Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах освіти




НазваниеПредмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах освіти
страница21/29
Дата04.09.2012
Размер4.21 Mb.
ТипДокументы
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   29
§1. Завдання і зміст ознайомлення дітей з творами, українських письменників

Сьогодні українська дитяча література має чимало відомих письменників і поетів: це П.Тичина, М.Познанська, Н.Забіла, П.Воронько, А.Малишко, Ю.Збанацький, М.Сингаївський та ін.

Читання оповідань, віршів уводить дітей у широкий навколишній світ, знайомить із дійсністю. Книга – джерело знань. Вона допоможе дитині познайомитися з історією Батьківщини в поетичній чи прозовій формі.

Літературні твори несуть дитині радість, захоплюють змістом, силою впливу художніх образів, виразністю мови, музикою віршів. Книга відкриває перед дитиною світ явищ, не доступних безпосередньо досвіду, допомагає їй орієнтуватись у довкіллі, пізнавати дійсність. Художня література розповідає про життя і працю людей (твори М.Коцюбинського «Десять робітників», Т.Коломієць «Хліб», О.Донченка «Голубий гвинтик», «Золоте яєчко»). Книга вчить спостерігати, мислити, збагачує почуття дитини, сприяє формуванню її характеру, закладає фундамент майбутнього світогляду. Кращі твори художньої літератури допомагають формувати в дітей моральні риси майбутнього громадянина. Слухаючи оповідання, дитина живе життям героїв, стає учасником подій, співчуває позитивному героєві, засуджує зло. Літературні твори допомагають виробити відповідне ставлення до явищ довкілля, вчинків людей.

Читання і розповідання літературних творів дітям є важливим засобом як розвитку мовлення, так і їхнього естетичного виховання. Вплив літературних творів на розумовий, моральний та естетичний розвиток дитини залежить від добору відповідних творів, розуміння їх, уміння вихователя керувати процесом сприймання.

Джерелом художньої літератури в дошкільному закладі є твори класиків і сучасних письменників.

Уже в дошкільному віці дітей слід познайомити з класичною літературою, творами сучасних українських письменників: Є.Гребінки, Т.Шевченка, Марко Вовчко, Л.Глібова, Панаса Мирного, І.Франка, П.Грабовського, М.Коцюбинського, Лесі Українки.

Центральне місце в роботі з дітьми посідають твори таких письменників: П.Тичини, А.Малишка, М.Рильського, Н.Забіли, Г.Бойка, ГЇ.Воронька, Т.Коломієць, Н.Сингаївського, А.Камінчука, Л.Костенко, оповідання А.Головка, О.Гончара, О.Іванепко, О.Донченко, В.Сухомлинського.

У ході ознайомлення дітей з українською художньою літературою вихователь повинен вирішувати такі завдання:

- виховувати любов до художнього слова, бажання запам'ятовувати і читати вірші українською мовою;

- виховувати повагу і бережливе ставлення до дитячої книги, вміння користуватися книгою, виховувати інтерес до книги, бажання мати власні книги українською мовою;

- виховувати вміння слухати і розуміти зміст прочитаного, не перебивати читача, бажання сприймати зміст українських художніх творів на слух;

— виховувати оцінювальне ставлення до героїв дитячої книжки.

Добираючи художні твори для читання, вихователь має керуватися такими вимогами до них.

Основна вимога - художні твори не повинні бути перекладними. Перекладний твір допускає вживання слів окремих зворотів тієї мови, якою він був написаний. Тому зовсім недоцільно читати в російськомовному дошкільному закладі твори А.Барто, С.Маршака, К.Чуковського українською мовою, діти добре Їх знають російською мовою.

Художній твір повинен сприяти моральному, патріотичному, естетичному вихованню, прищеплювати позитивні якості поведінки.

Висока художня майстерність твору - це захоплюючий сюжет, виразна художня форма, жива, багата мова, яскраві образи героїв. У творах для дітей мають бути народні образні вирази, прислів'я, приказки, вдало вплетені в текст. Недоцільно читати твори з полегшуючими, «дитячими» словами.

Улюбленими книгами дошкільників є твори із захоплюючими сюжетами, динамікою подій, що інтригують дитину, спрямовують її увагу на сприймання їх змісту. Це твори І.Франка, М.Коцюбинського, Ю.Збанацького, М.Вінграновського, Д.Павличка та ін.

Простота й ясність композиції досягається конкретністю зображення героїв, чіткою, зрозумілою зав'язкою, послідовністю розгортання подій, яскраво вираженою кульмінацією і несподіваною розв'язкою, з якої можна вивести певне моральне правило, моральну позицію.

Діти дошкільного віку на кожному віковому етапі (молодша, середня, старша групи) мають свої специфічні особливості розвитку психічних процесів (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява). Дітей знайомлять також із творами своїх місцевих, регіональних письменників.

Певні вимоги ставлять і до героя дитячої книжки. Дошкільник повинен мати свого улюбленого героя, якого міг наслідувати, хотів би бути схожим на нього. Для цього дитині потрібен герой-одноліток.

Герой дитячої книги має бути діяльним, брати активну участь у житті суспільства. Такі герої Н.Забіли (Ясочка, Катруся), О.Донченка (Софійка) та ін.

У дитячого героя повинні бути ті самі риси характеру. що й у сучасних дітей. Діти не люблять занадто дисциплінованого, слухняного, позитивного ідеального героя.

У житті таких не буває. З дитячим героєм повинні траплятися ті самі неприємності і пригоди, що і з дитиною. Тому діти із захопленням розповідають про Буратіно, Незнайку, Вереду.

Дитячий герой повинен бути показаний у розвитку. Від першого знайомства з ним до останньої сторінки книжки герой підростає, долає свої негативні якості, дізнається про щось нове.

Зміст ознайомлення дітей некорінної національності з творами українських письменників наводиться у варіативних програмах з розвитку українського мовлення та відповідних розділах програм навчання та виховання дітей у дошкільному закладі. Крім того, вихователь сам може добирати нові твори сучасних українських письменників, які відповідатимуть педагогічним вимогам, віку дітей, порі року.

Добираючи для читання твори у старшому дошкільному віці, слід обов'язково враховувати регіон, в якому розташовано дошкільний заклад. Наприклад, дітей Галичини. Буковини знайомлять із творами Ю.Федьковича, І.Деркача, І.Блажкевич, С.Пушика, Марійки Підгірянки, Віри Багірової; на Закарпатті - твори В.Духновича, С.Жупанина; на Львівщині - О.Сенатович, В.Лучука, І.Кравченко; в Запоріжжі - твори П.Ребра, на Рівненщині - Л.Пшеничної тощо.

Тому вихователі російськомовних дошкільних закладів кожного регіону самі складають тематичний перелік творів українською мовою для кожної вікової групи. При цьому обов'язково слід передбачити твори усної народної творчості, українських класиків, відомих сучасних поетів та письменників і твори місцевих літературних митців, узгоджуючи їх з темами занять з розвитку українського мовлення.


§2. Методика використання творів українських письменників у дошкільному навчальному закладі

Твори українських письменників доступні дітям з раннього віку. Так, у молодшій групі використовують здебільшого віршовані твори українських поетів. Це невеличкі за розміром, прості за змістом віршики, в яких відображено певну дію або рух, легку для наслідування дітям.

У ранньому віці вірші читають у супроводі наочності, дітей стимулюють виконувати окремі дії, повторювати слова, вирази. Наприклад, перед читанням вірша Г.Бойка «Козуля» діти розглядають разом з вихователем іграшкову кізку. Потім вихователь читає вірш, тримаючи в руці іграшку, гладить її рукою, «веде до річки пити водичку»:

Кізонька-козуля Підійшла козуля

Маленька. До річки.

Кізонька-козуля Чистої випити

Гарненька. Водички.

Діти повторюють слова «кізонька-козуля», промовляють: «Пий, пий водичку».

Перед читанням вірша Н.Забіли «Ой чук-чуки» діти розглядають Ясочку в українському національному вбранні, вітаються з нею. Вихователь показує віночок, намисто, фартушок. Потім читає вірш, тримаючи в руці ляльку. Діти повторюють слова: «Ой чук-чуки, чуки-наї Наша доня чепурна».

Дітям може бути незрозуміле слово чепурна. Доцільно при першому читанні через паузу дати переклад цього слова рідною мовою дітей: «Наша доня чепурна (пауза) - рос. нарядная, красивая».

Окремі вірші можна розігрувати з дітьми третього року життя в колі. Наприклад, вірш Г.Демченко «Калачі».

На першому занятті вихователь знайомить дітей з текстом вірша, показує калач, імітує його випікання (на столі макет печі), частує ляльок, дітей.

Надалі за знайомим текстом діти грають, стають у коло й імітують рухи.

Поступово дітей залучають до промовляння окремих слів вірша. Вірші українських поетів можна читати й під час дидактичних ігор. При цьому заняття проводиться російською мовою, в кінці чи на початку гри вірш читається українською мовою. Наприклад, дидактичну гру «Покладемо ляльку спати» можна розпочати читанням вірша Г.Бойка «Захотіла Милочка спати». Далі вихователь рідною мовою дітей пояснює, що до них прийшла дівчинка україночка Милочка, вона дуже хоче спати. Пропонує покласти Її спати й заспівати українською мовою «Люлі, люлі маленька, баюі»

Один і той самий вірш читають дітям три-чотири рази з деякими змінами виконання дій дітьми.

Знайомі вірші, написані в діалогічній формі, діти можуть драматизувати. Наприклад, вірш П.Воронька «Є у мене киця Мурка». Обирають двоє дітей.

Перша дитина тримає в руках іграшкову кішку і промовляє:

Є у мене киця Мурка,

Дуже мудра кішка.

Тільки скажеш: «Замазурка!»

- Вмиється хоч трішки

(імітує рухи).

Друга дитина тримає в руці маленького іграшкового котика і промовляє:

А синок ЇЇ Васько

Муркає: «Мила нене,

Поки вип'ю молоко,

Вмийся ти за мене,

Мур - мур - мур!»

З дітьми старшого дошкільного віку вірші українських письменників заучуються напам'ять. При цьому після вступної бесіди, розглядання наочності або ілюстрацій педагог читає вірш тричі. Потім його повторюють діти, вихователь підказує окремі слова або навіть промовляє цілі рядки. Так, заучуючи вірші Т.Г.Шевченка, Лесі Українки, слід спочатку розглянути ілюстрації, налаштувати дітей на ліричний лад, а потім уже прочитати вірш у супроводі ілюстрації. «Діти, подивіться на цю картину, як гарно тугі Ранок. світає. Десь чути спів соловейка, вітерець віє, а скрізь, куди не глянь, зелені верби, дерева. Послухайте, який красивий вірш «Світає...» написав український поет Тарас Шевченко».

Заучуючи вірш Лесі Українки «На зеленому горбочку», також слід підготувати ілюстрацію-панно: зелений горбочок, біла хатина, вишневий садок» жінка в українському одязі, сонечко світить. Вірш читається тихо, в ліричному настрої.

А ось перед заучуванням вірша Л.Глібова «Веснянка» доцільно розглянути картину про весну, віночки з весняних квітів, горобчиків. Вірш читається голосно, радісно, в бадьорому темпі.

Для дітей старшого дошкільного віку добираються вірші за смислом складніші, більші за розміром. Вихователь уводить до плану вивчення вірш. який за змістом відповідає сезону та знанням, які одержують діти в означений період, темі заняття з розвитку українського мовлення; продумує» як підготувати дітей до засвоєння вірша, які слова в тексті незнайомі дітям, коли саме пояснити їх. Наприклад, щоб зрозуміли вірш М.Познанської «Пролісок», на прогулянці слід провести спостереження за проліском, увести це слово українською мовою, запитати: «Якого кольору квітка?» Перш ніж учити вірш П.Воронька «Їжачок-хитрячок» у старшій групі, вихователь показує дітям живого їжака або картинку з його зображенням. З особливою увагою треба поставитися до вивчення віршів з поетичними виразами. Так, у вірші Т.Шевченка «Встала весна» вирази чорну землю сонну розбудила, уквітчала їі рястом, барвінком укрила пов'язані з образами пробудження природи після зими. Без конкретного уявлення зрозуміти Їх дітям буде нелегко. Щоб вони відчули красу вірша, їх треба підготувати, повести кілька разів у ліс або до парку, звернути увагу на зміни, що відбулись у природі; ввести слова ряст, барвінок. Сповнені враженнями, діти зацікавляться віршем, легко його запам'ятають, поетичні образи весняної природи стануть близькими і зрозумілими їм.

На початку заняття українською мовою проводять вступну бесіду, пропонують дітям пригадати події з власного життя або розглянути картину, близьку за змістом до вірша. Так, вивчення вірша М.Познанської «Журавлі летять» можна почати вступною бесідою: «Яка зараз пора року?», «Куди відлітають птахи восени?», «Коли повертаються птахи до нас?» Після цього повідомити, як називається вірш, хто його написав. Потім вихователь чітко, виразно читає вірш напам'ять. Після першого читання уточнюють окремі слова і словосполучення. Наприклад: прочитавши вірш П.Воронька «Липка», слід запитати «Яким цвітом зацвіла липка?», «Коли живе тінь?» («У гарячу днину», - відповідають діти). Після повторного читання проводиться бесіда за змістом вірша. Вихователь попереджає, що вірш вони вивчатимуть напам'ять і тому треба уважно слухати, щоб запам'ятати. Вона читає текст ще один раз, потім викликає дітей по одному для повторення вірша. Хорове розучування віршів у дошкільному закладі не рекомендується. Діти старшого дошкільного віку здебільшого швидко запам'ятовують вірш, але не завжди свідомо засвоюють його зміст. Дитина читає вірш від початку до кінця. Вихователь підказує лише окремі слова або ставить навідні запитання до слів, які забуває дитина, щоб допомогти їх пригадати. Наприклад, при вивченні вірша П.Воронька «Їжачок-хитрячок» запитує: - «Що пошив Їжачок-хитрячок?», «Де він гуляє?», «Що натикає на голки?» Одночасно із засвоєнням тексту діти навчаються читати вірші виразно, з відповідною інтонацією, наслідуючи вихователя. Крім того, вихователь може пояснити, як читати окремі місця вірша. Наприклад, вірш Н.Забіли «Мала школярка»: спочатку дівчинка розповідає, як вона Йде повз дитячий садок до школи, потім діти вітають дівчинку. «Привіт! Куди це ти, Галинко? Заходь до нас!» Дівчинка відповідає їм:

Та ні, я йду до класу.

Зайду до вас у вільний час,

Тепер не маю часу!

Після такого пояснення діти читатимуть виразно, з відповідною інтонацією.

Для того щоб діти запам'ятали вірш, його повторюють у вільний від занять час.

Великі за розміром вірші (як-то: М.Рильського «Новорічна ялинка», Н.Забіли «Найкраща у світі») у старшій групі вивчають протягом двох занять. На першому занятті вихователь підводить дітей до розуміння тексту. Читає вірш повністю, а потім повідомляє, що сьогодні вивчатимуть тільки частину вірша. Повторно читає першу половину вірша, яку діти вивчатимуть на занятті. На наступному занятті вихователь читає весь вірш, викликає одного-двох дітей повторити першу половину вірша. Читає два рази другу половину вірша, викликає дітей повторити. У кінці заняття двоє-троє дітей повторюють увесь вірш. Заучування віршів вихователь приводить на індивідуальних та індивідуально-групових заняттях.

Крім віршів, дітям читають авторські казки (І.Франка, М.Коцюбинського, Лесі Українки, Панаса Мирного, Н.Забіли та ін.), оповідання, знайомлять з дитячими книжками.

Художні твори читають на заняттях з художньої літератури. Методика художнього читання може бути різною залежно від вікової групи, року навчання, рівня володіння дітьми українською мовою. Так, на початкових етапах навчання заняття з художньої літератури (вступна бесіда, повідомлення теми) проводять рідною мовою. Українською мовою читається лише сам текст художнього твору. Після читання діти повторюють українською мовою окремі слова, вирази,речення.

Поступово у старших групах рекомендується проводити всі заняття українською мовою за традиційною методикою художнього читання. Вихователь добирає ілюстрації, проводить вступну бесіду, пояснює окремі слова, зіставляючи їх зі словами рідної мови, читає оповідання (один чи два рази), проводить бесіду за його змістом.

До читання творів українською мовою вихователю слід ретельно готуватися,

Продуманий початок заняття викликає в дітей інтерес до читання чи розповідання, спрямовує дитячу увагу на сприймання художнього твору українською мовою.

Під час заняття ніщо не повинно відволікати увагу дітей (ніхто не повинен входити або виходити з кімнати, слід уникати зайвого шуму в інших кімнатах). Читаючи твори, вихователь час від часу відривається від книжки й дивиться на дітей. Це сприяє встановленню контакту зі слухачами, підсилює вплив художнього слова. Діти жваво сприймають твір, але по-різному, залежно від змісту твору виявляють своє ставлення до того, що чують. Оповідання чи казка може викликати в дітей жвавий відгук - сміх, вигуки, здивування, запитання; це й є свідченням того, що діти сприймають розповідь, розуміють і переживають зміст.

У процесі читання або розповідання не слід відвертати увагу дітей запитаннями або зауваженнями. Якщо хтось із дітей не слухає і заважає іншим, вихователь робить тривалішу паузу і зупиняє свій погляд на дитині; якщо вона не реагує на пильний погляд, можна зауваження поєднати з текстом, наприклад: «Послухай, Катю, що побачила дівчинка в лісі», «Послухай, Андрію, що було далі». Коли вихователь читає або розповідає знайомий твір, діти молодшого дошкільного віку при повторах можуть промовляти слідом за нею («гуп-гуп») або додавати окремі рядки, слова («Котиться колобок, котиться, а назустріч йому...» — діти називають, якого звіра зустрів колобок. Діти дошкільного віку активно переживають усі події, які відбуваються з їхніми улюбленими героями. Вони слухають, затамувавши подих, коли напруження спадає, полегшено зітхають або діляться з товаришами своїми враженнями. Веселі гумористичні твори викликають у дітей радісну усмішку, а в окремих місцях - веселий сміх. Такі прояви внаслідок емоційного впливу літературного твору забороняти не слід, це є свідченням того, що вихователь зуміла правильно передати зміст твору. У процесі читання чи розповідання треба весь час тримати дітей під контролем, активізувати їхню увагу.

Ознайомившись попередньо з літературним твором, вихователь продумує прийоми пояснення незрозумілих слів. Можна пояснити їх заздалегідь. Наприклад, під час прогулянки вихователь показує дітям колосок, розминає в руці і показує зерна, потім розтирає зерно й показує борошно. Так готують дітей до сприймання української народної казки «Колосок».

Незадовго до читання оповідання О.Іваненко «Бурулька» вихователь на прогулянці звертає увагу дітей на довгі бурульки під дахами будинків, вводить нове українське слово, пояснює, як воно утворилося. Діти шукають, де ще е бурульки, називають і з'ясовують значення цього слова, запам'ятовують його. Окремі слова можна ввести безпосередньо перед читанням художнього твору, використовуючи наочність. Наприклад, перед читанням оповідання

В.Сухомлинського «Зайчик І горобина» вихователь розглядає з дітьми гроно горобини. Вводить для дітей нове слово українською мовою, зіставляючи його з російською мовою:

«В русском язьіке - рябина, а українською мовою - горобина». Звертає увагу дітей на наголос у цьому слові. Після цього читає оповідання.

Іноді нове для дітей слово українською мовою можна пояснити в ході читання оповідання. Вихователь називає через паузу слово рідною мовою дітей. Наприклад, у віршованому оповіданні Н.Забіли «Олівець-малювець» є незнайоме дітям-росіянам слово, блискавка (тема «Явища природи» вивчається у старшій групі). Вихователь читає: «Ось і блискавка... (пауза) молния!.. І грім!..»

Художній твір читається декілька разів. Зміст знайомих творів діти можуть інсценувати й драматизувати. Наводимо конспект заняття для дітей старшої групи з художньої літератури - читання казки Н.Забіли «Про півника і курочку»1. Мета; вчити дітей співпереживати з героями казки, збагачувати словниковий запас, розвивати вміння правильно відповідати на запитання. Словник: півник, курочка, мандрувати, гай, зламати, прутик, злякатися, бігти, тікати, горішок. Дидактичний матеріал: рухливі картинки-персонажі або настільний театр.

Хід заняття: Чи любите ви мандрувати (рос. Путешествовать)? Що ви любите робити? З ким любите мандрувати? Розкажіть, куди ви любите ходити з мамою і татом (бабунею, дідусем)? Сьогодні ми послухаємо казочку про півника і курочку, які також любили мандрувати, і про те, що сталося з ними одного разу. Казку написала для дітей Наталя Забіла. Слухайте уважно, щоб потім розповісти, кого ж зустріли мандрівники.

Вихователь дослівно переповідає казку, ілюструючи розповідь рухливими картинками або настільним театром. «Були собі півник та курочка. Набридло (рос. надоело) їм якось удома сидіти, і пішли вони мандрувати по світу. Ось ідуть вони зеленим гаєм (рос. рощей) навколо вітерець кущі колихає, на кущах зеленіє свіже листячко, а між ними ягідки, як червоне намистечко. От курочка і каже:

Півнику-когутику,

Зламай мені прутик

З зеленими листочками,

З червоними ягідками.

Тільки півник хотів зламати, а з-під куща зайчик зі своєї хати: - Хто, хто тут ходить по моєму гаю? Хто, хто мої кущики ламає? : .

Злякався півник: - Ходім краще далі. Тут якісь звірі живуть небувалі. І вуха в них довгі, і самі вони сірі. Напевно, це дуже страшні звірі.

Пішли вони далі зеленим гаєм. На кущах горішки і зелене листя. А курочці дуже хочеться їсти. От вона знову й просить:

Півнику-когутику,

Зламай мені прутик,

Де листя зеленіше,

Де горішків рясніше.

Тільки намірився півник зламати, а з дерева білочка зі своєї хати: - Хто, хто тут ходить по моєму лісі? Хто гілля ламає на моєму горісі?

Злякався півник: - Ходім краще далі. Бачиш, які тут звірі небувалі. І вуха в них з китицями, і хвіст пухнастий. Напевно, хочуть на нас напасти.

Пішли вони далі зеленим гаєм. Навколо вітерець дерева колихає, під деревом рясна травичка, а на деревах листя та смачні кислички. А курочці вже не можна терпіти, починає півника знову просити:

Півнику-когутику,

Зламай мені прутик

Хоча б невеличкий.

Хоча б дві кислички.

Насмілився півник, почав ламати. Аж тут лисичка виходить із хати. Дивиться ласкаво, розпушила хвостик: - Ах, прошу, прошу до мене в гості! Ось відпочиньте в моїй хатинці - у мене є тут для вас гостинці: найкращі яблучка, смачні горішки. У вас, напевно, стомилися ніжки, бо ви далеко йшли по гаю. А я давно вже вас чекаю.

Півник та курочка дуже зраділи: - Ой, які ж тут звірі хороші та милі!

А хитра лисичка міркує собі: «Це ж мені буде добрий обід». Ось вона дала їм гостинців, лишила їх у своїй хатинці, а сама побігла до вовка-сусіда, щоб запросити його до обіду.

Півник та курочка добре поїли і відпочили. І так звеселіли, що півник навіть почав співати. Тут саме зайчик біг мимо хати. А зайчик насправді був дуже добрий: - Ти, - каже, - півнику, дуже хоробрий. Хіба ти не знаєш цієї лисиці? Ось буде тобі за оті кислиці!

Коли це білочка - плиг та плиг! І враз у віконце побачила їх. А білочка теж була зовсім не зла: - Тікайте, - каже, - швидше із цього кубла. Бо ця лисиця страшна та хижа. Вона вас зараз обоїх заріже.

Тут виглянув півник на подвір'я, а на подвір'ї – куряче пір'я: — Ой, ой, треба й справді мерщій тікати!

А вже лисиця іде до хати і вовк за нею, страшний та хижий. Іде й радіє, що буде їжа. Тільки стали вони на поріг, а півник і курочка у віконце плигі Та під кущами, під деревами та різнокольоровими моравами мерщій додому.

Та ледве встигли!

А вовк з лисицею бігли, бігли, та не знайшли під кущами сліду і залишилися без обіду».

- Ось яка цікава казочка прийшла до нас сьогодні в гості, — підсумовує вихователь і пропонує відпочити. Проводиться фізкультхвилинка.

Бесіда за змістом казки: - То хто пішов мандрувати? Куди вони пішли? (Стежить за правильністю вимови й уживання слів). Кого зустріли півник і курочка в лісі? Як зайчик сказав, коли побачив, що півник ламає кущик? (Допомагає дітям відповісти, відповідь промовляється хором). А як білочка сказала? Як зверталася курочка до півника, коли хотіла Їсти? (Промовляє звертання, а за нею діти хором. Так само промовляються всі випадки звертання. Увага до вимови слів зелений - зеленіший, червоний - червоніший, рясний - рясніший). Кому ж із звірів не треба було вірити? Коли півник і курочка вирушили в мандри - взимку чи влітку? Як ви здогадалися? На завершення заняття вихователь дякує всім за те, що уважно слухали і правильно відповідали.

Інсценізація казки Н.Забіли «Про півника і курочку». Мета: вчити дітей говорити українською мовою. Дидактичний матеріал: наголівники для півника, курочки та інших дієвих осіб; набір карток із зображеннями персонажів казки та без малюнків (за кількістю дітей у підгрупі).

Хід заняття: Вихователь повідомляє, що до них у гості знову прийшла казка Наталі Забіли «Про півника і курочку», пропонує ще раз уважно прослухати її та запам’ятати, хто й як говорить. Переповідає.

Після фізкультхвилинки казку інсценізують. Спочатку вихователь розподіляє ролі за допомогою карток:

— У мене на столі картки, на них намальовано героїв казок. Є й картки без малюнків. Той, хто витягне картку з малюнком, виконуватиме цю роль, а той, хто витягне картку без малюнка, підказуватиме слова (вихователь має подбати, щоб біля кожної дієвої особи був суфлер. Хто не дістав ролі, говоритиме разом з вихователем слова автора).

Вихователь роздає наголівники, починається інсценізація. Слова казки промовляються довільно, але треба стежити за правильністю вимови. Якщо суфлери забувають слова, персонажам допомагають діти, які працюють з вихователем.

На заняттях з художньої літератури у старших групах рекомендується тематичне читання творів одного письменника чи поета. На першому занятті вихователь коротко розповідає про письменника, показує портрет, а потім читає його твір. На наступних трьох-чотирьох заняттях продовжується читання творів. Тематичне читання може проводитися за творами Т.Шевченка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, Н.Забіли та творами регіональних письменників.

Твори українських письменників (авторські казки, оповідання) можна показувати дітям у вигляді театральних вистав під девізом «Український театр на гостинах у дітей».


1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   29

Похожие:

Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах освіти iconМетодичні рекомендації щодо проведення
Державного стандарту змісту освіти у 5-8 класах проводяться підсумкові контрольні роботи з української мови, математики, історії...
Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах освіти iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2012/2013 навчальному році
С. А. Свінтковська, завідувачка науково-методичного центру української мови та літератури ооіув
Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах освіти iconДодатковий перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти І науки для використання у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою у 2010/11 навальному році Дошкільна освіта
Міністерством освіти І науки для використання у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою
Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах освіти iconПрограма комплексного фахового екзамену з української мови та літератури для абітурієнтів філологічного факультету за освітньо-кваліфікаційним и рівн
«спеціаліст», «магістр» проводиться у формі письмового тесту. Абітурієнти, що вступають на навчання для здобуття окр «спеціаліст»,...
Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах освіти iconІнститути післядипломної педагогічної освіти
З метою впорядкування виданої навчальної літератури І програм, що рекоменду­ються для використання в навчально-виховному процесі...
Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах освіти iconТема № Система освіти в Україні та навчання іноземних мов > Основні принципи освіти І зміни у навчанні іноземних мов
До основних принципів освіти відносять: пріоритетність освіти, демократизацію освіти, гуманізацію освіти, гуманітаризацію освіти,...
Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах освіти iconЗоряна Мацюк, Ніна Станкевич українська мова професійного спілкування
Місце української мови серед інших мов світу. З історії становлення та розвитку української мови
Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах освіти iconДодатковий перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти І науки, молоді та спорту для використання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської...
Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах освіти iconДодатковий перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти І науки, молоді та спорту для використання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році Информатика
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської...
Предмет І завдання методики навчання дітей української мови в російськомовних дошкільних закладах освіти iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль)
Отже, у процесі навчання української мови в класах технологічного, природничо-математичного, спортивного напрямів, суспільно-гуманітарного...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница