Професійна спілка робітників морського транспорту України




НазваниеПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
страница5/16
Дата11.10.2012
Размер2.09 Mb.
ТипДокументы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Summary.

S.F.Goncharuck

MICROECOLOGICAL ASPECTS OF BRONCHIAL ASTHMA IN CHILDREN OF DIFFERENT AGE DWELLING IN ODESSA REGION


In 385 children of different age groups with bronchial asthma, they have learnt the role of airpollutants household аllergents in genesis of the disease under study exacerbation. It is established that with the age the sensitivity to chemical airpollutants and sensibilization raises and the frequency of reactions on bakers oil smells decreases. The reaction to a tobacco smoke in all age groups was practically identical.


УДК 546.23:618.2-056.83.008


Л.Р.Нікогосян

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ У Ж1НОК 3 БАГАТОВОДДЯМ

(за даними ретроспективного аналізу медичної документації)

Пологовий будинок N1, м.Одеса


Вступ

Частота зустрічаемості патології навколоплодових вод, а саме бага­товоддя, зберігає стійку тенденцію до росту за останні десять років[1].

Незважаючи на значні успіхи у вивченні етіології, патогенезу, клі-нічного перебігу вагітності, пологів у ж1нок на фоні багатоводдя, аку-шерські та перинатальні ускладнення залишаються значними [2]. У вив-ченні цих питань велике значения приділяється як оцінці стану епітелія амніона, мембран ендотелію і зовнішніх мембран клітин, якісних особ-ливостей міжклітинної рідини [3], так і визначенню можливих чинників, негативний вплив яких, спроможний наслідково викликати розвиток пато­логічних станів у організмі матері и плоду. Серед останніх загально визнані екотоксиканти - ксенобіотичні метали, що мають місце в навко-лишньому середовищі (вода,грунт,пов!тря)[4].

До теперішнього часу залишається в!дкритим питания чи існує зв’язок між ростом частоти багатоводдя та якіст’ю навколишнього сере-довища,що підкреслює актуальність вивчаемої теми[5].

Метою цього дослiдження є вивчення особливостей перебігу геста-ційного періоду у жінок з багатоводдям із урахуванням району їх пос-тійного мешкання у місті Одесі.

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставленої мети на першому етапі роботи було проведено визначення факторів,які властиві розвитку багатоводдя.

Проведено ретроспективний аналіз медичної документації (Обмінна картка вагітної, історія пологів, історія розвитку новонародженого,протоколи гістоморфологічного дослідження плацент) 152 жінок,у яких вагітність завершилась терміновими пологами, із постійних мешканок міста Одеси за 2000-2002 рр.

Результати дослідження. Нами було визначено.що частота зустрічаемості багатоводдя за ро­ками складає 34(22,4%), 57(37,5%), 61(40,1%),що на 1000 полопв: 3,4%; 5,7%; 6,1% відповідно і має вірогідний рост. Гостре багатоводдя зуст-річалось у 6(3,9%) жінок у терміні 19-24 тижнів вагітності після пере-несеного гострого респіраторного захворювання. Вад розвитку у пло-дів не виявлено.

3гідно аналeзіруємих документів, 100% вагітних постійно мешкають у місті Одесі. Із ніх 71,3% матерів мешкають у Малиновському районі, який належить до промислових зон міста Одеси і характеризуеться певним еклогічним навантаженням навколишнього середовища. Згідно до гігієнічного картографування, вміст токсичних металів (свинець, кадм1й} у грунті,повітрі и воді коливається в широких діапазонах. Найбільш високі рівні зафіксовані у Малиновському, Суворовському районах [5].

Переважна кількість жінок (67,3%) була віком до 20(35,9%) і стар­ше 30 (31,4%) років (Р<0,05). У віці найбільшої репродуктивної актив-ності (21-29 років) було 36,5% матерів(Р<0,05). Пологи у жінок віком до 20 років за роками (2000-2002) склали відповідно 31,6% - 33,9% -35,6% (Р<0,05). Першороділь було 103(67,8%), повторнороділь -49(32,3%). Із них одні пологи в анамнез! в1дм1чали 57,7%, двоє - 38,1%, трое-3,1%, четверо - 1,1% матерів.

Серед екстрагенітальної патології вегето-судинна дистонія діаг-ностована у 102(67,1%), варікозна хвороба у 51(33,6%), хронічний пієлонефрит у 54(35,5%), захворювання щитоподібноі залози (вузловий нетоксичний зоб) у 26(17,1%), захворювання гепатобіліарної системи(хронічний холецистит, хронічний гепатит, хронічний панкреатит) у 62(40,8%) жінок.

Гінекологічні захворювання відмічені у 107(70,4%) ж1нок. Найчастіще зустрічалися запальні захворювання (вульвіт, вульвовагініт, кольпіт) - у 97 (63,8%); бактеріальний вагіноз - у 42 (27.6%), хронічний сальпінгоофорит - у 39 (25,7%)); порушення менструальної функцп були у 44,5% жінок.

За даними проведеного аналізу документації, у п1днаглядних мали м1сце штучні аборти (64,5%), спонтанні викидні (38,2%), аbortus missedes (28,9%), передчасні пологи (11,2%).

Перебіг вагітності ускладнювався гестаційною анемією 1-го ступеня у 92 (60,5%) матерів (за роками: 13 (38.2%); 34 (59.6%); 45 (73,8%).

Відмічено зв’язок між наявністю багатоводдя й клінічним перебігом ваптності. Частота загрози передчасних пологів - 98 або 64,5% - переважала переривання вагітності в першому і другому триместрах –54 або 35,5% - б1льш, як у 2 рази (Р<0.05). Токсикоз другої половини вагітності мали 63 (41,4%) жінки.

Проведено аналіз оцінки стану фетоплацентарного комплексу. За даними УЗД (фетометрія, плацентографія, плацентометрія, допплерометрія) у терміні 28 - 33 тижнів вагітності, гіпертрофія, гіперплазія плаценти діагностована у 108 (71,1%) випадків. У 17 (11,2%) плацент мали місце кісти, у 36 (23,7%) розширені венозні синуси, у 93(61,2%) виразні петрифікати. Порушення маточно-плацентарного кровотоку було у 108 (71,1%) спостережень. За даними КТГ (кардіотахограми) хронічна гіпоксія плода становила 73, 03%. Патологічні зміни у фетоплацентарному комплексі характеризувалися наявністю сукупних факторів.

Було відмічено взаємозв’язок між багатоводдям і відтіканням навколоплодових вод у 46 або 30,3%, жінок, характером пологової діяльності. Так, частота слабкості пологової діяльності становила 46(30,3%), передчасне відтікання навколоплодових вод - 58(38,2%). Патологічна крововтрата склада 62(40,8%). За роками простежувалось достовірне зростання частоти патології перебігу пологів та акушерських кровотеч, що представляє надзвичайно важливе значения в практичній медицині.

У 100% жінок народилися живі діти без виродливостей. Оцінка плода при народженні 7 бал1в за шкалою Апгар склада 41,4%. Середня вага дітей, що народилися масою до 3000 грамів при рості 49-50 см склали в загальній виборці 31 (20,4%), 3100-3400 гр – 88 (57,9%). Макросомія була у 33 (21,7%) матерів (р<0,05).

Гістоморфологічні дослідження тканин плацент веріфікували компенсовану форму плацентарної недостатності у 125 (82,2%), субкомпенсовану - у 27 (17,8%). Найбільш яскравими морфологічними ознаками цих плацент були виразні гемодинамічні розлади. У крайовій частині плацент - масивне відкладання вапна. Мікроскопічно виявлено інволютивно-дистрофічні зміни - склероз, осередковий гіаліноз, вапнування в гіллястому хоріоні. У децідуальній оболонці відмічається підвищена інфільтрація лімфоїдними клітинами. Стінки судин потовщені, склерозовані, з ознаками гіаліноза.

Висновки 1.Ретроспективний аналіз медичноі документації показав, що розвиток багатоводдя, властивий жінкам, що постійно мешкають у промислових районах міста, соматично обтяжених хронічними запальними захворюваннями, ускладненим акушерсько-пнеколопчним анамнезом.

2.Супутніми ускладеннями клінічного перебігі вагітності у жінок з багатоводдям є загроза викидня й передчасних пологів, гестаційна анемія, хронічна плацентарна недостатність, хронічна гіпоксія плоду.

3. Морфологічні дослідження плацент констатують наявність виразних гемодимічних порушень, що, невиключено, є реалізацією дисбалансу обміну макро- , мікроелементів у організмі матері и фетоплацентарному комплексу і пояснює розвиток хронічної гіпоксії плоду.

Останнє обгрунтовує доцільність визначення рівня вітальних елементів та їх антагоністів (ксенобіотичних металів) у крові й сечі, волоссі жінок при плануванні вагітності, та урахування особливостей показників якості навколишнього середовища місця їх постійного мешкання, що буде враховуватися нами при виконанні послідуючих етапів наукової роботи.

Аналізуючи поданий матеріал можна заключити, що за клінічними даними є можливим виділяти групи ризику розвитку багатоводдя для проведения цілеспрямован його профілактики з урахуванням впливу на організм агресивних чинників зовнішнього середовища.


Ключові слова: вагітність, зовнішне середовище, важкий метал, ксенобіотик.


Литература.

1. Радзинський В.О., Кондратьева О.М., Милованов А.П. Патологія навколопл1дного середовища.-К.:Здоров"я, 1993.-128 с.

2. Антропогенно залежні стани в акушерстві та перинатології /В.М.Запорожан, В.П.Міщенко.-Одеса: ОДМУ, 2001.- 156 с.

З. Запорожан В.М., Гоженко А.І., Міщенко В.П. Состояние проблемы гестационных микроэлементозов //Журнал Ассоциации акушеров-гинекологовУкраины. – 2001.-№1(11).-С.6-11.

4-Засипка Л Г.Оцінка санітарних умов проживания населения в зоні західного Причорномор’я та обгрунтування гігієнічних рекомендацій щодо їх оздоровления: Автореф. дис. к.м.н. - Одеса, 1994.- 22 с.

5.Міщенко В.П. Плацентарна недостатність в умовах сучасної екологічноі ситуації (діагностика, профілактика та лікування): Автореф. дис. ...д-ра мед.наук.-Одеса, 1998. - 27 с.

6. М1щенко В.П..Н1когосян Л. Р. Клінічне значения вмісту в крові вагітних

макро-, мікроелементів при багатоводді // Вісник наукових досліджень .- 2003.- N2.-С. 11-13.


Summary.

L.R.Nikogosian

РECULIARITIES OF PREGNANCY AND LABOUR COURSE IN WOMEN WITH HYDRAMNION


The peculiarities of the pregnancy and labour course in 152 women with hydramnion at the term 2000-2002 have been studied. The hydramnion rate was 34(22,4%), 57(37,5%), 61 (40,1%) correspondingly. It has been established that hydramnion development is typical for women constantly dwelling in industrial regions, with comatic chronic diseases and gynecoligical and obstetrical complications in history. Hydramnion attendant pathology is gestational anemia, threat of miscarriage and pre-term labour. Morphological examination of placenta proves the hemodynamic disturbances which in its turn is a realization of disbalance of macro- and microelements metabolism in the mother’s body fetoplacental complex.


УДК 616.5: 615.874.24


О.И.Ниточко, Л.Е.Гоцуляк

ОСОБЕННОСТИ РЕОЛОГИЧЕСКИХ СВОЙСТВ КРОВИ У ПАЦИЕНТОВ, СТРАДАЮЩИХ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫМИ АЛЛЕРГОДЕРМАТОЗАМИ В УСЛОВИЯХ ПРИМЕНЕНИЯ ПЕНТОКСИФИЛЛИНА

Одесский государственный медицинский университет


Аллергические дерматиты представляют собой одно из наиболее распространенных профессиональных поражений кожных покровов, которое является причиной временной потери трудоспособности и может привести к инвалидности, потере социальной активности пациентов [1, 2]. Учитывая значительные альтеративные изменения кожи при аллергическом воспалении, возможно предполагать патогенетическую роль цитокинов в формировании нарушений- как местных, так и системных, что сегодня уже установлено в отношении дерматитов различной этиологии [7].

Вместе с тем, до настоящего времени не исследованы показатели реологического состояния крови у пациентов, страдающих профессиональным аллергодерматозом, что составило одну из задач настоящего исследования. Другой задачей работы было исследование влияния применения пентоксифиллина (ПТФ)- препарата, обеспечивающего нормализацию реологических показателей крови, а также снижающего продукцию провоспалительных цитокинов [8, 9] на проявления профессиональных алергических дерматозов.

Материал и методы исследования. Под нашим наблюдением находилось 45 рабочих, контактирующих с лако-красочными материалами на водном транспорте и обратившиеся в фазу обострения за амбулаторной помощью. Все лица были мужского пола и в среднем стаж работы составил 13,1+1,4 года. Аллергический дерматит (25 рабочих), проявлялся в виде поражений кожи кистей рук и в среднем давность заболевания составила 4,3+0,8 лет. Экзема в стадии обострения с аналогичной локализацией очагов поражения была диагностирована у 20 рабочих; при этом давность заболевания составила 7,4+2,1 года. Анализ причин формирования аллергодерматозов показал ведущую роль лакокрасочных материалов- грунтов и эмалей, применявшихся на участках покрытия металлических поверхностей. Перед проведением лечения у рабочих с обострением процесса исключали инфекционный характер воспалительных изменений кожи, подтверждали аллергическую ее природу с помощью капельных накожных проб.

ПТФ вводили внутривенно в дозе 0,1- 0,2 г в сутки в течение семи дней. Эффективность применения ПТФ сравнивали с традиционным лечением аллергических дерматитов, в качестве которой применяли десенсебилизирующую терапию (введения хлорида кальция, тавегила, супрастина), сочетающуюся с местным применением противовспалительных и защитных линиментов, осуществлением физиотерапевтических процедур. Все лечебные процедуры осуществляли в условиях дневного стационара.

Показатели реологического состояния крови исследовали по общепринятым методикам [5]. Вязкость определяли при помощи ротационного вискозиметра АКЛ-2 до и после окончания курса комбинированной терапии [2].

Результаты исследований обрабатывали статистически с использованием общепринятых в медико- биологических исследованиях критериев достоверных отличий (ANOVA+ Newmann - Keuls согласно программы "Primer Biostatistics", США).

Результаты исследования и их обсуждение. У пациентов с аллергодерматозом до начала лечения отмечалось снижение индекса агрегации эритроцитов – на 3,1% в сравнении с аналогичным показателем у практически здоровых лиц (контрольная группа) (P<0,05) (Табл. 1). Кроме того, регистрировалось увеличение индекса деформируемости эритроцитов (на 1,9%), (P<0,05), возрастал показатель степени доставки кислорода тканям (на 16,6%) (P<0,05) (Табл. 1).


Таблица 1.

Реологические свойства крови у больных профессиональным аллергическим дерматитом в условиях применения пентоксифиллина (M+ m)




Контроль

(n=20)

Пациенты с аллергодерматитом

До лечения (n=15)

После лечения

(n=15)

Индекс агрегации эритроцитов (у.е.)

1,30+ 0,007

1,26+ 0,01*

1,30+ 0,01#

Индекс деформируемости эритроцитов (у.е.)

1,03+ 0,002

1,05+ 0,002*

1,03+ 0,003#

Степень доставки кислорода тканям (у.е.)

11,17+ 0,27

13,03+ 0,18*

11,22+ 0,21#

Гематокрит (%)

40,74+ 0,24

40,55+ 0,19

40,66+ 0,30

Примечание: *-P<0,05 в сравнении с контролем;

#-P<0,05 в сравнении с показателем до начала лечения


Под влиянием лечения с включением ПТФ имело место положительная динамика со стороны всех исследуемых индексов, величина которых не отличалась от таковой в группе контроля (P>0,05) (Табл. 1).

Реологические показатели крови у рабочих, страдающих экзематозными поражениями кожных покровов, характеризовались уменьшением индекса агрегации эритроцитов на 5,4% в сравнении с таковым в группе контроля (P<0,05) (Табл. 2). При этом также отмечалось увеличение индекса деформируемости эритроцитов (на 3,0%), степени доставки кислорода тканям (на 20,3%) и уменьшение показателя гематокрита (на 6,8%) (P<0,05) (Табл. 2). Следует отметить, что у пациентов, страдающих экземой до начала лечения регистрировалось достоверно более выраженное снижение индекса агрегации эритроцитов в сравнении таковым у лиц, страдающих аллергическим дерматитом (на 2,4%) (P<0,05). Кроме того, достоверно более высоким был индекс деформируемости эритроцитов (на 1,0%) (P<0,01) и отмечался более низкий показатель гематокрита (на 6,4%) (P<0,001).

Под влиянием лечения с применением ПТФ регистрировалась положительная динамика со стороны всех исследованных показателей, которые, за исключением индекса деформируемости эритроцитов, не отличались от соответствующих показателей в группе контроля (Табл. 2).

У пациентов страдающих профессиональным аллергическим дерматитом до начала лечения вязкостные свойства крови были достоверно снижены (P<0,05). При этом данный эффект отмечался при всех скоростях сдвига: при наиболее высоких скоростях сдвига данный показатель составлял 3,01+0,03 (при скорости сдвига 200 с) и 3,11+0,02 сПз (при скорости сдвига 100 с). При этом показатель в контроле составлял 3,27+0,03 и 3,38+0,04 соответственно. При наименьших из применявшихся скоростях сдвига показатель вязкости в группе пациентов с аллергическими дерматитами составлял 3,43+0,03 и 4,03+0,05 сПз (скорость сдвига соответственно 50 с и 20 с). При этом показатели вязкости в контроле составили 3,81+0,05 и 4,42+0,05 сПз.


Таблица 2.

Реологические свойства крови у больных профессиональной экземой в условиях применения пентоксифиллина




Контроль

(n=20)

Пациенты с экземой

До лечения (n=10)

После лечения (n=10)

Индекс агрегации эоритроцитов (у.е.)

1,30+ 0,007

1,23+ 0,006*

1,29+ 0,01#

Индекс деформируемости эритроцитов (у.е.)

1,03+ 0,002

1,06+ 0,003*

1,04+ 0,004*#

Степень доставки кислорода тканям (у.е.)

11,17+ 0,27

13,44+ 0,19*

11,15+ 0,25#

Гематокрит (%)

40,74+ 0,24

37,97+ 0,21*

41,02+ 0,28#

Примечание: тек же, что в Табл. 1.


После окончания курса лечения с применением ПТФ вязкость крови пациентов, страдающих дерматитом составила 3,22+0,03 и 3,28+0,03 сПз при скоростях сдвига 200 и 100 с, а также 3,73+0,04 и 4,36+0.05 сПз при скоростях сдвига 50 и 20 с. Ни один из исследуемых показателей не отличался от такового в группе практически здоровых лиц (P>0,05).

В группе с традиционным лечением показатели вязкости составили 3,15+0,04 (P<0,05) и 3,27+0,04 (P>0,05) при высоких скоростях сдвига (соответственно 200 и 100 с). При низких скоростях сдвига эти показатели составили 3,70+0,06 и 4,33+0,06 (P>0,05).

Определение вязкости крови у пациентов, которым был поставлен диагноз профессиональной экземы, показал, что при высоких скоростях сдвига (200 и 100 с) вязкость составляла соответственно 2,65+0,04 и 2,8+0,03 сПз, в то время как в группе контроля данный показатель составляла 3,28+0,04 и 3,40+ 0,05 сПз соответственно. При малых скоростях сдвига в 50 и 20 с также отмечено снижение вязкости крови до 3,52+ 0,03 и 4,05+ 0,05 сПз соответственно при показателях в контроле соответственно 3,78+0,04 и 4,39+0,06 сПз (P<0,05).

После окончания курса с применением ПТФ вязкость крови при высоких скоростях сдвига составила 3,13+0,05 и 3,22+0,06 сПз (соответственно при 200 и 100 с). Оба показателя были меньше таковых в контроле - соответственно на 4,6% и 6,3%, P<0,05. В то же время на низких скоростях сдвига исследуемые показатели составили соответственно 3,69+0,05 и 4,25+0,05 и не отличались от аналогичных показателей в группе контроля (P>0,05).

Следует отметить, что по окончании курса традиционного лечения показатели вязкости составили соответственно 3,10+0,05; 3,11+0,05 (высокие скорости сдвига) и 3,56+0,03; 4,10+0,06 (P<0,01).

Сравнение эффективности лечения с применением ПТФ и традиционного лечения аллергодерматозов показало, что длительность нетрудоспособности в группе с традиционным лечением составила 12,9+1,7 суток, в то время как в условиях включения курса ПТФ данный показатель был снижен на 37,2 % и составил 8,1+0,9 суток (P<0,05). Период нетрудоспособности у пациентов, которым был поставлен диагноз профессиональной экземы и которым осуществляли традиционное лечение, составил 25,7+2,9 суток, а в условиях лечения с применением ПТФ данный показатель уменьшался на 16,7% и составлял 21,4+1,6 суток (P>0.05). При этом все исследуемые показатели в группе пациентов страдающих экземой и получавших традиционное лечение, за исключением индекса агрегации эритроцитов, достоверно отличались от таковых в группе пациентов, которым применяли ПТФ (Рис. 1).

Р
ис.1. Сравнительная эффективность различных мтеодов лечения профессиональных аллергодерматозов.

Обозначения: по оси абсцисс: I- индекс агрегации эритроцитов; II- индекс деформируемости эритроцитов; III- степень доставки кислорода тканям; IV- показатель гематокрита.

По оси ординат- значение исследуемых показателей в % по отношению к таковым в группе пациентов, которым в лечении применяли ПТФ (100%).

#- P<0,05; ##- P<0,01; ###- P<0,001.


Таким образом, полученные результаты показали, что в условиях формирования аллергодерматозов достаточно выражены реологические нарушения крови, которые возрастают при увеличении тяжести воспалительного поражения кожных покровов. При этом у пациентов выявляются снижение индекса агрегации эритроцитов, вязкости крови, гематокрита при одновременном возрастании индекса деформируемости эритроцитов и степени доставки кислорода тканям.

Снижение вязкости крови частично может быть объяснено снижением агрегационных свойств эритроцитов. Другим фактором может быть изменение водно- электролитного баланса организма за счет значительной задержки жидкости. При этом весьма вероятен «генерализованный аллергический васкулит», как основа развития подобного состояния [3, 6]. Подтверждением данного предположения может быть отмеченное в данном исследовании снижение показателя гематокрита. В условиях развития аллергодерматоза отмечалось повышение индекса доставки кислорода тканям, что свидетельствует о повышенном потреблении кислорода тканями, возникающее в связи с их гипоксическим состоянием [3, 4].

Применение в комплексе лечебных мероприятий ПТФ обеспечивало более высокую в сравнении с традиционным эффективность лечения больных профессиональными аллергодерматозами. Это проявлялось как в сокращении сроков временной нетрудоспособности пациентов, так и в более выраженной нормализации показателей реологических свойств крови.

При этом, однако, эффективность применения ПТФ в комплексе лечебных мероприятий была связана с тяжесть патологического процесса и у пациентов с экзематозными поражениями кожных покровов в конце курса лечения отмечались отрицательные показатели деформируемости эритроцитов, а также вязкости, особенно на высоких скоростях сдвига.

Вывод. Можно полагать, что применение ПТФ является весьма эффективным в комплексе лечебных мероприятий при профессиональных аллергодерматозах и лечебный эффект связан как с тромбоцитарной дезагрегацией, реализующейся на основе снижения продукции фактора некроза опухолей-альфа [8], так и с развитием антиоксидантного действия препарата [9].

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Похожие:

Професійна спілка робітників морського транспорту України iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
Державне підприємство “Український науково-дослідний інститут медицини транспорту”
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconПрофесійна спілка робітників морського транспорту України
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 медичні та екологічні проблеми приморських регіонів
Заснований в 1997 році. Журнал є фаховим виданням для публікації основних результатів дисертаційних робіт у галузі медичних наук...
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Професійна спілка робітників морського транспорту України iconУкраїни, 1999 Професійна спілка робітників морського транспорту України, 1999 Фонд морської медицини, 1999 організація медико-профілактичної служби
В. Г. Руденко ( заступник головного редактора ), Н. А. Мацегора (відповідальний секретар), О. Г. Андрієвський, О. К. Асмолов, В....
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница