Украины Сергея Рафаиловича Гриневецкого Ассоциация европейской культуры „Золотая акация” юго- запад




НазваниеУкраины Сергея Рафаиловича Гриневецкого Ассоциация европейской культуры „Золотая акация” юго- запад
страница4/23
Дата04.09.2012
Размер3.12 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Литература:

1. Антоновы Д. Н. и И. А. Метрические книги: время собирать камни // Отечественные архивы. – 1996. – № 4. – С. 15–28; Князева Е. Е. Метрические книги Санкт-Петербургского консисториального округа как источник по истории лютеранского населения Российской империи XVIII – нач. XX вв.: Диссертация на ... канд. ист. наук. – С.-Петербург, 2004; Антонов Д., Антонова И. Метрические книги России XVIII – начала ХХ в. – М., 2006; Маркова М. А. Первичные документы по учету населения Санкт-Петербургской губернии XVIII – первой половине XIX вв. как исторический источник: метрические книги, исповедные росписи, ревизские сказки: Дис. ... канд. ист. наук. – М., 2006 и др.

2. Греки Одеси. Іменний покажчик по метричним книгам Одеської Грецької Свято-Троїцької церкви – Одеса, 2000. – Ч. 1: 1800–1831 рр. – 364 с.; Лиман І. Метричні книги як джерело з церковного устрою Південної України другої половини XVIII – першої половини ХІХ ст. // Наукові записки: Збірник праць молодих вчених та аспірантів. – К., 2001. – Т. 7. – С. 197–211; Желясков С., Левченко В. Метричні книги Олександро-Невскої церкви Імператорського Новоросійського університету як історичне джерело: статистичне, джерелознавче та історично-демографічне дослідження // Записки історичного факультету. – Одеса, 2009. – Вип. 20 и др.

3. Гузенков С. Г. Метричні книги як джерело з історичної демографії Південної України другої половини XIX – початку XX ст.: Автореф. дис... канд. іст. наук. – Запоріжжя, 2005.

4. Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. – Т. ІV. – СПб, 1891. – С. 60–61.

5. Государственный архив Одесской области (ГАОО). – Ф. 37. – Оп. 6. – Д. 61.

6. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 6. – Д. 87.

7. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 6. – Д. 111.

8. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 12. – Д. 28.

9. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 75.

10. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 30.

11. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 69.

12. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 137.

13. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 315.

14. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 343.

15. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 16. – Д. 13.

16. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 525.

17. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 592.

18. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 504.

19. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 627.

20. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 882.

21. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 714.

22. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 802.

23. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 188.

24. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 274.

25. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 849.

26. Музичко О. Історик Федір Іванович Леонтович (1833–1910): Життя та наукова діяльність. – Одеса, 2005.

27. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 12. – Д. 55.

28. Новороссийский университет в воспоминаниях современников / Автор-составитель Ф. А. Самойлов. – Одесса, 1999. – 296 с.

29. Борьба за науку в царской России. – М.-Л., 1931. – С. 212.

30. Іванков О. П., Сумарокова Л. М., Іванова-Георгієвська Н. А. Казанський Олександр Павлович // Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. – Т. 3. – Одеса, 2005.

31. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 147.

32. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 922.

33. Голотюк Й. Й. Занчевський Іван Михайлович // Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. – Т. 1. – Одеса, 2005.

34. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 824.

35. Мирошниченко В. О. Доброклонський Олександр Павлович // Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. – Т. 1. – Одеса, 2005.

36. Василевська Є. М., Кузнецов В. О. Левашов Сергій Васильович // Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. – Т. 1. – Одеса, 2005.

37. ГАОО. – Ф. 37. – Оп. 13. – Д. 1230.

38. Файтельберг-Бланк В., Савченко В. Сколько крови стоил коммунизм? («Красный» террор в Одессе 1918–1921 годов) // Порто-франко. – 2002. – № 2.

39. ГАОО. – Ф. 16. – Оп. 124 (ч. 1). – Д. 10335


Федір Самойлов,

кандидат історичних наук, професор кафедри нової та новітньої історії

ОНУ імені І.І. Мечникова


УЧАСТЬ СТУДЕНТСТВА НОВОРОСІЙСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ в 1905 - 1907 рр.: СТИСЛИЙ ОГЛЯД ІСТОРІОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛЬНОЇ БАЗИ

Досвід революції 1905 - 1907 рр., крім іншого, цікавий і цінний своїм політичним плюралізмом. Історія політичного руху студентства в Новоросійському університеті - приклад такого явища в молодіжному вузівському середовищі. Механізм співіснування політичних партій в екстремальну, переломну епоху - проблема, що представляє для нас безумовний інтерес, не тільки з погляду науково-історичного, але й політичного. Звичайно, важко і, імовірно, неможливо, та й не потрібно, проводити паралелі чи шукати точні аналогії політичного життя Росії початку XX ст. в днях сьогоднішніх. Проте, сама переломність досліджуваної епохи роблять злободенними та неминучими ті чи інші порівняння, врахування повчального досвіду. Наведені в даній статті матеріали, конкретно-історичні факти, на наш погляд, свідчать про те, що політичний плюралізм серед дореволюційної студентської молоді, безумовно, мав місце. Це є одним з аргументів на користь актуальності теми.

Місце студентства в станово-класовій структурі російського суспільства початку XX ст., його політична структуризація, політична життєдіяльність студентських колективів, а також боротьба різних партій тою чи іншою мірою висвітлені в науковій літературі. У цьому відношенні порівняно краще вивчена діяльність більшовиків, діяльність же буржуазних і дрібнобуржуазних студентських організацій досліджена гірше [1]. Це також визначає наукову актуальність теми. Мета даної статті - спроба стислої характеристики соціально-політичної структуризації і міжпартійних розбіжностей у студентському середовищі на матеріалах історії Імператорського Новоросійського університету (ІНУ) в період першої російської революції 1905 - 1907 рр.

Радянська історіографія проблеми базувалися на ленінській концепції студентського руху в Росії [2].

Суть її можна виразити в наступних тезах:

1) неоднорідність соціального походження російського студентства, що не займає самостійного місця в системі суспільного виробництва;

2) спільність її академічних і побутових інтересів;

3) політична орієнтація визначається політичною диференціацією всього суспільства, його класовим розподілом і носить тимчасовий характер;

4) студентство не єдине, у суспільній боротьбі бере участь лише його демократична частина;

5) джерело всіх негативних явищ у студентському середовищі - його дрібнобуржуазність, що є причиною несвідомого змішання ідей демократичних, примітивно-соціалістичних, посилених юнацькою категоричністю;

6) задача соціал-демократії стосовно студентства підтримувати його демократичні устремління, утягувати його в класову боротьбу;

7) який би сильним не був студентський рух, він не може сам по собі привести до серйозних політичних змін поза зв'язком з робітничим рухом;

Розгляд, аналіз робіт, спеціально присвячених історії ІНУ кінця XIX - початку XX ст., в тому числі в 1905-1907 рр., у хронологічній послідовності їхнього опублікування дозволяє простежити еволюцію оцінок авторів, з'ясувати тенденції у вивченні проблеми на тому чи іншому етапі розвитку історичної науки.

У ювілейному випуску «Пятнадцатилетие Историко-филологического общества при Императорском Новороссийском университете» [3. 83] розглядається діяльність різних підрозділів вузу, однак, у ньому відсутній концептуальний підхід до оцінки історії університету в цілому. Випуск «Трудов Одесского университета», присвячений його 75-річчю, містить дві змістовні статті: А. Фадєєва та Л. Кравця. Перша – «Одесский университет в 1900-1917 гг.» [4] - присвячена науковому життю університету, діяльності Одеського відділення Академічного Союзу й окремих його членів (професора Є.М. Щепкіна, М. М.Ланге, І. М. Занчевського); статтю відрізняє багатство фактичного матеріалу, компактність і спроби проблемного викладу діяльності Одеського Союзу викладачів вищої школи. В другий – «Студенческое движение Одесском университете в 1900-1914 гг.» [5] розглядаються питання взаємодії студентів з Одеським відділом Академічного Союзу, Одеським комітетом РСДРП і робітничим рухом у цілому. Широке використання різноманітних документів та матеріалів не підкріплюється, однак, належним рівнем їх теоретичного осмислення. Стаття носить характер добротного переказу змісту джерел.

Стаття С. И. Лебедєва «К 90-летию Одесского государственного университета им. И. И. Мечникова» [6] - скоріше історичний екскурс, ніж історичне дослідження; вона містить уривчасті відомості про життя університету в 1865 -1955 рр. Призначення статті - ювілейна – обумовило парадність, ілюстративність, безсистемність у добірці фактичного матеріалу. Стаття П. А. Некрасова «Одесский университет в 1905 г.» [7] містить цінні свідчення про діяльність Коаліційної Ради в університеті, про політичну боротьбу усередині Одеського відділення Академічного Союзу. Однак, у роботі мають місце спроби «притягання» аргументів на підтвердження деяких висунутих автором гіпотез: таким шляхом доводяться тези про гостру боротьбу студентів-більшовиків з кадетами і про реакційність вчинків Є. М. Щепкина в 1905 р. Теоретична частина статті обмежується висновком про керівництво революційним рухом у місті, у т.ч. і в університеті винятково більшовиками Одеси.

У статті І. С. Бережного [8] розглядається студентство Новоросійського університету в соціальному аспекті, наводяться таблиці, що ілюструють динаміку соціально-класового складу студентства 1899 - 1904 рр. Однак статистичні дані, наведені в таблицях І. С. Бережного, як і висновок автора статті про демократизацію соціального складу Новоросійського студентства напередодні революції 1905 - 1907 рр., на наш погляд, потребують уточнення.

100-річчю Одеського університету присвячена колективна монографія, підготовлена силами його викладачів. Розділ «Університет з 1895 р. по 1917 р.» і II частина розділу «Студентство у визвольній боротьбі проти самодержавства» [9] містять чимало відомостей про участь студентів суспільно-політичному житті в 1905 - 1907 рр. Розділи ці, у порівнянні з зазначеними вище статтями з історії університету, значно багатші на факти з історії першої російської революції. Вперше в монографії докладно висвітлюється прийняття «Тимчасових правил» (27. 08. 1905) і діяльність «Клубу марксистів» в ІНУ. Однак, при достатку нових фактів, у роботі відчувається їхня концептуальна розрізненість, а також нестача висновків щодо революційного руху в університеті в зазначений період.

Уся вищезгадана література першої групи представляє безумовну фактологічну цінність. Однак, тільки статті І. Бережного та А. Фадєєва можна виділити як найбільш вдалі спроби теоретичного осмислення авторами описуваних ними подій.

Питання, присвячені розгляду форм, масштабів участі студентів ІНУ в суспільно-політичному житті на початку XX ст., у тому числі в 1905 - 1907 рр., знайшли відображення й у колективній монографії «Одесский университет. 1865 – 1990» [10]. Однак, обмежений обсяг книги не дозволив авторам конкретно розглянути питання про участь студентів університету в суспільно-політичному житті міста і країни в зазначений період. Більш ґрунтовно ці аспекти теми зачіпаються і глибше, об'єктивніше, без властивої попереднім виданням політизації і тенденційності розкриваються в книзі «Історія Одеського університету (1865-2000)» [11], хоча й у даному виданні автори не приводять відомостей про питому вагу представників, прихильників тих чи інших політичних партій у студентському середовищі.

Дослідженню участі учнівської молоді України взагалі і студентів ІНУ зокрема в національному русі, у діяльності «Громад» і «Просвіт», у мітингах і демонстраціях політичного характеру присвячена стаття З. В. Першиної та Ф. О. Самойлова. Автори показують, як в досліджуваний період «аудиторії стали ареною політичної агітації різних партій» [12]. Однак, питання про ступінь популярності серед студентів тих чи інших партій потребують подальшого дослідження.

Автор даної статті намагався з’ясувати ряд аспектів теми в ряді публікацій, в яких аналізуються матеріали Одеського обласного архіву як джерело з історії Новоросійського університету напередодні революції 1905 - 1907 рр. [13], розглядаються питання про політику уряду відносно університетів, про його боротьбу зі студентським рухом, про позицію вчителів і вузівської інтелігенції в роки революції [14]. Різні аспекти теми щодо суспільно-політичної діяльності студентів Новоросійського університету в 1905-1907 рр. дозволяє існуючий масив джерел, які можна розділити на три групи:

1) опубліковані документи;

2) матеріали преси;

3) архівні матеріали.

До першої групи джерел відносяться окремі матеріали, опубліковані в численних збірниках документів про революцію 1905 - 1907 рр. [15]. У цих виданнях кількість свідчень, присвячених безпосередньо різним проявам суспільно-політичного життя в ІНУ, досить обмежена й в основному вони торкаються взаємозв'язку робочого і студентського рухів в Одесі, впливу Одеського комітету РСДРП на студентство.

Збірка опублікованих документів, цілком присвячених подіям 1905 - 1907 рр. в ІНУ - видання Академічного Союзу студентів С.-Петербурзького Політехнічного інституту «Революционное гнездо...». [16]. В збірці наводяться численні дані про діяльність Коаліційної Ради, Центрального Студентського органа, першої і другої груп Одеського відділення Академічного Союзу в ІНУ, про політичні угруповання студентів, відгуки одеської преси про події 1905 -1907 рр. в університеті, свідчення деяких професорів університету, що мали відношення до характеристики місцевого революційного руху. Серед опублікованих джерел - "Список студентов университета, допущенних к занятиям в осеннем (втором) семестре 1904/1905 учебного года" [17]. Безсумнівну цінність для розкриття теми мають такі цікаві джерела як мемуари, що дозволяють з'ясувати ряд моментів, що не можливо почерпнути з інших джерел, які містять інформацію про конкретних учасників тих чи інших подій, їхніх особистих якостях, політичних поглядах і т.п. У цьому плані на особливу увагу заслуговує книга «Новороссийский университет в воспоминаниях современников» [18].

Друга група джерел - матеріали газети «Одесские новости» [19]. Підшивка за липень - грудень 1905 р. містить безліч фактів, що відносяться до характеристики ситуації в ІНУ, взаємовідносинам різних груп професури із студентами, про діяльність Одеського відділення Академічного Союзу, про обговорення в Раді ІНУ проекту нового Університетського Статуту, відомості про участь студентів ІНУ в подіях на «Потьомкіні», чимало даних, що проясняють матеріальний і соціальний стан студентів Одеси тощо.

Третя група джерел - матеріали Державного архіву Одеської області (ДАОО). Документи про революційний рух у ІНУ в 1905 - 1907 рр. з Колекції листівок і прокламацій [20] містять факти про політичні угруповання в студентському середовищі, про взаємодію місцевих відділень різних партій з відповідними студентськими політичними фракціями.

У матеріалах канцелярії попечителя Одеського навчального округу [21] - свідчення про політичну спрямованість сходок в ІНУ. Ряд цікавих документів зосереджені в іменному фонді професора ІНУ І. А. Линниченка. Так, «Воззвание студентов юридического факультета Новороссийского университета от 15 января 1905 г.» [22] дозволяє з’ясувати характер політичної диференціації студентства юридичного факультету. «Открытое письмо студенчеству и молодежи профессора И. А. Линниченко» [23]. можна віднести до жанру публіцистики. Це - міркування про суспільне призначення інтелігенції, порівняльно-історичний аналіз ролі, історичних доль інтелігенції в Російський імперії і в країнах Західної Європи. «Письмо...» цікаво своїм підходом до оцінки основних рис, програмних установок провідних російських партій, оцінкою міри їхнього впливу на студентство, ступеню самостійності учнівської молоді у виборі політичної орієнтації, негативних сторонах політизації університетського життя й т.п. «Копия протокола показаний попечителя Одесского учебного округа Мусин-Пушкина о революционном движении в университете в 1906 г.» [24] містить свідчення про діяльність політичних організацій в університеті, про їхню взаємодію, про діяльність студентського і професорського суду.

Цінним джерелом, що містить багатий матеріал з історії революційного руху в ІНУ за 1899 - 1913 рр., є записки професора церковної історії О.П. Доброклонського «Студенческое движение. Часть П» [25]. Документ являє собою щоденник засідань Ради університету, які вів професор, його щоденні замітки. Записки не є історичним твором у повному сенсі цього слова, це скоріше підготовчі матеріали до історії, що відбивають строкатість думок у викладацькому середовищі, дані про студентські сходки, характер політичних дискусій, про діяльність у 1905 - 1907 рр. Одеського відділення Академічного Союзу й ін. "Университетские списки профессоров и заметки о 1906 г." - документ, в якому йдеться про участь професорів в обговоренні Університетського Статуту в 1906 р. [26]. Характер матеріалів, зосереджених у фонді професора О. П. Доброклонського, наводить на думку, що вчений збирався написати історію ІНУ. Однак, мабуть, події що відбувалися в країні, не дозволили реалізувати задумане.

Таким чином, існуюча джерельна база дозволяє з’ясувати характер суспільно-політичного життя студентства ІНУ в дореволюційний період. В той же час подальше вивчення історії зазначеного навчального закладу потребує продовження пошуку й введення у науковий обіг нових документів і матеріалів.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Похожие:

Украины Сергея Рафаиловича Гриневецкого Ассоциация европейской культуры „Золотая акация” юго- запад iconПалеолитические местонахождения начала верхнего плейстоцена на мальтинском геоархеологическом полигоне
Охватывает верхнюю часть левобережной Мальты и от нее на запад–северо-запад всю территорию между современным полотном Московского...
Украины Сергея Рафаиловича Гриневецкого Ассоциация европейской культуры „Золотая акация” юго- запад iconМ. К. Румянцев; мгу им. М. В. Ломоносова, Ин-т стран Азии и Африки. М. Восток-Запад : аст, [2007]. 302, [1] с. (Лингвистика и межкультурная коммуникация : золотая серия)
Фонетика и фонология современного китайского языка [Текст] / М. К. Румянцев; мгу им. М. В. Ломоносова, Ин-т стран Азии и Африки....
Украины Сергея Рафаиловича Гриневецкого Ассоциация европейской культуры „Золотая акация” юго- запад iconНа I и II всероссийских конференциях, прошедших в селе Старая Ладога (Ленинградская область) и г. Старая Русса (Новгородская область) были выработаны предложения по разработке новой программы «Сохранение культурного наследия и его использование в России»,
Соорганизаторы – Администрация Псковской области, Некоммерческое партнерство «Российская Ассоциация Реставраторов» (нп «Росрегионреставрация»),...
Украины Сергея Рафаиловича Гриневецкого Ассоциация европейской культуры „Золотая акация” юго- запад iconСовременные проблемы производства и ремонта в промышленности и на транспорте м 12
Киев, ул. Автозаводская, Ассоциация технологов-машиностроителей Украины (атм украины)
Украины Сергея Рафаиловича Гриневецкого Ассоциация европейской культуры „Золотая акация” юго- запад iconСовременные проблемы производства и ремонта в промышленности и на транспорте (М11-1)
Киев, ул. Автозаводская, Ассоциация технологов-машиностроителей Украины (атм украины)
Украины Сергея Рафаиловича Гриневецкого Ассоциация европейской культуры „Золотая акация” юго- запад iconУважаемые коллеги!
Секретарь конференции Копейкина М. Ю., к т н., Ассоциация технологов-машиностроителей Украины, Институт сверхтвердых материалов им....
Украины Сергея Рафаиловича Гриневецкого Ассоциация европейской культуры „Золотая акация” юго- запад iconРоль украины в восточном векторе европейской политики безопасности в контексте отношений ес-россия
Целью данной статьи является анализ сотрудничества Украины и России с Европейским Союзом в сфере безопасности и влияния российско-европейского...
Украины Сергея Рафаиловича Гриневецкого Ассоциация европейской культуры „Золотая акация” юго- запад icon«евпаторийская детская школа искусств»
Кабинета Министров Украины от 6 мая 2001 года №433 и приказа Министерства культуры и искусств Украины от 06. 08. 2001 г. №523, которые...
Украины Сергея Рафаиловича Гриневецкого Ассоциация европейской культуры „Золотая акация” юго- запад iconИстория мировой культуры
Влияние достижений классической культуры Греции на развитие европейской культуры
Украины Сергея Рафаиловича Гриневецкого Ассоциация европейской культуры „Золотая акация” юго- запад iconПамятка иностранному гражданину
Саратовская область расположена на юго-востоке Восточно-Европейской равнины в Нижнем Поволжье
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница