Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57




НазваниеНаукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57
страница20/41
Дата12.10.2012
Размер5.12 Mb.
ТипДокументы
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   41

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків


Нині ринок України характеризується досить низьким рівнем платоспроможного попиту на основну масу пропонованих товарів. Саме це й зумовило ситуацію, коли підприємству навіть для простого підтримання обсягів збуту на досягнутому рівні, не кажучи вже про їх збільшення, часто-густо бракує місткості раніше завойованих ринків. Одним із прийнятних варіантів розв'язання цієї проблеми може стати вихід на зарубіжні ринки збуту.

Першим етапом аналізу необхідності й можливості виходу підприємства на зарубіжні ринки має стати визначення кола країн, які є потенційно привабливими з точки зору проникнення на їхні ринки. При цьому підприємству необхідно ретельно проаналізувати стан середовища міжнародного маркетингу.

Конкурентоспроможність – це наявність внутрішніх та зовнішніх факторів, які відображають відповідність підприємства вимогам конкурентного середовища та можливість збуту його продукції.

Конкурентостійкість – це можливість підприємства втримати свою нішу на ринку товарів та/або розширити її. Конкурентоздатність та конкурентоспроможність вважають синонімічними поняттями, вони мають певні спільні риси, але також існують відмінності. Конкурентоздатність відображає майбутні можливості виживання на ринку, а конкурентоспроможність відображає сучасне положення підприємства.

Підприємство буде конкурентоздатним, якщо буде використовувати власний потенціал. Керівництво підприємства повинно постійно шукати нові шляхи та заходи боротьби з конкурентами.

Процес пошуку нових ідей, шляхів, які можуть перерости в конкурентні переваги повинен бути безперервним.


ПРОБЛЕМИ КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ Бондаренко О. О , Пахтєєва Д. О. Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків

В Україні сьогодні основною проблемою комерціалізації винаходів, які є потенційно конкурентоспроможними, є недостатнє як державне, так і приватне фінансування. Унікальні результати вітчизняних розробок і досліджень йдуть за кордон, так як політика нашої країни з підтримки винахідників і впровадження їх досягнень у життя сьогодні далека від бажаного. Вказаній темі присвятили свої роботи українські дослідники Г. Андрощук, О. Бутнік-Сіверський, А. Гальчинський, В. Геєць, С. Гордієнко.

Основні проблеми комерціалізації інтелектуальної власності, які гальмують процеси формування і реалізації науково-технічного продукту, полягають в наступному: 

  • Нормативно-законодавча база - протистояння і колізії трьох нормативних сфер: права, оподаткування та бухгалтерського обліку. 

  • Проблема оцінки об'єктів інтелектуальної власності - відсутність Національного стандарту «Оцінка об'єктів у нематеріальній формі. Оцінка об'єктів права інтелектуальної власності та інших речових прав ».

  • Кадрова проблема - відсутність висококваліфікованих фахівців з питань інтелектуальної власності. 

Аналіз проблем комерціалізації інтелектуальної власності та визначення ключових недоліків, дають привід для визначення напрямів удосконалення політики у сфері комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності. Найбільш важливими серед них є: 

  • розробка чітких механізмів нормативно-правового регулювання, а саме кодифікація законодавства (створення та затвердження Кодексу про інтелектуальну власність); 

  • діалог між наукою і виробництвом, що веде до впровадження комплексу дій (дослідження та розробка тощо); 

  • створення інфраструктури впровадження результатів науково-технічної діяльності у виробництво; 

  • створення замкнутих циклів (ідея-виробництво-споживання); 

Прийняття і впровадження цих рекомендацій забезпечить якісно новий рівень економічних відносин і надасть можливість стимулювати розвиток легітимного ринку інтелектуальної власності в Україні.

ПРОГНОЗУВАННЯ І УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ РЕКРЕАЦІЙНИХ ОБ’ЄКТІВ

Бридко О. В.

Таврійський національний університет ім. В. І Вернадського, м. Сімферополь

Актуальність роботи полягає в тому, що рекреаційних комплекс є одним з пріоритетних напрямків розвитку АР Крим і України, а постійна нестабільність діяльності рекреаційних суб'єктів господарювання проявляється в першу чергу через систему управління і прогнозування.

У роботі розглянуто моделі прогнозування і планування діяльності рекреаційних об'єктів і системи контролю їх діяльності. Більшість авторів дотримуються думки, що фінансова та економічна стабільність і стійкість підприємства рекреаційного комплексу проявляється через систему показників фінансової активності основних фондів суб'єкта господарювання.

Не дивлячись на те, що віддача від основних фондів підприємств є оптимальною і високою у рекреаційних об'єктів АР Крим і України в період сезону, ці ж фонди заморожуються в період поза сезону та їх віддача стає неефективною або негативною. Тому в період поза сезону, слід шукати способи не зміни структури основних фондів, а способи зміни структури надання рекреаційних послуг і додаткових послуг (оренда приміщень під конференції, симпозіуми, тренінги, то що).

Тим самим, необхідно вести пошук інших показників для поліпшення прогнозування діяльності рекреаційного об'єкта, а не використовувати в плануванні лише фінансову активність основних фондів. Таким чином з’являється можливість для складання моделей прогнозування ситуацій при зміні спектру послуг. В свою чергу, зміни структури основних фондів в короткострокових періодах не дають належної віддачі і, швидше за все, просто неможливо провести ремонт або заміну протягом значного проміжку часу і при цьому не погіршити рекреаційних цикл.

У висновку слід зазначити, що, прогнозування і контроль фінансової стійкості рекреаційного об'єкта повинні використовувати аналіз і динаміку ефективності основних фондів підприємства, але так само необхідно приділяти увагу і іншим складовим і альтернативам діяльності господарюючого суб'єкта.


Аналіз Інноваційної діяльнОстІ підприємств українИ

Брінь П.В. Дягілєва Г.В.

Національний Технічний Інститут

«Харківський Політехнічний Інститут», м. Харків

В роботі розглянуті основні тенденції розвитку інноваційної діяльності України, виявлені причини важкого стану інноваційного потенціалу країни та надані рекомендаціїї для виходу країни з кризового становища у розрізі інноваційного розвитку економіки.

Законом України «Про інноваційну діяльність»від від 4 липня 2002 року № 40-IV поняття інноваційної діяльності визначається, як діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок і обумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг.

Різновидами основних видів інноваційної діяльності можуть бути:

-підготовка та організація виробництва, що охоплює придбання виробничого обладнання та інструменту, змін у них, а також в процедурах, методах та стандартах виробництва та контроля якості, необхідних для створення нового технологічного процесу;

-передвиробничі розробки, що включають модифікації продукта та технологічного процесу, перепідготовку персоналу для застосування нових технологій та обладнання,

-маркетінг нових продуктів, що передбачає види діяльності, пов’язані з випуском нової продукції на ринок, включаючи попередє вивчення ринку, адаптацію продукта до різноманітних ринків, рекламную кампанію,

- придбання нематеріальної технології у формі патентів, ліцензій, розкриття ноу-хау, торгових марок, конструкцій, моделей і послуг технологічного змісту та ін.

У рекомендаціях парламентських слухань на тему «Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів» зазначається, що рушійною силою конкурентоспроможної держави є її ефективна змістовна інноваційна політика. А також робиться наголос, що саме держава сприяє її подальшому розвитку завдяки своєчасному ресурсному забезпеченню інноваційної системи країни. Все вищеперелічене можливе за умови вдосконалення науково-дослідної та інноваційної діяльності кожного окремого підприємства Украіни та української економіки вцілому, і саме цьому буде присвячена дана робота.

Інвестицінйни клімат України

Брінь П.В., Михайліченко А.М.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків

Інвестиційна діяльність не відбувається в економічному вакуумі. На суб'єкти і об'єкти інвестиційної діяльності впливає велика кількість зовнішніх чинників, які можуть бути об'єднані в категорію інвестиційного клімату (рис).

Інвестиційний клімат може бути визначений як сукупність політичних, правових, економічних і соціальних умов, які забезпечують реалізацію інвестиційної діяльності вітчизняних і зарубіжних інвесторів. Сприятливий інвестиційний клімат повинен забезпечити захист інвестора від інвестиційного ризику (непередбачених фінансових втрат капіталу і доходів). Сукупність інвестиційних ризиків всебічно характеризує інвестиційний клімат від несприятливого до сприятливого.




Рисунок 1 – Вплив факторів інвестиційного клімату на учасників
інвестиційної діяльності


Слід зазначити, що окрім бажання учасників інвестиційного процесу сприятливий стан інвестиційного клімату держави є необхідною умовою здійснення інвестиційної діяльності в державі. При незадовільному стані інвестиційного клімату (наприклад, нестабільна політична ситуація, непослідовна інвестиційна політика держави, несформований інститут власності і т.д.) сумарний обсяг інвестицій в державі буде стрімко зменшуватися.


АНАЛІЗ ТАРИФНОЇ ПОЛІТИКИ В РЕГІОНАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ

Гаврикова А.О.

Національний Технічний Інститут

«Харківський Політехнічний Інститут», м. Харків

На сьогоднішній день теплопостачання – це один з самих проблемних секторів економіки. Запущений стан, високе соціальне навантаження, низький рівень платежів, відсутність капіталовкладень в розвиток і модернізацію впродовж двох десятиліть. І, головне, відставання в лібералізації стосунків на формально існуючому ринку. Важливо, також знизити залежність від імпортованого природного газу, щоб надавати населенню послуги опалювання і гарячого водопостачання за економічно доступними тарифами.

На прикладі підприємств харківського регіону нами було розглянуто та проаналізовано економічну ефективність тарифної політики в галузі теплової енергетики, особливості залучення інвестицій для розвитку деградуючої техносфери в паливно-енергетичному комплексі (ПЕК) та шляхи зниження соціального навантаження для населення. Головна мета цього аналізу – зниження енергоємності підприємств ПЕК та поліпшення умов споживання теплової енергії населенню.

Аналізуючи економічну ефективність розрахунку тарифів на теплову енергію по одноставковому та двоставковому тарифах, ми зробили висновок, що система оплати на базі двоставкового тарифу є більш економічно обґрунтованою для усіх учасників ринку теплової енергії. Такий тариф є стимулюючим для постачальника теплової енергії, який, в даному випадку, зацікавлений в реалізації енергозберігаючих заходів у споживача, використанні потужності, що звільнилася, для підключення нових споживачів та підвищення якості теплопостачання. Перелічені заходи не знижують прибуток. Але діючий тариф не є достатнім для покриття витрат на виробництво, транспортування та розподіл теплової енергії. Однією з головних причин цього, можна вважати неефективність тарифної політики на рівні міста, а також недосконалість процедури формування тарифів на державному рівні. Можна зробити висновок, що газ на внутрішньому ринку України буде дорожчатиме, поки не вийде на світовий рівень. Газ українського видобутку неминуче повинен вирівнятися в ціні з імпортним, тому тарифи ростимуть і далі незалежно від кількості ставок тарифу.

РЕФОРМА АМОРТИЗАЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В ПОДАТКОВОМУ ОБЛІКУ

Гаврись М. О.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків

З ухваленням Податкового Кодексу України, який з 1 квітня 2011 року повинен обов’язково застосовуватися у відношенні амортизації основних засобів та нематеріальних активів у податковому обліку, амортизаційне законодавство знову зазнало докорінних змін. Характер цих змін є неоднозначним: частина з них може бути визнана позитивними, інші – непотрібними або навіть шкідливими. Нажаль, як і раніше, амортизаційне законодавство є прив’язаним до питань оподаткування прибутку підприємств.

Серед основних змін варто відзначити наступні. Докорінно змінилися склад і структура груп основних засобів і нематеріальних активів. Якщо з 2003 року українські підприємства вели облік за чотирма групами основних засобів, то з другого кварталу 2011 року таких груп стає шістнадцять, а замість однієї групи нематеріальних активів – шість. Облік амортизації буде вестися пооб’єктно для всіх груп основних засобів, а не лише для першої. У податковому обліку тепер дозволене використання всіх методів нарахування амортизації, що застосовуються підприємствами згідно зі стандартом бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Побічно, Податковий Кодекс практично заборонив використання застосовуваного раніше багатьма підприємствами податкового методу в бухгалтерському обліку. Мінімальна вартість об’єкту основних засобів зросла з 1000 грн. до 2500 грн., щоправда, ця зміна вступить у дію лише з 2012 року. Амортизація в податковому обліку тепер починається з місяця, наступного за місяцем уведення об’єкту активів в експлуатацію, а сума відрахувань за квартал складається з їхньої суми за 3 місяці даного кварталу. Більшість нововведень, що стосуються нарахування амортизації, очевидно, мають на меті максимальне наближення податкової амортизаційної політики до бухгалтерської. Нажаль, повної гармонізації двох видів обліку ми поки що не побачимо. Цьому заважає поділ основних засобів у податковому обліку на виробничі та невиробничі, який нікуди не зник з ухваленням Податкового Кодексу. Крім того, вартість основних засобів, що амортизується, повинна бути визначена в податковому обліку на 1.04.2011 р. за результатами інвентаризації, а значить не обов’язково співпадатиме з даними бухгалтерського обліку.

ПРОБЛЕМИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРИЗОВАНИХ СИСТЕМ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ВИТРАТ

Гаврись П. О.

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут», м. Харків

Визначальна роль ефективного управління витратами та систематичного зниження собівартості для забезпечення конкурентоздатності продукції та довгострокового успіху підприємств визнана незалежно від країн розташування підприємств та галузі діяльності. Саме тому підприємства концентрують зусилля на пошуку та застосуванні більш оптимальних способів виробництва, методів організації праці, ефективної сучасної техніки, тощо.

Пошук шляхів удосконалення управління витратами на вітчизняних підприємствах потребує дослідження практики організацію обліку, планування, контролю та аналіз витрат на реальних підприємств. При цьому відсутність цілісної інтегрованої системи інформаційної підтримки процесу прийняття рішень менеджментом можна виділити як принциповий недолік українських промислових підприємств у порівнянні з конкурентами з розвинених країн. Зокрема, це виявляється у недостатній автоматизації процесу обліку різних видів інформації. Це стосується не лише фінансової інформації, але і процесу закупівель або обробки клієнтських замовлень, переміщень запасів сировини та готової продукції на складі, тощо.

Рішенням могло б стати впровадження комп’ютеризованих систем планування та управління ресурсами підприємства, що дають можливість інтегрованого обліку та аналізу масивів інформації щодо різноманітних аспектів діяльності підприємства. Використання цих систем прискорило та спростило б облік різних витрат як на рівні видів та і на рівні центрів витрат та дало б можливість підготовки автоматизованих фінансових звітів. Така ефективність досягається шляхом відображення кожної господарської операції у центральній комп’ютеризованій базі даних та віднесення кожної такої господарської операції пов’язаної з виникненням витрат одночасно до конкретного виду та центру витрат. Таким чином, автоматизація управлінського обліку у ERP системах надає підприємствам можливість своєчасного та повного обліку витрат, а також їх подальшого аналізу у розрізу окремих видів та центрів витрат та ефективного контролю шляхом порівняння та аналізу відхилень між фактичними та нормативними значеннями.

1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   41

Похожие:

Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconНаукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57
...
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconМатеріали ХVI i міжнародної науково-практичної конференції у двох частинах Ч. I харків 2009 ббк 73 І 57
...
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconВикладання мов
Міжпредметні зв’язки: Тези XVI міжнародної науково- практичної конференції. 31 травня -1 червня 2012 року. Харків
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconМіжнародна науково-практична інтернет-конференція викладачів, аспірантів І студентів
У збірнику опубліковані тези доповідей викладачів, аспірантів та студентів які беруть участь у роботі Міжнародної науково-практичної...
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconМіжнародна науково-практична інтернет-конференція викладачів, аспірантів І студентів
У збірнику опубліковані тези доповідей викладачів, аспірантів та студентів які беруть участь у роботі Міжнародної науково-практичної...
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconМіжнародна науково-практична інтернет-конференція викладачів, аспірантів І студентів
У збірнику опубліковані тези доповідей викладачів, аспірантів та студентів які беруть участь у роботі Міжнародної науково-практичної...
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconГо в и бор у матеріали II і міжнародної науково-практичної конференції 25-27 вересня 2009 р. Сімферополь Алушта isbn 978-066-2364-01-9
Регіональні аспекти розвитку в умовах європейського вибору / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції 25-27 вересня...
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconVііі науково-практичної конференції молодих учених «Методологія сучасних наукових досліджень»
Матеріали VІІІ науково-практичної конференції молодих учених «Методологія сучасних наукових досліджень» (17-18 жовтня 2011 р., м....
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconПрограма Х ix міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології : Наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я
Україна, 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Наукове видання Тези доповідей ХIX міжнародної науково-практичної конференції у чотирьох частинах Ч. IV харків 2011 ббк 73 І 57 iconМатеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції 21-23 жовтня 2010 р. – Сімферополь: ВіТроПринт, 2010. – 232 с. Редакційна колегія
Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності / Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції 21-23...
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница