Закону України «Про освіту»




Скачать 342.31 Kb.
НазваниеЗакону України «Про освіту»
страница1/3
Дата19.01.2013
Размер342.31 Kb.
ТипЗакон
  1   2   3
Батьківські права та обов’язки

 

Відповідальність батьків за розвиток дитини у сім’ї  (стаття 59 Закону України «Про освіту»), яка передбачає:

  • Рівну відповідальність кожного з батьків за виховання, навчання і розвиток дитини; - Постійну турботу батьків та осіб, що їх замінюють, про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їх природних здібностей;

  • Повагу до гідності дитини, виховання працелюбності, почуття доброти, милосердя, шанобливому до держави до рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;

  • Сприяння здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечення повноцінної домашньої освіти відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

  • Виховання поваги до законів, прав, основних свобод людини.



Батьки і діти: стилі виховання

На радость потомство судьбой нам дано.

Нам собственной жизни дороже оно.

Для сердца роднее прибежища нет,

И связи теснее не ведает свет.

                                                                   Так говорив Фірдоусі.

Сьогодні ми говоритимемо про те, наскільки добре знаємо своїх дітей, як правильно вибрати той чи інший спосіб, стиль виховання, як ставитися до перемог дитини та її невдач, як допомогти їй самоствердитися в житті.

На дошці вивішується малюнок — велике червоне «Серце нашого класу», на якому під іменами дітей прикріплені маленькі сердечка, куди учні заздалегідь вписали свою найкращу рису характеру.

Ведуча. Шановні батьки! Я пропоную вам написати на аркуші паперу найкращі якості вашої дитини. Після цього ми порівняємо вашу точку зору з дитячою.

Виступи батьків (за бажанням).

Учитель. Бачите, скільки позитивного закладено в наших дітях! Тож цінуймо ці якості й розвиваймо їх.

Наступний етап нашої роботи — анкетування. Попрошу вас заповнити роздані вам анкети «Батьки й діти» (див. додаток 2).

Робота батьків з анкетами. Самостійне підрахування балів.

Ведуча. Якщо ви набрали:

0–20 балів, то ви (батьки) повинні приділяти своїм дітям якнайбільше уваги;

21–35 балів: батьки звертають увагу на проблеми своїх дітей, але цілком розв’язати їх не мають можливості (або знань, або часу);

35–50 балів: чудові відносини в родині дозволяють спільно розв’язувати ситуації, добре розуміти одне одного. Але не слід забувати про виховання самостійності й самодостатності в дитині.

А тепер порівняйте результати ваших анкет з результатами дитячих. (Це анкетування проводиться заздалегідь із учнями (див. додаток 3 ))

Виступи батьків (за бажанням).

Учитель. Наше наступне завдання таке: на столах кожної групи лежать матеріали про різні стилі виховання. Стилі не названо. Будь ласка, прочитайте цей матеріал і відберіть те, що, на ваш погляд, прийнятно для виховання дитини.

Батьки працюють із матеріалами, обговорюють їх, вибираючи прийнятні. Далі відбувається захист обраних тез про методи й стилі виховання.

Учитель. Який же стиль виховання ви обрали? Визначитися нам допоможуть таблиці. (Розвішує таблиці «Стилі виховання: авторитарний, гіперопіка, хаотичний, демократичний» (див. додаток 1). Дає стислу характеристику кожному стилю.)

Батьки підбивають підсумки своїх міркувань. Перевага віддається демократичному стилю виховання.

Учитель дає психолого-педагогічні рекомендації батькам.

Любіть свою дитину такою, якою вона є, а не за її досягнення й перемоги.

Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою: якою вона була вчора і якою стала сьогодні.

Не слід постійно опікувати дитину. Будьте впевнені, що вона сама зможе подолати більшість труднощів.

У жодному разі не лайте й не ображайте дитину, тим більше в присутності чужих людей. Поважайте почуття й думки свого сина або дочки. На скарги з боку оточуючих відповідайте так: «Дякую, ми вдома обов’язково поговоримо на цю тему».

Навчіть дитину говорити про свої проблеми, щиро цікавтеся її думкою й позицією.

Постійно спілкуйтеся з дитиною. Ваші взаємини мають ґрунтуватися на довірі. Дитина повинна відчувати, що її дитячі проблеми вам цікаві.

Допомагайте дитині виконувати те, із чим вона не може впоратися сама.

Ніколи не бийте дитину: це не приносить бажаного результату, а лише робить її агресивною. Засуджуйте не саму дитину, а її провину.

Не розхвалюйте дитину незаслужено, але й не забувайте заохочувати її, якщо вона на це заслужила. Головне — оцінити зусилля дитини, а не хвалити її саму, її характер. Хваліть словом, посмішкою, ласкою, але в жодному разі — новою іграшкою або солодощами.

Учіть дитину аналізувати свої помилки.

Не намагайтеся все робити замість дитини, дайте їй певну свободу, щоб вона могла діяти відкрито. Пам’ятайте: дитина має право на самостійність,

Проводьте з дитиною свій вільний час, допомагайте їй розвивати свої здібності.

Не будуйте взаємини на заборонах: завжди пояснюйте причину й мету ваших вимог.

Будьте терплячими до вашої дитини. Намагайтеся відповідати на всі її запитання й ніколи не говоріть, що вона багато запитує.

Учитель. Виховна функція родини спрямована на формування й розвиток особистості дитини, її соціалізацію. Соціально-економічне положення родини, освіта і культурний рівень батьків упливають на якість виховання. Проблеми сімейного виховання стають актуальними для будь-якого суспільства, тому що родина — одна з його складових, що постійно відчуває на собі всі зміни, які відбуваються в країні, а отже, відбиваються на розвитку суспільства. І я дозволю собі погодитися з думкою великого англійського філософа й педагога Джона Локка про те, що «від правильного виховання дітей залежить добробут усього народу».

Література

1. Початкова школа.— 2006.— № 3.— С. 52–55.

2. Буянов М. Беседы о детской психиатрии.— М.: Просвещение, 1986.

3. Зинченко С. Н. Почему детям бывает трудно учиться.— К.: Радянський письменник, 1990.

4. Ткачева Р. В. Коррекция и развитие взаимоотношений в системе «ребенок — сверстники — взрослые» // Практична психологія та соціальна робота.— 2003.— № 7.— С. 39–51.

5. Самое высокое чувство: Сборник афоризмов / Сост. П. Я. Жигалов.— Л.: Світ, 1992.


Додаток 1

Матеріал для таблиці «Стилі виховання»

Авторитарний стиль (виховання за типом «Попелюшка»)

Усі рішення приймають батьки.

Дитина в усьому повинна підкорятися волі батьків.

Чітке виконання правил дисципліни й порядку.

Мета батьків — виховання відповідальності, уміння додати труднощі.

Вимагання від дитини в усіх сферах досягати успіху.

Навмисне обмеження свободи.

Наслідки

Дитина всі частіше боїться розчаровувати батьків своїми невдачами й помилками;

виникнення в дитини остраху невдачі;

формування неадекватної самооцінки (заниженої або завищеної);

зміна з віком характеру поводження: може виникнути рабська покірність перед начальством, жорстокість і агресія — щодо більш слабкого.

Гіперопіка

Прагнення батьків усе вирішувати замість дитини.

Перебільшена увага до дитини.

Головне місце в родині — для дитини.

Наслідки

Дитина не привчається до самостійності й відповідальності;

у дитини виникає реакція безініціативності;

постійне очікування невдач і поразок;

підвищується рівень тривожності;

урешті-решт у дитини може виникнути комплекс неповноцінності.

Хаотичний стиль (виховання в родині зі спрогнозованими емоційними реакціями батьків)

Відсутність єдиного підходу до виховання, чітких вимог до дитини.

Постійні зміни в настрої батьків із приводу проблем у дитини й впливу на неї.

Наслідки

Дитина втрачає відчуття стабільності й захисту з боку дорослих;

підвищується рівень тривожності дитини, імпульсивність;

виникає неадекватна самооцінка, агресивність;

дитина усе менше довіряє дорослим, порушує свої обіцянки;

з віком розвивається нестабільність у міжособистісних відносинах.

Демократичний стиль (авторитетний, передбачає співробітництво батьків і дитини)

Батьки розвивають у дитині особисту відповідальність і самостійність.

Дитина бере участь в обговоренні сімейних проблем, прийнятті рішень.

Батьки чуйно ставляться до запитів дитини, поважають її думку.

Виховання чіткої дисципліни й правил поведінки дитини.

Наслідки

У школі дитина має гарний рівень адаптації, не соромиться запитувати про те, що не зрозуміло, комфортно почувається в будь-якому соціумі.

Додаток 2

Анкета для батьків

1.  Чи добре ви знаєте здібності вашої дитини?

ні;  намагаюся дізнатися;  так, знаю.

2.  Чи допомагаєте ви вашій дитині в розв’язанні її особистих проблем?

У дитини немає проблем;  навряд чи;  так.

3.  Що ви можете сказати про темперамент вашої ­дитини?

Нічого;  схожий на мій;  знаю й ураховую його особливості.

4.  Чи звертаєте ви увагу на фізичний стан своєї ­дитини?

Не маю на це часу;  не завжди;  уважаю, що це важливо.

5.  Чи схвалюєте ви заняття музикою, малюванням, читанням художньої літератури?

Це пуста витрата часу;  не знаю;  схвалюю.

6.  Якщо дитина вчинила погано, чи розумієте ви, що це може бути результатом вашого неправильного виховання?

Цього не може бути;  не знаю;  можливо.

7.  Вертаючись із роботи в роздратованому стані, ви часто вихлюпуєте свій гнів на дитину?

Так, часто;  не замислювався над цим;  намагаюся контролювати свої емоції.

8.  Чи часто ви подорожуєте (ходите в похід, на екскурсію) зі своєю дитиною?

Любите відпочивати на самоті;  не доводилося;  обов’язково, якщо є така можливість.

9.  Якщо дитина прийшла додому з поганими оцінками, ви відразу починаєте гніватися?

Відразу;  дивлячись за що;  спочатку поговорю з дитиною.

10. Як ви вважаєте, дитина завжди прислухається до вашої думки?

Ні;  іноді;  думаю, моя думка дуже важлива для дитини.


Додаток 3

Анкета для учнів

1.  Чи знають батьки про ваші здібності та інтереси?

Ні, не знають;  намагаються дізнатися;  так, знають.

2.  Чи допомагають вам батьки в розв’язанні особистих проблем?

У мене немає проблем;  ні, не допомагають, сам справляюся; так, допомагають.

3.  Чи знають батьки особливості твого темпераменту?

Ні;  я схожий на батьків;  знають.

4.  Чи звертають батьки увагу на твій фізичний стан (поставу, зір тощо)?

У них немає на це часу;  не завжди;  постійно.

5.  Чи схвалюють батьки твої заняття музикою, малюванням, читанням художньої літератури?

Ні;  не знаю;  так.

6.  Коли ти чиниш неправильно, погано, чи розуміють батьки, що вони неправильно тебе виховують?

Я так не чиню;  не знаю;  можливо.

7.  Чи часто батьки, приходячи з роботи в поганому настрої, обрушують свій гнів на тебе?

Так;  іноді;  ніколи.

8.  Чи часто батьки вирушають разом з тобою в подорож (у похід, на прогулянку в парк, у кінотеатр)?

Вони люблять відпочивати без мене;  не доводилося;  завжди.

9.  Чи завжди батьки гніваються на тебе за погані оцінки?

Завжди;  дивлячись за що;  спочатку поговорять зі мною.

10. Чи часто ти прислухаєшся до думки своїх батьків?

Ні;  іноді;  часто.

Додаток 4

1.  Дитина, яка переносить менше образ, виросте людиною, яка краще усвідомлює свою гідність (М. Г. Чернишевський).

2.  Хто не може взяти ласкою, той не візьме й суворістю (А. П. Чехов).

3.  Діти святі й чисті. Навіть у розбійників і крокодилів вони перебувають в ангельському чині. Самі ми можемо лізти в яку завгодно яму, але їх має оповивати атмосфера, пристойна їх чину. Не можна безкарно лихословити в їхній присутності. Не можна перетворювати їх на іграшку свого настрою: то ніжно цілувати, то скажено тупотіти на них ногами (А. П. Чехов).

4.  Якщо ви хочете навчити своїх дітей красти, змусьте їх якнайдовше випрошувати все, що ви їм даєте (Б. Шоу).

5.  Поганий той вихователь, який не пам’ятає свого дитинства (М. Ебнер-Ешенбах).

6.  Секрет успішного виховання полягає в повазі до учня (Р. Емерсон).

7.  Важко дивитися на дітей, які виглядають старими (Р. Емерсон).

8.  Дитинству слід віддавати найбільшу повагу (Ювенал).

9.  Батьки найменше прощають своїм дітям ті пороки, які вони самі їм прищепили (Ф. Шиллер).

10. Батьки часто плутають поняття «виховання» й «освіта» і думають, що вони дали дитині виховання, коли змусили її вивчати певну кількість предметів. Звідси настільки часте розчарування батьків у своїх дітях у подальшому (А. Рубінштейн).

11. Народжуючи й годуючи дітей, батько виконує цим лише третину свого завдання. Він повинен дати роду людському — людей, суспільству — суспільних діячів, державі — громадян. Будь-яка людина, що може платити цей потрійний податок і не робить цього, винна, і, можливо, більш винна, якщо платить його наполовину. Хто не може виконати обов’язок батька, той не має права бути ним (Ж.-Ж. Руссо).

12.Не вчивши дитину, можна виростити цілковитого невігласа; але якщо її не виховувати, то вона виховається власними засобами, і різниця полягатиме в тому, що вона може виховатися погано тоді, коли могла виховатися розумно і правильно (М. Пирогов)


«Я тебя люблю»

Лекция для родителей

 

Форма проведения: Лекция  с применением информационно- коммуникационных технологий, предназначена для родителей учащихся младшего и среднего школьного возраста.

Задачи: способствовать единению, сплочению семьи, установлению взаимопонимания родителей и детей.

Подготовительная работа: до лекции провести опрос учащихся класса попросив ответить их на вопрос: « Какие советы вы бы дали своим родителям по правильному воспитанию вас?»  Подготовить памятки родителям (приложение 1). Подготовка мультимедийной презентации с фотографиями детей, музыкальное сопровождение( песня LOVE)

 

Ожидаемый результат: создание комфортных условий для ребенка в семье, развитие педагогического такта родителей при общении с ребенком.

 

 

Звучит песня «Любовь», через проектор демонстрируются слайды с фотографиями детей.

Лекция

Почему вы проснулись, ослепленные солнцем? Почему за окном серебрилась роса? Почему её капельки как зеркала отражали повсюду вашу улыбку?  Почему вы проснулись с предвкушением счастья?

Потому, что настало утро нового дня. Дня волшебных общений с вашим ребенком, постижения непостижимой поэзии. Вы проснулись факиром, всемогущим факиром. И ведь это не грёзы, а это реальность, потому что Вам, будничным и прозаичным, удалось сотворить чудо. Удалось сотворить. Что творил раньше Бог. Вы земные, неожиданно создали божественное   ….. лучезарного, солнечного малыша.

Скажите, пожалуйста, а что значит, в вашем понимании, любить своего ребенка?

Кто-то говорит, что любить своего ребенка – значит заботиться о нем, интересоваться его жизнью, возить его отдыхать, покупать еду, вещи   …… А в последнее время я все чаще слышу, что любить своего ребенка – это говорить ему: «Я тебя люблю»

Готовясь к сегодняшнему собранию, я провела анкетирование и 92 % ребят не хватает слов любви.

Да, именно эти слова ребенок хочет слышать из уст своих самых близких людей. Они питают все существование малыша, а потом и существование повзрослевших юноши и девушки. Родительскую любовь впоследствии они переносят на вновь созданные семьи.

Слайды детей и их родителей.

Для того, чтобы повторить Вас в потомках. Вашу мимику, жесты, улыбку и смех… Ваши думы и мысли, надежды и чаяния. Цвет волос, разрез глаз… даже вашу курносость.… Или, может быть, правильный греческий нос.  Ослепительность солнечных капель веснушек…. Он…. повторит, что кажется неповторимым, и сумеет продлить вашу жизнь.

Что значит принимать ребенка, безусловно? Это значит любить его просто потому, что он есть. Ведь когда он родился, родители ничего от него не требовали и не ждали. Они просто хотели, чтобы он был здоровенький и счастливый, улыбались ему, качали его, обращали на него внимание всякий раз, когда ему это было необходимо.

А сейчас он подрос, и отношение к нему изменилось, бывает так, что трудно поверить, что для родителей он по-прежнему в радость.

Я  предлагаю разыграть сценку, в которой возможно кто-то увидит себя или своего ребёнка. Обратите внимание, как меняется смысл и тон произносимых слов.

Я прошу выйти одного желающего, который сыграет роль ребенка.

Выберите, пожалуйста, среди присутствующих любого человека, в котором вы видите поддержку.

Встаньте, пожалуйста,  за спиной «моего ребенка», приложите руки к его спине и ни в коем случае не отпускайте его, что бы ни случилось.

Давайте представим, что это моя маленькая дочь, первоклассница. Это очень подвижный, любознательный  ребенок, задающий кучу вопросов, даже в тот момент, когда мы спешим на автобус. Я беру тебя за руку, и мы побежали.

Мама, а что там такое, посмотри! – говоришь ты.

1 – Некогда, смотри под ноги, вечно спотыкаешься! Что ты крутишь головой? Смотри на дорогу. Перестань глазеть по сторонам!

И в этот момент, как только я произношу подобную фразу, ребенок может воспринять ее буквально – он закрывает глаза, как приказала мама.  ( Я завязываю ребенку глаза).

Мы дальше спешим в школу. Забегаем в автобус, и я встречаю там свою подругу, начинаю с ней обсуждать прошедший день. Дочь внимательно слушает, а потом говорит:

– Мама, мама, ты слышала, как пропела птичка? А кто такой дядя Юра?

Ты что вмешиваешься во взрослый разговор? И вообще, ты чего уши развесила, как не стыдно подслушивать! Закрой уши!  

 (Завязываю ребенку уши).

Мы  выходим из автобуса, распрощавшись с подругой, бежим по дороге. При этом я постоянно поглядываю на часы, чтобы не опоздать.

– Ой, какой сегодня день, будет здорово! Мам, меня Машка ждет, я ей  ластик пообещала принести, тот что..

Отстань! Ты что разболталась, некогда сейчас, мы опаздываем. Да можешь ты в конце концов, помолчать! Быстро закрой рот!  (Завязываю ребенку рот)

Хватаю ребенка за руку, и мы двигаемся дальше.

Моя дочка уже молчит, но начинает поднимать на ходу какую-то веточку. Я бью ее по рукам и говорю:

– Что у тебя за руки, что ты их все время куда-то суешь, не можешь без этого! Выброси, я тебе сказала! Убери  руки!  (Завязываю ребенку руки)

Тут дочь начинает скакать, задирать ноги. Я в ужасе кричу на неё:

– Ты где этому научилась? Что это ещё такое? Перестань дрыгать ногами! Стой смирно! (Завязываю ребенку ноги)

Я смотрю на час, нервничаю,  что мы не успеваем, и начинаю подгонять ребёнка:

 – Что ты тянешься, копуша? Делай шаг шире! Ты что, ходить разучилась? Иди быстрей! Дай руку! Не руки, а крюки – не писать нормально, ни держать ничего не умеют! Гляди на дорогу, не спотыкайся, что ты как слепец идёшь! Да не молчи же ты, я с тобой разговариваю! Ты что, оглохла?

Ребёнок, естественно начинает плакать.

А я продолжаю пилить свою дочь за то, что она ничего не умеет делать, забыв о том, что сама же всё ей запретила: смотреть, слышать, говорить, бегать, трогать, да ещё и плакать нельзя, т.е. наложили запрет даже на чувства.    

Ребёнку это труднее всего перенести. Каждый имеет право чувствовать то, что он чувствует. Но родители часто способны отобрать и это право.

А не кажется ли вам, что эту сцену вы уже где-то видели.

Развязываю ей всё. Давайте спросим у нашего помощника, какие чувства она испытывала? О чём думала?

Что являлось поддерживающим моментом, что помогало вынести несправедливые слова матери? (Ты ощущала поддержку человека, стоящего сзади?)

 – А что чувствовали вы? (спрашиваю того человека, который стоял сзади)

 – Поблагодари, пожалуйста, за оказанную помощь того, кто тебя поддерживал.

 Очень часто в жизни бывает, что этой поддержкой является посторонний человек и хорошо, если он оказывается рядом в нужный момент. А каково тому ребёнку, у которого даже такой поддержки нет?

Благодарю помощников, прошу занять место в зале.

 «Вот в такое состояние мы вгоняем своих детей и при этом преследуем благородные цели воспитания. Ребёнку невыносимо слышать такие слова от родных, он может замкнуться. Что тогда делать? Как себя вести? Что предпринять?

Если вы видите своего ребёнка в таком состоянии, первое, что вы можете и должны сделать – это обнять его, прижать к себе и держать возле себя столько, сколько нужно ребёнку. Когда ему будет достаточно, он сам отойдёт. При этом вы ни в коем случае не похлопываете его по спине и не поглаживаете, будто бы произошедшее – мелочи, что «до свадьбы заживёт». Если это подросток, и он уже не даёт себя обнять, то можно посидеть рядом, подержав его за руку. Говорят, что руку ребёнка надо держать до тех пор, пока он е сам не обнимет.

Известный семейный терапевт Вирджиния  Сатир рекомендует обнимать ребёнка несколько раз в день. Она считает, что 4 объятия совершенно необходимы каждому просто для выживания, а для хорошего самочувствия нужно не менее 8 объятий в день! Для того, чтобы ребёнок развивался интеллектуально, – 12 раз в день! Ребёнок должен знать, что родители его всегда поймут и примут, что бы с ним не случилось. Это питает его эмоционально, помогая психологически развиваться. Если же он не получает должных знаков, то появляются отклонения в поведении, а то и нервно-психические заболевания. Оказывается, детям, да и вообще любому взрослому необходимы объятия для того, чтобы почувствовать свою нужность.

Психологами доказано, что потребность в любви – одна из фундаментальных человеческих потребностей. Её удовлетворение – условие нормального развития ребёнка. Поэтому я вам сегодня даю домашнее задание – обнять всех, кто живёт с вами в доме и проследить за реакцией домашних, а также за своими чувствами. Можете что-нибудь сказать каждому, если захочется.

А пока – наслаждайтесь общением с Чудом. Берегите его и колдуйте над ним! Совершенствуйтесь сами, идя рядом с ним. Дайте руку ему, совою крепкую руку. Его нежные пальчики вложите в ладонь и ведите по жизни, её лабиринтам, словно гид – гид, который осилил уже этот путь. Будьте другом его, станьте Верой, Надеждой…. А с любовью к вам он сам пришёл в этот мир.

Раздаются памятки родителям (приложение 1)

 

Приложение 1

Памятка для родителей

СОЗДАНИЕ БЛАГОПРИЯТНОЙ СЕМЕЙНОЙ АТМОСФЕРЫ

Помните: от того, как родители разбудят ребенка, зависит его пси­хологический настрой на весь день.

 

Время для ночного отдыха каждому требуется сугубо индивидуально. Показатель один — чтобы ребенок выспался и легко проснулся, когда его будят родители.

 

Если у родителей есть возможность дойти до школы вместе с ребен­ком, не упускайте ее. Совместная дорога — это совместное общение, ненавязчивые советы.

 

Научитесь встречать детей после уроков. Не стоит первым задавать вопрос: «Какие оценки ты сегодня получил?», лучше задать нейтраль­ные вопросы: «Что было интересного в школе?», «Чем сегодня зани­мались?», «Как дела в школе?».

 

Радуйтесь успехам ребенка. Не раздражайтесь в момент его времен­ных неудач.

 

Терпеливо, с интересом слушайте рассказы ребенка о событиях в его жизни.

 

Ребенок должен чувствовать, что он любим. Необходимо исключить из общения окрики, грубые интонации, создайте в семье атмосферу радости, любви и уважения.

  1   2   3

Похожие:

Закону України «Про освіту» iconПлан роботи відділу освіти районної державної адміністрації на 2011 рік вступ
Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», Закону України «Про...
Закону України «Про освіту» iconНа виконання Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», з метою оптимізації навчально-виховного процесу, підвищення ефективності методичної
...
Закону України «Про освіту» iconСумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
Про внесення зміни до статті 65 Закону України "Про вищу освіту": Закон України від 19 лютого 2009 року №1024-vi
Закону України «Про освіту» iconМіністерство культури І мистецтв україни наказ
Законів України “Про освіту”, “Про позашкільну освіту”, Положення про позашкільний заклад освіти, затвердженого постановою Кабінету...
Закону України «Про освіту» iconІ. Організаційні заходи по забезпеченню Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту” та Національної доктрини розвитку освіти
Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту” та Національної доктрини розвитку освіти
Закону України «Про освіту» iconПотреби життя, шкільна практика дають нове розуміння навчання. Згідно із Законом України “Про освіту”, Державною національною доктриною розвитку освіти України
У законі України «Про загальну середню освіту» зазначено, що головною метою діяльності сучасних освітніх установ є формування особистості...
Закону України «Про освіту» iconМіністерство освіти І науки україни наказ
Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 27. 08. 2010 №779...
Закону України «Про освіту» iconШостого скликання
«Про скасування регуляторних актів, що втратили чинність», з метою забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини, керуючись...
Закону України «Про освіту» iconМіністерство охорони здоров’я України нака з
На виконання Закону України від 11 травня 2010 року №2165 – VI «Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про лікарські засоби»...
Закону України «Про освіту» iconЗакону України «Про мови…» у вищезазначених навчальних закладах
Про вивчення стану управлінської діяльності щодо організації виконання Закону України «Про мови» у днз №237, 311, 383, ссш №63, нвк...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница