Научно-исследовательский институт биологии




НазваниеНаучно-исследовательский институт биологии
страница8/21
Дата30.09.2012
Размер2.06 Mb.
ТипТезисы
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   21

ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ЙОГОЮ НА рівень перекисного окиснення ліпідів І ЕЛЕКРИЧНУ АКТИВНІСТЬ СЕРЦЯ у ЛЮДЕЙ 50–70 РОКІВ

О.В. Мусієнко 1, К.О. Крапівіна, Ю.Я. Яремчук, В.М. Цибульський

1Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, м. Дрогобич

Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна

E-mail: musiyenko@aport.ru

Відомо, що у багатьох людей після 40 років починає відмічатися дисбаланс у багатьох системах організму, в першу чергу у серцево-судинній системі. В тих осіб, котрі зберігають фізичну активність на достатньому рівні ці зміни настають пізніше і протікають легше. Ми вирішили дослідити вплив занять Йогою на серце і перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ).

Метою нашого дослідження було встановити вплив занять Хатха-Йогою на рівень продуктів ПОЛ у крові, активність ферментів АО-системи і на прояви електричної активності серця людей 50–70 років.

Було обстежено 21 особу, з них 11 осіб були у віці 50–60 років (І група), 10 – 61–70 років (ІІ група). Усі ці люди займались у групі оздоровчої гімнастики з використанням вправ Хатха-Йоги. Ніхто з обстежуваних скарг на стан здоров’я не пред’являв.

Перед початком занять були проведені визначення рівня тіобарбітурат-активних продуктів і активності ферментів АО-захисту у сироватці крові (супероксиддисмутаза, глутатіонпероксидаза, глутатіонредуктаза), а також було знято електрокардіограми (ЕКГ) на 100 кардіоциклів для виявлення можливих патологій серцевої діяльності і розрахунку індексу Баєвського. В подальшому ЕКГ проводили щомісяця, а біохімічні дослідження крові – щотримісяці.

Заняття включали розминку з виконанням вправ з різних вихідних положень, дихальну гімнастику Йоги, а також виконання статичних вправ Хатха-Йоги. Обидві групи обстежених осіб займались протягом десяти місяців.

У результаті попередніх досліджень було встановлено, що у осіб І групи не відмічено суттєвих патологічних змін серця за ЕКГ, але виявлено зниження активності ферментів АО-системи і підвищення рівня ТБК-активних продуктів ПОЛ.

У обстежених осіб ІІ групи виявлено значне зростання вмісту продуктів ПОЛ і зниження активності ферментів АО-захисту. За ЕКГ виявлено аритмію (у 2-х обстежених), тахікардію (у 5-и осіб), переважання симпатичних впливів над парасимпатичними (в усіх 10).

Протягом шести місяців занять фізичними вправами Йоги відмічено незначне зростання активності АО-системи, хоча рівень ТБК-активних продуктів ПОЛ залишався на високому рівні, в обох групах обстежених осіб.

Після 10 місяців занять фізичними вправами Йоги в осіб І групи відмічено зростання активності ферментів АО-захисту до нормальних величин, значне зниження продуктів перекисного окиснення ліпідів порівняно зі значеннями на початку занять. В осіб ІІ групи також відмічене зростання активності ферментів АО-захисту і зниження продуктів ПОЛ, хоча в меншому ступені ніж у обстежених І групи. Стосовно стану серцево-судинної системи, можна відмітити незначне зменшення аритмії і тахікардії і зростання індексу Баєвського, що свідчить про покращання стану серцево-судинної системи.


Влияние стресса и введения дексаметазона на активность глутатионзависимой антиоксидантной системы у самок макак резусов

А.В. Шмалий, Н.Д. Гончарова

ГУ НИИ Медицинской приматологии РАМН

г. Сочи, Россия

E-mail: iprim@mail.sochi.ru

Центральное положение в регуляции неспецифической адаптации организма к стессовому воздействию занимает гипоталамо-гипофизарно-адреналовая система. Однако вопрос о роли этой системы в регуляции антиоксидантных процессов остается не изученным. Целью настоящей работы явилось изучение влияния глюкокортикоидных гормонов на активность глутатионзависимой антиоксидантной системы (ГАОС) у лабораторных приматов.

Материал и методы. В экспериментах использовали 8 самок макак резусов 2-х возрастных групп – 6-8 лет (n=4) и 20-22 лет (n=4). Животных подвергали острому стрессорному воздействию (2-х часовой нежесткой иммобилизации в метаболических клетках), а также введению дексаметазона (в дозе 0.5 мг/кг м.т) с интервалом в 2 недели. Уровень кортизола в плазме периферической крови определяли до начала иммобилизации и через 5, 15, 30, 60, 120 и 240 мин и 24 ч спустя, а также до введения дексаметазона и через 6 ч после его введения. ГАОС оценивали по активности следующих антиоксидантных ферментов в гемолизате эритроцитов: глутатионпероксидазы (ГП), глутатионредуктазы (ГР) и глутатионтрансферазы (ГТ).

Результаты. Установлено, что при стрессе у обезьян обеих возрастных групп наряду с повышением уровня кортизола в крови наблюдается выраженное увеличение активности ГР. При этом динамика уровня кортизола тесно коррелировала с динамикой активности ГР (r=0,859 для молодых животных и r=0,987 для старых животных). Введение дексаметазона, синтетического аналога кортизола, также приводило к заметному увеличению активности ГР. В то же время не было выявлено значимой корреляции между активностю ГР и уровнем дегидроэпиандростерона сульфата, другого важнейшего кортикостероида и антагониста кортизола (r=0,484). Активность глутатионпероксидазы и глутатионтрансферазы не подвергались существенным изменениям при стрессе или введении дексаметазона. Полученные данные дают основание полагать о важной роли глюкокортикоидов в регуляции активности глутатионредуктазы - важнейшего фермента глутатионзависимой антиоксидантной системы.


ВОЗРАСТНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ АКТИВНОСТИ АНТИОКСИДАНТНЫХ ФЕРМЕНТОВ КРОВИ ЧЕРНОМОРСКИХ РЫБ, ОТНОСЯЩИХСЯ К РАЗНЫМ ЭКОЛОГИЧЕСКИМ ГРУППАМ

И.И. Руднева*, Т.Б. Вахтина*, Е.Н. Скуратовская*, И.Н.Залевская**

*Институт биологии южных морей НАН Украины, г. Севастополь, Украина

** Таврический национальный университет, г. Симферополь, Украина

Е-mail: svg@bios.iuf.net

Одними из важнейших биомаркеров, характеризующих состояние организма в условиях стресса, вызванного массированным антропогенным воздействием, является уровень активности антиоксидантной системы и, в частности, активность антиоксидантных ферментов. Эти параметры нашли широкое применение в экотоксикологических исследованиях, в том числе при изучении морских гидробионтов. Однако при этом следует учитывать и физиологическое состояние организма, в частности, его возраст, пол, стадию жизненного цикла и особенности экологии. На этом основании целью настоящей работы явилось исследование активности антиоксидантных ферментов крови 10 видов черноморских рыб, относящихся к разным экологическим группам (донные, придонные, придонно-пелагические и пелагические). Результаты показали, что у представителей разных экологических групп наряду с различиями в значениях активности анализируемых показателей существует общая тенденция, выражающаяся в возрастании активности ключевых антиоксидантных ферментов у средневозрастных групп, доминирующих в популяциях, и последующем снижении этих параметров у рыб более старшего возраста. На основании полученных результатов можно заключить, что уменьшение активности антиоксидантных ферментов крови у рыб с возрастом обусловлено как снижением защитных возможностей организма, так и значительным антропогенным воздействием, которому подвергаются прибрежные черноморские акватории, являющиеся средой обитания для исследуемых видов. Таким образом, при использовании показателей антиоксидантной системы в качестве биомаркеров в морской экотоксикологии необходимо учитывать физиологические особенности рыб и беспозвоночных и, прежде всего, их возраст.


СТАН СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ МІТОХОНДРІЙ ПЕЧІНКИ СТАТЕВО НЕЗРІЛИХ ЩУРІВ ЗА АКТИВАЦІЇ СИСТЕМИ ОКСИДУ АЗОТУ

К.М. Муращук, О.В. Іккерт, С.К. Гордій, М.О. Гальків

Львівський національний університет імені Івана Франка

м. Львів, Україна

E-mail: katarina@mail.ru; ikkert@ukr.net

Процеси за участю кисню є невід’ємною складовою функціонування усіх живих організмів. Значну роль у регуляції цих процесів відіграє система оксиду азоту. Проте практично відсутні дані літератури щодо взаємозв’язку між кисень-залежними процесами та активністю NO-ергічної ланки на ранніх етапах онтогенезу.

Метою роботи було дослідити вплив L-аргініну та інгібітора NO-синтази L-NNA на активність системи АОЗ, інтенсивність процесів ПОЛ та процеси дихання і окисного фосфорилювання у печінці статево незрілих щурів.

Досліди проводили на статево незрілих щурах-самцях віком до 6 тижнів. Тварин було поділено на 3 групи: контрольну, з введенням L-аргініну (600мг/кг) та із введенням L-NNA (35 мг/кг). Час дії препаратів становив 30 хв.

Результати показали, що введення L-аргініну призводило до зниження активності каталази на 17 %, а інтенсивності процесів ПОЛ на 21 % у печінці статево незрілих щурів. Дія L-NNA обмежувалась зниженням вмісту МДА на 55 % (р<0,05).

Порівняння процесів мітохондріального дихання показало, що інтенсивніше процеси енергозабезпечення відбуваються у разі використання КГ ніж сукцинату. Це підтверджується вищим показником ефективності фосфорилювання (АДФ/О) на 27 % та зниженням часу окисного фосфорилювання (ОФ) на 28 % у мітохондріях печінки статево незрілих щурів. Активація NО-ергічної ланки призводила до зниження енергозабезпечення МХ печінки статево незрілих тварин. При введенні L-аргініну досліджено зниження швидкості та ефективності ОФ при окисненні СК на 38 % та 29 % відповідно та зниження ефективності ОФ на 30 % при окисненні КГ. Введення L-NNA при окисненні КГ викликало зниження ефективності ОФ на 44 % при зниженні швидкості цього процесу на 27 % на тлі зростання часу ОФ на 97 %.

Отже, система оксиду азоту призводить до зниження процесів окисного фосфорилювання на фоні зниження інтенсивності процесів ліпопероксидації у тканині печінки статево незрілих щурів.


АКТИВНОСТЬ ТИРОЗИНАМИНОТРАНСФЕРАЗЫ ПРИ ОКСИДАТИВНОМ СТРЕССЕ У КРЫС РАЗНОГО ВОЗРАСТА

С.М. Охрименко

Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина

г. Харьков, Украина

Тирозинаминотрансфераза (КФ 2.6.1.5) катализирует скоростьлимитирующий этап катаболизма тирозина и включения этой аминокислоты в реакции глюконеогенеза в печени. Фермент индуцируется глюкокортикоидами как in vivo, так и in vitro. Важное место в регуляции активности тирозинаминотрансферазы (ТАТ) занимают процессы деградации фермента. Соотношение скоростей синтеза и деградации фермента отражают скорость катаболизма тирозина в экстремальных условиях. Одно из экстремальных состояний – поступление в организм соединений тяжелых металлов и металлов с переменной валентностью, что вызывает активацию процессов перекисного окисления липидов, изменение активности ферментов, накопление активных метаболитов кислорода и развитие оксидативного стресса. Малоизученными остаются возрастные аспекты процессов адаптации ферментов азотистого обмена в этих условиях. В связи с этим целью данной работы было изучение влияния солей кобальта и ртути на активность тирозинаминотрансферазы печени крыс разного возраста и исследование механизмов регуляции активности фермента при оксидативном стрессе, вызванном поступлением в организм солей этих металлов.

Объект исследования – крысы-самцы линии Вистар двух возрастных групп: 1 и 3 месяца. Хлориды кобальта или ртути вводили внутрибрюшинно в дозах соответственно 3 мг и 0,7 мг на 100 г массы тела за 4 часа до эксперимента. Контрольным животным вводили физраствор. Механизмы регуляции активности ТАТ изучали на 3-месячных животных. С этой целью использовали предварительное введение актиномицина Д в дозе 0,05 мг на 100 г массы, который вводили внутрибрюшинно за 30 минут до раствора соли. Поскольку распад апофермента ТАТ протекает с участием убиквитинзависимой системы деградации белков, в функционировании которой принимают участие белковые тиолы, определяли содержание белковых SH-групп через 4 часа после введения солей кобальта или ртути.

Результаты проведенных экспериментов свидетельствуют о том, что введение и хлорида кобальта, и хлорида ртути вызывало повышение активности тирозинаминотрансферазы в печени животных обеих возрастных групп. Использование ингибитора белкового синтеза актиномицина Д показало, что повышение активности ТАТ при введении хлоридов кобальта или ртути происходит путем синтеза фермента de novo, что дает основание предполагать индукцию данного фермента под действием глюкокортикоидов в условиях оксидативного стресса, вызванного поступлением в организм животных солей кобальта или ртути. Ранее нами было показано развитие стресс-реакции в организме животных при введении солей данных металлов. В то же время, содержание белковых SH-групп в печени крыс снижалось как при введении хлорида кобальта, так и при введении хлорида ртути, что может свидетельствовать в пользу замедления процессов деградации ферментного белка.

Таким образом, повышение активности ТАТ печени в условиях оксидативного стресса, вызванного введением в организм животных хлоридов кобальта или ртути, происходит как за счет синтеза фермента de novo, так и путем замедления процесса деградации апофермента.


ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ АКТИВНОСТІ КАРБОКСИПЕПТИДАЗИ А У ЖІНОК З НОВОУТВОРЕННЯМИ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ

І. Л. Вовчук

Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова

м. Одеса, Україна

E-mail: irvov@ukr.net

Оскільки протеолітичний потенціал клітин у значному ступені визначається лізосомним апаратом, дослідження маловивченої лізосомальної карбоксипептидази А, яка приймає участь на останніх етапах у деградації міжклітинного матриксу, викликає особливий інтерес.

Мета роботи – дослідження активності карбоксипептидази А в тканинах новоутворень тіла матки та яєчника за наявністю доброякісного та злоякісного процесу з урахуванням вікових особливостей жіночого організму.

Досліджували гомогенати неураженої тканини та зразки новоутворень тіла матки та яєчника, вилучених операційним шляхом у жінок, які не отримували медикаментозного доопераційного лікування. У супернатанті визначали активність карбоксипептидази А по гідролізу синтетичного субстрату карбобензоксіфенілаланіну та вміст білка – за методом Lowry.

Дослідження як відносної так і питомої активності карбоксипептидази А в тканинах тіла матки та яєчника без патології не виявило вірогідної різниці показників у жінок різного віку, але мало тенденцію до зниження у жінок похилого віку. У межах однієї вікової групи наявність патологічних процесів супроводжується збільшенням активності ферменту в 1,8 – 2,5 рази, відносно показників тканин без патології.

За наявності доброякісних процесів у тканинах тіла матки найбільша активність встановлена у жінок у віці 61-70 років; за наявності злоякісних - у жінок віком 51-60 років та в обох випадках активність ферменту вірогідно зменшується у жінок віком після 70 років.

На відміну від патологічного процесу в тілі матки найбільша активність карбоксипептидази А за наявності доброякісної патології яєчника встановлена у жінок у віці від 41 до 60 років, а за наявності злоякісного процесу – у жінок у віці від 31 до 50 років.

Отримані результати свідчать про тканиноспецифічність досліджуваних процесів у гормонозалежних тканинах та про посилення катаболізму білків у геронтогенезі за наявності онкопатології.


АКТИВНІСТЬ КАРБОКСИПЕПТИДАЗИ А В ТКАНИНАХ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ У ЖІНОК РІЗНОГО ВІКУ

К.А. Філіпцова, І.Л. Вовчук

Одеський національний університет ім. І І.Мечнікова

м. Одеса, Україна

Е-mail: irvov@ukr.net

У останні роки науковий інтерес акцентовано на вивченні протеїназно-інгібіторної системи, яка приймає участь на різних етапах розвитку організму, за різних патологій, однією з яких є процес новоутворень.

Мета роботи – дослідження активності карбоксипептидази А в тканинах новоутворень молочної залози за наявності доброякісного та злоякісного процесу з урахуванням вікових особливостей жіночого організму.

Досліджували гомогенати неураженої тканини та зразки новоутворень молочної залози, вилучених операційним шляхом у жінок, які не отримували медикаментозного доопераційного лікування. У супернатанті визначали активність карбоксипептидази А по гідролізу 2 мМ синтетичного субстрату карбобензоксифенілаланіну та вміст білка – за методом Lowry.

Виявлено незначне підвищення активності карбоксипептидази А в неураженій тканині молочної залози у жінок віком 31 – 40 та 61 -70 років. У жінок у віці 41 -60 років і після 70 років спостерігається зниження активності даного ферменту. Однак, порівняльне вивчення активності карбоксипептидази А в тканинах неураженої молочної залози та в зразках новоутворень у жінок одного віку виявило вірогідне зростання активності ферменту в 1,8 – 2,8 рази та в 2,1 -3,3 рази за наявності доброякісного і злоякісного пухлинного процесу відповідно. За доброякісної патології тканини молочної залози найбільша активність карбоксипептидази А спостерігалась у жінок у віці 20 – 30 років та в постклімактеричному періоді (60 років і більше).

У тканинах злоякісних новоутворень, на відміну від неураженої тканини молочної залози, максимальна активність ферменту встановлена у жінок в преклімактеричному періоді (41 -50 років), що позитивно корелює з частотою виникнення злоякісного процесу серед жіночого населення. Активність карбоксипептидази А зменшується у жінок із злоякісними новоутвореннями молочної залози віком 50 років і більше, а після 70 років спостерігається незначне підвищення активності ферменту.

Отримані результати свідчать, що за наявності пухлинного процесу активність карбоксипептидази А, яка приймає участь у катаболізмі білків, зростає у жінок у преклімактеричному періоді та особливо – у жінок похилого віку.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   21

Похожие:

Научно-исследовательский институт биологии iconМетодические указания му 1 2600-10
Микроб" Роспотребнадзора; Научно-исследовательский институт вирусологии им. Д. И. Ивановского рамн; фгун "Центральный научно-исследовательский...
Научно-исследовательский институт биологии iconТатарский научно-исследовательский институт сельского хозяйства научное обеспечение
Л. С. Трофимова, Е. П. Яковлева гну всероссийский научно-исследовательский институт кормов им. В. Р. Вильямса Россельхозакадемии,...
Научно-исследовательский институт биологии iconМетодические рекомендации по контролю качества и испытанию стыков наружных стеновых панелей крупнопанельных жилых домов одобрены секцией №2 Научно-технического совета
Научно-исследовательский институт строительных конструкции госстроя СССР научно-исследовательский институт строительного производства...
Научно-исследовательский институт биологии iconНаучно-исследовательская работа велась по госбюджетным темам, грантам и программам Минобразования России, грантам рффи, хоздоговорам.
Санкт-Петербургского государственного университета (унц) образуют математико-механический факультет, Научно-исследовательский институт...
Научно-исследовательский институт биологии iconГосударственное научное учреждение всероссийский научно-исследовательский институт
Ученого совета гну всероссийский научно-исследовательский институт охотничьего хозяйства и звероводства им профессора Б. М. Житкова...
Научно-исследовательский институт биологии iconВсероссийский научно-исследовательский институт метрологической службы (вниимс) рекомендация
Гуп "всероссийский научно-исследовательский институт метрологии им. Д. И. Менделеева"
Научно-исследовательский институт биологии iconМетодические рекомендации мр 6 0050-11
А. А. Горский, В. С. Степанов, О. В. Липатова), фбун санкт-Петербургский научно-исследовательский институт радиационной гигиены имени...
Научно-исследовательский институт биологии iconНаучное медицинское общество геронтологов и гериатров украины
Научно-исследовательский институт биологии харьковского национального университета имени В. Н. Каразина
Научно-исследовательский институт биологии iconУспехи современной биологии, 2005, том 125, №6, с. 567-578
Казахский научно-исследовательский институт онкологии и радиологии, Алматы, Казахстан
Научно-исследовательский институт биологии iconФгу «Государственный научно-исследовательский институт информационных технологий и телекоммуникаций»
Фгну государственный научно-исследовательский институт информационных образовательных
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница