Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57




НазваниеНаукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57
страница26/41
Дата12.10.2012
Размер5.12 Mb.
ТипДокументы
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   41

використання стратегічних карт для оцінки ефективності діяльності підприємствА

Петренко М.В.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків

Ринкова економіка формує нові вимоги до підприємства, що обумовлюється не тільки наявністю конкуренції та високими вимогами до якості продукції, але й необхідністю гнучко реагувати на зміни ринкового оточення, яке не завжди сприяє процвітанню підприємства. Успіх підприємства залежить від оперативного отримання інформації про діяльність для своєчасного прийняття управлінських рішень, щоб досягти найбільшого ефекту і забезпечити існування підприємства в довгостроковій перспективі.

Оцінка ефективності діяльності підприємства на основі концепції стратегічних карт передбачає використання збалансованої системи показників (BSC), представлених по чотирьох напрямках: 1) фінансові індикатори, які характеризують кінцеву ефективність діяльності організації; 2) ринкові індикатори, які характеризують взаємовідносини організації з клієнтами і постачальниками; 3) індикатори внутрішніх бізнес-процесів, які характеризують операційну досконалість; 4) індикатори навчання і розвитку, які показують рівень персоналу.

Можна виділити такі ключові моменти даної концепції, що визначають її практичне значення:

- стратегічні карти поєднують кількісні і якісні показники оцінки ефективності діяльності організації;

- поряд з підсумковими показниками оцінки результатів діяльності використовуються показники, що характеризують використання ресурсів чи видів діяльності організації;

- беруться до уваги три періоди в часі: минулий, поточний, майбутній;

- передбачається декомпозиція основних показників діяльності підприємства і доведення їх до низових ланок управління;

- виділяються чотири ключових аспекти діяльності, які формують конкурентні переваги, необхідні для забезпечення майбутнього успіху.

Показники ефективності можна розглядати як стандарти, що використовуються для оцінки фактичних результатів в порівняні з очікуваними і є критеріями як оцінки успіху підприємства, так і орієнтири напрямків її діяльності, що сприяють єдиній скерованості дій, починаючи з верхньої і закінчуючи нижчими ланками організаційної ієрархії.

ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Подхалюзін А.Ю.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків

Енергоефективність та енергозбереження є пріоритетними напрямами енергетичної політики більшості країн світу.

Досвід розвинутих країн і власний досвід України вказує на необхідність державного регулювання процесів енергозбереження та проведення цілеспрямованої державної політики. Тільки держава шляхом виваженої законодавчої, гнучкої цінової, тарифної та податкової політики може забезпечити дієздатність фінансового механізму енергозбереження.

Все це дасть додаткові можливості країні щодо досягнення європейського рівня соціально-економічного розвитку і забезпечення у прогнозований період її повноправного членства у європейському співтоваристві.

Забезпечення енергетичної безпеки є одним із найбільш важливим питань, які визначають можливість сталого розвитку суспільства в країнах світу в тому числі і в Україні. Проблема забезпечення енергетичної безпеки стоїть в центрі уваги енергетичної політики майже для всіх країн світу.

Сучасний стан енергетичної безпеки в Україні є незадовільним. Однією із основних причин цього є низька ефективність виробництва, транспортування та споживання ПЕР, відсутність активної політики енергозбереження в країні.

Різні фактори впливу (економічні, екологічні, соціальні) рівня енергетичної ефективності на енергетичну безпеку, хоча і в різному ступені, але однозначно показують на позитивну роль підвищення рівня енергетичної ефективності в забезпеченні енергетичної безпеки країни.

Державна підтримка процесів енергозбереження вимагає відродження фонду енергозбереження як одного з головних джерел стимулювання енергозбереження, проте не тільки на республіканському рівні, але й на регіональному та галузевому.

Реалізація політики енергозбереження має бути цілеспрямованою та безперервною. Ефекти від реалізованих на підприємствах енергозберігаючих заходів повинні акумулюватись для подальшої участі в процесі енергозбереження.


ПОЛИС СОТРУДНИЧЕСТВА - ФИНАНСОВЫЙ АСПЕКТ

Полтавский Г.Я., Щеглова И.Н.

«Национальный технический университет

«Харьковский политехнический институт», г. Харьков

На рынке труда в настоящее применяется практика удержания фирмами ценных (ключевых) сотрудников при помощи накопительных страховых программ.

При этом особую актуальность приобретают вопросы «поднятия степени цивилизованности» отношений (в частности финансовых) работодателя (фирмы) и ценного специалиста (сотрудника).

Состояние дел в этой сфере в настоящее время в нашей стране свидетельствует о том, что усилиями крупного бизнеса-работодателя, а также и страхового бизнеса наемный работник обычно оказывается в проигрышной ситуации.

Фирма, страхуя своего сотрудника по накопительной системе, получает существенные финансовые преференции по использованию страховых средств на протяжении страхового периода. Возникает соблазн перед истечением срока страхового периода уволить сотрудника, чтобы не выплачивать ему страховую сумму - премию «за верность фирме».

Страховые компании при этом фактически стоят на стороне работодателя, включив различные программы лояльности к корпоративному страхованию.

По отношению к сотруднику в последнее время предложено нововведение – частичное применение системы солидарного страхования.

Представляется, что сочетание накопительного страхования и элементов солидарного страхования является прогрессивным, долее того, оно может стать ключом к решению многих вопросов, - в первую очередь финансовых

Такой механизм довольно справедлив и резервы его применения и совершенствования далеко не исчерпаны.

Предлагается основное внимание уделить разработке оптимальных схем распределения сумм выплат по страховым полисам при их использовании для кредитования сотрудников в период действия страхового договора. При этом сотрудник не должен быть оставлен наедине с кредитором в случае досрочного прерывания договора страхования.


ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО ФАКТОРУ НА ВИБІР МЕТОДУ УПРАВЛІННЯ

БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ ОРГАНІЗАЦІЇ

Прохоренко О.В.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м.Харків

Принципові розходження в методах управління групами процесів організації виражається у відокремленні або розвитку бізнес-процесу, тобто в концепції аутсорсингу або інтеграції. Вибір методу управління обумовлюється двома факторами з використанням матриці типу Мак-Кінсі: по-перше, порівняння якихось якісних показників процесів із аналогічними в галузі, по-друге - стратегічна важливість процесу. Стратегічна важливість деякими авторами визначається як доля процесу у всій системі, іншими - як характеристика зовнішніх факторів, що впливають на бізнес-процес.

На наш погляд, ототожнювати ці два визначення неправомірно. Доля процесу в системі являє собою ступінь взаємозв'язку процесу з усією системою: залученість технології, персоналу, активів; може бути виражена як внесок у ланцюжок створення вартості (доля у витратах системи). Високими оцінками по цих напрямках характеризуються основні, часто стратегічно важливі бізнес-процеси. Висока оцінка цього фактору найчастіше є критерієм прийняття рішення щодо інтеграції, низька - щодо аутсорсингу.

Суть впливу зовнішнього фактору - це сприяння або обмеження розвитку бізнес-процесу поза організацією. Найпоширенішим показником тут виступає рівень конкуренції на ринку даного процесу. Але, наприклад, обмеження соціального або законодавчого характеру можуть повністю блокувати як винесення процесу в зовнішнє середовище, так і втручання в процес ззовні. І, таким чином, низькоякісний і слабозалучений процес - явний кандидат на ауторсинг - не може бути переданий зовнішньому виконавцеві.

Розглядаючи можливі варіанти показників, ми дійшли до висновку, що має сенс говорити про три групи факторів, чиє різне сполучення дозволяє побудувати тривимірну матрицю й розробляти рекомендації з управління на основі визначення місця процесу в тривимірному просторі.


УПРАВЛЕНЧЕСКИЕ РОЛИ ФИНАНСОВОГО ДИРЕКТОРА В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ

Решетняк Е.В., Глущенко И.В., Шимпф Карин

Национальный технический университет

Харьковский политехнический институт”, г. Харьков,

Университет Отто-фон-Герике, г. Магдебург, Германия

Этап становления зрелости отечественных компаний, все больший акцент на рост эффективности бизнеса закономерно усиливает внимание к финансам как ключевой функции управления. Хотя украинские компании по-прежнему сильно отличаются друг от друга по практикам управления финансами, следует отметить, что руководителей, который ждут от финансиста, чтобы он просто «не мешал жить», или только «оптимизировал налоги» становится все меньше; собственники и управляющие хотят от финансиста большей прогнозируемости деятельности, просчетов связанных с угрозами, системного контроля результатов, обеспечения связи вознаграждения с достижениями сотрудников, понимания реальной картины происходящего в бизнесе.

Ориентация собственников и топ-менеджмента на стратегическое управление бизнесом требует системной опоры на внутреннюю и внешнюю финансовую информацию, «конструктором» и «поставщиком» которой является финансовый директор. Поэтому на фоне повышающихся требований к традиционным функциональным компетенциям финансового менеджера, все более очевидным становится запрос относительно именно управленческой роли финансового директора. Стоит подчеркнуть, что достаточно типичная во многих компаниях практика назначения финансовым директором главного бухгалтера, редко приводит к ожидаемому эффекту: ведь эти профессии представляют разный способ мышления.

Под управленческими навыками финансиста понимается способность полноценно участвовать в разработке стратегии компании, реализовывать данную стратегию, выстраивать схемы эффективного взаимодействия подразделений, выступать в качестве внутреннего консультанта в деле управления стоимостью компании, в роли эффективного коммуникатора, способного выработать общий, «доступный» для всех язык взаимодействия в движении к цели. Это новые акценты в подборе и развитии финансовых директоров, без которых отличное знание традиционных инструментов управления финансами становится абсолютно недостаточным для успеха.

ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ КОМПЕТЕНЦИЙ СТУДЕНТОВ-ЭКОНОМИСТОВ КАК СПОСОБ ПОВЫШЕНИЯ ИХ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ НА РЫНКЕ ТРУДА

Савичева Н., Иваницкий В.Д.

Национальный технический университет

«Харьковский политехнический институт», г. Харьков

Развитие рыночных отношений, интеграция страны в международное экономическое сообщество, широкая информатизация общества требуют повышения качества и уровня экономической деятельности предприятий и организаций, что обуславливает потребность в высококвалифицированных специалистов в сфере экономики, способных управлять производством, персоналом, финансовой и маркетинговой деятельностью и т.д. Этот факт определяет новые, более жесткие требования, предъявляемые к специалистам в данных сферах.

Многие молодые люди выбирают экономическую специальность. Однако достичь успеха в профессиональной карьере возможно лишь при условии конкурентоспособности выпускника на рынке труда. Таким образом, сегодня одной из первоочередных задач системы профессионального высшего образования является подготовка конкурентоспособного специалиста, который имел бы высокий уровень профессиональных компетенций.

С целью повышения конкурентоспособности современного выпускника на рынке труда необходимо формирование не только знаний, умений и навыков, которые отвечали бы лишь выбранной специальности, но и позволяли бы адаптироваться к требованиям работодателей. В этой связи высшие учебные заведения должны ориентироваться на современные требования рынка труда, критерии отбора молодых специалистов (в частности, менеджеров ВЭД) в реальных бизнес-процессах и на основании этого адаптировать их подготовку к сложившимся условиям. Таким образом, необходимо сближать компетенции выпускников и запросы работодателей на основе симметричной модели PR, которая предполагает ведение диалога с целевыми группами общественности. Это возможно осуществить, изучив трудоустройство выпускников и одновременно мнения топ-менеджеров организаций.


Переваги вдосконаленої КЛАСИФІКАЦІЇ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ

Семенюк О.Л.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків

В роботі розглянуті питання класифікації трансферу технологій. В науковій літературі представлено близько семи видів трансферу за різними класифікаційними ознаками.

Заслуговує на увагу методика розбивки трансферу технологій по тимчасовій ознаці одержання технології від її розробника до кінцевого користувача (у загальному випадку підприємства).

Представлена класифікація трансферу технологій має вид:

1. Повний трансфер припускає передачу технології від розробника до моменту становлення продукту на виробничу лінію на підприємстві. Передбачається, що дані розробки не є особливо складними в застосуванні й не вимагають складних підготовчо-дослідницьких процесів. Покупець технології повністю впевнений у швидкості й налагодженні виробничого процесу. У цьому випадку використають ліцензування, франчайзинг. Але дані технології не можна назвати інноваціями, тому що вони припускають уже існуючу апробацію;

2. Частково-зворотний трансфер складається з двох стадій. На першій стадії нова технологія від винахідника надходить у науково-дослідний відділ підприємства, який стає бар'єром подальшого її просування. У цей момент включається процес зворотного зв'язку й науковці підприємства повертають технологію на доробку, які враховують особливості технологічного процесу на конкретному підприємстві. Така схема трансферу характерна для використання великими підприємствами, які мають свої науково-дослідні відділи;

3. Частково-доповнюючий є найбільш продуктивним і творчим видом трансферу. Така передача технології на першій стадії схожа із частково-зворотною. Але суперечкою стають побічні ефекти від використання технології. І дані додаткові особливості можуть підштовхнути вчених до розробки нової технології, яка може бути самостійною або доповнювати існуючу. На другій стадії дані побічні ефекти на доробку передаються розробнику або фахівцям науково-дослідного відділу, де технологія приводиться до остаточного виду. Це може дати додаткові вигоди у вигляді нової технології.

Необхідно відзначити, що використання даної класифікаційної ознаки допоможе врахувати розхід часу користувача технології.

елементи ефективного управління стійким розвитком підприємства

Сітак І.Л.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків

Стійкість господарської діяльності підприємств повинна забезпечуватися на основі обліку змін зовнішнього середовища й удосконалення господарювання з метою підвищення ефективності підприємства і його безперервного розвитку. Для кожного суб'єкта, що веде господарську діяльність, важливо не просто зберегти стійкість - важливо домагатися ефективної стійкості. Важлива роль належить і забезпеченню стану рівноваги, досягненню позитивних змін у розвитку економіки підприємства. Перед кожним підприємством постає задача, у випадку небажаних відхилень в діяльності з урахуванням впливу зовнішнього і внутрішнього середовища, повертатися до стійкого й ефективного розвитку. Для цього необхідно використовувати всі елементи механізму господарювання і створити умови, при яких можливо переборювати небажані відхилення від стійкого розвитку.

Під внутрішньою стійкістю підприємства розуміється такий загальний стан підприємства, при якому забезпечується стабільно високий результат його функціонування. В основі досягнення внутрішньої стійкості покладено принцип активного реагування на зміну сукупності внутрішніх факторів основних видів стійкості господарської і фінансової діяльності підприємства.

Стабільність зовнішніх факторів економічного середовища, у рамках якої здійснюється діяльність підприємства, забезпечує його зовнішню стійкість. Вона досягається відповідною системою управління ринковою економікою в масштабах усієї країни і забезпечується за рахунок економічних, політичних, соціальних, демографічних і технологічних факторів.

Необхідно відзначити, що класифікація факторів внутрішньої і зовнішньої стійкості підприємства допомагає оцінити їхній вплив на показники, що аналізуються, виявити резерви розвитку підприємства, розробити оптимальні управлінські рішення.

Виходячи з цього основні елементи ефективного управління стійким розвитком підприємства визначені як: управління виробничою стійкістю; управління маркетинговою стійкістю; управління соціально-економічною стійкістю; управління екологічною стійкістю; управління фінансовою стійкістю.

ОБ'ЄДНАННЯ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ У КЛАСТЕРИ ЯК МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Скрипнік К.Ю.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків

В умовах економічної кризи ще більше зростає роль малого бізнесу в економіці будь-якої країни. Ряд економістів вважає, що «дно кризи» пройдено, але при продовженні стагнації, занепаду промисловості та інших явищ, супутніх економічній кризі, мале підприємництво стає найбільш перспективною сферою розвитку економіки.

Вирішення питання конкурентоспроможності для підприємств малого та середнього бізнесу є першочерговим питанням. Для забезпечення конкурентоспроможності підприємств, клієнту необхідно не тільки надавати високоякісній і високотехнологічній товар, але й постійно удосконалювати виробництво, забезпечувати свою діяльність сировинними, матеріальними, висококваліфікованими трудовими ресурсами. Для цього підприємствами може застосовуватися кластерна стратегія об’єднання підприємств.

Згідно М. Портеру, кластер - це сконцентрована за географічною ознакою група взаємозалежних компаній, спеціалізованих постачальників, постачальників послуг, фірм у супутніх галузях, а також пов'язаних з їх діяльністю організацій (університетів, агенцій із стандартизації, торговельних об'єднань), конкуруючих, але разом з тим співпрацюючих між собою. Оцінка результативності функціонування малого підприємства у кластері може здійснюватися: 1) з позиції успішності функціонування кластера; 2) з позиції підприємства що входить до кластеру; 3) з боку наслідків для економіки держави; 4) з точки зору галузевого ринку; 5) такими показниками функціонування кластерів, як: прибутковість, сприйнятливість інновацій, фінансові потоки та інше; 6) з точки зору кількості створених робочих місць; 7) з точки зору популярності кластеру, прагнення увійти в кластер.

Об’єднання малих підприємств у кластери спрямовує на зміну в суспільстві структури праці, трудових відносин, зайнятості населення, сприяє виникненню нових видів діяльності та створює нові робочі місця. На такій основі виникає нове соціальне оточення, в якому інформація та наукові знання стають головними продуктивними факторами і починають визначати як стратегічний потенціал суспільства, так і перспективи його розвитку.

КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ПРИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

Соколенко В.А., Гололобова О.М., Рибицька Ю.Л.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків

На сучасному етапі розвитку будь-якої держави злиття та поглинання стають потужним фактором подальшої трансформації соціального та економічного життя в національному і міжнародному масштабах. Корпоративна культура відіграє особливо значну роль в процесі реорганізацій компаній, процесі їх адаптації в сучасних умовах та ефективного функціонування, а також в управлінні організаціями взагалі. Вона охоплює систему цінностей корпорації, морально-етичні норми поведінки, що роблять істотний вплив на діяльність персоналу корпорацій, на ступінь використання його енергії та здібностей. Корпоративна культура виступає як найважливіший інструмент управління, нерідко відображає унікальність застосовуваних методів і принципів у реалізації стратегії тієї або іншої компанії.

Основною метою дослідження в даній роботі є аналіз корпоративної культури в системі управління при злитті і поглинанні компаній та виявлення домінуючих соціально-організаційних чинників стабільного функціонування та розвитку компаній, підвищення ефективності їх діяльності.

Корпоративна культура в Україні перебуває на початковому етапі свого розвитку. В основному вона представлена ​​переважно зарубіжними моделями й технологіями або комбінованої моделлю, що поєднує в собі властивості класичних розробок в даній області. І тільки на даному етапі розвитку вітчизняні керівники починають усвідомлювати цінність кадрового капіталу в стабільній і успішній роботі компанії.

Проведений нами аналіз показує, що для досягнення якнайкращих результатів, головним в процесі інтеграції повинна бути мета зберегти найбільш кваліфікованих співробітників компаній, що об'єднуються. Постійне і цілеспрямований розвиток культури компанії дозволить уникнути багатьох кризових ситуацій, а якщо вони все ж виникнуть (від цього ніхто не застрахований), корпоративна культура допоможе зберегти стабільність всередині організації та в деяких випадках навіть перетворити ризики в конкурентні переваги. У сучасних умовах робота з персоналом стає найважливішою причиною успіху в бізнесі.

1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   41

Похожие:

Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
...
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconМатеріали ХVI i міжнародної науково-практичної конференції у двох частинах Ч. I харків 2009 ббк 73 І 57
...
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconВикладання мов
Міжпредметні зв’язки: Тези XVI міжнародної науково- практичної конференції. 31 травня -1 червня 2012 року. Харків
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconМіжнародна науково-практична інтернет-конференція викладачів, аспірантів І студентів
У збірнику опубліковані тези доповідей викладачів, аспірантів та студентів які беруть участь у роботі Міжнародної науково-практичної...
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconМіжнародна науково-практична інтернет-конференція викладачів, аспірантів І студентів
У збірнику опубліковані тези доповідей викладачів, аспірантів та студентів які беруть участь у роботі Міжнародної науково-практичної...
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconМіжнародна науково-практична інтернет-конференція викладачів, аспірантів І студентів
У збірнику опубліковані тези доповідей викладачів, аспірантів та студентів які беруть участь у роботі Міжнародної науково-практичної...
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconГо в и бор у матеріали II і міжнародної науково-практичної конференції 25-27 вересня 2009 р. Сімферополь Алушта isbn 978-066-2364-01-9
Регіональні аспекти розвитку в умовах європейського вибору / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції 25-27 вересня...
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconVііі науково-практичної конференції молодих учених «Методологія сучасних наукових досліджень»
Матеріали VІІІ науково-практичної конференції молодих учених «Методологія сучасних наукових досліджень» (17-18 жовтня 2011 р., м....
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconПрограма Х ix міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології : Наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я
Україна, 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconМатеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції 21-23 жовтня 2010 р. – Сімферополь: ВіТроПринт, 2010. – 232 с. Редакційна колегія
Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції 21-23...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница