Юридична герменевтика




НазваниеЮридична герменевтика
страница1/7
Дата12.11.2012
Размер0.81 Mb.
ТипДокументы
  1   2   3   4   5   6   7


ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


На правах рукопису


БЕРНЮКОВ АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ


УДК 340.12


ЮРИДИЧНА ГЕРМЕНЕВТИКА

ЯК МЕТОДОЛОГІЯ

ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ

(ФІЛОСОФСЬКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ)


Спеціальність: 12.00.12 - філософія права


ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук


Науковий керівник:

Козловський Антон Антонович

доктор юридичних наук, професор,

кандидат філософських наук


ЛЬВІВ – 2008


ЗМІСТ


ВСТУП 3


Розділ 1.

ПОНЯТТЯ І СПЕЦИФІКА МЕТОДУ ПРАВОВОЇ ГЕРМЕНЕВТИКИ

1.1. Історія розвитку герменевтичної ідеї 13

1.2. Герменевтика як універсальна методологія гуманітарних наук 45

1.3. Основна суть герменевтичного методу в юриспруденції 59

Висновки до першого розділу 73


Розділ 2.

ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ ЯК ЦІЛІСНИЙ ГЕРМЕНЕВТИЧНИЙ ПРОЦЕС

2.1. Герменевтична сутність правосуддя 76

2.2. Судовий процес як гра 91

2.3. Юридичне мислення – механізм судового інтерпретаційного акта 102

Висновки до другого розділу 113


Розділ 3.

ГЕРМЕНЕВТИЧНИЙ АНАЛІЗ СУДОВОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

3.1. Інтерпретація фактичних обставин справи 116

3.2. Зміст судового праворозуміння 134

3.3. Процес прийняття суддею рішення у справі 151

Висновки до третього розділу 165


ВИСНОВКИ 168


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 173


ВСТУП


Соціально-економічні зміни, що відбуваються на сучасному етапі розвитку України, і здійснювана у зв’язку з цим структурна реформа, обумовлюють необхідність переоцінки існуючих цінностей та перегляд достатньо великої кількості уявлень та підходів, які визначають праворозуміння. При цьому, як відомо, одним із першочергових завдань реформування державного механізму виступає судова реформа. Особлива увага до суду є невипадковою та зумовлена насамперед тим, що, як свідчить світовий досвід, рівень демократії в кожному суспільстві визначається місцем цієї установи в системі органів влади та реальною спроможністю судді об’єктивно, неупереджено розглянути судову справу та винести по ній справедливе рішення. Ось чому нині так важливо якісно оновити концепцію правосуддя, що дозволить оптимізувати суддівську діяльність. У цьому контексті велику цінність має сучасний філософсько-теоретичний підхід.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена тим, що виникла гостра потреба в поглибленому науковому дослідженні процесу здійснення правосуддя, оскільки даний механізм судочинства в багатьох аспектах відзначається відсутністю єдності та системних зв’язків, у зв’язку з чим судова практика характеризується численними помилками на шляху свого розвитку та вдосконалення, що пояснюється, насамперед, недієвістю існуючої концепції суддівського праворозуміння. Досі не розкрита уся повнота комплексності процесу прийняття рішення суддею по справі. Важливість та цінність запропонованої тематики також кратно зростають, зважаючи на те, що таке актуальне питання сучасності, як визначення глибинної суті судової інтерпретації, на теперішній час залишається не тільки недослідженим, але й взагалі ніколи серйозно не розглядалося філософсько-правовою думкою.

На тлі затяжної методологічної кризи у вітчизняній юридичній науці, викликаній майже сторічним пануванням догматичної парадигми, в Україні постає необхідність сучасного дослідження правосуддя, зокрема крізь призму герменевтичної методології, яка, будучи новим типом філософського осмислення для нашої країни, вже довгий час є актуальною на Заході, оскільки вона дозволяє продуктивно зрозуміти сам феномен розуміння, який лежить в основі усієї професійної діяльності судді. Тому запропонований у науковій роботі філософсько-теоретичний погляд на процес правосуддя дозволить якісно по-новому та більш повно з’ясувати дійсну природу судочинства, що дозволить виробити сучасні наукові підходи у реформуванні судової системи держави.

Таким чином, відсутність в країні сучасного та дієвого науково-теоретичного підходу до розуміння процесу здійснення правосуддя, що негативно впливає на судову практику, і визначили необхідність наукового дослідження запропонованої теми. При цьому слід зазначити, що тематика дисертації зумовлює можливість розгляду досліджуваного питання з погляду як теорії держави і права, так і філософії права. Однак, на даний час в зазначених науках зміст правосуддя вивчається поверхово. Дотепер фундаментального дослідження судочинства не було запропоновано і юридичною герменевтикою. В цьому контексті необхідно також зазначити, що проблема філософсько-теоретичного обґрунтування судового праворозуміння в сучасній науковій літературі не ставилася взагалі. Як наслідок, тема дослідження не є науково розробленою.

Водночас окремі аспекти проблематики, окресленої у цьому дослідженні, були опрацьовані в українській юридичній науці радянської епохи у працях відомих дослідників. Так, питання тлумачення норм права були поставлені в роботах наступних вчених: Алексєєва С.С., Берченка А.Я., Братусь С.Н., Бро Ю.Н., Венгерова А.Б., Воєводіна Л.Д., Вопленка М.М., Завадського А.В., Кашаніна Т.В., Керімова Д.А., Комарова С.О., Коркунова Н.М., Копєйчикова В.В., Кудрявцева В.Н., Лазарєва Л.Л., Люблінського П.І., Недбайла П.О., Нерсесянца В.С., Піголкіна А.С., Рабіновича П.М., Суміна В.О., Сіренка В.Ф., Черданцева О.Ф. тощо.

Серед іноземних авторів, які досліджували проблеми здійснення правосуддя, потрібно відзначити, зокрема, таких вчених-юристів, як: Агресто Дж., Барак А., Бенніон Ф., Вейзерстром Р., Горовіц Д., Грінеуолт К., Діплок К., Зусмен Дж., Каппелетті М., Кардозо Б., Кітон Р., Клінгхоффер Х., Куето-Руа Х., Ландіс А., Паунд Р., Редкліфф С., Тедескі Г., Франкфуртер Ф., Фуллер Лон Л., Холмс О., Шефер У. та інші.

Окремі проблемні питання правосуддя та праворозуміння як філософських категорій були досліджені у працях таких українських вчених: Бабкін В.Д., Бандура О.О., Братасюк М.Г., Жоль К.К., Козловський А.А., Козюбра М.І., Костенко О.М., Костицький М.В., Максимов С.І., Мережко А.А., Оніщенко Н.М., Пазенок В.С., Рабінович П.М., Савчук Н.М., Селіванов В.М., Сливка С.С., Цюрупа М.В., Чміль Б.Ф., Шевченко Я.М., Шкода В.В. тощо.

Серед вчених, які зробили вагомий внесок у розробку герменевтичної методології, необхідно насамперед відзначити: Апеля К., Бахтіна М., Бетті Е., Больнова О., Бубнера Р., Бультмана Р., Вішке М., Гадамера Г., Грондена Ж., Дільтея В., Корета Е., Лоренцера А., Майєра М., Міша Г., Пьоггелера О., Рікера П., Роді Ф., Рорті Р., Фіша С., Хабермаса Ю., Хайдеггера М., Хаммеймастера К., Шлейєрмахера Ф., Шпета Г., Штегмайєра В. та інших.

Окремо слід відзначити тих іноземних вчених, хто в своїх дослідженнях розв’язував проблеми юридичної герменевтики, зокрема: Алексі Р., Атарщікова Є., Бетті Е., Брунс Дж., Гадамер Г., Голєв Н., Голік Ю., Дейлмейєр Ф., Ессер Й., Кауфман А., Корнелл Д., Корнєєв В., Кресс К., Лей Г., Овчинніков А., Перрі М., Пост Р., Рікер П., Суслов В., Хассемер В., Хой Д., Циппеліус Р., Шеппель К. і т.д. Поміж українських вчених, які в своїх дослідженнях зверталися до вказаної теми, варто назвати таких дослідників як: Козловський А., Мережко А., Рабінович П., Савчук Н., Марченко О., Острога С., Павленко Ж., Титов В.

Отже, теоретичну основу дисертації склали наукові роботи в галузі теорії права, філософії права та філософії, які відносяться до проблематики даної праці. Висновки зазначених авторів і розкриті ними закономірності проблеми судової інтерпретації та авторське бачення теми обумовили постановку проблематики даного дослідження у запропонованій редакції.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках планів науково-дослідницької роботи Львівського державного університету внутрішніх справ та на виконання теми досліджень кафедри теорії та історії держави і права даного університету «Методологія вивчення державно-правових явищ, філософії права, стану і перспектив розвитку ОВС України» (шифр роботи 0113; державний реєстраційний номер 0106U003648), узгоджується з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р. № 649-р «Про затвердження Концепції реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі органів внутрішніх справ» (щодо проведення міжгалузевих досліджень на стику юридичних та інших наукових галузей знань), і здійснене відповідно до «Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність ОВС, на період 2004-2009 років» (затверджених наказом МВС України № 755 від 05.08.2004 р.) та п. 5 розділу ІХ Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів (затвердженої указом Президента України 10.05.2006 р. за № 361/2006).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у вдосконаленні судової інтерпретації при здійсненні правосуддя через концептуальне філософсько-правове осмислення і комплексне дослідження його герменевтико-методологічних засад, з формулюванням теоретичних висновків та розробленням на цій основі обґрунтованих наукових пропозицій. Загальною метою дослідження є початок наукової дискусії з даної тематики.

Поставлена мета дослідження зумовила визначення наступних завдань:

  1. з’ясувати сутність юридичної герменевтики і розкрити її теоретичні та евристичні можливості як визначального методу інтерпретації у сфері юриспруденції, здійснивши аналіз змісту герменевтичної процедури в системі методу теоретико-правового дослідження;

  2. визначити та обґрунтувати герменевтичну суть процесу здійснення правосуддя, встановивши герменевтико-методологічні засади судової інтерпретації;

  3. виявити та сформулювати основні етапи суддівської інтерпретації шляхом філософсько-теоретичної реконструкції її генезису;

  4. розкрити філософсько-правові питання судової істини та судової правотворчості;

  5. розробити методологічні підходи до вирішення теоретичних і практичних проблем у судовій сфері, сформулювавши науково-практичні рекомендації, спрямовані на їх вирішення;

  6. окреслити теоретико-практичний потенціал методології юридичної герменевтики у процесі прийняття судового рішення по справі в системі філософсько-правового осмислення сфери правосуддя в цілому.

Об’єктом дослідження виступає правоінтерпретаційна діяльність при здійсненні правосуддя.

Предметом дослідження є герменевтико-методологічні засади процесу розгляду справи суддею як складного герменевтичного акту.

Методи дослідження базуються на комплексі філософсько-теоретичних підходів, дослідницьких принципів та спеціальних прийомів вивчення.

Для досягнення поставленої мети з розкриття теми були використані загальнонаукові методи пізнання. Так, при дослідженні історичного розвитку герменевтичної ідеї був застосований історично-порівняльний аналіз. Для встановлення змісту герменевтики як універсальної методології гуманітарних наук використовувались аналітичний, логічний, діалектичний та порівняльний методи. При з’ясуванні сутності методології юридичної герменевтики застосовувались наступні методи дослідження: функціональний, системно-структурний, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, ідеалізації, формалізації тощо. Для визначення герменевтико-методологічних засад судової інтерпретації був також використаний широкий спектр засобів філософського осмислення, в основу якого було покладено сучасну герменевтичну методологію з яскраво вираженими антропологічно-аксіологічними характеристиками (від феноменологічно-екзистенціальної гносеології до методу «відкритого діалогу»). Аналіз професійної діяльності судді крізь призму юридичної герменевтики проводився на стику правової та філософської наук, що дозволило виявити і розкрити прихований зміст інтерпретаційного процесу, який здійснюється в сфері правосуддя. При цьому, теоретичною базою проведеного дослідження стали сучасні наукові погляди про державу і право, закономірності розвитку правосуддя та правової системи в цілому.

Окремо слід наголосити, що при встановленні достовірності і повноти інформації, яка застосовувалась в процесі дослідження, був використаний науковий принцип максимальної об’єктивності.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є системним та логічно завершеним науковим дослідженням, присвяченим аналізу ролі герменевтичного методу в сфері правосуддя.

Новизна дисертаційного дослідження конкретизується в одержаних наукових результатах, сформульованих у конкретних теоретичних умовиводах та пропозиціях, які виносяться на захист, зокрема:

уперше:

  • доведено, що здійснення правосуддя є складним правоінтерпретаційним процесом, спрямованим на юридичну кваліфікацію фактичних обставин справи, що ставить перед суддею подвійне герменевтичне завдання: взаємообумовлене осмислення факту (встановлення судової істини) та права (здійснення судової правотворчості);

  • виявлено, сформульовано і проаналізовано у контексті юридично-герменевтичної методології основні етапи судової інтерпретації, а саме: 1) встановлення фактичних обставин справи; 2) з’ясування змісту права відповідно до встановленого факту; 3) прийняття суддею рішення у справі шляхом правового оцінювання факту;

  • розкрито питання судової істини, яку запропоновано розглядати як герменевтико-правовий результат здійснення правосуддя, що полягає у правильному встановленні фактичних обставин справи;

  • представлено нове вирішення поняття судової правотворчості, яку запропоновано розуміти як герменевтико-правову діяльність, спрямовану на з’ясування змісту права та обґрунтування рішення у справі;

набули подальшого розвитку положення про наступне:

  • сутність юридичної герменевтики, її теоретичну та евристичну значимість як визначальної методології інтерпретації у правовій реальності;

  • методологічні підходи до вирішення теоретичних і практичних проблем у судовій галузі шляхом науково-обґрунтованого доведення обов’язкової необхідності встановлення справедливості при вирішенні кожної справи;

  • знання про важливість методологічної функції юридичної герменевтики у прийнятті судового рішення через дослідження її теоретико-практичного потенціалу в контексті філософсько-правового осмислення сфери судового процесу.

Практичне значення одержаних результатів дослідження зумовлене його актуальністю у межах сучасного стану правотворчості, правозастосування та правосуддя.

Розкриття механізму судової інтерпретації в межах універсальної методології юридичної герменевтики сприяє вдосконаленню існуючого досвіду розв’язання справ суддею. Отримані результати можуть мати концептуальне і методологічне значення у вдосконаленні концепції реформування судової влади і визначенні її місця в системі державного механізму тощо. Матеріали дисертації можуть допомогти у підвищенні професіоналізму судді. Отже, впровадження конкретних висновків цієї дисертації сприятиме зростанню ефективності та якості правосуддя в Україні.

Сформульовані у дисертації висновки та отримані результати вносять вагомий внесок у розвиток юридичної науки, заповнюючи існуючі в ній прогалини. Дисертаційні положення, пропозиції та розроблений в роботі комплексний підхід сприяють: подальшому творчому розвитку теми; визначають шляхи та підходи вирішення низки теоретичних та практичних науково-правових проблем; виявленню нових закономірностей розвитку судової практики та механізмів взаємозв’язку і взаємодії явищ в правовій системі суспільства. Ця праця сприяє також переосмисленню місця та ролі самої науки в конструюванні та реалізації законів, визнанню ролі наукових досліджень в ефективній роботі інструментів правового регулювання.

Результати даного дослідження можуть бути використані і в навчально-методичних напрацюваннях при підготовці підручників та навчальних посібників, під час формування і проведення курсів з теорії держави і права, філософії права і філософії, а також відповідних спецкурсів.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібним комплексним дослідженням процесу здійснення правосуддя в рамках юридичної герменевтики. Одержані наукові результати є наслідком авторського аналізу, узагальнення та критичного осмислення сучасних положень правової науки, намаганням осягнення сутності механізму судочинства і спробою подальшого розвитку ідеї універсальної теорії інтерпретації як гуманітарної методології загалом.

Апробація результатів дослідження. Дане дисертаційне дослідження обговорювалося на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ.

Ідеї цієї наукової праці знайшли своє застосування в практичній діяльності автора в апеляційному суді Хмельницької області на посаді старшого консультанта колегії суддів судової палати в кримінальних справах та помічника голови ради суддів Хмельницької області, зокрема, у: підготовці справ до судового слухання по першій та другій інстанціях, виступах на робочих нарадах, розробці проектів аналітичних судових матеріалів, роботі над узагальненням практики і діяльності по забезпеченню єдиного правозастосування в судах Хмельницької області тощо.

Основні положення та результати дисертаційного дослідження були апробовані на 16 наукових конференціях: І міжнародній науково-методичній конференції «Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу» (м. Хмельницький, 11-12 березня 2005 року); VІІ всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування правової держави в Україні: проблеми й перспективи» (м. Тернопіль, 15 квітня 2005 року); міжнародній науковій конференції в рамках ІІ читань пам’яті В.М. Корецького «Формування правової системи в Україні на сучасному етапі» (м. Дніпропетровськ, 21 квітня 2005 року); регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів «Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні» (м. Івано-Франківськ, 22 квітня 2005 року); науково-практичній конференції «Проблеми правового та методичного забезпечення діяльності «юридичних клінік» України» (м. Дніпропетровськ, 3 червня 2005 року); всеукраїнській науково-практичній конференції «Реформування кримінального та кримінально-процесуального законодавства України: сучасний стан та перспективи» (м. Івано-Франківськ, 30 вересня – 1 жовтня 2005 року); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Четверті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 21-22 жовтня 2005 року); всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та студентів «Захист прав людини в Україні. Теоретичні та практичні аспекти» (м. Донецьк, 9-10 грудня 2005 року); сьомій міжнародній міжвузівській науковій конференції «Законодавство України: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Косів, Івано-Франківська область, 25-28 січня 2006 року), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції видавництв «Наука і освіта. Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика – 2006» (м. Дніпропетровськ, 16-30 червня 2006 року); всеукраїнській науковій конференції «Літературна герменевтика та рецептивна теорія у сучасному науковому контексті» (м. Чернівці, 16-17 листопада 2006 року); ІІ всеукраїнському круглому столі «Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)» (м. Львів, 1-2 грудня 2006 року); ХІІІ регіональній науково-практичній конференції на тему: «Актуальні проблеми розвитку державності та правової системи України» (м. Львів, 8-9 лютого 2007 року); міжнародній науково-практичній інтернет-конференції на тему: «Правова держава: напрямки та тенденції її розбудови в Україні» (м. Тернопіль, 25 лютого 2007 року); ІV міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті першого президента МНТУ академіка Ю. Бугая «Україна в євроінтеграційних процесах: проблеми і перспективи» (м. Київ, 18 травня 2007 року); ІV міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 1-2 червня 2007 року).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у 8 наукових статтях, опублікованих у наукових виданнях, включених ВАК України до переліку фахових, а також у 8 опублікованих тезах доповідей наукових конференцій.

  1   2   3   4   5   6   7

Похожие:

Юридична герменевтика iconБ. Г. Соколов Герменевтика метафизики
В предисловии мы хотели бы обосновать само название работы, смысл словосочетания “Герменевтика метафизики”, а также обозначить цели...
Юридична герменевтика iconНаціонального університету «Одеська юридична академія» Новітні наукові дослідження держави І права 2012 Збірник наукових праць Миколаїв Іліон 2012
Відокремлений структурний підрозділ «Миколаївський комплекс Національного університету «Одеська юридична академія»
Юридична герменевтика iconИ. Д. Демакова апк и ппро, г. Москва, Россия
Ключевые слова: экзистенциальная философия, синергетика, семиотика, акмеология, герменевтика
Юридична герменевтика iconНаціональна юридична академія україни імені ярослава мудрого
Розділ Неотомізм у католицькій філософії права: соціально-історичний контекст
Юридична герменевтика iconОдеська національна юридична академія на правах рукопису Барський Вадим Рудольфович
Розділ Теоретичні основи нормотворчості представницьких органів місцевого самоврядування
Юридична герменевтика iconОдеська національна юридична академія на правах рукопису мельничук тетяна володимирівна
Спеціальність 12. 00. 08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право
Юридична герменевтика iconВизначення та механізм дії виборчого бар’єру
...
Юридична герменевтика iconРешение заседания кафедры протокол рабочая программа модуля / дисциплины «Герменевтика и гуманитарное познание»
...
Юридична герменевтика iconВладислав Мединцев когнитивные процессы в культурном пространстве лица: знание, интеллект, рефлексия
Опубликована: Актуальні проблеми психології. Т. Психологічна герменевтика / За ред. Н. В. Чепелєвої. – К.: Дп «Інформаційно-аналітичне...
Юридична герменевтика iconМиколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія”
Особенная часть уголовного права представляет собой совокупность установленных законом норм, определяющих круг и признаки деяний,...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница