, правової. Шляхи формування і розвитку української національної самосвідомості.

Проблема душі у філософії.

Духовні основи суспільного життя. Взаємообумовленість матеріального і духовного життя


Тема 15.

Світ культури: своєрідність і предметні форми виразу

Багатозначність поняття «культура». Поняття культури, ціннісні та технологічні виміри культури. Розрізнення понять «суспільне багатство», «технологія», «цивілізація» і «культура».

Концептуальні підходи до визначення сутності культури в сучасній культурології. Символічний (М.Бубер), раціональний Е. Касірер), релігійний (Ж. Марітен), комунікативний (К.Леві-Стросс), функціональний (А. Моль). Культура як смислове поле життєдіяльності. Культура як спосіб буття самовиразу особистості. Культура і життєзабезпечення суспільства. Структура і функції суспільства. Поняття культури суспільства. Культура і масова культура. Споживацтво в культурі. Типологія культури.

Культура і соціум. Цивілізація і культура. Гуманістична природа культури. Формування та етапи розвитку культури. Історична багатоманітність типів культур та їх взаємодія. Загальнолюдське і національне в культурі. Етнос і культура. Культура і демократія.

Культура як форма прояву і розвитку сутнісних сил людини, спосіб її самовизначення та міра людяності. Культура і культурність. Цінності - смислоутворюючі основи культурного буття людини. Предметні форми культури. Аристократизм і демократизм культури. Єдність і багатоманітність культур.

Соціокультурний процес у розвитку людства. Культура і цивілізація: проблема співвідношення. Традиція і новаторство у культурі. Комунікативний зміст національних культур. Культури «колективістські» та «індивідуалістичні», «ієрархічно-формальні» та «егалітарно-неформальні», «експресивні» та «стримані», «монохромні» та «поліхромні», «контактні» та «дистантні». Поняття міжкультурної комунікації. Толерантність і консенсус як умова нової цивілізаційної парадигми. Філософія як квінтесенція культури.


Тема 16

Особистість у вимірах філософського аналізу

Проблема особистості як складова частина загальнофілософської проблеми людини. Специфіка філософського дослідження проблеми особистості. Самоцінність особи. Уявлення про особистість у різних галузях наукового знання. Необхідність конкретно-історичного аналізу при розгляді проблеми особистості. Взаємовідношення особистості і суспільства. Взаємовідношення особистості і суспільства за умов тоталітарного і демократичного суспільного ладу. Гармонія взаємовідношення між особистістю і суспільством. Необхідність та умови самоствердження особистості, подолання її відчуження від влади, власності, від створених її працею цінностей, включення її до громадської діяльності.

Людина, індивід, індивідуальність, особистість. Людина як біосоціальна істота. Індивід як представник людського роду. Особистість як сукупність соціально значущих рис індивіда. Місце свідомовольової компоненти у структурі і поведінці особистості. Індивідуальність як системна якість. Поняття інтелігентності.

Життєва позиція особистості та умови її формування. Активна і пасивна життєві позиції. Історичний розвиток уявлень про сутність людини і сенс людського життя. Проблема сенсу людського життя.

Людина як особа. Культурні та буттєві виміри життя людини. Свобода, вибір та відповідальність особи. Совість і моральний обов’язок. Мораль і право. Розум і віра. Проблема відчуження і шляхи його подолання. Цінності та їх структура.

  1   2   3

Похожие:

Академія праці І соціальних відносин iconЛактіонова Г. М., Лютий В. П., Парахнич Л. О., Петрочко Ж. В., Пилипас Ю. В., Постолюк Г.І.; за заг ред. Звєрєвої І. Д., Петрочко Ж. В
Карагодіна О. Г., доктор медичних наук, професор, Академія праці та соціальних відносин фп
Академія праці І соціальних відносин iconАкадемія праці І соціальних відносин федерації профспілок україни
Математичні дисципліни в академії викладаються протягом п’яти семестрів. Для їх успішного вивчення абітурієнт повинен мати ґрунтовні...
Академія праці І соціальних відносин iconАкадемія праці І соціальних відносин Федерації профспілок України Економічний факультет Кафедра економіки підприємства
Принципи та механізм реалізації підприємницької діяльності. Інноваційне підприємництво: сутність та значення. Організація створення...
Академія праці І соціальних відносин iconАкадемія праці І соціальних відносин федерації профспілок україни
Академії: економіст, соціолог, соціальний працівник повинен глибоко знати географію, вільно володіти географічними методами дослідження....
Академія праці І соціальних відносин iconАкадемія праці І соціальних відносин федерації профспілок україни
Вивчення нормативного курсу «Історія України» в Академії проводиться протягом одного семестру. Для успішного вивчення в Академії...
Академія праці І соціальних відносин iconП. Д. Біленчук, В. В. Кравченко, М. В. Підмогильний місцеве самоврядування в україні муніципальне
Рекомендовано до друку Вченою радою юридичного факультету Академії праці І соціальних відносин
Академія праці І соціальних відносин icon«києво-могилянська академія» наукова бібліотека
Праці викладачів та професорів Національного університету «Києво- могилянська академія» 2003-2007 рр бібліогр покажч. / [уклад
Академія праці І соціальних відносин icon2. Режими праці І відпочинку Поняття режиму праці І відпочинку. Види режимів праці І відпочинку
Базові курси: Охорона праці, Фізіологія та психологія праці, Нормування праці, економіка праці І соціально-трудові відносини
Академія праці І соціальних відносин iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
Експертиза з охорони праці”(для студентів 2 курсу денної форми навчання, галузь знань 1702 «Цивільна безпека», напрям підготовки...
Академія праці І соціальних відносин iconМіністерство праці та соціальної політики україни комітет по нагляду за охороною праці україни державний нормативний акт про охорону праці
Національним науково-дослідним інститутом охорони праці (нндіоп) Держнаглядохоронпраці
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница