Професійна спілка робітників морського транспорту України




НазваниеПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
страница6/16
Дата11.10.2012
Размер2.09 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Ключевые слова: аллергический дерматит, экзема, водный транспорт, пентоксифиллин.


Литература.

1. Гоцуляк О.Л., Ниточко О.И., Опарина Т.П., Сидельников Т.А., Панюта Т.А. Принципы диетотерапии у работников водного транспорта при аллергодерматозах // Вестник морской медицины.- 2002.- №2.- С. 4-6.

2. Киричук В.Ф., Сушкова М.А., Суворов А.П. Реологические свойства крови у больных атопическим дерматитом и их изменения при комбинированной КВЧ- терапии// Миллиметровые волны в биологии и медицине.-2002.- Т.2.- №26.- С. 20-29

3. Кленин В.И., Степовик Л.В., Хайруллина А.Б., Чемалосов Р.Е. Определение относительного показателя преломления, размеров и концентрации эритроцитов по спектру мутности// Биофизика.- 1978.- Т.23.-, №4.- С. 658- 660.

4. Писаренко М.Ф., Шахтмейстер М.Я., Якунин Г.А. Состояние реологических и гемостатических свойств крови у больных нейродермитом до и после ПУВА- терапии// Вестн.дерматол.и венерол.- 1985.- №9.- С. 29-32

5. Ройтман Е.В., Фирсов Н.Н., Дементьева М.Г., Самсонова Н.Н., Плющ М.Г., Воробьева Н.А. Термины, понятия и подходы к исследованию реологии крови в клинике// Гемостаз, тромбоз, реология.- 2000.- №3, С.5-12.

6. Чернух А.М., Александров П.А., Алексеев О.В. Микроциркуляция, М.: Медицина, 1975.- 455 с.

7. Чернышов П.В., Водяник М.А.., Коляденко К.В. Значення системи фактора некрозу пухлин при псоріазі та його лікуванні // Імунологія та алергологія.- 2002.- №4.- С. 51-55.

8. Noel P., Nelson S., Bokulic R., Bagby G., Lippton H., Lipscomb G., Summer W. Pentoxyfillin inhibits lipopolysaccharide- induced serum tumor necrosis factor and mortality // Life Sci.- 1990.- 47.- P. 1023- 1029

9. Schade U.F. Pentoxyfilline increases survival in murine endotoxin shock and decreases formation of tumor necrosis factor // Circ. Shock.- 1990.- V.31.- P.171-181.


Summary.

O.I.Nitochko, L.E.Gotsulyak

PECULIARITIES OF RHEOLOGIC CHARACTERISTICS OF BLOOD IN PATIENTS WITH OCCUPATIONAL ALLERGIC DERMATOSIS UNDER THE CONDITIONS OF PENTOXYPHILLIN ADMINISTRATION


In patients with allergic occupational dermatoses induced by paints explored at marine transport the pronounced deteriorations of rheological state of blood were registered. Namely, the viscosity reduction along with decrease of aggregation erythrocyte index were registered, while index of deformation of erythrocytes and coefficient of oxygen delivering were increased. The deteriorations mentioned were more pronounced in eczema patients and less pronounced in patients with allergic dermatitis. Besides, in patients with eczema hematocrite index was also reduced. The treatment with pentoxyphillin (0,1-0,2 g i.v. daily during 7 days) caused the shortening of the in-patient period of time. Namely it was shortened in patients with allergic dermatitis from 12,9+ 1,7 up to 8,1+ 0,9 days and in patients with eczema from 25,7+ 2,9 up to 21,4+ 1,6 days. The normalization of indices of blood rheology was noted as well, which depended upon severity of allergic state and was more pronounced than in patients who were treated with traditional methods..


КЛІНІЧНА ПРАКТИКА ТА ПРОФІЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА


УДК 616:579-002


Белкіна Г.А., Салманова О.М.

ВПЛИВ ДЕЯКИХ ВІТАМІНІВ ТА МІКРОЕЛЕМЕНТІВ НА ІМУННИЙ СТАН ХВОРИХ НА ВИРАЗКОВУ ХВОРОБУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ

Луганський державний медичний університет


Вступ. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки (ВХ ДПК) є одним з найбільш розповсюджених хронічних захворювань травного тракту, яке вражає, за даними світової статистики, від 5 до 13,5% населення [1, 6, 7]. В структурі хвороб органів травлення, за даними Центру медичної статистики МОЗ України, ВХ ДПК займає друге місце (18,5 %) після хронічного гастриту і дуоденіту (24,4 %). Інвалідність по ВХ ДПК складає 0,6-0,7 випадків на 10 тисяч дорослого населення, або 0,9 % в структурі первинної інвалідності [3]. У 15-20 % хворих перебіг хвороби неминуче приводить до різних ускладнень. Вражаючи переважно осіб активного, творчого віку, вона часто обумовлює тривалу тимчасову, або стійку втрату працездатності [5]. Не дивлячись на великі досягнення за останні десятиріччя у вивченні патогенезу, клініки та діагностики цієї хвороби, багато принципових питань ще залишаються не до кінця розв'язаними [2, 4, 9, 10-11]. ВХ ДПК є гетерогенним захворюванням. Досить суттєвими в її патогенезі вважаються імунні та метаболічні порушення, зниження резистентності слизової оболонки дванадцятипалої кишки [4]. Незадоволення наслідками лікування хворих на ВХ ДПК, часте рецидивування потребують подальшого пошуку ефективних засобів, спроможних діяти на різні ланки патогенезу хвороби, забезпечити оптимальний розвиток процесів саногенезу та попередити несприятливі наслідки.

Метою дослідження було вивчення впливу на імунний стан хворих на ВХ ДПК застосованих в комплексній терапії вітамінів С, Є, β-каротину, мікроелементів цинку, селену, міді в складі антиоксидантного комплексу Три-Ві-Плюс (фірма Sagmel, Inc., США), який містить в одній таблетці 60 мг вітаміну С, 30 МО вітаміну Є, 5000 МО β-каротину, 40 мг окису цинку, 40 мкг селенату натрію, 2 мг окису міді, у процесі динамічного спостереження за змінами клінічних даних та імунних показників [8].

Матеріал і методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 65 хворих на ВХ ДПК віком від 20 до 53 років, тривалість захворювання складала від 1 до 5 років. У розробку включалися пацієнти з середнім ступенем тяжкості хвороби. Усім хворим призначали традиційну терапію, яка включала: лікувальний режим, дієту № 1, де-нол, ампіцілін, метронідазол, омепразол. За випадковою ознакою всі обстежені були розподілені на 2 групи - контрольну (32 чол) і основну (33 особи). Пацієнти основної групи додатково до традиційної терапії приймали вітаміни С, Є, β-каротин та мікроелементи цинк, селен та мідь в складі антиоксидантного комплексу Три-Ві-Плюс (по 1 таблетці тричі на добу, в середину, після їжі, протягом 10 днів). Всім обстеженим при надходженні та при виписці з стаціонару були проведені комплексні імунологічні дослідження. Визначали загальну кількість Т-лімфоцитів (СD3) та їх основних регуляторних субпопуляцій; В-лімфоцитів (CD22) методом непрямої імунофлюоресценції; вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та їх молекулярний склад; концентрацію сироваткових імуноглобулінів (Іg А, М, G); фагоцитарну активність моноцитів (ФАМ) периферичної крові. З метою отримання власних нормативних імунних показників нами було обстежено 47 здорових чоловіків віком від 18 до 45 років (група референтної норми). Математична обробка одержаних результатів здійснена на комп’ютері ІBM-586 DХ з використанням стандартних пакетів прикладних програм.

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведених імунологічних досліджень у всіх хворих на ВХ ДПК встановлено розвиток вторинного імунодефіцитного стану по відносному гіперсупресорному варіанту, про що свідчило істотне зниження загальної популяції Т-лімфоцитів, основних регуляторних субпопуляцій Т-клітин з переважним зменшенням числа СD4 лімфоцитів (Т-хелпери/індуктори) при зберіганні в межах норми кількості СD8 клітин (Т-супресори/цитотоксики). Внаслідок цього імунорегуляторний індекс СD4/СD8 істотно знижувався. Реєструвалося підвищення кількості В-лімфоцитів (СD22-клітини). В сироватці хворих на ВХ ДПК мало місце підвищення рівня Іg G; в меншій мірі - Іg A. Відмічалося суттєве зростання концентрації ЦІК - до 3,2 г/л за рахунок найбільш патогенних середньо- та дрібномолекулярних фракцій. Поряд з цим, показники фагоцитозу істотно знижувалися. Включення Три-Ві-Плюс в комплексну терапію ВХ ДПК (таблиця) сприяло зростанню рівня СD3 клітин, зниженню дисбалансу в системі Т-хелпери/Т-супресори, в результаті чого імунорегуляторний індекс СD4/СD8 мав чітку тенденцію до нормалізації і у 89 (81,7%) пацієнтів основної групи сягав нижньої межі норми. Істотно знижувався рівень ЦІК (до 2,2 г/л) і відмічалася нормалізація їх молекулярного складу. Про підвищення фагоцитарної активності свідчило зростання показників ФІ та ФЧ.


Таблиця

Вплив Три-Ві-Плюс на імунні показники у хворих на ВХ ДПК при виписці із стаціонару

Показники

Референтна норма(n=47)

Групи обстежених

контрольна (n=32)

основна (n=33)

CD3, 109

1,60,07

1,20,06

1,450,07*

CD4, 109

1,10,03

0,70,035

0,950,04*

CD8, 109

0,50,02

0,50,022

0,480,02

CD4/CD8

2,20,08

1,40,06

1,950,095*

CD22, 109

0,440,02

0,470,02

0,420,017

ЦІК заг., г/л

1,90,08

2,70,13

2,20,11*

ЦІК вел., г/л

1,30,07

1,30,08

1,40,09

ЦІК сер., г/л

0,40,02

0,90,05

0,50,03*

ЦІК др., г/л

0,20,01

0,50,035

0,250,013*

Іg A, г/л

1,40,08

1,60,1

1,50,08

Іg M, г/л

1,00,05

0,80,05

1,00,07*

Іg G, г/л

10,20,5

12,20,7

12,60,6

ФІ

28,61,6

21,71,4

26,41,6*

ФЧ

3,30,18

2,50,16

3,10,19*

Примітка: р<0,05. Р розраховано між контрольною і основною групами.


Висновок. Таким чином, застосування вітамінів С, Є, β-каротину, мікроелементів цинку, селену, міді в складі антиоксидантного комплексу Три-Ві-Плюс в комплексній терапії хворих на ВХ ДПК позитивно впливає на імунний стан хворих на ВХ ДПК, що має прояв у підвищенні кількості Т-лімфоцитів, нормалізації імунорегуляторного коефіцієнту, зниженні рівня ЦІК, ліквідації дисімуноглобулінемії, поліпшенні функціональної активності фагоцитів.


Ключові слова: виразкова хвороба, імунний стан.


Література.

  1. Gaidash I.S., Flegontova V.V., Kurashova A.A. et al. Morphological peculiarities of erythrocytes and leukocytes in patients with duodenal ulcer treated with Tri-Vi-Plus // Annals of Anatomy. - 2000. – 182 (Supplement). - S.166-167.

  2. Kasimirko N.K., Flegontova V.V., Gaidash I.S. et al. Features of microcirculation in patients with duodenal peptic ulcer, treated with antral // Мікроциркуляція та її вікові зміни: Матеріали ІІ міжнародної наукової конференції. - К., 22-24 травня 2002 р. - С. 131-132.

  3. Гайдаш И.С., Флегонтова В.В., Курашова А.А. Влияние фамотидина на клинические показатели у пациентов с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Український медичний часопис. – 1999. - № 2. - С. 140-142.

  4. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Казимирко Н.К. та ін. Корекція метаболічних та імунних порушень при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки. - Київ-Луганськ, 1999. - 72 с.

  5. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Курашова А.О. Вплив антралю на клінічний перебіг та імунний стан хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Ліки. – 1999. - № 3-4. – С. 3-6.

  6. Казимирко В.К., Гайдаш И.С., Флегонтова В.В., Курашова А.А. Методи вивчення та стан мікроциркуляції у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки з супутньою патологією гепатобіліарної системи // Мікроциркуляція та її вікові зміни: Матеріали Української наукової конференції з міжнародною участю. - К., 19-21 травня 1999 р. - С. 51-52.

  7. Казимирко В.К., Флегонтова В.В., Гайдаш И.С., Курашова А.А. Состояние микроциркуляции у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, леченных отечественным препаратом антралем // Мікроциркуляція та її вікові зміни: Матеріали Української наукової конференції з міжнародною участю. - К., 19-21 травня 1999 р. - С. 52.

  8. Казимирко Н.К., Казимирко В.К., Гайдаш І.С. та ін. Корекція імунних порушень у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки комбінацією фамотидину і антиоксидантного комплексу “Три-Ві-Плюс” // Буковинський медичний вісник. – 1999. - № 3. - С. 59-64.

  9. Нетяженко В.З., Казимирко В.К., Мальцев В.І. та ін. Використання антиоксидантних комплексів для профілактики та комплексного лікування внутрішніх хвороб (методичні рекомендації). - Київ, 1998. - 24 с.

  10. Передерий В.Г., Ткач С.М., Швец Н.И. и др. Язвенная болезнь или пептическая язва? Современные представления о причинах возникновения, новых подходах в лечении и возможности вылечивания язвы желудка и двенадцатиперстной кишки. - К., 1997. - 158 с.

  11. Харченко Н.В. Сучасні фармакопрепарати та немедикаментозні засоби лікування в комплексній терапії хворих на виразкову хворобу: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - К., 1993. - 42 с.


Summary.

Belkina G.A., Salmanova O.N.

INFLUENCE OF SOME VITAMINS AND TRACE ELEMENTS ON THE IMMUNE STATUS OF PATIENTS WITH DUODENAL ULCER


The aim of the present work was to examine the clinical duration and immune status in 65 patients with duodenal ulcer. The influence of vitamins A, C, Е and such trace elements as zinc, selenium and brass in the content of antioxidant complex Tri-Vi-Plus (additionally to traditional therapy) on cell and liquor chains of immune system and clinical symptoms was studied in dynamics of treatment.


УДК 616.381-089:616-089.5-032:611.14/.2


А.В.Беляков1, М.В.Руденко2, А.А.Свирский1, Ю.В.Грубник1, А.В.Добруха6, М.А.Голубков7, А.Н.Чумаков7, А.Г.Ситник5, Л.В.Семененко3, С.Н.Лисовик4,В.В.Станислав7, В.В.Кондрючок8.

Ларингеальная маска в условиях внутривенной общей анестезии при полостных хирургических вмешательствах

1Одесский Государственный Медицинский Университет, 2МОНИКИ (Москва), 3Одесская областная клиническая больница, 4Медицинская страховая компания “INTO-SANA”, Горклинбольницы 5№ 1, 6№10 и 7№11 г. Одесса, 8НИИ глазных болезней и тканевой терапии им. В.П.Филатова.


В настоящее время в районных и городских больницах непродолжительные оперативные вмешательства (до1часа) на органах брюшной полости составляют 60 % объёма всех хирургических вмешательств. При этом, несмотря на определенность хирургической тактики, вопросы общей анестезии остаются нерешенными [1]. Наиболее часто из внутривенных анестетиков в условиях ИВЛ используются кетамин и фентанил в сочетании с диазепамом или оксибутиратом натрия. Поэтому в послеоперационном периоде необходим тщательный контроль как за адекватным дыханием, так и за восстановлением сознания пациента. Традиционная ИВЛ и вынужденная интубация трахеи повышает уровень анестезиологического стресса, увеличивая риск анестезии.

В последние годы расширяется использование анестетиков с короткой и предсказуемой длительностью действия, поэтому стандартным компонентом в проведении внутривенной анестезии стал пропофол (Рекофол) [2] в сочетании с новыми технологиями, из которых всё большее внимание привлекает использование ларингеальной маски (ЛМ). Применение неинвазивной вентиляции лёгких с помощью ЛМ позволяет осуществлять комбинированную анестезию и тем самым снижать общую дозу анестетиков и миорелаксантов, что делает наркоз более управляемым [6]. Вместе с тем, стремление к ранней оптимизации самостоятельного дыхания (СД) и использование анестетиков короткой длительности действия может способствовать появлению раннего послеоперационного болевого синдрома [3, 4], что особенно нежелательно у больных с артериальной гипертензией (АГ), когда боль может быть причиной расстройств гемодинамики [5].

В связи с этим актуальной задачей остаётся поиск рационального способа анестезии с возможностью надёжного подавления боли в послеоперационном периоде.

Цель работы: оценить возможность использования ларингеальной маски для улучшения управляемости наркозом и снижения анестезиологического стресса у больных группы риска.

Материал и методы исследования. Исследования проведены у 51 пациента возраста 33-54 лет (вес 47-86 кг) до и после аппендэктомии и грыжесечения. Физическое состояние больных соответствовало I-II классу АSA. Больным 1-й группы (14 чел.) проводилась ИВЛ посредством эндотрахеальной интубации в течение всей операции. У больных 2-й (24 чел. на фоне артериальной нормотензии) и 3-й (13 чел. на фоне АГ) групп использовалась ЛМ. Длительность анестезий была в пределах от 30 до 90 минут (584 мин.). Методики общей анестезии представлены в табл. I. Всем больным проводили премедикацию: атропин – 0,01 мг/кг, димедрол – 0,3 мг/кг, промедол – 0,3 мг/кг. Индукцию в наркоз: дроперидол – 0,1мг/кг, пропофол (рекофол), фентанил и диазепам – осуществляли по схеме (табл. 1). У больных 2-й и 3-й групп до вскрытия брюшной полости обеспечивали СД, а затем после введения листенона до конца ушивания брюшины осуществляли ИВЛ через ЛМ (№3 и №4).

После этого во время пластики передней брюшной стенки вновь осуществляли перевод больного на СД, что позволяло сразу же после пробуждения удалить ЛМ. При этом учитывали возможные осложнения (ларингоспазм, рвота, кашель) и переносимость ЛМ (тошнота, рвота, дискомфорт в области глотки ). За 10 минут до конца операции всем больным вводился трамадол (100мг). Послеоперационный период заключался в активном ведении больных.

Параметры внешнего дыхания (частоту дыхания и дыхательный объём) изучали методом волюмометрии, показатели центральной гемодинамики: ударный (УИ) и сердечный (СИ) индексы, общее периферическое сосудистое сопротивление (ОПС) исследовали методом тетраполярной реографии (РПГ 2-02). Уровень операционного стресса оценивали по концентрации адреналина (А) и норадреналина (НА) в плазме крови.

Результаты исследования. Проведение общей анестезии у больных 1-й группы было стандартным и не требует подробного описания. У пациентов 2-й группы в начале операции, до выполнения ревизии органов брюшной полости, сохраняли адекватное спонтанное дыхание. Расстройств внешнего дыхания не наблюдали. ЛМ обеспечивала плавность перевода больного от СД к ИВЛ. Незначительное снижение дыхательного объема (ДО) компенсировалось увеличением частоты дыхания (ЧД) (табл. 2). Отклонений сатурации (SаО2) от нормальных значений не было. Кратковременный этап ИВЛ обеспечивался деполяризующим миорелаксантом листеноном, который в 57% случаев вводили повторно. После герметизации брюшной полости наблюдали возвратный переход больного на СД, которое, как правило, восстанавливалось до конца операции.

Восстановление сознания скоростью инфузии пропофола (рекофола) и было прогнозируемым. Такая тактика позволяла лучше сохранять дыхательные рефлексы больного и уменьшить общую дозу релаксантов по сравнению с пациентами 1-й группы. Ведение наркоза становилось более управляемым. Гладкое течение анестезии не нарушалось. Сразу после окончания операции ЛМ удалялась, что не сопровождалось дискомфортом больного или трудностью санации ротоглотки.

Изменения показателей гемодинамики во время операции у больных 2-й группы заключались в достоверном повышении частоты сердечных сокращений (ЧСС) на 18,4% при устойчивых показателях СИ и системного артериального давления (АД). На регистрируемой ЭКГ не было отмечено ни одного случая нарушения её кривой.

Быстрое восстановление СД до конца операции и предсказуемость процесса пробуждения больного позволяло проводить профилактику послеоперационного болевого синдрома. Для этого после достижения адекватного СД внутривенно вводили трамадол (100 мг), а в случае повышенной травматичности или распространённости воспалительного процесса в брюшной полости дополнительно вводили диклофенак (наклофен 75 мг).

Оценивая изменения концентрации стрессовых гормонов через 1 час после операции, у больных всех 3-х групп наблюдали повышение катехоламинов в плазме крови. При этом, уровень адреналина у больных 1-й группы возрастал более, чем на две трети дооперационного уровня (67,9%), а норадреналина – почти удваивался (98%), что свидетельствовало о повышении тонуса симпатического звена вегетативной нервной системы, несмотря на клинически ровное течение анестезии. Эти изменения соответствовали стресс-норме и не требовали коррекции. Вместе с тем, гиперкатехоламинемия у больных 2-й (+35,3%) и 3-й (+55,6%) групп была менее выражена, чем у больных контрольной (1-й) группы, если даже учесть, что 3-я группа имела исходную АГ. Это отражало преимущества использования ЛМ по сравнению с эндотрахеальной трубкой.

После операции больные не жаловались на боль в горле, у 3-х пациентов отмечался дискомфорт в области глотки в течение 4 часов.

Таким образом, общая анестезия на базе пропофола (рекофола) была более управляемой, а использование при этом ЛМ исключало известные физиологические возмущения, характерные для эндотрахеальной интубации и периода восстановления СД после экстубации.

Таблица 1.

Используемые методики внутривенной анестезии




Группа

Индукционная

доза

Поддержи-вающая доза

Миорелаксация

Восстановление спонтанного

Дыхания

Восстано влениесознания

Время появления боли после конца опера-ции

Эндотра-хеальная интубация (n=14)

1

Пропофол 2,0 мг/кг


Фентанил

1,80 мкг/кг


Диазепам 0,24 мг\кг

Пропофол

4,9 мг\кг\ч


Фентанил

2,5

мкг/кг/ч

Листенон

(2 мг\кг)


Норкурон 0,05 мг\кг

Через 5-10 мин после конца операции (контролируется TOF-watch)

Через 8-13 мин. после прекращения инфузии пропо-фола

Через 40-60 мин.

Ларинге-альная маска (n=24)

2

Листенон 2мг/кг

57% повторных введений

За 10-14 мин

до конца операции

Через 2-2,5 ч

Ларинге-альная маска (n=13)

3



Таблица 2

Состояние кардиореспираторной системы (Mm)

Показатели

Этапы исследования

До операции

Начало операции

После операции через 1 час

Группа

Группа

Группа

I

n=14

II

n=24

III

n=13

I

n=14

II

n=24

III

n=13

I

n=14

II

n=24

III

n=13

ЧД(в 1 мин)

102,5

102

122

ИВЛ

8

мл\кг

162

143

144

113

124

ДО(мл)

59020

53020

51030

48030

47020

50020*

52010

41020*

РСО2

(мм рт ст)

40,51,2

40,91,3

41,11,6

39,41,5

39,62,0

39,11,9

41,12,2

41,62,8

43,12,1

SaO2 (%)

971

982

922

981

972

962

961

971

942

СИ

(л\мин\м2)

3,00,1

3,10,2

3,10,1

3,10,2

3,10,1

3,40,1*

3,40,1*

3,30,1

3,70,2*

УИ (мл\м2)

362

382

383

383

442*

433

422*

403

404

ОПС

(дин\сек\см-5)

120678

120257

140892

13106

122249

156361

143756*

130662

149131

АД ср

(мм рт ст)

943

922

1022

963

963

1063

974

943

1102*

ЧСС (в мин)

803

765

803

902*

904*

903*

834

894,5*

924*

А (нмоль/л)

6,140,30

6,360,26

8,160,22

-------

-------

-------

10,310,33*

8,610,16*

12,680,20*

НА(нмоль/л)

8,290,31

8,230,29

12,100,22

--------

-------

-------

16,140,21*

12,270,34*

20,200,20*

*- достоверные отклонения показателей от дооперционных значений (р 0,05) в пределах каждой группы.


У больных с исходной АГ (3-я группа) в начале операции отмечали тенденцию к увеличению АД на 3,9% и ОПС на 11% на фоне повышения СИ на 9,6% и УИ на 13,2% (табл.2). У трёх пациентов увеличение АД требовало введения гипотензивных препаратов. Коррекция заключалась в увеличении дозы фентанила и дроперидола на фоне внутривенного введения клофелина (0,2 мг).

Несмотря на это, у всех больных 3-й группы после операции АД и ОПС превышали исходные значения. Это свидетельствовало о развитии гиперкинетического типа кровообращения, при достоверном возрастании СИ на 19,3% по сравнению с дооперационным уровнем показателя в группе (табл.2). После операции уровень адреналина в 3-й группе превышал аналогичный показатель 2-й группы на 47,2%, а НА – на 64,6%. У 2-х пациентов катехоламинемия превышала стресс-норму, из-за чего назначали наркотические анальгетики и продолжали гипотензивную терапию (эналаприлат 5 мг/сут в/в).

Необходимо отметить, что концентрация катехоламинов в плазме крови у больных с предшествовавшей АГ незначительно превышала аналогичные показатели больных 1-й группы, что подтверждает важность внедрения ЛМ в повседневную практику с целью более физиологичного обеспечения дыхания во время наркоза у больных группы риска.

Таким образом, изложенная тактика позволяет, не вызывая гипоксемии, максимально быстро восстанавливать параметры СД после операции, снижает операционный стресс и предупреждает послеоперационный болевой синдром у больных с исходно высоким сосудистым тонусом.

Выводы:

Методика внутривенной анестезии пропофолом (рекофолом) с использованием ларингеальной маски позволяет сократить время ИВЛ и общую дозу миорелаксантов, а также обеспечить плавный перевод больного на самостоятельное дыхание к концу операции.

Методика анестезии пропофолом с кратковременной ИВЛ посредством ларингеальной маски позволяет снизить уровень операционного стресса и сохраняет устойчивыми показатели центральной гемодинамики у больных с исходной артериальной гипертензией в ближайшем послеоперационном периоде.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Похожие:

Професійна спілка робітників морського транспорту України iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
Державне підприємство “Український науково-дослідний інститут медицини транспорту”
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 медичні та екологічні проблеми приморських регіонів
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница