Професійна спілка робітників морського транспорту України




НазваниеПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
страница14/17
Дата17.11.2012
Размер2.61 Mb.
ТипДокументы
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Литература:

  1. Запрометов М. Н. Фенольные соединения.  М.: Наука, 1993.  272 с.

  2. Harborne J. B., Mabry T. J., Mabry H. The Flavonoids.- L., 1975. 1204 p.

  3. Минаева В. Г. Флавоноиды в онтогенезе растений и их практическое использование.  Новосибирск: Наука, 1978.  255 с.

  4. Beyer I. Bioflavonеs and capillary penetrability.  L., 1957.- 130 p.

  5. Bentsath A., Rusznyak S., Szent-Györgyi A. Vitamin nature of flavones // Nature.  1936.  Vol. 138.  P. 798.

  6. Bentsath A., Szent-Györgyi A. Vitamin P // Nature.  1937.  Vol. 140.  P. 426.

  7. Dureen R. L., McIntosh C. A. Flavanone-7-O-glucosyltransferase activity from Petunia hybrida // Phytochemistry. – 1999. – Vol. 52, № 5. – P. 793-801.

  8. Kuzzer M. S., Xu Xia. Dietazy phytjestrogens // Annu Rev. Nutr.– 1997.– Vol. 17. – Р. 353-381.

  9. Xu Q., Wu F., Cao J. Astilbin selectively induces dysfunction of liver-infiltrating cells-novel protection from liver damage // Eur. J. Pharmacol. –1999. – Vol. 377, № 1. – P. 93-100.

  10. Барабой В. А. Биологическое действие растительных фенольных соединений.  Киев.: Наукова думка, 1976.  260 с.

  11. Барабой В. А., Хомчук Ю. В. Механизм антистрессового и противолучевого действия растительных фенольных соединений // Укр. биохим. журн.  1998.  Т. 70, № 6.  С. 13-23.

  12. Левицкий А. П., Макаренко О. А. Профилактика остеопороза препаратом из сои «ЕКСО» // Пробемы остеологии. – 1998. – Т. 1, № 2-3. – С. 93-95.

  13. Yamaguchi M., Gao Y. H. Inhibitory effects of genistein on bone resorption in tissue culture // Biochemical Pharmacol. – 1998. – Vol. 55. – P. 72-76.

  14. Lewis R. D., Modlevsky C. M. Nutrition, physical adivity and bone health in women // Int. J. Sport. Nutr. – 1998. – Vol. 8, № 3. – P. 250-284.

  15. Gao Y. H., Yamaguchi M. Inhibitory effects of genestein on osteoclast-like cell formation in mouse marrow cultures // Biochemical Pharmacol. – 1999. – Vol.58, № 5. – P. 767-772.

  16. Березовская Н. Н. Витамин Р (полифенолы) // Витамины / Под ред. М. И. Смирнова.  М.: Медицина, 1974.  С. 415-432.

  17. Ashby J., Lefevre P. A., Odum J. Synergy between synthetic oestrogens // Natura. – 1997. – Vol. 385. – P. 494.

  18. Wei H., Bowen R., Cai Q. Antioxidant and antipromotional effects of the soy bean isoflavone genistein // Proc. Soc. Exp. Biol. Med. – 1995. – Vol.208, № 1. – Р. 124-130.

  19. Susin M. F., Souza V., Panulino N. Structure  antioxidant activity relationships of phenol compounds: Abstr. 9th Bieen. Meet. Int. Soc. Free Radic. Res. "Free Radic. Res. 21st Century", São Paulo, 7-11 Sept., 1998 // Rev. farm. e bioquim. Univ. São Paulo.  1998.  Vol. 34, Suppl № 1.  Р. 202.

  20. Pokorn Dražigost. Vegetarian diet and cancer // Radiol. and Oncol.  1996.  Vol. 30, № 4.  Р. 281-285.

  21. Левицкий А. П., Деньга О. В., Макаренко О. А. Кариеспрофилактический и противовоспалительный эффект препарата "ЭКСО" // Вісник стоматології. – 2000.  № 2.  С. 6-8.


SUMMARY.

V.V. Mogilevsky.

BIOLOGICAL EFFECT OF BIOFLAVONOIDS AND THEIR APPLICATION IN MEDICINE.

The paper presents review of scientific studies of native and foreign scientists on the problem of bioflavonoid application in medicine. The preparation of soybean isoflavonoids “EKSO” is presented in the paper and its high osteogenic activity is shown.


ЛЕКЦІЇ


УДК

Павловська О.М., Павловська К.М.

Особливості лікування залізодефіцитної анемії у жінок репродуктивного віку

Одеський державний медичний університет


За даними наукових досліджень латентна сидеропенія та залізодефіцитна анемія (ЗДА) залишаються одними з найбільш розповсюджених патологічних клінічних станів у жінок репродуктивного віку [1, 2, 3, 4].

Доведено, що основною функцією заліза в організмі є перенесення кисню та участь у прямих і опосередкованих окисних процесах за допомогою 72 залізовмісних ферментів, тому тривала ЗДА призводить до дистрофічно-атрофічних змін в тканинах й органах, сприяє формуванню вторинного імунодефіциту з підвищенням індексу захворюванності, що значно погіршує самопочуття жінки, її інтелектуальну та фізичну активність, тобто знижує якість життя загалом [1, 2].

Під час вагітності виразний дефіцит заліза асоціюється з ранніми і пізніми гестозами, гіпотонією зі сниженням фетоплацентарного обміну та затримкою внутришньоутробного розвитку плода, багатоводдям, невиношуванням, несвоєчасним вилиттям навколоплідних вод, слабкістю пологової діяльності, підвищеною кровотратою в пологах, післяпологовими гнійно-септичними ускладненнями, гіпогалактією [5, 6, 7, 8].

Відомо, що основними єтіологічними чинниками ЗДА є крововтрати різної локалізації, недостатне споживання їжі, що містить залізо, підвищена потреба в цьому мікроелементі під час вагітності/ лактації та при значних фізичних навантаженнях, порушення процессів травлення, механізмів транспортування, депонування й реутилізації заліза.

Слід зазначити, що саме надмірні мено- та метроррагії різного генезу є найбільш поширеними причинами формування залізодефіцитних станів у жінок репродуктивного віку [2, 3, 4, 9].

Так, за даними наукових досліджень при повноцінному харчуванні в організм жінки потрапляє 15-20 мг/доб заліза, але в 12-палій та проксимальних відділах порожньої кишках всмоктується лише 1-1,5 мг/доб [10, 11]. Слід також зазначити, що зі злущеним епітелієм шкіри та кишечника, волосям, нігтями, пітом, жовчю, сечею та фекаліями втрачається до 1-1,5 мг заліза щодоби, тобто загалом підтримується генетично запрограмований баланс заліза [1, 11].

Ситуація змінюється при становленні оваріально-менструального циклу. Нормальними вважаються менструальні крововтрати в об`ємі 30-60 мл [1, 4]. Якщо враховувати, що в 1 мл крові міститься 0,5 мг заліза, то, відповідно, щомісяця жінка втрачає 15-30 мг, отже додатково по 0,5-1,0 мг на добу, таким чином створюються умови для формування негативного балансу заліза в організмі [1, 2, 4, 11]. Тому в цій ситуації спрацьовує унікальний механізм регуляції абсорбції заліза в кишечнику, який полягає у вивільненні додаткового «екстра-білку», що посилює процеси всмоктування мікроелементу вже до 2-2,5 мг/доб, в зв`язку з чим сидеропенія не розвивається [5, 10, 12]. Але за даними наукових досліджень у 25% жінок щомісячні крововтрати становлять 80-90 мл, у 5-10% - 200 мл, тобто добові втрати заліза становлять вже 2,8-3,0 та 4,8 мг, відповідно, отже не перекриваються та становляться тригерним моментом формування спочатку латентної сидеропенії, а згодом ЗДА [4].

Слід зазначити, що лікування ЗДА – одне з нечастих в медичній практиці «легких» та «вдячних» завдань, тому мабуть лікарі стали без належної «поваги» відноситися до цього захворювання, особливо це притаманно хірургам, які взагалі іноді «ігнорують» цей діагноз та часто не дотримуються основних постулатів лікувальної програми, яка передбачає не тільки усунення етіологічного чинника сидеропенії, а призначення відповідної довгострокової дієто- та ферротерапії, профілактичних заходів тощо [13].

Відомо, що основними чинниками надмірних маткових крововтрат є менорагії різного генезу, дисфункциіональні маткові кровотечі, міома матки, злоякісні пухлини матки, внутришньоматкові контрацептиви та інш., отже, зрозуміло, це потребує ретельного обстеження та визначення відповідної тактики лікування [5, 9, 13].

Що стосується дієтотерапії, то тут в наукових колах не існує одностайної позиції. Так, деякі фахівці стверджують про її цілковиту неефективність та доцільність проведення лише медикаментозної корекції, проте більшість науковців урівнює значення цих методів лікування [4, 13, 14]. Доведено, що ефективний гемопоез можливий лише за наявності складної синергестично-антагоністичної взаємодії між мікроелементами, вітамінами та біологічно активними речовинами, які мають надходити саме з їжею, а не в складі, наприклад, полівітамінних комплексів та біододатків. Але при цьому слід ретельно дотримуватися певних особливостей харчування, інакше його ефективність буде дійсно невельована.

Отже, залізом насичені такі продукти тваринного й рослинного походження, як м`ясо дичини, молода яловичина, кролятина, курятина, печінка, нирки, яловичний язик, геркулесова та гречана каші, білі гриби, горох, квасоль, морська капуста, мідії, сардіни, шпинат, буряк, персики, ізюм, шипшина, міндаль, шоколад, какао, узвар з сухофруктів. При цьому необхідно пам`ятати, что з м`ясних продуктів всмоктується 25-30% заліза, а з овочів та фруктів лише - 3-5% [4, 10, 13]. Це зумовлено тим, що гемове залізо (знаходиться у складі гемоглобіну) активно захоплюється клітинами слизуватої кишечника та транспортується в незміненому виді, залізо овочів та фруктів (негемове) через присутність в них таких інгібіторів ферроабсорбції, як оксалати, фосфати, фітати, танин та інш., всмоктується значно гірше [1, 15]. Тим не менш, за рекомендаціями провідних дієтологів саме одночасний прийом м`яса, печінки або риби з овочами/фруктами найбільш корисний та ефективний [15].

За відсутності протипоказань (цукровий діабет, ожиріння, алергія) доцільно також призначати мед по 1 чайній лижці двічі на день безпосередньо перед їжею (при підвищеній шлунковій кислотності – через 2 години потому), але тільки темних сортів. Доведено, що мед містить до 40% фруктози, що сприяє усмоктуванню заліза в кишечнику, та мідь й марганець, які стимулюють єритропоез та синтез гемоглобіну [13].

З давнини в раціон харчування жінок при лікуванні ЗДА включали червоне вино (енотерапія) – 10 мл щоденно.

Пригнічують процеси всмоктування заліза в кишечнику консервовані продукти (етилендіамінтетрауксусна кислота, яка застосовується в якості консерванта знижує абсорбцію заліза), міцний чай, айва, кизил, чорноплодна рябіна, хурма [2, 10]. Слід також обмежувати вживання молока до 500 мл/доб та не пити його за 2 години до прийому препаратів заліза.

Що стосується ферротерапії, то за сучасною класифікацією залізовмісні препарати розділяються на пероральні і парентеральні, а в залежності від механізмів усмоктування - іонні з`єднання Fe2+, Fe3+ (сольові, полісахаридні) та неіонні гідроксид-полімальтозні й залізо-протеїнові комплекси Fe3+.

Пероральні сольові препарати Fe2+ добре розчиняються, але в залежності від форми заліза мають різну засвоювальну здатність. Так, у глюконата заліза (ферронал, тотема, мегаферин) цей показник найбільш високий – 20-22% (його хімічна структура подібна до глюкози, в зв`язку з чим утворюється комплекс з іонами натрію й білками-переносниками та шляхом вторинного активного транспорту відбувається легке потрапляння в ентероцит), у фумарата (хеферол) - 14-16%, сульфата (актиферин, сорбіфер дурулес, тардиферон, фенотек, фероплект, феррофол, ферроградумет, ферроплекс, фенюльс) - 12-16%, хлорида (гемофер) - лише 5-6%.

Слід зазначити, що препарати цієї групи мають низку недоліків: можуть зумовлювати потемнення емалі зубів, ушкоджувати слизувату оболонку шлунка та тонкого кишечника вільними іонами Fe2+, особливо у разі передозування, викликаючи анорексію, металевий присмак у роті, нудоту, блювання, болі в епігастрії, закрепи, рідше діарею, а також здатні посилювати процеси вільно-радикального окислення (сульфат, фумарат) з метаболічними та функціональними порушеннями в організмі, у першу чергу з боку серцево-судинної системи [3, 11]. Слід зазначити, що ступінь виразності токсичного впливу напряму залежить від вмісту елементарного заліза в препараті. З усіх солей Fe2+ саме глюконат є найменш токсичним за рахунок низького відсоткового вмісту елементарного заліза – 12% (фумарат – 33%, сульфат – 20%) [15]. Виходячи з вищезазначеного, серед пероральних сольових препаратів Fe2+ по ступеню засвоєння та профілю безпеки саме заліза глюконат є найбільш оптимальним для лікування ЗДА.

Але усі препарати цієї групи у просвіті кишечника взаємодіють з компонентами їжі, що знижує процеси абсорбції заліза, тому повинні призначатися за 1 годину до їжі, а при поганій переносністі – через 2 години потому, у крайньому випадку – під час іжі, що, зрозуміло, значно зменшує медикаментозну ефективніть [13, 15]. Їх також не можна запивати чаєм, або молоком, приймати одночасно з такими ліками, як тетрациклін, левоміцетин, кальцій, антациди, пеніциламін (утворюються невсмоктуючі комплекси), після прийому препарата не слід вживати яблука, груші, сливи, повидло (пектини утворюють комплекси з залізом та майже виводять його з організму).

Препарати, що містять солі трьохвалентного заліза (феррамін-віта) істотно менш токсичні, ніж Fe2+, мають значно менший патологічний вплив на слизувату оболонку шлунково-кишкового тракту, проте активність усмоктування жорстко лімітується певним рівнем рН шлункового соку (за високої кислотності утворюються важкорозчинні гідроксиди заліза), в зв`язку з чим, на сучасному фармацевтичному ринку їх представницький спектр значно звузився [15].

Хімічна структура пероральних неіонних з`єднаннь заліза, представлених гідроксид-полімальтозним комплексом Fe3+ (мальтофер, біофер, ферумбо), максимально доближена до природніх з`єднань заліза з ферритином [15]. Це забезпечує потрапляння Fe3+ з кишечника в кров шляхом активного засвоєння, тому на відміну від сольових з`єднань, усмоктування яких відбувається за градієнтом концентрації (крім глюконата), виключається можливість передозування, а також етап окислення Fe2+ в Fe3+, що лімитує активність Fe+-аскорбат залежного вільно-радикального окислення [15]. Крім того, відсутність процеса дисоціації з утворенням вільних іонів заліза та взаємодії з компонентами їжі і ліками, значно знижує вирогідність гастроентеральної дисфункції, що дозволяє призначати ці препарати незалежно від прийому їжі [15].

В сучасних залізо-протеїнових комплексах Fe3+ (ферлатум) атоми заліза оточені протеїновим носієм (казеїн), в зв`язку з чим в кислому шлунковому середовищі внаслідок преципитації білка навколо Fe3+ утворюється захисна оболонка, що унеможливлює контакт останнього зі слизуватою та його подразднюючий ефект на шлунково-кишковий тракт.

Слід зазначити, що обов`язковим правилом пероральної ферротерапії є призначення спочатку малих доз препарата для запобігання побічних ефектів (неіонні препарати можна відразу застосовувати в повній дозі) з поступовим, на протязі кількох днів, підвищенням до 100-200 мг/доб [11, 16]. За даними наукових досліджень вживання більш високих доз не має сенсу, в зв`язку з тим що усмоктування заліза обмежено фізіологічними механізмами та може лише викликати небажані ефекти [2, 3, 5, 11].

Важливим є також той факт, що клінічні ефекти ферротерапії розвиваються поступово і тільки на 8-10 день спостерігається ретикулоцитарний криз з нормалізацією рівня гемоглобіну на 4-6 тиждень від початку лікування, напряму залежачи від ступеня тяжкості анемії та наявності патології шлунково-кишкового тракту (виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, ентероколіт) [5, 11, 13, 14]. Однак, відновлення рівня гемоглобіну не є ознакою усунення дефіциту заліза. Для заповнення його резервних фондів (запасний, транспортний, тканинний, клітинний) в більшості випадків потрібно від 6 до 24 місяців, знижуючи дозу препарата до 60 мг/доб [4, 5, 11, 13, 14]. Таке повільне накопичення заліза має природній протекторний ефект, яке попереджає виникнення гемосидероза та гемохроматоза [5, 10].

Доцільно нагадати, що прийом залізовмісних препаратів необхідно припиняти при гострих запальних процесах в організмі, в зв`язку з акумуляцією цього мікроелементу в вогнищі інфекції, що зумовлює пригнічення активності противоінфекційного захисту (макрофаги, перенасичені залізом, не здатні до фагоцитозу, лімфоцити гірше реагують на митогені, а Th1 цитокинова відповідь на інфекцію змінюється на Th2, що супроводжуться зменшеням продукції γ-інтерферона).

Практикуючим лікарям також необхідно пам`ятати про особливості пероральної ферротерапії у жінок в залежності від фаз оваріально-менструального циклу.

Доведено, що під час овуляції для запобігання значної кровотечі при розриві фолікула високий рівень естрадіола забезпечує підвищення саме гемокоагуляційного потенціалу крові шляхом стимуляції синтеза II, VII, IX, X факторів, зменшення вмісту антитромбіну III, але в лютеїновій фазі відбуваються протилежні процеси – підвищується рівень плазминогена, якій зумовлює рідкий характер менструальних виділень, полегшуючи не тільки їхнє проходження через шийку матки, але й швидке виведення, попереджуючи інфікування та утворення синехій [5, 17].

За даними клініко-експериментальних досліджень при застосуванні залізовмісних препаратів відбувається підвищення рівня плазміну, отже порушення формування гемостатичних тромбів в спіральних артеріолах зі збільшення крововтрати та формуванням хибного кола [5]. В зв`язку з чим, жінкам з надмірними щомісячними крововтратами (кровотеча тривалістю понад 5 днів без утворення згустків, або понад 3 днів з утворенням останніх) доцільно призначати лікувальну ферротерапію з 5 дня менструального циклу по 100-200 мг/доб та припиняти її за 10 днів до настання чергової менструації [13, 14]. Слід зазначити, що тривалість антианемічного лікування визначається існуванням етіологічного чинника та може збігатися з завершенням репродуктивного віку.

Враховуючи незбалансованість сучасного харчування більшість фахівців вважає за доцільне жінкам навіть з фізіологічними щомісячними крововтратами приймати препарати заліза на протязі 5 днів після менструації в дозі 100-200 мг/доб, а вагітним і жінкам, що годують - по 60 мг щоденно (у разі формування ЗДА – лікувальні дози) [4, 13, 14].

Що стосується внутришньовенного або внутришньом`язового введення залізовмісних препаратів, то це визнається останім часом небажаним та рекомендується лише у випадках, коли пероральний прийом неможливий, зокрема при захворюваннях кишечника (синдром порушенного кишкового усмоктування, хронічний ентероколіт, неспецифічний виразковий коліт), виразних диспептичних проявах або при терміновій необхідності швидкої корекції показників крові перед пологами, операцією тощо [2, 4, 13].

Так, при внутришньовенному введенні препаратів заліза (ферролек) можуть спостерігатися значні коливання сироваткового заліза в крові, які за сучасними уявленнями, здатні посилювати атеросклеротичне ураження судин, процеси вільно-радикального окислення з ініціацією оксидантних, інфекційних ускладнень, навіть злоякісних перетворень, викликати флебіти, гіпотонію, алергічні реакції (кропивниця, артралгії, лихоманка, анафілактичний шок), гемосидероз з ураженням серцевого м`яза, вторинний гемохроматоз зі гіперспленізмом та гіперпигментацією [3, 14]. Тому за рекомендаціями фахівців для мінімізації побічних ефектів препарат має вводитися дуже повільно, а його початкові дози повинні складати ½-⅓ терапевтичної під обов`язковим «прикриттям» антиоксидантів [3]. Обов`язковим є також ретельний розрахунок курсової дози:

залізо (мг)= (Hb нормальний – Hb пацієнтки)×вага (кг)×0,221 + 1000

Для визначення кількості ампул на курс лікування необхідно отриману величину розділити на 100 (парентеральні форми містять 100 мг заліза в ампулі).

Слід зазначити, що на сьогодні препаратом вибору є венофер, який містить неіонне залізо III сахарозний комплекс. Відсутність дисоціації з утворенням вільних іонів заліза з молекули та накопичення в клітинах ретикулоендотелія обумовлює високу біодоступність, нізьку токсичність та обмеження процесів перекисного окислення ліпідів. Також сахарозний комплекс не викликає анафілактичних реакцій, але при передозуванні та швидкому введенні можливі анафілактоїдні (псевдоалергічні) реакції обумовлені потраплянням в кровоток лабільного заліза, який не встигає нейтралізуватися трансферином, що супроводжується гіпотензією, почервонінням шкіряних покривів, задухою, болями в грудній порожнині, нудотою.

Внутришньом`язові ін`єкції препаратів заліза (ферролек, феррум-лек) досить болісні, можуть викликати формування інфільтратів зі стійкою пігментацією сірого кольору, постін`єкційні абсцеси тощо [14]. Отже сучасним представником цієї групи з мінімальними побічними ефектами є мальтофер.

Таким чином, здавалось би, що на сьогоднішній день основні патогенетичні аспекти формування ЗДА майже з`ясовані, етіопатогенетична терапія визначена та доступна на всіх верст населення, але частота цієї патології не має тенденції до зниження. На наш погляд це зумовлено декількома факторами: незбалансоване сучасне харчування з дефіцитом м`ясних/рибних виробів в щоденному раціоні, надмірне вживання високорафінованих та консервованих продуктів, культивованих овочів/фруктів тощо, поширення гінекологічної патології, відсутність освітніх програм, наочних матеріалів в учбових, профілактично-лікувальних закладах, на телебаченні/радіо, якіб доступно роз`яснювали доцільність профілактичних антианемічних заходів з моменту менархе та націлювали жінок на необхідність щорічного обстеження показників крові для своечасного виявлення сидеропенії, а також відсутність нерідко комплаєнсних відносин між пацієнткою та лікарем з доведенням останнім необхідності довгострокової дієто- та медикаментозної терапії, ігнорування/незнання лікарем особливостей ферротерапії у жінок репродуктивного віку все це пояснює сумну статистику та потребує змінення.


Ключевые слова: железодефицитная анемия, диетотерапия, ферротерапия.

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Похожие:

Професійна спілка робітників морського транспорту України iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 медичні та екологічні проблеми приморських регіонів
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница