Професійна спілка робітників морського транспорту України




НазваниеПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
страница13/17
Дата17.11.2012
Размер2.61 Mb.
ТипДокументы
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17



Summary:

Panuta A.I.

Clinical mark and short-term results of amplipulse–therapy usage for patients suffering from arterial hypertension and syndrome sleep apnea.

The article presented describes the usage of electro – physiological methods in the complex therapy of arterial hypertension and syndrome sleep apnea patients. The Author has revealed positive changes in clinical picture of the patients with added amplipulse-therapy to their complex treatment. So amplipulse-therapy may be recommended to use in complex treatment of cardiological patients with syndrome of sleep apnea.


УДК 613.71/.73:796-612.1/.2.015.3

О.П. Романчук

ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНІ ДЕТЕРМІНАНТИ МЕТАБОЛІЧНИХ ЗРУШЕНЬ В ОРГАНІЗМІ СПОРТСМЕНІВ

Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д Ушинського, м. Одеса.

Актуальність дослідження метаболічних змін у організмі спортсменів пов’язана з динамічністю впливу фізичних навантажень на обмін речовин, що зумовлено інтенсивністю включення систем енергозабезпечення у динаміці різної за спрямованістю фізичної роботи.

Для оцінки напруженості і спрямованості метаболізму у спортсменів використовувався сучасний інтегральний метод оцінки гомеостазу - лазерна кореляційна спектроскопія (ЛКС). Доцільність його застосування була показана багатьма авторами [1,2,3,5]. Цілком очевидно, що рівень напруження метаболізму на відміну від формування стійкого патологічного сліду, супроводжуючого численні захворювання і прояви інтоксикацій, є функціонально нестійким, тобто зрушення в ньому частіше незначні і задіюють одночасно окремі ланки інтеграційних систем [4,5,9].

За допомогою ЛКС нами була досліджена плазма крові 269 кваліфікованих і висококваліфікованих спортсменів чоловічої статі в різні періоди річного тренувального циклу. У таблиці представлена структура розподілу отриманих результатів відповідно до «семіотичної класифікації» [1].

Таблиця 1.

Розподіл результатів дослідження відповідно до семіотичної класифікації

Спрямованість зрушення

Кількість спостережень

%

Норма

46

17,1

Алергічні

62

23

Інтоксикаційні

41

15,2

Катаболічні

3

1,1

Аутоімунні

4

1,5

Дистрофічні

48

17,8

Інтоксикаційно-алергічні

60

22,3

Аутоімунно-інтоксикаційні

4

1,5

Дистрофічно-алергічні

1

0,4

Всього:

269

100

Як видно з представленого розподілу у осіб, що займаються спортом зміни в організменому метаболізмі різноманітні, причому, як за ступенем виразності, так і за спрямованістю. Привертає до себе увагу, що в умовах відновлення (всі дослідження проводилися вранці натщесерце) після різних за інтенсивністю і спрямованістю фізичних навантажень тільки у 17,1% спортсменів стан метаболізму відповідає нормологічним значенням (табл. 1). У решти ці зміни достатньо варіативні, що в цілому зумовлює індивідуальні варіанти мобілізації механізмів анаболізму відновлення, катаболічних варіантів гідролізу білкових структур в організмі і змішаних варіантів перехідних процесів в організменому метаболізмі.

Відповідно до запропонованої семіотичної класифікації всі варіанти спрямованості зрушень були розподілені на варіанти без зрушення, переважно анаболічні, переважно катаболічні і змішані.



Рис. 1. Розподіл обстежених спортсменів за спрямованістю зрушень в метаболізмі (1 - без зрушень, 2 - у бік анаболізму, 3 - у бік катаболізму, 4 - у бік змішаних зрушень).

Як видно з представленого розподілу спрямованість зрушень в процесі відновлення різна і лише у 17,1% спортсменів відмічені варіанти, що свідчать про відновлення метаболізму, у 29,6% зрушень мають прогностично сприятливу спрямованість у бік анаболізму, ще в 24,2% - менш сприятливі змішані зрушення і в 34,2% - зрушення мають прогностично несприятливу катаболічну спрямованість (рис. 1).

Нагадаємо, що в раніше проведених спільних дослідженнях з Ю.О. Перевощиковим [6] за допомогою методу ЛКС бігунів на наддовгі дистанції (були обстежені 15 спортсменів чоловічої статі, учасників багатодобового пробігу) показано, що в динаміці малоінтенсивного аеробного тривалого навантаження (6-ти добовий пробіг) зміни в метаболізмі носять хвилеподібний характер і відповідають напруженню адаптаційних зрушень в різні періоди її виконання. Причому аналіз спрямованості зрушень дозволив встановити абсолютну відсутність нормологічних варіантів і переважно катаболічну спрямованість метаболізму, проте на тлі вказаних змін найбільш сприятливими з позицій досягнення результату виявилися зрушення, які у спортсменів в динаміці тривалого фізичного навантаження (після відпочинку) мали спрямованість у бік анаболізму (рис. 2).

У більш ранніх дослідженнях системи гомеостазу спортсменів ациклічної спрямованості були показані певні залежності, що існують між виразністю зрушень в метаболізмі і загальною фізичною працездатністю, що дозволило розробити алгоритм експресної оцінки адаптаційних зрушень в організмі спортсменів [7].

У даному дослідженні важливим, на наш погляд, була необхідність зіставлення результатів спрямованості зрушень в організмі спортсменів і деяких показників функціональної достатності організму [8]. З цією метою нами обстежено 136 кваліфікованих спортсменів чоловічої статі (від 1 розряду до МС) у віці від 18 до 25 років, в яких одночасно досліджувалися параметри серцево-судинної, дихальної, сенсомоторної систем, а також визначалися зрушення в гомеостазі.




Рис.2. Спрямованість зрушень в метаболізмі спортсменів, учасників багатодобового пробігу.

Результати дослідження дозволили встановити, що в групі спортсменів визначаються всі варіанти зрушень (рис. 3).



Рис.3. Розподіл кваліфікованих спортсменів за спрямованістю зрушень в метаболізмі (1 - норма, 2 - анаболізм, 3 - катаболічні, 4 - змішані).

На подальшому етапі дослідження ми визначали особливості функціональної достатності серцево-судинної, вегетативної, сенсомоторної і дихальної систем залежно від спрямованості метаболізму в організмі спортсменів.

Як видно з рис. 4 за загальною функціональній достатності організму при спрямованості у бік анаболізму відзначається достатнє напруження (кількість випадків напружених станів в 3,5 рази перевищує апріорі допустимий). Аналізуючи внесок окремих систем в напруження організму слід зазначити, що він найбільший в системах підтримки функції міокарду (вона напружена в 28% випадків) і системі метаболізму (у 15% випадків), за рештою систем розподіл напруження не відрізняється від апріорі допустимого, при певному зменшенні збалансованих станів (особливо в системах вегетативного забезпечення і дихання).

Не менш інформативним було виявлення параметрів, за рахунок яких формувалось напруження вказаних систем.



Рис. 4. Розподіл спортсменів за рівнем функціональної достатності організму (6) і окремих систем (1 - сенсомоторною, 2 - вегетативного забезпечення, 3 - підтримкою функції міокарду, 4 - дихальною, 5 - метаболізму) при спрямованості до анаболізму.

Так, за параметрами підтримки функції міокарду найбільший внесок до напруження вносять показники провідності по передсердю і реполяризації міокарду шлуночків (Р, с і ST, у.о.), які при напружених рівнях функціонування зустрічаються відповідно в 35% і 45% випадків, що може бути зумовлене напруженням гуморального метаболізму, який в 15% випадків виразно напружений.

З рис. 5 видно, що при катаболічній спрямованості метаболізму загальний рівень функціональної достатності організму (6) має прогностично сприятливіший розподіл рівнів напруження в порівнянні з анаболічно спрямованим. Проте, відзначаються істотні відмінності в окремих системах. В першу чергу рівень напруження сенсомоторної системи характеризується значним внеском варіантів помірного напруження (67%) за рахунок зменшення збалансованих станів. Ще істотнішим є внесок в загальне напруження систем підтримки функції міокарду і дихання. За першою з них зустрічність напружених станів складає 25%, за другою - 17%, що відповідно в 2,5 і 1,7 разу вище очікуваних.

Розглядаючи внески окремих параметрів в напруження вказаних систем слід зазначити, що в сенсомоторній системі при катаболічній спрямованості метаболізму страждають процеси короткострокової пам’яті, простої рухової реакції (обидва на рівні 27,7%), в системі підтримки функції міокарду – показники атріовентрикулярної і внутрішньосерцевої провідності, в системі дихання – об’ємні і швидкісні характеристики дихання за показниками ЖЄЛ, індексу Тіффно і МВЛ.




Рис. 5. Розподіл спортсменів за рівнем функціональної достатності організму (6) і окремих систем (1 – сенсомоторною, 2 – вегетативного забезпечення, 3 – підтримкою функції міокарду, 4 – дихальною, 5 – метаболізму) при катаболічній спрямованості метаболізму.

При змішаних зрушеннях в метаболізмі (рис. 6) функціонально достатніх станів організму в цілому не визначалося. Основний внесок складали помірно напружені і напружені стани.

Найуразливішою з соматичних систем виявилася система дихання, напруження в якій зустрічалося в 20% випадків. За рештою соматичних систем вираженого напруження не визначалося, проте зустрічність помірного напруження за сенсомоторною, вегетативною і серцево-судинною системами коливалася в межах 67%, що значно перевищує апріорі допустимий рівень.

Розглядаючи параметри вказаних вище систем, слід зазначити, що в системі дихання найбільшу напруження до стану функціональної достатності організму вносили показники ЖЕЛ і МВЛ, які свідчило про рестриктивні порушення в легеневій системі.

Таким чином, певна спрямованість метаболізму в організмі припускає відповідні зміни в інших функціональних системах. У режимі одночасної реєстрації параметрів серцево-судинної, дихальної і сенсомоторної систем встановлені особливості їх напруження і функціональної достатності організму в цілому. При спрямованості метаболізму у бік анаболізму в організмі страждає функціональна достатність систем підтримки функції міокарду (провідність по передсердю і реполяризації міокарду) на тлі напруженості метаболізму.

При катаболічній спрямованості метаболізму в організмі страждає функціональна достатність систем підтримки функції міокарду (атріовентрикулярна провідність, внутрішньосерцева провідність) сенсомоторна функція (проста рухова реакція, короткострокова рухова пам’ять), функція дихання (за параметрами ЖЄЛ, МВЛ, індексу Тіффно).



Рис. 6. Розподіл спортсменів за рівнем функціональної достатності організму (6) і окремих систем (1 - сенсомоторною, 2 - вегетативного забезпечення, 3 - підтримкою функції міокарду, 4 - дихальною, 5 - метаболізму) при змішаних зрушеннях в метаболізмі.


При змішаній спрямованості метаболізму в організмі в жодному з випадків не зареєстрований збалансований рівень функціональної достатності організму, серед окремих систем найбільш напруженими були системи дихання (за параметрами МВЛ і ЖЄЛ), підтримка функції серця і метаболізму.


Ключевые слова: метаболизм, функциональная достаточность, спортсмены.


Літературa:

  1. Бажора Ю.И., Носкин Л.А. Лазерная корреляционная спектроскопия в медицине. – Одесса: Друк, 2002. – 400 с.

  2. Здоровье и его полифункциональная оценка / Крыжановский Г.Н., Курнешова Л.Е., Пивоваров В.В., Носкин Л.А., Карганов М.Ю.// // Интегративная антропология. – 2003. - №2. - С. 46 - 51.

  3. Комаров Г.Д., Кучма В.Р., Носкин Л.А. Полисистемный саногенетический мониторинг. - М., МИПКРО. – 2001. – 343 с.

  4. Крыжановский Г.Н. Дизрегуляционная патология. – М., - 2002. - 96 с.

  5. Паненко А.В. Макромолекулярні трансформації у біологічних рідинах організму як критерій напруженості метаболізму при різних патологічних станах // Вісник морської медицини. - 2004. - №1. - С. 38-44.

  6. Перевощиков Ю.А., Романчук А.П. Интегральная оценка функционального состояния в динамике марафонского бега // Сб.научн.трудов: Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. – Харьков: ХХПИ, 2002. - № 21. – С. 86-91.

  7. Романчук О.П. Особливості гомеостазу спортсменів, що займаються ациклічними видами спорту у підготовчому періоді річного тренувального циклу // Вісник морської медицини. - №1. – 2000. - С. 13-16.

  8. Романчук А.П. Современные подходы к оценке кардиореспираторных взаимодействий у спортсменов. – Одесса, Астропринт, 2006. – 232 с.

  9. Санатрон: система оценки и реабилитации ранних нарушений физиологических функций человека в реальных условиях жизнедеятельности // Под ред. Акад. РАМН К.В.Судакова. - Андрианов В.В., Василюк Н.А., Глазачев О.С., Гуменюк В.А., Джебраилова Т.Д., Дмитриева Н.В. и др. - М.: "Горизонт", 2001. - 395 с.



Summary.

А.P. Romanchuk.

THE POLYFUNCTIONAL DETERMINANTS OF METABOLIC CHANGES IN OF SPORTSMEN ORGANISM

On results complex polyfunctional research with the use of modern express methods of research - laser cross-correlation spectroscopy, spiroarteriocardiorythmo-graphy and computer-assisted measuring of motions - the analysis of met of tensions of the systems of maintenance of function of myocardium is conducted, autonomic adjusting, breathing, and also sensomotor function taking into account the orientation of metabolism in the organism of skilled sportsmen.


ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ БІОЛОГІЇ ТА МЕДИЦИНИ


УДК 616.314-089.29


В.В Могилевский

БИОЛОГИЧЕСКОЕ ДЕЙСТВИЕ БИОФЛАВОНОИДОВ И ИХ ПРИМЕНЕНИЕ В МЕДИЦИНЕ

Одесский государственный медицинский университет


В самые последние годы появились публикации о чрезвычайно разнообразных биологических эффектах соевых изофлавонов, которые по своей химической структуре должны быть отнесены к биофлавоноидам [1,2,3]. Термин "биофлавоноиды" был предложен американскими биохимиками 4 для биологически активных веществ фенольной природы, обладающих Р-витаминной активностью. Витамин Р (Permeability Vitamin) был впервые обнаружен в лимонах и красном перце Альбертом Сцент-Дьёрьди 5,6 еще в 1936 г. Действие этого витамина связывалось, главным образом, с его способностью оказывать нормализующее действие на капилляры с повышенной проницаемостью. В дальнейшем, по мере расширения и углубления исследований этих соединений 1, было обнаружено много разнообразных аспектов их биологического действия, состоящих в регуляции окислительно-восстановительных процессов, стабилизации клеточных мембран, лечебно-профилактическом действии при ряде заболеваний.

Биофлавоноиды синтезируются и накапливаются исключительно в растениях. Исходным веществом, с которого начинается биосинтез биофлавоноидов, является аминокислота L-фенилаланин. В животные организмы они поступают с пищей. В зависимости от особенностей строения молекул к биофлавоноидам относят:

1. Флавоны, насчитывающие более 90 представителей и среди них такие, как апигенин (5, 7-диоксифлавон) и лутеолин (5, 7, 3-триоксифлавон). Наиболее хорошо известным флавоном является гесперидин (5, 3-диокси, 7-0-глюкозид и 4-0-СН3-флавон), который в большом количестве содержится в апельсиновой корке .

2 Изофлавоны, изомеры флавонов, у которых кольцо В присоединяется в положении 3 (у флавонов  в положении 1).

Суммарное содержание изофлавонов в сое, считая и гликозиды, превышает 100 мг %. Из изофлавонов наибольший интерес вызывают соевые изофлавоны  генистеин (5, 7, 4-триоксиизофлавон) и даидзеин (7, 4-диоксиизофлавон), 7-оксигликозиды генистеина и даидзеина называются соответственно генистин и даидзин .

По содержанию в пищевых продуктах наибольшая концентрация биофлавоноидов в цитрусовых и плодах шиповника, а также листьях чая. Среди наиболее широко используемых продуктов надо отметить высокое содержание биофлавоноидов в вишне, красном перце, луке и чесноке [7,8].

Все биофлавоноиды представляют собой твердые кристаллические вещества от бесцветного до ярко окрашенного цвета, плохо растворимые в воде и хорошо растворимые в спирте, а также в щелочных средах.

Биофлавоноиды, поступившие в кишечник с пищей, подвергаются гидролизу под действием -гликозидаз микробного происхождения. В организме главным местом превращения этих соединений является печень 1,9, где агликоны соединяются с серной или глюкуроновой кислотами с образованием парных соединений. Возможно, что часть последних выделяется с желчью. Так же в печени происходит и метилирование биофлавоноидов. Глубокое окисление флавоноидных соединений приводит к образованию ароматических кислот, которые выводятся с мочой [1].

Биофлавоноиды оказывают разностороннее биологическое действие на организм 10,11. Важнейшим из них является капилляроукрепляющее, которое считают характерным для витамина Р. Недостаток биофлавоноидов в пище приводит к повышенной хрупкости капилляров, что легко обнаруживается при механическом воздействии появлением точечных кровоизлияний (петехий). В стоматологии широко используется вакуумная проба Кулаженко, которая позволяет определить резистентность капилляров десны.

Механизм капилляроукрепляющего действия биофлавоноидов может состоять в торможении гиалуронидазы, которая вызывает деполимеризацию основного межклеточного вещества  гиалуроновой кислоты, тем самым, поддерживая структуру, эластичность и проницаемость сосудистой стенки, предупреждая её склеротические изменения 12.

Противовоспалительное и противоотечное действие биофлавоноидов определяется следующими свойствами этих соединений: уменьшением экссудативной реакции, ингибированием гиалуронидазы, стабилизацией лизосомальных мембран, антагонизмом по отношению к кининам, серотонину и другим медиаторам воспаления. Не последнюю роль в противовоспалительном действии биофлавоноидов играют антимикробные свойства этих соединений.

Остеотропное действие биофлавоноидов заключается в стимуляции сращения кости при переломах. В опытах А. П. Левицкого ежедневное введение per/os 300 мг/кг «ЕКСО» уже через 2 недели увеличивало степень минерализации бедренной кости в 1,4 раза и задерживало ее на этом уровне в течение всего дальнейшего эксперимента. В последние годы много внимания уделяется остеотропным свойствам соевых изофлавонов, в частности, генистеину и даидзеину 13. В механизме остеотропного действия изофлавонов лежит их способность подавлять рост и функциональную активность остеокластов  клеток, которые осуществляют резорбцию кости 14,15,16.

Наряду с эстрогеноподобными 17 свойствами соевые изофлавоны обладают антиоксидантным действием, которое превосходит аналогичные действия такого классического антиоксиданта как токоферол. Более того, генистеин стимулирует эндогенную антиоксидантную систему, в состав которой входят такие ферменты как супероксиддисмутаза, каталаза, глутатинпероксидаза и глутатионредуктаза. Липоксигеназы окисляют полиненасыщенные жирные кислоты с образованием перекисей, а затем ряда биологически активных веществ  лейкотриенов. Как показали Wei и другие 18, соевый изофлавон генистеин является самым мощным ингибитором образования Н2О2 (IC50 = 25 мкм), даидзеин оказался слабее (IC50 = 150 мкм). Генистеин повышал активность антиоксидантных ферментов (каталазы, СОД, глутатиопероксидазы, глутатионредуктазы) в коже и тонком кишечнике.Именно этим свойством объясняются противовоспалительные, ангио- и кардиопротекторные свойства соевых изофлавонов [19].

Имеется ряд работ, свидетельствующих о противораковом действии биофлавоноидов. В механизме противоракового действия этих соединений главная роль приписывается их антиоксидантным свойствам. Pokorn 20, изучая антиканцерогенные свойства изофлавонов, установил, что они стимулируют в печени синтез глобулинов, связывающих половые гормоны, и тем самым подавляют рост клеток рака предстательной железы. Fritz и другие содержали крыс на диете с генистеином (0; 25 и 250 мг/кг диеты) с зачатия до 21 дня после родов. На 50-й день после родов крысы получали канцероген (диметилбензантрацен). Авторы установили, что генистеин дозозависимо предотвращает развитие опухолей молочной железы.

Для стоматологии чрезвычайно важным свойством изофлавонов является их остеогенная активность, которая заключается в ослаблении процессов резорбции кости и увеличении их минеральной плотности. Как известно, резорбция кости осуществляется остеокластами. Действие изофлавонов заключается в подавлении функциональной активности остеокластов и торможении образования этих клеток из клеток-предшественников. Именно это свойство дало основание рекомендовать соевые изофлавоны для профилактики и лечения остеопороза, а совсем недавно – для профилактики и лечения пародонтитов [21].

Авторами исследовалиось действие «ЕКСО» в эксперименте на крысах в условиях моделирования пародонтита по А. И. Евдокимову, т. е. резким снижением механической нагрузки на зубочелюстную систему. Введение крысам 300 мг/кг «ЕКСО» снизило степень атрофии альвеолярного отростка почти на 20 %. Одновременно наблюдалось существенное снижение в тканях десны концентрации продуктов пероксидации липидов (малонового диальдегида), активности эластазы и кислой фосфатазы, которые повышены при смоделированном пародонтите [21].

Остеотропная активность «ЕКСО» обусловила и его кариеспрофилактические свойства, которые впервые были показаны А. П. Левицким и сотр. в 2000 году [21].

Учитывая, что соевые изофлавоны обладают мощными антиоксидантными, противовоспалительными и остеотропными свойствами, можно надеяться на высокую эффективность этих соединений для снятия побочных эффектов протезирования зубов. Тем более, что препарат соевых изофлавонов, «ЕКСО», уже выпускается в Украине НПА "Одесская биотехнология". Его состав: белок 21 %, сахара 25 %, жиры 0,5 %, Витамины (мк/г): В1 - 66, В2 - 31, В3 - 158, В5 - 370, В6 - 40; макроэлементы (г/кг): кальций – 10, фосфор -12, магний - 9, калий - 80, натрий - 12, сера - 6; микроэлементы (мг/кг): железо - 300, медь - 35, цинк - 80, марганец - 70.

Подводя итог всему сказанному выше, хочется отметить, что биофлавоноиды  это фитоадаптогены, обеспечивающие функциональную активность очень многих адаптационно-трофических систем организма. Поэтому их назначение оправдано практически при всех заболеваниях в качестве безопасного средства неспецифической терапии.

Таким образом, обзор литературных данных по обсуждаемой проблеме свидетельствует об исключительной важности и необходимости применения фитотерапевтических воздействий в профилактике и лечении воспалительно-дистрофических заболеваний тканей пародонта. Из предлагаемого спектра фитопрепаратов с выраженным остеотропным действием наиболее доступным является препарат соевых изофлавонов «ЕКСО».


Ключевые слова: изофлавоны, фитотерапия, биофлавоноиды

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Похожие:

Професійна спілка робітників морського транспорту України iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 медичні та екологічні проблеми приморських регіонів
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница