Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності




НазваниеВнз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності
страница2/14
Дата13.11.2012
Размер2.08 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

СОВРЕМЕННЫЕ МЕТОДЫ ПОЛУЧЕНИЯ ЭНЕРГИИ ОТ НЕТРАДИЦИОННЫХ ИСТОЧНИКОВ


Полищук Т.Д., Проценко Ю.В., Колесникова В.В., Романова В.Ю.


Энергия – основной ресурс, обеспечивающий существование современной цивилизации. В настоящее время потребности в энергии удовлетворяются в основном за счет нефти, природного газа и угля – исчерпаемых источников энергии. В связи с этим появляется такое понятие как «проблема истощения природных ресурсов». Эта проблема, и проблема ухудшения экологической обстановки широко обсуждается мировой общественностью и международными организациями энергетического и экологического профиля.

Глобальный спрос на энергию увеличивается стремительно (около 3% в год). При сохранении такого темпа к середине 21 века мировой энергобаланс может возрасти в 2,5 раза, к концу века – в 4 раза. Это ведет к неизбежному истощению природных ресурсов. Для уменьшения этих негативных последствий огромное значение имеет энергосбережение как в глобальном масштабе, так и в каждом отдельно взятом доме. Наряду с эффективным энергосбережением требуется широкомасштабное получение энергии из «новых» источников.

Ведущими странами в изучении и внедрении новых технологий в области альтернативных источников энергии являются США, Канада, Австралия и др. Так в США ведущую роль в разработке нетрадиционных источников энергии ведут Калифорнийский и Мичиганский университеты, Массачусетский институт.

В современном мире многие источники энергии, такие как вода, солнечная энергия и ветер, которые еще недавно относились к нетрадиционным, теперь относят к традиционным, получившим широкое распространение во многих странах мира.

Однако наука не стоит на месте. Ученые США создали синтетические листья из стеклянных пластин с разветвленной сетью тонких заполненных водой каналов, рисунок которых подобен жилам настоящих листьев. Исследователи присоединили металлические пластины к синтетическим стенкам стебля и включили их в электрическую цепь. Лист превратился в источник энергии благодаря прерыванию потока воды воздушными пузырями. Ток образуется из-за различия электропроводящих способностей воздуха и воды. Использование синтетических листьев не дает требуемой мощности, но их можно использовать как дополнительный источник, собирая энергию в конденсаторы.

Кроме того, американские специалисты разработали искусственные деревья, листья которых способны извлекать электричество из ветра, света и тепла. Поверхность подобного листа, повторяющего форму и цвет своего биологического прототипа, представляет собой комбинацию фото- и термоэлектрических элементов. Благодаря этому устройство способно конвертировать энергию солнца даже через несколько часов после его захода. Кроме того, в месте крепления «нанолиста» к искусственной ветви помещён пьезоэлектрический прибор, который вырабатывает ток при колебании листьев под действием ветра или дождевых капель.

Преимуществами таких энергетических установок являются высокая эффективность, сравнительная дешевизна и простота монтажа, а также стойкость к любым погодным условиям. Кроме того, искусственные деревья, как и их природные аналоги, защищают от сильного ветра и шума и дают тень в жаркие дни.

Инженерный университет Мичигана создал машину, которая превращает потенциально разрушительные колебания жидкостных течений в возобновляемую энергию. Вибрации используемые для выработки электроэнергии – волнообразные колебания, которые производит округлый или цилиндрический объект в текучей среде воды. Первое поколение машин – гладкий цилиндр, приделанный к пружине. Он подвешен горизонтально в потоке воды в резервуаре размером с прицеп. Несколько цилиндров должно быть достаточно, чтобы питать поставленное на якорь судно или маяк. Как альтернативу данной установки, для домов располагающихся возле моря, можно использовать энергию морских волн.

Ряд ученых работают над созданием особых башен, которые будут работать по принципу огромных деревьев, поглощая углерод и его соединения из воздуха. Данные устройства хорошо подойдут для домов находящихся в черте города с интенсивным движением автомобильного транспорта и тяжелых производств.

К сожалению, Украина не состоит в числе стран эффективно пользующихся возобновляемыми источниками энергии. В январе-мае 2011 г. предприятия возобновляемой энергетики Украины произвели 228,619 млн КВт·ч электроэнергии, которую продали ГП «Энергорынок» по «зеленому» тарифу. По итогам пяти месяцев доля возобновляемой энергии составила 0,34% от общего объема электроэнергии, которую продали по регулируемому тарифу энергогенерирующие предприятия Украины за данный период.

Среди направлений возобновляемой энергетики, в которых предприятия работают по «зеленому» тарифу, наибольший объем электричества в январе-мае 2011 г. был произведен предприятиями малой гидроэнергетики (191 961,4 тыс. КВт·ч), на втором месте – ветроэнергетика (29 839,22 тыс. КВт·ч), третье место занимает биоэнергетическая отрасль (3 483,9 тыс. КВт·ч). Наименьший показатель генерации по итогам пяти месяцев – у предприятий солнечной энергетики (3 334,79 тыс. КВт·ч).

Украина имеет высокий потенциал к использованию нетрадиционных источников энергии, однако это требует больших интеллектуальных и капитальных вложений.


ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА


Сидоренко К.А., Луньова О.В.


У наш час економіка та охорона навколишнього середовища постають як глобальні проблеми. Національна стратегія енергозбереження буде працювати тільки в тому випадку, якщо вона буде керуватися наступними принципами:

  • усвідомленням існування тісного взаємозв'язку економіки та навколишнього середовища на регіональному рівні у світовому масштабі;

  • необхідністю якісного поліпшення стану навколишнього середовища і якість життя як в країнах, що розвиваються, так і в промислово розвинених державах;

  • обов'язковим залученням усіх верств суспільства у процес вирішення цих проблем, так і їх участю з успішним здійсненням цих принципів.

Видобуток та використання запасів енергетичних ресурсів у світі та у нашій країні тісно пов'язані з витрачанням їх споживачами, оскільки, однією з головних специфічних рис енергетики та всього паливно-енергетичного комплексу є повна залежність обсягів виробництва від масштабів споживання.

Рівень споживання енергетичних ресурсів є своєрідним показником рівня економічного та соціального розвитку країни, регіону, народу. Тому характеристика масштабів енергоспоживання важлива не тільки з вузько галузевих позицій, але й як оцінка стану всієї економіки.

У наш час, у зв'язку з кризовими явищами у економіці, важко прогнозувати рівні енергоспоживання у нашій країні, але загальна тенденція до його збільшення залишається незмінною.

Перший закон про енергозбереження був прийнятий у Федеративній республіці Німеччини (ФРН) 28 липня 1976 року та регулював наступні напрямки діяльності:

  • теплоізоляція будинків;

  • енергозбереження опалювальних установок;

  • розподіл оплати за опалювання.

Викликано це було тим, що саме у ФРН зосереджено головний потенціал енергозбереження.

У 1982-1986 рр. у Франції, Бельгії, Данії був зроблений істотний прорив у області управління попитом на енергію, за допомогою введення нових систем тарифів, що відрізняються від попередніх більш широкою диференціацією за різними критеріями. Нові тарифи на електроенергію симулюють зниження навантаження споживачів у період зимового максимуму за рахунок дії пільгових тарифів у інші пори року. Завдяки широкій диференціації тарифів, при яких пікова енергія у певних умовах коштує більше ніж у 20 разів дорожче базової , а у літній час в окремих тарифних зонах електроенергія відпускається споживачам за цінами нижче середньорічної собівартості по енергосистемам. Широка диференціація тарифів призвела до істотної зміни графіка електросистеми Франції: з'явився третій добовий максимум навантаження у районі 1 години ночі.

У США діє широкий спектр федеральних актів та законів штатів, що регулюють відносини виробників і покупців енергії та енергоресурсів. Захист прав споживачів здійснюється активно розвиненою юридичної та судової практикою.

У Японії законодавство у галузі енергетики формувалося безпосередньо після другої світової війни під впливом американського досвіду. Його результативність підтверджується тим, що Японія, не маючи власних енергетичних ресурсів, стала однією з найбільш енергоефективних країн світу.

Основними з законодавчих заходів, що використовуються у цей час урядами країн Європейського Союзу, при наявності вільних цін на паливо та регульованих державою у більшості країн тарифів на енергію, є:

  • заходи фінансового характеру, що заохочують енергозбереження;

  • організацію рекламно - інформаційних та пропагандистських компаній;

  • впровадження та періодичне посилення стандартів енергоефективності та системи маркування енергоспоживчого обладнання та приладів;

  • підтримку й проведення енергетичних обстежень;

  • підтримку нових досліджень та розробок у сфері енергозбереження.

Особливу значимість має економічне стимулювання споживачів енергоресурсів соціальної сфери. Ощадливе й раціональне використання палива, енергії та води веде до зменшення бюджетних асигнувань на паливо- і енергозабезпечення об'єктів у цій сфері, які фінансуються повністю або частково з федерального або місцевих бюджетів.

«Енергозберігаюча діяльність» - це комплексна проблема та відповідно до системними принципами повинна вирішуватися за допомогою формування та реалізації програм енергозбереження.

Проблема енергозбереження гостро стоїть зараз у всьому світі. Оскільки у промисловості споживається більше половини всіх енергетичних ресурсів, виробнича сфера є осередком енергозберігаючої політики, причому найбільш ефективний шлях її здійснення, як свідчить досвід розвинених країн, - національні комплексні програми або, за прийнятою у нас термінології, цільові комплексні програми.

Перехід до ринкових відносин зажадав перегляду багатьох положень у розвитку енергетики. Зазнала змін загальна концепція постійного нарощування енергетичних потужностей без серйозного аналізу того, як ці потужності і вся маса щорічно вироблюваних енергоресурсів витрачаються у господарстві країни, наскільки раціонально енергія використовується споживачами. У першу чергу, необхідно навести порядок у енергогосподарстві споживачів, насамперед, у промисловості, розробити і впровадити широкий комплекс енергозберігаючих заходів, максимально використовувати вторинні енергоресурси, а потім, визначивши справжні потреби, розвивати на сучасній технічній основі енергетичні потужності та комунікації в країні.

Ринкова економіка стимулює раціональне енерговикористання, оскільки при високих цінах дуже сильно зросли витрати на енергію у собівартості промислової продукції. Так, в машинобудуванні вони становили 1% і менше, а зараз вимірюються десятками (до 30) відсотків. Очевидно, енергозбереження у промисловості стає найважливішим та першочерговим економічним завданням, рішення якої не тільки підвищить конкурентоспроможність підприємств на ринку при стабілізації економіки, але й може допомогти багатьом підприємствам вийти з нинішньої кризової ситуації.

Головний принцип енергозберігаючої політики та системи енергозбереження полягає у економічній зацікавленості усіх виробників, постачальників, продавців (перепродавців) та споживачів - суб'єктів енергетичного ринку – у дбайливому, економічному витрачанні усіх видів енергетичних ресурсів. Економічний механізм енергозбереження повинен постійно стимулювати суб'єктів енергетичного ринку до нормалізації, раціоналізації і, у кінцевому рахунку, до оптимізації використання усіх видів енергетичних ресурсів.

Нормалізація енергоспоживання, тобто доведення витрат енергії до рівня, обґрунтованого реальними, грамотно розробленими нормами, можлива порівняно нескладними, переважно організаційними заходами - при жорсткій технологічної та енергетичної дисципліні.

Дуже багато процесів одержання, передачі, перетворення і особливо споживання та використання енергії ведуться у нашій країні нераціонально через зношеність обладнання,недосконалість техніки та технологій і т.д. Повна заміна усього парку фізично і морально застарілого обладнання є тривалим та дуже капіталомісткою справою. Проте можливі порівняно недорогі заходи - часткове переозброєння, реконструкція й модернізація енергоспоживаючих процесів, що може дати енергоекономічні вигоди і привести до істотної раціоналізації енерговикористання.

При повному технічному переозброєнні, при широкому впровадженні енергозберігаючих техніки та технологій у майбутньому може передбачатися оптимізація енергоспоживання. Ймовірно, такі перетворення у енергетиці слід розглядати як віддалену мету, тим більше, що оптимізація - це процес перманентний, безперервний: те, що сьогодні видається оптимальним, до моменту його досягнення неминуче старіє.

Завдання щодо організаційного забезпечення енергозберігаючої системи розпадається на дві не рівні частини:

  • створення загального економічного механізму енергозбереження (з необхідною диференціацією по різним споживачам у залежності від їх техніко-економічної специфіки), його законодавче затвердження, контроль за виконанням Закону про енергозбереження відповідним регіональним органом з наділенням його необхідними юридичними та економічними повноваженнями;

  • чітке визначення передачі однозначних, постійно враховуються та легко перевіряються показники, які можуть свідчити про ступінь ощадливості при витрачанні енергоресурсів.

Для того щоб проводити постійну, цілеспрямовану енергозберігаючу політику, необхідні суттєві матеріальні кошти як для компенсації поточних господарських витрат на ці цілі, так і особливо для здійснення значних енергозберігаючих заходів.


БІОГАЗ: НАПРЯМКИ ТА ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ


Васильєв С.Д., Гусєва Л.М., Ойечоке А., Шафоростова М.М.


Біогаз – це газ, що одержується в результаті метанового бродіння біомаси. Розкладання біомаси відбувається під впливом трьох видів бактерій. У ланцюжку харчування наступні бактерії харчуються продуктами життєдіяльності попередніх. Перший вид — бактерії гідролізні, другий — кіслотоутворючі, третій – метаноутворюючі. У виробництві біогазу беруть участь не тільки бактерії класу метаногенів, а всі три види.

Склад біогазу – 55-75% метану, 25-45% CO2, незначні домішки H2 та H2S. Після очищення біогазу від СО2 виходить біометан. Біометан – повний аналог природного газу, відмінність тільки в походженні.

Сировиною для отримання біогазу є: органічні відходи: навоз, зернова і меласна післяспиртова барда, пивна дробина, буряковий гніт, фекальні опади, відходи рибних і забійних цехів, трава, побутові відходи, відходи молокозаводів – лактоза, молочна сироватка, відходи виробництва біодизелю – технічний гліцерин від виробництва біодизеля з рапсу, відходи від виробництва соків – гніт фруктовий, ягідний, виноградна вижимка, водорості, відходи виробництва крохмалю і патоки – мезга і сироп, відходи переробки картоплі, виробництва чіпсів – очищення, шкурки, гнилі бульби.

Вихід біогазу залежить від змісту сухої речовини і виду використовуваної сировини. З тонни гною великої рогатої худоби виходить 30-50 м³ біогазу зі змістом метану 60%, 150-500 м3 біогазу з різних видів рослин зі змістом метану до 70%. Максимальна кількість біогазу – це 1300 м3 зі змістом метану до 87% - можна одержати з жиру.

У біогазових розрахунках використовується поняття сухої речовини (СВ або англійське TS) або сухого залишку (СЗ). Вода, що втримується в біомасі, не дає газу. З 1 кг сухої речовини одержують від 300 до 500 л біогазу.

Крім відходів біогаз можна робити зі спеціально вирощених енергетичних культур, наприклад, із силосної кукурудзи або сильфия. Вихід газу може досягати до 500 м3 з тонни.

Людство навчилося використовувати біогаз давно. В 2 тисячоріччі до н.е. на території сучасної Німеччини вже існували примітивні біогазові установки. В XVII столітті Ян Баптист Ван Гельмонт виявив, що біомаса виділяє гази, що запалюються. Алессандро Вольта в 1776 році дійшов висновку про існування залежності між кількістю біомаси, що розкладається, і кількістю газу, що видаляється. В 1808 р. сер Хемфрі Деві виявив метан у біогазі.

Перша задокументована біогазова установка була побудована в Бомбеї, (Індія) в 1859 р. В 1895 р. біогаз застосовувався у Великобританії для вуличного освітлення. В 1930 р., з розвитком мікробіології, були виявлені бактерії, що беруть участь у процесі виробництва біогазу.

Виробництво біогазу дозволяє запобігти викидам метану в атмосферу. Перероблений гній застосовується як добриво в сільському господарстві. Це дозволяє знизити застосування хімічних добрив, скорочується навантаження на ґрунтові води.

Метан впливає на парниковий ефект в 21 раз сильніше ніж чим СО2, і перебуває в атмосфері 12 років. Захоплення метану – кращий короткостроковий спосіб запобігання глобального потепління.

Усього у світі в цей час використовується або розробляється біля 60 різновидів технологій одержання біогазу. Найпоширеніший метод – анаеробне бродіння в метатанках, або анаеробних колонах. Частина енергії, що одержується в результаті спалювання біогазу, направляється на підтримку процесу (до 15-20% узимку). У країнах з жарким кліматом немає необхідності підігрівати метантанк. Бактерії переробляють біомасу в метан при температурі від 25 °С до 70 °С.

Для бродіння деяких видів сировини в чистому виді потрібно особлива двухстадійна технологія. Наприклад, пташиний кал, спиртова барда не переробляються в біогаз у звичайному реакторі. Для переробки такої сировини необхідний додатково реактор гідролізу. Такий реактор дозволяє контролювати рівень кислотності, у такий спосіб бактерії не гинуть через підвищення змісту кислот або лугів. Одержання біогазу економічно виправдано при переробці постійного потоку відходів, наприклад на тваринницьких фермах.

Найбільша кількість малих біогазових установок знаходиться в Китаї – наприкінці 2006 року діяло близько 18 млн. Їхнє застосування дозволяє замінити 10,9 млн тонн умовного палива. Серед промислово розвинених країн провідне місце у виробництві і використанні біогазу за відносними показниками належить Данії – біогаз займає до 18% у її загальному енергобалансі. За абсолютними показниками по кількості середніх і великих установок провідне місце займає Германія – 8000 тис. шт. У Західній Європі не менш половини всіх птахоферм опалюються біогазом.

В табл. 1 наведено інформацію щодо потенціалу розміщення в Україні біогазових установок по регіонам держави, їх потужності, обсягів викопного палива, яке можливо замінити та екологічної характеристики (обсягів зниження викидів СО2).

Застосування біогазу різноманітне. Біогаз використовується паливо для когенераційних установок. Когенераційні установки являють собою устаткування для комбінованого виробництва тепла та електроенергії. B установках малої потужності застосовуються переважно поршневі двигуни внутрішнього згоряння, пристосовані для спалювання газового палива.

Головним паливом є природний газ, але всі частіше застосовуються і альтернативні види палива, насамперед різні види біогазу. Біогаз можна використовувати з біогазових станцій, споруджених біля водоочисних станцій, смітників комунальних відходів або в землеробських організаціях, що спеціалізуються у тваринницькому виробництві.

В 2001 р. потенціал біомаси, доступної для виробництва енергії, становив в Україні 10,6 млн. т.у.п./рік (консервативна оцінка), включаючи: солому зернових культур – 3,63; кукурудзу (качани і стебла) – 1,19; стебла і лушпайку соняшника – 2,31; біогаз із гною – 1,59; відходи деревини – 1,59; свалочний газ (біогаз з полігонів твердих побутових відході) – 0,3 млн. т.у.п./рік. Це становить близько 5,3% споживання первинних енергоносіїв в Україні, без обліку енергетичного потенціалу ТПВ (за рахунок спалювання), стічних вод, а також частки біомаси, що використовується в інших секторах економіки.


Таблиця 1 – Потенціал розміщення в Україні біогазових установок


Області

 

Кількість біогазових установок з об'ємом реактора 1000 м3, один.

Встановлена потужність

Заміщення викопного палива *),

тис. т у.п.

Зниження викидів СО2,

тис. т/рік

ВРХ

свині

птиця

МВте

МВтт

Крим

72

8

7

13,87

27,73

27,3

44,8

Вінницька

144

24

5

25,84

51,67

50,8

83,5

Волинська

85

3

2

13,75

27,51

27,0

44,4

Дніпропетровська

140

24

5

25,14

50,29

49,4

81,3

Донецька

107

16

10

20,92

41,85

41,1

67,6

Житомирська

150

10

4

24,64

49,28

48,4

79,6

Закарпатська

13

1

4

3,35

6,70

6,6

10,8

Запорізька

103

19

4

18,72

37,43

36,8

60,5

Івано-Франківська

23

1

4

4,81

9,62

9,5

15,5

Київська

142

20

13

27,59

55,19

54,2

89,2

Кіровоградська

74

11

3

13,07

26,13

25,7

42,2

Луганська

68

5

7

13,26

26,52

26,1

42,8

Львівська

49

2

7

10,06

20,13

19,8

32,5

Миколаївська

68

10

3

12,07

24,14

23,7

39,0

Одеська

104

19

10

20,79

41,58

40,9

67,2

Полтавська

159

23

6

28,14

56,29

55,3

90,9

Рівненська

78

3

3

12,87

25,75

25,3

41,6

Сумська

130

12

4

22,14

44,29

43,5

71,6

Тернопільська

67

4

4

11,72

23.44

23,0

37,9

Харківська

162

17

7

28,27

56,55

55,6

91,4

Херсонська

79

12

3

14,19

28,38

27,9

45,9

Хмельницька

135

16

2

22,65

45,31

44,5

73,2

Черкаська

138

23

5

24,85

49,69

48,8

80,3

Чернівецька

31

3

3

5,88

11,75

11,5

19,0

Чернігівська

157

9

5

26,04

52,07

51,2

84,1

Всього в Україні

2478

295

130

444,64

889,29

873,8

1436,8

*) За роботи установки 8000 год./рік.


Більшість біоенергетичних технологій економічно рентабельно для застосування в Україні вже сьогодні. Найбільш перспективною стратегією розвитку біоенергетичних технологій в Україні, по крайньої мірі, на першому етапі представляється випуск відповідного ліцензованого європейського та іншого закордонного встаткування на промислових підприємствах України.

У випадку реалізації концепції впровадження біогазового устаткування сумарна встановлена потужність буде становити 9071 МВтт і 415 МВтэ. Це приведе до заміщенню 6,7 млн т у.п./рік і зниження викидів СО2 на 34 млн т/рік. Розвиток біоенергетичних технологій зменшить залежність України від імпортованих енергоносіїв, підвищить її енергетичну безпеку, створить значна кількість нових робочих місць (переважно в сільських районах), внесе великий вклад у поліпшення екологічної ситуації.

Для того, щоб когенераційна установка могла працювати на біогазі із закладеним економічним ефектом, потрібно уточнити властивості біогазу. Вони є вирішальним чинником для його застосування з погляду шкідливих речовин і енергетичного змісту (теплотворності). Важливою вважається наступна інформація: зміст метану (краще повний склад газу), сталість якості газу, зміст шкідливих речовин. Обсяг газу, що вловлюється, впливає на вибір типу когенераційної установки.

Якщо є можливість приєднання до газопроводу, можна використовувати двухпаливну когенераційну установку для комбінованого використання як природного газу, так і біогазу (перемикання палива). Це вигідно при нерегулярному обсязі подаваного біогазу. При низькій якості біогазу можна його збагатити змішуванням із природним газом.

Пред'являються певні вимоги до способу роботи когенераційної установки, а саме буде вона працювати паралельно з мережею або буде доцільно використовувати її і як аварійне джерело електроенергії, або експлуатувати її в автономному режимі.

Властивості біогазу є одним з головних параметрів, які впливають на придатність його використання як паливо для двигуна когенераційної установки. Деякі властивості можуть значно підвищити ціну цілого проекту, або зробити його неможливим. До оцінки біогазу варто приступати з повною відповідальністю. При його оцінці варто знати наступні властивості:

  • зміст метану CH4 - нормальний (55-65%), мінімальною вважається 50% концентрація;

  • тиск біогазу - тиск при спалюванні в когенераційній установці перебуває в межах від 1,5 до 10 кПа;

  • сталість якості газу (константний склад і тиск біогазу) – впливає на стабільність роботи і кількість емісій, що випускаються;

  • зміст шкідливих речовин (насамперед сполук сірки, фтору і хлору) - ці з'єднання можуть викликати корозію компонентів усмоктувального тракту і внутрішніх частин двигуна, що стикаються з мастилом. При більш високому змісті сірки є доцільним встановлювати сіркоочищення.

Hа ряду з виробництвом тепла при спалюванні біогазу, наприклад, у казанах, когенерація пропонує і можливість виробництва електричної енергії, що можливо використовувати для власних потреб об'єкта або продавати в загальну розподільну мережу. Виробництво електроенергії для власних потреб таким чином доводиться значно дешевше в порівнянні з покупкою її з мережі, у випадку її продажу можна скористатися вигідними тарифами для електроенергії, зробленої з відновлюваних джерел енергії. Оскільки біогаз є супровідним продуктом при переробці органічних відходів, витрати по експлуатації установки будуть зв'язані тільки з відрахуваннями на устаткування і на сервісне обслуговування. Доходи будуть обчислятися як сума коштів, що зекономили на покупці теплоенергії і електроенергії, а також коштів, що будемо отримувати від продажу електрики в мережу.

Як висновок можливо зауважити наступне. У зв'язку з досить високим змістом енергії, біогаз можна використовувати як енергоносій для виробництва електроенергії і тепла. Зміст енергії в біогазі залежить від кількості метану. З 1 м2 метану можна одержати майже 10 кВт-годин електроенергії. Якщо припустити, що в біогазі утримується 60% метану, то з 1 м2 біогазу можна одержати біля 6 кВт-годин електроенергії.

Біологічне утворення метану – це натуральний природний процес, що протікає скрізь, де у вологому, без доступу кисню, середовищу під дією метаноутворюючих бактерій розкладається органічний матеріал (наприклад, у шлунковому тракті жуйних тварин, компостних ямах або на рисових полях).

Використання вторинних джерел енергії є головним резервом збереження енергії й головним чином це застосування енергозберігаючих технологій.

До вищесказаного хотілося б додати, що проблема енергозбереження є комплексною і включає цілий ряд завдань. Тому спроби вирішувати окремі питання обособлено найчастіше не приводять до гарного результату. Тільки розгляд їх комплексно дозволить досягти необхідного ефекту.

Звичайно ж всі заходи щодо енергозбереження повинні проводитися на різних рівнях їхньої реалізації. І перший рівень включає заходи, які залежать від працівників господарств, і виражаються в підтримці технічних параметрів машин і встаткування в процесі експлуатації на рівні їхніх значень відповідно до стандартів на їхнє виготовлення.

Поряд з виробництвом теплової і електричної енергії біогаз можливо використовуватися альтернативно і в інших цілях. На біогазі працюють автобуси в Швейцарії. В якості палива біогаз використовується для виробництва електроенергії, тепла або пару. В Індії, Непалі та В’єтнамі будують малі біогазові установки (для однієї родини). Отриманий в них газ використовується для готування іжі. Біогазові установки можуть установлюватися як очисні спорудження на фермах, птахофабриках, спиртових заводах, цукрових заводах, м'ясокомбінатах. Біогазова установка може замінити ветеринарно-санітарний завод, тобто падло може утилізуватися в біогаз замість виробництва м'ясо-кісткового борошна.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Похожие:

Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconЗаконодавство щодо здійснення діяльності по реалізації арештованого майна 43
Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет кафедра господарського права
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconДержавний вищий навчальний заклад Донецький національний технічний університет
Спеціалізація: «Енергомеханічні комплекси гірничого та гірничо- збагачувального виробництва» (емк)
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconДержавний вищий навчальний заклад «донецький національний технічний університет» в І с т І
Друкується за рішенням Вченої ради державного вищого навчального закладу
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconСписок рукописів підручників для внз, що поступили на грифування в іітзо з 05. 07. 2010 по 09. 07. 2010р
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconАртем Кравченко Донецький національний технічний університет (науковий напрям: Матеріалознавство, гірництво та металургія)
Разработка метода оптимизации технических параметров разливки стали в вертикальный кристаллизатор криволинейной слябовой мнлз
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган-барановського інститут обліку І фінансів
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган-барановського
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра маркетингу затверджено
Робочу програму ухвалено на засіданні навчально-методичної комісії економічного факультету ДонНУ, протокол №2 від «06» жовтня 2010...
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconResearch Profiles of scientists of the ntuu “kpi” who would like to cooperate with scientists of Warsaw University of Technology
Національний технічний університет України «кпі», факультет менеджменту та маркетингу, кафедра менеджменту
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconДонецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconСевастопольський національний технічний університет на правах рукопису Кокодей Тетяна Олександрівна
Вступ
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница