України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби




НазваниеУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
страница3/17
Дата13.10.2012
Размер2.27 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Ключевые слова: грибковая генерализация, респираторный дистресс-синдром, полиорганная недостаточность.


Литература.

  1. Хмельницкий А.К. Гистологическая диагностика поверхностных и глубоких микозов.- Л.: Медицина, 1973.-С.71-84.

  2. Gupta B.K., Sidhu U., Kumar R. Study of fungi associated with bronchopulmonary disorders // Indian J. Med Sci-1996. - Vol.50. - N9.-P.333-336.

  3. Боровик А.В., РудновВ.А. Пневмония или дистресс? //У11 Всероссийский съезд анестезиологов и реаниматологов. - С.-Петербург, 2000.- C.27

  4. Войно-Ясенецкая О.В., ПыхтеевД.М. Диагностические проблемы глубоких микозов// Украинский журнал патологии. – 2000.- N 2.- C. 63-67.

  5. Hopkins C.C., McCormik J.B. Isolation and management of contagious, highly lethal diseases // Current Clinical Topics in Infections Diseases.- New York, 1984.- P.86.

  6. Струков А.И., Серов В.В. Грибковые заболевания (микозы) // Патологическая анатомия. -М.: Медицина, 1993.-C.525-527

  7. Climp R.A. Fungal pneumonias. III. Allergic bronchopulmonary aspergillosis // Chest.- 1981.-P.80-85.

  8. Shoemaker W.C.// Critical Care.- 1995.- Vol. 13.- P. 811.

  9. Bayer A.S. Fungal pneumonias. Pulmonary coccidioal syndromes. I. Primary and progressive primary coccidioal pneumonias: Diagnostic, therapeutic and prognostic considerations // Chest.- 1981.- Vol. 11.- P.79-575.

  10. ven Eiff M. Pulmonary fungal infections in immunocompromised patients: incidence and risk factors // Mycoses.- 1994.- Vol. 37.- N9-10.-P. 329-335.

  11. Kimura M. Pulmonary aspergillosis due to Aspergillus terreus combined with staphylococcal pneumonia and hepatic candidiasis //Mycopathologia.-1990.-Vol.111. - N1.-P. 47-53.


Summary.

Belakov A.V., Voeno-Yacenetsckaya O.V., Rudenko M.B., Geshelin S.A., Grubnsk U.V.,Voeno-Yacenetsckaya T.V., Sitnik A.G., Dobrucha A.V.

REGARDING THE QUESTION OF INFLUENCE OF FUNGAL ON THE DEVELOPMENT OF RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME IN ADULTS (ARDS) AFTER OPERATION


In nearest last years after surgical period (in) between nosocomal infection mostly arises fungal generalization as a result of which develops ARDS.

Clinical features in early development of ARDS. Diagnostically show the development of acute respiratory failure.

Most informative methods for early diagnosis of ARDS includes bronchoscope with bacterioscopical analysis of substract. Neutrofhilic alveolitis causes the appearance of acute pulmonary dysfunction.


УДК 612.662.9:616.71-007.235-08:615.844.6:615.846:611.441


Л.И.Данильченко

ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ КОМПЛЕКСНОГО ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНЫМ ОСТЕОПОРОЗОМ С ВКЛЮЧЕНИЕМ КВЧ-ТЕРАПИИ НА ОБЛАСТЬ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ И ЭЛЕКТРОФОРЕЗА СУЛЬФАТА МЕДИ ПО ВЕРМЕЛЮ

Городской кардиоревматологический центр им. А.И.Минакова,

Одесский государственный медицинский университет


Одной из наиболее актуальных проблем современного здравоохранения является остеопороз – системное заболевание скелета, характеризующееся прогрессирующим снижением массы кости в единице объема и нарушением микроархитектоники костной ткани, приводящим к увеличению хрупкости костей и высокому риску их переломов [1]. После 50 лет каждая 3-я женщина и каждый 12 мужчина страдают остеопорозом [2]. Согласно оценке ВОЗ, остеопороз по распространенности занимает четвертое место после сердечно-сосудистых, онкологических заболеваний и сахарного диабета. Наиболее распространенным является первичный остеопороз, включающий в себя постменопаузальный и сенильный. При этом постменопаузальный остеопороз составляет 75% первичного остеопороза [2, 3]. Основным клиническим признаком остеопороза являются переломы костей различной локализации, приводящие к сокращению продолжительности жизни, ухудшению ее качества и значительным экономическим затратам. Поэтому актуальной является проблема разработки эффективных методов лечения остеопороза, в том числе и с применением физиотерапии.

Целью настоящего исследования явилось изучение эффективности повторных курсов восстановительного лечения с применением КВЧ-терапии на область щитовидной железы и электрофореза сульфата меди по Вермелю у больных постменопаузальным остеопорозом.

Материалы и методы. Обследовано 152 женщины в возрасте от 49 до 55 лет, средний возраст 52,1 + 1,82 года. Давность менопаузы от 1 до 6 лет, в среднем 2,8 + 0,3 года.

Всем больным было проведено клинико - лабораторное и инструментальное исследование, включавшее определение роста, веса, кальция сыворотки и суточной его экскреции с мочой, кислой и щелочной фосфатазы, суточной экскреции оксипролина с мочой, рентгенографию грудного и поясничного отделов позвоночника в двух проекциях и ультразвуковую денситометрию. Cодержание кальция определяли по общепринятой методике, содержание кислой и щелочной фосфатазы - по методу Боданского, оксипролина – по А.А.Крель и Л.Н.Фурцевой. 8 больным радиоиммунным методом определили уровень остеокальцина – сывороточного белка, являющегося маркером костеобразования. Денситометрию пяточной кости проводили при помощи ультразвукового денситометра UBIS 5000 фирмы DMS. Определяли широкополосное ослабление ультразвука (ШОУ) – показатель, характеризующий микроархитектонику и минеральную плотность костной ткани. Рентгенологическое исследование проводили перед началом лечения, а затем через год и через 2 года. Денситометрическое исследование проводили один раз в 6 месяцев на протяжении двух лет.

По результатам исследования больных разделили на две группы. В 1-ю группу вошла 81 больная с остеопенией и остеопорозом без остеопоротических переломов костей в анамнезе либо выявленных при обследовании. Во 2-ю группу вошла 71 больная с остеопоротическими переломами, выявленными при обследовании либо по данным анамнеза. В анамнезе у 4 больных 2-й группы был перелом лодыжки и у 20 – перелом лучевой кости в типичном месте после падения с высоты роста в возрасте старше 35 лет. Остеопоротическими считались компрессионные переломы позвонков, полученные после 35 лет в результате низкоэнергетической травмы (падение с высоты роста) либо снижение высоты позвонка более чем на 20% по сравнению с соседними позвонками, переломы луча в типичном месте и переломы лодыжки [4]. Обе группы были сопоставимы по возрасту и длительности менопаузы. Полученные результаты обрабатывались с применением критерия t Стьюдента для оценки достоверности различия параметрических критериев и критерия  Фишера для непараметрических критериев [5].

При лабораторном исследовании у больных 1-й группы выявлено повышение уровня маркеров костной резорбции (увеличение суточной экскреции с мочой оксипролина до 44,1 + 2,3 мг/сут и уровня кислой фосфатазы 0,25 + 0,015 ммоль/ч.л) при нормальном уровне маркеров костеобразования (щелочной фосфатазы и остеокальцина).

У больных 2-й группы выявлено повышение уровня маркеров как костеобразования (щелочной фосфатазы до 1,41 + 0,081 ммоль/ч.л. и остеокальцина до 22,6 + 4,1нг/мл), так и костной резорбции (увеличение суточной экскреции с мочой кальция до 395 + 19,7 мг/сут, оксипролина до 58,8 + 2,96 мг/сут и уровня кислой фосфатазы до 0,42 + 0,016 ммоль/ч.л). Таким образом, во 2-й группе наблюдались достоверно более высокий, чем в 1-й группе уровень щелочной и кислой фосфатаз, остеокальцина, суточной экскреции с мочой оксипролина и кальция, везде Р 0,01 )

При рентгенологическом исследовании позвоночника у больных 1-й группы данных за переломы позвонков или снижение их высоты более, чем на 20%, не выявлено. Во 2-й группе у 29 больных выявлено снижение более, чем на 20%, высоты хотя бы одного грудного или поясничного позвонка, у 16 – компрессионные переломы одного грудного или поясничного позвонка и у 2 – переломы двух позвонков.

При денситометрическом исследовании у больных 1-й группы выявлено снижение ШОУ более, чем на 2,3 стандартных отклонения (54,9 + 3,81дБ/МГц), а у больных 2-й группы - на 2,5 стандартных отклонения (51,0+4,05 дБ/МГц), что свидетельствует о наличии остеопороза.

Все больные получали комплексную терапию с включением адекватных доз кальция и витамина D в течение двух лет неперерывно. В зависимости от проводимой физиотерапии в каждой группе выделили 4 подгруппы: А, В, С и Д. Подгруппы А получали КВЧ -терапию на область щитовидной железы: излучатель располагали над областью щитовидной железы, плотность потока мощности 10 мВт/см, продолжительность сеанса 15 мин, на курс 15 сеансов. Процедуры проводили при помощи аппарата «Явь 1-2М», длина волны 7,1мм [6]. Подгруппы В наряду с медикаментозной терапией получали электрофорез 1% раствора сульфата меди по Вермелю: один электрод площадью 300см размещали в межлопаточном пространстве, другой раздвоенный электрод площадью по 150 см каждый – на заднюю поверхность голени. Плотность тока 0,02-0,1 мА/см, продолжительность процедуры 20 минут, 20 процедур на курс ежедневно. Процедуры проводили при помощи аппарата «Поток-1» [7]. Больные подгрупп С получали вначале 10 процедур КВЧ -терапии по описанной методике, затем 10 процедур электрофореза по Вермелю ежедневно. Больные подгрупп Д получали процедуры плацебо. В количественном отношении больные разделялись следующим образом: в подгруппы А вошло 19 больных 1-й группы и 17 больных 2-й группы, в подгруппы В – 24 больных 1-й группы и 20 больных 2-й, в подгруппы С – 21 и 18 больных соответственно и в подгруппы Д – 17 и 16 больных 1-й и 2-й группы соответственно.

Вышеописанные курсы физиотерапии были проведены в начале исследования, затем через 6, 12 и 18 месяцев.

По данным проведенного обследования в подгруппах А, В и С обеих групп наблюдалась положительная динамика денситометрических показателей, но с различной степенью выраженности. В 1-й группе в результате проведенного инструментального исследования выявлено, что в подгруппе А в течение первого года наблюдения наблюдалось увеличение ШОУ с 54,9 + 3,79 до 55,3 + 3,76 дБ/МГц ( на 0,7%), а в течение второго года увеличение составило 0,2% ( с 55,3 + 3,76 до 55,4 + 3,82 дБ/МГц), суммарное увеличение составило 0,9% . В подгруппе В в течение первого года наблюдения ШОУ увеличилось на 4% (с 54,6 + 3,77 до 56,8 + 3,65 дБ/МГц), а в течение второго года – на 3,3% ( с 56,8 + 3,65 до 58,7 + 3,68 дБ/МГц), суммарное увеличение – 7,3%. В подгруппе С увеличение за первый год наблюдения составило 5,1% (с 54,7 +3,67 до 57,5+ 3,69 дБ/МГц), за второй год – 4,5% ( с 57,5+ 3,69 до 60,1+3,89 дБ/МГц), суммарное увеличение 9,9%. В подгруппе Д за первый год снижение ШОУ составило 2% (с 54,8 + 3,81 до 53,7 + 3,65 дБ/МГц), за второй год – 0,4% ( с 53,7 + 3,65 до 53,5 + 3,07 дБ/МГц), суммарное снижение составило 2,4%.

В подгруппах А, В и С 2-й группы также наблюдалась положительная динамика денситометрических показателей. В подгруппе А повышение ШОУ за первый год составило 4,9% (с 51,2 + 3,04 до 53,8 + 3,09 дБ/МГц), за второй год 2,8% ( с 53,8 + 3,09 до 55,3 + 3,18 дБ/МГц), суммарное увеличение составило 7,7%. В подгруппе В ШОУ за первый год повысилось на 1,2% (с 50,9 + 3,11 до 51,5 + 3,10 дБ/МГц), за второй год – на 1% ( с 51,5 + 3,10 до 52,0 + 3,12 дБ/МГц), суммарное увеличение составило 2,2%. В подгруппе С увеличение ШОУ было наиболее значительным: 5,6% за первый год (с 51,3 + 3,09 до 54,2 + 3,11 дБ/МГц) и 4,2% за второй год ( с 54,2 + 3,11 до 56,5 + 3,19 дБ/МГц), суммарное увеличение составило 9,8%. В подгруппе Д наблюдалось снижение ШОУ на 5,8% за первый год ( с 51,1+ 3,02 до 48,1 + 3,01 дБ/МГц) и на 5,9% за второй год (с 48,1 + 3,01 до 45,2 + 2,95 дБ/МГц), суммарное снижение составило 11,7%.

При рентгенологическом исследовании в подгруппах А, В и С обеих групп в течение двух лет наблюдения переломов позвонков выявлено не было. В подгруппе Д 1-й группы в течение первого и второго года наблюдения было выявлено по 1 случаю снижения высоты позвонка. В подгруппе Д 2-й группы в течение первого года был выявлен 1 случай снижения высоты позвонка и 1 перелом позвонка, в течение второго года – 3 случая снижения высоты позвонка и 1 перелом позвонка. Таким образом, в подгруппе Д 1-й группы в течение 2-х лет было выявлено 2 случая снижения высоты позвонка (11,8%). В такой же подгруппе 2-й группы за 2 года выявлено 4 случая снижения высоты позвонка и 2 перелома позвонков (суммарно 6 – 37,5%)( разница достоверна по критерию Фишера, Р 0,05).

Таким образом, в 1-й группе, характеризующейся по M.A.Hansen и соавт. [8] низкой интенсивностью костного ремоделирования ( нормальный уровень щелочной фосфатазы и остеокальцина при повышенном уровне кислой фосфатазы и суточной экскреции оксипролина с мочой) и медленной потерей костной ткани (1-1,5% минеральной плотности костной ткани в год) в результате проведенного комплексного лечения с включением курсов физиотерапии наблюдалась положительная динамика денситометрических показателей, наиболее выраженная в подгруппе С. В подгруппе Д наблюдалось снижение минеральной плотности костной ткани со скоростью в среднем 1,2% в год.

Во 2-й группе, характеризующейся высокой скоростью костного ремоделирования [8] (достоверно более высокий, чем в 1-й группе уровень щелочной и кислой фосфатаз, остеокальцина, суточной экскреции с мочой оксипролина и кальция, везде Р 0,01 ) и быстрой потерей костной ткани ( свыше 3% в год) положительный эффект комплексной терапии был еще более выраженным: при отсутствии переломов наблюдался значительный прирост ШОУ, составивший в подгруппе А 8% за 2 года, а в подгруппе С - 9,8%. В подгруппе Д наблюдалось снижение ШОУ со средней скоростью 5,7% в год.

Таким образом, при постменопаузальном остеопорозе с низкой скоростью костного ремоделирования более эффективным является включение в комплексную терапию повторных курсов электрофореза сульфата меди по Вермелю, а при высокой его скорости – КВЧ-терапии на область щитовидной железы. Последовательное применение КВЧ-терапии и электрофореза сульфата меди по Вермелю оказывает максимально выраженное положительное влияние на ШОУ у больных обеих групп. Изучение исходной скорости костного ремоделирования по данным биохомических маркеров (маркерами костеобразования являются щелочная фосфатаза и остеокальцин, маркерами костной резорбции – кислая фосфатаза, суточная экскреция с мочой оксипролина и кальция) позволяет прогнозировать отдаленные результаты лечения. Механизм положительного влияния КВЧ-терапии на область щитовидной железы связан, по видимому, с увеличением секреции эндогенного кальцитонина и паратиреоидного гормона, первый из которых является мощнейшим ингибитором остеокластов, а второй в физиологических концентрациях стимулирует костеобразование путем влияния на рецепторы остеобластов [9, 10]. Положительное влияние электрофореза меди по Вермелю связано с активацией под воздействием этой процедуры эстрогенной функции яичников (эстрогены обладают многосторонним положительным действием на метаболизм костной ткани) и положительным влиянием меди на синтез коллагена (она необходима для ковалентной поперечной связи пептидных цепей в коллагеновых и эластических волокнах соединительной ткани) [10]. Значительное увеличение ШОУ в результате лечения может быть обусловлено как повышением минеральной плотности костной ткани, так и улучшение ее микроархитектоники.


Ключевые слова: остеопороз, костное ремоделирование, КВЧ-терапия, электрофорез меди


Литература.

1.Consensus Development Conference: Diagnosis, Prophylaxis and Treatment of Osteoporosis //Amer.J.Med.-1991.-Vol.90.-P.107-110/

2. Скрипников И.А. Остеопороз как медицинская и социальная проблема пожилых людей // Лечащий врач.-1999.-№10.-С.4-6.

3. Марова Е.И. Остеопороз: клиника, диагностика, лечение // Российский медицинский журнал.-2001.-Том 9.-№ 9.-С.8-13.

4. Б.Л.Риггз, Л.Д.Мелтон Остеопороз этиология, диагностика, лечение: Пер. с англ.: М.-СПб.: Невский диалект, 2000.-560с.

5. Гублер Е.В. Информатика в патологии, клинической медицине и педиатрии.- М.: Медицина, 1990.- 176с.

6. Туманянц Е.Н. Эффективность КВЧ-терапии в педиатрической практике //Вестник физиотерапии, курортологии и ЛФК.-1999.-№2.-С.72-74.

7. Улащик В.С. Новые методы и методики физической терапии. –Минск: Беларусь, 1986.- 175 с.

8.Hansen M.A., Kirsten O., RiisB.J., Christiansen C. Role of bone mass and bone loss in postmenopausal osteoporosis: 12 years study // Brit. Med. J.- 1991.-Vol. 303.- P.961-964.

9.Azria M. The calcitonins: Physiology and pharmacology. New York: Karger, 1989.- 411 p.

10. Чернов Ю.Н., Пешехонова Л.К., Батищева Г.А. Остеопороз: критические звенья патогенеза и пути фармакологической коррекции //www.medi.ru «Периодика»/ В мире лекарств №2 2000.


Summary.

L. I. Danilchenko

THE LONG-TERM RESULTS OF THE COMPLEX TREATMENT INCLUDING SHORT-WAVE THERAPY ON THYROID GLAND AREA AND VERMEL’S ELECTROPHORESIS OF COPPER SULFATE OF PATIENTS WITH POST-MENOPAUSAL OSTEOPOROSIS


The long-term results of the use of short-wave therapy on thyroid gland area and Vermel’s electrophoresis of copper sulfate and their combined use in patients with post-menopausal osteoporosis with fast and slow bone tissue loss according to biochemical markers of bone remodelling (alkaline phosphatase, osteocalcin, acid phosphatase, 24-hour urine excretion of oxyproline and calcium) have been studied. According to ultrasound densitometry and marker’s study, short-wave therapy was more effective with fast bone loss, and copper electrophoresis – with slow one. The combined treatment with both of these procedures was highly effective in both groups under study.


УДК 618.2-06:612.017.11-056.83


О.О. Зелінський, М.В. Шаповал, О.Г. Андрієвський

СТАН МІСЦЕВОГО ІМУНІТЕТУ ПРИ ФІЗІОЛОГІЧНОМУ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ ТА У ЖІНОК З НАРКОТИЧНОЮ ЗАЛЕЖНІСТЮ

Одеський державний медичний університет


Дані літератури останніх років переконливо доводять автономність клітинної та секреторної систем місцевого імунітету і реальність формування відособленої імунної відповіді слизових покровів жіночих статевих шляхів. Прикладні аспекти даного положення емпірично вже давно використовуються в акушерській практиці. Показано [3,4,5], що санація піхви і шийки матки як до, так і під час вагітності достовірно знижує питому вагу післяпологових інфекційних ускладнень. У той же час лікування конкретних нозоформ кольпітів [1,2] не суттєво знижують частоту післяпологових бактеріальних ускладнень і особливо у жінок з наркотичною залежністю (НЗ) при місцевому застосуванні антибіотиків та нітрофуранів. Мабуть бактеріологічна та інші дії антимікробних препаратів не є вирішальним в індивідуальному прояві інфекційної патології.

Завдяки деяким науковим розробкам [1,2] достовірно встановлено домінуюче значення функціонального стану регіональних факторів неспецифічної імунологічної реактивності нижніх відділів жіночої статевої системи у хронізації запальних процесів геніталій і ступені ефективності застосованих медикаментозних і немедикаментозних факторів лікування.

Цілком обгрунтованою є ідея про те, що оздоровлення запальних осередків піхви, шийки матки, повязано не тільки з загальними, але і з місцевими неспецифічними факторами захисту.

Виходячи з цього, метою нашого дослідження було вивчення стану місцевого імунітету при фізіологічному перебігу вагітності та при плацентарній недостатності у жінок з НЗ, які вживали наркотики до та під час вагітності.

Матеріали та методи. Нами було обстежено 110 вагітних (основна група) з НЗ в І-ІІ-ІІІ триместрі вагітності, з них 38 – з наявністю клініки кольпіту та цервіциту, 44 – з наявністю клініки цервіциту, 28 – без клінічних проявів запального процесу. Контрольну групу склали 30 жінок з фізіологічним перебігом вагітності та пологів. Термін вживання наркотичних речовин коливався в межах від 1 до 15 років. Найчастіше вагітні жінки приймали макову соломку та “ширку” (внутрішньовенно). Полінаркоманію діагностовано у 21,4% вагітних. Середній вік жінок становив 25,8±2,4 роки. Серед них народжували вперше 41 (29,28%), повторно (2-гі – 7-мі) пологи 99 (70,72%). Середня маса тіла дорівнювала 63,5±2,6 кг. На протязі вагітності маса тіла у вагітних з НЗ збільшувалася на 7,1±0,5 кг проти 9,8±0,2 в групі контролю. У 28 вагітних був діагностований хронічний пієлонефрит, у 22 – ВІЛ-інфекція, у 12 – сіфіліс, у 24 – грибкові враження шкіри, у 5 – туберкульоз легенів. Патологію амніона було виявлено у 27 жінок (маловоддя – 19, багатоводдя – 8).

У 59 (42,1%) жінок вагітність закінчилась своєчасними пологами, 81 (57,8%) народили в термінах 28-37 тижнів, у 38 пологи ускладнилися передчасним відходженням навколоплідних вод. У 24 (17,1%) жінок спостерігались аномалії пологової діяльності – швидкі або стрімки пологи. У 14 (10%) роділь були кровотечі в звязку з частковим відшаруванням нормально розташованої плаценти, та гіпотонічні кровотечі в ранній післяпологовий період.


Таблиця 1

Динаміка активності КФ в ПЯЛ змивів зі слизових оболонок шійки матки під час вагітності

№ групи

Група обстежених жінок

Кількість спостере-

жень

Середній цитологічний коефіцієнт в ПЯЛ змивів (Xmx)

Триместр

І

ІІ

ІІІ

І

Вагітні з НЗ:

Усього

110

1,56±0,09

1,14±0,07

Р120,05

1,12±0,06

Р130,05 Р230,05

І-а

В тому числі

а) з наявністю клініки кольпіту та цервіциту

38

1,67±0,08

1,12±0,06

Р120,05

1,06±0,09

Р130,05 Р230,05

ІІ-б

б) з наявністю клініки цервіциту

44

1,59±0,05

1,12±0,05

Р120,05

1,08±0,07

Р130,05 Р230,05

ІІІ-в

в) без клінічних проявів запального процесу

28

1,29±0,07

1,15±0,04

Р120,05

1,14±0,03

Р130,05 Р230,05

ІІ

Здорові жінки з фізіологічними перебігами вагітності

30

0,87±0,05

1,27±0,07

Р120,05

1,49±0,04

Р130,05 Р230,05


У відповідності з метою дослідження в усіх вагітних у І, ІІ та ІІІ триместрах проводилось клінічне та лабораторне обстеження, бактеріологічне, бактеріоскопічне дослідження секрету із піхви, із слизових оболонок піхви та шийки матки. За допомогою цитохімічних реакцій в поліморфноядерних лейкоцитах (ПЯЛ) змивів вивчали рівень кислої фосфатази (КФ), пероксидази (ПО), використовуючи методику, описану З.А. Бутенко та співавт. (1974). Рівень катіонних білків (КБ) в ПЯЛ оцінювали за методикою А.Г. Аладатова, А.П. Вишнякова (1978), використовуючи покраску стійким зеленим.

На основі одержаних результатів вичислювали середній цитохімічний коефіцієнт (СЦК) по Astaldi, Verga (Л.К. Катосова, 1977).

Результати. Обговорення. Аналізуючи результати проведених нами досліджень по оцінці станів місцевого імунітету нижніх відділів статевих шляхів у вагітних з НЗ у ІІ та ІІІ триместрах вірогідно зменшується кількість епітеліальних клітин і зростає кількість що емігрували ПЯЛ, що являється своєрідною “компенсацією” для забезпечення надійності всіх ліній захисту, які формують місцевий імунітет. У той же час при збільшенні кількості ПЯЛ, що емігрували, суттєво змінюється якісна характеристика лейкоцитів. У цитограмі змивів у вагітних з НЗ у ІІІ триместрі та незадовго до родів, різко зростає кількість лейкоцитів, що емігрували з дистрофічними змінами при збільшенні кількості мікробної флори.

У вагітних з НЗ спостерігається відносне зменшення еміграції активних лейкоцитів, які володіють бактеріцидними та активними протеазними властивостями. Оцінка СЦК активності представника гідролітичних ферментів – КФ.

Активність КФ ПЯЛ, що емігрували, у жінок контрольної групи збільшується в ІІ і ІІІ триместрах вагітності (таблиця 1).


Таблиця 2

Динаміка активності ПО в ПЯЛ змивів зі слизових оболонок шийки матки під час вагітності

№ групи

Група обстежених жінок

Кількість спостере-

жень

Середній цитологічний коефіцієнт в ПЯЛ змивів (Xmx)

Триместр

І

ІІ

ІІІ

І

Вагітні з НЗ:

Усього

110

1,95±0,02

1,74±0,05

Р120,05

1,71±0,04

Р130,05

Р230,05

І-а

В тому числі

а) з наявністю клініки кольпіту та цервіциту

38

1,73±0,04

1,54±0,07

Р120,05

1,49±0,02

Р130,05

Р230,05

ІІ-б

б) з наявністю клініки цервіциту

44

1,81±0,03

1,64±0,03

Р120,05

1,61±0,02

Р130,05

Р230,05

ІІІ-в

в) без клінічних проявів запального процесу

28

1,85±0,02

1,73±0,02

Р120,05

1,70±0,03

Р130,05

Р230,05

ІІ

Здорові жінки з фізіологічними перебігами вагітності

30

2,14±0,05

2,31±0,04

Р120,05

2,47±0,02

Р130,05

Р230,05




Таблиця 3

Динаміка активності КБ в ПЯЛ змивів зі слизових оболонок шийки матки під час вагітності

№ групи

Група обстежених жінок

Кількість спостере-

жень

Середній цитологічний коефіцієнт в ПЯЛ змивів (Xmx)

Триместр

І

ІІ

ІІІ

І

Вагітні з НЗ:

Усього

110

0,74±0,02

0,62±0,03

Р120,05

0,51±0,02

Р130,05 Р230,05

І-а

В тому числі

а) з наявністю клініки кольпіту та цервіциту

38

0,51±0,03

0,047±0,02

Р120,05

0,36±0,03

Р130,05 Р230,05

ІІ-б

б) з наявністю клініки цервіциту

44

0,62±0,01

0,054±0,02

Р120,05

0,44±0,02

Р130,05 Р230,05

ІІІ-в

в) без клінічних проявів запального процесу

28

0,67±0,04

0,61±0,02

Р120,05

0,50±0,03

Р130,05 Р230,05

ІІ

Здорові жінки з фізіологічними перебігами вагітності

30

0,93±0,03

1,14±0,05

Р120,05

1,023±0,040 Р130,05 Р230,05


У вагітних жінок із НЗ кількісне значення активності КФ достовірно відрізняється в порівнянні з контрольною групою, причому у вагітних з наявністю клініки кольпіту та цервіциту вірогідність різниці найбільш висока (таблиця 1).

У вагітних з НЗ СЦК пероксидази (ПО) в ПЯЛ змивів зменшується в порівнянні з такими у здорових невагітних жінок. Найбільше значення має місце в осіб з наявністю клініки кольпіту та цервіциту і в групі з клінікою цервіциту (табл. 2).

Отже, поряд із зниженням гідролізної активності що емігрували ПЯЛ знижується й окисно-відновний потенціал лейкоцитів у змивах із шийки матки з можливим наслідковим фактором порушень функціональних станів.

Крім лізосомальних та інших бактерицидних ферментів [7], ПЯЛ вміщують КБ [8], які призводять до загибелі бактерій, що сприяє подальшій її деградації в лізосомах [7,8]. Під час фізіологічного перебігу вагітності в ПЯЛ, що емігрували на поверхню слизової шийки матки, вміст КБ підвищується з найбільшим їх вмістом у ІІІ триместрі (табл. 3).

Вміст КБ у жінок з НЗ знижено у ІІ і ІІІ триместрах порівняно з таким при фізіологічному перебігу вагітності, особливо у вагітних з НЗ І-а та І-б груп.

Наслідки дослідження ПЯЛ, що емігрували на поверхню слизових оболонок шийки матки показали, що значна частина що емігрували ПЯЛ не має в цитоплазмі гранул з КБ. Це особливо спостерігається у вагітних з НЗ.

Посилення еміграції клітин у вагітних з НЗ призводить до збільшення відносної кількості клітин, в яких не спостерігається декатіонізація гранул.

Одержані дані по вивченню функціонального стану що емігрували ПЯЛ свідчать про те, що в місцевій неспецифічній реакції організму, відображенням якої є функціональний стан, спостерігається суттєва зміна. Зниження функціональних характеристик ПЯЛ, що емігрували, визначають розвиток післяпологового запального процесу при зміні біоценозу піхви перед пологами в бік підвищення висівання умовно патогенної флори. Паралелізм між виявленням у вмісті піхви бактеріальної флори, зниженням місцевого імунітету та післяпологовими бактеріальними ускладненнями має місце практично у всіх випадках. У цьому плані результати наших досліджень стосовно слизових оболонок статевих шляхів доповнюють загальну концепцію про роль і значення вивчення місцевого імунітету у вагітних з наркотичною залежністю.


Ключові слова: вагітність, наркотична залежність, місцевий імунітет.


Література.

  1. Бабухадия Д.В. Послеродовый эндометрит и его клинико-параклиническая характеристика: Автореф. дис…. канд. мед. наук.- К., 1987.- 24 с.

  2. Гуртовой Б.Л., Серов В.Н., Макацария А.ФД. Гнойносептические заболевания в акушерстве.- М.: Медицина, 1981.- 256 с.

  3. Кира Е.Ф., Берлев И.В., Молчанов О.Л. Особенности течения беременности, родов и послеродового периода у женщин с дисбиотическими нарушениями влагалища. // Журнал акушерства и женских болезней.- 1999.- Т. XLIII.- В. 2.- С. 8-11.

  4. Медведев Б.И., Долгушина В.Д. Местный противоинфекционный иммунитет половой системы // Акушерство и гинекология.- 1993.- №4.- С. 7-8.

  5. Пятницкая И.Н. Наркомания. Руководство для врачей.- М.: Медицина, 1994.- 544 с.

  6. Шварцман Я.С., Хазенсон Л.Б. Местный иммунитет.- Л.: Медицина, 1978.- 224 с.

  7. Cohn L.A., Hirsch J.G. The isolation and properties of the specific cytoplasmic granules of rabbit polymorphonuclear leucocytes // J. Exp. Med.- 1989.- Vol. 112, №6.- Р. 983-1004.

  8. Zeya H.I., Spitznagel J.K. Cationic proteins of polimirphonuclear leucocyte lysosomes.: Resolution of antibacterial and enzimatic activites // J. Bacteriol.- 1966.- Vol. 91, №2.- Р. 750-754.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Похожие:

України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 медичні та екологічні проблеми приморських регіонів
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
Державне підприємство “Український науково-дослідний інститут медицини транспорту”
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
України, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница