Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності




НазваниеВнз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності
страница1/14
Дата13.11.2012
Размер2.08 Mb.
ТипДокументы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ВНЗ «ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КАФЕДРА ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


IV РЕГІОНАЛЬНА КОНФЕРЕНЦІЯ

«КОМПЛЕКСНЕ ВИКОРИСТАНННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ»

(12 грудня 2011 року, м. Донецьк, Україна)


ЗБІРКА ДОПОВІДЕЙ СТУДЕНТІВ ТА АСПІРАНТІВ


Донецьк, ДонНТУ – 2011


УДК 622.261


Збірка доповідей IV регіональної конференції «Комплексне використання природних ресурсів» (12 грудня 2011 р.) – Донецьк: ДонНТУ, – 2011. – 119 с.


Збірка містить доповіді студентів та аспірантів, в яких висвітлюються питання розробки та впровадження технологій з комплексного використання надр; очистки стічних вод; знешкодження відходів; раціонального використання природних ресурсів; управлінські та соціально-економічні аспекти ефективного природокористування та екологічної безпеки.


Редакційна колегія:

Д.т.н., проф. Костенко В.К.

К.н.д.у. , доц. Шафоростова М.М.


Адреса: Україна, 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 58, ДонНТУ, 1-й учбовий корпус, к. 1.211, тел. (062) 301-07-17, факс: (062) 301-81-80

E-mail: eco@mine.dgtu.donetsk.ua


© Донецький національний технічний університет, 2011


ЗМІСТ


Селедцов Д.В., Дьяченко М. Н., Матлак Е.С.

Водоугольное топливо - альтернатива природному газу и жидким нефтепродуктом


6

Дуплякін А.О., Слєсарчук О.М., Шафоростова М.М.

Розвиток біоенергетики в Україні


8

Полищук Т.Д., Проценко Ю.В., Колесникова В.В., Романова В.Ю.

Современные методы получения энергии от нетрадиционных источников


12

Сидоренко К.А., Луньова О.В.

Енергозбереження та охорона навколишнього середовища


14

Васильєв С.Д., Гусєва Л.М.,Ойечоке А., Шафоростова М.М.

Біогаз: напрямки та переваги використання


18

Жердицкий В.А., Салехирадж С., Завьялова Е.Л.

Способы использования геотермальной энергии для нужд горнодобывающего предприятия


23

Шипика А.С., Салехирадж С., Завьялова Е.Л.

Увеличение объема извлекаемой шахтным геотермальным теплообменником энергии выработок глубоких шахт


28

Каштальян Г.В., Приходько С.Ю.

Проблемы безопасности в условиях природно-антропогенных воздействий


31

Саенко Л.И., Матлак Е.С.

Опыт вовлечения шахтных вод в хозяйственно-питьевое и промышленное водоснабжение Донбасса


37

Самарина А.В., Огородник Е.Л., Матлак Е.С.

Гидрохимический способ чистки горизонтальных отстойников от осадка


40

Крісак О.С., Макєєва Д.О.

Причини та наслідки забруднення ріки Сіверський Донець


43

Огородник Е.Л., Самарина А.В., Матлак Е.С.

Предложение по деминерализации и использованию шахтных вод для технического и хозяйственно-питьевого водоснабжения


45

Яковлева А.А., Ефимов В.Г.

Использование шахтного метана


49

Гутник Д.О., Кравчук Е.С., Артамонов В. Н.

Рациональное использование метана в условиях шахты имени А.А. Скочинского


53

Старокольцева А.С., Артамонов В. Н.

Шахтный метан и его рациональное использование

55

Старосотникова Я.С., Макеева Д.А.

Метан угольных месторождений Украины – перспективы добычи и использования


57

Бията Ю.И., Зеленов Ю.В., Артамонов В.Н.

Рациональное использование земель в угольной промышленности


61

Хохлова А.Л., Олексечук Е.В., Шафоростова М.Н.

Эколого-ориентированное логистическое управление в сфере обращения с отходами


67

Шипика А.С, Скринецкая И.В., Макеева Д.А.

Анализ проблемы образования промышленных отходов Донецкого и Верхне-Силезского угольных бассейнов


70

Скринецкая И.В., Романова В.Ю.

Использование породных отвалов в дорожном строительстве


73

Филиппова Я. В., Ефимов В. Г.

К вопросу использования шахтных пород для получения алюминийсодержащего сырья


76

КиншоваА.Л., Клименко А.А., Шаповалова В.В.

О возможности использования отходов горнодобывающей промышленности для получения вяжущих материалов


81

Ныцюк И.И., Завьялова Е.Л.

Использование шахтной породы АП «Шахта им. М. И.Калинина» для производства стройматериалов


83

Захарченко Н.А., Ефимов В.Г.

Современные тенденции утилизации горных отвалов


88

Василишина Г.М., Артамонов В.М.

Оцінка можливостей підвищення ефективності використання природних ресурсів в умовах шахти «Росія»


92

Зеленов Ю.В., Бията Ю.И., Артамонов В.Н.

Экономико-правовые, экологические и социальные проблемы закрытия шахт


94

Лебеденко Е.Э., Артамонов В.Н.

Принципы формирования экономико-математической модели эффективного использования природных ресурсов


99

Волынец Е.В., Завьялова Е.Л.

Повышение эколого-экономической эффективности новых способов тушения развившихся подземных пожаров в труднодоступных местах


101

Смакоуз Н.А., Артамонов В.Н., Кузык И.Н.

Формирование экосети Донецкой области


106

Гусєва Л.М., Шафоростова М.М.

Досвід функціонування екологічних готелів


109

Бардакова Е.А., Шафоростова М.Н.

Экопоселения как форма гармоничного сосуществования общества и природы


113

Олексечук Е.В., Шафоростова М.Н.

Cовременные тенденции развития экологического аудита в Украине


115



ВОДОУГОЛЬНОЕ ТОПЛИВО - АЛЬТЕРНАТИВА ПРИРОДНОМУ ГАЗУ И ЖИДКИМ НЕФТЕПРОДУКТОМ


Селедцов Д.В., Дьяченко М. Н., Матлак Е.С.


Водоугольное топливо (ВУТ) - искусственная композиционная топливная система (суспензия), обладающая псевдопластичными свойствами, присущими неньютоновским средам с определенной седиментационной устойчивостью – статической при хранении в течение продолжительного времени и динамической при транспортировании по трубопроводам или в закрытых емкостях автомобильным, железнодорожным или водным транспортом. ВУТ на 60% состоит из мелкодисперсного угля, на 39% из воды и 1% специальной химической добавки – пластификатора, которая длительное время поддерживает тонкодисперсный уголь во взвешенном состоянии. Суспензия представляет собой однородную жидкую массу, которую можно хранить в емкостях, перевозить в цистернах или перекачивать по трубопроводам без каких-либо изменений реологических свойств. Важная топочная характеристика водоугольного топлива – температура воспламенения По сравнению с сухим углем зависимость температуры воспламенения от выхода летучих веществ значительно слабее и сама температура ниже. Для горения водоугольного топлива в топочном пространстве котла суспензия должна распыляться на мельчайшие частицы. Жидкое топливо в туманообразном состоянии поступает в предтопок, где воспламеняется в потоке вторичного воздуха, само же горение происходит в топочной камере (температура 900-1000°С). Опыт мировой практики показывает, что при сжигании ВУТ в энергетических котлах большой мощности снижение образования оксидов азота за счет перечисленных факторов составляет 30-50% по сравнению со сжиганием пылевидного угля. Существенное снижение образования оксидов азота обусловливает низкий коэффициент избытка воздуха, при котором протекает горение ВУТ (3-7%).

Основные показатели ВУТ:

  • возможная зольность углеотходов при сжигании ВУТ:

  • как основного топлива – до 18%;

  • совместно с углем в топках слоевого сжигания – до 30%:

  • возможная массовая концентрация ВУТ – 55-63%;

  • повышение выгорания органической массы при совместном сжигании – до 90-96%.

Водоугольное топливо может быть приготовлено на основе углей любых марок, в том числе из высокозольных шламов мокрого обогащения массовой концентрацией до 70%, антрацитовых штыбов в отличие от традиционных топлив, исходя из свойств которых проектируются теплофикационные установки, характеристики ВУТ задают при разработке композиции и приготовлении применительно к технологии топливоиспользования. Сфера применения водоугольного топлива в мировой практике включает мощные энергоблоки крупных тепловых электростанции; промышленные котлоагрегаты малой и среднем мощности; сушильные установки, нагревательные и обжиговые печи; есть сведения об использовании ВУТ в судовых дизелях. Терминалы приготовления ВУТ, предназначенного для сжигания в топках котлов средней и малой мощности, целесообразно размещать непосредственно у мест использования, что исключает необходимость транспортирования на значительные расстояния и длительное хранение. Требования к такому топливу снижены. Основными технологическими операциями, обеспечивающими необходимые теплотехнические, реологические и седиментационные характеристики ВУТ, являются измельчение до гранулометрического состава, в наибольшей мере приближающегося к составу максимальной упаковки, и выбору химической добавки-пластификатора. Роль химических добавок-пластификаторов сводится в основном к повышению гидрофильное™ развитой поверхности угольных частиц при создании вокруг них тончайшей гидратной оболочки толщиной не более (15-20)10_6 мм, что препятствует непосредственному контакту между угольными частицами и способствует их диспергированию в дисперсной среде, предотвращая таким образом агломерацию.

В качестве химических добавок рекомендуется использовать дофен, РФУ, ЛСТ, УЩР, сульфогумар натрия.

В настоящее время передовые позиции по внедрению технологии ВУТ занимают страны, которые, не имея собственных природных ресурсов углеводородных энергоносителей, вынуждены импортировать большое количество нефти и природного газа для нужд своей развивающейся экономики, попадая, таким образом, в экономическую зависимость от поставщиков.

Существенное развитие исследования и внедрение технологии водоугольного топлива получили например в Китае и Италии.

Существенным этапом в стабилизации топливно-энергетического баланса Украины может стать расширение сферы использования в теплоэнергетике бурого угля. Первый шаг в его реализации — создание теплоэнергетического комплекса на базе вновь построенного буроугольного разреза на Верхнеднепровском месторождении с годовой производительностью 5 млн. т и пылеугольных энергоблоков Приднепровский ТЭС мощностью 1200 МВт с использованием р. Днепр в качестве транспортной артерии. В дальнейшем подобные комплексы предполагается распространить на ряд тепловых электростанций, расположенных по течению Днепра.

Подобный комплекс целесообразно создать на базе Ново-Дмитриевского буроугольного месторождения с гидротранспортом или железнодорожным транспортом водоугольного топлива до Славянской иди Змиевской ГЭС.В 2006 г. ГОАО ПИПКИ «Углемеханизания» при участии ГП «Свердловантрацит» и «Ровенькиантрацит» начат комплекс научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ по промышленному освоению технологии ВУТ на объектах Луганской области. На основе производственно-лабораторной базы обустроен полноразмерный испытательный стенд, на котором представляется возможным исследователь широкий спектр исходных углеотходов как компонентов ВУТ, обеспечивать приготовление топлива в количествах, достаточных для опытного сжигания в котлоагрегатах предприятия. Испытательный стенд включает в себя котел Е1/0,9. На первом этапе предусматривается выполнение цикла работ по приготовлению и сжиганию ВУТ подготавливаемого на основе антрацитовой пыли и шламов Свердловско-Ровеньковского региона. Опытно-промышленная проверка сжигания ВУТ (вместо природного газа) планируется на котлах шахт «Должанская- Капитальная» и «Красный партизан». С 2008 г. начато внедрение технологии на объектах малой теплоэнергетики, потребляющих природный газ или высокосортное угольное топливо. Таким образом, в большой теплоэнергетике водоугольным топливом целесообразно заменять природный газ или мазут в ситуациях, которые исключают экономически оправданные альтернативные решения. Осложняющее обстоятельство в этом случае – необходимость дооборудования котлоагрегатов системами золошлакоудаления. Перспективен также вариант применения в пылеугольных котлах ВУТ, приготовленного на основе угольных шламов, в качестве дожигового топлива и для управления выбросами оксидов азота. Экономический эффект усиливается экологическим выигрышем.


РОЗВИТОК БІОЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ


Дуплякін А.О., Слєсарчук О.М., Шафоростова М.М.


Розвиток економіки кожної країни і світового господарства в цілому залежить від того, наскільки повно задовольняються їхні потреби у вихідній сировині, у тому числі енергетичної. Це обумовлено тим, що в процесі суспільного виробництва енергія виступає і як оборотний елемент засобів виробництва, і як засіб особистого споживання, багато в чому визначаючи продуктивність суспільної праці. На власне енергозабезпечення людство витрачає приблизно 2000 млрд. дол. щорічно, що становить майже 5% світового валового внутрішнього продукту (ВВП).

Виходячи з географічних, науково-економічних і екологічних факторів, для України доцільно розглядати використані такі джерела енергії, як енергія сонця, вітру, біомаси, малих рік, геотермальної енергії (табл. 1).


Таблиця 1 – Ресурси нетрадиційних джерел енергії України


Джерело енергії

Теоре-тичний потенціал,

МВт-год. на рік

Використання в теперешній час

Технічний потенціал

Реально можливий обсяг використання

МВт-год. на рік

тонн умов-ного палива

МВт-год. на рік

тонн умов-

ного палива

МВт-год.

на рік

тонн умовного палива


Геліоресурси

720×109

81×103

10×103

0,13×109

0,16×109

(30+40)×109

(3,6+4,8)×106

Вітроенергетика

965×109

0,8×103

0,096×103

0,36×109

40+70×109

(4,8+8,4)×106

(4,8+8,4)×106

Геотермальна енергетика

5128×109

0,4×103

0,049×103

14×109

1,7×109

2800×106

230×106

Біоенерге-тика сільсько-господарських відходів

12,5×106

0,14×103

0,002×103

6,1×106

0,73×106

6,1×106

0,73×106

Гідроенерге-тика

42,4×106

10,2×106

1,22×106

21,5×106

2,6×106

21,5×106

2,6×106


Використання енергії поновлюваних джерел дозволить знизити споживання дефіцитних для України нафтопродуктів на 5-6%, у тому числі за рахунок використання геліоресурсів – на 1,7%, вітроенергії – на 2,8%, геотермальної енергії – на 0,1%, біогазу – на 0,2%, гідроенергії рік – на 0,9% (більших – на 0,6% , малих – на 0,3%).

Особливе значення джерела енергії біомаси мають для країн, що розвиваються. В енергобалансі країн Африки вони становлять у середньому 60%, Латинської Америки – до 30%, азіатських країн – до 40%, деяких країн Європи, Близького Сходу й Північної Африки – до 10% загального енергоспоживання. Однак і індустріально розвинені країни стимулюють розвиток даного напрямку нетрадиційної енергетики. США, Данія й Швеція довели виробництво енергії біомаси до 400 Мвт. Значний розвиток одержала переробка біомаси, заснована на процесах газифікації, піролізу й одержання рідких палив. Наприклад, у Бразилії, починаючи з 1980 року, виробництво етанолу досягло 10 млн. літрів на рік. У ряді країн (Зімбабве, Кенія, Малі) етанол покриває від 3 до 15% споживання всього побутового палива.

У результаті процесу біологічної ферментації при переробці біомаси в етанол утворюються побічні продукти, у тому числі промивні води та залишки перегонки. Останні є серйозним джерелом забруднення навколишнього середовища. Їхня маса в кілька разів (до 10) перевищує масу виробленого продукту – етилового спирту. Становлять інтерес технології, які дозволяють у процесі очищення цих відходів одержувати речовини, що використовуються в хімічній промисловості, а також в якості добрив.

Утилізація органічних відходів має, насамперед, екологічну спрямованість і грає навіть більшу роль, чим енергетичний ефект на основі використання цього виду сировинних ресурсів. Особливо ефективна вона в регіонах з вологим теплим кліматом і у великих містах.

Біомаса являє собою найдавніше джерело енергії, однак її використання донедавна зводилося до прямого спалювання або у відкритих вогнищах, або в печах і топках, але також з досить низьким коефіцієнтом корисної дії. Останнім часом увага до ефективного енергетичного використання біомаси істотно підвищилася, причому на користь цього з'явилися і нові аргументи:

  • використання рослинної біомаси за умови її безперервного відновлення (наприклад, нові лісові посадки після вирубки лісу) не приводить до збільшення концентрації СО2 в атмосфері;

  • у промислово розвинених країнах в останні роки з'явилися надлишки оброблюваної землі, що доцільно використовувати під енергетичні плантації;

  • енергетичне використання відходів (сільськогосподарських, промислових і побутових) вирішує також екологічні проблеми;

  • новітні технології дозволяють використовувати біомасу значно більш ефективно.

Потенціал біомаси, придатний для енергетичного використання в більшості країн досить великий, і його ефективному використанню приділяється значна увага.

У США в 1990 р. завдяки використанню біомаси було зроблено 31 млрд. кВт·год. Електроенергії, крім того, за рахунок твердих побутових відходів (ТПВ) ще 10 млрд. кВт·год. На 2010 р. планується виробляти відповідно 59 и 54 млрд. кВт·год. Оцінка технічного потенціалу різних видів біомаси, виконана в Німеччині, дає: залишки лісової та деревопереробної промисловості – 142 млн. Гдж/рік; солома – 104 млн. Гдж/рік; біогазу – 81 млн. Гдж/рік. Ці оцінки зроблені при досить обережних припущеннях. Зокрема, передбачається, що частка відходів лісової промисловості становить 25% річного приросту деревини. Аналогічно для соломи враховується її кількість, що повинне залишитися на поле для підтримки змісту гумусу в ґрунті. Для біогазу враховуються тільки господарства, що мають не менш 20 голів великої рогатої худоби або еквівалентної кількості свиней або птахи.

В табл. 2 наведено інформацію щодо енергетичного потенціалу органічних відходів тваринництва та птахівництва в Україні.

Як бачимо, в країні достатній потенціал для розвитку цього напрямку використання відходів, особливо в західних регіонах держави.

Серйозною проблемою є енергетичне використання ТПВ. Мусороспалювальне обладнання, наявне в багатьох країнах світу, малоефективне та не задовільне з погляду екології. Тому розробка нових схем використання ТПВ представляється досить актуальною.
Особливо гостра проблема ефективного використання біомаси для країн, що розвиваються, насамперед для тих, у яких біомаса є єдиним доступним джерелом енергії. Тут в основному мова йде про раціональне використання деревини й різних сільськогосподарських і побутових відходів.


Таблиця 2 – Енергетичний потенціал органічних відходів тваринництва та птахівництва в Україні


Області

 

Поголів'я худоби та птиці *) тис. голів

Кількість гною, доступного для анаеробного зброджування**),

млн. т/рік

Кількість біогазу, що може бути отримана,

млн. мЗ/рік

Енерге-тичний потенціал біогазу,

тис. т у.п.

ВРХ

свині

птиця

Крим

194

118

1748

1,6

68,4

49,7

Вінницька

400

325

1420

3,1

128,5

92,7

Волинська

236

49

616

1,7

68,5

49,3

Дніпропетровська

361

328

1356

3,0

125,1

90,2

Донецька

272

226

2592

2,4

103,3

75,0

Житомирська

396

138

1072

3,0

122,7

88,4

Закарпатська

37

15

968

0,3

16,2

12,0

Запорізька

277

263

1056

2,2

93,1

67,1

Івано-Франківська

68

18

944

0,5

23,6

17,3

Київська

368

270

3468

3,1

136,2

99,0

Кіровоградська

190

152

716

1,6

65,0

46,9

Луганська

180

75

1984

1,5

65,3

47,6

Львівська

139

27

1964

1,1

49,3

36,1

Миколаївська

174

138

716

1,4

60,0

43,3

Одеська

270

257

2628

2,3

102,6

74,6

Полтавська

443

308

1696

3,3

139,9

100,9

Рівненська

219

48

736

1,5

64,0

46,2

Сумська

344

169

1180

2,6

110,2

79,4

Тернопільська

195

63

976

1,4

58,1

42,0

Харківська

426

239

1892

3,3

140,5

101,4

Херсонська

205

165

848

1,7

70,6

50,9

Хмельницька

386

220

664

2,8

113,0

81,3

Черкаська

378

308

1448

3,0

123,6

89,1

Чернівецька

90

41

688

0,7

29,0

21,1

Чернігівська

433

121

1464

3,1

129,5

93,4

Всього в Україні

6681

4081

34960

52,1

2207,2

1595,3

*) тварини, що перебували у власності сільськогосподарських підприємств на початок 2000 року
**) Враховано зменшення кількості гною за рахунок перебування частини ВХР на пасовищах в літній період та за рахунок гною свиней, що не годиться для анаеробного зброджування через надмірну вологість (комплекси з гідрозмивом та гідросплавом)


Відомо, що сьогодні населення деяких країн, насамперед Африки, вирубує лісу на дрова для готування їжі, і що цей процес збезлісення являє собою загрозу як місцевому, так і глобальному клімату.

Використовувані сьогодні дров'яні вогнища для готування їжі мають ККД 14-15%. Застосовуючи більше зроблені пристрої, цей ККД легко підвищити до 35-50%, тобто скоротити потребу у вихідному паливі більш ніж в 3 рази. Добре відома програма Бразилії, присвячена одержанню з відходів цукрового очерету метанолу, що застосовується як моторне паливо для автотранспорту. Однак цей приклад цікавий для країн з відповідним кліматом.

Велике поширення в деяких країнах (Китай, Індія й ін.) одержали малі установки, що утилізують відходи для однієї родини. У цих установках, число яких обчислює мільйонами, у результаті анаеробного бродіння виробляється біогаз, що використовується для побутових потреб. Ці установки досить прості, але не дуже досконалі. Для більших ферм зі значною кількістю відходів створюються більше ефективні біогазові установки.

Основна перевага рослинної сировини у тому, що воно являє собою поновлюване джерело енергії. Щороку на нашій планеті зелена біомаса приростає на 117 млрд. тонн (у сухому виді), у тому числі на 80 млрд. тонн у лісах, на 18 млрд. тонн у савані та степах, на 9 млрд. тонн на оброблюваних полях, на стільки ж у пустелях, у тундрі та на болотах. Енергія, який володіє така кількість біомаси, становить 1,75·1021 джоулів що еквівалентно приблизно 40 млрд. тонн нафти. Загальні ж запаси рослинної біомаси на Землі нараховують більше 1800 млрд. тонн, що еквівалентно 640 млрд. тонн нафти.

Як показав аналіз закордонного досвіду в сфері управління енергозбереженням, основним механізмом, що впливає на підвищення ефективності використання ПЕР, є нормативно-законодавчий, який визначає рамкові умови для всього спектра факторів, що впливають на енергозбереження.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Похожие:

Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconЗаконодавство щодо здійснення діяльності по реалізації арештованого майна 43
Міністерство освіти І науки україни донецький національний університет кафедра господарського права
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconДержавний вищий навчальний заклад Донецький національний технічний університет
Спеціалізація: «Енергомеханічні комплекси гірничого та гірничо- збагачувального виробництва» (емк)
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconДержавний вищий навчальний заклад «донецький національний технічний університет» в І с т І
Друкується за рішенням Вченої ради державного вищого навчального закладу
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconСписок рукописів підручників для внз, що поступили на грифування в іітзо з 05. 07. 2010 по 09. 07. 2010р
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconАртем Кравченко Донецький національний технічний університет (науковий напрям: Матеріалознавство, гірництво та металургія)
Разработка метода оптимизации технических параметров разливки стали в вертикальный кристаллизатор криволинейной слябовой мнлз
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган-барановського інститут обліку І фінансів
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені михайла туган-барановського
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconМіністерство освіти І науки україни донецький національний університет економічний факультет кафедра маркетингу затверджено
Робочу програму ухвалено на засіданні навчально-методичної комісії економічного факультету ДонНУ, протокол №2 від «06» жовтня 2010...
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconResearch Profiles of scientists of the ntuu “kpi” who would like to cooperate with scientists of Warsaw University of Technology
Національний технічний університет України «кпі», факультет менеджменту та маркетингу, кафедра менеджменту
Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconДонецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Внз «донецький національний технічний університет» кафедра природоохоронної діяльності iconСевастопольський національний технічний університет на правах рукопису Кокодей Тетяна Олександрівна
Вступ
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница