Матеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів




НазваниеМатеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів
страница42/62
Дата30.08.2012
Размер6.26 Mb.
ТипДокументы
1   ...   38   39   40   41   42   43   44   45   ...   62

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ДИХАННЯ У ДІТЕЙ

Соловей О.О., Сіромаха Т.П., лікарі-інтерни;

Січненко П.П., студ. 3-го курсу

Науковий керівник - доц. Січненко П.І.

СумДУ, кафедра педіатрії післядипломної освіти

Захворювання органів дихання займають провідне місце в структурі захворюваності дитячого населення. На жаль, на сьогоднішній день, не дивлячись на значні досягнення у вивченні причин та механізмів розвитку захворювань органів дихання, дана патологія займає одне з перших місць в структурі дитячої смертності. З метою визначення вікових особливостей гострих захворювань дихальної системи у дітей нами проведений катамнестичний аналіз даної патології у 256 підлітків по даним історій розвитку дитини (форма №112). На основі проведення аналізу виявлена структура перенесених захворювань органів дихання у дітей – 55% - гострий бронхіт, 22% - гостра негоспітальна пневмонія, 14% -гострий обструктивний бронхит, 1% - бронхіоліт, 14% -рецидивуючий обструктивний бронхіт. В залежності від віку структура захворювань змінювалась. Гострим бронхітом частіше хворіли діти молодшого віку – до 3 років - у (25%) та 5-7 років (15%). Гостра негоспітальна пневмонія зустрічалась у 14% дітей віком від 1 до 2 років та у 27% у віці 11-13 років. Гострий обструктивний бронхіт у 26% дітей зустрічався у віці 1-2 роки та в 5 – 7 років. Нами проаналізовані віддалені наслідки захворювань, так, у 95% дітей, що перенесли гострий бронхіт не відмічалось негативних наслідків хвороби, у 4% дітей розвинулась бронхіальна астма, у 1% спостерігались явища рецидування бронхіту. У дітей, що перехворіли гострим обструктивним бронхітом не відмічалось негативних наслідків захворювання у 83% дітей, а у 17% дітей у підлітковому віці виставлений діагноз бронхіальної астми, серед якої 40% легкого ступеню перебігу, 51% середньо - важкого та 9% важкого перебігу. Аналіз причин розвитку бронхіальної астми серед даної групи дітей дозволив виділити ще цілий ряд факторів, що могли призвести до розвитку хвороби – обтяжена спадковість по алергічним хворобам серед батьків, наявність харчової алергії в ранньому дитинстві, штучне вигодовування, обтяжений акушерський анамнез. У дітей після гострої пневмонії у всіх випадках відмічалось повне одужання. Таким чином, виявлені вікові особливості структури захворювань органів дихання, вікові піки збільшення захворюваності, а також їх ймовірні наслідки в певній мірі можуть бути корисними і повинні враховуватися при розробці плану реабілітаційних та профілактичних заходів при захворювання органів дихання у дітей.


ФАКТОРИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ПНЕВМОНІЙ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

Васильєва О.Г., аспірант

Науковий керівник - д. м.н., проф. Сміян О.І.

СумДУ, кафедра педіатрії післядипломної освіти

Гостра пневмонія є одним з найпоширеніших захворювань у дитячому віці. Захворюваність на пневмонію становить від 4 до 17 випадків на 1000 дітей. За даними В.Г. Майданника (2003) частина гострої пневмонії в структурі причин госпіталізації немовлят становить 6,5%, а у госпіталізованих дітей віком до 1 року пневмонія виявляється в 25-35% випадків.

З метою вивчення особливостей перебігу пневмонії у дітей раннього віку на сучасному етапі нами піддані ретельному клініко-статистичному аналізу історії хвороби 38 дітей.

Пневмонія у всіх вікових групах дітей зустрічалась однаково часто, як у хлопчиків так і у дівчат. Більшість хворих (68,2±3,8 %) народилися від 1-ї вагітності. У 36,84±3,7 % матерів вагітність перебігала на фоні дефіцитної анемії різного ступеня важкості, у 21,05±3,5 % - перебіг вагітності ускладнився загрозою переривання, у 10,5±2,7 % - токсикозом 1 половини, у 13,16±2,7 % - токсикозом 2-ї половини вагітності. У 47,37±4,7 % матерів вагітність перебігала без ускладнень.

5,26 % дітей народилися недоношеними, 7,89 % дітей - в асфіксії.

Серед дітей, які хворіли на пневмонію майже 1/3 (31,58 %) народилися з масою тіла нижче 3000 г. Серед всіх вікових груп хворих на пневмонію дітей більше половини (52,63 %) знаходилися на штучному вигодовуванні. До того ж, майже 1/4 (23,68±3,6 %) дітей раннього віку отримували штучні суміші з народження.

Встановлено, що діти раннього віку частіше хворіли зимою (44,74 %, р<0,05). Діти першого року життя достовірно частіше хворіли зимою (52,6 %), ніж весною (21,0 %), літом (13,1 %), та восени (13,3 %).

Крім того, при вивченні аналізу життя дітей раннього віку було встановлено, що більшість із них вже хворіли на пневмонію вдруге (52,6±4,2 %, 47,4±)4,2 %, р<0,05).

Таким чином, з наведених вище даних можна сформулювати групи ризику дітей раннього віку по розвитку пневмоній: діти від матерів з ускладненим перебігом вагітності; недоношені, або діти яку народилися у асфіксії; діти з масою тіла менше 3000 г.; діти які знаходяться на штучному вигодовуванні.


ПОШИРЕНІСТЬ ПЕРВИННИХ АРТЕРІАЛЬНИХ ГІПЕРТЕНЗІЙ СЕРЕД ДІТЕЙ

ШКІЛЬНОГО ВІКУ. ФАКТОРИ РИЗИКУ

Кочура Л.В., Павлюченко В.В., лікарі-інтерни

Науковий керівник - доц. Січненко П.І.

СумДУ, кафедра педіатрії післядипломної освіти

В структурі захворювань серцево – судинної системи артеріальні гіпертензії (АГ) займають одне із провідних місць не тільки серед дорослого населення, але і серед дітей

З метою вивчення поширеності та ймовірних факторів ризику розвитку артеріальних гіпертензій серед дітей шкільного віку нами було проведено обстеження 400 дітей, учнів середніх шкіл міста Суми. Вік дітей складав від 10 до 17 років. Обстеження проводили в найбільш сприятливий для дітей, з фізіологічної точки зору, період – вересень (відсутність іспитів, канікулярна перерва, повноцінний харчовий раціон). Артеріальний тиск виморювали за методом Короткова (за основу брали середнє значення після 3 вимірів з інтервалом у 2 – 3 хвилини). Обстеження артеріального тиску проводили тричі з інтервалом в 7 діб. Первинна артеріальна гіпертензія встановлювалась при середніх показниках артеріального тиску більше 95 персентилю.

Результати нашого дослідження показали, що із 400 обстежених дітей характерні для АГ скарги були виявлені 280 дітей, причому більша половина таких скарг була виявлена у дівчаток у віці 12 – 17 років. Нормальний артеріальний тиск у дітей даної групи (середнє значення АТ менше 90 персентилю) відмічався у 220 дітей, високий нормальний артеріальний тиск (граничний, середнє значення АТ – 90 – 95 персентилі) відмічався у 46 дітей, і тільки у 14 дітей було констатовано первинну артеріальну гіпертензію – показники середнього АТ складали більше 95 персентилю.

Аналіз історії розвитку дитини у дітей з високим нормальним АТ і з АГ показав, що обтяження спадковості по гіпертонічній хворобі зустрічалось у 38%, несприятливий акушерський анамнез у 15%, збільшення маси тіла у 68% обстежених дітей. Крім того більша половина дітей (58%), особливо у віці 14 – 17 років, мала шкідливі звички (зі слів обстежених - тютюнопаління), практично всі обстежені діти на притримувались режиму харчування. Психоемоційна лабільність відмічалась у 50% всіх обстежених дітей.

Таким чином, вивчення поширеності первинних артеріальних гіпертензій серед дітей шкільного віку дає можливість не тільки виявити частоту розповсюдженості АГ серед дітей, але і можливі фактори ризику розвитку даної патології, знання яких дозволяє розробляти комплексні заходи по створенню умов для попередження впливу даних факторів на організм дитини і, як наслідок, зменшення частоти АГ серед дітей.


ЦЕФОДОКС В ЛІКУВАННІ НЕГОСПІТАЛЬНИХ ПНЕВМОНІЙ У ДІТЕЙ

Січненко П.І., доц.; Куропятник Н.П., Хрін Н.В., Вінник О.В., лікарі-педіатри.

СумДУ, кафедра педіатрії післядипломної освіти

Сумська міська дитяча клінічна лікарня

В структурі гострих інфекційних захворювань органів дихання, значну питому вагу займає пневмонія, захворювання, яке, не дивлячись на наявність достатнього вибору антибактеріальних засобів з широким спектром дії, і на сьогоднішній день є досить серйозною і актуальною проблемою дитячої пульмонології. В той же час, великий вибір та доступність антибактеріальних препаратів і, досить часто, необґрунтоване їх призначення приводить до підвищення резистентності мікробної флори і, як наслідок, до зменшення клінічної ефективності, що спонукає до пошуку нових більш ефективних антибактеріальних засобів.

З метою розробки оптимальних шляхів лікування та покращання ефективності терапії гострих пневмоній у дітей раннього віку нами вивчена ефективність нового цефалоспорину III покоління – цефодоксу.– напівсинтетичного антибіотику для перорального застосування. Спектр антимікробної дії цефодоксу включає грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми.

Ефективність цефодоксу вивчали у 76 дітей з гострими пневмоніями віком від 6 місяців до 10 років. Добова доза препарату | складала 10 мг/кг маси тіла на добу, розділена на прийоми. Курс лікування складав 5 – 7 днів. Показанням для призначення цефодоксу була наявність неускладненої негоспітальної пневмонії у дитини, діагноз якої встановлювався на підставі клініко – лабораторних даних.

На фоні проведеної терапії цефодоксом| виявлений позитивний клінічний ефект у 86% хворих дітей – зменшення інтоксикації та респіраторної симптоматики, стійка нормалізація температури спостерігались уже на 2 – 3 добу після призначення препарату. Через 5 днів терапії ознаки інтоксикації залишилися тільки у 6 хворих дітей, але всі вони відмічали покращення загального стану. Клінічні прояви задишки зменшились практично у всіх обстежених дітей,| кашель на кінець лікування цефодоксом залишався у 15% дітей у вигляді нечастого продуктивного кашлю. Н|ормалізація фізикальних змін в легенях відмічалась практично у всіх обстежених дітей (тільки у 10 дітей на 7 добу лікування відмічались лише сухі провідні хрипи)|. Інфільтративні зміни на рентгенограмі до лікування були в 100% випадків, а через 10 діб – тільки в 4,8% випадках. Середня тривалість лікування дітей з негоспітальними, неускладненими пневмоніями склала 6,7 діб. Застосування цефодоксу| показало його хорошу переносимість у дітей.

Таким чином, проведене дослідження свідчить про досить високу ефективність і безпеку застосування цефодоксу при лікуванні | неускладнених негоспітальних пневмоній у дітей.


ИЗУЧЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ЦИКЛОФЕРОНА ПРИ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЕ У ДЕТЕЙ

Макарова В.О., магистрант

Научные руководители – проф. Смиян А.И., доц. Сичненко П.И.

СумГУ, кафедра педиатрии последипломного образования

Среди аллергической патологи у детей, бронхальная астма (БА) занимает ведущее место. В последние годы, несмотря на совершенствование методов лечения данного заболевания, совершенствования профилактических мероприятий, бронхиальная астма остается одним из наиболее серьезных заболеваний, приходящих к инвалидизации ребенка, а нередко, и к смертельному исходу не только в структуре заболеваний органов дыхания, но и в структуре заболеваний вообще. У ряда детей бронхиальная астма сопровождается и, что чаще, провоцирутся частыми ОРВИ, рецидивирующей герпетической, микоплазменной и хламидийной инфекциями. При иммунологическом обследовании таких детей нередко выявляются признаки вторичной иммунной недостаточности. Учитывая ее наличие или возможность возникновения у детей, страдающих БА, есть логическая необходимость включать в комплексную терапию индуктор синтеза эндогенных интерферонов, а именно препарат циклоферон (ЦФ).

С целью выявления эффективности применения циклоферона при бронхиальной астме у детей данный препарат применялся у 27 детей в возрасте от 2 до 17 лет, связывающих возникновение приступов бронхиальной астмы с ОРВИ. Циклоферон применяли в таблетках (150 мг) по схеме: 1-й, 2-й, 4-й, 6-й, 8-й дни, затем каждые З дня - 10 приемов, всего 15 дней приема. Доза препарата составляла у детей в возрасте от 2 до 7 лет 1 таблетка, от 7 до 11 лет – 2 таблетки, от 11 до 17 лет — З таблетки в сутки. Критериями для включения в исследование являлись часто и длительно болеющие дети с бронхиальной астмой, частота обострений астматических приступов, связанных с ОРВИ у таких детей составляла от 3 до 5 раз за год.

Клинический эффект комплексной терапии атопической БА с включеним ЦФ оценивался по частоте возникновения ОРВИ. Так в период с октября по апрель до лечения она составляла 4,5 раза; после лечения стала 0,5. В период с апреля по октябрь до лечения – 0,5 раза, после – 0. Клинические признаки и симптомы, такие как субфебрильная температура, гиперемия и отечность зева, жесткое дыхание, сухие свистящие, влажные хрипы и другие симптомы после курса лечения ЦФ проявлялись значительно реже. Улучшение показателей ФВД под влиянием ЦФ отмечены у всех детей, получавших препарат (прирост показателей ФВД от +1,0 до +9,8).

Таким образом, использование ЦФ в составе комплексного лечения детей с БА, позволяет снизить заболеваемость ОРВИ, что сказывается на количестве обострений БА.


ОСОБЛИВОСТІ ФАКТОРІВ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ СИНДРОМУ РАПТОВОЇ СМЕРТІ НЕМОВЛЯТ В СУМСЬКОМУ РЕГІОНІ

Рось О., Рашевська В., студ. 4-го курсу; Студент В. О., студ. 3-го курсу

Науковий керівник - доц. Романюк О. К.

СумДУ, кафедра педіатрії післядипломної освіти

Синдром раптової смерті немовлят (СРСН) – в Україні діагностується з 1985 року. До недавнього часу в нашій країні не проводилися епідеміологічні дослідження поширеності даного синдрому і поглиблений аналіз його випадків. Відсутність практики формування груп ризику виникнення СРСН робить неможливим проведення профілактичних заходів попередження трагічних випадків.

Мета роботи - дослідити особливості винекнення СРСН в Сумскій області, виявити групи ризику а також вивчення особливостей патоморфологічних змін органів та систем померлих в наслідок СРСН.

Методи та матеріали дослідження. Для дослідження використовувалися: індивідуальна карта вагітної, , історя пологів, історія розвитку новонародженого, історія розвитку дитини; дані патоморфологічного обстеження; матеріали, протоколи; статистичні методи дослідження. Уся документація була розподілена на дві групи: основну (61 випадок), де дитина загинула внаслідок СРСН, та контрольну (39 випадків), коли дитина дожила до річного віку (I-II група здоров’я). Усі фактори ризику, які могли сприяти виникненню раптової смерті, були поділені на дві основні групи: біологічні та соціальні.

Результати дослідження. У Сумському регіоні за період дослідження з діагнозом СРСН померли 35 (57,4%) хлопчиків та 26 (42,6%) дівчаток. Співвідношення між померлими хлопчиками та дівчатками складає 1,3:1, тобто переважає смертність хлопчиків, що можна віднести до чинника статі. Піки смертності спостерігалося у віці менше 2-х місяців, хоча загалом число смертей дітей у віці від 2-х до 4-х місяців найбільш значне. Можна було простежити токож і сезонність смертей, тобто у холодні пори року- зима (31,1%) і осінь (27,9%). Смерть частіше констатувалась в ранній уранішній час. Той факт, що дітей частіше знаходили мертвими вранці, сам по собі не може служити тимчасовим показником смерті, хоча такий хронологічний аспект підтверджени в інших дослідженнях. Також було відмічено, що діти частіше вмирали у вихідні дні, ніж у будні. Такі несприятливі дані анамнезу, як юний вік жінки, що народжує вперше, тривала анемія під час вагітності, ЗВУР, недоношеність, гіпоксичне ураження ЦНС розцінені як достовірні фактори ризику виникнення СРСН.

Висновки. 1. Середня частота СРСН за 1998-2007 рр. У Сумській області склала 0,43 на 1000 дітей, що народилися живими. Це не перевищує показники по Україні (0,51 на 1000)

2. Серед дітей, що померли внаслідок СРСН, частіше зустрічалися діти віком від 2-х до 4-х місяців; смерть чістіше наступала в ранішню годину в холодну пору року; третина дітей мала низьку масу тіла при народженні.

3. Такі несприятливі дані анамнезу, як юний вік жінки, що народжує вперше, тривала анемія при вагітності, ЗВУР, недоношеность, гіпоксичне ураження ЦНС, штучне вигодовування, дисгармонійний розвиток розцінені як достовірні фактори ризику виникнення СРСН.

4. Потребує подальшого вивчення зв’язок між вакциніцією та підвищенням ризику виникнення СРСН.

1   ...   38   39   40   41   42   43   44   45   ...   62

Похожие:

Матеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів iconМіністерство охорони здоров`я україни міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут матеріали науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів
Програма конференції «Мікроелементози в клінічній медицині»
Матеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів iconМіжнародна науково-практична інтернет-конференція викладачів, аспірантів І студентів
У збірнику опубліковані тези доповідей викладачів, аспірантів та студентів які беруть участь у роботі Міжнародної науково-практичної...
Матеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів iconМіжнародна науково-практична інтернет-конференція викладачів, аспірантів І студентів
У збірнику опубліковані тези доповідей викладачів, аспірантів та студентів які беруть участь у роботі Міжнародної науково-практичної...
Матеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів iconМіжнародна науково-практична інтернет-конференція викладачів, аспірантів І студентів
У збірнику опубліковані тези доповідей викладачів, аспірантів та студентів які беруть участь у роботі Міжнародної науково-практичної...
Матеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів iconПерша міжнародна науково-практична конференція молодих вчених “ інфокомунікації сучасність та майбутнє”
Даний збірник містить тези матеріалів, що представлені на Прешу міжнародну науково-практичну конференцію молодих вчених “Інфокомунікації...
Матеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів iconЛекція професора Миколи Павловича Ковальського
Матеріали ІV міжнародної археографічної конференції студентів І молодих вчених. К.: Соборна Україна, 1996. 248с
Матеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів iconVііі науково-практичної конференції молодих учених «Методологія сучасних наукових досліджень»
Матеріали VІІІ науково-практичної конференції молодих учених «Методологія сучасних наукових досліджень» (17-18 жовтня 2011 р., м....
Матеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів iconМатеріали обласної науково-практичної конференції
Актуальні питання післядипломної підготовки педіатрів та лікарів загальної практики сімейної медицини
Матеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів iconНауково-теоретична конференція викладачів, аспірантів, співробітників та студентів юридичного факультету
Щиро вітаю Вас з відкриттям науково-практичної конференції! Для більшості з Вас це не перша в житті наукова конференція. Але ця конференція...
Матеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів iconКонференція молодих вчених «Фізика низьких температур», 24-26 травня 2005, Харків

Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница