Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2010 © © Голець В. В., 2007 Автори, 20 10 актуальні проблеми вищої педагогічної освіти




НазваниеЧернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2010 © © Голець В. В., 2007 Автори, 20 10 актуальні проблеми вищої педагогічної освіти
страница38/46
Сидоренко В К
Дата конвертации12.10.2012
Размер6.16 Mb.
ТипДокументы
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   46


За період перебування в школі учні зобов’язані були виконувати всі садово–господарські роботи в розпліднику, саду, городі, бджільнику й майстерні, а також роботи по утриманню в порядку й чистоті шкільних приміщень і всього шкільного господарства.

Практичні заняття й роботи проводилися за окремим планом і розподілялися між учнями так, щоб кожний з них впродовж свого навчання в школі проробив всі види робіт і після закінчення курсу зміг не тільки самостійно виконувати кожну роботу, але й пояснити чому вона робиться так, а не інакше.

Загальна тривалість робочого дня учнів, не вважаючи відпочинку й обіднього часу, становила
10–12 годин, з огляду на вид і складність роботи.

Після завершення повного курсу навчання учні складали екзамени екзаменаційній комісії, яку очолював начальник Могилівсько–Чернігівського Управління Землеробства й Державних маєтностей, або уповноважена ним особа, і до складу якої входили піклувальник школи (з 26 листопада 1902 р, ним був очільник дворянства Борзнянського повіту Михайло Миколайович Кочубей), керівник школи (першим керівником школи з 30 вересня 1898 р. був почесний громадянин Ферапонт Петрович Саєнко, він же викладав загальноосвітні предмети й бджільництво; з 1 жовтня 1907 р по 7 квітня 1908 р. виконуючим обов’язки керівника школи був Григорій Матвійович Скачков, а з 7 квітня 1908 р. – Костянтин Олександрович Степанов) та її вчителі, представники від повітового й губернського земств й, по можливості, одного або двох місцевих поміщиків.

Викладачами спеціальних предметів були з 1 січня 1904 р., селянин Олександр Дмитрович Кизюрин, з 15 березня 1905 р., селянин Григорій Матвійович Скачков, з серпня 1905 р. – міщанин Павло Васильович Буларгін, з 1 жовтня 1907 р. – Григорій Матвійович Скачков, з 19 жовтня 1907 р. – Захарій Петрович Проценко; законоучитель, з 13 листопада 1904 р., священик Василь Олексійович Адамов; учителі співу з 1 вересня 1905 року козак Євдоким Андрійович Зорька, з 8 жовтня 1907 р. Григорій Гаврилович Вакуленко.

Учні, які успішно склали випускні іспити, вважалися такими, що закінчили курс навчання в школі; їм видавалося посвідчення за підписом піклувальника, керівника школи й учителів з оцінками з предметів і вони отримували направлення на річну практику у передові поміщицькі господарства й торгові садівництва. Ті, хто не витримував випускного випробування могли бути залишені на навчання в школі ще на один рік.

Для обговорення й вирішення усіх питань, що стосувалися функціонування школи, була створена Рада школи, очолювана керівником школи. До її складу входили вчителі й піклувальник, який також мав право вирішального голосу.

Безпосереднє управління школою здійснював її керівник. Викладання в школі проводили керівник школи, учитель закону Божого, два учителі спеціальних предметів, на яких покладалося й викладання загальноосвітніх предметів.

Школа мала бібліотеку, яка за станом на 1 січня 1906 року мала 1006 назв в 2061 томі. У 1906 році надійшла 78 назв в 116 томах на суму 28 руб. подарованих Департаментом Землемірства, а також придбаних на 20 руб.

За станом на 1 січня 1907 року було 1086 назв у 2107 томах, з них: 1) подарованих школі приватними особами й установами – 222 назви в 260 томах; 2) подарованих Департаментом Землемірства 250 назв у 401 томі; 3) куплені на земські гроші – 361 назв у 948 томах на суму 552 руб. 40 коп.; 4) куплених на міністерські гроші 251 назва у 508 томах на суму 593 руб. 11 коп. Усього куплено книг на суму 1198 руб.; подаровано за приблизним підрахунком на суму 635 руб.

Крім того школа мала посібники з природознавства (фізичні й хімічні прилади) до 1 січня 1907 року їх було на суму 458 руб.; посібники з географії: карти, глобус, телурій, атласи на суму 33 руб.; посібники зі спеціальних предметів: таблиці, колекції моделей плодів, колекції по ентомології, плодівництву, бджільництву тощо на суму земських 208 руб. і міністерських – 28 руб. Усього на суму 236 руб.; посібники з креслення й письма: земських на 92 руб. і міністерських – 15 руб. Усього нс суму 107 руб. Усього посібника коштували 2667 рублів.

Головний інвентар школи був таким: 1) меблі й різні предмети домашнього побуту: ікони, столи, лави, шафи, дошки, лампи, умивальники, цебра й т.п. на суму 608 руб. (у тому числі лампи-люстри вартістю в 135 руб.) 2) знаряддя й інструменти по садівництву й городництву: сходи садові, поливальниці, обприскувачі, ножі, лопати, граблі тощо на суму 795 руб.; 3) інвентар столярної майстерні на суму 156 руб.; 4) інвентар з технічної переробки плодів: інструменти для чищення й дроблення овочів, посуд дерев'яний і скляний на суму 74 руб. і безкоштовно отримана від Департаменту Землемірства плодосушилка Рідера, винний прес, дробарка млин та ін. на суму 405 руб. (від яких у 1905 р. залишився тільки винний прес, інше згоріло разом із сушильний сараєм); 5) інвентар для парника й теплиці: обгони, лійки, горщики, чан для води й т.п. на суму 500 руб.; 6) інвентар обозний: вози, сани, тачки, збруя на суму 121 руб.; 7) інвентар гуртожитку: ліжка, умивальники, столи, шафи на суму 173 руб.; 8) кінь вартістю у 80 руб.; 9) п'ять родин бджіл і вулики на суму 60 руб.; 10) інвентар рослинний. Сад. Дерева дорослі: 1) 129 сортів – 141 дерево, 2) груш 62 назв – 148 дерев; 3) слив 30 назв; 4) вишні й черешні 18 назв – 39 дерев; 5) персики й абрикоси. Усього 549 дерев зерноплідних. Усього дерев старих – 200 і молодих – 452, останні посаджені школою. З розрахунку вартості одного дерева у 10 руб сад оцінювався в 6520 рублів. Крім плодових дерев було 200 кущів смородини й аґрусу, 500 кущів малини. Розплідники мали близько 10,000 окультивованих дерев. Квітів у теплицях було на суму 200 руб. Весь інвентар оцінювався близько 13145 рублів. Все майно школи складали: 1) будівлі – 10,008 руб.; 2) навчальні посібники – 2667 руб.; 3) інвентар – 13145 руб. Разом 25820 руб. [Ф. 1230, оп. 1, спр. 1, арк.. 1007 – 1008].


Використані джерела

Державний обласний архів Чернігівської області.

  1. Ф. Р–674, оп. 1, од. зб. 403.

  2. Ф 1230, оп. 1, спр. 1.


Terletska U.

ON THE ARRANGEMENT OF ACTIVITY OF BORZNA SCHOOL
OF GARDENING DURING THE FIRST DECADE OF ITS EXISTENCE (1898 – 1908 YEARS)



Separate arrangement issues of Borzna School of Gardening activity during the first decade of its existence (1898 – 1908 years) are analyzed.

Key words: Borzna School of Gardening, general issues, arrangement, farmstead, pupils contingent, teachers, property.


Надійшла до редакції 04.06.2010


УДК 37(177.51) «17-18

Проніков О.К.

ОСВІТА В НІЖИНСЬКОМУ ПОВІТІ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ
НА ПОЧАТКУ ХХ ст.


У статті розглянуто та проаналізовано деякі питання розвитку освіти та мережі навчальних закладів в Ніжинському повіті Чернігівської губернії на початку ХХ ст.

Ключові слова: шкільне будівництво, жіноча гімназія, жіноча семінарія, початкове училище, міська чоловіча гімназія.


Мета дослідження: проаналізувати процес розвитку освіти та мережі навчальних закладів в Ніжинському повіті Чернігівської губернії на початку ХХ ст.

Постановка проблеми. Освіта в Чернігівській губернії мала давні та глибокі історичні коріння. На початку ХХ ст. в Ніжинському повіті відбувався процес активного розвитку шкільної мережі. Діяльність новостворених навчальних закладів мала велике значення для отримання знань населенням Чернігівської губернії.

Аналіз досліджень та публікацій. Питання створення та розвитку мережі освітніх закладів в Ніжинському повіті Чернігівській губернії на початку ХХ ст. є мало дослідженими. Нами вперше робиться спроба у певній системі проаналізувати процеси розвитку шкільної освіти в Ніжинському регіоні у зазначений історичний період, на тлі загального суспільно-політичного розвитку країни.

Виклад основного матеріалу. Важливу роль в розвитку освіти та культури Чернігівщини відігравали повіти губернії. Аналіз процесу створення навчальних закладів в повітах дозволяє побачити не тільки динаміку розвитку їх мережі, а і зміст навчання в них дітей шкільного віку та дорослого населення.

Одним із найбільших повітів був Ніжинський. В селі Мрин (тепер Носівського району) в 1901 році було відкрито Мринську Леонідівську нижчу ремісничу школу. В ній були створені слюсарно-ковальський та тесле-токарний відділи. Школа мала власне приміщення. За даними статистики, станом на 1915 рік в ній навчалося 40 учнів.

У 1903 році в цьому ж селі на кошти поміщика П.Коробки була відкрита «Людмилинська» жіноча семінарія. Вона була створена як школа сільського домоведення. А назву цей навчальний заклад отримав на честь матері засновника П.Коробки. Школа мала чотири класи. Крім загальноосвітніх предметів, діти вивчали кулінарію, домоведення, ведення молочного господарства. Розміщувалася школа у власному будинку її господаря. У 1911 році на базі школи була створена 4-класна семінарія, яка готувала вчителів для початкових шкіл. У 1915 році в семінарії навчалося 160 учениць. Діяла жіноча семінарія до 1920 року.

Ніжинське друге вище початкове училище було засновано у 1907 році. В училищі навчалися лише хлопці. У 1913 році цей навчальний заклад було реорганізовано у друге вище початкове училище, яке знаходилось у власному будинку і мало 4 класи. Станом на 1915 рік у ньому навчалося 145 учнів.

У 1906 році було засновано Ніжинське комерційне училище за рішенням загальних зборів місцевого товариства поширення комерційної освіти, яке підпорядковувалося Міністерству торгівлі та промисловості. Термін навчання – 7 років. Училище готувало фахівців торгівельної справи. У 1910/1911 навчальному році в училищі налічувалося 106 хлопців та 5 дівчат. У 1920 році воно було перетворено на школу № 10 другого ступеня.

Н
© Проніков О.К., 2010
іжинська жіноча гімназія Г.Ф. Крестинської була заснована у 1907 році за ініціативою вчительки арифметики Ніжинської жіночої гімназії П.І. Кунашевич – Г.Ф. Крестинської (1856 – 1923 рр.). Не маючи потрібних коштів, Г.Ф.Крестинська звернулася до громадськості Ніжина. Протягом літа 1907 року було зібрано 2800 крб., на які й було відкрито 4-класну прогімназію у будинку Самохіної (зараз вул. Гоголя, 14). У 1910 році прогімназія була перетворена на гімназію. З 1912 року з метою розширення навчальних площ для проведення занять, гімназія почала орендувати будинок почесного громадянина міста А.І. Левченка на розі вулиць Гоголя та Ліцейської. Гімназія мала 9 класів (7 основних, старший та молодший відділи підготовчого класу). Плата за навчання складала 50-100 крб. на рік. В гімназії викладали професори Ніжинського історико-філологічного інституту П.О. Заболоцький, Г.А. Максимович, культурно-музичний діяч, вчитель співів Ф.Д. Проценко.

Ніжинська міська чоловіча гімназія була заснована у 1912 році. Містилася у найнятому міською управою будинку Самохіної по вул.Гоголя № 7 (1912 – 1915 рр.), а потім – у 1915 – 1917 роках – у будинку Н.І. Пашковської на вул. Мільйоннній №13. Директором гімназії був професор історико-філологічного інституту П.О. Заболоцький. Викладачами гімназії працювали вчителі гімназії П.І. Кушакевича, гімназії Г.Ф. Крестинської та технічного училища. Утримувалася чоловіча гімназія за рахунок держави, міського та повітового земств, коштів та надходжень від плати за навчання. У гімназії було 5 класів (4 основних та один підготовчий). Станом на 1915 рік в Ніжинській чоловічій гімназії навчалося 287 учнів. У 1919 році гімназія припинила свою діяльність.

Ніжинська фельдшерсько-акушерська школа була відкрита у 1907 році, як приватна школа П.А. Буштеда. В ній готували медичних працівників середньої ланки – фельдшерів та акушерів 1-го розряду. У 1915 році при школі відкрито відділення охорони материнства та дитинства. До школи приймалися особи жіночої статі віком від 17 до 40 років. Крім спеціальних, у школах викладалися й загальноосвітні дисципліни. Навчання тривало 4 роки. Школа утримувалася на кошти її засновника, лікаря П.А. Буштеда, та знаходилася у будинку Новицького по вулиці Московській, в центральній частині міста. У 1919 році навчальний заклад було перетворено у державну фельдшерсько-фарма­цевтичну школу з трьома класами, яку 1921 року реорганізовано на Ніжинський медичний технікум.

Дроздівське вище початкове училище було засновано у 1910 році як міське у селі Дроздівці Ніжинського повіту (тепер Куликівського району). Знаходилось воно у власному приміщенні, а у 1913 році його перетворено на вище початкове училище і мало 4 класи. Станом на 1915 рік в ньому навчалося 116 учнів: хлопців – 97, дівчат – 19.

У 1916 році за ініціативою директора Ніжинського історико-філологічного інституту П.В.Тихомирова були відкриті приватні історико-філологічні вищі жіночі курси. Вони складалися із двох відділень: словесного та історичного. Протягом чотирьох років навчання давали вищу історико-філологічну освіту в обсязі програми та планів історико-філологічних факультетів. У 1918 році на першому та другому курсах навчалося 90 осіб. 28 червня 1918 року з курсами було об’єднано Ніжинське товариство сприяння вищій жіночій освіті, а 4 вересня 1820 року курси ввійшли до структури Ніжинського історико-філологічного інституту.

Важливу роль у духовному та просвітницькому житті Чернігівщини відігравало наукове історико-філологічне товариство, засноване групою прогресивних викладачів при Ніжинському історико-філологічному інституті у 1894 році. Його діяльність була спрямована на висвітлення історії Чернігів­щини. Очолювали товариство А.В. Добіаш та М.М. Бережний. Товариство видавало «Сборник историко-филологического общества при Институте князя Безбородько в Нежине» (т.1-5, 1896 – 1915 рр.) У 1918 році, на жаль, товариство припинило свою діяльність.

У 1896 – 1915 рр. вийшли 15 томів «Сборник историко-филологического общества при институте князя Безбородько в Нежине». В першій (офіційній) частині вміщено: статут Ніжинського історико-філологічного товариства, протоколи засідань, річні звіти про роботу товариства та списки його членів. У другій (неофіційній) частині опубліковані документи та статті з історії, мови, літератури, педагогіки, фольклору, етнографії тощо.

Таким чином, як свідчить статистика того періоду, переважна більшість народу, що прагнув до знань, не могла вчитися. У 1897 році на однокласну школу припадало 3610 жителів. Приміщення для шкіл були незручними. На всю Чернігівщину діяло 4 школи з чотирикласними кімнатами. За партами сиділо по 5 – 6 учнів. Діти часто не відвідували школу взимку через відсутність одягу, а весною та восени – через необхідність працювати на поміщиків або на своїй ниві. У школах майже не було наочних посібників та бібліотек.

У 1914 році в Ніжинському повіті, що належав до найбільш густонаселених районів Чернігівщини (в ньому проживало 178 тисяч чоловік), писемними вважалися лише 18%.

У особливо пригніченому становищі знаходилися вчителі. В усьому повіті в кінці ХІХ ст. працювало лише 50 педагогів, із них лише 7 мали вищу освіту. Середня заробітна плата вчителя становила 20 крб. на місяць.

У 1917 році в Ніжині в однокласних, двокласних та трикласних початкових школах працювали 32 вчителі. В класах навчалося по 15 – 25 учнів. Характерно, що на 100 учнів припадало 10 учениць. Цей показник, у порівнянні з 1861 роком, свідчить про певні позитивні зміни. Тоді на 512 стдентів та учнів міста припадало лише 40 дівчат. Єдиною гімназією для жінок була відкрита у 1878 році фабрикантом А.Ф. Кушакевичем приватна жіноча прогімназія, перетворена у 1884 році в гімназію. Вищим навчальним закладом був лише історико-філологічний інститут в Ніжині, в якому навчалося, на кінець ХІХ ст. всього 83 студенти і всі лише чоловічої статі. На весь повіт була тільки одна бібліотека.

Вже після бурхливих революційних подій 1917 року та завершення громадянської війни, у місті Ніжині і Ніжинському повіті збільшилась кількість шкіл та учнів у них. Лише у грудні 1918 року в Ніжині працювало 20 початкових шкіл, в яких навчалося 1836 учнів.

Навесні 1919 року в Ніжині з метою підготовки вчителів для єдиної трудової школи було відкрито народний університет ім. Т.Г. Шевченка, де готувалися кадри нової інтелігенції з робітників та селян. У 10 середніх закладах міста готували кадри для народного господарства.

Збільшився в цей період і контингент студентів у Ніжинському педагогічному інституті. Якщо у 1921 році в ньому навчалося 193 студента, то у 1923 році їх кількість зросла до 284.

У 1924 – 1925 роках у школах Ніжина навчалося 2221 учень. Більшість початкових шкіл була реорганізована в середні.

1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   46

Похожие:

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2010 © © Голець В. В., 2007 Автори, 20 10 актуальні проблеми вищої педагогічної освіти iconЧернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка
Викладачів чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2010 © © Голець В. В., 2007 Автори, 20 10 актуальні проблеми вищої педагогічної освіти iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Провідна установа: Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, кафедра педагогіки, психології І методики...

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2010 © © Голець В. В., 2007 Автори, 20 10 актуальні проблеми вищої педагогічної освіти iconМахній незвичайна антропологія mykola Makhnii extraordinary antropology © Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2011 ббк 88. 5 М 36
М 36 Незвичайна антропологія: Науково-популярний курс. – Чернігів: чнпу, 2011. – 188 с

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2010 © © Голець В. В., 2007 Автори, 20 10 актуальні проблеми вищої педагогічної освіти iconФізики загальноосвітньої школи 13. 00. 02 теорія та методика навчання (астрономія)
Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка; завідувач кафедри астрономії та теоретичної фізики

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2010 © © Голець В. В., 2007 Автори, 20 10 актуальні проблеми вищої педагогічної освіти iconГалузева цільова програма «підручник вищої школи» Галузь знань
Максимова Н. Ю., д психол н., проф., Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2010 © © Голець В. В., 2007 Автори, 20 10 актуальні проблеми вищої педагогічної освіти iconКиївський національний університет імені тараса шевченка
Затверджено вченою радою факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2010 © © Голець В. В., 2007 Автори, 20 10 актуальні проблеми вищої педагогічної освіти icon1. Carpatica Карпатика Ужгородський державний університет, нді
Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна мон україни), 08....

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2010 © © Голець В. В., 2007 Автори, 20 10 актуальні проблеми вищої педагогічної освіти iconЧернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка Інформаційно-бібліографічний відділ бібліотека
України. Проблема організації соціальної та медико-соціальної допомоги літнім людям перебувала й перебуває у фокусі уваги геронтологів,...

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2010 © © Голець В. В., 2007 Автори, 20 10 актуальні проблеми вищої педагогічної освіти iconКиївський національний університет імені Тараса Шевченка юридичний факультет кафедра теорії та історії держави та права Укладачі
Робоча навчальна програма / М.І. Неліп, О. Б. Костенко, Н. А. Вангородська. – Київ нац ун-т імені Тараса Шевченка / юрид ф-т. – К.,...

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, 2010 © © Голець В. В., 2007 Автори, 20 10 актуальні проблеми вищої педагогічної освіти iconПлан проведення наукових І науково-технічних заходів в 2013 році Луцький національний технічний університет
...

Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2012
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница