Професійна спілка робітників морського транспорту України




НазваниеПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
страница9/17
Дата17.11.2012
Размер2.61 Mb.
ТипДокументы
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17

Литература.

  1. Воробьев Г.И. Основы колопроктологии. Учебное пособие. – Ростов-на-Дону: Медицина, 1995. – 170 с.

  2. Ганцев Ш.Х. Онкология. – М.: Медицинское информационное агенство, 2004. – 516 с.

  3. Гранов А.М., Петровичев Н.Н. Первичный рак печени. – М.: Медицина, 1974. – 283 с.

  4. Хирш Х.А., Кезер О., Икле Ф.А. Оперативная гинекология: Атлас: Пер. с англ. / Под ред. В.И. Кулакова, И.В. Федорова. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. – 656 с.

  5. McGahan JP, Browning PD, Brock JM, Tesluk H. Hepatic ablation using radiofrequency electrocautery. // Invest Radiol. 1990 Mar; 25[3]:267-70.

  6. McGahan JP, Brock JM, Tesluk H, Gu WZ, et al. Hepatic ablation with use of radio-frequency electrocautery in the animal model. // J Vasc Interv Radiol. 1992 May; 3[2]:291-7.

  7. Rossi S, Di Stasi M, Buscarini E, et al. Percutaneous Radiofrequency Interstitial Thermal Ablation in the Treatment of Small Hepatocellular Carcinoma Cancer // J. Sci Am. 1995 May;1[1]:73.

  8. Steeves RA. Hypertermia in cancer therapy: where are we today and where are we going? // Bull NY Acad Med 1992; 68:341-350.

  9. Beaugrand M, N'kontchou G, Seror O, et al. Local/regional and systemic treatments of hepatocellular carcinoma. // Semin Liver Dis. 2005;25(2):201-11.

  10. Hoffman AL, Wu SS, Obaid AK, et al. Histologic evaluation and treatment outcome after sequential radiofrequency ablation and hepatic resection for primary and metastatic tumors. // Am Surg. 2002 Dec;68[12]:1038-43.

  11. Bilchik AJ, Wood TF, Allegra DP. Radiofrequency ablation of unresectable hepatic malignancies: lessons learned. // Oncologist. 2001;6[1]:24-33.

  12. Curley SA, Izzo F, Delrio P, et al. Radiofrequency ablation of unresectable primary and metastatic hepatic malignancies: results in 123 patients. // Ann Surg. 1999 Jul;230[1]:1-8.

  13. Lu DS, Raman SS, Limanond P, et al. Influence of large peritumoral vessels on outcome of radiofrequency ablation of liver tumors. // J Vasc Interv Radiol. 2003 Oct;14[10]:1267-74.


Summary.

A.A. Bilenko, A.I.Marchenko, A.A. Mashukov, A.I.Rybin.

Radiofrequency Ablation as a Lesser Invasive Method of Treatment of the Patients with Hepatic Tumors.

In the article presented they give data about use of radiofrequency ablation as a curative method with the treatment of patients with primarily and secondary hepatic tumors. They have analyzed the clinical experience exsists as show that ablation of radio frequency is a lesser invasive method of hepatic tumors treatment. Besides, the risk of its use is minimal and may be used even among the patients with non-resectable tumors.





Рисунок 1. Радиочастотная аблация метастатического поражения печени у пациентки А., 53 лет.





Рисунок 2. Радиочастотный аппарат RITA Medical.





Рисунок 3. Радиочастотная аблация метастатического поражения печени у пациента С., 49 лет.


УДК 616.831-005.-085.844

І.П.Шмакова, Я.С.Афанасьєва

Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування високотонової терапії у комплексному санаторно-курортному лікуванні хворих дисциркуляторною енцефалопатією

Одеський державний медичний університет


Вступ. Профілактика, лікування і реабілітація судинних захворювань головного мозку є важливим медико-соціальним завданням [1, 2]. Не дивлячись на істотні досягнення в цій області, багато проблем продовжують залишатися невирішеними. Так, відомо що ДЕ розвиваються у осіб працездатного, творчо активного віку, і одним з ефективних етапів профілактики, лікування і реабілітації цього контингенту осіб є санаторно-курортний [3]. Серед методів, які застосовуються у хворих ДЕ I і II ст., ведучими є трансцеребральні електровпливи, різні варіанти електрофореза лікарських речовин, магніто-, лазеро-, мікрохвильова терапія та ін. Застосовуються диференційовані методи бальнеотерапії [4, 5]. Використання названих природних і преформованих фізичних чинників дозволяє добитися регресу клінічних проявів захворювання, поліпшити функціональний стан центральної нервової і серцево-судинної систем, імунологічного та біохімічного гомеостазу. Разом з тим, останнім часом в практику фізіотерапії активно упроваджуються нові методи, до яких слід віднести ВТ терапію. Остання полягає у використанні електричних струмів частотою від 4096 до 32768 Гц. Основні ефекти цього фізичного чинника реалізуються у мітохондріях, при цьому, як відзначають творці методу, відбувається утворення АТФ, клітини “заряджаються” енергією [6]. Наявні дані про механізми лікувальної дії ВТ терапії дозволяють вважати, що включення цього методу в комплексне санаторно-курортне лікування хворих ДЕ І і ІІ ст. сприятиме підвищенню його ефективності та якості життя у цього контингенту осіб.

Разом з тим, відомості про застосування ВТ терапії у хворих з судинними захворюваннями головного мозку, зокрема ДЕ, в літературі відсутні. До теперішнього часу не вивчені особливості впливу ВТ терапії на функціональний стан нервової і серцево-судинної систем, біохімічні і імунологічні показники, відсутні рекомендації по диференційованому застосуванню у даного контингенту осіб.

Мета роботи - клініко-патогенетичне обгрунтування застосування ВТ терапії в комплексному санаторно-куортному лікуванні хворих на ДЕ атеросклеротичного та змішаного генезу І і ІІ ст.

Матеріали і методи. Для вирішення поставлених задач проведено обстеження 134 хворих ДЭ I та II ст. атеросклеротического и змішаного генезу обох статей у віці від 30 до 60 років, які надійшли на санаторно-курортне лікування в санаторій “Росія” (Одеса). Хворі обстежені в динаміці до і після курсу лікування. Клінічний діагноз визначали відповідно до сучасної класифікації МКБ-Х. Вивчали функціональний стан нервової (неврологічний статус, стан мозкового кровообігу - РЕГ), серцево-судинної системи (ЕКГ, ЕхоЕКГ), окремі біохімічні (коагуло- і ліпідограми крові) та імунологічні показники. Визначали відносний і абсолютний вміст СД3+(Т-лімфоцити), СД16+(NK-кілери), СД4+-хелпери, СД8+-супресори, СД20+(В-лімфоцити). Розраховували величину коефіцієнту імунорегуляції: співвідношення СД4+/СД8+. Стан неспецифічної імунологічної реактивності оцінювали за визначенням кількості активних фагоцитів периферичної крові та їх поглинальній функції – фагоцитарний індекс (ФІ). Вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) визначали за Digeon M. Для виявлення ступеня сенсибілізації до різних тканин розраховувли “індекс сенсибілізації” (ІС), який визначали шляхом розрахунку співвідношення середніх величин вмісту антитіл до міокарда (А.міок) або мозку (Амозк.) до рівня антитіл до судин (Асуд.).

Статистичний аналіз отриманих результатів виконували за допомогою пакету програм Microsoft Excel з використанням t-критерія Ст’юдента, з урахуванням рекомендацій щодо застосування статистичного аналізу результатів медичних досліджень [7].

Хворі були представлені 4 групами.

1-а група (33 особи) – плацебо відносно ВТ-терапії; 2-ій групі (31 особа) у комплексі з дієто-, клімато- і кінезотерапією призначали ВТ терапію за загальним “віталізуючим” режимом. Використовували аппарат “HiTop-184” (фірма GBO, Німеччина). Всі параметри ВТ терапії добирались індивідуально з урахуванням частоти, сили струму, загальної потужності у ватах. Тривалість перших 2-3-х процедур – 40 хв., наступних – 60 хв., на курс 10-12 процедур; 3-я група (34 особи) – отримувала лікувальний комплекс, який включав дієто-, клімато- і кінезотерапію, мінеральні ванни на основі грязьового препарату “Пеловіт” (36-37 ˚С, 12-15 хв., через день, на курс № 10); 4-а група (36 осіб) отримувала дієто-, клімато-, кінезотерапію, мінеральні ванни з препаратом “Пеловіт” по черзі через день з ВТ терапією за наведенеми схемами.

Результати досліджень та їх обговорення.

Встановлено, що ДЕ атеросклеротичного і змішаного генезу характеризуються різноманітною суб'єктивною і об'єктивною неврологічною симптоматикою, залежною від стадії патологічного судинного процесу. Неврологічні порушення супроводжуються змінами церебральної гемодинаміки, стану згортальної і фібринолітичної систем, ліпідного обміну і імунологічних показників, ступінь зрушень яких корелює з тяжкістю захворювання і вираженістю церебральної судинної недостатності.

У результаті проведеного лікування спостерігалася позитивна динаміка суб`єктивних та об`єктивних симптомів захворювання, що характеризувалося зменшенням скарг, поліпшенням в руховій та чутливій сферах, а також покращенням мнестичних процесів.

Регрес скарг і клінічних проявів захворювання супроводжувався поліпшенням показників функціональних досліджень.

При аналізі показників РЕГ спостерігалися поліпшення мозкової гемодинаміки внаслідок збільшення рівня кровонаповнення судин мозку, нормалізація тонусу й еластичних властивостей судин, поліпшення венозного кровообігу, збільшення амплітуди та вираженості верхівки РЕГ хвилі.

Під впливом проведеного лікування визначалася позитивна динаміка ЕКГ показників, яка характеризувалася поліпшенням процесів реполяризації, зменшенням порушень ритму.

За даними ЕхоЕКГ відзначалось покращення скорочувальної функції міокарда.

Було визначено зміни показників ліпідного обміну та коагулограми у вигляді зниження рівня загального холестерину, -ліпопротеїдів, ліпопротеїдів низької густини, протромбінового індексу, рівня фібриногену, толерантності плазми до гепарину.

Зазначені зміни відзначались у хворих, які отримували лікування за 2, 3 та 4 комплексами. Однак статистично значущими вони були тільки у 4-й групі і перевищували результати, отримані при окремому застосуванні фізичних чинників.

Плацебо-ефект ВТ терапії не виявив суттєвого впливу на вказані показники.

Включення ВТ терапії в загальний лікувальний комплекс у хворих ДЕ сприяло нормалізації або тенденції до нормалізації більшості досліджуваних ланок імунної системи, обмеженню імунопатологічних реакцій і зниженню тканинної сенсибілізації. У відмінності від хворих плацебо групи у хворих ДЕ, що отримували ВТ терапію, до кінця курсу відмічена нормалізація загальної кількості СД3+ - лімфоцитів і суттєве підвищення СД8+ супресорів. Збільшується число хворих, у яких під впливом терапії підвищується кількість СД16+ лімфоцитів. У хворих, що отримували даний лікувальний комплекс, частота виявлення таких випадків складає (71,0 + 3,7) %, тоді як у хворих, які отримували більнеотерапію, підвищення NК- кілерів відмічене лише у (40,6 + 4,1) % (р<0,01).

Істотно, що до кінця курсу з використанням ВТ терапії у хворих знижується напруженість автоімунних реакцій: по відношенню до тканини міокарду в 1,6 разу, до тканини судин в 1,4 разу, до тканини мозку в 1,6 разу. В той же час у хворих 3-ї групи, що отримували бальнеотерапію, спостерігається деяка стимуляція автоімунних реакцій. Важливо відзначити, що у хворих ДЕ, що отримували ВТ терапію, знижується сенсибілізація до тканини мозку і простежується тенденція до зниження сенсибілізації до тканини міокарду. Величина ІС Амозоксудин знижується з 1,0 до лікування до 0,8 після його закінчення.

У хворих ДЕ І та ІІ ст. ВТ терапія надавала в цілому однонаправлений імунонормалізуючий ефект. Разом з тим, слід підкреслити, що при порівняльному аналізі були виявлені деякі переваги призначення ВТ терапії в самостійному варіанті у хворих ДЕ І ст. Про це свідчить більш виражене зниження сенсибілізації до тканини мозку. У хворих ДЕ І ст. величина ІС Амозоксудини знижується з 0,83 до 0,59, тоді як у хворих ДЕ ІІ ст. – з 0,92 до 0,80. Крім того у хворих ДЕ І ст до кінця курсу була виявлена велика частота випадків з підвищенням СД16+ - NК- лімфоцитів, чим у хворих ДЕ ІІ ст. (χ 2 = 9,85). В той же час відмінності в реакції на ВТ терапію між особами різної статі не виявлені. У хворих обох груп іммунонормалізующий ефект виявився в рівній мірі.

Включення в комплекс санаторно-курортного лікування, крім процедур ВТ, бальнеотерапії на основі грязьового препарату «Пеловіт» істотно підсилює іммунонормалізующий ефект терапії. При цьому досягається нормалізація СД8+ супресорів і нормализація величин коефіцієнта імунорегуляції. Величина співвідношення СД4+/СД8+ не відрізняється від показників здорових осіб. Дещо більше, ніж у хворих, що отримували ВТ терапію в самостійному варіанті, підвищується частота випадків із збільшенням СД16+ - NК- лімфоцитів. До кінця лікування у (82,1 + 9,1) % хворих цієї групи підвищується вміст цих клітин. Під впливом комплексної терапії спостерігається більш виражене, ніж при дії тільки ВТ процедур, обмеження автоімунних реакцій до тканини мозку. Середня величина цього показника до кінця курсу складає (7,3 + 1,4) у.од., тоді як у хворих, отримуючих тільки ВТ терапію, середня величина вмісту антимозкових антитіл після закінчення лікування складає (13,7+ 1,9) у. од. (р=0,05).

Слід зазначити більш виражений імунокоригуючий ефект комплексного санаторно-курортного лікування у хворих ДЕ І ст.

У хворих ДЕ І ст, що отримували комплексну терапію, простежується велика частота випадків підвищення NК-лімфоцитів, нормалізація величини коефіцієнта імунорегуляції СД4+/СД8+, значне обмеження автоімунних реакцій до мозкової тканини. Так, середня величина вмісту антимозкових антитіл у хворих ДЕ І ст, що отримували ВТ терапію, складає (10,0 + 3,2) у.од., у хворих, що отримували ВТ і бальнеотерапію – (6,0 + 1,4) у.од. Так само значно більш виражений десенсибілізуючий ефект по відношенню до тканини мозку: ІС Амозоксудини знижувався у хворих ДЕ І ст до 0,36, а у хворих ДЕ ІІ ст до 0,52.

Таким чином, включення ВТ терапії супроводжується вираженим імунокоригиуючим ефектом, про що свідчить відновлення порушених функцій регуляторної ланки імунної відповіді (нормалізація СД3+, СД8+, коефіцієнта іммунорегуляциі і ін.). Враховуючи роль автоімунних механізмів в патогенезі ДЕ і лежачих в її основі атеросклеротичних процесів, істотним є спостережуване в умовах застосування ВТ терапії обмеження імунопатологічних процесів і, особливе зниження сенсибілізації до тканини мозку і міокарду. При включенні ВТ терапії в комплекс санаторно-курортного лікування істотно збільшується число хворих з підвищенням NК-кілерів, що свідчить про стимуляцію компенсаторних механізмів, направлених на стабілізацію імунного гомеостазу. При включенні в лікувальний комплекс хворих ДЕ, крім ВТ терапії, бальнеофакторів підвищується імунокоригуючий ефект розроблених лікувальних комплексів.

На підставі аналізу одержаних клінічних, функціональних, імунологічних, біохімічних даних обгрунтовано диференційовані підходи до використання досліджуваних комплексів ВТ терапії. Враховуючи доведену перевагу комплексного застосування бальнео- та ВТ терапії, його доцільно використовувати у санаторно-курортному лікуванні хворих на ДЕ І та ІІ ст.

Позитивний ефект ВТ в комплексній санаторно-курортній реабілітації хворих на ДЕ атеросклеротичного і змішаного генезу І і ІІ стадії підтверджується безпосередніми і віддаленими результатами, що свідчать про стійку позитивну динаміку клініко-функціональних, біохімічних і імунологічних показників.

Висновки.

1. Застосування лікувальних фізичних чинників (високотонова- і бальнеотерапія на основі грязьового препарату «Пеловіт») як роздільно, так і в комплексі, при ДЕ атеросклеротичного і змішаного генеза І і ІІ стадії сприяє регресу загальномозкових і неврологічних симптомів, компенсації дефіциту кровопостачання мозку, корекції біохімічних і імунологічних зрушень. При однонаправленій позитивній дії високотонової і бальнеотерапії на основні ланки патогенезу ДЕ виявлені саногенетичні особливості, що обґрунтовує диференційовані показання для їх застосування.

2. Високотонова терапія є ефективною в лікуванні у зазначеного контингенту хворих і супроводжується позитивною динамікою суб'єктивних і об'єктивних неврологічних симптомів, покращує мозкову гемодинаміку, коригує реологічні властивості крові і ліпідний обмін, надає позитивну імунотропну дію. Цей метод фізіотерапії добре переноситься хворими і не має побічних ефектів.

3. Найбільша ефективність мінеральних ванн на основі препарата “Пеловіт” встановлена у хворих на ДЕ атеросклеротичного і вертеброгенного генезу при І стадії мозкової судинної дисциркуляції.

4. Ефективність комплексного застосування високотонової і бальнеотерапії у хворих на ДЕ атеросклеротичного і змішаного генезу І і ІІ стадій значно вище, в порівнянні з роздільним використанням фізичних чинників. Застосування високотонової терапії сприяє оптимізації санаторно-курортного лікування і розширює можливості диференційованих сано- і патогенетичних підходів у хворих з цереброваскулярними захворюваннями.

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   17

Похожие:

Професійна спілка робітників морського транспорту України iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 медичні та екологічні проблеми приморських регіонів
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница