Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція




НазваниеЗарубіжна література. 7 клас: методична лоція
страница7/10
Дата конвертации04.09.2012
Размер1.22 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Розділ ІV називається «Україна та її історія в літературі». У ньому вивчаються повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» і оповідання Райнера Марії Рільке «Пісня про Правду». На розділ програмою відведено 10 уроків (у разі необхідності, вчитель може додати години за рахунок резервного часу).

Варто знову дати випереджальне завдання учням скласти тези вступної статті «Україна та її історія в літературі» (Підручник-7, с. 108), а потім опрацювати їхні записи на уроці, тим самим перевіривши виконання домашнього завдання.

Можна почати вивчення творчості Гоголя традиційно – з вивчення біографічних відомостей про письменника (вони досить повно представлені у статті «Микола Гоголь» (Підручник-7, с. 110-111). Адже учні повинні розповісти зокрема про зв’язки Гоголя з Україною та її культурою.

Але, враховуючи домінанти курсу «Зарубіжної літератури» в 7 класі (акумулятивна функція літератури; література як оберег історичної пам’яті народу; взаємозв'язок «історія + художня література»), слід підкреслити те, що Микола Гоголь, хоч і нетривалий час, але був професійним істориком, читав лекції в університеті і навіть задумав написати багатотомну історію України, але, на жаль, свого задуму не здійснив. Отож, його зацікавленість історичними творами є закономірною, і це втілилося зокрема у написанні історичної повісті “Тарас Бульба”. Починаючи роботу над нею, він написав статтю “Про викладання загальної історії”, де є кілька рядків, істотних для розуміння цієї повісті: “Усе, що є в історії: народи, події - повинні бути неодмінно живі і неначе жити перед очима слухачів або читачів, аби кожний народ, кожна держава зберігали свій світ, свої барви, щоб народ з усіма своїми подвигами й впливом на людство проносився яскраво, точно в такому ж вигляді й костюмі, у якому був він у минулі часи. Для того потрібно зібрати не багато рис, але такі, які б висловлювали багато, риси найоригінальніші, найрідкісніші з-поміж тих, які мав лише зображуваний народ”. Як бачимо, наш земляк шукав того самого, що й Вальтер Скотт - засобів відтворення «місцевого колориту».

Він захотів описати не точно хронометровану історію козацтва, а, сказати б, дати «духовну біографію» України, схопити й зберегти, акумулювати в слові найневловиміші особливості нашого національного менталітету (що, зрештою, блискуче й здійснив). Ось чому його не влаштовували історичні хроніки й літописи, у яких усе було наче й з наукової точки зору правильно, але занадто вже сухо, нудно, мляво. Образно кажучи, митець хотів квітучого духмяного лугу, а йому пропонували упорядкований сухий гербарій. Звідси і його невдоволення першою редакцією, хоча була вона абсолютно розкішною, і багато творчих знахідок із неї, на жаль, так і залишилися за кадром у редакції другій, канонічній. Звідси також його довготривала робота над текстом, яка тяглася близько дев’яти років: з 1833 до 1842. Уперше твір з’явився у відомій збірці «Миргород» (1835), а остаточна, суттєво перероблена його редакція вийшла 1842 року у другому томі «Сочинений» М.Гоголя. Саме вона вважається канонічною, тому саме її ми й дали в Підручнику-7, хоча, правду кажучи, була велика спокуса дати перший варіант цього твору в чудовому новому перекладі В.Шкляра.

У листі до І. Срезневського (1834) Гоголь скаржився на неспроможність літописів стати основним матеріалом для написання історичної повісті, на те, що ці літописи, створені не безпосередньо після подій, а “тоді, коли пам'ять поступилася місцем забуттю”, нагадують йому “хазяїна, що прибив замок до своєї конюшні, коли коня вже були украдені”.

То де ж було Гоголю, образно кажучи, «шукати коня»? Лише в народній пісні, у цьому оберегові («акумуляторові») історичної пам’яті українців. Тому-то й знаходимо ми в творі багато образів, сюжетних схем і навіть фрагментів із козацьких дум, українських історичних пісень. Так, драматичний епізод про Мусія Шила, який потрапив до турецького полону, а потім обдурив турків і визволив із ворожої неволі усіх своїх товаришів, навіяна Гоголю відомою українською думою про Самійла Кішку.

Слід підкреслити, що інтерес Гоголя до української історії після друку першої редакції «Тараса Бульби», не лише не слабшав, а й розгорався. Так, у середині серпня 1839 року він писав Погодіну року з Марієнбаду: “Українські пісні зо мною... Запасаюся й сподіваюся наскільки це можливо надихатися старовиною”. А наприкінці серпня він пише Шевирьову: “Переді мною висвітлюються і проходять поетичною лавою часи козацтва, і якщо я нічого не зроблю із цього, то я буду великий дурень. Чи то українські пісні, які зараз у мене під рукою, навіяли, чи то на душу мою знайшло саме собою ясновидіння минулого, тільки я чую багато того, що нині рідко трапляється. Благослови!”. Оцим відомим кожному творцеві осяянням, «ясновидінням минулого» і завдячує Гоголь народним героїчним і історичним пісням, думам, саме в них він черпав своє натхнення.

Хоча, не всі вважали такий хід письменника вдалим. Так, відомий український письменник, автор історичного роману «Чорна рада» Пантелеймон Куліш прямо критикував Гоголя за порушення канону написання історичної прози, який започаткував Вальтер Скотт. І дійсно, у Гоголя, немов у народному епосі (згадаймо билини, де разом діють богатирі, чиї прототипи віддалені одне від одного цілими століттями), є хронологічні похибки: там наявні реалії і 15, і 16 і 17 століття.

Але саме завдяки виражальній силі народної героїчної пісні Гоголь зміг не лише відтворити «місцевий колорит» України і козаччини (хоча в творі є абсолютно шедевральні картини побуту і звичаїв запорозьких козаків, а також їхнього бойового това­риства, і учні повинні розповідати про все це з опорою на текст), а й надати творові суто епічного, монументального звучання (згадаймо хоча б останні слова козаків, які гинули в бою).

Учитель підводить школярів до висновку, що провідною темою і ідеєю твору є зображення любові до України, героїзму, мужності й ратної звитяги українського народу в боротьбі за рідну землю. Учні також порівнюють відомості про козацьку добу, отримані на уроках «Історії України» та «Зарубіжної літератури». Дуже важливо також підвести учнів до думки, висловленої на с. 15 Підручника-7. Як у билинах, за влучним висловом В.Васнєцова «втілено цільний образ народу, внутрішній і зовнішній, з його Минулим, Теперішнім, а можливо, і Майбутнім», так і в повісті Гоголя є не тільки ретроспектива, а й перспектива. Не може український народ, здатний подарувати світові таких велетнів як Тарас, Остап і інші козаки-патріоти, не мати самостійного щасливого Майбутнього.

Слід звернути увагу школярів на персонажів повісті, передовсім – центральну її постать – козацького полковника Тараса Бульби, в образі якого втілені кращі риси за­по­розького козака. На уроці треба організувати роботу над характеристикою образ Тараса, звертаючи увагу на втілення в ньому вже згаданих кращих рис запорозького козака і визначення цією домінантою інших його якостей: ставлення до синів, побуту, дружини. Образ Бульбихи не в центрі повісті, але відіграє в ній важливу роль, немов відтіняючи суворість Тараса, вносячи в оповідь ліричний струмінь. Один зі стрижневих мотивів програми 7 класу – трагедія жінки, яка втрачає на війні чоловіка і/ або дітей. Про нього йшлося, зокрема, у розділі про «Смерть матері Юговичів» (див. вище).

Один із надзвичайно важливих видів роботи – порівняльна характеристика персонажів (зокрема тому, що це важливий крок до читацьких компетенцій, формування навичок компаративного аналізу літературних творів, які гостро знадобляться в наступних класах). А образи Тарасових синів – Остапа і Андрія – як спеціально для цього створені (згадаймо біблійний прийом – найкраще порівнюються, найконтрастніше сприймаються саме рідні брати – Каїн і Авель). У Державних вимогах чітко окреслено, що повинен робити учень: він порівнює образи Остапа (“добрий козак”) і Андрія (неоднозначність: з одного боку нестійкість моральних позицій, зрада, а другого – любов до матері, ставлення до коханої, усвідомлення злочину і прийняття смерті як справедливої кари).

Але хотілося б застерегти колег від спрощення: творчість будь-якого геніального письменника (а саме таким був Гоголь) ніколи не лягає в спрощені схеми на кшталт «Остап – молодець, а Андрій - нікчема». Зовсім ні: молодший син Тараса здатен на вчинок, на високе поривання. Він палко захопився гарною полячкою, прагненням особистого щастя і став зрадником батьківщини, знехтував священний обов'язок і перейшов на сторону ворогів Січі. “А що мені батько, товариші й вітчизна?” - каже він. Хоча, не можна сказати й того, що Андрій геть утратив голову від кохання, адже навіть під час цього полум’яного пориву він досить тверезо перелічує свої (та й не лише свої) статки: «…У мене три хутори, половина батьківських табунів – мої; все, що принесла батькові в посаг моя мати і що навіть ховає від нього, - все моє (хочеться спитати: а як же Тарас і Остап? – Ю.К.). Такої ні в кого тепер у козаків наших зброї, як у мене, нема: за самий держак моєї шаблі дають мені найкращий табун коней і овець три тисячі…» Водночас Гоголь зовсім не хотів виставити його ганебним нікчемою: Андрій мужній, красивий козак. Навіть скупий на похвалу Бульба казав: “І цей добрий - ворог би не взяв його - вояк!”

І тут учням, які постануть перед проблемою аналізу і оцінки вчинків Андрія і синовбивці Тараса, слід нагадати, що провідною ідеєю “Тараса Бульби” є абсолютне злиття особистих інтересів людини з загальнонародним інтересом. Усі козаки живуть не для себе, а заради побратимства, Січі й України. Сам лише Андрій випадає з цього патріотичного загалу, тому й гине «без слави, як поганий пес». Загибель Андрія є моральною відплатою за його відступництво і ще раз підкреслює центральну ідею твору: зраду Батьківщині не можна виправдати ніколи і нічим. (Принагідно можна нагадати учням про повість Івана Франка «Захар Беркут», де розглянуті схожі проблеми. Цей твір вивчається на уроках української літератури теж у 7 класі).

Ось де витоки розбіжності творчих позицій Вальтера Скотта і Миколи Гоголя (за усієї схожості їх творів: Седрік – Тарас; Айвенго – Андрій, Ісак – Янкель тощо). Адже Айвенго, як і Андрій, зрадив національну ідею, пішовши на службу до завойовників-норманів. Але Седрік Сакс врешті вибачив його. Натомість Тарас до зрадника нещадний. Це – тверда позиція Гоголя, наявна в обох редакціях повісті. Після опрацювання Підручника-7 і відповідної роботи на уроках учні готуються і пишуть твір – порівняльну характеристику образів Остапа і Андрія.

Окрема розмова на уроках – про роль пейзажу в творі. Адже учень має пояснити цю роль з опорою на текст. Про пейзаж учні чули вже неодноразово, зокрема він розглядався на уроках зарубіжної літератури в 5 класі (розділ «Література і світ природи»). , Микола Гоголь – видатний пейзажист. У Підручнику-5 (с. 131) ми зовсім не випадково дали уривок його повісті «Майська ніч, або Утоплена» - «Чи знаєте ви українську ніч?» на тлі класичного полотна Куїнджі. Хотілося, щоб учні побачили диво української ночі в двох шедеврах різних видів мистецтва. Уривок зі «Страшної помсти» «Чуден Днепр при тихой погоде…» здавна вважається пейзажною класикою. Те саме щодо «Тараса Бульби», де є шедевральні описи природи, зокрема українського степу. Пейзаж у Гоголя ліричний, майже віршований. Крім того, він допомагає читачеві повніше осягнути психологічний стан героїв твору. Так, Бульба із синами після важкого прощання з Бульбихою залишають рідний хутір, Гоголь замість розлогого опису їхнього пригніченого стану обмежується одним реченням: “День був сірий; зелень блискуче яріла; птаство щебетало якось не в лад” (Підручник-7, с. 115). І все – внутрішній стан персонажів змальовано. Тобто, природа в творах Гоголя жива, і живе вона таким самим напруженим і багатогранним життям, як і його герої.

Окрема цікава й безмежна розмова – про культурне відлуння «Тараса Бульби». Його ставили на сцені й ілюстрували. До слова, у Підручнику-7 ми дали просто-таки розкішні ілюстрації відомого художника М.Дерегуса. А поруч із ними – колажі з фотографій острова Хортиці-2006, звідки вилітали горді, як орли, козаки. Учням буде цікаво дізнатися, що видатний український кінорежисер Олександр Довженко мріяв зняти фільм про Тараса Бульбу. Але Сталін заборонив і порадив зняти фільм про Щорса (Мирослав Попович). Відомий французький актор Жерар Депардьє мріяв зіграти козацького полковника…

Щодо відомостей з теорії літератури, то визначення поняття повість учні можуть знайти і в матеріалах розділу, і в Літературознавчому словнику Підручника-7: «Повість - розповідний твір, що за обсягом, кількістю дійових осіб і широтою зображених подій знаходиться між оповіданням як “малим” жанром і романом як жанром “великим”. Цікаво, що англійці називають оповідання “short story”, роман – “novel”, а для позначення П. терміна не придумали, послуговуючись або “зменшенням” поняття “роман” (“short novel” /“короткий роман”/), або “збільшенням” поняття “оповідання” (“long short story” /букв. “довга коротка історія, оповідка”/). Так, твір М.Гоголя “Тарас Бульба” є П. Його обсяг значно перевершує обсяг оповідання “Доля людини”, але й значно поступається обсягу роману “Айвенго”. У зазначеному творі Шолохова описана доля переважно однієї людини, Андрія Соколова, а в романі В.Скотта – життєві шляхи багатьох персонажів (Айвенго, Седріка Сакса, короля Річарда, Ровени, Ребеки і багатьох ін.). А в П. Гоголя – кілька головних персонажів: більше, ніж в оповіданні, але менше, ніж у романі [с. 119-154 Підручника].


Моніторинг навчальних досягнень школярів:

запитання і завдання до повісті М.Гоголя «Тарас Бульба»

Пригадайте

1. Що називається історичним романом? 2. Що ви знаєте про побут і звичаї запорозьких козаків? 3. З курсу української літератури повторіть відомості про повість І.Франка „Захар Беркут”.


Перевірте себе

1. Знайдіть у повісті епізоди, що розповідають про життя України доби козаччини і підготуйте розповідь на цю тему. 2. Як ставляться запорожці до України? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст. 3. Визначте основну думку повісті „Тарас Бульба”. Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст. 4. Якою постає Запорозька Січ у творі? Аргументуйте свою точку зору. 5. Виберіть з тексту повісті слова, що характеризують побут і звичаї козаків і поясніть їх значення. 6. Складіть козацький універсал, в якому перелічуються закони, за якими живе Січ у військовий та мирний час. Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст. 7. Схарактеризуйте образ Тараса Бульби, використовуючи цитати з тексту. 8. Проаналізуйте звернення Тараса Бульби до козаків у ІХ та ХІІ розділах. Як вони характеризують старого полковника? Аргументуйте свою точку зору. 9. Доберіть цитати до порівняльної характеристики Остапа і Андрія. 10. Знайдіть в тексті повісті пейзажі. Які зображально-виражальні засоби використовує письменник для опису української природи? Яку емоційну картину вони створюють? Аргументуйте свою точку зору.


Поміркуйте разом

1. Відомий український письменник П.Куліш вважав головним недоліком повісті Гоголя те, що це „не історичний роман, а козацька поема”. Чи згодні ви з оцінкою Куліша? Аргументуйте свою точку зору. 2. Повість „Тарас Бульба” називають найбільш «вальтерскоттівським» його твором. Знайдіть спільні елементи в сюжеті і будові роману В.Скотта „Айвенго” і повісті М.Гоголя. Свої висновки підтвердить посиланням на текст. 3. Що було основою життя і найвищою цінністю для козака? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст. 4. Чим є Запорозька Січ для українця? Аргументуйте свою точку зору. 5. Порівняйте образ Тараса Бульби з образом Седріка Сакса („Айвенго”) та Захара Беркута. Що об’єднує цих літературних персонажів? Аргументуйте свою точку зору. 6. Чим можна пояснити різну долю синів Тараса Бульби? Чому Андрій став зрадником? Аргументуйте свою точку зору. 7. Образ славного козака Мусія Шила Гоголь списав з народної козацької думи про морські походи Самійла Кішки. Історії яких літературних персонажів, з якими ви познайомилися у 7 класі, нагадує вам доля Мусія Шила? Свою відповідь аргументуйте посиланням на текст. 8. Порівняйте долю старої Бульбихи і матері Юговичів („Смерть матері Юговичів”). 9. Яким постає український характер у повісті М.Гоголя „Тарас Бульба”? Аргументуйте свою точку зору. 10. У своїй повісті Гоголь поєднує події, що розділені у часі десятиліттями, а той століттями. Чому він це робить? В якому фольклорному жанрі зустрічається цей прийом? 11. Прочитайте опис бою козаків з ляхами у ІХ розділі. За законами якого фольклорного жанру він побудований? Що дає письменнику використання цього прийому? Аргументуйте свою точку зору.


Працюйте творчо

1. Використовуючи думи про Самійла Кішку, „Ой був у Січі старий козак...”, „Що се в полі забіліло...” тощо доведіть, що джерелом написання повісті „Тарас Бульба” стали козацькі думи. 2. Напишіть твір за повістю „Тарас Бульба” на одну з тем: „Тарас Бульба і Захар Беркут – захисники рідної землі”; „Втілення в образі Тараса Бульби найкращих рис запорозького козака”; „Уславлення патріотизму і служіння Батьківщині в повісті „Тарас Бульба”.


***


Тема «Рільке і Україна» (учні готують повідомлення, а також розповідають про зв’язки Рільке з Україною) може послужити місточком між творчістю Гоголя і австрійського письменника. Увагу учнів зразу слід акцентувати на тому, що іноземець Рільке відчув, провидів український національний дух тоді, коли Україна входила до складу Російської імперії. Як нам зараз важко зразу відрізнити німця від австрійця, так і Рільке важко було визначити тоді, де росіянин, а де українець у величезній іноземній державі. І все-таки він це зробив. І уславив у оповіданні «Пісня про Правду» боротьбу українців за незалежність.

Під час роботи над характеристикою образу головного героя особлива увага звертається на роль народної пісні в оповіданні, а також особливості композиції твору (три кратність як одна з ознак фольклорного твору). Крім того, школярі знаходять ознаки українського національного колориту в творі; наводять приклади художніх образів, пов’язаних з Україною і характеризують їх, а також висловлюють судження про роль народної пісні в оповіданні.

Важливим є опрацювання взаємозв’язків «Рільке – Гоголь», увагу учнів слід звернути на безумовний вплив українця на австрійця. Учням можна запропонувати знайти в тексті оповідання «Пісня про Правду» героїв Гоголевого твору: Бульбу, Кирдягу, Кукубенка. Це ще раз засвідчить глибинну зацікавленість видатного австрійського митця Україною, її історією та культурою.

Окремо увагу доречно звернути на роль ікон в оповіданні. Спеціально для ілюстрації цієї ролі талановитий художник Віталій Мітченко, справжній метр, який керував підготовкою макету Підручника-7, створив чудовий колаж, де репрезентував у візуальному ряді фактично всю концепцію «Пісні про Правду»: тут і православні ікони (Богородиця (в т.ч. «знаменіє»), Святий Миколай Чудотворець), і лірник в оточенні українських селян – тобто український «місцевий колорит» відтворено засобами живопису.

Щодо відомостей з теорії літератури, то визначення поняття національний колорит учні можуть знайти і в матеріалах розділу, і в Літературознавчому словнику Підручника-7 (див. вище про «місцевий колорит» у романі В.Скотта «Айвенго»).

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Похожие:

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconНавчально-методична література
Введение в религиоведение. Теория, история и современные религии: Курс лекций. Учеб пособие для студ, вузов

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconКиївський університет імені бориса грінченка
«Зарубіжна література: Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів» (Київ, видавництво «Грамота», 2009, 304 с.), висунутого...

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconНавчально-методична розробка
Навчально-методична розробка для студентів спеціальності “Переклад” (укладач: Богатирьова О.Є. Маріуполь: пдту,2003- с. )

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconКнига братства
А клас (філологічний профіль) – 22, 10Б клас (інформаційно-технологічний профіль) – 27 (протягом року вибула 1 – Шурман Я.), 11 клас...

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconСписок збірників завдань для державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах у 2009
«Українська мова та література. Збірник текстів для переказів із творчими завданнями. Державна підсумкова атестація. 11 клас», укл....

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconПрограма дисципліни “ Історія української літератури (Давня українська література І література XVIII ст.)” для студентів денної (заочної) форми навчання

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconБілети дпа 2012. 9 клас. Інтегрований курс «Література» (російська та світова) в усній формі
У 2012 році Державна підсумкова атестація в основній школі проводиться у відповідності до Листа монмолодьспорту №1/9-61 від 27 січня...

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconУкраїнська література ХІХ століття
Література перших десятиріч ХІХ століття

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconПрограма з хімії для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програмою передбачено вивчення хімії металічних І неметалічних елементів І їхніх сполук (10-й клас), основних класів органічних сполук...

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconІМ. Богдана хмельницького
«Географія та біологія», «Географія та фізична культура», «Фізичне виховання», «Історія», «Музика І рмвз», «Музика І художня культура»,...

Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2012
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница