Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція




НазваниеЗарубіжна література. 7 клас: методична лоція
страница3/10
Дата04.09.2012
Размер1.22 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Моніторинг навчальних досягнень учнів 7 класу із «Зарубіжної літератури»


Однією з найважливіших у освіті сьогодні є проблема обєктивної і прозорої не лише для вузького кола експертів, а й для усього суспільства, оцінки результатів навчальної діяльності учнів. Під час розробки програм 12-річної школи (в т.ч. і нашої) використовувались відповідні інструктивно-нормативні документи МОНУ, а також напрацювання вітчизняних і зарубіжних педагогів. Усе це лягло в основу ключового розділу нашої програми – «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» (фактично, це було одним із перших кроків на шляху переходу програм предмета «Зарубіжна література» від застарілого типу – syllabus до сучасного типу – curriculum).

Крім того, під час написання підручників (у т.ч. блоку «Запитань і завдань») ми використовували напрацювання центрів моніторингу якості освіти, а також творчий доробок світових «класиків» моніторингу якості освіти, зокрема – Б.Блума (Велика Британія), який розробив «систему (таксономію) діагностованих цілей навчання для загальної освіти».

До «Переліку навчальний цілей і їх діагностованих результатів»18 Б.Блум відносив: 1) Знання → 2) Розуміння → 3) Застосування → 4) Аналіз → 5) Синтез → 6) Оцінку.

Усе сказане вище, зрештою, викристалізувалося в чотирьох основних типах запитань і завдань наших Підручників: 1) «Пригадайте»; 2) «Перевірте себе»; 3) «Поміркуйте разом»; 4) «Працюйте творчо».

Тож, на допомогу колегам-практикам пропоную вимірювачі (Моніторинг навчальних досягнень школярів: запитання і завдання) до ключових розділів Програми 7 класу19.


Моніторинг навчальних досягнень школярів:

запитання і завдання до билини «Ілля Муромець і Соловей розбійник»


Перевірте себе

1. Що називається билиною? 2. Чи можна віднести билину до епічних героїчних пісень? Аргументуйте свою точку зору. 3. Назвіть історичні джерела билин. 4. За яким принципом билини об’єднуються у цикли? Назвіть улюблених билинних героїв. 5. В билині „Ілля Муромець і Соловей Розбійник” визначте зачин (заспів) і кінцівку. Поясніть їхню роль у будові твору.


Поміркуйте разом

1. Яку роль в житті нації відіграють епічні героїчні пісні? 2. Чи можна билини назвати художньою історією народу? Аргументуйте свою точку зору. 3. За що воює і що захищає Ілля Муромець? Відповідь аргументуйте посиланням на текст. 4. Чи згодні ви з твердженням: „Давньоруські билини – “енциклопедія” давньоруського життя, уславлення боротьби богатирів проти ворогів Руської землі”? Аргументуйте свою точку зору. 5. Хто є головним героєм давньоруських билин? Які риси притаманні богатирю?


Працюйте творчо

1. Чи вдалося художнику В.Васнєцову у картині „Богатирі” відтворити образ Іллі Муромця, захисника київської землі? Аргументуйте свою точку зору.


***


Наступними вивчаються балади про Робіна Гуда. У них, як і в багатьох героїчних піснях різних народів світу (в українців – про Устима Кармалюка чи Олексу Довбуша), втілилися мрії англійського народу про за­хисника від несправедливості. Тут варто зв’язати цей матеріал із попереднім, нагадавши учням про ту саму роль заступника простих людей, слабких і знедолених, яку в давньоруських билинах виконував улюблений богатир Ілля Муромець. Під час вивчення балади "Робін Гуд і гончар" слід звернути увагу учнів на її історичне тло. Як і в билинах про Іллю Муромця, в її тексті є багато прикмет тієї історичної епохи: це і рицар-шериф Ноттінгему, і змагання лучників (у яких, звичайно ж, з Робіном ніхто не зрівняється) як улюблена середньовічна розвага, і багато іншого. Опрацювання таких прикмет часу (художніх деталей) є початком великої роботи над поняттям "історичний колорит", яка на повну силу розгорнеться під час вивчення історичного роману В.Скотта "Айвенго" та історичної повісті М.Гоголя "Тарас Бульба". В свою чергу, це підготовка до опрацювання в наступних класах ключового поняття мистецтва романтизму – «кульор локаль», «місцевий колорит».

Особлива увага акцентується на образах Робіна Гуда, а також його друзів і ворогів. Невипадково друзями героя були люди невисокого чину: велетень «Крихітка» Джон, монах Тук, Скарлетт, Аллан та ін., а ворогами, навпаки, – високопосадовці: шериф Ноттінгема і єпископ. Отже, вже сама розстановка друзів і ворогів Робіна Гуда свідчить про любов до нього саме простих англійців, народу.

Відтак учні (якщо треба – за допомогою вчителя) відзначають багатогранність образу Робіна, визначають конкретні риси його характеру: незлобливість (побратався з гончарем, який переміг його в чесному двобої, хоча поруч знаходилася вся ватага Гуда, готова за першим знаком свого ватажка виконати будь-який його наказ), щедрість і шляхетність (під час продажу горщиків і факт подарунків шерифовій жінці), сміливість (не побоявся приїхати фактично в пастку – в місто Ноттінгем, де жив шериф, який полював на Робіна) тощо. Тут слід організувати роботу семикласників безпосередньо з художнім текстом, що сприятиме формуванню їхньої читацької і життєвої («приборкання» значного обсягу інформації) компетенцій. Це може бути пошук і коментування цитат до характеристики образу Робіна Гуда (наприклад, такого плану: «Відважний, мужній Робін Гуд / Був рицар, а не панок, / Він честь свою ставив понад усе / І шанував жінок…» (с. 16, Підручника-7).

У вже згаданій «Книзі для додаткового читання із зарубіжної літератури. 7 клас» є ще одна балада: про конфлікт Робіна з єпископом. Учні можуть розвинути свою творчу уяву, прочитавши її текст, а потім звернувши увагу на ілюстрації в Підручнику-7, де увесь текст балади «Робін Гуд і гончар» супроводжується гравюрами в давньоанглійському стилі, які спеціально для цього підручника намалював талановитий художник О.Литвинов (с. 16-23). На них зображені різні герої та сценки з балади «Робін Гуд і гончар», але одне залишається незмінним – усі події відбуваються на тлі величезного дуба в Шервудському лісу. Можна запропонувати учням такі запитання на знання тексту (вони також вчать уважно опрацьовувати підручник):

  • Який дуб зображено на розворотах Підручника-7? Аргументуйте свою думку.

  • А який дуб і чому у баладах про Робіна Гуда називали єпископським?

Зазираючи наперед, принагідно зауважу, що чим краще учні опрацюють балади про Робіна Гуда, тим легше й ефективніше вони зможуть опрацювати історичний роман "Айвенго", де Вальтер Скотт використав матеріали цих балад, а образ Локслі є "плоттю від плоті" народного улюбленця – Робіна Гуда. Такий вид роботи сприятиме формуванню ще однієї читацькою компетенції сучасної Людини Культури – сприйняття окремо взятого художнього твору в контексті розвитку світового літературного процесу (середньовічні балади про Робіна Гуда + історичний роман Вальтера Скотта, створений у ХІХ столітті). А якщо хтось із дітей прочитав повний текст "Пригод Тома Сойєра" Марка Твена, тоді вони зможуть пригадати, що бешкетник Том частенько грав у Робіна Гуда, а отже цей образ "переїхав" разом із англійцями до далекої Америки. Така робота над "культурним відлунням" англійських балад сприятиме реалізації як культурологічної, так і аксіологічної ліній Держстандарту.


Моніторинг навчальних досягнень школярів:

запитання і завдання до балад про Робіна Гуда


Перевірте себе

1. Чому Робін Гуд побратався з гончарем? Відповідь аргументуйте посиланням на текст.


Поміркуйте разом

1. Чому Робін Гуд подарував дружині шерифа коня? Відповідь аргументуйте. 2. Які мрії англійського народу втілилися в образі Робіна Гуда? 3. Чи можна назвати розбійника Робіна Гуда народним месником і заступником? Аргументуйте свою відповідь. 4. Чому розбійника Робіна Гуда в баладі називають рицарем? Аргументуйте свою відповідь. 5. Чому балади про Робіна Гуда набули такої популярності у світі? Аргументуйте свою відповідь.


Працюйте творчо

1. Яким ви уявляєте «ідеальний» пам’ятник Робіну Гуду? Опишіть його детально (фотографію реального пам’ятника англійському герою, який знаходиться в Ноттінгемі, можна знайти у Підручнику-7 на с. 294).


***


Наступним важливим блоком програмового матеріалу є сербські епічні пісні, зокрема – перлина південнослов’янського фольклору епічна пісня „Смерть матері Юговичів”. Її ліризм, стримано-напружений драматизм неодноразово підкреслювався діячами української культури, зокрема Лесею Українкою. І зовсім невипадково чудовий переклад цього твору здійснив видатний український поет ХХ ст. Максим Рильський.

Коротка історична довідка про часи виникнення таких пісень, про трагічну для сербів після Косовської битви (1389) подана в Підручнику-7 (с.24). Далі доцільно почати підводити учнів до думки (краще не давати їм готових висновків зразу), що трагедія усього народу втілена в узагальненому образі матері загиблих на Косовому полі дев'яти її синів, Юговичів. Крім синів там загинув і її чоловік – сивий Юг-Богдан. На відміну від звичніших для читача героїчного епосу жіночих голосінь і плачів над загиблими, мати Юговичів не голосила й не плакала, маючи нібито "тверде" серце. Рефрен "Та тверде старенька мала серце, / І сльози гіркої не зронила" повторено аж тричі, що вже саме по собі свідчить про його важливу роль у втіленні концепції твору. І з кожним повтором цієї фрази внутрішня напруга сербської епічної пісні зростає. А коли закривавлений ворон кинув їй відсічену на Косовому полі руку її молодшого сина Дем'яна (про його загибель старенька вже знала), то "серце тут напружилося в неї, / з болю серце в неї розірвалось..." Можливо, в школярів виникне питання – а чому ж вона не заплакала? Адже, ймовірно, ці сльози врятували б життя їй самій, недаремно ж психологи радять, що краще виплакатися або розповісти про своє горе кому-небудь, ніж тримати його в собі. Однозначної відповіді на це питання знайти неможливо. Але сербський народ – творець пісні – саме так побачив долю матері Юговичів та й самої Сербії після фатальної поразки сербів на Косовому полі. І не можна не помітити, що таке закам’яніння старої жінки замість звичніших для такої трагічної ситуації сліз багатократно підвищує драматичну напругу твору. А далі, пригадавши з курсу історії20 важку майже пів тисячолітню історію сербів під турецьким ігом21 після трагічної поразки на Косовім полі, можна зробити висновок, що образ матері Юговичів є уособленням стражденної Сербії, поневоленої турками-османами.

Учні побачать схожість історичної долі різних слов’янських народів, яким довелося витримати криваві випробування Історії буквально на виживання. Для Київської Русі це була моторошна й спустошлива монгольська навала, для сербів – жахливе й тривале турецьке іго, для українців – криваві спустошливі й руйнівні турецько-татарські набіги. Але усі ці тяжкі випробування слов’яни, зокрема українці, витримали з честю, не розчинившись у океані інших етносів, не загубившись у пустелі часу. А вижити їм допомогла не лише мужність, сміливість і збройний спротив (хоча усе це вони вповні продемонстрували всьому світові), а й Словесність, Художня література, яка акумулювала й зберігала історичний досвід і самобутнє національне обличчя дідів і батьків і передавала все це дітям і онукам. Так, відомості про боротьбу наших пращурів-русичів22 проти її численних ворогів акумулювалися і зберігалися в билинах; інформацію про боротьбу південних слов’ян проти турків знаходимо в їх у епічних, юнацьких піснях; а відомості про страждання українців під час навал турків, татар і інших загарбників, а також про героїзм козаків – оборонців України знаходимо в невольничих плачах, думах та історичних піснях. До слова, саме вони стали основним джерелом повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба» (див. нижче).

На матеріалі епічної пісні "Смерть матері Юговичів" можна плідно попрацювати над характерними ознаками фольклорних балад. Це вже згадане використання рефренів, зокрема – постійних звертань ("Невістонько, Дем’янова мила !.."; "Ой, свекрухо, Дем’янова нене !.."); магічних цифр (дев’ять синів – коней – списів – левів – соколів...); анафора (принагідно можна згадати вірш Ш.Петефі "Коли ти муж, будь мужнім...", вивчений у 6 класі, в якому широко використано цей прийом), постійних епітетів (кінь добрий, дім білий). Все це свідчить про генетичну («кровну») спорідненість різних жанрів фольклору і зокрема балади як їх різновиду.

Можна також акцентувати увагу школярів і на традиційному фольклорному мотиві польоту жінки (часто – перевтіленої в пташку) на поле бою, де б’ються/гинуть їхні чоловіки. У сербській юнацькій пісні це моління і політ (фантастичний, казковий елемент) матері Юговичів на Косове. І тут (за бажання вчителя, звичайно) можна провести випереджальну міжпредметну роботу. Адже на уроках української літератури у 8 класі вивчатиметься знамените «Слово о полку Ігоровім»23, де «плаче-тужить вранці в Путивлі на валу»Ярославна, дружина князя Ігора, який пішов у небезпечний військовий похід проти половців.

Дивовижну близькість двох слов’янських літературних шедеврів (зокрема – на образному рівні: сокіллебідь – чайка – зозуля) добре видно з наведеної нижче порівняльної таблиці. Для творчого вчителя, як випереджальний матеріал до майбутнього вивчення повісті Гоголя «Тарас Бульба», пропоную компарабельний (плідний для порівняння) матеріал – сцену фактичного прощання матері Остапа і Андрія з синами напередодні їх від’їзду на Січ. У наведених у таблиці фрагментах трьох творів виділена лексика двох лексико-семантичних полів: 1) «птах», 2) «війна»:


«Смерть матері Юговичів»

(Переклад Максима Рильського; Підручник-7, с. 24)

«Слово про Ігорів похід»

(Переклад Максима Рильського)24

М.Гоголь. «Тарас Бульба»

(Підручник-7, с. 114)

Молить Бога Юговичів мати,

Щоб він дав їй очі соколині,

Та ще й білі крила лебедині,

Полетіти на Косóве рівне

І побачить Юговичів дев’ять,

Десятого – батька Юг-Богдана.

Як просила, вимолила в Бога:

Дав їй Бог і очі соколині,

Дав їй Бог і крила лебедині,

Тож вона майнула на Косóве,

Бачить мертвих Юговичів дев’ять,

Десятого – батька Юг-Богдана...

Ярославни-княгині чути голос.

Як та чайка-жалібниця,

Стогне вона вранці-рано:

«Полечу, – каже, зозулею по Дунаю,

Умочу бобровий рукав

У Каялі-ріці,

Обмию князеві криваві рани

На тілі його дужому!»…

«…Вона гаряче, палко, слізно, як та степова чаєчка-небога, схилилася над своїми дітьми. Її милих, коханих чаєнят тепер беруть від неї – беруть на те, щоб ніколи, ніколи вона їх більше не побачила! Хтозна, може у першім бою татарин зрубає їм голови, і вона не буде навіть знати, де лежатимуть їхні білі тіла, покинуті на поталу хижому птаству; а за кожну краплину крові їхньої вона віддала б себе всю».


Можна звернути увагу учнів на те, що схожість образів, настроїв, ситуації (попри хронологічну, етнічну, жанрову розбіжності) є свідченням впливу тематики літературних творів на вибір їхніми творцями засобів художньої виразності.

А визначення терміна «балада» (в т.ч. – «фольклорна балада») учні знайдуть, знову-таки, у «Літературознавчому словнику»: «Балада (прованс. ballar – „танцювати”) – жанр літератури, невеликий ліро-епічний твір фантастичного (напр., „Вільшаний король” Й.В.Гете), легендарно-історичного (напр., «Вересовий трунок» Р.Л.Стівенсона), героїчного (напр., англійські Б. про Робіна Гуда) чи соціально-побутового змісту з драматично напруженим сюжетом. Б. притаманні невелика кількість персонажів, відсутність деталізації, стислість викладу. Драматична гострота, часто трагізм сюжету поєднуються в ній із виразно ліричним забарвленням оповіді. Існує два різновиди Б.: фольклорні (створені народом) і літературні (створені конкретними письменниками). Серед найвідоміших майстрів зарубіжної балади слід насамперед згадати француза Ф.Війона, німців Й.В.Гете і Ф.Шіллера, поляка А.Міцкевича, росіянина О.Пушкіна, шотландця Р.Л.Стівенсона. Чудові українські літературні Б. створив Т.Шевченко [с. 26-38 Підручника-7]».

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Похожие:

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconНавчально-методична література
Введение в религиоведение. Теория, история и современные религии: Курс лекций. Учеб пособие для студ, вузов
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconКиївський університет імені бориса грінченка
«Зарубіжна література: Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів» (Київ, видавництво «Грамота», 2009, 304 с.), висунутого...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconНавчально-методична розробка
Навчально-методична розробка для студентів спеціальності “Переклад” (укладач: Богатирьова О.Є. Маріуполь: пдту,2003- с. )
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconКнига братства
А клас (філологічний профіль) – 22, 10Б клас (інформаційно-технологічний профіль) – 27 (протягом року вибула 1 – Шурман Я.), 11 клас...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconСписок збірників завдань для державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах у 2009
«Українська мова та література. Збірник текстів для переказів із творчими завданнями. Державна підсумкова атестація. 11 клас», укл....
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconПрограма дисципліни “ Історія української літератури (Давня українська література І література XVIII ст.)” для студентів денної (заочної) форми навчання

Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconБілети дпа 2012. 9 клас. Інтегрований курс «Література» (російська та світова) в усній формі
У 2012 році Державна підсумкова атестація в основній школі проводиться у відповідності до Листа монмолодьспорту №1/9-61 від 27 січня...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconУкраїнська література ХІХ століття
Література перших десятиріч ХІХ століття
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconПрограма з хімії для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів
Програмою передбачено вивчення хімії металічних І неметалічних елементів І їхніх сполук (10-й клас), основних класів органічних сполук...
Зарубіжна література. 7 клас: методична лоція iconІМ. Богдана хмельницького
«Географія та біологія», «Географія та фізична культура», «Фізичне виховання», «Історія», «Музика І рмвз», «Музика І художня культура»,...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница