Реферат скачан с сайта allreferat wow ua




Скачать 376.61 Kb.
НазваниеРеферат скачан с сайта allreferat wow ua
страница1/4
Дата12.01.2013
Размер376.61 Kb.
ТипРеферат
  1   2   3   4
Реферат скачан с сайта allreferat.wow.ua


Шпаргалка по политологии (на укр. языке)


1. Предмет, методи і функції політології.Політологія - наука, об(єктом якої є політика та її взаємовідносини зособистістю і суспільством Деякі науковці вважають, що політологія - ценаука про систему закономірних взаємозв(язків соціальних суб(єктів зприводу політичної влади, боротьби за неї, про сутність методи та формиполітичного владування Ряд політологів продметом політології вважаютьвивчення політичних систем як сукупності владних інститутів, а такожполітичної влади як основи розвитку і функціонування політичних систем.Інша група вчених вважає предметом політології вивчення системизакономірностей розвитку і функціонування демократії, її змісту, місця іролі у політичній системі. Політології властиві різноманітні функції:Теоретико-пізнавальна, що означає вивчення, систематизацію, пояснення,аналіз, узагальнення і оцінку політичних явищ. Вона виступає теоретичноюосновою політичної творчості, політичних реформ і реорганізацій. Теоретичнепізнання дає змогу всебічно вивчити і дослідити досвід політичноїдіяльності соціальних суб(єктів. Методологічна функція політології охоплюєспособи, методи і принципи теоретичного дослідження політичної і практичноїреалізації здобутих знань.через світоглядну функцію утверджуються цінності,ідеали, норми цмвілізованої політичної системи, політичної культурисоціальних суб(єктів, що сприяє досягненню певного консенсусу у супільстві,оптимальному існуванню політичних інститутів. Прогностична функція полягієу передбаченні шляхів розвитку політичних процесів, різних варіантівполітичної поведінки. Прикладна функція забезпечує вироблення практичнихрекомендацій щодо шляхів реалізації політичних знань. Методи політології-філософський, загальнонауковий, спеціальний. Широко використовуютьсяемтоди емпіричних соціологічних досліджень, математичні методи, аналізстатистичних даних та ін.2. Етапи становлення політичної науки. Розвиток політології в Україні.Виникнення політології йшло такими стадіями: 1 - від чпсів Аристотеля досередини ХІХ ст. (філософський період розвитку політології); 2 від серединиХІХ ст. до закінчення другої світової війни (емпіричний період розвиткунауки, опора на практичний досвід); 3 - від закінчення другої світовоївійни донині (період критисного переосмислення всього арсеналу накопиченихемпіричних і теоретичних знань та подільшого їх поглиблення). В 1903 роцібуло створено Американську асоціацію політичних наук, а в 1949 під егідоюЮНЕСКО виникла Міжнародна асоціація політичної думки. У Радянському Союзідо кінця 80-х років політологію називали лженаукою. Окремі політичнідослідження якщо здійснювалися, то лише в межах історичного матеріалізму,наукового комунізму, історії КПРС, теорії держава і права. Але й вонизводилися до засилля догм офіційного марксизму. В Україні розвитокполітології став можливим лише з набуттям незалежності. З 1990 рполітологія як навчальна дисципліна почала запруваджуватися у вищихнавчальних закладах.3. Політична думка в країнах Стародавнього Сходу (Конфуцій, Лаоцзи, Заратустра)Конфуцій створює правильну, на його думку, концепцію державного управління,висловлює з цього приводу конкретні практичні поради, які можна і сьогоднібрати на озброєння, вчить правителів методам завоювання довіри народу,обгрунтовує принципи керування суспільством, забезпечення всезагальногощастя на шляху чеснот і справедливості. Трактат «Лунь-юй» протягом багатьохвіків вважався основним предметом у китайських школах. Конфуцанстворозвивали Мен-цзи та Сунь-цзи. Мен-цзи одним з перших висловив сумнів уабсолютності влади правителя, відкидав ідеї демократії. Вважаючи їх непридатними для Сходу. Сунь-цзи стверджував природність зла у людині, а томузакликав до її самовдосконалення у суспільстві. На його думку теза прорівність людей - це направда, а застосуваня сили на основі права і законудає гарні наслідки. Основоположною категорією Лаоцзи є «дао», що символізуєприродний, незалежний ні від кого і ні від чого перебіг подій, втіленнячеснот, природної справедливості та загальної рівності. Навіть перемога увійні сприймається Лаоцзи як благо.основний принцип поведінки - можливістьдіяти не відходячи від вимог «дао». Даосизм у всіх сферах орієнтувався напоміркованість, стриманість, незміність природного стану справ. Моїзм -найзначнішіми його досягненнями є:чітке обгрунтування теорії суспільногодоговору виникнення держави; висунення ідеї федеративного устрою держави;практичні пропозиції щодо побудови жорсткої адміністративної системи;доктрина казарменого рівноправ(я. Легізм - держава виступає як найвища метаі вінець діяльності людини, а право і закон як найліпший засіб досягненнятакої мети. Головні риси закону - верховенство, унівуерсальність,жорстокість, обов(язковість для всіх. Основні методи побудови деспотичноїдержави матеріальне стимулювання приватних власників, спрямованість їх наземлеробство; заохочення бідних до набуття власност, а багатих додобровільної віддачі частини майна бідним;методм нагород і покарань, деперевага надається покаранням.4. Політична думка мислителів Стародавньої Греції (Платон і Аристотель).Головні праці Платона «Політика», «Держава», «Закони». Найвидатніші заслугиПлатона було закладення основ політичної філософії, розробка концепціїідеальної справедливої держави, політичної солідарності, колективізму ірівності, аристократії, тимократії, олігархії, монархії, тиранії,демократії, філософське обгрунтування теорій політики, політичного знання,політичного мистецтва, ідеології, геніальне передбачення розмежування влад,поділу праці, освіченого абсолютизму, скасування приватної власності,оригінальні пропозиції системи державної влади.Держава виконує три функції(радницьку, захисну і ділову), які покладаються на три стани (правителів,вояків і виробників). Існує 8 типів держав:1) істинне правління; 2) законнамонархія; 3) незаконна монархія тиранія; законна влада небагатьох -аристократія; 5) незаконна влада небагатьох - олігархія; 6) законнадемократія із законами; 7) незаконна демократія без законів;8) тимократія - спартанський тип владування. Політика - це царське мистецтво, засноване назнанні і таланті правити людьми. Аристотель - головні праці «Політика»,«Афінська політія», «Риторика», «Етика». Розглядає людину як політичнуістоту, об(єктивне начало всіх політичних явищ. Держава - організація лишетих людей, хто може брати участь в законотворчій, судовій і військовійдіяльності. Держава, що виникла природнім шляхом - це самодостатня дляіснування сукупність громадян. Правильні форми держави ті, де правителітурбуються про суспільне благо, неправильні - ті, де правителі турбуютьсяпро приватні інтерси. Ідеальна форма - політія, поєднання демократії іолігархії, де багаті замирюються з бідними шляхом швидкого зростаннячисельності середнього класу. Для запобігання політичних переворотівпринцип рівності політики доповнюють принципом справедливості. Політичнасправедливість можлива лише у стосунках між вільними і рівними людьми івтілюється у політичній формі владування. Право - це виключно політичнийінститут. Воно складається з природнього права і встановленого людьмиправа. Всесвітньо історичне значення політичної концепції Аристотеляполягає: у завершенні мислителем стародавньої політології, як науки наук;вчення про найвище благо людини і держави; у започаткуванні політичноїетики, розумінні політики як високоморальної інтелектуальної справедливоїдіяльності; у створенні політичної юриспунденції, обгрунтуванніконституціалізму, право народу на законодавчу владу; у закладенні основмайбутніх теорій держави; у збагаченні правових доктрин.5. Політичні погляди Марка Туллія Цицерона.Праці «Про державу», «Про закони», «Про межі добра і зла», «Про обов(язки».Він суттєво розвинув ідеї Платона та Аристотеля про державу як республіку,тобто справу народу, згуртованого спільними інтересами і згодою у питаннях,яке виростає згідно з божественною настановою природнім шляхом. Однакпогляди Цицерона суперечливі з одного боку рівність всіх людей, з іншогорабство зумовлене природою. Цицерон досить виразно подає концепції«істиного правителя» - мудрого, справедливого, обачного, обізнаного зученнями про державу, готового заради благополуччя держави на будь-якікроки; «ідеального громадянина», що осягає істину, справедливість, зберігаєвелич духу і благопристойність, не шкодить іншим і чужій власності, добрепрацює і захищає вітчизну; «істинного права», яке виникло задовго додержави, без втручання людей, яке повністю відповідає божественнимнастановам, природі як джерелу і критерію справедливості, поширюється навсіх без винятку індивідів і яке є вічним незмінним; «істинних законів» -писаних актів, встановлених людьми, які не пурушують природній порядок.Цицерон виходив з постулату під дію законів попадають всі і на такій основісам розробив проекти закоів про релігію і про магістрати тут детальновизначаються повноваження державних службовців, окреслюється міра їх владиЩе однією видатною заслугою Цицерона є закладення ним правових основміжнародного політичного спілкування, міжнародного права шляхомформулювання принципів гуманного поводження з полоненими, необхідностідотримання міжнародних зобов(язань, поділу воєн на справедливі інесправедливі.6. Політична думка часів Середньовіччя (Фома Аквінський, Аврелій Августин).Аврелій Августин у своєму вченні запропонував цілісну картину світу,причому таку довершену, що протягом восьми століть Захід не зміг створитинічого подібного. Під кутом зору політичної науки можна вирізнити дванайважливіші чинники його вчення. Передусім цінність Августина для історіївсього європейського мислення у відкритті ним теорії особистості, в центріякої ставлення людини до Бога і до світу. Августин утверджував віру в силулюдської особистості, спрямованої до істини і добра. Тема становленняморальної особистості через подолання себелюбства в любові до Бога -головна в усій його творчості. Зміст добра задається Заповідям. Віра -єдине джерело істини і спасіння. У безпосередньому зв’язку з теорыэюособистості перебуває і теорія християнської держави. Августин вважав, щореальна держава - це різновид необхыдного зла, виправдання її у служінніцеркві. Августин вважав, що церква може користуватися силою держави длятого, щоб змусити інакомислячих покористися і з’єднатися з правовірними. Втакий спосіб він виправдовує насилля у справах віри. Основні праці ФомиАквінського «Сума теології», «Про правління володарів», а також укоментаріях до творів Аристотеля. Аквінський розглядав державу як частинууніверсального порядку, творцем і верховним правителем якого є Бог. Головнумету держави він бачив у збереженні суспільної злагоди і громадянськогомиру, які досягаються наданням кожній людини прийнятних умов для існування,засобів для морального і розумового розвитку, що має допомогати державі увихованні справжнього християнина. Влада має божествений характер.Аквінський віддавав перевагу монархічному правлінню. Влада монарха на йогодумку повинна бути єднальним началом і спиратися на мудрість правителя,який має ставитися до управління державою як до мистецтва. Але цю владуналежувало обмежувати законами, рахуватися з волею народу.7. Нікколо Макіавеллі - представник політичної думки епохи Відродження.Дав поштовх процесу виділення науки про політику в окрему галузь. Головніпраці»Володар», «Історія Флоренції». Протиставивши теологічному розуміннюдержавної влади юридичний світогляд, розуміючи силу як основу права, апоняття держава як загальний політичний стан суспільства, Макіавеллі увченнях про людину виходить з її єдиної і незмінної природи для всіх часіві народів, природи, яка втілює в особі злобність, агресивність,властолюбство, жадобу, брехливість, боязливість, малодушшя, невдячність,зрадництво, лицемірство, ненависть, нестриманість у потребах і бажаннях.Такі негативні якості людини викликали до життя державу. Відстоюючипріоритет світської влади, М гостро критикує духовенство, а дворянствопропонує знищити зовсім. Його ідеал держави - сильна, жорсткоцентралізована республіка, де владарюють представники народу, молодоїбуржуазії та виборний глава держави. Його кредо - мета виправдовує засоби.Лише тоді республіка стане дійсно могутньою, коли правитель відкине закониі принципи моралі і встановить провову авторитарну диктатуру «великогоперетворювача». Держава - це вищий вияв людського духу, а служіння державі- це зміст, мета і щастя людини. Він неодноразово вказує на полярністьінтересів багатих і бідних, говорить про справедливість і досконалийдержавний устрій, який повинен забезпечувати політичну свободу. МріяМакіавеллі - сильна республіка, яка гарантує своїм громадінам не лишерозквіт свободи, а й рівність всіх феодальних привілей. Лише свобода ірівність може розвивати здібності особистості. Вчення Макіавеллі породилофеномен макіавеллізму - своєрідного образу політичної діяльності, котрий невживає будь-які засоби для досягнення власної мети.8. Д. Локк і Т. Гоббс - родоначальники класичного лібералізму.Гоббс - головний твір «Левіафан». На його думку, людина - це не суспільно -політична істота, а суто егоїстична тварина, рівність якої від природизаперечує саме право, провокує війну всіх проти всіх. Держава відбирає улюдини природні права, окрім права на фізичне життя. Безмежні права державизосереджуються у руках монарха, а тому поділ влади на гілки недопустимий,бо призведе до громадянської війни. Влада монарха не підлягає контролю, вінстоїть над законом. Гоббс впевнений, що держава це і є суспільство, асуспільство це і є держава. Погляди Гоббса є консервативними. На відмінувід Гоббса Д. Локк є виразником ліберально-демократичних поглядів. Він наперше місце поставив особу, на друге потреби і інтереси суспільства, і лишена третє - держави.саме такий підхід був покладений згодом у доктринулібералізму. Держава на його думку виникла з первісного миру і злагодисеред рівних і вільних людей, з метою забезпечення цих природніх прав іприватної власності. Передані державі права, свободи людьми не втрачаються,вони тільки зберігаються державою, найдосконалішою формою якої єконституційна монархія. Гарантом запобігання політичної сваволі повиненбути поділ влади на законодавчу, виконавчу (сюди включається і судова) тасоюзну, яка займається зовнішньою політикою. Такий поділ здійснюється наоснові верховенства закону, якому підпорядковуються всі.9. Політичні погляди французьких мислителів (Ш. Монтеск‘є, Ж.-Ж Руссо, Вольтер, Гельвецій та ін.).Головні праці Монтеск’є -«Персидські листи», «Роздуми про причину величиніі занепаду римлян», «Про дух законів» та ін. Він не ставить особистість наддержавою, але він постійно підкреслює, що головне завдання держави -забезпечити людині політичної свободи. монтеск’є стверджує, що умови длягуманного кримінального законодавства, неухильного дотримання гарантованихдержавою правил судочинства, недопущення зловживань можливе при поділівлади на три гілки - законодавчу, виконавчу і содову. Саме їх незалежністьгілок влади стоїть у Монтек’є на першому місці. Мислитель пропонує ввестивиборність судів. Мислитель пропонує надати можливість законодавчоговладування двопалатному парламенту. Найважливішою рисою виконавчої владиМонтеск’є вважає швидкість діянь, а така можливість інує лише тоді, коливлада зосереджена у руках монарха. монтеск’є можна вважати одним іззасновників теорії правової держави. Головні праці Вольтера «Філософськілисти», «Трактат про метафізику». У системі відносин між людиною і державоювін ставить на головне місце державу, яка виникла з договору між людьми іпройшла шлях від республіки до найдосконалішої форми - монархії на чолі зосвіченим монархам, який підпорядковується конституції. Вважає, щополітичну владу слід зосереджувати в руках меншості. Свобода особистості -це залежність лише від законів, свобода совісті, свобода друку, свободамислення, свобода творчості. Жан-Жак Руссо стверджував, що постала потребарегресу - повернення в «золотий вік», революційного повалення деспотизму,побудови демократичної держави на основі суспільного договору, встановленнядійсного народного сувернітету, прямого народоправства.10. Політичні концепції представників німецької класичної філософії (І. Кант, Г. Гегель).Основні політологічні ідеї Канта викладені у працях «Критика чистогорозуму», «Критика практичного розуму», «Критика здібності судження», «Довічного миру» та ін.
  1   2   3   4

Похожие:

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница