Реферат скачан с сайта allreferat wow ua




Скачать 269.43 Kb.
НазваниеРеферат скачан с сайта allreferat wow ua
Дата23.11.2012
Размер269.43 Kb.
ТипРеферат
Реферат скачан с сайта allreferat.wow.ua


Аварийное и долгосрочное прогнозирование аварий с ОХР


Вступ 1 Терміни і визначення [2] 3 Глава 1. Довгострокове прогнозування наслідків можливої аварії нахімічно небезпечному об'єкті з виливом НХР 5 1.1. Характеристика фізичних, хімічних та токсичних властивостей хлорпікрину 5 1.2. Визначення глибини зони можливого хімічного забруднення [2] 5 1.3. Визначення параметрів зон хімічного забруднення [2] 6 1.4. Визначення часу підходу забрудненого повітря до заданого населеного пункту [2] 6 1.5. Визначення часу випаровування розлитого хлорпікрину [2] 6 1.6. Визначення можливих втрат серед робітників об’єкту та населення [2] 6 1.8.Нейтралізуючі речовини 7 1.9.Засоби індивідуального захисту 7 Висновок 8 Глава 2. Аварійне прогнозування можливих наслідків аварії нахімічно небезпечному об'єкті з викидом НХР 9 2.1. Характеристика фізичних, хімічних та токсичних властивостей диметиламіну 9 2.2. Визначення глибини зони можливого хімічного забруднення 9 2.3. Визначення параметрів зон хімічного забруднення 10 Висновок 10 Глава 3. Визначення характеру НХР, засобів захисту та відповідних дійпри аварії на залізничному транспорті з виливом НХР 11 3.1. Небезпечний вантаж і ступінь його токсичності 11 3.2. Основні властивості тетрафторетану і види небезпеки 11 3.3. Засоби індивідуального захисту і їх характеристика 11 3.4. Нейтралізація тетрафторетану 11 3.5. Необхідні дії в різних умовах 11 3.6. Заходи першої допомоги при ураженні. 12 Висновок 12 Заключна частина 12 Загальні висновки 13 Список літератури 13 Вступ В наш час у промисловості та у сільському господарстві людинавикористовує десятки тисяч різноманітних хімічних речовин, при цьому,щороку кількість їх збільшується на 200 – 1000 нових речовин [1]. Володіючивеличезними можливостями, хімія створює небачені у природі матеріали,помножує родючість землі, полегшує труд людини, економить його час, вдягаєта лікують його. Це є причиною широкої хімізації народного господарства,бурного розвитку в останні десятиріччя хімічної промисловості. У зв’язку зцим зростають об’єми виробництва, використання, зберігання та перевезеннярізноманітних хімічних речовин, серед яких є дуже небезпечні для здоров’ялюдини. Часто фізико – хімічні властивості небезпечних хімічних речовин (НХР)визначають їх здатність переходити у вражаючий стан і створювати вражаючіконцентрації. Найбільше значення мають.[1]: Агрегатний стан речовини. За звичайних умов НХР можуть бути у твердому,рідкому та газоподібному стані. Таблиця 1. – Характеристика стану НХР в атмосфері. [1]|Вид стану |Діаметр часток, мкм |Особливості || | |розповсюдження у повітрі ||Пара або газ |менше 0,001 |домішка, що не осідає ||Аерозоль, що не осідає |від 0,001 до 30 |домішка, що не осідає ||Аерозоль грубодисперсний |від 30 до 500 |домішка, що осідає ||Аеросуспензія |більш 500 |домішка, що осідає | Розчинність НХР у воді та різного роду органічних розчинниках.Розчинність – здатність одної речовини рівномірно розподілятися усередовищі іншої або інших речовин, утворюючи розчин. Розчинність НХР уводі та органічних розчинниках має важливе значення. Висока розчинність уводі може привести до сильного зараження водойм, внаслідок чого вони довгийчас можуть уявляти небезпеку для людини довгий час, однак високарозчинність одночасно може дозволити при необхідності використовуватирозчини різних речовин для дегазації (нейтралізації) НХР. Щільність речовини та її газової фази. Якщо щільність НХР більше ніжщільність води, то НХР буде проникати в глибину водойми забруднюючи її.Якщо щільність газової фази ТНР більше ніж щільність повітря, то НХР буденакопичуватися у знижених місцях рельєфу місцевості, утворюючи невтримніконцентрації. Гідроліз – розкладання речовини водою. Чим вище гідролітична стійкістьНХР, тим довше її вражаюча дія Летючість – здатність речовини переходити у газоподібний стан.Кількісною характеристикою летючості є максимальна концентрація пари НХРпри певній температурі. Тиск насиченої пари. Визначає летючість та відповідно тривалістьвражаючої дії НХР. Коефіцієнт дифузії є характеристикою процесу дифузії. Швидкістьвипаровування НХР прямо пропорційна його коефіцієнту дифузії у повітря Теплоємність визначає характер викиду та випаровування НХРз поверхніпри аварії. Теплота випаровування є однією з важливих фізико – хімічниххарактеристик, що визначають характер викиду та наступного випаровуванняНХР. Температура кипіння дозволяє побічно судити про летючість НХР тахарактеризує тривалість вражаючої дії. Чим вище температура кипіння, тимповільніше випаровується НХР. Температура замерзання – температура при якій рідина втрачає рухомістьта при нахиленні пробірки з продуктом на кут 450 його рівень залишаєтьсяпостійним протягом 1 хвилини. В’язкість – властивість рідких, а також газоподібних речовин опиратисятечії під дією зовнішніх сил. В’язкість робить вплив на характер поведінкиНХР у аварійному випадку( характер дроблення, усмоктування та ін.) Корозійна активність – властивість руйнувати оболонки в якихзберігається або транспортується НХР. Крім названих – максимальна концентрація, теплове розширення істискальність, температура спалаху та ін. Всі ці характеристики необхідніпри оцінюванні хімічної небезпечності виробництва, використання, збереженнята перевезення НХР, при прогнозуванні та оцінюванні наслідків аварій нахімічно небезпечних об’єктах (ХНО). По ступеню токсичності при інгаляційному та пероральному шляхахпоступлення в організм хімічні речовини можна розділити на шість груп. Таблиця 2. – Токсичність хімічних речовин [1]|Група токсичності |LC50 або частково смертельна |LD50 або частково || |концентрація, мг/л |смертельна доза мг/кг ||Дуже токсичні |нижче 1 |нижче 1 ||Високотоксичні |1-5 |1-50 ||Сильно токсичні |6-20 |51-500 ||Помірно токсичні |21-80 |501-5000 ||Малотоксичні |81-160 |5001-15000 ||Практично |вище 160 |вище 15000 ||нетоксичні | | | До найбільш небезпечних відносяться: деякі сполучення металів,карбоніли металів, речовини, що містять ціаногрупу, сполучення фосфору,фторорганічні речовини, хлоргідрини, галогени, та ін. До дуже токсичних та високотоксичних хімічних речовин відносять:мінеральні та органічні кислоти, луги, сполучення сірки, хлор табромзаступні похідні вуглеводнів, деякі спирти та альдегіди кислот,органічні та неорганічні нітро – та аміносполучення, феноли, крезоли та їхпервісні, гетероциклічні сполучення. До помірно токсичних, малотоксичних і практично нетоксичних хімічнихречовин, які не уявляють собою небезпеки відноситься всі останні хімічнісполучення. Пестициди – препарати, що призначені для боротьби з шкідникамисільського господарства, бур’янами та т.п. Багато з цих сполучень дужешкідливі для людини. За хімічним складом пестициди можна розділити нагрупи: фосфорорганічні сполучення, карбомати, хлорорганічні сполучення,ртутьорганічні сполучення, похідні феноксіуксусної кислоти, похіднідіпіріділу, органічні нітросполуки. Для характеристики токсичності НХР використовуються поняття: граничнаконцентрація, межа стерпності, смертельна концентрація, смертельна доза. Гранична концентрація – це мінімальна ефективна концентрація, тобтонайменша кількість речовини, що може викликати відчутний фізіологічнийефект. При цьому уражені відчувають лише первинні ознаки враження та вцілому зберігають працездатність. Межа стерпності – це мінімальна концентрація, яку людина можевитримувати без стійкого ураження. В промисловості у якості межі стерпностівикористовується гранична припустима концентрація (ГПК). ГПК регламентуєдопустимий ступінь забруднення НХР повітря робочої зони та використовуєтьсяу цілях дотримання вимог правил техніки безпеки. Таблиця 3. – класифікація НХР по ступеню впливу на організм людини [1]|Показник |Норма для класу небезпечності || |1 – го |2 – го |3 – го |4 – го ||ГПК НХР у повітрі робочої зони, |менше |0,1-1 |1,1-10 |більше 10 ||мг/м3 |0,1 | | | ||Середня смертельна доза при |менше 15|15-150 |151-500 |більше 500 ||введенні у шлунок, мг/кг | | | | ||Середня смертельна доза при |менше |110-500 |501-2500|більше 2500||нанесенні на шкіру, мг/кг |100 | | | ||Середня смертельна концентрація у |менше |500-5000|5001-500|більше ||повітрі, мг/м3 |500 | |00 |50000 | Крім всього вище названого важливими факторами є метеоумови. Взалежності від температури повітря, його швидкості, ступеню вертикальноїстійкості повітря (СВСП), тиску, вологості, хмарності, опадів формуютьсязони забруднення НХР. Так при підвищенні температури глибина розповсюдженнязабрудненого повітря збільшується. Зі збільшенням швидкості зменшується кутсектора зони можливого хімічного зараження, але наряду з цим підвищенняшвидкості вітру приводить до більш інтенсивного перемішування повітрянихмас, що в свою чергу призводить до зменшення концентрації НХР і зменшенняглибини розповсюдження хмари забрудненого повітря. СВСП характеризує рухповітряних мас в приземному шарі. Цей рух обумовлено різницею температури,а відповідно і щільності повітря на поверхні ґрунту (висота =0м) та 2м. Взалежності від розподілу температур розрізняють: інверсіюt0 < t2 ізотермію t0 = t2 конвекцію t0 > t2. При однаковій швидкості вітру глибина розповсюдження хмари забрудненогоповітря при інверсії приблизно в 3,5 – 4,5 рази більша за глибинурозповсюдження при конвекції. Терміни і визначення [2] В основі курсової роботи лежить затверджена Міністерством з питаньнадзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідківЧорнобильської катастрофи „Методика прогнозування наслідків виливу (викиду)небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах ітранспорті” (далі – Методика). У зв’язку з цим приводимо прийняті термінита визначення. Небезпечна хімічна речовина (НХР) – хімічна речовина, безпосередня чиопосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічнезахворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю. Аварія з НХР – це подія техногенного характеру, що сталася на хімічнонебезпечному об’єкті внаслідок виробничих, конструктивних технологічних чиексплуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що привела допошкодження технологічного обладнання, пристроїв споруд, транспортнихзасобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю,здоров’ю людей. Хмара НХР – суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах(концентраціях), небезпечних для довкілля(вражаючих концентраціях). Первинна хмара НХР – це пароподібна частина НХР, яка є в будь якійємності над поверхнею зрідженої НХР і яка виходить в атмосферубезпосередньо при руйнуванні ємності без випару з підстильної поверхні. Вторинна хмара НХР – це хмара НХР, яка виникає протягом певного часувнаслідок випару НХР з підстильної поверхні (для легко летючих речовин часрозвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній,для інших речовин він залежить від властивостей НХР, стану обвалування татемператури повітря). Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) – територія, у межах якоїпід впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари НХР знебезпечними для людини концентраціями. Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) – територія, яка включає осередокхімічного забруднення, де фактично розлита НХР,і ділянки місцевості, надякими утворилася хмара НХР. Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) – розрахункова зона умежах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначають за формою еліпса. Хімічно небезпечний об’єкт (ХНО) – промисловий об’єкт (підприємство)або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу (виробляються,переробляються перевозяться /пересуваються/, завантажуються аборозвантажуються, використовуються у виробництві, розміщуються абоскладуються /постійно або тимчасово/, знищуються тощо) одне або декількаНХР( до ХНО не належать залізниці). Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) -адміністративно-територіальна одиниця, до якої зараховуються області,райони, а також будь які населені пункти областей, які потрапляють у ЗМХЗпри аваріях на хімічно небезпечних об’єктах. Глава 1. Довгострокове прогнозування наслідків можливої аварії на хімічно небезпечному об'єкті з виливом НХР ЗАВДАННЯ. На хімічно небезпечному об’єкті (ХНО), який розташовано навідстані 1,5 км від певного населеного пункту є джерело хімічної небезпеки– хлорпікрин у кількості 15 тонн в певних виробничих умовах: Чисельність робочої зміни: максимальна – 150, мінімальна – 120 чол. Забезпеченість робочих протигазами – 50%. Число мешканців населеного пункту – 250 чол. Число мешканців, що проживають в радіусі зони можливого хімічногозабруднення (ЗМХЗ) – 750 чол. Метеоумови: Згідно з п.3.1.1. „Методики” для оперативного плануванняприймаються тільки наступні метеоумови: ступінь вертикальної стійкостіповітря (СВСП) – інверсія, швидкість вітру у приземному шарі приймаємо – 1м/с, температура повітря 200С, напрямок вітру не враховується, арозповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 3600. Примітка: Азимут напрямку домінуючого в районі розміщення ХНО вітру –90 градусів, умовно заданий населений пункт знаходиться на осі напрямкувітру. 1.1. Характеристика фізичних, хімічних та токсичних властивостейхлорпікрину Отримують хлорпікрин хлоруванням пікринової кислоти або її солей.Застосовується у синтезі акрілметанових барвників, як пестицид для боротьбиз шкідниками сільського господарства, для дезінфікування для обробки сховищзерна, муки та ін. Для перевірки протигазів. Використовувався як ОВ під часпершої мирової війни. Хлорпікрин (трихлорнітрометан) CCl3NO2 – безкольорова масляниста рідиназі специфічним неприємним запахом и відносною щільністю 1,66. Температураплавлення – 640С, кипіння+112,30С. Щільність пари по повітрю – 5,7.Практично не розчиняється у воді, добре розчиняється у органічнихрозчинниках (аліфатичних спиртах, бензолі, бензині). Легко сорбуєтьсязерном, деревиною цеглою одягом та дуже повільно десорбується. Пара сильноподразнює слизові оболонки очей та легень. Викликає набряк легень. Крімтого руйнує печінку, нирки серце. Поріг сприйняття запаху – 0,6мг/м3.концентрації 2-2,5мг/м3 викликають слинотечу та змикання вій, концентрація50мг/м3 нестерпна при експозиції 2 хвилини. При більших концентраціяхволодіє задушливою дією, яка супроводжується болем в області шлунку,нудотою, блювотою, діареєю, головним болем, слабкістю і втратою свідомості.Ураження органів дихання спостерігається при концентраціях вище 100мг/м3. Уякості смертельної вказують концентрацію 2000мг/м3 при експозиції 10хвилин. Пара сильно подразнює шкіру. У рідкому вигляді CCl3NO2 викликаєсильні опіки, які приводять до появи пухирів та сильним некротичнимрозпадам тканин. 1.2. Визначення глибини зони можливого хімічного забруднення [2] Згідно з положеннями „Методики” усі розрахунки виконуються на термін небільш ніж 4 години. Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтівотримане значення порівнюється з максимальним значенням переносу повітрянихмас за 4 години. 1.2.1. Глибина зони можливого хімічного забруднення таблична. Глибину розповсюдження хмари хлорпікрину визначаємо за таблицею 17„Методики” при наступних умовах: - температура повітря (t) - +200С,швидкість вітру (Vв) – 1 м/с, СВСП - інверсія, маса хлорпікрину (Q) – 15т.У зв’язку з тим, що задана кількість хлорпікрину (15 тонн) у таблиці 17відсутня, необхідно виконати інтерполяцію. В таблиці є значення для 10 та 20 т хлорпікрину. Якщо 10т – 31,3 км,20т – 48,2 км, тоді: Гтаб. для 15т =[pic]39,75 км. 1.2.2. Глибина максимального значення переносу повітряних мас. Розрахунок проводимо за формулою, що наведена у пункті 5.3 „Методики”[pic], де Vв – швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненогоповітря, км/год. Гмакс.=[pic] км/год. 1.2.3. Глибина зони можливого хімічного забруднення з урахуваннямкоефіцієнта зменшення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря(кз) при виливі „у піддон”. Хлорпікрин виливається у піддон з обвалуванням висотою 1 м, в цьомувипадку, згідно з таблицею1 кз буде дорівнювати 5.3, а враховуючи те, щонаявні вловлювачі, коефіцієнт збільшується в 3 рази. Тоді кз=[pic] Глибина зони можливого хімічного забруднення з урахуванням коефіцієнтазменшення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря кздорівнюватиме: Гк=Гтаб/кз =[pic]км. Приймаємо глибину зони можливого хімічного забруднення Гк=2,5км. 1.2.4. Глибина зони можливого хімічного забруднення – менше із значеньГк. і Гмакс Так як Гк.=2,5<Гмакс=20, то Гм приймаємо рівною 2,5 км. 1.3. Визначення параметрів зон хімічного забруднення [2] При оперативному плануванні: 1.3.1.Площа зони можливого хімічного забруднення (SЗМХЗ) визначаєтьсяза формулою: SЗМХЗ=3,14*Г2=3,14*2,52=19,63км2, де Г – глибина зони можливого хімічного забруднення, км 1.3.2.Площа зони прогнозованого хімічного забруднення (SПЗХЗ)визначається за формулою: SПЗХЗ=0,11*Г 2= 0,11*2,52=0,69км2. 1.3.3.Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення (ШПЗХЗ)становить: ШПЗХЗ=0,3*Г0,6=0,3*2,50,6=0,52км. 1.4. Визначення часу підходу забрудненого повітря до заданогонаселеного пункту [2] Час підходу хмари хлорпікрину до заданого об’єкту залежить відшвидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою:[pic]год. (18 хв.) де X – відстань від джерела забруднення до заданого об’єкту, км; V – швидкість переносу переднього фронту забрудненогоповітря в залежності від швидкості вітру, км/год. ( за табл.2). 1.5. Визначення часу випаровування розлитого хлорпікрину [2] За таблицею 21 „Методики” час випаровування хлорпікрину при швидкостівітру 1 м/с, температурі повітря 200С, СВСП - інверсія становить 664 години( 27 діб та 16 годин) а враховуючи те, що встановлено вловлювач то часвипаровування збільшиться в три рази, та становитиме: 664*3=1992 години, щостановить 83 доби. 1.6. Визначення можливих втрат серед робітників об’єкту та населення[2] Робітники підприємства знаходяться у приміщеннях. Максимальна кількістьробітників становить 150, а мінімальна – 120 чоловік. Кількістьнезабезпечених протигазами робітників об’єкту становить 50%. Виходячи зцього кількість уражених робітників становить: Для максимальної кількості робітників: Втрати можуть скласти 27%від загальної кількості робітників,тобто:150*0,27=41 чоловік. Структура втрат може розподілятися наступним чином, чол.: Легкі – – – – – – – – – – – – – – до 25% - 41*0,25=10; Середньої тяжкості – – – – – – – до 40% - 41*0,4 =17; З летальними наслідками – – – до 35% - 41*0,35=14. Для мінімальної кількості робітників: Загальна кількість уражених становитиме 120*0,27=32 людини. Структура втрат може розподілятися наступним чином, чол.: Легкі – – – – – – – – – – – – – – до 25% - 32*0,25=8; Середньої тяжкості – – – – – – – до 40% - 32*0,4 =13; З летальними наслідками – – – до 35% - 32*0,35=11. Втрати серед мешканців населеного пункту, що попадає у ЗМХЗ Мешканці населеного пункту, що попадає в зону прогнозованого хімічногозабруднення протигазами не забезпечені. Припускається, що все населеннязнаходиться у будівлях або у простіших сховищах. Згідно з таблицею 6„Методики” кількість потерпілих складатиме 250*0,5=125 чоловік. Вважається,що 50% потерпілих використали найпростіші засоби захисту органів дихання(ватяно-марльові пов'язки). Можливі втрати серед населення, що використалопов'язки згідно з таблицею 6 „Методики”, складатимуть 30-45%. Дляпрогнозування наслідків можливої аварії приймаємо більш тяжкі наслідки –45%. Тоді кількість потерпілих може скласти: 125*0,45=56 чоловік. Кількістьпостраждалих, що не використали засоби захисту органів дихання може скласти125*0,5=63 чоловіка. Загальні втрати серед населення можуть становити 56+63=119 чоловік. Структура втрат може розподілятися наступним чином: Легкі – – – – – – – – – – – – – – до 25% - 119*0,25=30; Середньої тяжкості – – – – – – – до 40% - 119*0,4=47; З летальними наслідками – – – до 35% - 119*0,35=42. 1.7.Прилади для виявлення хлорпікрину у атмосфері Для виявлення хлорпікрину у навколишньому повітрі (табл.23) можназастосовувати універсальний газосигналізатор УГ – 2, військовий приладхімічної розвідки ВПХР, напівавтоматичний прилад хімічної розвідки ППХР. Принцип дії ВПХР та ППХР полягає у просмоктуванні повітря забрудненогоНХР крізь індикаторну трубку. Прибор ВПХР складається з насосу, комплекту індикаторних трубок,комплекту еталонних індикаторних таблиць для визначення НХР та їїконцентрації у повітрі, ліхтарик, горілка для роботи з прибором взимку. Всеце розміщене у шухляді – підставці. Прибори ВПХР та ППХР для виявлення хлорпікрину використовуютьіндикаторну трубку, яка має маркірування „три зелених кільця”. Ця трубкамає два індикатори. Повітря, що аналізується, просмоктується крізьіндикаторну трубку і при наявності у повітрі хлорпікрину індикатор набуваєжовто-жовтогарячого кольору. 1.8.Нейтралізуючі речовини Хлорпікрин – стійкий до багатьох хімічних реагентів. Водою та воднимирозчинами лугів практично не гідролізується, але нейтралізація можлива привикористанні водно – спиртових розчинів сульфіду натрію або полісульфідунатрію. В цьому випадку для нейтралізації 1тони хлорпікрину знадобиться0,75т реактиву. При використанні 5% розчину сірчистого натрію - кількістьнеобхідного реактиву становитиме 14 т для нейтралізації 1 м3 хлорпікрину. При ліквідації наслідків аварій поперед за все приймаються заходи пообмеженню та припиненню викиду(виливу) НХР, локалізації хімічногозабруднення, попередженню забруднення ґрунту та ґрунтових вод. Обмеження та припинення викиду здійснюються закриванням кранів тазасувок на магістралях подачі НХР до місця аварії, закладення отворів намагістралях і ємностях за допомогою бандажів, хомутів, заглушок, перекачкоюрідини з аварійної ємності в запасну. Локалізація хімічного зараження досягається різними способами. Дляобмеження розтікання небезпечної рідини по місцевості, а також длязменшення площі випарювання виконується обвалування, утворення перешкод нашляху розтікання НХР, збирання НХР у природні заглиблення та пастки – ями,канави, кювети. При проведенні аварійних робіт необхідно не допуститипопадання НХР у водойми, системи каналізації та підземних комунікацій,підвали споруд. Для зменшення швидкості випаровування НХР та зменшення глибинирозповсюдження її газової фази використовуються: розсіювання (поглинання)газової фази НХР задопомогою водяних завіс; поглинання рідкої фази шаромсипучих адсорбуючих речовин (ґрунт, пісок та ін.); ізоляціярідкої фази піною, плівковими матеріалами, настилом та ін. дегазація НХР розчинами хімічно активних реагентів. При нейтралізації хлорпікрину використовуються наступні технічнізасоби: Таблиця 4. – технічні засоби для дегазації(нейтралізації) НХР|Марка машини |Подача насоса, л/хв.|Ємність цистерни |Довжина || | |(бака), л |рукавів, м ||МП – 800(пожежна |2400 |- - - - - - - - |- - - - - - - ||мотопомпа) | | |- ||АРС – 14(техніка | 300 |2500 |40 ||хімічних військ) | | | ||АРС - 15(техніка |300 |3200 |72 ||хімічних військ) | | | | 1.9.Засоби індивідуального захисту Для захисту органів дихання можна використовувати: протигази ГП 5, ГП5м, ГП 7, ГП 7в, ПДФ – Д, ПДФ –Ш. Вказаними типами протигазів повинно бутизабезпечено населення, що мешкає у хімічно небезпечних районах. Ціпротигази може використати населення для виходу з зони хімічногозабруднення, а також для виконання робіт на віддаленні від джерелазараження. ГП 5 – протигаз фільтруючої дії. Складається з двох частин: - лицьовоїчастини та фільтруючої поглинальної коробки. Лицьова частина виконана згігієнічної еластичної гуми та призначена для захисту органів дихання, очейта шкіри обличчя від дії НХР. Лицьова частина містить окуляри, мембраннукоробку з двома впускними та одним випускним клапаном. Фільтрувальнапоглинаюча коробка містить активоване вугілля для поглинання НХР, щоміститься у повітрі яке вдихає людина та фільтрує його від доволі крупнихвключень. Протигаз ГП 5 комплектується сумкою для його зберігання таперенесення, плівками проти запотівання окулярів або мильно-гліцериновимолівцем комплектом зимових стекол, що утеплюють окуляри. ГП 5м має ту жсаму комплектацію, що і ГП 5, але відрізняється присутністю переговорноїмембрани, яка встановлена на гумовій масці. ПДШ – Ш протигаз дитячий фільтруючий шкільний. Також складається згумової лицьової частини – маски та фільтруючої поглинальної коробки, алемаска та коробка з'єднанні гнучким шлангом. При цьому фільтруюча поглинаючакоробка розташована в сумці на поясі дитини. До комплекту дитячогопротигаза також входять плівки проти запотівання, або мильно-гліцериновийолівець, сумка для перенесення та зберігання протигаза, комплект „зимових”стекол окулярів. Крім того, робітники ХНО повинні бути забезпечені протигазами зізмінними коробками типу „А” без/з проти аерозольним фільтром (ПАФ – коробкивідповідних кольорів, але з вертикальною білою смугою), або коробками типу„БКФ”з ПАФ. Коробки ПАФ призначені для вловлювання тих часток, що проходятькрізь відповідну фільтруючу поглинаючу коробку протигаза. Це пов'язано зтим, що розмір часток аерозолів може бути занадто дрібним і вони легкопроходять крізь шар вугілля та не затримуються у ньому. Основними засобамизахисту органів дихання та очей при роботах безпосередньо на аварійномуоб’єкті, поблизу від нього і в зонах зараження з високими концентраціями єізолюючі протигази та дихальні апарати ИП-4М, КИП-8, АИР-98МИ, ИВА-24Мсерії РА 90 Рlus фірми “Drager. Для захисту шкіряних покровіввикористовують засоби захисту – КИХ - 4(5), Л-1та ін. Під час організаціїта проведення аварійно-рятувальних робіт необхідно враховувати той факт, щозасоби захисту шкіри порушують тепловий баланс організму людини що їхвдягнула. Час перебування людини в засобах захисту шкіри лімітуєтьсятемпературою навколишнього повітря, кількістю попередніх циклів роботи. Заумов прогнозування допустимий час безперервного перебування людей в засобахзахисту шкіри складає 0,8 години (48 хвилин). При організації робіт зліквідації наслідків викиду (виливу) НХР треба враховувати наступне: 1.В похмуру або вітряну погоду, а також при перебуванні у тіні часбезперервного перебування може бути збільшений в 1.5 рази. 2.Час відновлювання теплового стану людини до вихідного рівня складаєне менше 1 години. Кожний наступний цикл роботи кожного працівниканеобхідно скорочувати на 30%. 3.Час роботи з вологим екрануючим комбінезоном з урахуваннямтемператури повітря збільшується відповідно до 1 – 1,5год., 1,5 – 2год., 2– 2,5год., більше 3годин. 4.Для збільшення часу постійного перебування людей у ізолюючих засобахзахисту шкіри можна використовувати охолоджуючі екрани із бавовняноїтканини, які одягаються поверх захисного одягу і періодично змочуютьсяводою з температурою не більше +200С. 5.Завжди слід враховувати фізичний стан людей і особливості виконуваноїроботи. Висновок Під час можливої аварії на ХНО на якому є запас 15 т хлорпікринупрогнозується утворення зони можливого хімічного забруднення глибиною 2,5км, та площею 19,63 км2. Враховуючи напрямок домінуючого в цій місцевостінапрямку вітру виникає прогнозована зона хімічного забруднення глибиною 2,5км, шириною 0,69 км та площею 0,52 км2. Населений пункт, що знаходиться навідстані 1,5 км від ХНО попадає в зону хімічного забруднення. Втрати середнаселення можуть скласти 119 чоловік, але у зоні можливого хімічногозабруднення мешкає 750 чол., тому можна класифікувати ХНО за ступенемхімічної небезпеки як об’єкт ІІ-го ступеню небезпеки (табл. 22). Діяхлорпікрину на робітників ХНО розпочнеться одразу після аварії.Прогнозовані втрати серед робітників становлять 41чол. – максимально та 32– мінімально. Час підходу хмари забрудненого повітря складає 18 хвилин. Часвипаровування розлитого хлорпікрину становить 83 доби. При ураженні хлорпікрином потерпілих необхідно винести на свіжеповітря, забезпечити спокій та тепло, промити слизові оболонки очей, носата ротової порожнини водою або 2%розчином борної кислоти. Від сильногокашлю – кодеїн. В очі закапати 2% розчин новокаїну, в ніс – 2% розчинефедрину. Глава 2. Аварійне прогнозування можливих наслідків аварії на хімічно небезпечному об'єкті з викидом НХР ЗАВДАННЯ. Оцінити небезпечність осередку хімічного ураження, що виниквнаслідок аварії на газгольдері, якщо: в газгольдері місткістю 8400м3 –диметиламін (газ), на відстані 2км від місця аварії розташована санітарно-захисна зона (лісосмуга) шириною 1км, а на відстані 2км від лісосмуги –населений пункт. Метеоумови: t = -200C, швидкість вітру Vв = 6м/с, СВСП – ізотермія, А0= 450, вітер в бік населеного пункту. 2.1. Характеристика фізичних, хімічних та токсичних властивостейдиметиламіну Диметиламін – безкольоровий газ з різким запахом нашатирного спирту.При нормальному тиску температура плавлення -92,20С, а кипіння +6,50С.Щільність газоподібного метиламіну за нормальних умов складає приблизно1,5, тобто він більш важкий ніж повітря і утворює вибухонебезпечні суміші умежах 2,8-14,4 об’ємних відсотків. Метиламін самозаймається при 4000С. Газрозчиняється в органічних розчинниках і дуже добре у воді. Водний розчиндає лужну реакцію. Здатен з’єднуватися з кислотами, утворюючи солізаміщення амонію. Диметиламін (CH3)2NH утворюється при взаємодії метанолу та диметиловогоефіру з аміаком. Застосовується у виробництві інсектицидів, прискорювачіввулканізації резинових виробів, лікарських засобів, розчинників. Крім тогоу виробництві гербіцидів та миючих засобів. Газ безводних та транспортується у зрідженому стані під тиском уцистернах. При виході у атмосферу димить та накопичується у низькихділянках місцевості, підвалах. Вибухонебезпечні суміші з повітрям можутьдалеко розповсюджуватися від місця витікання. Розлиті водні розчинидиметиламіну виділяють пари, що легко займаються. Ємності з рідким (CH3)2NHпри нагріванні можуть вибухнути, а в порожніх після перевезення в них цьогоХНО утворюються вибухонебезпечні суміші. При витіканні можуть заражативодойми. Кількість диметиламіну можна визначити за допомогою термохімічногогазоаналізатора „ЩИТ – 2”з діапазоном вимірювань 5-50% об’ємної долі, атакож газовизначателем хімічним промислових викидів ГХПВ – 2 з діапазономвимірювань 1-50мг/м3. також його можна визначити за допомогою газовимірючоїсистеми Pоlytron, що випускає фірма Drager з діапазоном вимірювання 0-900мг/м3. Під час вдихання диметиламін викликає ураження нервової системи. Парисильно подразнюють слизові оболонки та шкіру. Першими признаками ураження єутруднене дихання, слабкість, нудота, прискорене серцебиття, порушеннячастоти пульсу, кашель, нежить, різь у очах, сльозовиділення. При вдиханніцих газів, при високій їх концентрації (протягом 2 годин) - запаморочення,стан сп’яніння, синюшність шкіри, судороги, втрата свідомості, смерть.Захист органів дихання і очей від (CH3)2NH забезпечують промисловіфільтруючі протигази марок А і Г, цивільні та дитячі протигази ГП5 ГП5м ПФД– Ш ПФД – Д з додатковими патронами ДПГ – 3, ізолюючі апарати АСВ – 2, КІП– 8, ІП – 4М(К), а також респіратори марки А. У випадках, коли концентрація (CH3)2NH не відома чи вище припустимої,роботи по усуненню аварії повинні проводитися тільки в ізолюючихпротигазах. Для захисту шкіри використовують захисні костюми, резиновічоботи і рукавички. При отруєнні (CH3)2NH потерпілого в першу чергу необхідно винести насвіже повітря і забезпечити йому тепло та спокій. Слизові оболонки та шкірупромити водою або 2%-ним розчином борної кислоти не менш ніж на протязі 15хв. У очі – 2-3 краплі 30%-ного розчину альбуциду. 2.2. Визначення глибини зони можливого хімічного забруднення Згідно з положеннями „Методики” усі розрахунки виконуються на термін небільш ніж 4 години. Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтівотримане значення порівнюється з максимальним значенням переносу повітрянихмас за 4 години. 2.2.1. Глибина зони забруднення таблична. Глибину зони розповсюдження хмари диметиламіну визначаємо при наступнихумовах: забруднення диметиламіном при [pic]= -200С, швидкості вітру (Vв) =6 м/с, ізотермія. Маса диметиламіну дорівнює W*d=8400м3*0,002т/м3=16,8тонн, а для спрощення розрахунків приймаємо кількість(Q) диметиламіну –17т. У зв’язку з тим, що диметиламін відсутній у таблицях, глибину зониможливого хімічного забруднення визначаємо по хлору, а потім за допомогоюкоефіцієнту (табл. 20) визначаємо глибину можливого хімічного забрудненнядиметиламіном. Задана кількість хлору (17 тонн) та швидкість вітру (6 м/с)у таблиці відсутні, необхідно виконати інтерполяцію. В таблиці є значення для 10 та 20 т хлору при 5м/с. Якщо 10т – 2,65 км, 20т – 3,8 км, тоді: Гтаб. для 17т =[pic]3,455=3,46км. В таблиці є значення для 10 та 20 т хлору при 10м/с. Якщо 10т – 1,95 км, 20т – 2,8 км, тоді: Гтаб. для 17т =[pic]2,55км. Визначаємо Гтаб хлор для 17т при 6 м/с: Гтаб. при 6м/с =[pic]2,73км. З урахуванням перекладного коефіцієнту Гтаб=Гтаб хлор*К=2,73*0,24=0,66км 2.3. Визначення параметрів зон хімічного забруднення При аварійному прогнозуванні: 2.3.1.Площа зони можливого хімічного забруднення (SЗМХЗ). Розмір ЗМХЗ приймається як сектор круга, форма і розмір якого залежатьвід швидкості та напрямку руху вітру і розраховуються за емпіричноюформулою: SЗМХЗ=8,72*10-3*Г2*?, км2; де Г – глибина зони; ? – коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони(табл.5) SЗМХЗ=8,72*10-3*0,662*45=0,00872*0,44*45=0,17км2; 2.3.2.Площа прогнозованої зони хімічного забруднення (SПЗХЗ)визначається за формулою: SПЗХЗ=К*Г2*N0,2км2; де К – коефіцієнт, який залежить від. СВСП (табл. 4); N – час на який розраховується глибина ПЗХЗ. SПЗХЗ=0,133*0,662*40,2=0,076км2 2.3.3.Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення (ШПЗХЗ)становить: ШПЗХЗ=0,3*Г0.75=0,3*0,660,75=0,22км. Населений пункт розташовано на відстані 5км від місця аварії, а глибиназони забруднення становить 0,66 км, отже населений пункт не попадає в зонухімічного забруднення. Висновок В наслідок аварії на газгольдері трапився викид 8400 м3 диметиламінупри швидкості вітру – 6м/с, СВСП – ізотермія, температурі повітря -200С.внаслідок цього утворилася зона можливого хімічного забруднення у виглядісектору з кутом 450, глибиною 0,66км і площею 0,17км2. Ширина прогнозованоїзони хімічного забруднення складатиме 0,22км. Площа прогнозованої зонихімічного забруднення становить 0,076 км2. Населений пункт розташований навідстані 5км від ХНО в зону можливого хімічного забруднення не попадає,тому аварія на ХНО небезпеки для мешканців населеного пункту непредставляє. Глава 3. Визначення характеру НХР, засобів захисту та відповідних дій при аварії на залізничному транспорті з виливом НХР ЗАВДАННЯ. На залізниці сталася аварія з виливом тетрафторетану. Напівдень від місця розливу тетрафторетану на відстані 0,13км знаходитьсяставок, а в радіусі 1 км розташовані населені пункти, підприємства тасільськогосподарські ферми. Азимут напрямку вітру (А0) 1350, швидкістьвітру Vв=1м/с Визначити характер НХР, засоби захисту та відповідні дії в осередкуможливого хімічного ураження. 3.1. Небезпечний вантаж і ступінь його токсичності Вантаж – тетрафторетан. Небезпечний для вдихання, проковтування,подразнює слизові оболонки. Першими признаками отруєння є головний біль,запаморочення, сонливість, біль у шлунку і в підложечній області, нудота,блювота, порушення координації, судороги, втрата свідомості. При контакті зрідиною виникають обмороження. Під час горіння виділяються отруйні речовини(фосген). 3.2. Основні властивості тетрафторетану і види небезпеки Тетрафторетан – безкольоровий газ, більш важкий ніж повітря і томунакопичується у низьких ділянках поверхні землі, підвалах, тунелях і тощо.У воді не розчиняється, перевозиться у зрідженому стані під тиском, під часвиходу у атмосферу перетворюється у газ. Вогненебезпечний. Легко займаєтьсявід іскор та полум’я. пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші,які можуть далеко розповсюджуватися від місця витікання. Суміші можутьвибухати як у приміщеннях так і на відкритому просторі. Ємності зтетрафторетаном при нагріванні можуть вибухнути, а в порожніх ємностях зпід тетрафторетану утворюються вибухонебезпечні суміші. 3.3. Засоби індивідуального захисту і їх характеристика Виключна отруйність тетрафторетану вимагає використовувати для захистуорганів дихання ізолюючі протигази та дихальні апарати ИП-4М, КИП-8, АИР-98МИ, ИВА-24М серії РА 90 Рlus фірми “Drager. Для захисту шкіряних покровіввикористовують засоби захисту – КИХ - 4(5), Л-1, гумові чоботи тарукавички. Під час організації та проведення аварійно-рятувальних робітнеобхідно враховувати той факт, що засоби захисту шкіри порушують тепловийбаланс організму людини що їх вдягнула. Час перебування людини в засобахзахисту шкіри лімітується температурою навколишнього повітря, кількістюпопередніх циклів роботи. 3.4. Нейтралізація тетрафторетану Нейтралізація тетрафторетану виконується осадженням шляхом розпиленняводи. Розпилення виконується за допомогою пожежних автоцистерн АЦ та АА,пожежних автонасосів та станцій АИР, АИ, ПНС, АИП та ін. Тиск струменюводи, що утворюють ці технічні засоби повинен бути не менш ніж 0,6 МПа. Применших тисках ,як правило, дисперсність крапель води здатних поглинатигазову фазу не досягається. Для утворення тонко дисперсних водяних завісвикористовувати спеціально обладнані брандспойти. 3.5. Необхідні дії в різних умовах а)загального характеру; б)при викиді; в)при пожежі; г)при загорянні. а) Необхідно вивести сторонніх осіб та не допускати їх проникнення.Дотримуватися навітряної сторони, уникати низьких місць рельєфу. Ізолюватинебезпечну зону. В зону аварії можна входити тільки в повній захиснійодежі. Під час ліквідації наслідків аварії необхідно дотримуватися правилпротипожежної безпеки, усунути можливі джерела утворення іскор та вогню.Потерпілим повинно надати першу допомогу, всіх людей евакуйованих з зониаварії направити на медичне обстеження. б) Не доторкатися пролитої речовини. Припинити рух поїздів та маневровіроботи у зоні аварії. Прибрати джерела виникнення іскор та вогню.Пошкоджений вагон відвести у безпечне місце. При слабкому витіканнізрідженого тетрафторетану, за умови наявності спеціалістів, спробуватиліквідувати течу, або перекачати речовину в запасну ємність. Приінтенсивній течі дати газу повністю витекти, при цьому ізолювати район врадіусі 200м, доти поки газ повністю не розсіється. Викликати на місцеаварії пожежну та газорятувальну служби даного району. Сповістити про небезпеку вибуху та отруєння місцеві органи влади.Евакуювати людей з зони, що може бети заражена отруйним газом. Зонаевакуації становить 1км. Не допускати попадання речовини у підвали, тунелі,каналізацію. Винести пошкоджені балони у безпечне місце. в) Ізолювати зону в радіусі 800м. Прибрати цистерни з зони пожежі, якщоце не уявляє небезпеки, та дати можливість догоріти. Не наближатися допалаючих ємностей. Не гасити доти, поки не буде усунено витікання речовини,а за тим гасити дрібно розпиленою водою, механічною піною з максимальноївідстані. г) Як можна швидше збити полум’я водою, а потім діяти як при витіканні. 3.6. Заходи першої допомоги при ураженні. Потерпілого необхідно винести з зони забруднення на свіже повітря,забезпечити йому свіже повітря, тепло та спокій. Для дихання надатизволожений кисень. Якщо потерпілий не втратив свідомість то надати йомурясне питво. За необхідності потерпілому необхідно надати першу медичнудопомогу: серцево-судинні засоби – 1 мл 5%-го розчину ефедрину, 1-2мл 10%-го розчину кордіаміну або кофеїн підшкірно. При зниженні артеріальноготиску необхідно дати поліглюкін, 120мг преднізолону. При отруєнні у всіхвипадках необхідна термінова госпіталізація у спеціалізоване відділення. Висновок Тетрафторетан відноситься до виключно отруйних речовин, тому при аваріїз цією речовиною необхідно чітко діяти по заздалегідь складеному плану.План необхідно скласти на три випадки аварії. В районах де є великавірогідність таких аварій лікарні, пожежні частини повинні бутиукомплектовані відповідним особовим составом та матеріальним оснащенням. Заключна частина Під час виникнення аварії з небезпечною хімічною речовиною на ХНОробітники, які безпосередньо здійснюють технічну експлуатацію апаратів, таобладнання, де використовується НХР (далі – робітник), оповіщають провиникнення аварії з НХР чергового диспетчера та чергову зміну ВОХР абоособу, яка виконує зазначені обов’язки (далі – черговий диспетчер) ХНО, попрямим телефонам, установленим безпосередньо на робочому місці. На робочомустолі робітника повинна бути схема виклику чергових аварійних змін. Післязакінчення оповіщення робітник виконує свої обов’язки відповідно допорядку, викладеному в робочій інструкції та плані локалізації і ліквідаціїаварій. Черговий диспетчер ХНО отримавши повідомлення про аварію з НХР, повиненнегайно сповістити персонал ХНО, оперативному черговому спеціальноуповноваженого територіального органа виконавчої влади , компетенції якоговіднесено питання захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій(далі – оперативний черговий), міський (районний) відділ внутрішніх справ,а також спеціальні (аварійно-рятувальні) служби, що залучаються при аваріїз НХР, та керівників (чергових диспетчерів) підприємств, установ іорганізацій, які потрапляють у зону можливого хімічного забруднення. Оповіщення на ХНО організується відповідно до постанови КабінетуМіністрів України від 15 лютого 1999р. №192 „Про затвердження Положення проорганізацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях”. На ХНОстворюються локальні системи оповіщення, які мають бути сполучені зрегіональними системами централізованого оповіщення. Оповіщенняздійснюється дистанційно за допомогою електросирен, мережі радіомовленнявсіх діапазонів частот і видів модуляцій та телебачення. Терміноваінформація, що передається територіальними органами ЦО, НС та ХНОпередається уривчастим звучанням електросирен на відповідній території, атакож у запису мережею радіомовлення, яке означає ”Увага всім!”. Текстизвернення до населення передаються державною і мовою, що є найбільшпоширеною серед населення в цьому регіоні. Порядок дій оперативних чергових визначається інструкціями та планамиреагування на надзвичайні ситуації. Для виконання завдань під час виникнення аварії з НХР на робочому місцічергового диспетчера ХНО мають бути розроблені такі документи та технічнізасоби: інструкція черговому диспетчеру ХНО про порядок дій у разі виникненняаварії з НХР (розробляється керівником ХНО з урахуванням особливостейоб'єкта і затверджується начальником спеціального уповноваженоготериторіального органа виконавчої ради, до компетенції якого віднесенопитання захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій, натериторії якого знаходиться ХНО); табло чергового диспетчера ХНО; текст звернення до персоналу об’єкту та осіб, яких сповіщає черговийдиспетчер; засоби індивідуального захисту. На території ХНО повинен бути встановлений покажчик напрямку вітру, якиможна побачити з робочого місця чергового диспетчера. Підприємства, якізберігають НХР в ємностях з одиничним максимальним об'ємом більше 30 тонн,повинні мати метеостанцію або прилад для автоматичного визначення напрямкута швидкості вітру. Для звернення уваги персоналу ХНО та населення навколо об'єкту в разівиникнення аварії з НХР на території ХНО встановлюється сирена, яку в цьомуразі вмикає черговий диспетчер ХНО. Загальні висновки В умовах сучасної хімізації промисловості виникає небезпека виникненняаварій з НХР як на об'єктах виробничої діяльності (ОВД) так і на залізниціпід час перевезення НХР. Так як ОВД, де використовуються, виробляються,зберігаються НХР розташовані неподалік від населених пунктів, то вникаєнебезпека ураження їх мешканців при аваріях з викидом (виливом) НХР. Взв'язку з цим стає зрозумілою важливість оперативного прогнозування аварійз НХР, тому що заздалегідь відомі наслідки аварії дають можливість оцінитиступінь небезпеки ОВД, розрахувати необхідну кількість та тип засобівіндивідуального захисту робітників та населення. Продумані, ретельновиважені рішення та варіанти дій в умовах черезвичайної ситуації (ЧС) даютьзмогу швидко та мінімальними втратами ліквідувати наслідки аварії,захистити персонал підприємства та населення, що попадає у зону можливогохімічного забруднення. Але в умовах аварії важливо мати данні яківідповідають реальним умовам в певній точці, в певний час. Тому слідприділити достатньо уваги аварійному прогнозуванню, тому що лише з йогодопомогою можна визначити реальне становище, що склалося після аварії і задопомогою отриманого прогнозу вибрати найбільш раціональний варіант дій. Для реалізації запланованих рішень в умовах ЧС необхідно контролюватита підвищувати рівень підготовки керівників підрозділів ЦО, робітників таслужбовців ХНО, проводити роботу з населенням, що мешкає на територіях, щоможуть опинитися у зонах можливого хімічного забруднення. Крім тогопотрібно слідкувати за підвищенням кваліфікаційного рівня медичногоперсоналу, протигазових служб небезпечних адміністративних одиниць. Список літератури 1. Сильнодействующие ядовитые вещества и защита от них. Под ред. В.А. Владимирова, М., Воениздат, 1989,-176с. 2. Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті 3. Опасные химические вещества/СДЯВ/ Учебно–справочное пособие. 4. Методические указания „Ликвидация последствий химических аварий”, кафедра биотехнологии и безопасности жизнедеятельности. Украинский государственный химико-технологический университет,- г. Днепропетровск.1999.-19с.

Похожие:

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Реферат скачан с сайта allreferat wow ua iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua

Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница