Організаційний комітет конференції




НазваниеОрганізаційний комітет конференції
страница17/17
Дата26.10.2012
Размер1.83 Mb.
ТипДокументы
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

РОЗРОБКА ПРИСТРОЇВ ДЛЯ ХОЛОДИЛЬНОЇ ОБРОБКИ ЗЕРНА НА хлібозаготівельних підприємств України

Петушенко С.М., Станкевич Г.М., Кудашев С.М.

ОНАХТ, м. Одеса


На основі аналізу умов роботи хлібозаготівельних підприємств України, запропоновані наступні схеми холодильної обробки зерна:

а) попередня холодильна обробка зерна перед завантаженням у силос або бункер (схема “А”);

б) холодильна обробка завантаженого в силос або бункер зерна (схема “Б”);

в) комбінована схема, що пропонує початкову холодильну обробку зерна перед завантаженням у силос або бункер і остаточне доведення до необхідних параметрів після завантаження (схема “В”).

В умовах теплого часу року очевидним для всіх схем є періодичний контроль температур зернового засипання, а при необхідності й охолодження.

Розглянемо докладніше запропоновані схеми холодильної обробки.

Схема “А” використовується для охолодження потоку зерна. Вона може бути реалізована в промислових зерносушильних або в спеціально виготовлених теплообмінних апаратах, наприклад, типу “труба в трубі”. У першому випадку охолодження зерна відбувається при взаємодії його з потоком охолодженого повітря, а в другому може бути використана крижана вода. Для реалізації першого випадку необхідний або стандартний центральний кондиціонер, або холодильна машина з повітроохолоджувачем. В другому випадку необхідно використовувати різні чілери. Джерелом холоду й у першому і в другому випадку можуть бути як парокомпресорні холодильні машини, так і тепло використовуючи абсорбційні бромистолітієві холодильні машини (АБХМ). Перевага АБХМ зв'язана з можливістю використання в роботі джерел непридатного низькопотенційного тепла (відхідних потоків газів з камер згоряння печей, котлів, тощо). Схема “Б” може бути реалізована двома способами: а) стаціонарним охолодженням; б) мобільним періодичним охолодженням

При стаціонарному охолодженні необхідна установка охолоджуючого теплообмінного устаткування в об’ємі зернового засипання. Це підвищує ефективність процесів охолодження, але припускає додаткові базові капітальні витрати на виготовлення.

Мобільне періодичне охолодження зернового засипання в силосах активно просувається на ринок фірмою «Granifrigor» (Німеччина). Переваги способу пов'язані з простотою реалізації і мінімальних капітальних витратах. До недоліку можна віднести використання тільки електричних джерел енергії.

Висновки. При стаціонарному охолодженні можуть бути використані різні тепловикористовуючі холодильні машини, що працюють на непридатних джерелах теплової енергії. Схема “В” є універсальною і дозволяє ефективно впливати на зернову масу на всіх етапах зберігання.


РОЗРОБКА ОХОЛОДЖУВАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ НА ОСНОВІ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИХ РОБОЧИХ ТІЛ

Тітлов О.С., Петушенко С.М., Кудашев С.М.

ОНАХТ, м. Одеса


Розробка охолоджувальних комплексів, дозволить здійснювати безпосередню холодильну обробку сільськогосподарської сировини безпосередньо в місцяхйого заготівлі і сприяє підвищенню якості і тривалості термінів зберігання. При охолодженні в порівнянні з традиційною сушкою зерно виходить екологічно чистим, виключена денатурація білка, забруднення зерна вуглеводнями, сажею, окислами сірі і азоту, важкими металами, нітритом і нітратами. Комплексне використання штучне охолодженого повітря при зберіганні зерна і теплоти, що виділяється при цьому в конденсаторі,| для підігріву, підсушування зерна або опалення| теплиць, приміщень є ідеєю нині покійного академіка Міжнародної академії холоду В.Ф. Чайковського. Зниження енерговитрат досягається внаслідок того, що установка працює в режимі теплового насоса, а це дозволяє не тільки охолоджувати зерно, але і скидне тепло надалі використовувати для екологічно чистої сушки зерна, наприклад: для підігріву у разі використання як насінного матеріалу або у разі переробки на борошномельних і круп'яних заводах; опалювання приміщень теплиць і так далі

З урахуванням необхідної холодильної потужності| і масогабаритних характеристик, в мобільних системах охолодження зерна найбільші перспективи мають парокомпресійні холодильні машини (ПКХМ) і газові (повітряні) холодильні машини (ГХМ).

До переваг ГХМ відносять відсутність проблем з|із| робочим тілом – повітря вибухопожежобеспечне і може подаватися безпосередньо в охолоджувани приміщення. ГХМ прості в експлуатації і не роблять вплив на озоновий шар атмосфери. До недоліків ГХМ відносять низьку енергетичну ефективність при роботі на температурному рівні мінус 30 ... мінус 20 °С.

Проблеми використання ПКХМ в системах охолодження зерна пов'язані з переходом на озонобезпечни| робочі тіла – холодоагенти.

В даний час пропонується цілий спектр замінників традиційного холодоагенту ПКХМ – R12 , у тому числі і природними, наприклад, аміаком.

Не дивлячись на те, що в даний час|нині| найбільшого поширення набули мобільні холодильні установки із парокомпресійнимі холодильними агрегатами, певні перспективи мають і розсольні тепловикорестуючи| абсорбційни холодильні машини (АХМ) і пароежекторного типу (ПЕХМ). У цих установках прагнуть використовувати тепло низького потенціалу, зокрема, теплоту вихлопних газів двигунів внутрішнього згорання, скидного тепла газотурбінних установок і котельних агрегатів. Електроенергія в АХМ і ПЕХМ витрачається лише на привід перекачуючих, циркуляційних і розсолів насосів і в системах автоматики. У АХМ частка електроенергії в сумарному підведенні енергії складає від 0,5 % до 2,3 %. У ПЕХМ ця величина складає ~ 0,6 %.

Для порівняння із тепловикористуючими холодильними машинами візьмемо сучасну велику аміачну ПКХМ з компресором П220. Розрахунки показують що, в ПКХМ витрати електроенергії на виробництво одиниці штучного холоду, наприклад, 1 кВт, складає 0,13 кВт; у бромістолітевих АХМ – 0,008 кВт, водоаміачних АХМ – 0,04 кВт; ПЕХМ – 0,1 кВт. Ці результати розрахунків говорять про те, що за наявності скидних джерел теплової енергії експлуатаційні витрати тепловикористуючих холодильних машин значно нижчі, ніж в ПКХМ.

Перевагою ПЕХМ і АХМ великої холодопродутивністи є і те, що вони менш громіздкі, чим відповідні ПКХМ.

Великий інтерес викликають ПЕХМ на озонобезпечному R134а. Ці установки забезпечують можливість використання низькопотенційного тепла на рівні температур плюс 70 ºC, конструкції їх компактніші, а тиск в системі підтримується вище атмосферного, що виключає підсос повітря у випарник.

Ефективність використання мобільних холодильних установок визначається інтенсивністю процесів теплообміну між холодним повітрям і зерном. У сучасних сховищах – силосах товщина зернового шару складає, не менше, 10 метрів, діаметр - 3 ...5 метра. При традиційному рішенні (подача охолодженого повітря в нижню частину силосу) виникають проблеми рівномірного розподілу повітряного потоку за об'ємом зернового шару. Ця проблема може бути успішне за допомогою високоефективних двофазних теплових систем, наприклад, термосифонів, вбудованих до складу конструкції силосу.

Висновки. З врахуванням приведених результатів порівняльного аналізу, а також відомих переваг тепловикорестуючих холодильних машин в частині екологічної безпеки, можна рекомендувати їх як мобільні холодильні установки на елеваторах і зерноскладах України і країн СНД.


ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНОГО ХОЛОДУ

В СИСТЕМАХ ТЕХНОЛОГІЧНОГО КОНДИЦІОНУВАННЯ ПОВІТРЯ КАРТОПЛЕ- ТА ПЛОДООВОЧЕСХОВИЩ

Дідик Н.М., Липа О.І.

ОДАХ, Одеса


Процеси довгострокового зберігання сільськогосподарських продуктів є одним з найбільш енергоємних, тому що виробництво і використання штучного холоду пов’язане з великими енерговитратами. У той же час існує багато способів і технологій зберігання, які при науковому обґрунтуванні і правильному технічному рішенні можуть бути визначені енерго- і ресурсозберігаючими. В першу чергу це відноситься до застосування природного холоду у системах охолодження картопле- та плодоовочесховищ. Використання природного холоду залежить від географічного розташування сховища, тому при виконанні роботи були вирішені наступні питання: а) визначені кліматичні особливості району; б) обґрунтовані норми питомої витрати вентилюючого повітря та коефіцієнти робочого часу вентиляторів у залежності від кліматичної зони та виду продукту; в) розрахована тривалість охолодження різних видів продуктів при даних значеннях питомої витрати повітря; г) обґрунтовані системи повітророзподілу, які забезпечують мінімальний підігрів повітря у магістральних та роздавальних каналах; д) визначені максимально припустимі значення питомої поверхні зовнішніх огороджень сховищ. При визначені придатності кліматичних умов для використання природного холоду орієнтувалися на нормативні строки завантажування сховищ, припустиму тривалість охолодження і розрахункову початкову температуру продукту.

Результати розрахунків показали, що для зон з розрахунковою зимовою температурою –30 ºС при зберіганні картоплі з використанням тільки природного холоду питому витрату повітря необхідно приймати 50…70 м3/(тгод), коренеплодів – 100…150 м3/(тгод), капусти – 100…120 м3/(тгод). У кліматичній зоні з розрахунковою зимовою температурою –20 ºС зберігання картоплі з використанням природного холоду виявляється можливим тільки, коли питома витрата повітря складає 120…150 м3/(тгод). Зберігання інших видів продукції у тих же кліматичних зонах потребує комбінованого використання, штучного та природного, або лише штучного холоду. Аналіз основних температурних характеристик та проведені розрахунки показали, що навіть в умовах півдня України можливе зберігання картоплі, буряку, моркви, капусти, цибулі та яблук зимових сортів при частковому використанні штучного холоду.

За результатами дослiдження на географiчнiй карті України, згідно економічним та технологічним показникам, визначені зони, які виявляються найбільш придатними для зберігання різних видів рослинних продуктів iз використанням природного холоду.

Встановлено, що найбільш ефективною системою охолодження при застосуванні природного холоду є система активного вентилювання. При проектуванні таких систем необхідно надавати перевагу використанню наземних повітророзподільних каналів, які знаходяться безпосередньо у насипу продукту, а у випадку необхідності використання каналів, які знаходяться під підлогою, передбачати у них зволоження повітря для усування шляхового підігріву від ґрунту.

На основi проведених дослiджень запропоновано система зволоження припливного повiтря з використанням гiдравличних форсунок виского тиску типу Impaction-pin, якi встановлюються безпосередньо у повiтроводах. Для розпилу 450 л/год витрачається всього лише 1,1 кВт, що складає 3 % витрат енергiї установок iз пневматичними форсунками.

При розробцi проектiв продоовочесховищ з використанням природного холоду слiд враховувати, що питомi тепловитрати крiзь огородження сховищ взимку порiвнянi з питомою теплотою дихання продукту. Тому при розробцi ефективних систем iнженерного забезпечення зберiгання картоплi, плодiв та овочiв необхiдно передбачати захист штебелiв з продуктом, якi розташованi бiля стiн, вiд пiдмерзання шляхом використання фiзiологiчної теплоти, яка повинна вiдводитися.

Раціональне використання природного холоду та прийняття інженерних рішень з проектування картопле- та плодоовочесховищ на основі наукового обґрунтування дозволять зменшити витрати продуктів на 20…30% енергії – на 25…30 % у галузi АПК України.

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Похожие:

Організаційний комітет конференції iconПрограма ІІ міжнародної науково-практичної інтернет-конференції Аграрна наука ХХІ століття
Відкриття конференції – директор навчально-наукового інституту економіки професор Запара Людмила Анатоліївна
Організаційний комітет конференції iconВісник містить матеріали березневої 2008 року наукової конференції Донецького відділення нтш. Доповіді І повідомлення присвячені проблемам літературознавства. Секція конференції працювала у Донецьку
Світі „пражан
Організаційний комітет конференції iconМатеріали ХVI i міжнародної науково-практичної конференції у двох частинах Ч. I харків 2009 ббк 73 І 57
...
Організаційний комітет конференції iconПлан роботи конференції 1 грудня 2004 р., середа 00-22. 00 Заїзд, розміщення учасників І гостей конференції у готелі
Основні підсумки документознавчих досліджень Всеросійського науково-дослідного інституту документознавства та архівної справи
Організаційний комітет конференції iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
...
Організаційний комітет конференції iconНаукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57
Співголови конференції: Патко Д. (Угорщина), Поп Е. (Румунія), Клаус Е. (Німеччина), Хамрол А. (Польща), Ілчев І. (Болгарія)
Організаційний комітет конференції iconТараса Шевченка Юридичний факультет Програм а Міжнародної науково-практичної конференції
Київського національного університету імені Тараса Шевченка; зустріч учасників конференції з організаційним комітетом
Організаційний комітет конференції iconДиректор Департаменту охорони здоров’я та соціальних питань Світлана Горбунова-Рубан
Організаційний розвиток ігс харкова: куди рухаємося та чого бракує (фото, відео)
Організаційний комітет конференції iconМодератор
У другій половині дня робота конференції продовжувалась у формі „Відкритий простір”. Під час роботи трьох сесій була організована...
Організаційний комітет конференції icon06-10 червня 2012 р. Севастополь, Крим, Україна Запрошення
Організатори конференції мають за честь запросити Вас до участі у Міжнародній науково-практичній конференції “Ольвійський форум-2012:...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница