Конспект лекцій




НазваниеКонспект лекцій
страница1/9
Дата07.10.2012
Размер1.36 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ


ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ


Техніка і технологія

промислового виробництва


КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ


Чернігів, 2001


ББК


УДК


Рецензент: к.т.н., доцент Г.А. Черненко

Редактор: ст. викладач В.П. Романенко


Руденко П.О. Техніка і технологія промислового виробництва. Конспект лекцій для студентів спеціальності “Менеджмент організіцій”. – Чернігів: РВЦ ЧДІЕУ, 2001. – 98 с.


Схвалено вченою радою

ЧДІЕУ, протокол №1

від 30.01.2001р.


МОДУЛЬ 1

Промислове виробництво – основа

життєдіяльності людини


1.1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПРОМИСЛОВЕ ВИРОБНИЦТВО


Все, що оточує людину на землі - є нескінченний світ живої і неживої природи. Природа творить свої конструкції мільйони років - гори, моря, ріки, озера. Людині на створення нової конструкції відводиться декілька місяців, іноді років (будинок, міст, автомобіль).

Для забезпечення нормальної життєдіяльності сучасній людині необхідні: їжа, одяг і взуття, житло; знаряддя і засоби виробництва, транс-порт, енергія, ліки і предмети санітарії, інформація, зброя.

Переважна більшість перелічених атрибутів у природі в готовому вигляді не зустрічається, їх виробляє людина для свого споживання. Отже, виробництво є основою життєдіяльності людини.

Будь-яка діяльність людини завжди носить творчий характер. Але так сталося, що ми часто захоплюємось творчістю письменника, композитора, художника і дуже рідко згадуємо творчу діяльність конструктора, технолога, менеджера. А, між іншим, створення нової техніки, нових технологій і організація виробництва – це захоплююча галузь людської діяльності, багата на цікаві відкриття і велике духовне натхнення.

Протягом декількох тисячоліть свого існування людство накопичило великий досвід виробництва. Розглянути і ретельно вивчити його – фізично неможливо. Тому при вивчені курсу “Техніка і технологія промислового виробництва” ми ставимо за мету познайомитись лише з основними галузями промисловості, з технологічними процесами та обладнанням цих галузей.

Все виробництво можна поділити (умовно) на промислове і аграрне. Організацією промислового виробництва займаються менеджери промислових підприємств і організацій, аграрного - менеджери аграрного виробництва.

Усі промислові виробництва поділяються на галузі: гірничодобувну, нафто-газодобувну, металургійну, хімічну, будівельну і машинобудівну, лісову і деревопереробну, легку (текстильна, швейна, взутева) та харчову.

Галузь промисловості – це сукупність промислових і виробничих об’єднань (підприємств), науково-дослідних, проектно-конструкторських організацій, які виготовляють продукцію споріднену за сировиною та призначенням, використовуючи при цьому схожі технологічні процеси і спеціально підготовлені кадри працівників.

Галузі промисловості України об’єднані в промислові комплекси. Найважливішими з них є такі:

- паливно-енергетичний комплекс, до якого належить вугільна промис-ловість (Донецьк, Львівсько-Волинський район), нафтова і газова промис-ловості (Прикарпаття, Чернігівська обл.), електроенергетика (гідроелек-тростанції, теплові і атомні електростанції);

- гірничо-металургійний комплекс, до якого входять чорна металургія (Донбас, Кривбас, Приазов’я) і кольорова металургія (алюміній - Запоріжжя, мідь - Волинь, Донецька обл., ртуть - Донецька обл.);

- машинобудування – величезний комплекс з дуже складною струк-турою: важке машинобудування, електротехнічне, транспортне, сільсько-господарське машинобудування, верстато- і приладобудування. На Україні немає жодної області, де не були б розташовані підприємства машинобудування. значна частина цих підприємств до недавнього часу була мілітаризованою. Більшість мілітаризованих підприємств машинобудування зараз напівпрацюють. І це є одним з основних факторів економічної кризи в Україні і соціальної напруженості у суспільстві.

Кожна галузь промисловості має свій кінцевий продукт. Для гірничодобувної галузі кінцевим продуктом є руда, вугілля. Для металургійної галузі - сталь, чавун, сплави. Для машинобудування - машини, верстати, апарати, прилади, пристосування та запасні частини до них.


1.2 ПОНЯТТЯ ПРО ТЕХНОЛОГІЮ І ПРОЦЕСИ


Слова “техніка” і “технологія” мають грецьке походження (технос – ремесло). Технологія - наука про ремесло, як різновид людської діяльності.

Кожне промислове виробництво застосовує свої технології. Від рівня застосованої технології залежить конкурентоспроможність кінцевого продукту, на ринку збуту. Тому провідне місце на світовому ринку виборюють ті країни, які використовують новітню технологію. Новітні технології створює наука. Тому від рівня науки і освіти країни в значній мірі залежить добробут її громадян.

В основі будь-якого виробництва лежить виробничий процес.

Виробничий процес - це сукупність дій, за домогою яких видобувають сировину, перероблюють її в матеріали, з яких виготовляють готові вироби. Виробничий процес складається з багатьох технологічних і допоміжних процесів.

Технологічний процес – це основна частина виробничого процесу, в якій безпосередньо здійснюються зміна форми, розмірів або стану сировини (матеріалу) і отримання кінцевого продукту виробництва конкретної галузі.

Допоміжний процес включає збереження, контроль, транспортування сировини, матеріалів та готової продукції, підготовку виробництва, експлуатацію обладнання і будівель (приміщень, де відбуваються технологічні процеси).

Кожний технологічний процес може бути розділений на більш дрібні технологічні ланки (стадії або операції) і представлений у вигляді технологічної схеми, що пояснює процес переробки сировини в готові вироби, або кінцевий продукт.

У кожній галузі промисловості застосовують свої, характерні для цієї галузі заходи, технологічні і виробничі процеси. Наприклад, в металургії - цілий ряд технологічних процесів отримання різних матеріалів: чавуну, сталі, прокату та ін.

Сукупність технологічних процесів, характерних для певної галузі промисловості, називають системою технологій даної галузі.

Сучасне виробництво характеризується великим різноманіттям видів використовуваної сировини і методів її переробки. Наприклад, тільки із нафти та газу отримують продукцію більш ніж 20 тисяч найменувань. Це різні сорти і марки рідинних та газоподібних палив, мастил, полімерів, миючих засобів, фармацевтичних та гормональних препаратів тощо.

При всій складності та специфічності методів переробки у конкретному промисловому виробництві іноді застосовують технологічні операції, які є характерними для інших галузей. До таких відносяться: подрібнення, сортування, нагрівання, охолодження, випарювання, кристалізація, сушіння, механічна обробка, зварювання та ін. Такі операції стали типовими для багатьох промислових виробництв. Наприклад, формування хімічних волокон, гуми, макаронних виробів, ковбаси, пластмасових прутків. Усі ці процеси належать до різних галузей, але мають спільну рису – всі вони пов’язані з єдиним способом формоутворення виробу, а саме: продавлювання через отвір сировини або матеріалу.

Сукупність однотипних технологічних процесів, застосовуваних у різних галузях, називають міжгалузевою системою технологій. Наприклад: зварювання, паяння, обробка тиском, складання. Все це типові міжгалузеві процеси.

Мета даного курсу - вивчення перш за все типових міжгалузевих процесів а також ознайомлення з основними специфічними процесами, притаманними основним галузям промислового виробництва.


1.3 ОСНАЩЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА


Сучасне виробництво неможливе без застосування техніки. До техніки належать усі засоби виробництва: агрегати, машини, апарати, верстати, прилади, оснащення.

Всі ці засоби часто називають обладнанням. Кожна галузь виробництва має своє обладнання.

Обладнання класифікується за різними ознаками:

- за належністю до тієї чи іншої галузі розрізняють обладнання: гірниче, металургійне, хімічне, будівельне, машинобудівне, деревообробне, харчове та ін.;

- за ступенем універсальності: універсальне (для різних видів робіт), спеціальне (для одного, конкретного виду робіт), спеціалізоване (універ-сальне, але пристосоване для конкретного виду робіт);

- за ступенем рухомості: абсолютно стаціонарне (доменна піч), умовно стаціонарне ( верстат), рухоме (автомобіль);

- за ступенем унікальності: масове (автомобіль), серійне ( верстат), одиничне (телескоп, доменна піч);

- за ступенем автоматизації: механічне з ручним приводом (дриль ручна), механічне з автоматичним приводом (електродриль, універсальний верстат), напівавтоматичне (верстат – напівавтомат), автоматичне (верстат – автомат);

- за видом привода: з ручним приводом, з електроприводом, з пневмоприводом, гідроприводом;

- за габаритними розмірами: мініобладнання (настільне), нормальних розмірів, великогабаритне;

- за призначенням: технологічне (верстат, прес), допоміжне (вентиля-тор, кондиціонер).


1.4 СТРУКТУРА ПРОМИСЛОВОСТІ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


В Чернігівській області розвинені майже всі галузі народного господарства. Питома вага різних галузей така:

Харчова - 39,0 %

Машинобудування та металообробка - 14,1 %

Легка - 13,0 %

Паливна - 10,4 %

Лісова, деревинна та целюлозопаперова - 5,2 %

Електроенергетика - 4,8 %

Хімічна та нафтохімічна - 3,7 %

Промисловість будматеріалів - 1,4 %

Чорна металургія - 0,9 %

Разом - 100 %


Унікальними підприємствами Чернігівщини є:

- ЧеЗаРа – приладобудівний завод, який випускає прилади для космічної техніки, техніку зв‘язку та ін.;

- Чернігівський інструментальний завод - випускає 39% твердо сплав-ного інструмента України;

- Прилуцький завод “Будмаш”- єдине в Україні підприємство по випуску цементовозів;

- Ладанський завод “Пожмашина”- єдине в Україні підприємство по випуску пожежних машин;

- Ніжинський “Сільмаш”- єдине в Україні підприємство по випуску устаткування для утримання курей;

- Макошинський завод “Сільмаш”- єдине в Україні підприємство по випуску просіювачів насіння.

Велику питому вагу в Україні мають також такі підприємства, як “Хімволокно”, фабрика первинної обробки вовни, завод автозапчастин, завод ”Октябрьский молот”, камвольно-суконний комбінат, Корюківська фабрика технічних паперів, Ніжинський лакофарбовий завод, торфобрикетні заводи, крохмальні заводи, льонопереробні заводи, підприємства по переробці нафти, м‘яса і молока.




Контрольні запитання до модуля 1


1 Чому в основі діяльності людини лежить творчість?

2 Що вивчає курс “Техніка і технологія промислового виробництва “?

3 Навіщо менеджеру знання техніки і технології?

4 Що необхідно для забезпечення нормальної життєдіяльності людини?

5 Розкажіть про галузеву класифікацію виробництва?

6 Чим відрізняється галузь від комплексу?

8 Що називають галузевим кінцевим продуктом?

9 Дайте визначення виробничому, технологічному і допоміжному процесам.

10 Що називають системою технологій галузі і міжгалузевою системою технологій?

11 Що називають типовими операціями? Наведіть приклади.

12 Значення обладнання для сучасного виробництва.

13 За якими ознаками класифікують обладнання?

14 Дайте характеристику промисловості Чернігівської області.


Теми рефератів


1 Промислове виробництво – основа життєдіяльності людини.

2 Галузева будова економіки України.

3 Виробничі, технологічні та допоміжні процеси в промисловості (з прикладами по галузях).

4 Оснащення промислового виробництва та його класифікація.

5 Загальна характеристика галузей промисловості Чернігівської області.


Література до модуля 1


1 Дриц М.Е., Москалев М.А. Технология конструкционных материалов и материаловедение. – М.: - 1990.

2 Людина – техніка – природа /за ред. І.К.Корєнькова. –М.: - 1988.

3 Основы технологии важнейших отраслей промышленности: учебник /Под.ред. Сидорова. – М.: - 1971.

4 Сиротенко А.Й., Чернов Б.О. География. – К.: - 1994.

5 Соціально–економічна географія України: навчальний посібник /За ред. проф. Шаблія О.І. – Львів: - 1994.

6 Технология важнейших отраслей промышленности /Под ред. Гринберга. – М.: - 1985.

7 Щорічний статистичний збірник. Чернігівська область.


МОДУЛЬ 2

МАТЕРІАЛЬНІ І ЕНЕРГЕТИЧНІ РЕСУРСИ ПРОМИСЛОВОСТІ


2.1 СИРОВИНА


2.1.1 Загальні відомості про сировину


Для отримання кінцевого продукту необхідні: сировина, енергія, технологія виробництва, трудові ресурси.

Сировину і енергію людина бере від природи, технологію створює сама завдяки науці і практиці. Отже сировина є основною складовою будь - якого виробництва.

Сировиною називають речовину природного або синтетичного походження, яку використовують при виробництві промислової продукції. Вихідним матеріалом багатьох виробництв є сировина, яка раніше вже підлягала промисловій переробці, наприклад, усі синтетичні матеріали. Таку сировину часто називають напівпродуктом або напівфабрикатом.

За агрегатним станом сировина поділяється на тверду, рідинну і газоподібну. Найбільш розповсюджена тверда сировина: вугілля, торф, руди, сланці, деревина. Найбільш поширеними видами рідинної сировини є вода, соляні розчини, нафта. Газоподібні – повітря, природні і промислові гази.

За складом сировину поділяють на органічну і неорганічну.

За походженням сировина буває мінеральна, рослинна і тваринна.

Джерелами сировини є:

- повітряний простір – добування кисню, водню, азоту та ін.;

- земні надра – добування неорганічної (мінерали) та органічної (нафта, газ) сировини;

- сільське господарство – добування рослинної і тваринної сировини.

Найбільше поширення набула сировина, яка зустрічається в земній корі. Це пісок, глина, граніт, вапно, гіпс, а також вода, природні гази, нафта та ін. Сировина завжди є складною речовиною. Вона складається з різних хімічних елементів. Найбільш поширеними в земній корі елементами є :

Кисень – 49,13 %; Кальцій – 3,25 %;

Кремній – 26 %; Натрій – 2,4 %;

Алюміній – 7,45 %; Магній – 2,35 %;

Залізо – 4,2 %; Калій – 2,35 %.

Деякі елементи у земній корі дуже розпорошені, в той час як інші сконцентровані у вигляді окремих скупчень. Масштаби промислового використання багатьох елементів знаходяться у різкій невідповідності з їх розповсюдженістю у земній корі. Наприклад, титану у земній корі майже вдвічі більше, ніж вуглецю, а добувається його приблизно в 100 000 разів менше. Це зумовлено дуже складною технологією виготовлення титану.


2.1.2 Мінеральна сировина


Наука, що вивчає мінерали, називається мінералогією. Сучасна мінералогія налічує відомості про 2500 мінералів, які зустрічаються у земній корі. але далеко не всі мінерали використовуються у промисловості. Сировиною називаються лише ті мінерали, які мають промислове значення.

Мінеральну сировину поділяють на рудну, нерудну і горючу.

Рудною мінеральною сировиною називають гірничі породи, що вміщують метали, котрі можуть бути економічно вигідно вилучені у технічно чистому стані. Руди, з яких у даний час економічно недоцільно вилучати метали не є сировиною. Але у зв’язку зі зменшенням кількості запасів металів у земних недрах, а також завдяки розвитку нових технологій, сировиною стають навіть дуже збіднілі руди.

Якщо з руди вилучають тільки один метал, то її називають монометалічною (хромові руди, залізні руди). Якщо економічно доцільно вилучати два метали, то таку руду називають біметалічною (мідно-молібденові.

Якщо з руди вилучають більш ніж два метали, то таку руду називають поліметалічною (алтайські колчеданові руди вміщують свинець, цинк, мідь, срібло; саксонські руди вміщують кобальт, нікель, срібло, вісмут, уран.)

В рудах метали знаходяться у вигляді оксидів або сульфідів. Лише іноді зустрічаються самородні руди, в яких метал знаходиться в чистому вигляді (золото) або у вигляді сплаву з іншими металами, наприклад, золото, мідь, платина.

Нерудною називають сировину, яку використовують для виробництва хімічних, будівельних та інших неметалічних матеріалів (фосфорити, апатити, граніти, алюмосилікати).

Нерудна сировина служить для отримання неметалів (сірка, фосфор), солей, мінеральних добрив, будівельних матеріалів. До нерудної сировини відносять також рідкісні мінерали промислового значення (алмаз, графіт).

В якості будівельних матеріалів використовують граніт, базальт, пемзу, туф, вапняк (карбонат кальцію), гіпс (сульфід кальцію), доломіт (карбонат магнію) та глини, яка є складною сумішшю тонкоподрібнених порід оксидів алюмінію, перемішаних з кварцем, вапняком та мулом.

Названі види нерудної сировини можуть застосовуватись самостійно у вигляді природних будівельних матеріалів (цементу, бетону, цегли, фарфору, кераміки) та хімічних речовин.


2.1.3 Горюча сировина


До горючої сировини належать органічні копалини, які використовують як паливо або як сировину для хімічної промисловості.

Паливом називають горючі органічні речовини, які є джерелом теплової енергії.

Основний показник якості палива – питома теплота згорання (Дж/кг, Дж/м3). Цей показник визначається складом палива.

До складу усіх видів палива входить горюча маса ( органічні речовини і сірка) і негорюча маса (зола і волога). Негорюча маса – це баласт. Чим менше у паливі негорючої маси, тим якіснішим вважається паливо.

Основними видами палива є: нафта, природний газ, антрацит, кам’яне вугілля, торф, горючий сланець, дрова.


2.1.4 Рослинна і тваринна сировина


Рослинна сировина: деревина, льон, бавовна, соняшникове та конопляне насіння, зерно, картопля, цукровий буряк та ін.

Тваринна сировина: молоко, вовна, шкіра, натуральний шовк та ін.

Рослинну і тваринну сировину переробляють у продукти харчування (харчова сировина) і в продукти промислового призначення (технічна сировина). Особливості рослинної і тваринної сировини – сезонність добування, невелика тривалість зберігання і низький коефіцієнт використання.

Необхідно застосовувати ефективні комплексні методи переробки рослинної та тваринної сировини. Наприклад, соняшник: насіння на масло, стебло - на паливо з отриманням поташу, шолуха - на фурфурол, жмих - на корм тваринам; молоко – на сир, масло, йогурти, сировотку та інші молочні продукти.


2.1.5 Маршрути сировини по галузях

промисловості


Усі галузі виробництва пов’язані з переробкою промислової сировини в матеріали або в готову продукцію, що потрапляє на ринок. Розглянемо один з маршрутів сировини гірничо-добувної промисловості.


Гірничодобувна Металургійна Машинобудівна

промисловість промисловість промисловість

постачає: постачає:


Руду Чавун Машини та

концентрати сталь технологічне

агломерат феросплави оснащення

окатиші кольорові метали підприємств і

вугілля прокат та ін. організацій

вапняк та ін.


2.2 ВОДА, ПОВІТРЯ І ЕНЕРГІЯ В ПРОМИСЛОВОСТІ


2.2.1 Вода в промисловості


Вода в промисловості використовується як дуже важливий компонент і як реагент у відповідних процесах.

Для промислових потреб використовують прісну воду. Запаси прісної води на Земній кулі складають приблизно 3% від загальної кількості води. Прісною вважається вода, яка вміщує в 1 л не більше 1г солей.

Жодне промислове виробництво не може існувати без води, а деякі виробництва споживають воду в дуже великих кількостях. Наприклад, для виробництва однієї тони сталі необхідно 600т води, однієї тони синтетичних волокон – 5 тис.т води. Отже, поруч з виробництвом завжди постає питання водопостачання і технічної переробки відпрацьованої води.

При водопостачанні до уваги завжди приймають якісні показники води, до яких належать жорсткість, солемісткість, забрудненість газами і механічними домішками, прозорість та реакція. Розглянемо ці показники.

Жорстокість води визначається наявністю в ній солей кальцію і магнію. За цим показником природні води поділені на 5 класів: дуже м’які, м’які, пом’якшені, жорсткі і дуже жорсткі. Різні виробництва потребують воду тільки певного класу.

Солемісткість води визначається наявністю інших солей. Максимально допустима концентрація розчинених у воді солей регламентується стан-дартом залежно від виробництва, на якому ця вода споживається.

Якщо вода жорстка або забруднена домішками, то на внутрішніх поверхнях труб і котлів осідає накип, який викликає зменшення теплопровідності і передчасний вихід з ладу апаратури і навіть цілих систем.

Розчинені у воді гази (вуглекислий газ, кисень, сірчаний газ) визивають корозію труб.

Реакція води (кислотність-лужність) визначається показником рН, який також регламентується стандартом. Реакція природних вод близька до нейтральної.

Прозорість води визначається товщиною шару води, через який можна візуально або з допомогою фотоелемента розпізнати зображення хреста або певного шрифту.

Якщо природна вода не відповідає вимогам виробництва, її попередньо переробляють. Комплекс заходів і технологічних процесів отримання води необхідної якості, називається промисловою водопідготовкою.

Розглянемо основні операції водопідготовки.

- відстоювання дозволяє видаляти з води домішки, які осідають на дно бетонованих відстійних резервуарів. Ця операція часто виконується з використанням спеціальних коагуляторів – речовин, що прискорюють процес відстоювання;

- фільтрування - це процес очищення води від домішків з допомогою піщаних фільтрів. Фільтрування відбувається швидше ніж відстоювання, але коштує дорожче;

- знезараження - це хлорування газоподібним хлором, або хлорним вапном. Процес може також виконуватись шляхом кип’ятіння, ультразвуковою або ультрафіолетовою обробкою. Використовується в харчовій промисловості, а також при водопідготовці питної води;

- пом’якшення і знесолення. Пом’якшення – це видалення солей кальцію і магнію. Знесолення – видалення всіх солей. Ці процеси здійснюються з допомогою хімічних реакцій (вапновий, содовий, фосфатний способи) або фізичними способами (кип’ятіння, виморожування, дистиляція). Дистиляція – це повне знесолення, яке застосовується рідко (в основ-ному в хімічних лабораторіях);

- нейтралізація застосовується для оборотної води, якщо вона забруднена кислотами або лугами. Частіш за все при цьому використовують хімічні засоби.

Сучасні виробництва проектуються і будуються з замкненим циклом водокористування. Тобто вода після її використання у технологічних процесах проходить очищення, нейтралізацію та інші процеси з метою досягнення вимог стандартів і потім знову використовується у технологічному процесі. Все це відбувається безліч разів. Такі підприємства вважаються екологічно чистими.


2.2.2 Повітря в промисловості


Повітря вміщує: азот – 78%, кисень – 21%, аргон – біля 1%, вуглекислий газ – 0,03%, в незначній кількості водень, водяні пари, пил.

У промисловості повітря використовують у таких напрямках:

- як сировину для отримання кисню і азоту;

- в металургії – для підвищення ефективності процесів;

- в хімічній промисловості – у якості реагенту;

- в паливній промисловості – для здійснення процесу горіння;

- в теплотехніці і в машинобудуванні – у якості енергоносія.

Значним споживачем повітря є металургія. Тут воно використовується для підвищення ефективності горіння твердого палива (для підвищення температури і прискорення розплавлення руди). При цьому може використовуватись як звичайне повітря (доменний процес), так і повітря, збагачене на кисень (конверторний процес).

У хімічній промисловості повітря використовують у якості реагенту в багатьох реакціях. Для цього повітря попередньо очищують від пилу і вологи, використовуючи промивні башти з різними поглинаючими, мокрими або сухими електрофільтрами.

У паливній промисловості повітря використовують як окислювач для підвищення теплотворної здібності палива.

Повітря використовують також як теплоносій (в металургії), а також у багатьох інших галузях для нагрівання рідин, газів, сушіння сировини та готових виробів.

У машинобудуванні стиснене повітря використовують у пневмоприводах механізмів, які набувають руху під дією розширення (двері автобусів і тролейбусів зачиняються з допомогою стисненого повітря).

Процеси газового зварювання та різання металів відбуваються за допомогою кисню, здобутого з повітря.


2.2.3 Енергія в промисловості


Технологічні процеси в промисловості пов’язані з поглинанням або виділенням енергії або перетворюють один вид енергії в іншій.

В технологічних процесах застосовують електричну, теплову, хімічну та інші види енергії.

Електрична енергія використовується у промисловості для перетворення у механічну при здійсненні механічних і фізичних процесів обробки матеріалів: подрібнення, сортування, перемішування, сушіння, нагрівання, проведення хімічних реакцій.

Найбільш поширеними джерелами електричної енергії є вода на гідроелектростанціях; енергія, що виділяється при згоранні палива на теплових електростанціях; енергія ядерних реакцій - на атомних електро-станціях. Джерелами електричної енергії є також вітрова, сонячна та інші види енергії.

Теплова енергія, яка отримується при згоранні палива, використовується для отеплення, проведення численних технологічних процесів (плавлення, сушіння, перегонка). Теплоносіями у цьому випадку є топочні гази, водяна пара, вода.

Хімічна енергія, яка виділяється в процесі екзотермічних реакцій, служить джерелом тепла для нагрівання реагентів, використовується в гальванічних елементах та акумуляторах.

Менш поширене використання у промисловості знайшли геотермальна енергія, енергія вітру, приливів, сонячна (світлова) енергія.

Геотермальна енергія – це запаси тепла, що накопичились у надрах Земної кулі. Ця теплота вилучається на поверхню у вигляді гарячих джерел – гейзерів. Геотермальна енергія (на Україні немає) використовується для зігрівання приміщень, що потребують підвищеної температури.

Світлова енергія використовується при здійсненні фотохімічних процесів, при виробництві фотоелементів, фотодатчиків.

Енергія Сонця використовується в основному в сонячних батареях на космічних кораблях.

Найбільше поширення в промисловості набула електрична і теплова енергія. Причому електрична енергія вважається самою економічною і екологічною.


2.2.4 Поняття про матеріальний і енергетичний баланси


Кожне виробництво є часткою штучно створеної природи. Тому всі процеси, що відбуваються на виробництві, підкоряються тим же законам, які діють у природі. Більш того – вони побудовані на фізичних і хімічних законах, серед яких найважливіше місце посідають закони збереження матерії і енергії.

На основі цих законів спеціалісти розробляють матеріальні і енергетичні баланси, з допомогою яких виконується велика кількість розрахунків потреби в сировині та енергії, розробляються найбільш сприятливі умови для економічного протікання виробничих процесів. Більш детально з матеріальними і енергетичними балансами можна познайомитись у курсі “Хімічні і фізичні основи виробництва”.


Контрольні запитання до модуля 2


1 Що ви знаєте про сировину?

2 Як поділяють сировину за агрегатним станом та складом?

3 Що є джерелами сировини на земній кулі?

4 Які елементи найбільш поширені у земній корі?

5 Розкажіть загальні відомості про мінеральну сировину.

6 Що ви знаєте про рудну сировину?

7 Що ви знаєте про нерудну сировину?

8 Що ви знаєте про горючу сировину?

9 Що ви знаєте про рослинну сировину?

10 Що ви знаєте про тваринну сировину?

11 В які галузі народного господарства постачає сировину гірничо-добувна промисловість?

12 Роль води у сучасному виробництві.

13 Яка вода вважається прісною?

14 Назвіть показники якості води.

15 Як поділяється вода за жорсткістю?

16 Як визначається прозорість води?

17 Назвіть основні операції водопідготовки.

18 Як відбувається відстоювання води?

19 Як відбувається фільтрування води?

20 Що таке знезаражування води і як воно здійснюється?

21 Як здійснюється пом’якшення і знесолювання води?

22 Що таке нейтралізація води?

23 Що таке замкнений цикл водокористування?

24 Наведіть хімічний склад повітря.

25 Назвіть галузі використання повітря.

26 Назвіть відомі вам види енергії.

27 Роль і шляхи використання енергії в промисловості.

28 Назвіть галузі застосування енергії.


Теми рефератів


1 Мінеральна сировина у промисловості.

2 Рослинна сировина в промисловості.

3 Тваринна сировина в промисловості.

4 Використання води в промисловості.

5 Використання повітря в промисловості.

6 Природні джерела енергії.

7 Використання різних видів енергії у промисловості.


Література до модуля 2


1 Авезов Р.Р., Орлов А.Ю. Солнечые системы отопления и горячего водоснабжения. –Ташкент: -1988.

2 Бакс Карл. Богатства земных недр. –М.: -1986.

3 Бурдаков В.П. Электроэнергия из космоса. –М.: -1991.

4 Використання природних ресурсів і охорона природи/ за ред. О.П. Мі ланової. –М.: -1987.

5 Дверняков В.С., Сонце – жизнь, энергыя. –К.: -1986.

6 Дриц М.Е., Москалев М.А. Технология конструкционных материалов и материаловедение. – М.: - 1990.

7 Карабин А.И. Сжатый воздух. –М.: -1979.

8 Колтун М.М. Солнце и человечество. –М.: -1981.

9 Коробко В.Г. Енергетика і паливні ресурси. –К.: -1974.

10 Левин В.И. Профессии сжатого воздуха и вакуума. –М.: -1989.

11 Людина – техніка – природа /за ред. І.К.Корєнькова. –М.: - 1988.

12 Основы технологии важнейших отраслей промышленности: учебник /Под.ред. Сидорова. – М.: - 1971.

13 Сиротенко А.Й., Чернов Б.О. География. – К.: - 1994.

14 Соціально–економічна географія України: навчальний посібник /За ред. проф. Шаблія О.І. – Львів: - 1994.

15 Технология важнейших отраслей промышленности /Под ред. Гринберга. – М.: - 1985.

16 Марченко Н.В. Индувидуальные солнечные установки. –М.: -1991.


МОДУЛЬ 3

ВИРОБНИЧІ ПРОЦЕСИ У ГІРНИЧОДОБУВНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Похожие:

Конспект лекцій iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 020303 “Переклад”
Спецрозділи перекладу : конспект лекцій / укладач С. В. Баранова. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 86 с
Конспект лекцій iconКонспект лекцій Частина II суми
Стратегічний маркетинг : конспект лекцій / укладачі: В. В. Божкова, Ю. М. Мельник, Л. Ю. Сагер. – Суми : Сумський державний університет,...
Конспект лекцій iconКонспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія” для студентів спеціальності 040106 „Екологія, охорона навколишнього середовища та
Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія” / укладач Р. А. Васькін. – Суми: Сумський державний університет, 2010. – 115 с
Конспект лекцій iconКонспект лекцій з курсу «психологія»
Конспект лекцій з курсу «Психологія» (для студентів 2 курсу денної форми навчання спец.: 092100 – «Промислове та цивільне будівництво»,...
Конспект лекцій iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...
Конспект лекцій iconКонспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком” для студентів факультету економіки та менеджменту спеціальності 050100 „Маркетинг”
Конспект лекцій з дисципліни „Управління інноваційним розвитком” / Укладачі: С. М. Ілляшенко, О. А. Біловодська. – Суми: Вид-во СумДУ,...
Конспект лекцій iconКонспект лекцій з дисципліни «Економіка та управління знаннями»
Конспект лекцій з дисципліни «Економіка та управління знаннями» для студентів спеціальності 000014 «Управління інноваційною діяльністю»...
Конспект лекцій iconКонспект лекцій за курсом «інформатика та комп’ютерна техніка»
Конспект лекцій за курсом «інформатика та комп’ютерна техніка» / Укладачі: Борисенко І.І., Граб В. А., Лебедєва О. Ю., Абросімов...
Конспект лекцій iconКонспект лекцій з дисципліни «Автоматизація технологічних процесів І установок»
Конспект лекцій з дисципліни «Автоматизація технологічних процесів І установок» для студентів 5 курсів усіх форм навчання зі спеціальності...
Конспект лекцій icon“ Анатомія та фізіологія в ищої нервової діяльності” опорний конспект лекцій
Анатомія та фізіологія вищої нервової діяльності: Опорний конспект лекцій. – Чернігів: дкп рвв. 2000
Разместите кнопку на своём сайте:
Библиотека


База данных защищена авторским правом ©lib.znate.ru 2014
обратиться к администрации
Библиотека
Главная страница