Інформаційні технології




НазваниеІнформаційні технології
страница16/16
Дата17.01.2013
Размер0.52 Mb.
ТипДокументы
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Будова та принцип роботи ПЛК


Основним принципом дії ПЛК є циклічна робота, у якій контролер виконує по черзі окремі команди у такій послідовності, в якій вони записані у програмі. На початку кожного циклу програма зчитує "картину" стану входів контролера та записує їх стани (таблиця стану входів процесу).

Після виконання всіх команд і визначення (підрахунку) актуального для даної ситуації стану виходів, контролер вписує стани виходів до пам'яті, що є таблицею стану виходів процесу а операційна система виставляє відповідні сигнали на виходи, котрі управляють виконавчими механізмами.

Отже всі сигнальні комбінації подаються у вхідний модуль контролера, а програма відслідковує їх картину та реагує зміною станів виходів на основі закладеного алгоритму.

Цикл роботи ПЛК може виглядати як послідовність кроків:

  1. Автодіагностика.

  2. Зчитування входів.

  3. Виконання програми.

  4. Комунікаційні завдання.

  5. Встановлення станів виходів.

ПЛК складаються з:

  • модуля центрального процесора (CPU);

  • модуля аналогових виходів;

  • модуля аналогових входів;

  • модуля комунікацій;

  • модуля дискретних виходів;

  • модуля дискретних входів;

  • модуля керування осями;

  • модуля лічильників;

  • спеціальних модулів;

  • блоків пам'яті ROM, PROM, EPROM, EEPROM.

Мови програмування ПЛК


Фірми, що випускають ПЛК, надають зазвичай разом з ними середовище програмування, що дозволяє писати прикладне програмне забезпечення однією або декількома мовами програмування. Ці мови зазвичай у більшій чи меншій мірі відповідають рекомендаціям норм IEC 61131-3:

  • LD (Ladder Diagram) східчаста діаграма (мова релейних схем) - схема, наближена до класичного технічного електричного креслення;

  • FBD (Function Block Diagram) - діаграма (мова) функційних блоків - послідовність ліній, що містять функційні блоки блоки;

  • ST (Structured Text) структурований текст - мова, близька до мови Pascal;

  • IL (Instruction List) список інструкцій - вид асемблера;

  • SFC (Sequential Function Chart) послідовний ряд блоків (мова діаграм станів) - послідовність програмових блоків з умовними переходу, використовується для програмування автоматів.

Комунікації


  • RS-232

  • RS-485

  • Profibus

  • CAN

  • AS-Interface

  • Промисловий Ethernet

Виконавчий механізм


Викона́вчий механі́зм (ВМ);— у системах автоматичного регулювання — пристрій, що безпосередньо здійснює механічне переміщення (чи поворот) регулюючого органу об'єкта управління і змінює його стан. Місце виконавчого механізму (ВМ) у системі автоматичного регулювання (САР) показано на рис. 1.

Зміна положення регулюючого органу викликає зміну потоку енергії або матеріалу, що поступають на об'єкт, і тим самим впливає на робочі машини, механізми і технологічні процеси, усуваючи відхилення регульованої величини від заданого значення. Виконавчий механізм не лише змінює стан керованого об'єкта, але і переміщає регулюючий орган відповідно до заданого закону регулювання при мінімально можливих відхиленнях. У більшості випадків виконавчі механізми діють від сторонніх джерел енергії, оскільки безпосереднє управління виконавчим механізмом від первинних елементів регулювання (реле, датчиків тощо) неможливе внаслідок їхньої малої потужності, недостатньої для впливу на регулюючий орган.

Виконавчий механізм, як правило, складається з сервомотора постійного або змінного струму та джерела живлення. Ряд виконавчих механізмів включають також підсилювачі.


Класифікація виконавчих механізмів


За видом споживаної енергії виконавчі механізми поділяють на електричні, пневматичні і гідравлічні. Найбільшого поширення набули електричні ВМ. Пневматичні і гідравлічні виконавчі механізми застосовуються у разі необхідності отримання великої потужності при переміщенні робочого органу та у вибухонебезпечних середовищах.

Конструкції виконавчих механізмів різноманітні. У першу чергу вони розрізняються за характером руху вихідної ланки (прямохідні і поворотні) і за видом чутливого елемента, який перетворює енергію командного сигналу в переміщення вихідної ланки. Вид використовуваної енергії також позначається на конструктивному оформленні виконавчого механізму.

Електричні виконавчі механізми


Електричні виконавчі механізми можуть бути контактними і безконтактними. Пусковим пристроєм контактного виконавчого механізму є реверсивний магнітний пускач, безконтактного— магнітний підсилювач.

У загальному випадку електричні виконавчі механізми складаються з наступних основних елементів: реверсивного електродвигуна; редуктора, що знижує частоту обертання вихідного вала; вихідного елемента, що передає зусилля або крутильний момент регулювальному органу; додаткових пристроїв (кінцевих вимикачів), що забезпечують зупинку виконавчого механізму в крайніх положеннях; пристроїв зворотного зв'язку для роботи в системах автоматичного регулювання або для дистанційного показу положення вихідного елемента виконавчого механізму; штурвал ручного привода (деякі модифікації).

У залежності від модифікації цих ВМ у них використовуються двофазні конденсаторні електродвигуни з порожнистим ротором, що мають добрі динамічні характеристики і допускають тривалу роботу в застопореному режимі при повній напрузі живлення, а також трифазні асинхронні електродвигуни з короткозамкнутим ротором (для виконавчих механізмів великої потужності).

Як пристрій зворотного зв'язку застосовують реостатні, індуктивні і феродинамічні перетворювачі переміщення.

Покажчики положення вихідного вала, що комплектуються з деякими електричними ВМ, являють собою стрілочні прилади зі шкалою 0—100%.

Найбільше поширення в збагачувальній промисловості отримали електричні ВМ типу МЭО та ИМ 2/120.

Електричні виконавчі механізми


Електри́чні викона́вчі механі́зми (ЕВМ)— елемент технічних засобів автоматизації за допомогою якого здійснюється безпосередній вплив на технологічний процес. Можуть бути контактними і безконтактними. Пусковим пристроєм контактного виконавчого механізму є реверсивний магнітний пускач, безконтактного— магнітний підсилювач.

У загальному випадку електричні виконавчі механізми складаються з наступних основних елементів: реверсивного електродвигуна; редуктора, що знижує частоту обертання вихідного вала; вихідного елемента, що передає зусилля або крутильний момент регулівному органу; додаткових пристроїв (кінцевих вимикачів), що забезпечують зупинку виконавчого механізму в крайніх положеннях; пристроїв зворотного зв'язку для роботи в системах автоматичного регулювання або для дистанційного показу положення вихідного елемента виконавчого механізму; штурвал ручного привода (деякі модифікації).

У залежності від модифікації цих ВМ у них використовуються двофазні конденсаторні електродвигуни з порожнистим ротором, що мають добрі динамічні характеристики і допускають тривалу роботу в застопореному режимі при повній напрузі живлення, а також трифазні асинхронні електродвигуни з короткозамкнутим ротором (для виконавчих механізмів великої потужності).

Як пристрій зворотного зв'язку застосовують реостатні, індуктивні і феродинамічні перетворювачі переміщення. Покажчики положення вихідного вала, що комплектуються з деякими електричними ВМ, являють собою стрілочні прилади зі шкалою 0—100%.

Найбільше поширення в збагачувальній промисловості отримали електричні ВМ типу МЭО та ИМ 2/120.

На рис. 1 показано приклад керування виконавчим механізмом.

При розробці схеми управління ВМ необхідно передбачати три режими роботи: дистанційний (Д), вимкнено (0) і автоматичний (А). Вибір режиму здійснюється за допомогою різних комутаційних пристроїв, наприклад, універсального перемикача (УП), що має відповідні три положення рукоятки перемикання. Для читання подібних схем необхідно засвоїти, що контакти УП можуть замикатися тільки горизонтальними групами 1— 2; 3— 4 і 5— 6, яка група замкнена і в якому режимі показує точка, розташована на вертикальній осі. Наприклад, у дистанційному режимі (Д) замикаються групи контактів 1— 2 і 5— 6 (рис.).

На схемі управління також показані кінцеві вимикачі (Кв1 і Кв2), що знеструмлюють живлення двигуна в крайніх положеннях вихідного вала, пускові кнопки, що працюють у дистанційному режимі, при цьому потрібно врахувати, що реверс вала двигуна здійснюється подачею напруги на одну (кнопка П1) або другу (П2) обкладку фазозсувного конденсатора (С). Схема включає і контактні групи (Р1 і Р2), які розташовані в регулюючому пристрої і керують виконавчим механізмом в автоматичному режимі (А).

Для управління трифазним виконавчим механізмом необхідне використання реверсивного магнітного пускача









Пневматичні виконавчі механізми (ПВМ)


За видом чутливого елемента, який перетворює тиск стисненого повітря в перестановочне зусилля, пневматичні ВМ поділяються на мембранні, поршневі, сильфонні і лопатеві. З них тільки лопатеві безпосередньо створюють поворотний рух вихідної ланки; інші своїм переміщенням створюють поступальний рух штока, який потім за допомогою додаткового пристрою може бути перетворений у поворотний. Тиск використовуваного в пневматичних ВМ стисненого повітря зазвичай не перевищує 0,6 МПа.

У мембранному виконавчому механізмі переміщення вихідного штока в одному напрямі створюється тиском стислого повітря в мембранній порожнині, а в іншому— силою стислої пружини (пружинні мембранні виконавчі механізми).

Ці механізми мають вихідний шток з поворотно-поступальним рухом, як правило, конструктивно пов'язаний з регулювальними органами. У залежності від напряму руху штока при підвищенні тиску повітря у мембранній порожнині розрізнюють механізми прямої і зворотної дії.

У поршневих виконавчих механізмах зусилля, що переміщує вихідний шток, створюється тиском робочого середовища в поршневих порожнинах. У порівнянні з мембранними вони мають більшу величину переміщення вихідного штока.

Пневматичні виконавчі механізми


Пневматичні виконавчі механізми (ПВМ). Поділяються на мембранні і поршневі. У мембранному виконавчому механізмі переміщення вихідного штока в одному напрямі створюється тиском стислого повітря в мембранній порожнині, а в іншому – силою стислої пружини (пружинні мембранні виконавчі механізми).

Ці механізми мають вихідний шток з поворотно-поступальним рухом, як правило, конструктивно пов’язаний з регулюючими органами. У залежності від напряму руху штока при підвищенні тиску повітря у мембранній порожнині розрізнюють механізми прямої і зворотної дії.

У поршневих виконавчих механізмах зусилля, що переміщує вихідний шток, створюється тиском робочого середовища в поршневих порожнинах. У порівнянні з мембранними вони мають більшу величину переміщення вихідного штока.



Поворотний пневмоциліндр.

Література


Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

  • Папушин Ю.Л., Білецький В.С. Основи автоматизації гірничого виробництва.— Донецьк: Східний видавничий дім, 2007.— 168 с.— ISBN 978-966-317-004-6.

  • Іванов А.О. Теорія автоматичного керування: Підручник.— Дніпропетровськ: Національний гірничий університет.— 2003.— 250 с.

  • Енциклопедія кібернетики. тт. 1, 2.— К.: Головна редакція УРЕ, 1973.— 584с.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Похожие:

Інформаційні технології iconМіністерство освіти І науки україни
«Інформаційні системи І технології на підприємстві» (для студентів 4 курсу спеціальності 050100 «Економіка І підприємництво»), «Інформаційні...
Інформаційні технології iconМетодичні рекомендації до лекційного курсу з дисципліни “Нові інформаційні технології” для студентів довузівської підготовки за профілями спеціальностей 050100 “Економічна кібернетика”
Методичні рекомендації до лекційного курсу з дисципліни “Нові інформаційні технології” для студентів довузівської підготовки за профілями...
Інформаційні технології iconКурс лекцій з інформатики Зміст Інформатика як наука
Тематичне оцінювання по темі: “Вступ. Інформація та інформаційні технології”
Інформаційні технології icon7(8). 080401 «Інформаційні управляючі системи та технології»
Ухвалено на засіданні Вченої ради Міжуніверситетського медико-інженерного факультету
Інформаційні технології iconРеферат Ключові слова: інформаційні технології управління (іту), нова інформаційна технологія, інформаційна система менеджменту (ісм), програмне забезпечення іт, автоматизація збору та обробки інформації, інформаційна система (ІС)
Доведено, що інформаційна технологія управління використовується при гіршій структурованості вирішуваних задачі, якщо їх порівнювати...
Інформаційні технології iconПерелік навчальних програм з інформатики на 2011-2012 н р
Науково-методичний журнал «Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах» №4-5, 2006 р
Інформаційні технології iconМіністерство освіти І науки України
Навчальна програма дисципліни “Інформаційні системи І технології в логістиці” складена на основі навчального плану спеціальності...
Інформаційні технології iconІнформаційні ресурси І технології в освіті та наукових дослідженнях бакова І. В., к е. н., доцент Пронін О.І., к е. н., доцент
Питання зміни стилю навчання фахівців- економістів в умовах використання системи «1с-підприємство»
Інформаційні технології iconПрограма Х ix міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології : Наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я
Україна, 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Інформаційні технології iconМаркетингові інформаційні системи І технології бондаренко С. В., Коробка Ю. А
Актуальность данной темы состоит в том, что все больше и больше людей покупают в интернете – это удобнее, дешевле и быстрее
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница