Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль)




НазваниеПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль)
страница1/6
Дата26.09.2012
Размер0.81 Mb.
ТипДокументы
  1   2   3   4   5   6


ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів


(технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль)


Українська мова

10-12 класів


Рівень стандарту


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Українська мова є державною мовою України. Це передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. Оволодіння українською мовою учнями класів технологічного, природничо-математичного, спортивного напрямів, суспільно-гуманітарного напряму (економічний профіль) сприяє залученню до надбань культури українського народу, виробляє почуття впевненості у власних силах, допомагає свідомо мотивувати вибір майбутньої професії.

Відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, з урахуванням Загальноєвропейських рекомендацій до мовної освіти, завданнями освітньої галузі в старшій школі є подальший розвиток базових лексичних, граматичних, культуромовних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок на основі узагальнення й поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище, вироблення комунікативних умінь і навичок ефективного спілкування в різних життєвих ситуаціях.

Мета курсу української мови в класах технологічного, природничо-математичного, спортивного напрямів, суспільно-гуманітарного напряму (економічний профіль) полягає в узагальненні й систематизації знань, набутих у процесі вивчення основного курсу української мови, а також їхньому поглибленні відповідно до вимог, що ставляться перед абітурієнтами і студентами середніх та вищих навчальних закладів природничо-математичного профілю, піднесенні культури мовлення учнів, насамперед через удосконалення вмінь ефективного оперування мовними і мовленнєвими знаннями, зокрема стилістичними, текстотворчими, риторичними.

Навчальні завдання:

  • виховання в учнів почуття національної свідомості, що значною мірою сприяє підвищенню мотивації вивчення української мови;

  • формування комунікативної, мовної, мовленнєвої, предметної, прагматичної, соціокультурної компетентностей учнів на основі свідомого опанування мовної і мовленнєвої теорії;

  • корекція орфографічної та пунктуаційної грамотності старшокласників;

  • збагачення словникового запасу учнів термінологічною лексикою та фразеологією.

Отже, у процесі навчання української мови в класах технологічного, природничо-математичного, спортивного напрямів, суспільно-гуманітарного напряму (економічний профіль) необхідно розв’язати важливі загальноосвітні, виховні й практичні завдання, а саме:

  • підготувати старшокласників до використання мовних ресурсів в усіх ланках виробничої та невиробничої сфери;

  • сформувати в них уміння й навички доцільного використання мовних засобів у різних життєвих ситуаціях із дотриманням українського мовленнєвого етикету;

  • виховувати в старшокласників шанобливе ставлення до української мови як до державної;

  • створити умови для свідомого опанування учнями міцних знань про українську мову (її лексичний склад, граматичну будову, текстотворчі ресурси як основи для формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок);

  • виробити в старшокласників потребу в постійному вдосконаленні рівня знань, культури мовлення.

Крім того, вивчення української мови сприяє розв’язанню й загальнопедагогічних завдань, найважливішими серед яких є:

  • інтелектуальний і соціокультурний розвиток учнів;

  • розвиток логічного й образного мислення;

  • формування в учнів умінь самостійно підвищувати рівень знань із предмета та удосконалювати культуру мовлення.

Зміст програми диференційовано за взаємопов’язаними змістовими лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною, діяльнісною.

Мовленнєва змістова лінія передбачає засвоєння учнями профільних класів мовленнєвознавчих понять, на основі яких формуються вміння й навички в різних видах мовленнєвої діяльності — аудіюванні, читанні, говорінні, письмі. Орфографічно-пунктуаційний практикум передбачає систематичне, розосереджене удосконалення правописної грамотності учнів.

Мовна змістова лінія орієнтує на удосконалення знань мовної системи — інструментарію формування мовної, мовленнєвої, комунікативної компетентностей учнів профільної школи.

Соціокультурна змістова лінія ґрунтується на розумінні мови як носія культурних цінностей, основи професійного становлення людини, засобу формування мовної картини світу.

Діяльнісна змістова лінія визначає найважливіші загальнонавчальні вміння й навички, що забезпечують інтелектуальну, пізнавальну, творчу діяльність учнів профільних класів.

З метою урахування потреб учнів профільної школи в удосконаленні особистісних мовотворчих якостей та підготовці до професійної діяльності програмою передбачено засвоєння відомостей з практичної стилістики, культури мовлення, основ риторики, елементів комунікативної лінгвістики. Ці відомості спрямовані на поглиблення знань про мовні норми, вивчення мови в реальних процесах спілкування, стилістичні особливості мовних одиниць, риторичні поняття та їх доречне застосування в усному й писемному мовленні старшокласників.

Провідними для класів технологічного, природничо-математичного, спортивного напрямів, суспільно-гуманітарного напряму (економічний профіль) виступають принципи пізнавально-практичної, комунікативної й функціонально-стилістичної спрямованості навчання мови для підготовки особистості випускника, яка вільно володіє мовою в усіх сферах суспільної діяльності.

Важливим є принцип вивчення мови в міжрівневих, внутрішньорівневих і міжпредметних зв’язках, що передбачає врахування того, що мова є складною багаторівневою системою, рівні якої містять набір певних мовних одиниць, тісно пов’язаних між собою. Урахування цих зв’язків під час вивчення української мови дасть учням змогу усвідомити мову як систему, що постійно розвивається, удосконалюється, збагачується, а також осмислити внутрішні закономірності кожного рівня мови.

З метою пізнання структури, семантики й функціонування мовних одиниць важливе значення мають міжпредметні зв’язки з іншими предметами при викладанні української мови. Мова має точки дотику з усіма шкільними предметами, оскільки є засобом їх вивчення й засвоєння. У класах технологічного, природничо-математичного, спортивного напрямів, суспільно-гуманітарного напряму (економічний профіль) окреслюються зв’язки мови з фізикою, математикою, біологією тощо. Учителі-словесники працюють з відповідними термінами на спеціально відведених уроках (під час вивчення лексикології). Математичні терміни застосовуються при вивченні числівника, крім того, систематично використовують відповідний дидактичний матеріал під час опрацювання інших тем.

Принцип використання мовленнєвої практики для засвоєння теорії мови і, навпаки, – теорії мови для розвитку мовлення містить у своєму формулюванні основні вимоги до організації навчання української мови в школах природничо-математичного профілю.

Основними положеннями організації навчання української мови в школах природничо-математичного профілю виступають принципи: природовідповідності, що враховує вікові, етнопсихологічні особливості учнів; зв’язку теорії з практикою, згідно з яким установлюється правильне співвідношення теорії з практикою, стосовно класів технологічного, природничо-математичного, спортивного напрямів, суспільно-гуманітарного напряму (економічний профіль) домінує практична спрямованість уроків української мови; культурологічний, що сприяє всебічній реалізації міжпредметних зв’язків мови з історією, літературою й мистецтвом. Принцип системності сприяє усвідомленню мови як системи, що постійно розвивається, удосконалюється, з одного боку, з іншого – передбачає цілеспрямоване системне засвоєння мовних одиниць, що є ґрунтом для формування мовленнєвих умінь.

Необхідність упровадження принципу емоційності переконливо доведена в лінгводидактичних студіях В. Сухомлинського та М. Стельмаховича, оскільки емоційність дає змогу забезпечити мовний розвиток учня на основі єдності його душі, серця й розуму, тобто спонукає школяра сприйняти мовну науку щиро, як найбільш потрібну, рідну, максимально мобілізувати його увагу, пам’ять, уяву, мислення й волю. Тому цей принцип відносимо до основних у школах природничо-математичного профілю.

Важливим є врахування вимог принципу креативності, суть якого полягає в забезпеченні результативної творчої мовленнєвої діяльності учнів.

Особливої уваги вимагає принцип стимулювання самоосвіти й самостійності в навчанні. Видатний німецький педагог А. Дістервег писав: ”Розвиток і освіта жодній людині не можуть бути загадані чи повідомлені. Будь-хто, хто бажає до них залучитися, повинен досягнути цього власною діяльністю, власними силами, власним напруженням...” Для учнів старших класів технологічного, природничо-математичного, спортивного напрямів, суспільно-гуманітарного напряму (економічний профіль) самостійна діяльність – один із основних видів навчальної роботи, тому успіх залежить від організації активної діяльності старшокласників. Вивчення української мови в старших класах технологічного, природничо-математичного, спортивного напрямів, суспільно-гуманітарного напряму (економічний профіль) зумовлює такі змістові елементи самостійної роботи учнів, як уміння слухати й конспектувати лекції, об’єктивно й критично оцінювати виступи однокласників на семінарах, робота з лексикографічними й довідковими виданнями, електронними джерелами інформації тощо. Самостійна робота старшокласників може полягати й у глибокому й детальному вивченні окремих положень, насамперед з риторики, культури мовлення. Самостійна робота допомагає закласти основи мовної й загальнокультурної підготовки учнів, широко використовувати їхні індивідуальні особливості.

Для старшокласників важливим є усвідомлення значення української мови у вирішенні професійних завдань, тому навчання слід будувати за проблемно-ситуативним принципом, використовуючи імітаційне моделювання ситуацій, спонукаючи учнів до роботи з довідковими, лексикографічними виданнями, а також пов’язаної з майбутньою професійною діяльністю.

Принцип урахування життєвої перспективи тісно пов’язаний із попереднім, його суть полягає в репрезентації інформації, що дозволяє вирішувати життєві завдання, зокрема відомостей з риторики, стилістики, культури мовлення тощо.

Необхідно враховувати принцип комплексного розвитку всіх сфер особистості учня – когнітивної, емоційно-вольової, етичної. Традиційно склалося, що в процесі навчання створюються найсприятливіші умови для розвитку здебільшого пізнавальної сфери особистості, що знижує результативність навчання, тому важливо залучити інші сфери особистості, забезпечити розвиток творчого потенціалу старшокласників.

У старших класах вивчення нового матеріалу з української мови не є основною функцією, отже, важливим є надання допомоги учням в узагальненні й систематизації отриманих раніше знань, що припускає здійснення різнобічної діяльності, реалізується на уроках різного типу, при цьому часто учні стають справжніми співавторами уроку. Тому важливо дотримуватися принципу спільної діяльності педагога й учнів.

Принцип актуалізації результатів навчання припускає обов’язкове використання результатів навчання на уроці й у позакласній роботі з предмета.

Позалінгвальний передбачає врахування суспільних умов, у яких функціонує мова. Цей принцип допоможе, наприклад, пояснити причини лексичних запозичень, переосмислення значень деяких слів тощо.

Учителі повинні усвідомлювати особисту відповідальність за підготовку майбутнього фахівця, який не може виконувати свої функціональні обов’язки без належного знання державної мови.

Програма реалізує низку підходів до навчання української мови в класах технологічного, природничо-математичного, спортивного напрямів, суспільно-гуманітарного напряму (економічний профіль), зокрема особистісного підходу – найважливішої умови розкриття внутрішнього потенціалу учнів з метою активізації їхньої пізнавальної діяльності так, щоб сформувати в учнів старшого шкільного віку вміння й навички створювати усні або писемні власні висловлювання відповідно до ситуації спілкування; психологічного підходу, що дозволяє урахувати психологічні чинники, притаманні старшокласникам, їхні здібності, інтереси, уподобання тощо. Це реалізується насамперед у доборі відповідного дидактичного матеріалу, форм, методів навчання, що спонукали б учнів до самостійної й дослідницької діяльності. Дотримання психолінгвістичного підходу допомагає врахувати своєрідність навчання предмета в школах з російською мовою навчання, що реалізується насамперед у меті, завданнях, змісті курсу, доборі форм, методів навчання. Загальнодидактичний підхід передбача врахування загальнодидактичних принципів навчання – науковості, доступності, системності й послідовності тощо. Системно-лінгвістичний підхід зумовлює вивчення мови як системи, що постійно розвивається й удосконалюється. З цією метою до змісту розробленої програми було введено тему «Рівні мовної системи». Професійно спрямований підхід ураховує експліцитну та імпліцитну професіоналізацію курсу, що забезпечується формуванням стійкої мотивації до вивчення предмета, відповідною орієнтацією ситуативних завдань, добором дидактичного матеріалу, збагаченням словника учнів термінологічною лексикою. Комунікативно-діяльнісний підхід передбачає засвоєння мови в її комунікативній функції на основі залучення учнів до спілкування з конкретно визначеною метою, що спонукає до моделювання різноманітних комунікативних ситуацій, зокрема професійно орієнтованих, наприклад, „Перший робочий день”, „Прийом на роботу”, „Ділові переговори” тощо. В основу цього підходу покладено мовленнєву діяльність учня (аудіювання, говоріння, читання і письмо). Функціонально-стилістичний підхід, тісно пов’язаний з системно-лінгвістичним, реалізується через розгляд особливостей функціонування мовних одиниць на всіх рівнях мовної системи з урахуванням типу, стилю й жанру мовлення. Реалізація цього підходу забезпечується через упровадження текстів на різних носіях як основного засобу навчання, що сприяє ілюструванню функцій одиниць усіх мовних рівнів. Значну роль має соціокультурний підхід, що допомагає репрезентувати відомості про матеріальну й духовну культуру українського народу, соціокультурні стереотипи мовленнєвого спілкування.

10-й клас

(35 год, 1 год. на тиждень)


Мовленнєва (комунікативна) змістова лінія

(19 год.)


Зміст навчального матеріалу


Навчальні досягнення учнів


КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯ (3 год.)

Поняття культури мовлення і спілкування. Спілкування як обмін інформацією. Професійне спілкування. Особливості усного й писемного спілкування. Діалог, монолог, полілог у професійному спілкуванні.

Контактне й дистантне спілкування. Вербальні і невербальні засоби спілкування.

Мовленнєва діяльність. Рецептивні і продуктивні види мовленнєвої діяльності. Сприйняття, розуміння, відтворення, створення інформації.

Вимоги до культури мовлення: змістовність, логічна послідовність, багатство мовних засобів, виразність, точність, доречність, правильність.

Особливості національного мовленнєвого етикету. Етичні норми мовленнєвої культури. Етика професійного спілкування.

ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сприйняття чужого мовлення

Аудіювання (2 год.)

Аудіювання текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення.

Слухання й розуміння текстів професійної тематики. Визначення ключових слів, виділення термінів у текстах професійної тематики.

Складання плану почутого, тез, конспекту, тематичні виписки, цитати. Цільове аудіювання із визначеним завданням. Прослуховування аудіатекстів з метою підготовки власного виступу.


Читання (2 год.)

Читання текстів різних стилів, типів, жанрів мовлення з використанням способів поглибленого, ознайомлювального, швидкого читання, читання-сканування.

Виділення ключових фраз і слів у прочитаному.

Визначення пізнавальної цінності прочитаного.

Аналіз використаних автором мовних засобів.


Створення власних висловлювань

Говоріння (5 год.)

Монологічне мовлення.

Види робіт:

Переказ прослуханого монологічного висловлювання.

Переказ прочитаного тексту на професійну тему.

Переказ із творчим завданням.

Розгорнуте повідомлення в науковому, публіцистичному стилях за попередньо складеними планом, тезами, конспектом.

Виступ публіцистичного характеру.

Відповідь на екзамені.

Діалогічне мовлення.

Види робіт:

Складання і розігрування діалогів до запропонованих ситуацій у дистантному й контактному спілкуванні. Моделювання телефонної розмови.

Виступ під час бесіди, дискусії, полеміки.


Письмо (5 год.)

Види робіт:

Переказ із творчим завданням.

План усного виступу на суспільно-політичну тему.

Конспектування висловлювань, що сприймаються на слух.

Тематичні виписки, тези, конспект прочитаної науково-популярної статті (за профілем).

Бібліографія.

Вітальний адрес.

Реферат.

Нарис про людину – видатного представника певної професії (відповідно до профілю класу винахідника, ученого, дослідника, конструктора).

Редагування тексту.

Вітальна промова.

Ділові папери:

Доручення.

Анотація.

Офіційний лист.


ПЕРЕКЛАД (2 год.)

Переклад текстів різних стилів, типів, жанрів. Синхронний переклад текстів на професійну тематику, сприйманих слухом.

Учень (учениця):

розуміє сутність спілкування як важливої форми взаємодії людей, розрізняє його види;

знає особливості усного й писемного мовлення; монологічного й діалогічного, контактного й дистантного;

оперує відомостями про мовлення і спілкування, зокрема професійне;

використовує вербальні й невербальні засоби спілкування в різних видах мовленнєвої діяльності;

дотримується норм культури мовлення;

дотримується норм українського мовленнєвого етикету.


сприймає усне мовлення за допомогою слуху;

виділяє ключові слова, терміни, визначати предмет мовлення, основну тезу в прослуханому тексті;


складає план почутого, тези, конспектує, робить тематичні виписки, визначає стиль, тип, жанр мовлення;

використовує прослухані думки у власних висловлюваннях;

виконує вправи на удосконалення пам’яті, умінь аналізувати почуте, уміння слухати критично.


сприймає адекватно писемне мовлення за допомогою зору;

удосконалює навички різних способів читання;


виділяє ключові фрази і слова;

визначає актуальну інформацію в прочитаному, засвоювати її;


аналізує зміст, структуру, мовне оформлення тексту;

удосконалює навички читання;

виконує переглядове, ознайомлювальне читання довідкової, науково-популярної літератури.


створює власні діалогічні й монологічні висловлювання відповідно до прийнятих вимог, аналізує, удосконалює власне мовлення.


доцільно обирає мовленнєві засоби, адекватні характеру мовленнєвої ситуації;

усвідомлює причини комунікативних помилок.


складає план, тези, готує конспект статті, здійснює самоконтроль і самокорекцію.

уміє створювати тексти різних функціонально-смислових типів, стилів і жанрів;

оцінює усні й письмові висловлювання з позицій мовного оформлення та ефективності досягнення поставлених комунікативних завдань;

володіє прийомами вдосконалення й редагування текстів.


Перекладає тексти, добираючи відповідні до теми й мети висловлювання мовні засоби.





Мовна змістова лінія

(16 год.)

Зміст навчання


Основні вимоги до рівня знань, умінь і навичок учнів

ВСТУП (1 год.)

Функції мови і мовлення: комунікативна, когнітивна (пізнавальна), кумулятивна (культуроносна), естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості.


ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ОРФОЕПІЇ, ФОНЕТИКИ, ЛЕКСИКОЛОГІЇ, ФРАЗЕОЛОГІЇ, БУДОВИ СЛОВА, СЛОВОТВОРУ, МОРФОЛОГІЇ, СТИЛІСТИКИ

(11 год.)

Рівні мовної системи. Функціонування в тексті основних одиниць мови: звуків мовлення, значущих частин слова, слів, словосполучень, речень.

Дотримання норм літературної мови. Основні норми української літературної вимови.

Складні випадки правопису ненаголошених голосних, м′якого знака, апострофа. Стилістичні засоби фонетики.

Морфологічна будова слова. Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах. Стилістичні особливості значущих частин слова.

Творення слів. Стилістичні засоби словотвору.

Абревіатури в науковому стилі.

Лексикологія. Зміни в лексичній системі української мови. Професійна лексика. Терміни. Власне українська лексика. Синонімічне багатство мови. Складні випадки слововживання. Роль фразеологізмів у професійному мовленні. Стилістичні засоби лексикології та фразеології.

Словники й довідкова література. Електронні словники. Роль Інтернету в мовній і мовленнєвій освіті.


Система частин мови. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, їх стилістичні особливості. Особливості вживання назв за професією, посадою, званням тощо. Стилістичні засоби морфології. Варіанти відмінкових форм. Кличний відмінок іменника.


ОРФОГРАФІЧНО-ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ (3 год.)

Удосконалення правописної грамотності: правильне використання в писемному мовленні під час відтворення і створення висловлювань відомих орфограм і пунктограм. Складні випадки правопису різних частин мови: написання імен по батькові, прізвищ.

.


ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ

(1 год.)


Учень (учениця):

знає, яку роль відіграє мова у формуванні й самовираженні особистості;

обґрунтовує власне ставлення до ук-раїнської мови


Учень (учениця):

знає рівні мовної системи,

визначає стилістичні функції в тексті звуків мови; значущих частин слова, слів, словосполучень, речень; використовує засоби милозвучності

володіє нормами української літературної вимови, орфографічними нормами, стилістичними засобами фонетики;

користується орфоепічним, орфографічним словниками;


визначає орфограми в значущих частинах слова;

визначає способи творення слів, стилістичні засоби словотвору;


доречно використовує в мовленні лексичні одиниці — професійні, слова, терміни, власне українську лексику, синоніми як засоби урізноманітнення й увиразнення мовлення, фразеологізми в професійному мовленні, визначає стилістичні функції лексичних і фразеологічних одиниць;

користується довідковою літературою й лексикографічними виданнями, електронними словниками, мережею Інтернет в оволодінні мовою й мовленням;

укладає термінологічні словнички на основі тлумачного, галузевих словників;


доречно використовує в мовленні різні частини мови, визначає й комунікативно доцільно вживає в мовленні стилістичні можливості частин мови, дотримується норм літературної мови.


аналізує писемне мовлення,

удосконалює правописну грамотність.



Міжпредметні зв’язки


Абревіатури в науковому стилі. Власні географічні назви. Форми числівника на уроках географії, хімії, біології, фізики, математики. Дієприкметники, дієприслівники в наукових текстах (географія, біологія, хімія, математика, фізика).


Соціокультурна змістова лінія

Орієнтовні теми з розвитку мовлення.

Багатство виражальних можливостей української мови.

Українська мова — державна.

Мова і естетика.

Мова і етика

Роль мови у формуванні особистості.

Мовна особистість.

Ремісник чи майстер.

“Не бійтесь заглядати у словник”

Духовний пантеон України.

Дружба. Любов. Сім′я. Культура сімейних взаємин.

Загальнолюдські цінності.

Моя країна – Україна.

Вищі освітні заклади України.

Історія освіти в Україні.

Освіта за кордоном.

Що впливає на вибір професії.

Моя майбутня професія.

Український мовленнєвий етикет.


Діяльнісна змістова лінія
  1   2   3   4   5   6

Похожие:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль) iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів Біологія
Вступ. Програма призначена для вивчення біології на профільному рівні (природничо-математичний напрям) у класах біолого-хімічного,...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль) iconПрограма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Програма розроблена відповідно до Державних стандартів освітньої галузі “Технології” І базового навчального плану загальноосвітніх...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль) iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів (філологічний напрям, профіль українська філологія)
Випускаючи старшокласників у життя, вона відповідає на духовні, соціальні, культурні, господарські запити суспільства, нації, держави,...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль) iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів Пояснювальна записка
Ністрів України від 16. 11. 2000 №1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру І 12-річний термін...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль) iconПрограма курсу за вибором «Microsoft Excel у профільному навчанні»
Для 11-12 класів загальноосвітніх навчалих закладів природничо-математичного напряму профілізації та економічного профілю суспільно-гуманітарного...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль) iconПрограми для загальноосвітніх навчальних закладів "Історія України. Всесвітня історія. 5-12 класи" 5-9
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів "Історія України. 10-11 (історичний профіль)" (авт. Кульчицький С. В., Лебедєва...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль) iconНавчальна програма поглибленого вивчення інформатики для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
«Про загальну середню освіту», з урахуванням запровадження 11-річного терміну здобуття повної загальної середньої освіти та відповідно...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль) iconПрограми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей
Державного стандарту базової І повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової та основної ланок загальної середньої...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль) iconПрограма факультативного курсу «основи риторики» для учнів 10(11) класу загальноосвітніх навчальних закладів
Воно має розпочатися із введення елементів риторики до навчальних програм гуманітарних предметів, що вивчаються в загальноосвітніх...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль) iconПрограма факультативного курсу «основи риторики» для учнів 10(11) класу загальноосвітніх навчальних закладів
Воно має розпочатися із введення елементів риторики до навчальних програм гуманітарних предметів, що вивчаються в загальноосвітніх...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница