Конспект лекцій по дисципліні ”політична економія”




НазваниеКонспект лекцій по дисципліні ”політична економія”
страница8/19
Дата12.11.2012
Размер3.14 Mb.
ТипКонспект
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   19

Завдання № 8

Жива дискусія на тему: « чи потрібна людині власність?»

  1. Кому належить ця думка: «Капіталізм не є зробленою системою організації суспільства, але кращої людство не придумало».

  2. Співвідношення приватний і державний сектори в кожній країні своє. У якій країні частка держсектора (у промисловості) найменша? Назвіть це співвідношення.

  3. Механізм ринкового регулювання. З яких основних важелів він складається? Зобразите це схематично.

  4. «Та й що така держава, як не загальний правопорядок?» - викликував... (Назвіть прізвище цієї людини.)

  5. Слово «лізинг» англійського походження. У перекладі на російський означає «оренда». Але цей дослівний переклад не означає, що орендні відносини і лізингові – одне і теж. Чи вірно, що лізинг – це середнє між орендою, кредитом, розстрочкою і прокатом?

  6. Доведіть чи спростуйте.

Власність змінює мислення людини, його бачення і розуміння світу.


Завдання № 9

Чиї це слова?

«Не безладна роздача земель, не заспокоєння бунта подачками – бунт погашається силою, а визнання недоторканності приватної власності і, як наслідок звідси випливає, створення дрібної особистої земельної власності…- ось задачі, здійснення яких уряд вважав і вважає питаннями буття російської держави».


Завдання № 10

Прокоментуйте.

«Наше покоління забуло, що система приватної власності – найважливіша гарантія волі не тільки для власників власності, але і для тих, у кого його немає. Тільки завдяки тому, що контроль над засобами виробництва розподілений між безліччю незалежних друг від друга людей, ніхто не має над ним абсолютної влади і ми самі можемо вирішувати, чим ми будемо займатися. Якщо ж усі засоби виробництва виявляться в одних руках, то їхній власник – будь те номінальне «суспільство» чи диктатор – одержить над нами необмежену владу. Чи можна засумніватися, що представник расової чи релігійної меншості, що не має власності, фактично має більшу волю, поки його чи одноплемінники одновірці володіють приватною власністю і, таким чином, можуть найняти його на роботу, чим у тому випадку, коли приватна власність буде знищена, а він стане власником номінального «паю» у власності суспільної?

Чи що в мультимільйонера, який виявився моїм сусідом, а може бути, і роботодавцем, треба мною набагато менше влади, чим у найжалюгиднышого чиновника, у чиїх руках державний апарат насильства і від чиєї примхи залежить, чи дозволене мені жити і працювати? І хто візьметься заперечувати, що суспільство, у якому влада в руках багатих, усе рівно краще суспільства, у якому багатими можуть стати тільки ті, у чиїх руках влада?»

Хайкер Ф. Дорога до рабства. Лондон, 1983.


Тести для контролю знань

Власність і її форми в ринковій економіці


  1. Економічний зміст власності – це:

а) володіння матеріальними благами;

б) відносини з приводу присвоєння (відчуження) матеріальних умов виробництва;

в) відношення людини до засобів виробництва;

г) розпорядження і користування речами.

  1. Що є об'єктом власності:

а) земля під виноградником;

б) завод ім. Пархоменко;

в) будинок Університету економіки і фінансів;

г) У.С.Черномирдін;

д) фермер Петренко;

е) діамант «Чорний принц»;

ж) державне страхове суспільство;

з) приватне страхове суспільство;

и) запорізька атомна станція.

  1. Чи вірні представлені нижче твердження:

а) володіння є власність (так, немає);

б) володіння не є власність (так, немає);

в) право власності заперечує відчуження блага (так, немає);

г) право власності припускає знищення блага (так, немає);

д) ринкова економіка припускає пріоритет приватної власності (так, немає);

е) ринкова економіка заперечує державну власність (так, немає);

ж) права власності визначаються економічними факторами (так, немає);

з) економічна влада в пострадянських країнах належить фінансово-промисловим групам («олігархам») (так, немає).

  1. Теорія прав власності – це:

а) перелік форм власності;

б) юридичний зміст власності;

в) санкціоновані законами держави права по використанню ресурсів;

г) абстрактна теорія, що не відбиває реальні економічні відносини.

  1. «Пучок» прав власності включає «травинки»:

а) право фізичного контролю над благами (так, немає);

б) право на одержання прибутку (так, немає);

в) право застосування корисних властивостей блага (так, немає);

г) право використання блага (так, немає);

д) право вільного наймання робочої сили (так, немає);

е) право на результати від використання блага (так, немає);

ж) право на відчуження блага (так, немає);

з) право на забезпечення максимуму доходу від застосування блага (так, немає);

и) право на знищення блага (так, немає);

к) право на передачу благ у спадщину (так, немає);

л) усі відповіді вірні (так, немає).

  1. Приватна власність – це форма юридичного закріплення за громадянином прав:

а) володіння і застосування якого-небудь майна;

б) користування і розпорядження яким-небудь майном;

в) застосування і розпорядження яким-небудь майном;

г) володіння, користування і розпорядження яким-небудь майном.

  1. Адміністрація міста під тиском «зелених» вирішила закрити хімічний завод. Про використання, якого правомочності це свідчить:

а) права володіння;

б) права розпорядження;

в) права на заборону шкідливого використання.

  1. Чи вірні наступні судження про власність:

а) визначать положення людини в суспільстві (так, немає);

б) виникає тільки в класовому суспільстві (так, немає);

в) не існує поза людським суспільством (так, немає);

г) спосіб з'єднання безпосереднього виробника з засобами виробництва (так, немає);

д) створюється в результаті первісного нагромадження капіталу (так, немає);

  1. Чи актуальні приведені нижче судження про власність:

а) П.Ж.Прудон. «Власність – це крадіжка» (так, немає);

б) Дж.Локк. «Де немає власності, там немає справедливості» (так, немає);

в) Фергюссон. «Дикун – це людина, що не відає власності» (так, немає);

г) прокоментуйте ці судження.

  1. Орендар, що взяв деяку власність в оренду, є:

а) власником майна;

б) потенційним власником;

в) повним власником;

г) користувачем майна;

д) усі відповіді вірні;

е) усі відповіді не вірні.

  1. Що означає вираження «Спляча красуня»:

а) балет П.І.Чайковського;

б) потенційний об'єкт поглинання (тобто фірма), якому не робилося пропозицій;

в) персонаж відомої казки;

г) усі відповіді вірні.

  1. Чи відрізняються поняття «роздержавлення» і «приватизація»:

а) це тотожні поняття;

б) роздержавлення – більш широке поняття, що включає процес приватизації;

в) приватизація – більш широке поняття, що включає процес роздержавлення;

г) усі відповіді невірні.

  1. Які мети переслідує процес приватизації:

а) створення ефективного власника (так, немає);

б) підвищення ефективності суспільного виробництва (так, немає);

в) поповнення державного бюджету засобами від продажу об'єктів державної власності (так, немає);

г) ліквідація державної власності як що не відповідає умовам ринкової економіки (так, немає);

д) створення олігархічного капіталу (так, немає).


ЛЕКЦІЯ № 6. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА


План лекції:


  1. Товарне виробництво – основа ринкової економіки.

  2. Товар і його властивості. Теорії вартості.

  3. Закон вартості і його роль в розвитку товарного виробництва. Функції закону вартості.


Вступ

Ця тема охоплює широке коло питань, пов’язаних проблемами виникнення і розвитку товарно-грошових відносин. Останні, будучи тією або іншою мірою властивими всім відомим історичним економічним системам, складають основу функціонування сучасної ринкової економіки. Більше того, актуальність і важливість глибокого засвоєння змісту таких проблем, як товарне виробництво, його еволюція, теорії грошей, ринок і його закони, зумовлюються реальними процесами нашого життя – трансформацією адміністративно-командної економічної системи, переходом до ринкової економіки, набуттям економіки країни статусу ринкової.

Осмислення сучасних економічних проблем через призму світового досвіду становлення, розвитку товарного виробництва і ринкових відносин має суттєве значення для теорії і практики ринкової трансформації економіки України.

Суспільство знає два основних типи організації економіки: натуральне господарство і товарне господарство. їм відповідають дві основні форми господарювання: натуральна і товарна.

Історично першим типом економічної організації суспільного виробництва, який панував протягом тривалого часу, було натуральне господарство» за якого продукти праці як результат виробництва використовувались для задоволення особистих потреб безпосередніх виробників і членів їх родин, тобто для використання в межах господарської одиниці — роду, племені, патріархальної сім'ї, общини тощо як різновидів. В основному натуральну форму господарювання мали й великі маєтки традиційного типу.

Натуральне господарство характеризувалося суспільним поділом праці в зародковому стані, замкнутістю організаційно-економічних зв'язків, роз'єднаністю, відірваністю господарюючих суб'єктів один від одного, примітивною технікою та технологією виробництва, малопродуктивною ручною працею. Тому прогрес у розвитку продуктивних сил і суспільства був дуже повільним. Усі зв'язки натурального господарства обумовлені лише особливостями процесу праці та виконання тих чи інших операцій у тісних межах окремих господарських одиниць. При цьому робоча сила позбавлена мобільності, вона виробниче та територіальне закріплена. В натуральному господарстві виробничі відносини виявляються в не матеріалізованому вигляді як прямі відносини між учасниками створення благ. Продукти праці розподіляються безпосередньо. Вони без участі ринку надходять в особисте й виробниче споживання.

З розвитком продуктивних сил натуральне господарство стає перешкодою соціально-економічному прогресу. Властиві йому господарська замкнутість, примітивність. відособленість, патріархальність, слабкість внутрішніх стимулів розвитку не відповідають потребам обміну продукцією між виробниками, який все більше поширюється у зв'язку з зростанням продуктивності праці. Всезростаючий вплив на суспільне виробництво товарних зв'язків в епоху пізнього Середньовіччя вже можна назвати революційним. Натуральне господарство перестало бути пануючим типом суспільного виробництва, відбувся перехід до загального товарного господарства.

Однак це ще не означало повного зникнення натурального господарства. Воно ще й сьогодні розповсюджене в країнах, що розвиваються. В середині XX ст. в їх натуральному і напівнатуральному виробництві було зайнято 50—60 відсотків населення. Деякі його прояви мають місце і в умовах розвинутої економіки (наприклад, натуральне підсобне господарство). В несприятливих для суспільства умовах (наприклад, війна, політика автаркії тощо) може з'явитися тенденція до натуралізації виробництва.

На зміну натуральному господарству прийшли товарне виробництво і заснована на ньому товарна форма господарювання. Проте тривалий час вони функціонували разом. Товарне виробництво — це такий тип організації економіки, при якому продукти праці виробляються для продажу на ринок. Товари виробляються з метою задоволення потреб споживачів і надходять до них через використання ринкових відносин. Звичайно, що при цьому господарюючий суб'єкт націлений на отримання вигоди. Така орієнтація виробництва зумовлює необхідність постійних економічних зв'язків між виробниками та споживачами, економічну взаємозалежність їх, яка розпочинається з придбання засобів і предметів праці і закінчується реалізацією продукції чи послуг, та ін.

Загальною умовою виникнення, розвитку і функціонування товарного виробництва є суспільний поділ праці. На його основі виникають виробничі відносини між людьми у формі обміну продуктами праці.

Безпосередньою причиною виникнення товарного виробництва є економічна відособленість товаровиробників. Вона нероздільно пов'язана з розвитком приватної власності на засоби виробництва та економічною і юридичною свободою виробника.

Економічна відособленість товаровиробників — це таке становище, за якого вони самостійно вирішують питання господарської діяльності: що виробляти, якими засобами, які ресурси використовувати тощо. Вона передбачає самостійне розпорядження виробленою продукцією, володіння нею, її відчуження і використання відповідно до власних інтересів. Тому економічне відособлення невіддільне від власності на засоби виробництва і вироблювану продукцію. На певному ступені суспільного поділу праці економічний зв'язок різних власників неминуче виступає у товарній формі. •

З економічною відособленістю товаровиробників нерозривно пов'язані еквівалентність і від платність їх відносин. Це є однією із загальних корінних ознак товарного виробництва і обміну.

Товарне господарство виникає також через наявність суперечності між виробництвом і споживанням, невідповідність споживної вартості вироблених благ потребам суспільства та його членів. Це вимагає обов'язкового визнання споживачами виробленої продукції апостеріорі, тобто ґрунтуючись на певному досвіді. Відсутність саме такого визнання фактично означає відсутність товарного господарства і товарної форми господарювання. В натуральному господарстві споживачі також користуються продуктами не лише особистої праці, а й праці своїх одноплемінників. Однак вони отримують свою частину без права відкинути її або вільно обирати іншого виробника.

Як конкретно-історичний тип організації суспільного виробництва, товарне господарство характеризується постійним рухом уперед. Товарне виробництво й обіг у своєму розвитку проходять дві стадії: нижчу — бартерне господарство, вищу — грошове господарство. В бартерному будь-який товар можна безпосередньо обміняти на будь-який інший без використання грошей. У грошовому існує особливий товар — гроші, який можна обміняти на будь-який інший товар, а останній — на гроші. В господарстві, заснованому на грошовому обміні, суспільні витрати нижчі, ніж там, де обмін здійснюється за допомогою бартеру.

Основні загальні ознаки товарного виробництва не залежать від специфіки економічної системи. До них належать: суспільний поділ праці; економічна відособленість виробників; еквівалентність відносин; ринковий зв'язок між виробниками і споживачами; визнання суспільного характеру праці через ринок; здійснення економічних процесів у товарно-грошових формах шляхом купівлі-продажу; виробництво для обміну і в розрахунку на вигоду; конкуренція. Серед них також відкритість системи відносин, існування таких категорій, як товар, вартість, мінова вартість тощо, і законів товарного виробництва та обігу. Ці ознаки мають такий самий об'єктивний характер, як і товарне виробництво та обіг.

Специфіка товарного виробництва насамперед пов'язана з існуванням різних його типів. По-перше, товарне виробництво поділяється на просте і підприємницьке (тобто розвинуте, розширене). Просте товарне виробництво ґрунтується на особистій праці власників засобів виробництва і є вихідною формою товарного виробництва. Воно невелике за своїм обсягом, характеризується безпосереднім і добровільним поєднанням виробника з засобами виробництва, відсутністю купівлі-продажу робочої сили як товару. В товарній формі виступають лише речові фактори виробництва та готова продукція.

Просте й підприємницьке товарне виробництво має як спільні риси, так і суттєві відмінності. Спільним є те, що вони існують за умови панування приватної власності на засоби виробництва, ринкової форми зв'язку між виробниками і споживачами, конкуренції між товаровиробниками тощо. Відмінності полягають у тому, що при простому товарному виробництві виробник і власник засобів виробництва і продуктів праці — це одна особа, тоді як при підприємницькому виробництві виробник відокремлений від засобів виробництва і продуктів праці. В умовах простого товарного виробництва процес виробництва здійснюється на основі індивідуальної праці. Він спрямований на задоволення особистих потреб виробника та членів його сім'ї. Підприємницьке виробництво передбачає спільну працю найманих робітників заради прибутку власника господарства. Просте товарне виробництво засноване, як правило, на нескладній техніці, а підприємницьке — на великій машинній індустрії, автоматизованих системах тощо.

Сьогодні просте товарне виробництво є характерним для країн, що розвиваються. В розвинутих країнах воно має залишковий характер і виступає у вигляді дрібного товарного господарства ремісників, фермерів, роздрібних торговців та ін. Останнє набуває все більше підприємницької спрямованості як дрібний бізнес, породжений вже існуючою економічною системою.

Розрізняють ще два типи товарного виробництва: перший — із стабільною, другий — з безперервно поновлюваною номенклатурою товарів. Історія першого охоплює період від глибокої давнини до другої половини XX ст. Історія другого типу розпочалась у другій половині XX ст. Так, машинобудівна промисловість Великобританії протягом усього XIX ст. використовувала в основному лише два матеріали — чавун і сталь, а текстильна виробляла лише чотири вили тканин — бавовняні, вовняні, лляні, шовкові. У другій половиш XX ст. спостерігається безперервне поновлення номенклатури товарів. Наприклад, в електронній промисловості Японії це відбувається кожні 5—6 років. Є підстави вважати, що на рубежі XX—XXI ст. процес безперервного поновлення номенклатури товарів буде домінуючим в економіці.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   19

Похожие:

Конспект лекцій по дисципліні ”політична економія” iconКонспект лекцій
Руденко П. О. Техніка І технологія промислового виробництва. Конспект лекцій для студентів спеціальності “Менеджмент організіцій”....
Конспект лекцій по дисципліні ”політична економія” iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 020303 “Переклад”
Спецрозділи перекладу : конспект лекцій / укладач С. В. Баранова. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 86 с
Конспект лекцій по дисципліні ”політична економія” iconКонспект лекцій Частина II суми
Стратегічний маркетинг : конспект лекцій / укладачі: В. В. Божкова, Ю. М. Мельник, Л. Ю. Сагер. – Суми : Сумський державний університет,...
Конспект лекцій по дисципліні ”політична економія” iconКонспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія” для студентів спеціальності 040106 „Екологія, охорона навколишнього середовища та
Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія” / укладач Р. А. Васькін. – Суми: Сумський державний університет, 2010. – 115 с
Конспект лекцій по дисципліні ”політична економія” iconКонспект лекцій з курсу «психологія»
Конспект лекцій з курсу «Психологія» (для студентів 2 курсу денної форми навчання спец.: 092100 – «Промислове та цивільне будівництво»,...
Конспект лекцій по дисципліні ”політична економія” iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...
Конспект лекцій по дисципліні ”політична економія” iconКонспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком” для студентів факультету економіки та менеджменту спеціальності 050100 „Маркетинг”
Конспект лекцій з дисципліни „Управління інноваційним розвитком” / Укладачі: С. М. Ілляшенко, О. А. Біловодська. – Суми: Вид-во СумДУ,...
Конспект лекцій по дисципліні ”політична економія” iconКонспект лекцій з дисципліни «Економіка та управління знаннями»
Конспект лекцій з дисципліни «Економіка та управління знаннями» для студентів спеціальності 000014 «Управління інноваційною діяльністю»...
Конспект лекцій по дисципліні ”політична економія” iconКонспект лекцій за курсом «інформатика та комп’ютерна техніка»
Конспект лекцій за курсом «інформатика та комп’ютерна техніка» / Укладачі: Борисенко І.І., Граб В. А., Лебедєва О. Ю., Абросімов...
Конспект лекцій по дисципліні ”політична економія” iconМетодичні рекомендації по виконанню курсової роботи з дисципліни "Політична економія" [Текст]: для студ напряму підготовки 030509 "Облік І аудит" / В. С. Біляєв. Миколаїв: мдау, 2008. 34 с. + Ел копія. Держава І право
Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології. [Текст]: Підручник / Автор кол.: В. А. Баженов, П. С. Венгерський та ін. – 2-ге вид....
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница