Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності




НазваниеСамарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності
страница5/26
Дата19.10.2012
Размер3.24 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ БЮДЖЕТНИХ ВИТРАТ У ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ З РОЗВИТКОМ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ


Особливості сучасного соціально-економічного розвитку свідчать про необхідність впливу бюджетних важелів на динаміку та інтенсивність реалізації людського потенціалу, що, у кінцевому підсумку, визначає рівень життя населення. Актуальність дослідження підсилюється значним відставанням України за рівнем розвитку людського потенціалу не тільки від розвинутих країн світу, але й країн колишнього СРСР. У рейтингу 169 країн Світу по індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП) у 2010 році Україна зайняла 69 місце, при цьому індекс, що характеризує охорону здоров’я, дорівнював 0,770, освіту – 0,818, прибуток – 0,568, а в цілому ІРЛП=0,710 [4]. Тому, як зауважує Геєць В.М. [1, с. 451], основним стратегічним завданням до 2020 р. повинно стати відновлення показників людського розвитку шляхом збільшення витрат на освіту, науку, культуру, охорону здоров’я, соціальне забезпечення тощо.

Для практичного підтвердження та обґрунтування специфіки даних тенденцій метою роботи є аналіз та оцінка темпів росту бюджетних витрат поряд із темпами росту показників, що характеризують розвиток людського потенціалу (ЛП). Автором використано систему показників, які дозволяють комплексно охарактеризувати стан ЛП за трьома компонентами: фізичний потенціал, потенціал здібностей та знань та майновий потенціал. Для дослідження виявлення загальних закономірностей у сфері зміни бюджетних витрат та розвитку ЛП було використано дані статистичної звітності по Харківській області за 2000-2010 рр. Розрахунки здійснювалися за допомогою методики кластерного аналізу з використанням методу к-середніх [2]. При цьому для більш детальної інформації у цьому напрямку представлено інтерпретацію та профілювання кластерів на основі шкали інтервалів, що може бути розраховано за формулою [3]:


,


де Xmax – максимальне значення показника потенціалу населення; Xmin – мінімальне значення показника потенціалу населення; n – число груп.

У відповідності з обраним числом кластерів кількість груп складає 3.

Результати розрахунків наступні:

1. Аналіз темпів росту бюджетних витрат представлено у табл. 1. У 1-ий кластер входять періоди, які характеризуються високими темпами росту бюджетних витрат. Це пов’язано із підвищенням темпів зростання економіки і, відповідно, можливостями збільшення бюджетного фінансування. В кластер 2 увійшли періоди із середніми значеннями показника темпів росту бюджетних витрат, а до 3-го кластеру - з низьким темпом росту бюджетних витрат, що може бути пояснено кризою 2008-2009 рр.


Таблиця 1

Інтерпретація та профілювання кластерів за темпами росту бюджетних витрат

Кластер

Рівень бюджетних витрат:

[-1,55;-0,73] низький

(-0,73; 0,09] середній

(0,09; 0,91] високий

1 кластер (високий рівень)

Високий

2 кластер (середній рівень)

Середній

3 кластер (низький рівень)

Низький



2. Кластерізація ЛП за визначеними компонентами за значеннями к-середніх здійснена аналогічним чином. Інтерпретація та профілювання кластерів, що характеризують темпи росту фізичного потенціалу населення регіону подано у табл. 2, відповідно для потенціалу здібностей та знань регіону - табл. 3 та майнового потенціалу - табл. 4.


Таблиця 2

Інтерпретація та профілювання кластерів за темпами росту фізичного потенціалу населення

Кластер

Рівень фізичного потенціалу

Рівень захворюва-ності

[-1,34;0,06]

низький

(0,06; 1,46]

середній

(1,46; 2,86]

високий

Кількість дітей у дитбудин-

ках

[-1,34;0,06]

низький

(0,06; 1,46]

середній

(1,46; 2,86]

високий

Рівень оздоровлення та спортивної підготовки

[-1,34;0,06]

низький

(0,06; 1,46]

середній

(1,46; 2,86]

високий

Рівень забезпеченості житлом

[-1,34;0,06]

низький

(0,06; 1,46]

середній

(1,46; 2,86]

високий

Рівень екологічної безпеки

[-1,34;0,06]

низький

(0,06; 1,46]

середній

(1,46; 2,86]

високий

1 кластер

(низький рівень)

Високий

Середній

Низький

Середній

Високий

2 кластер

(середній рівень)

Середній

Середній

Середній

Середній

Низький

3 кластер

(високий рівень)

Низький

Низький

Середній

Низький


Середній



Таблиця3

Інтерпретація та профілювання кластерів за темпами росту потенціалу здібностей та знань

Кластер

Рівень потенціалу здібностей та знань населення

Освітній рівень:

[-0,97;-0,33] низький

(-0,33; 0,31] середній

(0,31; 0,95] високий

Культурний рівень:

[-0,97;-0,33] низький

(-0,33; 0,31] середній

(0,31; 0,95] високий

1 кластер (високий рівень)

Високий

Середній

2 кластер (низький рівень)

Низький

Низький

3 кластер (середній рівень)

Низький

Високий



Таблиця 4

Інтерпретація та профілювання кластерів за темпами росту майнового потенціалу населення

Кластер

Рівень майнового потенціалу

Рівень оплати праці та підприємницького доходу:

[-1,21;-0,35] низький

(-0,35; 0,51] середній

(0,51; 1,37] високий

Рівень соціальних виплат з бюджету:

[-1,21;-0,35] низький

(-0,35; 0,51] середній

(0,51; 1,37] високий

1 кластер (низький рівень)

Середній

Низький

2 кластер (високий рівень)

Високий

Високий

3 кластер (середній рівень)

Середній

Середній


Результати кластерізації за рівнями видатків та компонентами ЛП в узагальненому вигляді наведено у табл. 5.

Таблиця5

Результати кластерізації в узагальненому вигляді

Рік

Рівень витрат бюджету

Рівень фізичного потенціалу

Рівень потенціалу здібностей та знань

Рівень майнового потенціалу

2000

середній

низький

високий

середній

2001

високий

середній

низький

середній

2002

середній

середній

високий

середній

2003

середній

середній

високий

середній

2004

високий

середній

низький

середній

2005

низький

високий

високий

високий

2006

високий

високий

високий

низький

2007

середній

середній

середній

високий

2008

високий

високий

середній

високий

2009

низький

середній

низький

низький

2010

середній

середній

середній

середній


Виходячи з табл. 5, можна сформулювати наступні судження щодо отриманого рівня бюджетних витрат та представлених напрямів розвитку ЛП в Харківському регіоні:

  • у 2009 році спостерігається одночасне скорочення темпів росту як бюджетних витрат, так й освітнього і майнового потенціалів;

  • не завжди високі темпи бюджетного фінансування супроводжуються підвищенням рівня життя населення, зокрема: у 2001 р. при високих темпах росту бюджетних витрат спостерігалося скорочення освітнього потенціалу поряд із середніми темпами зростанням фізичного та майнового потенціалу, а у 2006 р. високий рівень бюджетних асигнувань супроводжувався низьким рівнем майнового потенціалу при одночасному підвищення фізичного потенціалу та потенціалу здібностей та знань;

  • досягнення середніх темпів бюджетного фінансування супроводжується різноспрямованими темпами росту представлених компонент ЛП, наприклад, у 2005 р. спостерігалося одночасне підвищення рівня фізичного потенціалу, потенціалу здібностей та знань і майнового потенціалу поряд із скороченням бюджетного фінансування.

Як відзначає у своїх дослідженнях В. М. Геєць [1], тільки оцінивши вплив обсягу витрат держави на економічне зростання, рівень життя, можна аргументовано доказати рівень державного втручання в економіку. Виходячи з цих міркувань, подальші дослідження у цьому напрямку будуть полягати в оцінці рівня впливу бюджетних витрат на показники рівня життя населення регіону, що з одного боку надасть можливість органам місцевого самоврядування раціонально розподіляти фінансові ресурси, з іншого - забезпечить ефективну реалізацію підходів до підвищення рівня розвитку людського потенціалу населення засобами фінансово-бюджетного регулювання.


Використана література:

  1. Геєць, В. М. Суспільство, держава, економіка: феноменологія взаємодії та розвитку [Текст] / Валерій Михайлович Геєць; НАН України; Ін-т екон. та прогнозув. НАН України. — К., 2009. — 864 с.

  2. Наследов, А. Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация даннях [Текст]: Учебное пособие / Наследов А. Д. — СПб.: Речь, 2004. — 392 с.

  3. Теория статистики [Текст]: Учебник / Под ред. проф. Г. П. Громыко. — М.: ИНФРА-М, 2002. — 414 с.

  4. International Human Development Indicators [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://hdrstats.undp.org/en/countries/profiles/UKR.html



Наумко Юлія Сергіївна

Сумський національний аграрний університет, м. Суми


ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ


Проблеми державного регулювання ринку праці й управління трудовими ресурсами, забезпечення економічно активного населення робочими місцями, розвиток соціального партнерства на ринку праці потребують вивчення на регіональному рівні.

Основним завданням державної політики зайнятості є орієнтація регіонів на створення умов працевлаштування з урахуванням: розвитку галузей економіки; забезпечення випереджаючої підготовки й перепідготовки робочої сили.

Умовами оптимізації структури зайнятості в регіоні слід вважати: вдосконалення механізму управління економікою; нарощування експорту науково-технічних розробок; створення нових виробництв і видів продукції; впровадження в усі сфери суспільного життя сучасних технологій розвитку з урахуванням регіональних особливостей; активізація науково-технічних послуг; підвищення продуктивності праці; створення оптимальних умов для прогресивного оподаткування, особливо прибутку підприємств; поліпшення матеріальних і побутових умов.

Запропоновані нами напрями державного управління трудовими ресурсами в регіоні включають такі етапи:

  1. формування оптимальної зайнятості полягає у формуванні ефективної структури та регіональної політики зайнятості, законодавче, нормативно-правове та інформаційне забезпечення політики зайнятості регіонів, визначення економічних, соціально-політичних й організаційно-економічних важелів реалізації зайнятості;

  2. розробка напрямів політики виходу з кризи;

  3. вибір та обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку регіону, що ґрунтується на визначенні стану ринку, співвідношенні попиту і пропозиції робочої сили з урахуванням специфіки кожного регіону. Надання допомоги вітчизняному виробнику, підтримка власних інвестицій і залучення іноземних ;

  4. розробка системи економічних регуляторів оптимізації зайнятості в регіоні;

  5. формування конкурентного середовища та розробка програм щодо приватизації підприємств; професійного навчання, консультування та профорієнтації незайнятого населення; фінансування для створення приватних господарств; стимулювання нових форм господарювання та підприємницької діяльності, розвиток малих та середніх підприємств;

  6. трансформація технічного потенціалу регіону, тобто сприяння розвитку та структурній перебудові економіки, розширення сфери зайнятості за рахунок створення нових робочих місць шляхом прямого інвестування пріоритетних галузей регіонів.

Процеси зайнятості населення регулюються на трьох рівнях: державному, регіональному та на рівні підприємства. З метою підвищення ефективності політики зайнятості необхідно максимально узгоджувати дії на всіх рівнях.

Економічна криза та структурна перебудова економіки України негативно позначилися на зайнятості населення. Неузгоджені соціально-економічні заходи реформування економіки на ринкових засадах при відсутності належного соціального захисту працездатного населення породжують регресивні тенденції та деструктивні зміни у сфері зайнятості.

Основними шляхами удосконалення державного регулювання управління трудовими ресурсами в сільських регіонах, на нашу думку, є:

    1. створення умов для самоосвіти;

    2. забезпечення підвищення кваліфікації та перепідготовки (за рахунок підприємств);

    3. створення нових, додаткових та збереження наявних робочих місць на сільськогосподарських підприємствах;

    4. посилення контролю за додержанням законодавства про оплату праці (своєчасність виплати заробітної плати; залежність розмірів заробітної плати від складності виконуваних робіт, кваліфікації, професійного досвіду та особистого внеску в кінцеві результати роботи).

Особливістю вітчизняного законодавства є відсутність у Кодексі законів про працю положень, що детально регламентують порядок встановлення і величину заробітної плати. Пряме державне регулювання заробітної плати збереглося головним чином у бюджетному секторі.

Дослідження чинного в Україні механізму державного регулювання ринку праці та зайнятості населення показало, що нині він включає: систему правових інструментів (законів, норм, правил, законодавчих актів і нормативно-правових документів), що регулюють сферу соціально-трудових відносин; інструменти фінансово-кредитної політики (джерела формування фонду сприяння зайнятості населення та порядок їх використання), спрямовані на реалізацію програм зайнятості й підтримку населення, яке тимчасово не працює; інструменти інвестиційної та податкової політики, які передбачають економічний вплив держави на роботодавців, на кількісний і якісний склад робочої сили; засоби державної системи працевлаштування з розвинутою мережею центрів зайнятості, які регулюють рух трудових ресурсів, організують професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів; засоби системи державного контролю за дотриманням чинних правових, економічних та організаційних умов сприяння продуктивній зайнятості населення.

На державному рівні визначаються необхідні мінімальні нормативи функціонування ринку праці, а також держава забезпечує:

  • визначення прав роботодавців та найманих працівників;

  • розробку заходів сприяння зайнятості сільського населення;

  • поліпшення системи відтворення робочої сили;

  • розробку програм сприяння зайнятості (в Україні вона розроблена в 1995 році на період до 2010 року);

  • регулювання трудової міграції;

  • застосування гнучкої форми зайнятості;

  • соціальний захист;

  • сприяння працевлаштуванню через центри зайнятості;

  • організацію професійного навчання та підвищення кваліфікації;

  • квотування робочих місць.

Основні принципи державної політики зайнятості полягають у: встановленні рівних можливостей влаштування на роботу, відборі кадрів та їх оцінці; соціальному захисті населення та звільнених працівників; встановленні мінімальної заробітної плати; регулюванні тривалості робочого часу; контролі за рівнем безробіття; організації системної професійної підготовки та перепідготовки населення.

При розробці державної політики зайнятості необхідно керуватися принципами:

  • рівні права громадян на працю;

  • сприяння ефективній зайнятості;

  • право вибору виду діяльності;

  • створення нових робочих місць;

  • право вибору професії та місця роботи;

  • розвиток підприємницької діяльності;

  • право власності на засоби виробництва;

  • сприяння трудовій мобільності.

Побудова ефективного механізму регулювання відтворення трудових ресурсів, повинна включати три основні блоки:

  1. організаційно-інформаційний блок охоплює діяльність суб’єктів і об’єктів регулювання зайнятості та організаційні структури;

  2. правовий блок регулювання базується на законодавстві, нормах держав­ного, трудового та адміністративного права;

  3. соціально-економічний блок передбачає соціальний захист незахищених верств населення, забезпечення безпеки людей, включає пільгове кредитування і фінансування створення і модернізації робочих місць, а також підприємств, що сприяють виконанню програми зайнятості, розвиток малого та середнього бізнесу.

Таким чином лише за умови єдиного функціонування даних блоків можна побудувати ефективний механізм регулювання відтворення трудових ресурсів.

Напрямами державного регулювання зайнятості є підтримка власних інвестицій та залучення іноземних, допомога вітчизняному виробнику та підвищення зайнятості на селі.

Відтворення трудових ресурсів повинно спрямовуватися на:

  1. поліпшення якості навчання населення, не зайнятого трудовою діяльністю;

  2. надання можливостей проходити перенавчання та підвищення кваліфікації особам, що втратили роботу і є безробітними та стоять на обліку в службі зайнятості;

  3. здійснення систематизованого контролю з боку служби зайнятості за працевлаштуванням осіб;

  4. надання допомоги тим особам, які отримали нову професію під час перенавчання і є конкурентоспроможними на ринку праці;

  5. матеріальне заохочування до праці.

На нашу думку, реалізація зазначених вище заходів та напрямків, спрямованих на вдосконалення механізму державного регулювання у сфері зайнятості, підвищення якості підготовки трудових ресурсів – це шлях до продуктивних соціально-економічних змін як у сфері використання робочої сили, так і у підвищенні життєвого рівня населення, реальному зменшенні бідності, що є пріоритетами державної економічної політики України.


Тесак Олександра Володимирівна

Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

Похожие:

Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconМожливості інтенсивного розвитку туристичної галузі україні під впливом глобалізаційних процесів
Сучасні національні економічні моделі: проблеми та перспективи розвитку / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconРеферат скачан с сайта allreferat wow ua
Встановлення цілей діяльності компанії І вибір головної з них. Проведення оцінки одиниці стратегічного бізнесу щодо потенційної вигідності...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconМатеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції 21-23 жовтня 2010 р. – Сімферополь: ВіТроПринт, 2010. – 232 с. Редакційна колегія
Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції 21-23...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconІнститут післядипломної освіти
Укрзалізницею №553-ц від 28. 12. 2006 р., методичних рекомендацій Головного управління державної служби та інших нормативних актів,...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconМіністерство освіти І науки україни хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти управління освіти хмельницького міськвиконкому
Курси духовно-морального спрямування мають сприяти, у першу чергу, соціалізації особистості, її духовно-моральному зростанню. Вони...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconАлгебра 7-9 клас [Електронний ресурс]: для загальноосвітніх закладів / Інститут інноваційних технологій І змісту освіти Міністерства освіти І науки України. Версія Х., 2006. 1 Сd. (Бібліотека електронних наочностей)
Астрономія,11 клас:[Електронні ресурси]: педагогічний програмний засіб для загальноосвітніх закладів. К.:Інститут педагогіки апн...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconТов «Центр творчих ініціатив \"Клевер\"» Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов
Міністерству освіти І науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіта І науки обласних, Київської та Севастопольської міських...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconПроект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки Вступ
Національна стратегія визначає основні напрями, пріоритети, завдання І механізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconЗавдання для державної підсумкової атестації учнів 11 (12)-х класів
Головне управління змісту освіти департаменту розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти Міністерства освіти...
Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності iconПлан роботи управління освіти на 2011-2012 навчальний рік Затверджено рішенням колегії управління освіти
Головного управління освіти І науки Полтавської ода, за пропозиціями працівників апарату управління освіти виконавчого комітету Кременчуцької...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница