України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби




НазваниеУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
страница7/17
Дата13.10.2012
Размер2.27 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17

Ключові слова: хронічний обструктивний бронхіт, амлодипін, дисфункія міокарда, вторинна легенева гіпертензія, дистрофія міокарда.


Література.

  1. Гаврисюк В.К., Ячник А.И. Хроническое легочное сердце.- Киев, 1997.- 96с

  2. Земцовский Э.В. Дистрофия миокарда у спортсменов// Кардиология.–1994. -№9. – С.65-74.

  3. Карпов Ю.А., Соболева Г.Н. Антагонисты кальция – препараты первой линии в современной кардиологии (ІІ часть)// Тер. архив.- 1997.- №1.- С.74-77.

  4. Марцевич С.Ю. Особенности лечения нифедипином больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями// Кардиология. – 1999.- №9.- С.91-96.

  5. Моисеев В.С., Шатковский Н.П., Чельцов В.В. Дифференцированное применение вазодилататоров при сердечной недостаточности различного характера// Клин. медицина.- 1993. - №4.- С.21-25.

  6. Рязанова Е.Э. Лечение сердечной недостаточности у больных хроническим легочным сердцем// Российск. мед. журн..- 1997.- №3.- С.57-62.

  7. Соловйов А.І., Стефанов О.В., Даниленко В.С. Модулятори Са2+-чутливості скоротливого апарату м'язових клітин – новий клас лікарських засобів. До проблеми створення істинних кардіо- та вазотоніків// Ліки. - 1997.- №4.- С.3-9.

  8. Страшний В.В. Лисенко А.Ф. Амлодипін – новий дигідропіридиновий антагоніст кальцію// Ліки. - 1997.- №4.- С.15-19.

  9. Шабалин А.Б., Никитин Ю.П. Защита кардиомиоцита. Современное состояние и перспективы// Кардиология. - 1999.- №3.- С.4-10.

  10. Bratel T., Hedenstietrna A., Lundguist H. et al. Cardiac function and central hemodynamics in severe chronic obstructive lung disease. Acute and long-term effects of felodipine// Europ. resp. J.- 1988.- Vol.3.- P.262-268.

  11. Frishman W.H. Impact of calcium antagonists on early morning ischaemia in the patient with coronary disease// Eur Heart J. – 1999. - Suppl.B. – P.В12 – В18.

  12. Packer M., O'Connor C., Ghali J.K. et al. Effect of amlodipine on morbidity and mortality in severe chronic heart failure// The New England J. of Medicine. - 1996. - Vol. 335, №10.- P.1107-1114.

  13. Sajko D., Mccvoy R.D., Cowie R.S. et.al. Felodipin improves pulmonary hemodynamics in chronic obstructive pulmonary disease// Chest. – 1993. - Vol.103, №5. - P.1354-1360.


Summary.

Polyvoda S.M., Krivenko V.I.

INFLUENCE OF AMLODIPINE ON STRUCTURAL AND FUNCTIONAL STATE OF HEART AND REGIONAL HEMODYNAMICS IN CHRONIC OBSTRUCTIVE PATIENTS


The influence of amlodipine (NORVASC, "PFIZER", USA in a dose 5 mg once per day during 6 weeks) on morphofunctional state of heart, regional hemodynamics, heart ventilation has been studied on the 28 patients with chronic obstructive bronchitis and secondary pulmonary hypertension. After the treatment carried out the tonus of the vessels in small and large circles of circulation was decreased. The range of post-load on the right and left ventricular was decreased too, microcirculation and permeability of distal departments of bronchi become improved. The redution of distrophic processes in myocardium was registered in 87,5% of the patients.


УДК: 616.839-072.87


І. В. Романенко

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ В НИЖНІЙ ЧАСТИНІ СПИНИ

Луганський державний медичний університет


Під синдромом болю в нижній частині спини (low back pain) розуміють біль, що локалізується між XII парою ребер і сідничних складок [1-6]. Протягом тривалого часу люмбалгія розглядалася, як прояв попереково-крижового радикуліту, у зв'язку з чим вона була прерогативою невропатологів. Однак дослідженнями останніх років доведено, що вторинна вертебральна радикулопатія діагностується лише у 7-8%, а за даними доповіді експертів ВООЗ (1998) - в 2-5 % хворих з люмбалгією [7]. Останнім часом поступово формується думка, що біль у нижній частині спини - це багатодисциплінарна проблема, у якій поряд з неврологічними, ревматологічними, травматологічними й ортопедичними аспектами провідне місце стали відводити психо-вегетативним аспектам.

Метою даної роботи являлось вивчання клінічної характеристики больових проявів у структурі больових міофасціальних синдромів на поперековому рівні за даними суб'єктивних і об'єктивних неврологічних ознак, включаючи дослідження вегетативної нервової системи.

Хворі з міофасціальними синдромами і трігерними точками в ділянці м’язів спини, тазового поясу і нижніх кінцівок (m.iliocostalis, m.glutaeus medius, m.longissimus thoraci, m.multifidus, m.glutaeus minimus, m.adductor longus, m.vastus medialis, m.biceps femoris, m.soleus, m.gastrocnemius, m.abductor hallucism, m.tibialis anterior, m.extensor digitorum longus, m.extensor digitorum brevis, m.peronaeus longus) умовно віднесені нами до больових міофасціальних синдромів з попереково-крижовою локалізацією патологічного процесу.

Діагностичні критерії, за допомогою яких були виділені групи хворих з попереково-крижовими болями, були наступні: 1) біль локалізується в попереку і/чи крижі, може іррадіювати у сідницю, стегно, гомілку і (чи) стопу; 2) біль підсилюється, коли хворий рухається і (чи) зі зміною пози; 3) чи одним з наступних: 3.1 обмеження і (чи) опір пасивних рухів у попереково-крижовому відділі хребта і (чи) нозі; 3.2 пальпаторна зміна м'язів; 3.3 порушення чутливості в області тазового поясу і (чи) нижніх кінцівок; 4) рентгенологічне і (чи) МРТ-дослідження: порушення функції згинання-розгинання в попереково-крижовому відділі хребта й інші зміни.

Обмеження в доборі хворих, які не підлягали обстеженню: 1. Шийні мієлопатії. 2. Тунельні нейропатії. 3. Синдром Унтерхарншайта, синдром дроп-атак і інші синдроми вертебро-базілярної недостатності. 4. Аномалії краніо-вертебрального переходу. 5. Пухлини і (чи) метастази хребта. 6. Ревматоїдний артрит. 7. Особи, які молодші 25 і старше 60 років.

Загальне число обстежених хворих з больовими міофасціальними синдромами на попереково-крижовому рівні склало 251 чоловік. Середній вік у цій групі хворих склав 45.2 року.

Був зроблений підрозділ хворих на кілька підгруп - групу з право (LD) і лівосторонніми (LS) больовими міофасціальними синдромами; чоловіків і жінок; зі стресогенним і без стресогенного дебюту захворювання; з високим і низьким рівнем суб'єктивної виразності болю; довгостроково (більше 5 років) і коротко хворіючи (менше 5 років).

Для хворих із правобічним больовим міофасціальним синдромом на попереково-крижовому рівні (LD) характерна більш часта локалізація болю ниючого характеру в ділянці сідниці (52.9%) і стегна (29.4%), що підсилюється, як правило, у денний час (23.5%), після тривалого перебування в одній позі, що проходить після відпочинку (58.8%). У цій групі хворих частіше бувають “простріли” при рухах (76.5%). Захворювання починається без видимої причини в 35.3% випадків. Серед хворих з LD частіше зустрічаються коротко хворіючи (27.3%). Останнє загострення у середньому триває до 1 місяця (46.2%), з характерним підгострим розвитком слабості в нозі (33.4%). Захворювання протікає на тлі негрубого сколіозу і синдрому “короткої ноги”.

У неврологічному статусі звертає на себе увагу різке утруднення ходи (33.4%), наявність невеликого кіфозу (36,3%), помірна хворобливість остистих відростків хребців (30.0%), частіше зустрічається симптом Ласега і гіпестезія в зоні корінця L5-S1 (46.2%). Крім того, відзначається виразне зменшення рухливості в попереково-крижовому відділі хребта, наявність більш високого коефіцієнта виразності хвороби.

Клінічна картина хворих з лівостороннім міофасціальним больовим синдромом (LS) характеризувалася більш частою представленістю гострих болів стріляючого характеру, що підсилюються після руху і зменшуються після відпочинку (53.9%), в ділянці попереку (69.2%) та крижі (64.3%).

Найбільш частою причиною захворювання є несприятне і/чи різкий рух і психотравма в дебюті захворювання (18.3%). У хворих з LS виникають спонтанні болі в положенні лежачи (66.7%) і майже щодня (38.5%) судороги в ногах. Існує тенденція до частішання й обваження рецидивів за останні три роки (80.0%), вони майже щорічно перебувають на лікарняному листі (30.0%). Тривалість останнього загострення триває, як правило, до 2 тижнів (36.4%), а слабість у нозі розвивається поступово в 31.5% випадках. Ці хворі погано піддаються лікуванню (25.0%). Для них характерна сидяча робота (66.7%) і порушення сну не через біль (21.4%). Серцево-судинні захворювання зустрічаються частіше (34.7%) інших соматичних захворювань у цій групі хворих.

У неврологічному статусі звертає на себе увага відсутність хворобливості остистих відростків хребців (60.0%), вірогідно частіше жваві колінні й ахилловы рефлекси (26.4%), частіше зустрічаються вегетативні порушення (схована тетанія, наявність червоного дермографізму і гри вазомоторів) і розладу чутливості, але не по корінцевому типі (35.6%). Хворі цих підгруп не відрізнялися за віком, початку і тривалості захворювання.

Аналіз даних хворих чоловіків і жінок показав, що для групи хворих чоловіків характерні більш часті приступи гострих болів стріляючого характеру, що підсилюються після руху і зменшуються після відпочинку (48.6%), в області сідниці (55.6%). Підняття ваги є найбільш частою причиною захворювання (47.06%) із тривалістю останнього загострення в середньому до 1 місяця (42.9%). Майже щорічно чоловіки бувають на лікарняному листі (23.1%), у 11.1% спостерігається незначна чи затримка нетримання сечі, лікування одержують в умовах стаціонару (81.3%), після якого настає поліпшення стану в 28.6% випадках. Зайва дратівливість з'явилася під час хвороби (43.8%), хоча нічний сон частіше не порушений (41.2%). З умов роботи необхідно відзначити часті підняття великих ваг (40.0%).

У неврологічному статусі в цих хворих звертає на себе увагу різка утруднена хода (28.6%), виражена напруга м'язів спини (48.6%), різко обмежені рухи в хребті (28.6%), паравертебральна хворобливість (81.2%). Крім того, відзначається тенденція до більш вираженої гіпотонії, гіпотрофії сідниць, м'язів стегна і гомілки (16.7%), зниження колінних і ахилловых рефлексів (19.1%), розладу чутливості у виді гіпестезів зоні корінця L5-S1 (37.2%) і поразка корінців у 18.0% випадках.

На момент обстеження в групі хворих жінок відзначалася тенденція до більш частих скарг на болі ниючого характеру, що підсилюються при тривалому перебуванні в одній позі, (58.8%), що зменшуються при ходьбі (53.9%) і, що локалізуються тільки по центрі попереку і хрестця (38.5%). Суб'єктивна виразність болю вірогідно вище (42.3 бала).

У жінок частіше буває психотравма в дебюті захворювання (16.7%), на тлі вихідної підвищеної дратівливості. Захворювання протікає без перебування на лікарняному листі в 57.1% випадків і, як правило, без істотної динаміки від проведеного лікування (22.2%). Вірогідно частіше жінки незадоволені своїм сном (33.1%), що порушений не через біль.

Крім того, відзначається тенденція до майже щоденних відчуттів судорог (35.0%) і дифузійної слабості (45.5%) у ногах. Тривалість останнього загострення, у половині випадків, триває до 2-х тижнів. У неврологічному статусі звертає на себе увагу пожвавлення колінних і ахилловых рефлексів, розладу чутливості у виді гиперестезії в зоні корінця L5-S1.

Дані групи хворих чоловіків із право - і лівосторонньою локалізацією патологічного процесу, показали, що для хворих чоловіків із правобічним болючим міофасціальним синдромом на попереково-крижовому рівні характерні більш часті гострі болі в області сідниці, що виникають, як правило, після фізичного навантаження. Початок останнього загострення носить поступовий характер (50.0 %), а тривалість його в середньому триває до одного місяця. Після проведеного лікування поліпшення в цій групі хворих настає в 40.0% випадках. Вони рідше бувають на лікарняному листі.

Для хворих чоловіків з лівостороннім болючим міофасціальним синдромом на попереково-крижовому рівні характерні більш часті ниючі болі, що підсилюються при тривалому перебуванні в одній позі, частіше вночі (14.3%). Є тенденція до більш високої суб'єктивної виразності болю, і майже щодня в них бувають судороги в ногах (57.2%). Плин захворювання частіше протікає з використанням лікарняного листа (60.0%), для них характерна сидяча робота (66.7%).

Дані групи хворих жінок із право - і лівосторонньою локалізацією патологічного процесу, виявили, що для хворих жінок із правобічним болючим міофасціальним синдромом на попереково-крижовому рівні характерні більш часті гострі болі в області сідниці і стегна, що виникають, як правило, без видимої причини. Для хворих жінок з лівостороннім болючим міофасціальним синдромом характерна: більш висока суб'єктивна виразність болю(47.4), тривалість захворювання (8.2), психотравма в дебюті захворювання (26.7%).

Аналіз даних хворих з болючими міофасціальними синдромами на попереково-крижовому рівні тривало (більше 5 років) і коротко хворіють (менше 5 років), показав, що для довгостроково хворіють пацієнтів характерно: більш часте і тривале прибування на лікарняному листі по кілька разів у році (12.1%), незначне поліпшення стану після проведеного лікування (71.2%), частіше зустрічаються інваліди 2-й і/чи 3-й групи (15.4%). Крім того, у цій групі хворих відзначається тенденція до частішання й обваження захворювання (80.0%), чим у хворих з більш короткою тривалістю захворювання - 54.6%. В обох групах хворі змінилися по характері і незадоволені своїм сном.

Аналіз даних хворих з болючими міофасціальними синдромами на попереково-крижовому рівні зі стресогенним і без стресогенного дебюту захворювання, виявив, що для хворих зі стресогенним дебютом захворювання характерні: ниючі болі постійного характеру (91.4%), більш висока суб'єктивна виразність болю (47.3), часті судороги в ногах. Ці хворі незадоволені своїм сном у 78.5% випадках, майже щорічно бувають на лікарняному листі (47.3%) і відзначають незначне поліпшення стану після проведеного лікування.

Дані групи хворих з низьким і високим ступенем суб'єктивної виразності болю (СВБ), показали, що для хворих з високим СВБ характерні гострі лівосторонні болі стріляючого і постійного (34.1%) характеру, що підсилюються, як правило, увечері. Болі частіше підсилюються під впливом психотравми на тлі вихідної підвищеної дратівливості. Комплексне лікування не приведе до позитивного ефекту і часто спостерігається торпідний плин захворювання.

Таким чином, підводячи підсумки клінічній характеристиці хворих з болючими МФС на поперековому рівні, виділивши і проаналізувавши підгрупи, виходячи зі сторони поразки, підлоги, рівня тривоги і стрессогенного фактора, а також тривалості захворювання, можна зробити висновок, що кожен виділений нами фактор вносить свій внесок у клінічний портрет і плин захворювання (свої індивідуальні особливості), який необхідно враховувати в комплексному лікуванні.


Ключові слова: больовий синдром в нижній частині спини, стрессогенний фактор.


Література.

1. Иваничев Г.А. Мануальна медицина ( Руководство. Атлас.).- Казань, 1997 - 448 с.

2. Левит К., Захсе Й., Янда В. Мануальна медицина.- М.: Медицина, 1993.- 510 с.

3. Тревелл Д.Г., Симонс Д.Г. Миофасциальные боли: В 2-х томах. - М.: Медицина, 1989. – Т.1,2.

4. Торопцева И.У, Беневоленская Л.І, Корякин А.Н, Сергєєв И.Л. Клінічна ревматологія.- Киев: Здоров’я, 1995.- 218 с.

5. Andersson G. Low back pain // Spine.- 1981.- Vol. 6 (1).- P. 53 – 60

6. Department of Occupational and Environmental Medicine Orebro Medical Center: Reports. // Sweden Bull Eular.-1998.- Vol. 23.- P. 1457-1463

7. WHO Techn Reports, Ser. 816.- Geneva, 1992.- P. 36-40.


Summary.

Romanenko I.V.

PERCULIARITIES OF CLINICAL COURSE OF A LOW BACK PAIN SYNDROME


Clinical course of a low back pain syndrome depends on the damadge side, sex, patient’s level of an anxiety and stress factor, aa well as the term of the disease. Each factor mentioned has a contribution of its own to a clinical portrait of the disease (individual features), which should be taken into account under complex treatment conduction.


УДК 616.036-008


В.Г.Руденко, З.Е.Телятникова
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17

Похожие:

України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 медичні та екологічні проблеми приморських регіонів
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
Державне підприємство “Український науково-дослідний інститут медицини транспорту”
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница