Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності




НазваниеСамарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності
страница7/26
Дата19.10.2012
Размер3.24 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   26

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ


Підвищення конкурентоспроможності продукції сільськогосподарських підприємств є стратегічною проблемою. Без забезпечення конкурентоспроможності та стійкості конкурентних переваг сільськогосподарських підприємств і продовольчих товарів на регіональних і міжнародних ринках не можливо досягти сталого розвитку аграрного сектору. Конкуренція розкриває потенціал суб’єкта аграрного ринку й виконує важливу функцію постійного рушія розвитку сільськогосподарського виробництва. [2, с.104].

Питання підвищення конкурентоспроможності продукції сільськогосподарських підприємств досить актуальне. Науковці висловлюють думки, що з розвитком економічних відносин виникла потреба формування методики визначення конкурентоспроможності продукції, в тому числі й агропромислових товарів.

Отже: конкуренція виступає важливою рушійною силою розвитку економічної системи, складовою частиною її господарського механізму, стає економічною основою, яка потребує чіткого регулювання з боку держави, що мусить відображатися в чинному законодавстві; під конкурентоспроможністю сільськогосподарської продукції слід розуміти комплекс основних властивостей, що відрізняють її від товару-аналога, а частина продукції сільськогосподарських підприємств, враховуючи її якісні властивості, належить до ринку монополістичної конкуренції, що дає можливість застосовувати маркетингові дослідження, регулювати політику ціноутворення і стимулювати збут продукції; наявність конкуренції в сільськогосподарських підприємствах можлива лише при наявності існування потужних ринків збуту [1, с. 86].

Створення, впровадження і широке розповсюдження нових товарів, послуг, технологічних процесів стають ключовими факторами росту обсягів виробництва, зайнятості, інвестицій, зовнішньо тривалого обороту, поліпшення якості продукції, економія трудових і матеріальних витрат, удосконалення організації виробництва й підвищення його ефективності. Усе це формує конкурентоспроможність підприємства і виробництва ним продукції на внутрішньому і світовому ринках [3, с. 70].

Основним важелем забезпечення конкурентоспроможності продукції є ефективність господарської діяльності. З метою реальної оцінки стану аграрного сектору міністерством спільно з науковцями здійснена оцінка конкурентоспроможності вітчизняних сільськогосподарських підприємств.

Результати досліджень показують наявність трьох груп продукції за рівнем конкурентоспроможності [4, с. 12]:

група конкурентоспроможної продукції (насіння соняшнику та продукти його переробки, продовольче та фуражне зерно й продукти його переробки, насіння ріпаку і сої продукти їх переробки);

група продукції перспективної конкурентоспроможності (м'ясо птиці, овочі, яйця, молоко та молокопродукти, картопля, мед);

група продукції з низькою перспективою створення конкурентоспроможності (яловичина, цукор, льон, фрукти).

На конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції може вплинуть низка факторів (рис.1), які поділяються на внутрішні і зовнішні [3, с. 69].

Конкурентоспроможність галузі є багатогранним поняттям яке характеризує її спроможність конкурувати на внутрішніх та зовнішніх ринках і вимірюється ступенем присутності на них вітчизняної продукції. Два основних взаємозв’язаних чинники, що визначають конкурентоспроможність – це собівартість виробництва та ціни реалізації, що значною мірою визначаються якістю сільськогосподарської продукції та продовольства.



Рис. 1 Фактори, що впливають на конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції

Державне регулювання здійснюється через цінову та кредитно-податкову політику, яка ефективна лише тоді, коли ціни на аграрну продукцію забезпечать необхідні темпи розширеного відтворення виробництва і одержання максимального прибутку на вкладений капітал. Цінову політику в аграрній сфері необхідно здійснювати на основі вільного ціноутворення в поєднанні з елементами державного регулювання цінового рівня. Цінова політика на продукцію має ґрунтуватися, насамперед, на концепції паритету, суть якої полягає в тому, що співвідношення цін, за якими селяни продають свою продукцію, до цін, за якими вони купують матеріально-технічні ресурси, повинно забезпечити необхідне розширене виробництво. Для реалізації цієї концепції необхідний закон України, щодо використання мінімальних цін на сільськогосподарську продукцію. Щоб запобігти різкому підвищенню роздрібних цін і, відповідно, зменшити звуження ринку, слід скасувати податок на додану вартість та ввести державні дотації на аграрну продукцію, на першому етапі як мінімум до 30-35% від обсягу реалізації.

Удосконалення державного регулювання підвищення конкурентоспроможності продукції сільськогосподарських підприємств потребує розробки:

- правових основ та вдосконалення законодавства стосовно конкурентоспроможності продукції;

- стандартів її виробництва і збуту;

- методології та методик досліджень конкурентоспроможності;

- нових інформаційних технологій;

- сучасних видів машин та обладнання й прогнозування потреб у них;

- моделей побудови ринкових об’єктів, їх спеціалізації і розміщення як складової частини планів соціально-економічного розвитку;

- створення науково обґрунтованих моделей підприємств та забезпечення оперативного переходу до міжнародних систем класифікації та кодування.

Підвищення конкурентоспроможності продукції сільськогосподарських підприємств не можливе без державної підтримки, отже, для успішного збуту виробниками сільськогосподарської продукції необхідно, пер за все, на державному рівні створити умови для розвитку біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, а особливо укладенню ф’ючерсних і форвардних контрактів, створенню дієздатних оптових ринків сільськогосподарської продукції та інтенсифікації процесу інформаційного забезпечення діяльності сільськогосподарських підприємств.

Список використаних джерел

  1. Бабенко А.Г. Державне регулювання та підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору / А.Г. Бабенко // Економіка АПК. - 2008. - № 5. С. 85–88.

  2. Битик А.Г. Теоретичний аналіз проблеми конкурентоспроможності / А.Г. Бидик // Інноваційна економіка. - 2007. - №2. - С. 103-109.

  3. Вітков М.С Інновації як умова підвищення аграрного сектору / М.С. Вітков // Економіка АПК. - 2006. - №7. - С. 68-72.

  4. Супіханов Б.К. Про підвищення конкурентоздатності аграрного виробництва в сучасних умовах / Б.К. Супіханов // Економіка АПК. - 2008. - №5. - С. 11-15.



Управління

міжнародною конкурентоспроможністю країн та регіонів в епоху глобалізації


Бутук Александр Ильич

Одесский национальный политехнический университет, г. Одесса

E-mail: butuk@ukr.net


КЛЮЧЕВЫЕ ПРОБЛЕМЫ

ТАМОЖЕННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ В СНГ


Как известно, постсоветские реформы привели в 90-е гг. XX в. к беспрецедентному хозяйственному упадку; а оживление экономики большинства стран СНГ в первом десятилетии XXI ст. происходило главным образом в направлении бурного расширения посреднической сферы (торговли и финансово-банковского дела) и восстановления преимущественно топливно-сырьевого комплекса отраслей (за исключением Беларуси, где был модернизирован и обрабатывающий сектор). Такая неинновационная хозяйственная ориентация фиксирует неоколониальный характер экономик ведущих стран СНГ, в частности, России и Украины. Этот аутсайдерский характер задан либерально-олигархическим содержанием постсоциалистических общественно-хозяйственных метаморфоз.

При этом важными составляющими последних явились, с одной стороны, мягко говоря, безоглядная и поспешная либерализация внешнеэкономических отношений с дальним зарубежьем, а, с другой – неуместный и пагубный взаимный протекционизм между самими постсоветскими государствами. Поэтому, по нашему убеждению, одной из важнейших предпосылок реализации перехода к модернизационному пути дальнейшего развития, о котором ныне так много пишут, выступает коренное преобразование таможенного упорядочения экономической жизни. Без оптимального решения данной актуальной и стратегической задачи страны СНГ обречены прозябать на обочине мирового прогресса.

Целью настоящих тезисов как раз является попытка теоретически обосновать фундаментальные постулаты той концепции, какая позволит подойти с научных позиций к решению указанной задачи. В этом аспекте очевидно, что для осмысления исходных принципов созидательного таможенного регулирования, в первую очередь, надо чётко осознавать, что страны СНГ занимают громадный регион, называемый Северной Евразией.

Северная Евразия представляет собой самый холодный (из более или менее густо заселённых зон Земли [1-3]), экономическое игнорирование чего является совершенно недопустимым. Тем не менее, как раз такое игнорирование данного недвусмысленного и неоспоримого географического факта характерно для постсоветских либеральных реформаторов. Именно это безграмотное игнорирование несомненного факта особо суровой природной среды хозяйственной деятельности ставит североевразийских производителей в заведомо проигрышное положение по сравнению с их дальнезарубежными конкурентами в условиях неоправданной либерализации внешнеэкономических отношений стран СНГ.

Дело в том, что все наши предприятия (чем бы они ни занимались) вынуждены нести значительные дополнительные удельные издержки (прежде всего топливно-энергетических ресурсов), обусловленные необходимостью утепления и, как минимум, полугодового отопления своих производственных мощностей. Подобные дополнительные естественные расходы вообще не несут либо осуществляют в заметно меньших масштабах фирмы иных территорий планеты, где климат гораздо теплее. Это составляет весомое конкурентное преимущество последних относительно североевразийских производителей.

Ведь ясно, что любые дополнительные удельные затраты сколько-нибудь значительных размеров объективно и неизбежно повышают себестоимость выпускаемой продукции, соответственно понижая (при прочих равных условиях) рентабельность, т.е. нормы прибыли как по текущим расходам, так и на авансированный капитал. Подобное относительное уменьшение рентабельности (в сопоставлении с предприятиями, размещёнными в более благоприятной природной среде) означает пониженную инвестиционную привлекательность североевразийских фирм. Последняя, при прочих равных условиях, выступает тем объективным обстоятельством, которое объясняет, с одной стороны, сравнительно небольшой объём прямых иностранных инвестиций в страны СНГ (относительно их громадного притока, например в Китай), а, с другой – огромную утечку национального капитала в дальнее зарубежье, наблюдавшуюся весь постсоветский период. Если иностранные инвестиции в страны СНГ и приходили, то главным образом не в обрабатывающий сектор, обеспечивающий действительную экономическую независимость, а в сферу посреднической деятельности (в торговлю и финансово-банковское дело) и в добывающие отрасли, что лишь усиливало спекулятивно-сырьевой характер постсоветского хозяйства.

По нашему убеждению, исправить сложившуюся ситуацию можно в первую очередь за счёт введения североевразийскими государствами так называемых «климатических тарифов» на импорт продукции из дальнего зарубежья. Такие тарифы являются вполне естественными, поскольку исходят из объективного учёта обозначенных суровых природных условий хозяйственной деятельности в Северной Евразии. Они, конечно, повысят цены на импортируемую из несевероевразийских стран продукцию, что не понравится по понятным причинам её потребителям, но что способно выравнить конкурентное положение производителей СНГ с их дальнезарубежными экономическими соперниками, т.е. снизить неоправданные преференциальные возможности последних по захвату нашего рынка их изделиями некритического импорта, соответственно влияя на потенциал развития обрабатывающего сектора Северной Евразии и на сохранение и приумножение в ней рабочих мест, а также доходов её населения и бизнеса.

Возросшие вследствие подобной вполне естественной таможенной защиты зарплаты наёмных работников и прибыли предпринимателей станут объективной почвой существенного расширения внутренних источников сбережений и капиталовложений стран СНГ. Кроме того, этот природный протекционизм сделает Северную Евразию экономически привлекательным регионом для иностранных инвестиций в реальный сегмент хозяйства, позитивно воздействуя на ускоренное и более комплексное (неоднобокое - не только посреднически топливно-сырьевое) развитие её производительных сил, ибо при указанном повороте событий иностранные и совместные предприятия, расположенные в СНГ, окажутся тоже защищёнными от экспансии импорта своих конкурентов, размещённых в дальнем зарубежье. Таким образом, «климатические тарифы» сформируют несравненно более благоприятную рыночную обстановку для созидательного межотраслевого перелива капитала внутри Северной Евразии.

Важно так же подчеркнуть, что условия наибольшего благоприятствования ускоренному, комплексному и инновационному развитию народных хозяйств стран СНГ предполагают их глубокую реинтеграцию. Ведь очевидно, что они продолжительный исторический период находились в рамках одного государства, пронизаны устоявшимися разнообразными (в том числе и тесными родственными) связями, имеют близкие суперэтнические традиции и обычаи, обладают сходной и даже во многом общей культурой. Всё это облегчает поиск взаимовыгодных решений, установление и поддержание паритетных контактов, сбалансированное разрешение возникающих недоразумений и споров, в частности, по экономическим вопросам.

Ясно, что в пользу североевразийской реинтеграции говорят и чисто хозяйственные аргументы, отрицать наличие которых могут лишь явно предубеждённые и закоренелые национал-сепаратисты, причём, отрицать экономически совершенно безосновательно. К подобным аргументам следует отнести целый ряд весомых фактов объективной реальности, опровергнуть которые невозможно. Коротко обозначим главные из них.

1. Большинство стран СНГ естественным образом объединяет сама матушка природа. Речь идёт о том, о чём уже говорилось выше: все они расположены в Северной Евразии, т.е. в самом холодном и одновременно самом богатом многими полезными ископаемыми регионе Земли. Освоение данных природных богатств в тяжёлых климатических условиях, видимо, является исторической миссией всех североевразийских народов, среди которых численно доминируют русский и украинский этносы. В предшествовавшие столетия именно последним принадлежала ведущая роль в указанном процессе. И, на наш взгляд, нет пока достаточных экономических оснований к тому, чтобы их роль в нём была изменена; хотя мировая финансовая олигархия, опираясь на североевразийских компрадоров, прилагает огромные усилия к установлению здесь своего неоколониального доминирования, в чём достигла известных успехов, прежде всего, за счёт искусственного разделения (междуусобицы) многочисленных наций и народностей Северной Евразии.

2. Наконец-то созданный и официально начавший действовать с первого января 2010 г. Таможенный Союз Беларуси, Казахстана и России, открывает историю их реальной хозяйственной реинтеграции, что позволяет им избавиться от возникших ранее и убивающих взаимный экономический оборот торговых барьеров. Снятие последних обеспечит не только бестаможенное объединение рынков сбыта названных стран, давая синергетический эффект расширения ёмкости каждого из них (внутреннего совокупного спроса – простора для развития производства), но также удешевление совместно используемых ресурсов, что повысит конкурентоспособность их предприятий.

Литература

1. Ковалёв И.Н. История экономики и экономических учений. - Ростов н/Д.: Феникс, 1999.

2. Паршев А.П. Почему Россия не Америка (Великое противостояние). - М.: OCR: Мартин Норман, 1999.

3. Попов А.И. Экономическая теория. - СПб.: Питер, 2001.


Варнавская Дарья Сергеевна

Украинская инженерно-педагогическая академия г. Стаханов

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   26

Похожие:

Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconМожливості інтенсивного розвитку туристичної галузі україні під впливом глобалізаційних процесів
Сучасні національні економічні моделі: проблеми та перспективи розвитку / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua
Встановлення цілей діяльності компанії І вибір головної з них. Проведення оцінки одиниці стратегічного бізнесу щодо потенційної вигідності...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconМатеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції 21-23 жовтня 2010 р. – Сімферополь: ВіТроПринт, 2010. – 232 с. Редакційна колегія
Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції 21-23...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconІнститут післядипломної освіти
Укрзалізницею №553-ц від 28. 12. 2006 р., методичних рекомендацій Головного управління державної служби та інших нормативних актів,...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconМіністерство освіти І науки україни хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти управління освіти хмельницького міськвиконкому
Курси духовно-морального спрямування мають сприяти, у першу чергу, соціалізації особистості, її духовно-моральному зростанню. Вони...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconАлгебра 7-9 клас [Електронний ресурс]: для загальноосвітніх закладів / Інститут інноваційних технологій І змісту освіти Міністерства освіти І науки України. Версія Х., 2006. 1 Сd. (Бібліотека електронних наочностей)
Астрономія,11 клас:[Електронні ресурси]: педагогічний програмний засіб для загальноосвітніх закладів. К.:Інститут педагогіки апн...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconТов «Центр творчих ініціатив \"Клевер\"» Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов
Міністерству освіти І науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіта І науки обласних, Київської та Севастопольської міських...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconПроект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ
Національна стратегія визначає основні напрями, пріоритети, завдання І механізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconЗавдання для державної підсумкової атестації учнів 11 (12)-х класів
Головне управління змісту освіти департаменту розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти Міністерства освіти...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconПлан роботи управління освіти на 2011-2012 навчальний рік Затверджено рішенням колегії управління освіти
Головного управління освіти І науки Полтавської ода, за пропозиціями працівників апарату управління освіти виконавчого комітету Кременчуцької...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница