Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський державний університет




НазваниеКонспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський державний університет
страница1/10
Дата08.12.2012
Размер1.56 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет


О.А. Лукаш


УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА


Конспект лекцій




Суми

Сумський державний університет

2011




Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет


О.А. Лукаш


УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА


Конспект лекцій


для студентів спеціальності

6.050107 «Економіка підприємства»

усіх форм навчання


Затверджено

на засіданні кафедри

економіки як конспект

лекцій з дисципліни

«Університетська освіта».

Протокол № 12 від 15.02.2011 р.


Суми

Сумський державний університет

2011




Університетська освіта: конспект лекцій для студентів спеціальності 6.050107 «Економіка підприємства» / укладач О.А. Лукаш. – Суми: Сумський державний університет, 2011. – 153 с.


Кафедра економіки




Зміст

С.

Вступ

4

1. Зміст дисципліни «Університетська освіта»..............

6

2. Конспект лекцій з курсу «Університетська

освіта» ..............................................................................

10

3. Методичні вказівки для самостійної

роботи ...............................................................................

135

4. Завдання для підготовки до модульної

атестації з дисципліни….................................................

143

Список рекомендованої літератури................................

148



ВСТУП


Метою викладання дисципліни є підготовка студентів до навчання в університеті відповідно до сучасних інтеграційних процесів у міжнародній освіті в контексті Болонської декларації, а також вивчення основ економічної теорії, макро- та мікроекономіки, економіки підприємства, міжнародної економіки, що допоможе студентам краще зрозуміти економічні процеси в сучасному світі.

Основними завданнями викладання дисципліни є формування у студентів системи знань щодо суті й соціального значення вищої освіти, сучасних тенденцій її розвитку; ознайомлення студентів з основними економічними термінами, з основними фактами економічного життя та освоєння принципів, за допомогою яких їм буде легше зрозуміти сутність економічних перетворень, протиріч і політичних розбіжностей, які існують в сучасному світі.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні

знати:

- основні тенденції в розвитку вищої освіти у світі;

- організацію навчального процесу в університеті;

- основні поняття економіки як науки і як діяльності;

- основні проблеми економіки, методи та економічні інструменти, що існують для їх вирішення;

- основи формування попиту та пропозиції;

- роль, яку відіграє держава в економіці;

- теоретичні основи економіки підприємства;

уміти:

- використовувати категорійний апарат для характеристики закономірностей і явищ суспільно-економічного життя;

- проводити аналіз та оцінку стану ринку і його складових;

- застосовувати отримані знання щодо теоретичної бази з економіки підприємства при вирішенні елементарних завдань щодо складання кошторису і калькуляції, структурування основних фондів і обігових засобів.

Дисципліна є базовою для таких дисциплін, як «Мікроекономіка», «Макроекономіка», «Регіональна економіка», «Основи менеджменту», «Економіка підприємства», «Міжнародна економіка», «Державне регулювання економіки».

1. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

«УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА»


ЧАСТИНА 1.

СОЦІАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ


Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу

Сутність, мета та принципи Болонського процесу. Європейський простір вищої освіти та основні цілі його розвитку. Основні тенденції розвитку Болонського процесу. Проблеми порівнянності й еквівалентності кваліфікацій та документів про освіту на міжнародному рівні. Основні інструменти Європейського простору вищої освіти – Європейська кредитно-трансферна система, Додаток до диплома, Національні рамки кваліфікацій. Впровадження Болонського процесу у вищі навчальні заклади України: проблеми та перспективи.


Тема 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою

Фундаменталізація підготовки фахівців – важливий напрям реформування системи вищої освіти. Застосування інноваційних підходів задля ефективного розвитку вищої освіти. Індивідуалізація навчання. Індивідуальний підхід до студентів.


Тема 3. Організація навчального процесу в університеті

Організація навчального процесу в університеті, його принципи. Навчальний план, робоча програма. Форми організації навчання: лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; консультація. Форми навчання: денна, вечірня, заочна, дистанційна, екстернат.


Тема 4. Бібліотека університету і правила користування її фондами

Бібліотека університету: загальні положення та функції. Структура бібліотеки. Фонди бібліотеки: загальні положення та правила користування. Довідково-бібліографічний фонд бібліотеки. Документопостачання бібліотечного фонду. Довідково-пошуковий апарат. Функції електронного каталогу.


Тема 5. Соціально-культурна інфраструктура університету

Соціально-культурна інфраструктура університету. Профспілкові комітети викладачів та студентів. Відділ інформаційно-рекламної діяльності. Газета "Резонанс". Соціальна робота зі студентською молоддю. Культурно-мистецький центр СумДУ. Студентський клуб. Спортивний клуб «Університет».


Тема 6. Студентське самоврядування як невід’ємна складова демократизації вищої школи

Студентське самоврядування в університеті: загальні положення. Органи студентського самоврядування. Функції, завдання та структура органів студентського самоврядування. Студентський ректорат. Студентська рада студмістечка. Основні завдання студентського самоврядування гуртожитків.


ЧАСТИНА 2.

ФАХОВА ПІДГОТОВКА У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ: ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ


Тема 7. Вступ до економіки

Мета, предмет, завдання та основні поняття вивчення економіки як дисципліни, типи потреб, які виникають в економічному соціумі, та їх ранжування. Основні елементи економічної діяльності.


Тема 8. Обмеженість ресурсів та її вплив на економічні механізми людства

Визначення обмеженості як економічної категорії. Основні наслідки обмеженості ресурсів в економіці, визначення конкуренції. Мотиви поведінки людей у сфері економіки, спадна, загальна та гранична корисність блага. Ціна вибору (альтернативні витрати). Межа виробничих можливостей і чинники її зміни.


Тема 9. Основні проблеми економіки

Головні питання, які вирішує людство у сфері економіки. Економічні системи: сутність, типи, історія виникнення.


Тема 10. Закономірності формування попиту

Поняття попиту, обсягу потреби, розміру попиту. Закон попиту. Індивідуальний і ринковий попит. Еластичність попиту.


Тема 11. Закономірності формування пропозиції

Поняття пропозиції та величини пропозиції. Закон пропозиції. Прибуток, витрати. Постійні, змінні, середні та граничні витрати. Закон спадної граничної продуктивності факторів виробництва. Бухгалтерські та економічні витрати. Бухгалтерський та економічний прибуток.


Тема 12. Роль держави в економіці

Економічна політика держави. Держава – захисник економічних свобод громадян. Свобода в розпорядженні результатом своєї праці, свобода підприємництва, свобода укладання договорів. Недосконалості ринку і їх наслідки. Економічні функції місцевих органів влади.


Тема 13. Основи економіки підприємства

Підприємство і фактори його виробничої діяльності. Засоби виробництва, основний капітал. Основні та оборотні фонди. Амортизація. Витрати і результати діяльності підприємства. Види витрат на підприємстві за формою прояву. Собівартість продукції, кошторис витрат, калькуляція. Види калькуляції. Економічний ефект і економічна ефективність. Основи фінансової діяльності підприємства: фінансова діяльність, фінансові ресурси, прибуток та його види, рентабельність та її види.


Тема 14. Міжнародна торгівля і валютний ринок

Причини виникнення міжнародної торгівлі, сутність експорту та імпорту. Зовнішня торгівля і національна економіка. Політика протекціонізму. Сутність та значення митних зборів. Митний ринок і конвертованість валют.

2. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА»


ЧАСТИНА 1.

СОЦІАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ


Тема 1. Університетська освіта в контексті Болонського процесу


Питання 1. Сутність, мета та принципи Болонського процесу та основні тенденції його розвитку.

Питання 2. Проблеми порівнянності й еквівалентності кваліфікацій та документів про освіту на міжнародному рівні.

Питання 3. Впровадження Болонського процесу у вищі навчальні заклади України: проблеми та перспективи.

Висновки

Запитання для самоперевірки


Ключові терміни

Болонський процес, вища освіта, кваліфікація, Європейський простір вищої освіти (ЄПВО), принципи, Європейська кредитно-трансферна система (ЄКТС), стратегії розвитку.


Питання 1. Сутність, мета та принципи Болонського процесу та основні тенденції його розвитку


Стратегічною метою Болонського процесу є створення Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), конкурентноспроможного та привабливого як для самих європейців, так і для студентів з усіх куточків світу. ЄПВО ґрунтується на міжнародному співробітництві; він має усунути перепони та забезпечити широкий доступ до якісної вищої освіти, що базується на принципах демократії й незалежності університетів, їхньої наукової і дослідницької самостійності; активізувати мобільність студентів і науково-педагогічних кадрів; підготувати молодь до активного життя в демократичному суспільстві, закласти основи для їх професійної кар’єри й особистого розвитку.

Участь у Болонському процесі – це відповідь на спільні виклики, що стоять перед системами вищої освіти європейських країн. ЄПВО - це не єдина система вищої освіти, а об’єднання 46 національних систем, що розвиваються відповідно до спільно погоджених принципів. ЄПВО сприяє узгодженню, сумісності, порівнянності та визнанню різноманітних систем вищої освіти. Він не вимагає уніфікації змісту, технологій навчання і забезпечення якості у вищих навчальних закладах.

Основні принципи Болонського процесу щодо узгодження архітектури систем вищої освіти європейських країн було закладено у Сорбонській Декларації, яку підписали міністри Франції, Німеччини, Італії і Великої Британії у травні 1998 року. Вона була сфокусована на:

- покращенні міжнародної прозорості навчальних програм (курсів) і визнанні кваліфікацій шляхом поступового узгодження циклів підготовки (навчання) та наближення до рамки кваліфікацій ЄПВО;

- сприянні мобільності студентів, викладачів та наукових працівників;

- розробленні загальної системи ступенів - першого циклу (ступінь бакалавра) та другого циклу (ступінь магістра).

Болонська декларація, яка підписана міністрами 29 європейських країн у червні 1999 року, стала основним документом, що використовується для встановлення загальної рамки з модернізації і реформування європейської вищої освіти. З часу підписання декларації проведення реформ у вищій освіті називають Болонським процесом. У декларації було визначено такі основні цілі розвитку ЄПВО:

- прийняти систему зрозумілих і порівнянних ступенів;

- запровадити систему вищої освіти, яка ґрунтується на двох циклах;

- запровадити систему кредитів ЄКТС (Європейська кредитно-трансферна система);

- сприяти мобільності студентів, викладачів і науковців;

- сприяти європейській співпраці щодо забезпечення якості;

- сприяти європейському виміру у вищій освіті.

У травні 2001 року на Конференції міністрів європейських країн у Празі зроблено оцінку прогресу в розвитку ЄПВО, а також прийнято важливе рішення щодо створення Групи супроводу Болонського процесу (BFUG) із представників країн-підписантів і Європейської комісії та визначено стратегії подальшого розвитку Болонського процесу, а саме:

- сприяння навчанню впродовж життя;

- залучення вищих навчальних закладів та студентів;

- підвищення привабливості ЄПВО.

На Берлінській конференції міністрів європейських країн, яка відбулася у вересні 2003 року, було визначено пріоритети розвитку ЄПВО на 2005-2007 роки:

- забезпечення якості на інституційному, національному і європейському рівнях;

- початок запровадження двоциклової системи;

- визнання ступенів і періодів навчання, включаючи отримання студентами вищих навчальних закладів Додатка до диплома європейського зразка автоматично і безплатно для усіх випускників з 2005 року;

- розроблення рамки кваліфікацій ЄПВО;

- запровадження в ЄПВО докторського ступеня як третього циклу;

- сприяння тісному взаємозв’язку між ЄПВО і Європейським науковим простором (ЄНП).

У Берлінському комюніке міністри зобов’язали Групу супроводу Болонського процесу підготувати детальні звіти щодо прогресу в запровадженні проміжних пріоритетів і організації аналітичного звіту перед наступною конференцією міністрів у 2005 році.

У травні 2005 року в Бергені міністрами обговорено проміжні досягнення Болонського процесу, Групою супроводу підготовлено аналітичний звіт та визначено пріоритети розвитку ЄПВО до 2007 року:

- посилення соціального виміру і зняття перешкод для мобільності;

- запровадження стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості;

- запровадження національних рамок кваліфікацій;

- присвоєння та визнання спільних ступенів;

- створення можливостей для гнучких траєкторій навчання, включаючи процедури визнання попереднього навчання.

Конференція міністрів європейських країн у Лондоні, яка відбулася 17-18 травня 2007 року, означила віху в створенні першого правового органу Болонського процесу – Європейського реєстру із забезпечення якості (EQAR) відповідно до стандартів і рекомендацій Європейської асоціації із забезпечення якості (ENQA).

У Лондоні розглянуто досягнення у соціальному і глобальному вимірі Болонського процесу. Міністрами визначено подальші пріоритети розвитку ЄПВО до 2009 року:

- створення реєстру національних агенцій із забезпечення якості;

- стратегія покращання глобального виміру;

- розроблення національних планів дій щодо сприяння соціальному виміру.

Основні тенденції розвитку Болонського процесу наведено в табл. 1.1.


Питання 2. Проблеми порівнянності й еквівалентності кваліфікацій та документів про освіту на міжнародному рівні


Завдяки реформам систем вищої освіти у ЄПВО до 2009 року досягнуто більшої сумісності і порівнянності кваліфікацій (ступенів) на національному і міжнародному рівнях. З огляду на це важливим викликом є розроблення профілів і змісту кваліфікацій. Основні інструменти ЄПВО – Європейська кредитно-трансферна система (ЄКТС-ECTS), Додаток до диплома (ДД-DS), Національні рамки кваліфікацій (НРК-NQF) стали загальноприйнятими у ЄПВО.

Нова трициклова структура (система) (бакалавр – магістр – доктор філософії (PhD) активно запроваджується у вищих навчальних закладах Європи. Проте у деяких європейських країнах такі напрями освіти, як медицина, ветеринарія, архітектура, педагогіка, теологія, право, ядерна енергетика, інженерія, охорона навколишнього середовища, безпека людини і держави, залишаються осторонь цих нових структур.

Виразно спостерігається подібність моделей двох циклів. На бакалаврських програмах першого циклу модель у 180 кредитів ЄКТС (3 роки) переважає у 17 країнах, а в 11 країнах – перевага надається її альтернативі – моделі у 240 кредитів ЄКТС (4 роки). Одночасно у магістерських програмах другого циклу модель у 120 кредитів (2 роки) є більш поширеною і тепер переважає у 29 країнах. ЄПВО є комбінацією програм першого та другого

Таблиця 1.1 – Етапи розвитку Болонського процесу


1998

1999

2001

2003

2005

2007

2009

Сорбонська декларація

Болонська декларація

Празьке комюніке

Берлінське комюніке

Бергенське комюніке

Лондонське комюніке

Льовенське комюніке

Загальна рамка кваліфікацій


Загальна двоциклова система


Мобільність студентів і викладачів

Легкозрозумілі і порівнянні ступені


Система кредитів (ЄКТС)


Мобільність науковців


Європейська кооперація у забезпеченні якості


Європейський вимір вищої освіти

Навчання впродовж життя


Додано соціальний вимір


Залучення вищих навчальних закладів і студентів


Просування Європейського простору вищої освіти

Забезпечення якості на інституційному, національному і Європейському рівні


Включення докторського рівня як третього циклу


Визнання ступенів і періодів навчання

(Додаток до диплома)


Європейська рамка кваліфікацій


Посилення інтеграції освіти і наукових досліджень

Посилення соціального виміру


Стандарти і рекомендації із забезпечення якості


Національна рамка кваліфікацій


Присвоєння і визнання спільних ступенів


Гнучкі траєкторії навчання у вищій освіті

Створення Європейського реєстру забезпечення якості (EQAR)


Стратегія покращання глобального виміру Болонського процесу


Рішення створити національні плани дій з ефективним моніторингом соціального виміру


Соціальний вимір: рівний доступ і

закінчення навчання


Навчання впродовж життя


Працевлаштування


Студенто-центроване навчання і місія вищої освіти


Освіта, наука (дослідження) і інновація


Міжнародна

відкритість


Мобільність


Збір даних


Запровадження

багатовимірних

інструментів

прозорості


Збільшення фінансування на вищу освіту




циклів у співвідношенні - 180+120 кредитів ЄКТС (3+2 роки).

Реформи і конвергенція структур ступенів активно здійснюються впродовж останньої декади. Проте, звісно, йдеться не про конвергенцію, що неминуче призводить до одноманітності систем вищої освіти в Європі, навіть в термінах ступеневих структур. Зараз створено основні зразки структур кваліфікацій, і ключовим викликом залишається розроблення профілів різних кваліфікацій з метою кращого розуміння результатів навчання на різних Болонських циклах та розвитку ЄПВО як відкритого, гнучкого у просторі та часі.

Європейська кредитно-трансферна система (ЄКТС). У більшості країн-учасниць Болонського процесу запровадження ЄКТС ґрунтується на законодавстві і нормативних положеннях. Країни-учасниці Болонського процесу і вищі навчальні заклади зосередили увагу на актуальному запровадженні системи ЄКТС. Обмежена кількість країн досягла того, що більшість вищих навчальних закладів і програм використовують ЄКТС у її повному обсязі із кредитами, що ґрунтуються на результатах навчання та навчальному навантаженні. У багатьох випадках результати навчання є ще не загальнозрозумілими і не досить широко використовуються, а навчальне навантаження також є важким поняттям у застосуванні на практиці. Кредити продовжують визначати по-різному - на основі контактних годин або різноманітних комбінацій, що включають контактні години і абстрактне навантаження студентів. Як наслідок, вищим навчальним закладам потрібна допомога і мотивація для забезпечення належного запровадження ЄКТС на основі результатів навчання і реального навантаження студентів.


Додаток до диплома європейського зразка (Додаток). У вересні 2003 року в Бергені міністри домовилися, що Додаток буде повністю запроваджено у 2005 році. Проте багато країн відстають у його запровадженні, що, здавалося, має бути простим і практичним заходом, хоча і таким, що потребує значних організаційних зусиль й фінансових затрат. У країнах, де Додаток широко запроваджений, лише обмежена їх кількість вдалася до моніторингу того, як у дійсності він використовується вищими навчальними закладами і роботодавцями. Іноді результати такої діяльності є неоднозначними, роботодавці, університети і випускники часто не отримують необхідної користі від зазначеного інструмента.

Національна рамка кваліфікацій. На даний момент більшість країн розпочали процес розроблення національної рамки кваліфікацій. Англія, Шотландія і Данія закінчили процес у цілому, включаючи самосертифікацію її порівнянності із загальноєвропейською рамкою кваліфікацій і трансформацію програм у вищих навчальних закладах.

Лише незначна кількість країн зможе досягнути мети щодо розроблення повноцінної національної рамки кваліфікацій до 2010 року. Проте прогрес у вирішенні цього питання є дуже значним.


Питання 3. Впровадження Болонського процесу у вищі навчальні заклади України: проблеми та перспективи


Україна приєдналася до Болонського процесу на Конференції міністрів європейських країн у травні 2005 року в Бергені. Це є незаперечним фактом міжнародного визнання вітчизняної системи вищої освіти. Як учасниця Болонського процесу Україна повинна вирішити ряд першорядних ключових завдань, що передбачають запровадження до 2010 року стандартів, рекомендацій та основних інструментів ЄПВО: Національної рамки кваліфікацій, інноваційної Європейської кредитно-трансферної системи, Додатка до диплома європейського зразка.

Після приєднання України до Болонського процесу в системі вищої освіти зроблено такі важливі кроки із реалізації його положень:

- запроваджено Програму дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки на 2004-2005 роки;

- створено Міжвідомчу комісію із запровадження положень Болонського процесу в систему вищої освіти та Національну групу промоутерів Болонського процесу (Natіonal Team of Bologna Promoters) (2006 р.);

- Всеукраїнська студентська рада при Міністерстві освіти і науки України стала кандидатом у члени Національних спілок студентів Європи (The Natіonal Unіon of Students іn Europe (ESІB) (2006 р.);

- запроваджено пілотну європейську кредитно-трансферну систему (ECTS) у вищих навчальних закладах України ІІІ-ІV рівнів акредитації (2006/2007 н. р.);

- підготовлено «Національний звіт – 2005-2007» до Лондонської конференції міністрів європейських країн (травень, 2007 рік).

Після Конференції міністрів європейських держав у Лондоні в системі вищої освіти України зроблено наступні кроки із реалізації положень Болонського процесу:

- затверджено «План дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року»;

- підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» із урахуванням стандартів і рекомендацій Болонського процесу;

- Україна стала повноправним урядовим членом Європейського реєстру забезпечення якості (EQAR) (квітень, 2008 рік);

- запроваджено систему ранжування вищих навчальних закладів відповідно до Берлінських принципів;

- Українська асоціація студентського самоврядування стала членом Європейського студентського союзу ESU (European Student’s Unіon) (грудень, 2007 р.;

- створено робочу групу Міністерства освіти і науки України із розроблення національної рамки кваліфікацій системи вищої освіти;

- підготовлено «Національний звіт – 2007-2009» до конференції міністрів європейських країн у Льовені (квітень, 2009 р.).

На сучасному етапі реформа вищої освіти України здійснюється у двох площинах:

- національної стратегії соціально-економічного розвитку;

- співпраці та інтеграції в європейський і світовий освітній простір.

Запровадження основних положень Болонського процесу передбачає врахування національних підходів до організації навчання, змісту освіти, традицій у підготовці майбутніх фахівців з вищою освітою. У багатьох керівних європейських документах щодо розвитку вищої освіти зазначається, що університети значною мірою повинні зберігати свої власні традиції, надбання, досвід. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України особлива увага приділяється тому, щоб кожен університет поряд із урахуванням загальних рекомендацій та порад міністерства для всіх університетів України формував своє власне освітнє середовище, культуру організації навчання, культуру викладачів і студентів, культуру оцінювання навчальних досягнень студентів, культуру забезпечення якості підготовки майбутніх фахівців та науково-педагогічних працівників.

Основне завдання ЄПВО полягає в забезпеченні високого рівня якості вищої освіти і сприянні мобільності суб'єктів європейських університетів шляхом кроскультурного визнання кваліфікацій та їх профілів. На сучасному етапі розвитку ЄПВО важливим викликом є запровадження стандартів, рекомендацій і основних інструментів, що сприятимуть сумісності, порівнянності, визнанню періодів і термінів підготовки (навчання) фахівців після 2010 року.

Інтеграція системи вищої освіти України в ЄПВО сприятиме:

- забезпеченню якості вищої освіти;

- визнанню періодів і термінів підготовки у ЄПВО та інших регіонах світу;

- мобільності студентів, викладачів, наукових працівників;

- забезпеченню справедливого доступу до вищої освіти;

- зміцненню позицій українських університетів на національному, європейському і світовому ринку праці та ринку освітніх послуг.

З огляду на це період з 2010-2020 року повинен стати ключовим у реалізації довготермінових стратегій забезпечення сталого розвитку та удосконалення системи вищої освіти України, визнання її у європейському і світовому просторі в контексті забезпечення якості.


Висновки


Таким чином, на базі вивченого матеріалу ми з’ясували, що Болонський процес є процесом структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи.

Болонський процес – це процес європейських реформ, що спрямований на створення спільного європейського простору вищої освіти. Незвичайність цього процесу полягає у тому, що він не є чітко структурованим і проводиться 46 країнами, що беруть у ньому участь, у співпраці з численними міжнародними організаціями, включаючи і Раду Європи.

Згідно з цілями Болонського процесу освітні системи Європейських країн повинні бути реорганізовані таким чином, щоб:

- учасникам освітнього процесу було легко переїжджати з однієї країну в іншу (у Зоні Європейської вищої освіти) - з метою подальшого навчання чи працевлаштування;

- привабливість Європейської вищої освіти зросла настільки, щоб мешканці неєвропейських країн також приїжджали на навчання/роботу у Європу;

- ЄПВО сприяв розширенню Європи, а висока якість та міцна база знань забезпечували подальший розвиток Європи як стабільного, мирного, толерантного суспільства.

Болонський процес не передбачає створення ідентичних систем вищої освіти у європейських країнах. Навпаки, одна із найбільш цінних рис Європи – баланс між несхожістю і єдністю. Швидше Болонська система намагається створити зв'язки, що спрямовані полегшити перехід людини з однієї освітньої системи до іншої. Тому при забезпеченні подібності систем дипломів характерні особливості кожної окремої системи освіти повинні бути збережені.

Завдання України полягає в створенні довготермінових стратегій удосконалення системи вищої освіти, визнання її у європейському і світовому просторі.


Запитання для самоперевірки


1. У чому полягають сутність та основна мета Болонського процесу?

2. У чому полягає мета створення Європейського простору вищої освіти?

3. Де і коли було закладено основні принципи Болонського процесу і в чому вони полягають?

4. Коли було підписано Болонську декларацію і що вона визначає?

5. Назвіть основні етапи розвитку Болонського процесу і дайте їх коротку характеристику.

6. Назвіть основні інструменти Європейського простору вищої освіти.

7. Дайте характеристику і поясніть призначення такого інструмента ЄПВО, як Європейська кредитно-трансферна система.

8. Дайте характеристику і поясніть призначення такого інструмента ЄПВО, як додаток до диплома європейського зразка.

9. Дайте характеристику і поясніть призначення такого інструмента ЄПВО, як національна рамка кваліфікацій.

10. Які переваги слід очікувати від інтеграції системи вищої освіти України в ЄПВО?


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Похожие:

Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський державний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Суми, 28–29 лютого 2012 р. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 192 с
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський державний університет iconКонспект лекцій Частина II суми
Стратегічний маркетинг : конспект лекцій / укладачі: В. В. Божкова, Ю. М. Мельник, Л. Ю. Сагер. – Суми : Сумський державний університет,...
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський державний університет iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 020303 “Переклад”
Спецрозділи перекладу : конспект лекцій / укладач С. В. Баранова. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 86 с
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський державний університет iconКонспект лекцій для студентів напряму підготовки 0902 „Інженерна механіка”
В. С. Ноздренков, В. В. Волохін. – Суми: Сумський державний університет, 2011. – 86 с
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський державний університет iconМіністерство охорони здоров`я україни міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут матеріали науково-практичних конференцій студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів
Програма конференції «Мікроелементози в клінічній медицині»
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський державний університет iconСумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
Міністерства освіти І науки України від 15. 09. 2010 року №877 / Україна. Міністерство освіти І науки // Освіта України. – 2010....
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський державний університет iconСумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
Україна. Міністерство освіти І науки. Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи:...
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський державний університет iconМіністерство освіти І науки україни сумський державний університет на правах рукопису Івашова Надія Василівна
Формування бренд-орієнтованої системи управління комунікаціями промислового підприємства
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський державний університет iconМіністерство освіти І науки України Сумський державний університет На правах рукопису шамота галина михайлівна
Розділ теоретичні основи управління портфелем інноваційних проектів підприємства
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2011 Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Сумський державний університет iconКонспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія” для студентів спеціальності 040106 „Екологія, охорона навколишнього середовища та
Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія” / укладач Р. А. Васькін. – Суми: Сумський державний університет, 2010. – 115 с
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница