Основні підсумки діяльності державних архівних установ України у 2004 році




НазваниеОсновні підсумки діяльності державних архівних установ України у 2004 році
страница2/7
Дата22.11.2012
Размер0.76 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7

Формування Національного архівного фонду. Організація зберігання документів в архівних підрозділах підприємств, установ і організацій

Продовжувалася робота архівних установ України щодо забезпечення якісного формування Національного архівного фонду.

Склад джерел комплектування державних і комунальних архівів урізно­манітнився новими установами різної форми власності, громадсько-полі­тичними партіями і рухами. На обліку знаходиться 35263 установи, що є джерелами комплектування зазначених архівів. Активізувалася робота архівних установ з виявлення та обліку установ-джерел формування Національного архівного фонду. Розпочато складання нових списків установ відповідно до “Основних правил роботи державних архівів”.

Водночас спостерігається тенденція зменшення джерел комплектування державних і комунальних архівів. Так, порівняно з 2000 роком їх кількість скоротилася на 4119 установ (або майже на 11%).

З метою поліпшення якості формування Національного архівного фонду розроблялися нормативні та методичні посібники з оцінки та відбору доку­ментів на зберігання. У 2004 році ЦЕПК Держкомархіву схвалила: “Перелік документів, що утворюються в діяльності Національної академії наук України та її установ, із зазначенням строків зберігання документів”, “Перелік доку­ментів, що утворюються в процесі діяльності органів і установ кримінально-виконавчої системи, із зазначенням строків їх зберігання”, нову редакцію “Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України із зазначенням строків зберігання”. Державними архівами було розроблено 12 примірних номенклатур справ.

Продовжувалася робота з комплектування державних і комунальних архівів. Плани комплектування виконано і перевиконано всіма видами доку­ментів. У 2004 році на постійне зберігання прийнято 689,2 тис. од. зб., у тому числі: 358,4 тис. справ управлінської документації; 8,6 тис. справ науково-технічної документації; 13,4 тис. од. зб. кіно-, відео-, фото-, фонодокументів; 2,8 тис. од. зб. (та 44,3 тис. документів) особового походження, 305,9 тис. справ з особового складу ліквідованих підприємств установ, організацій різних форм власності.

Основну увагу було приділено прийманню документів міністерств, інших центральних органів та громадських організацій України: до ЦДАВО України надійшло 4,9 тис. справ управлінської документації Ради Міністрів УРСР, Міністерства фінансів УРСР, Міністерства соціального забезпечення УРСР, Державного комітету статистики УРСР, ЦВК України (документація з виборів народних депутатів України 2002 р.); ЦДАГО України прийняв документи Української народної партії „Собор”.

У прийманні на державне зберігання науково-технічної документації основна роль належала ЦДНТА України, який вдвічі перевиконав план комплектування. Науково-технічною документацією комплектувалися також державні архіви Вінницької, Одеської областей та м. Севастополя.

У минулому році продовжувалося планомірне приймання на державне зберігання кінофотофонодокументів, з них ЦДКФФА України прийняв 94% від загальної кількості кінодокументів, 81% – фоно- і 33% – фотодокументів. Поліпшилося комплектування державних і комунальних архівів аудіові­зуальною документацією. Активно здійснювали приймання аудіовізуальних документів державні архіви Сумської, Херсонської, Хмельницької областей.

Провідне місце в комплектуванні документами особового походження належало ЦДАМЛМ України, що прийняв 12,1 тис. документів видатних діячів літератури і мистецтва України, із-за кордону надійшли фонди поетеси Віри Вовк (Бразилія), поетеси, прозаїка, художниці Галини Мазуренко (Велика Британія) загальною кількістю 1693 документа, 60 книг, 277 музейних експонатів. На державне зберігання прийнято партитури до кінофільмів від Національної кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, ескізи до костюмів Національного заслуженого академічного ансамблю танцю ім. П. Вірського.

Значну роботу з поповнення НАФ документами особового походження проведено державними архівами Вінницької, Кіровоградської, Одеської, Терно­пільської, Чернігівської областей.

Майже завершено приймання на державне зберігання документів колишніх КСП .

Разом з тим не комплектувалися державні архіви Закарпатської та Івано-Франківської областей, не виконали планові завдання з приймання управ­лінсь­кої документації архівні відділи райдержадміністрацій та міськрад Мико­лаївської та Чернівецької областей.

Архівними установами було розгорнуто збирання документів, що відоб­ражають події з виборів Президента. Є домовленості зі штабами та довіреними особами кандидатів у Президенти, засобами масової інформації щодо передавання на державне зберігання агітаційної та іншої документації. Штаби кандидатів передали майже 4 тис. од. зб. (2,5 тис. документів) агітаційної про­дукції та управлінської докумен­тації. Від редакцій газет, каналів телебачення, аматорських студій надійшло 679 од. зб. (1,4 тис. од. обл.) фотодокументів, 373 од. зб. кіно(відео)документів, 55 од. зб. фотодокументів, 2,8 тис. примір­ників друкованої продукції. Архівісти організували ініціативне документування (фотографування, фоновідеозапис) та зібрали колекції цікавих документів щодо виборчої кампанії 2004 року, зокрема: майже 8 тис. примірників друкованої продукції; 1,8 тис. од. зб. фото-, 62 од. зб. відео-, 9 од. зб. фонодокументів; понад 500 інших документів (тексти пісень, віршів, малюнки тощо). Найбільшу активність виявили ЦДАГО України, ЦДКФФА України, держархіви Донець­кої, Миколаївської, Тернопільської, Херсонської, Черкаської областей та м. Києва.

Поліпшенню якісного складу і оптимізації фондів державних архівів сприяла експертиза цінності документів. Експертно-перевірні комісії держав­них архівів схвалили описи на 610,4 тис. справ управлінської документації та погодили описи на 477,7 тис. справ з особового складу. Ними було погоджено також 11,2 тис. номенклатур справ установ-джерел комплектування і 12 тис. номенклатур справ установ, в діяльності яких не створюються документи НАФ.

На підставі проведеної державними і комунальними архівами експертизи цінності документів з Національного архівного фонду вилучено 13,5 тис. справ.

У 2004 було посилено керівництво і контроль за роботою архівних і діловодних служб установ-джерел комплектування. Держкомархів України перевірив роботу Державного архіву Тернопільської області з організаційно-методичного керівництва діяльністю архівних підрозділів підприємств, установ і організацій, на засіданні колегії Держкомархіву розглянуто питання про стан діловодства на підприємствах та організаціях Вінницької та Волинської областей.

З метою надання організаційно-методичної допомоги підконтрольним установам державні і комунальні архіви провели 1259 нарад і семінарів із працівниками архівних підрозділів, діловодних служб, членами експертних комісій. У 19 державних архівах областей організовано постійно діючі семінари з діловодства й архівної справи. Проводяться індивідуальні консультації для представників підприємств, установ, організацій усіх форм власності.

Архівні установи використовували організаційні форми комплексних, тематичних і контрольних перевірок. Було проведено 3530 комплексних пере­вірок, 2795 – тематичних, 2715 – контрольних. Значну роботу проведено у цьому напрямку державними архівами Луганської, Кіровоградської, Терно­пільської, Харківської областей. За результатами перевірок про факти порушень правил зберігання та обліку документів інформувалися керівники відповідних підприємств, установ, організацій.

Архівними установами України було проведено анкетування стану впровадження технологій електронного діловодства та електронних документів в установах-джерелах комплектування державних і комунальних архівів. Обстежено 24 тис. підприємств, установ, організацій республіканського, облас­ного, районного рівнів, що складає 66% від загальної кількості установ-джерел комплектування зазначених архівів. У результаті обстеження виявлено проб­леми у впровадженні електронного документообігу і електронних документів, які було обговорено на засіданні колегії Держкомархіву України.

З метою поліпшення організаційно-правового становища архівних під­розділів і експертних комісій установ-джерел комплектування державними і комунальними архівами погоджено 2401 положення про архівні підрозділи, 6023 положення про ЕК, 1497 інструкцій з діловодства. Крім цього погоджено 647 положень про архівні підрозділи, 816 положень про ЕК, 289 інструкцій з діловодства установ, в діяльності яких не створюються документи НАФ.

Проведення цих заходів сприяло поліпшенню стану архівної справи і організації діловодства на підприємствах, установах, організаціях. 83% уста­нов-джерел комплектування мають погоджені з ЕПК номенклатури справ, впорядковано і внесено до описів понад 4 млн. 314 тис. справ постійного зберігання (64,5% від їх загальної кількості) та понад 18 млн. 212 тис. справ з особового складу (64,6% від їх загальної кількості).

Окремі приміщення для зберігання документів мають 55% установ-джерел комплектування, кількість штатних працівників, збільшилася на 61 особу.

Проте, кількість справ, що зберігаються в архівних підрозділах понад встановлені роки, складає понад 1 млн. 600 тис. або на 36 тис. (або 2% ) більше ніж у 2003 році. Найбільша кількість справ, що зберігаються в архівних під­розділах понад встановлені роки, в Харківській (понад 321 тис.), Одеській (понад 115 тис.), Чернівецькій (понад 94 тис.) областях.

Значну роботу проведено щодо забезпечення зберігання соціально значущих документів громадян. У регіонах України функціонують 324 трудові архіви та 11 приватних архівів, виділено 4 тис. 717 м2 додаткових площ для зберігання документів ліквідованих підприємств, установ, організацій. Незва­жаючи на ці заходи, архівні відділи райдержадміністрацій і міських рад, як і раніше, у великих обсягах здійснювали приймання документів з особового складу від ліквідованих підприємств і організацій. Найбільші надходження цих документів до архівних відділів Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Полтавської областей.

Ці обставини негативно впливають на комплектування державних і комунальних архівів, збільшують дефіцит площ для приймання документів Національного архівного фонду, зменшують можливості архівів у роботі з цими документами.


Використання інформації документів

Національного архівного фонду

Діяльність державних архівних установ у сфері використання НАФ була спрямована на соціальний захист населення, забезпечення потреб суспільства в ретроспективній документній інформації, вдосконалення інформаційної діяль­ності державних архівів.

Протягом року архіви отримали 437,4 тис. запитів соціально-правового характеру, тобто майже вдвічі більше порівняно з 2003 роком (298,6 тис.). Це свідчить, що хвиля запитів соціально малозахищених категорій населення, насамперед пенсіонерів, не спадає. Новий сплеск було викликано пенсійною реформою, що стартувала минулого року. Характерним є загальне збільшення кількості відповідей, що задовольняли заявників по суті звернення – це 81% порівняно з 73% у 2003 році. Перед ведуть місцеві архівні установи, які виконали 274,9 тис. запитів (65% від загальної кількості). Найбільшу кількість запитів виконали держархіви Львівської, Одеської, Волинської та Чернівецької областей; архівні відділи міських рад та райдержадміністрацій Луганської, Дніпропетровської, Донецької, Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Київської, Херсонської, Миколаївської, Чернівецької областей та Автономної Республіки Крим. Найбільший відсоток позитивних відповідей у держархівах Волинської, Київської, Львівської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької областей, м. Севастополя, у переважній більшості місцевих архівних установ (85% усіх відповідей).

Тематика ініціативних інформацій, направлених державними архівами зацікавленим установам та інституціям, диктувалася календарем пам’ятних подій 2004 р. Крім інформації про архівні джерела з 60-річчя Перемоги, слід відзначити ініціативні документи, підготовлені ЦДАМЛМ України з нагоди 190-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка, 335-річчя Київської казенної пошти, 240-річчя Київського Арсеналу (Держархів м. Києва), ювілейних і свят­ко­вих дат установ, організацій і підприємств. ЦДКФФА України ім. Г.С. Пше­ничного використовував нову форму цієї традиційної роботи – направлення інтернет-листів.

Виставки документів залишалися однією з основних форм інформаційної діяльності державних архівів. Провідна тематика виставок визначалася істо­ричним календарем та урядовими дорученнями. Серед таких виставок слід від­значити експозиції центральних та регіональних архівів до 60-річчя визволення України, а також Перемоги; 50-річчя входження Криму до складу України; 65-ої річниці проголошення Карпатської України та вшанування пам’яті її президента Августина Волошина; 60-річчя від початку виселення етнічних українців з території Польщі; 60-річчя депортації кримсько-татарського населення з території Криму; з нагоди 70-річчя переїзду Уряду УСРР з Харкова до Києва, голодомори 1921–1922, 1932–1934, 1947 рр. тощо. Активно підтримуються он-лайнові виставки на веб-сайті Держкомархіву, яких вже нараховується 13. Минулого року відкрито інтернет-виставки до 150-річчя Східної (Кримської) війни, 60-річчя депортації з Криму татар і представників інших національностей, 50-річчя освоєння цілинних земель у Казахстані, а також до історії Переяславської козацької ради 1654 р. (документи ЦДІАК України та РДАДА).

Новим кроком у використанні документної інформації став проект “Влада очима історії”, який включав документальну виставку, постійні рубрики у газетах “Урядовий кур’єр” та “Робітнича газета”, цикл радіопередач за участю фахівців центральних державних архівів та із залученням документів держав­них архівів областей. Основною акцією проекту стала підготовлена на замовлення Кабінету Міністрів України виставка. Після урочистого відкриття у Києві згадана виставка, доповнена документами місцевих архівів експонувалася в кількох обласних центрах: Донецьк, Луцьк, Кіровоград, Рівне, Суми.

Новаторським за змістом має стати виставковий проект “Ми – з України”, що мовою документів розповідає про уродженців українських земель, які прославилися в інших країнах світу. Хоча основна виставка запланована до відкриття у Києві 24 серпня 2005 р., проте державні архіви активно залучалися до попередньої роботи, а ЦДІАЛ, держархіви Вінницької, Херсонської, Черні­вецької областей взяли активну участь у відкритті таких експозицій в обласних центрах до дня Незалежності України.

Держархіви областей організовували виставки, присвячені пам’ятним датам місцевого рівня, зокрема, 60-ій річниці визволення західних регіонів від нацистських загарбників, 60-ій річниці Народних зборів Закарпатської України, 300-річчю повстання Бочкаї (Держархів Закарпатської області); створенню областей (Херсонської, Черкаської), а також ювілеям видатних земляків.

Ювілеї окремих архівних установ (ЦДАГО, ЦДНТА, місцевих архівів в Автономній Республіці Крим, держархівів Тернопільської, Черкаської облас­тей) було використано як інформаційну нагоду розповісти широкій громадсь­кості про архіви, склад та зміст їх фондів, напрями їх діяльності.

Пріоритетним напрямком діяльності державних архівів було виконання урядових актів з відзначення ювілейних і пам’ятних дат, насамперед, пов’я­заних з 60-річчям Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років. Виконуючи завдання, що випливали з Урядового плану заходів, усі державні архіви підготували реєстри фондів періоду нацистської окупації України (1941–1944) та дані про склад і зміст архівних колекцій цієї тематики для архівного довідника про фонди окупаційного періоду, підготували низку виставок, радіо-, телепередач, статей (додаток 2).

Значна кількість архівів взяла участь у заходах з виконання Указу Президента України щодо відзначення 150-річчя Східної (Кримської) війни 1853–1855 рр.

Використання архівної інформації про нації, народи та етнічні групи, що населяють Україну, стало окремим значним напрямком у діяльності архівних установ. Документи, присвячені історії багатонаціонального українського етносу впродовж останніх чотирьох століть, активно оприлюднювалися на виставках, у публікаціях на шпальтах місцевих ЗМІ та в спеціальних довід­ко­вих виданнях. Так, Держархівом в Автономній Республіці Крим відкрито доку­ментальні експозиції з історії греків та німців Криму; держархіви Дніпро­петровської, Закарпатської, Запорізької, Одеської областей проводили вияв­лення і оприлюднення інформації про життя окремих народностей та етнічних груп. Фахівці держархівів Вінницької, Дніпропетровської, Запорізької, Івано-Франківської, Одеської областей взяли участь у міжнародних конференціях, присвячених історії грецького, єврейського, німецького та інших етносів України.

Невід’ємною частиною використання інформаційних ресурсів НАФ є організація роботи користувачів у читальних залах держархівів. Загальна їх кількість постійно збільшується, і минулого року архіви прийняли 24.441 ко­ристувача, що значно перевищує показники всіх попередніх років. Причому 40 відсотків користувачів прийняли архівні відділи райдержадміністрацій та міських рад. Активно працювали в архівах закордонні користувачі (1.357 або 5%) з Австрії, Бельгії, Білорусі, Великої Британії, Грузії, Естонії, Ізраїлю, Італії, Канади, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії, Румунії, Словенії, США, Угорщини, Швейцарії, Чехії, Японії тощо.

Упродовж 2004 року остаточно сформувалися основні форми співро­бітництва державних архівних установ України із засобами масової інформації:

висвітлення архівних заходів, відкриття документальних виставок, презентації друкованих видань та участь у презентаціях інших організацій, які використовують для публікації та експонування документи з фондів державних архівів із залученням ЗМІ;

безоплатне публікування у пресі інформацій, статей та інших повідомлень з питань історії та економічного, соціального і культурного розвитку окремих регіонів України та надання інформацій за документами архівів для проведення інтерв’ю та зустрічей керівних працівників місцевих органів державної влади та самоврядування;

інформування ЗМІ про наявність документів з актуальної тематики і надання їх для опублікування;

радіо- та телепередачі за матеріалами документальних виставок, з історії краєзнавства, інтерв’ю з керівниками архівних установ щодо актуальних тем сьогодення та популяризації оригінальних документів Національного архівного фонду України.

Однією з типових форм співпраці з місцевим телебаченням є участь у підготовці документальних фільмів (Держархів Запорізької області надав допомогу Донецькій телекомпанії “Київська Русь” у створенні фільма про Нестора Махна, Держархів м. Севастополя спільно з телерадіокомпанією “Народний канал” підготував 20-хвилинний фільм “Голос держави” про діяльність архіву).

Окремі державні архіви започаткували цикли телепередач на місцевому рівні, зокрема Держархів Херсонської області бере активну участь у підготовці до ефіру циклу телепередач “ХХ століття. Херсонський хронограф”.

На постійній основі співпрацюють з місцевим телебаченням та радіостан­ціями державні архіви Волинської, Львівської, Кіровоградської, Луганської, Чернігівської областей.

Постійну рубрику “Куточок архіваріуса” у газетах “Союз-печать”, “Теледень-Славутич” веде Держархів Чернігівської області.

Активну участь у популяризації діяльності державних архівних установ та документів НАФ беруть архівні відділи райдержадміністрацій та міських рад у Львівській, Рівненській, Тернопільській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях.

Державні архіви усіх областей провели виявлення документів до рубрики “Влада очима історії”. Державні архіви Вінницької, Волинської, Київської, Кіровоградської, Рівненської та інших областей організували і провели доку­ментальні виставки з цієї тематики. Матеріали держархівів областей вико­ристано при підготовці публікацій в “Урядовому кур’єрі”, зокрема матеріали Держархіву Харківської області використано у статті “Місцевий офіційний орган”.


Науково-дослідна і методична робота

Науково-дослідна та методична робота була направлена на забезпечення пріоритетних напрямків практичної діяльності державних архівних установ. Завершено розробку 4 наукових тем. Розроблено Концепцію впровадження норм міжнародного стандарту ISO 15489-2001 „Інформація та документація. Керування документацією” в Україні, „Нормативи чисельності основного персоналу архівних відділів райдержадміністрацій, міських рад, архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також підприємств, установ та організацій, заснованих на приватній формі власності”, „Примірну номенкла­туру справ апарату райдержадміністрацій”, Правила охорони праці в державних архівних установах, введено в дію галузевий стандарт „Галузева система науково-технічної інформації з архівної справи та документознавства”.

У рамках теми „Основні засади роботи з електронними документами” підготовлено проект концепції архівного зберігання електронних документів.

За Програмою збереження бібліотечних та архівних фондів проведено дослідження старіння матеріальної основи документів.

Підготовлено першу редакцію Державного стандарту „Відеодокументи. Правила зберігання Національного архівного фонду. Технічні вимоги.” Підготовлено проекти „Основних правил роботи з науково-технічною докумен­тацією в державних архівах” та „Схеми класифікації документної інформації в систематичних каталогах держархівів України”.

1–3 грудня УНДІАСД провів Міжнародну наукову конференцію „Сучасний стан та перспективи розвитку документознавства”. У роботі конференції взяли участь фахівці з України, Білорусі, Польщі, Угорщини і Росії.

Лауреатами премії імені Василя Веретеннікова у номінаціях археографія та архівознавство стали колективи авторів Держархіву Херсонської області (за підготовку путівника „Державний архів Херсонської області”) та Держархіву Хмельницької області (за підготовку анотованого реєстру описів „Державний архів Хмельницької області. Фонди колишнього Кам’янець-Подільського місь­кого архіву періоду до 1917 року”).

Протягом 2004 року державні архіви підготували 51 методичний посібник з актуальних питань формування НАФ, експертизи цінності, виконання запитів, перевірок стану діловодства в установах, організаціях, підприємствах та ряд інших. Про зростання рівня підготовки методичних посібників свідчить той факт, що переможцями конкурсу науково-методичних та науково-інформа­цій­них робіт з архівознавства, документознавства, археографії стали 16 працівників ЦДІАЛ, держархівів Запорізької, Львівської, Чернівецької та Чернігівської областей.

Зріс науковий потенціал галузі, у складі архівних установ працює 5 докторів і 25 кандидатів наук (7 – отримали науковий ступінь у 2004 році).


Міжнародне співробітництво

Значною була активність державних архівних установ України на міжнародній арені. Упродовж 2004 року Державний комітет архівів України уклав низку міжнародних угод. Підписано міжнародну угоду міжвідомчого характеру про співробітництво в галузі архівної справи з Архівом Сербії і Чорногорії, Протокол про спільні проекти Державного комітету архівів України та Національного архіву Угорщини.

Держкомархів опрацював у межах своєї компетенції проект Рішення Економічної ради Співдружності Незалежних Держав про створення Консуль­тативної ради керівників державних архівних служб держав-учасниць СНД, яке підписано на урядовому рівні 3 грудня 2004 року у м. Москві, та підготував проект постанови про затвердження цього Рішення Урядом України.

У квітні-травні в Києві проведено засідання Комітету з правових питань Міжнародної ради архівів, міжнародні семінари “Архівне законодавство України і проблеми європейської і євроатлантичної інтеграції” та “Архіви і катастрофи”, в роботі яких взяли участь представники 13 держав – членів МРА, велике коло українських фахівців. До цих заходів видано англійською мовою спецвипуск журналу „Архіви України” та компакт-диск „Архівне законо­давство України”.

15–18 червня 2004 року у м. Івано-Франківську пройшов черговий міжнародний семінар-практикум “Перспективи розвитку подальшої співпраці державних архівів України з Генеалогічним товариством Юта (США)”, на якому окреслено подальші шляхи реалізації існуючих проектів з огляду на досягнення в галузі технології мікрофільмування генеалогічних документів. До державних архівів, які вже співпрацюють з Генеалогічним товариством Юта долучився Держархів Миколаївської області, який під час роботи семінару підписав відповідну Угоду з представниками Товариства. На сьогодні з Товариством співпрацює 10 державних архівів.

Підписано новий текст Генеральної угоди про співробітництво Держком­архіву України з Генеалогічним товариством Юта.

Під час П’ятих українсько-німецьких політичних консультацій у м. Берліні (ФРН) підписано Угоду про співробітництво між Держкомархівом України та громадським об’єднанням „Саксонські меморіали в пам’ять жертвам політич­ного терору”.

Протоколом зустрічі керівництва Держкомархіву України з представни­ками громадського об’єднання “Саксонські меморіали” у м. Києві передбачено розпочати роботу з опрацювання документів в ЦДАВО України та підготовки анотованого довідника по архівних фондах про табори для військовополонених як розширеної версії відповідного розділу видання “Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941–1944)”.

Проводилася робота щодо підписання відповідних угод між цим громад­ським об’єднанням та ЦДАВО, держархівами Київської області та м. Києва.

Підписано Угоду про співробітництво Держкомархіву України та Гуверовського інституту війни, революції і миру (Стенфордський університет, США). Виконання Угоди сприятиме подальшій європейській та євроатлан­тичній інтеграції України, розвитку дружніх стосунків між двома країнами, поширенню інформації про наукову та видавничу діяльність державних архів­них установ України серед світової наукової громадськості та налагодженню взаємовигідних відносин між Інститутом та архівами України.

У 2004 році активізували свою роботу в напрямку налагодження співро­бітництва з міжнародними установами та організаціями і державні архіви України. Так, держархіви Івано-Франківської та Закарпатської областей після консультацій з Держкомархівом опрацювали тексти договорів про співробіт­ництво з Американською меморіальною радою Холокосту і її Музеєм та підписали їх наприкінці 2004 року, тим самим розширивши коло держархівів які вже співпрацюють із зазначеною організацією. У 2004 році ЦДІАЛ подов­жив дію Угоди про співробітництво з Американською меморіальною радою Холокосту та її Музеєм до 1 лютого 2005 року. На сьогодні з цією організацією активно співпрацює 6 держархівів.

Держархів Київської області уклав 30 грудня 2004 року Договір про публікацію матеріалів Державного архіву Київської області на мікрофільмах та електронних носіях з фірмою “Іст Вью Паблікейшнс” (США), що сприятиме збереженню та виданню архівних документів фонду ф–1787 – “Колекція документальних матеріалів “Польські легіони”.

У 2004 році розпочато переговори керівництва Держархіву Львівської області з представником фірми “Праймарі Сорс Майкроілм” (США) про спільну підготовку та видання електронних версій збірок документів.

Найбільш активно міжнародне співробітництво розвивається у ЦДАГО, ЦДІАЛ, Державному архіві в Автономній Республіці Крим, держархівах Він­ницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Чернівецької областях.

Подальшому налагодженню добросусідських відносин сприятиме підписана 27 травня 2004 року в м. Тираспіль (Молдова) Угода про співробіт­ництво між Товариством істориків-архівістів Придністров’я та Спілкою архі­вістів України.

Архівісти України брали активну участь у роботі міжнародних конфе­ренцій, семінарів, інших міжнародних заходах, які відбувалися як на території України, так і поза її межами.

23–29 серпня 2004 року делегація українських архівістів у складі 38 чоловік брала участь у роботі XV Міжнародного конгресу архівів, що проходив у м. Відні (Австрійська Республіка). У ході цього форуму члени української делегації відвідали понад 50 секційних засідань регіональних відділень, комітетів, комісій та робочих груп МРА, взяли активну участь у різних презентаційних заходах. Керівництво делегації взяло участь у конфе­ренції Європейського відділення МРА та 5-й Загальній конференції Євразійсь­кого відділення МРА, Генеральній Асамблеї МРА тощо.

У рамках Року Польщі в Україні відкрито документальну виставку “Історія Польщі в архівних документах”, проведено українсько-польський семінар „Архівна наука і наука в архівах”.

Відповідно до Плану спільних заходів Держкомархіву і Росархіву на 2004–2006 рр. відбулася чергова зустріч керівників українських та російських архівних служб та державних архівів у Москві.


Інформатизація галузі

З огляду на відсутність цільового фінансування та ігнорування пропо­зицій Держкомархіву у державних програмах, пов’язаних з інформатизацією, у галузі вже котрий рік поспіль загалом продовжується “стихійна інфор­матизація”, результатом якої є ситуативні, а не системні зрушення. За базовими показниками (наявність спеціальних підрозділів, обладнання і локальних мереж, електронної пошти і доступу до Інтернет, виділених каналів зв’язку, серверів, власних веб-сайтів і власних сторінок на веб-сайтах обласних державних адміністрацій) спостерігається істотне нарощування. Так, за 2004 р. на 60% збільшилася кількість одиниць комп’ютерів в архівах (додаток 3). Якщо в 2003 р. один комп’ютер припадав на 13 працівників, то нині цей показник доведено до 8,5 осіб. Водночас такі темпи не можна вважати задовільними з огляду як на стрімке зростання обсягів інформації в сучасному суспільстві, так і нагальної потреби забезпечити комп’ютером кожне робоче місце. Спеціальні підрозділи із впровадження інформаційних технологій створено лише в шести архівах, з яких три є центральними (додаток 4).

Третина з наявних комп’ютерів об’єднано в локальні мережі, що функціо­нують вже у 17 установах (у тому числі – 4 центральні та 11 регіональних архівів). У 19 архівах локальні мережі відсутні.

У системі функціонують 8 виділених серверів (у тому числі у трьох державних архівах областей: у Донецьку, Хмельницькому, Чернігові).

Спостерігається також цілком закономірна кореляція між наявністю фахівців відповідної кваліфікації і оптимальністю витрачання коштів в цій сфері: там, де комп’ютери об’єднані в локальні мережі, купується значно менше принтерів, а ті, що встановлені, як правило, значно якісніші, надійніші й продуктивніші, їх експлуатація (витратні матеріали, обслуговування) коштує значно менше порівняно з дешевими струменевими або матричними прин­терами. В деяких установах при наявності сучасних комп’ютерів відсутня локальна мережа, в результаті кількість принтерів дорівнює кількості комп’ю­терів, що ніяк не можна назвати оптимальним.

Практично завершено підключення державних архівів до мережі Інтернет, що передбачено серйозною нормативною базою (Укази Президента України від 21 липня 1997 року № 663 “Про рішення Ради національ­ної безпеки і оборони України від 17 червня 1997 року “Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин”, від 14 липня 2000 року № 887 “Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади”, від 31 липня 2000 року № 928 “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні”, у якому, зокрема поставлено завдання: “завершення підключення до цієї мережі [Інтернет] наукових установ та організацій, навчальних закладів, архівів, бібліотек, музеїв та інших закладів культури, включаючи розташовані у сільській місцевості”). При цьому з 32 установ лише 11 установ мають підклю­чення до Інтернет постійними каналами зв’язку (у тому числі – 4 центральних установи підключено через Держкомархів у комплексі споруд по вул. Соло­м’янській, 24), решта – 21 архів – підключено до мережі через телефонний канал (додаток 5).

П’ять установ мають власні веб-сайти, решта – сторінки на веб-порталі Держкомархіву та сайтах обласних державних адміністрацій.

Абсолютно неприпустимим явищем є відсутність електронної пошти в ЦДНТА, державних архівах Житомирської та Київської областей.

Істотний поступ спостерігається у виконанні стрижньової галузевої програми “Архівні фонди України”, що передбачає створення електронної версії Центрального фондового каталога. За станом на кінець 2004 р. до бази введено понад 120 006 фондів, що становить 63% із загальної кількості фондів (додаток 6).

За умови збереження таких темпів перший етап галузевої програми – створення локальних сегментів зведеного електронного каталога реально може бути завершено протягом 2005–2006 рр. Водночас необхідно констатувати, що відділом інформаційних технологій Держкомархіву забезпечується лише поточний супровід роботи на місцях, натомість не розпочато інтеграцію локальних сегментів до зведеної інформаційної системи.

Ця програма без обгрунтованих причин, попри наявність кадрових ресурсів та обладнання взагалі не виконується у трьох архівах – державних архівах Запорізької, Одеської, Тернопільської областей (таким чином, близько 25000 фондів, не охоплено цією програмою).

Подальша стратегія реалізації програми має стати предметом розгляду на засіданні колегії Держкомархіву.

Чотири архіви не подали жодної інформації про стан інформатизації (ЦДАМЛМ, державні архіви Волинської, Житомирської, Одеської областей), таким чином наведені показники не є повними.


Фінансова діяльність державних архівних установ

Державним бюджетом України на 2004 рік для Держкомархіву по загальному фонду за трьома бюджетними програмами було виділено 6470,6 тис. грн. Із загальної суми видатків заробітна плата з нарахуванням становить 53% (4488,8 тис. грн.).

Кошти, що затверджені у Державному бюджеті для Держкомархіву та підвідомчих установ становили лише 30 відсотків від їх потреби. Не враховано 14,9 млн. грн. для потреб центральних архівних установ.

Профінансовано 85 % від затвердженої суми видатків У повному обсязі до затверджених кошторисів профінансовано видатки на заробітну плату та комунальні послуги.

Протягом року заробітна плата працівників архівної галузі підвищувалася тричі. Перший раз з 1 березня посадові оклади працівників архівних установ не віднесених до категорії державних службовців, було підвищено на 10,8% , з 1 вересня –на 15,6% . З 1 листопада поточного року підвищено посадові оклади державних службовців на 28% .

Крім того на виконання ст. 39 Закону України „Про Національний архівний фонд та архівні установи” 10.08.2004 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1018 „Деякі питання оплати праці працівників державних і комунальних архівних установ”, відповідно до якої передбачено виплату надбавок працівникам архівних установ за вислугу років та знання і використання в роботі давніх мов.

На виплату заробітної плати за новими посадовими окладами та виплату вищезазначених надбавок у липні місяці додатково було виділено для централь­них архівних установ 630 тис. грн., для держархівів областей – 1900 тис. грн. В цілому по галузі у 2004 році фонд заробітної плати збільшився у порівнянні з попереднім роком на 4,5 млн. грн. і становив 12,5 млн. грн. З них 3,2 млн. грн. зарплата працівників центральних архівів, 9,3 млн. грн. – держархівів областей.

У переважній більшості держархіви областей забезпечені коштами на виплату заробітної плати повністю.

Але у держархівах Полтавської, Рівненської, Чернівецької областей та м. Севастополя затвердженого фонду оплати праці вистачило лише на гарантовані виплати по заробітній платі. Виплата премій, матеріальної допомоги та надба­вок в цих архівах здійснювалася частково. Така ж ситуація склалася і в центральних державних архівних установах. Здійснити виплату заробітної плати державним службовцям за підвищеними з 1 листопада 2004 року посадо­вими окладами в межах затвердженого фонду оплати праці можливо було лише за рахунок економії фонду заробітної плати, скорочення виплати надбавок та фонду преміювання.

Значно гірша ситуація склалася з фінансуванням капітальних видатків. Кошти, які планувалися за програмою інформатизації, на створення абонентсь­кого пункту та підключення його до системи конфіденційного зв’язку України, на створення страхового фонду документів НАФ та ще цілий ряд видатків на суму понад 14 млн. грн. залишилися не врахованими в Державному бюджеті України на 2004 рік. Із загальної суми 1348,1 тис. грн., що було передбачено на капітальні видатки, профінансовано лише 673,4 тис. грн.


Кількісний та якісний склад працівників архівних установ

У державних архівних установах України працює 3055 осіб (що на 2,3% більше ніж у 2003 році), 55% – державні службовці, 83% всіх працюючих – жінки. Працівники керівного складу і більшість спеціалістів (75%) мають вищу освіту, частина з них – вищу історичну, історико-архівну, достатню кваліфі­кацію і професійний досвід., 29 працівників мають почесні звання (9 – прис­воєно почесні звання в 2004 році).

Слабка соціальна захищеність, низький авторитет професії архівіста створює передумови до старіння трудових колективів. Кількість архівістів пенсійного та передпенсійного віку на 1 січня 2005 року складає 45% відсотків, що на 15% більше ніж у 2003 році.

Непокоїть і плинність кадрів, яка становить 12%, хоча це і менше, ніж у 2003 році на 3%. У 2004 році прийнято на роботу 428 працівників, що стано­вить 15% від загальної кількості працюючих.

Держкомархівом та державними архівами проводилася робота у справі добору і розстановки кадрів, підвищення їх фахового і освітнього рівня. Праців­ники, які не мають вищої освіти, залучаються до навчання у вузах, зокрема у вищих навчальних закладах заочно навчається 6% працівників.

Підвищення кваліфікації архівістів здійснювалося в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України, Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв, у регіональних центрах підвищення кваліфікації державних службовців та на тижневих семінарах, які щорічно організовує Держкомархів. У липні 2004 року проведено підвищення кваліфікації 29 працівників кадрових служб державних архівних установ України. Низку заходів з підвищення кваліфікації архівних працівників здійснено у процесі впровадження Основних правил роботи державних архівів України. Відбувається вивчення зарубіжного досвіду, так у жовтні начальник відділу Державного архіву Харківської області відвідала семінар з підвищення кваліфікації працівників по курсу „Організація впровад­ження та методика використання Основних правил роботи державних архівів”, що проводився у м. Бєлгород (Росія). Загалом у 2004 році 9% працівників державних архівних установ підвищили свою кваліфікацію.


Підводячи основні підсумки роботи державних архівних установ у 2004 році, маємо повне право констатувати наявність певних позитивних зрушень у нашій діяльності, що спрямована передусім на забезпечення потреб суспільства та держави в ретроспективній архівній інформації, активне сприяння вирішенню соціальних проблем громадян.

ДОДАТКИ

Додаток 1
1   2   3   4   5   6   7

Похожие:

Основні підсумки діяльності державних архівних установ України у 2004 році iconОсновні підсумки діяльності державних архівних установ України у 2006 році Зміст
Забезпечення збереженості та державний облік документів Національного архівного фонду
Основні підсумки діяльності державних архівних установ України у 2004 році iconОсновні підсумки діяльності державних архівних установ України у 2004 році
Державні архівні установи України, виконуючи завдання Плану розвитку архівної справи на 2004 рік, домоглися певних позитивних результатів...
Основні підсумки діяльності державних архівних установ України у 2004 році iconПлан роботи управління освіти адміністрації московського району харківської міської ради
Розділ І. Основні підсумки діяльності управління освіти у 2010/2011 навчальному році та завдання на 2011/2012 навчальний рік
Основні підсумки діяльності державних архівних установ України у 2004 році iconПро підсумки роботи державних екзаменаційних комісій І результати випуску магістрів з напряму “Державне управління ”у 2010 році
Загальна інформація. Державні екзамени та захист магістерських робіт в Національній академії та її регіональних інститутах забезпечували...
Основні підсумки діяльності державних архівних установ України у 2004 році iconЗатверджено” рішенням Загальних звітно-виборчих зборів Асоціації міст України та громад
Розділ І. Основні напрями діяльності Правління Асоціація міст України та громад у 2003-2004 роках
Основні підсумки діяльності державних архівних установ України у 2004 році iconПотреби життя, шкільна практика дають нове розуміння навчання. Згідно із Законом України “Про освіту”, Державною національною доктриною розвитку освіти України
У законі України «Про загальну середню освіту» зазначено, що головною метою діяльності сучасних освітніх установ є формування особистості...
Основні підсумки діяльності державних архівних установ України у 2004 році iconПрограма вступних екзаменів у 2010 році удк 37. 0 П78
Програма містить основні матеріали, які необхідно вивчити для проходження конкурсного відбору до Національної академії державного...
Основні підсумки діяльності державних архівних установ України у 2004 році iconФінансово-господарської діяльності установ культури І мистецтв у 2005 році
...
Основні підсумки діяльності державних архівних установ України у 2004 році iconПідсумки діяльності птнз м. Києва у 2011-2012 н р. та перспективи розвитку столичної профтехосвіти на 2012-2013 н р
Києва у новому навчальному році, відзначити досягнення закладів профтехосвіти, розглянути результати аналітичних та моніторингових...
Основні підсумки діяльності державних архівних установ України у 2004 році iconПлан роботи конференції 1 грудня 2004 р., середа 00-22. 00 Заїзд, розміщення учасників І гостей конференції у готелі
Основні підсумки документознавчих досліджень Всеросійського науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница